Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мічоака́н (ісп. Michoacán, ацт. Michhuahcān, офіційно ацт. Michhuahcān Ocampo, ісп. Michoacán de Ocampo) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі, у басейні річок і Бальсас. Площа — 59 928 км². Населення становить 3 966 073 жителів (2005). Адміністративний центр — місто Морелія.
| Мічоакан | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| ісп. Michoacán de Ocampo | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Столиця | Морелія | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 3 966 073 жителів (2005) () | |||||||||
| Етнікон | італ. Michoacano | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 59 928 км² | |||||||||
| - широта | 20º 24' — 17º 55' N N | |||||||||
| - довгота | 100º 04' — 103º 44' E W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 840 м | |||||||||
| - мінімальна | 926 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 і CDT | |||||||||
| Став штатом | 12 грудня 1823[1] | |||||||||
| Вебсайт | michoacan.gob.mx | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | MX-MIC | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Мічоакан на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Історія
31 січня 1824 року Мічоакан отримав статус «вільного та суверенною штату». У 1925 році була написана конституція штату. 12 вересня 1828 року столиця Вальядолід отримала нову назву Морелія на честь уроженця Мічоакану, мексиканського революціонера Хосе Марія Морелоса. У 1831 році штат був розділений на 61 муніципалітет та 207 тененцій. Під час боротьби за владу поміж консерваторами та лібералами Мічоакан ставав або департаментом, або штатом і навпаки. У 1846 році від штату відділився муніципалітет Коліма, який невдовзі став самостійним штатом. У 1849 році відділився муніципалітет Коюка з якого сформувався штат Ґерреро. У 1857 році муніципалітет Контепек відділився від штату Ґуанахуато і приєднався до Мічоакану.
Під час французької інтервенції у 1863 році Морелія була захоплена французами силою. Опір в місті Зітакуаро був жорстоко придушений, а саме місто спалене. Все ж у місті Замора була перша перемога проти французів.
У 1907 році від штату Ґерреро були відділені міста Пунгарабато та Зірандаро та доєднані до штату Мічоакану, а кордони були встановлені по береги річки Бальзас.
У 1911 році, під час Мексиканської революції, послідовники Франціско І. Мадеро проголосили своєю територією місто Санта-Клара-дель-Кобре та продовжували на чолі з Сальвадором Ескаланте захоплювати території навколо озера Паскуаро. Губернатор Мічоакану Арістеро Мендоза змушений був подати у відставку. Постійні сутички повстанців із федеральним урядом продовжувалися до 1917 року. У 1918 році ратифікувалася нова конституція штату.
У 1920 році в Морелії було засновано Мічоаканський університет Сант-Ніколаса-де-Ідальго.
У 1926 році, під час війни Крістеро, федеральним урядом були зачинені всі семінарії в Заморі та Морелії. У 1928 році губернатором штату було обрано Лазаро Карденаса, уроженця Мічоакану. У 1929 році він став одним із засновників і головою Національно-революційної партії (НРП), що перетворилася в найбільшу партію країни. У 1931 році Карденас обіймав посаду міністра внутрішніх справ, у 1933 — військово-морського міністра. 1 грудня 1934 року Карденас зайняв посаду Президента Мексики. Свою діяльність розпочав із реалізації аграрних реформ де націоналізував великі маєтки і передав селянам 16,2 млн га земель в користування. За часи його правління було організовано безліч селянських кооперативних господарств (так звані ехідо) а для їх подальшого розвитку в 1935 році був створений Національний банк ехідального кредиту для закупівлі сільськогосподарського обладнання та насіння. Одночасно Карденас розгорнув будівництво гребель для зрошення ехідальних господарств.
У 1943 році активізувався вулкан Парікутин.
На сьогодні Мічоакан найбільший постачальник авокадо в Мексиці та посідає третє місце у виробництві кимти та лимонів. Основні види діяльності штату — сільське господарство, тваринництво, гірничодобувна промисловість. На родовищах Лазаро Кадена видобувають залізо, цинк, сталь. На родовищах Ангангуйо та Чурумуко видобувають золото, а на родовищах Коалкоман та Тімгамбато значний видобуток міді. Також у Мічоакані добре розвинутий туристичний бізнес. Найбільш привабливе місце для туристів з усього світу біля лісів та гірського масиву штату. В період поміж жовтнем та березнем бл. 20 мільйонів метеликів-монархів (лат. Danaus plexippus) мігрують до Мічоакану з усієї Північної Америки, долаючи до 3000 кілометрів, щоб зупинитися на зимівлю. Під час їхнього міграційного періоду, ліси ніби змінюють колір від зеленого до помаранчевого та чорного.
Примітки
- http://books.google.com.mx/books?id=i_GK_-6deKIC&lpg=PA227&ots=eyvDzsrMIz&dq=22%20De%20Mayo%20De%201824%20durango&pg=PA227#v=onepage&q=&f=false
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 11 жовтня 2018.
- (ісп.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2018. Estado de Michoacán de Ocampo. División Territorial de 1810 a 1995. Mexico: INEGI. 1996. p. 116. .(ісп.)
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. Lazaro Cardenas(ісп.)
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. Michoacán(англ.)
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мічоакан |
- http://www.michoacan.gob.mx/ [ 4 грудня 2003 у Wayback Machine.]
- http://www.mexconnect.com/mex_/michoacan/michoacanindex.html [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- https://www.history.com/topics/mexico/michoacan [ 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- OpenStreetMap. Michoacán [ 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.e-local.gob.mx/wb2/ELOCAL/EMM_michoacan [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Michoaka n isp Michoacan act Michhuahcan oficijno act Michhuahcan Ocampo isp Michoacan de Ocampo shtat na pivdennomu zahodi Meksiki na Tihookeanskomu uzberezhzhi u basejni richok i Balsas Plosha 59 928 km Naselennya stanovit 3 966 073 zhiteliv 2005 Administrativnij centr misto Moreliya Michoakan Shtat isp Michoacan de Ocampo Gerb Michoakana Stolicya Moreliya Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodinici Halisko Guanahuato Keretaro Kolima Mehiko Gerrero Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 3 966 073 zhiteliv 2005 Etnikon ital Michoacano Plosha povna 59 928 km shirota 20º 24 17º 55 N N dovgota 100º 04 103º 44 E W Visota maksimalna 3 840 m minimalna 926 m Chasovij poyas UTC 6 i CDT Stav shtatom 12 grudnya 1823 1 Vebsajt michoacan gob mx Kod ISO 3166 2 MX MIC Shtat Michoakan na mapi Meksiki Shtat Michoakan na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MichoakanIstoriyaMonument H M Morelosu na ostrovi Hanicio shtat Michoakan gubernator shtatu Lazaro Kardenas 1928 1932 Golovna vulicya v Angangeo u shtati Michoakan Metelik Monarh 31 sichnya 1824 roku Michoakan otrimav status vilnogo ta suverennoyu shtatu U 1925 roci bula napisana konstituciya shtatu 12 veresnya 1828 roku stolicya Valyadolid otrimala novu nazvu Moreliya na chest urozhencya Michoakanu meksikanskogo revolyucionera Hose Mariya Morelosa U 1831 roci shtat buv rozdilenij na 61 municipalitet ta 207 tenencij Pid chas borotbi za vladu pomizh konservatorami ta liberalami Michoakan stavav abo departamentom abo shtatom i navpaki U 1846 roci vid shtatu viddilivsya municipalitet Kolima yakij nevdovzi stav samostijnim shtatom U 1849 roci viddilivsya municipalitet Koyuka z yakogo sformuvavsya shtat Gerrero U 1857 roci municipalitet Kontepek viddilivsya vid shtatu Guanahuato i priyednavsya do Michoakanu Pid chas francuzkoyi intervenciyi u 1863 roci Moreliya bula zahoplena francuzami siloyu Opir v misti Zitakuaro buv zhorstoko pridushenij a same misto spalene Vse zh u misti Zamora bula persha peremoga proti francuziv U 1907 roci vid shtatu Gerrero buli viddileni mista Pungarabato ta Zirandaro ta doyednani do shtatu Michoakanu a kordoni buli vstanovleni po beregi richki Balzas U 1911 roci pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi poslidovniki Francisko I Madero progolosili svoyeyu teritoriyeyu misto Santa Klara del Kobre ta prodovzhuvali na choli z Salvadorom Eskalante zahoplyuvati teritoriyi navkolo ozera Paskuaro Gubernator Michoakanu Aristero Mendoza zmushenij buv podati u vidstavku Postijni sutichki povstanciv iz federalnim uryadom prodovzhuvalisya do 1917 roku U 1918 roci ratifikuvalasya nova konstituciya shtatu U 1920 roci v Moreliyi bulo zasnovano Michoakanskij universitet Sant Nikolasa de Idalgo U 1926 roci pid chas vijni Kristero federalnim uryadom buli zachineni vsi seminariyi v Zamori ta Moreliyi U 1928 roci gubernatorom shtatu bulo obrano Lazaro Kardenasa urozhencya Michoakanu U 1929 roci vin stav odnim iz zasnovnikiv i golovoyu Nacionalno revolyucijnoyi partiyi NRP sho peretvorilasya v najbilshu partiyu krayini U 1931 roci Kardenas obijmav posadu ministra vnutrishnih sprav u 1933 vijskovo morskogo ministra 1 grudnya 1934 roku Kardenas zajnyav posadu Prezidenta Meksiki Svoyu diyalnist rozpochav iz realizaciyi agrarnih reform de nacionalizuvav veliki mayetki i peredav selyanam 16 2 mln ga zemel v koristuvannya Za chasi jogo pravlinnya bulo organizovano bezlich selyanskih kooperativnih gospodarstv tak zvani ehido a dlya yih podalshogo rozvitku v 1935 roci buv stvorenij Nacionalnij bank ehidalnogo kreditu dlya zakupivli silskogospodarskogo obladnannya ta nasinnya Odnochasno Kardenas rozgornuv budivnictvo grebel dlya zroshennya ehidalnih gospodarstv U 1943 roci aktivizuvavsya vulkan Parikutin Na sogodni Michoakan najbilshij postachalnik avokado v Meksici ta posidaye tretye misce u virobnictvi kimti ta limoniv Osnovni vidi diyalnosti shtatu silske gospodarstvo tvarinnictvo girnichodobuvna promislovist Na rodovishah Lazaro Kadena vidobuvayut zalizo cink stal Na rodovishah Angangujo ta Churumuko vidobuvayut zoloto a na rodovishah Koalkoman ta Timgambato znachnij vidobutok midi Takozh u Michoakani dobre rozvinutij turistichnij biznes Najbilsh privablive misce dlya turistiv z usogo svitu bilya lisiv ta girskogo masivu shtatu V period pomizh zhovtnem ta bereznem bl 20 miljoniv metelikiv monarhiv lat Danaus plexippus migruyut do Michoakanu z usiyeyi Pivnichnoyi Ameriki dolayuchi do 3000 kilometriv shob zupinitisya na zimivlyu Pid chas yihnogo migracijnogo periodu lisi nibi zminyuyut kolir vid zelenogo do pomaranchevogo ta chornogo Primitkihttp books google com mx books id i GK 6deKIC amp lpg PA227 amp ots eyvDzsrMIz amp dq 22 20De 20Mayo 20De 201824 20durango amp pg PA227 v onepage amp q amp f false Arhiv originalu za 29 listopada 2011 Procitovano 11 zhovtnya 2018 isp PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Estado de Michoacan de Ocampo Division Territorial de 1810 a 1995 Mexico INEGI 1996 p 116 ISBN 970 13 1501 4 isp Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Lazaro Cardenas isp Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 Michoacan angl DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Michoakan http www michoacan gob mx 4 grudnya 2003 u Wayback Machine http www mexconnect com mex michoacan michoacanindex html 19 bereznya 2009 u Wayback Machine angl https www history com topics mexico michoacan 11 zhovtnya 2018 u Wayback Machine OpenStreetMap Michoacan 11 zhovtnya 2018 u Wayback Machine http www e local gob mx wb2 ELOCAL EMM michoacan 17 travnya 2011 u Wayback Machine