Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іда́льго, рідше Гідальґо (ацт. Hidalgo; отомі Hyodi Hidalgo; ісп. Hidalgo) — штат у , на південному сході Мексиканського нагір'я. Площа 20 813 км². Населення 2,858,359 чоловік (2015). Адміністративний центр — місто Пачука. Названий на честь національного героя Мексики Мігеля Гідальго.
| Ідальго | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Hidalgo | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Пачука | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2,858,359 | ||||
| Етнікон | італ. Hidalguense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 20 813 км² | ||||
| - широта | 21º 24' — 19º 36 N | ||||
| - довгота | 97º 58' — 99º 54' W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 3 350 м (d) | ||||
| - мінімальна | 316 м (d) | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| Став штатом | 1869 | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | hidalgo.gob.mx | ||||
| Код ISO 3166-2 | MX-HID | ||||
 | |||||
| Штат Ідальго на мапі Мексики | |||||
| |||||
Історія
У 1821 році, коли війна за незалежність закінчилася, країна була розділена на ряд штатів. До 1860-х років нинішня територія Ідальго була частиною округів Тули, Тулансінго, Гехутли та мала статус військового округу Мехіко. Економіка штатів після війни перебувала у сильному занепаді. Великі міста, такі як Пачука та Реаль-де-Монте зазнали значної руйнації. У 1824 році британські гірничодобувні компанії були запрошені відновити цю діяльність. Британці запровадили парогенератори та інші технології, а також долучили до роботи велику кількість працівників серед місцевого населення. У 1828 ідеологічні розбіжності між колишніми повстанцями привели до зіткнень віце-президента країни Ніколоса Браво із президентом Гуадалупе Вікторією. Під Тулансінго Браво зазнав поразки і був висланий до Колумбії. У 1849 році англійці змушені були продати ці землі мексиканським багатіям, а райони знову опинилися в скрутному становищі. 18 лютого 1856 року група громадян на чолі з мером Габрієлем Майоргою в Хакалі підписали закон, в якому наголошувалося на відокремлення церкви від державних справ, обмеження влади монастирів і введення Аграрного Закону. У 1857 році, після прийняття нової Конституції з цими законами, почалися зіткнення поміж консерваторами та лібералами, штат, як і вся країна, був занурений у вир громадянської війни за Реформу.
У 1862 році, під час вторгнення французьких військ до Мексики, велика частина країни була розділена на три військових сектори для захисту від інтервентів. Перемога французів закінчилася захопленням Мексики, а на посту керівника держави був поставлений наставник Наполеона III габсбурзький принц Максиміліан I. В 1865 році імператор відвідав Пачуку. Незабаром після його мандрувань по Мексиці активізувався повстанський рух проти французької інтервенції.
16 січня 1869 року новий республіканський уряд вирішив із військового сектора Мехіко утворити новий штат. Він був названий на честь відомого борця за незалежність Мексики Мігуеля Ідальго. Першим губернатором Гідальго було обрано Антоніо Тагле.
До періоду правління Порфіріо Діаса, економіка, особливо гірнича справа, потерпала від нестабільності. Наприкінці 80-х рр. низка сучасних винаходів, таких як телеграф, телефон та залізниця, суттєво допомагали зрости економіці Ідальго. Це також призвело до чергової хвилі іноземних інвестицій у гірничодобувну промисловость. До середини 1900-х рр. Велика частина гірничодобувної промисловості в Пачука і Реал-де-Монте була підконтрольна компаніям США. Відродження економіки штату в основному вплинуло на столицю штату Пачуку, в той час коли багато сільських районів й далі перебували в скрутному становищі, що привело до частих бунтів серед бідного населення.
На самому початку мексиканської революції в Гуехутлі поміж місцевими збройними угрупованнями на чолі з Франціско П. Маріелем та урядовими силами відбулася перша сутичка. У 1911 році військові сили під керівництвом Ніколи Форкеса захопили Хакалу. Пізніше цього ж року Габріель Ернандес захопив Тулансінго і Пачуку, та змусив губернатора піти у відставку. У 1915 році у штаті захопив владу прибічник Хуерто Агустін Сангінс, що спровокувало повстанців районів Хуастек, Хаканга та Тулансінґо почати збройне повстання проти нього.
6 червня 1920 року здійснився перший політ поштового біплану, яким пілотував Орасіо Руїс Гавіньйьо. Він здійснив політ з Мехіко до Ідальго за 53 хвилини і доставив 543 листи, 61 листівку та інші предмети.
Революція залишила гірничодобувну справу в занепаді, особливо після того, як американські компанії припинили свою діяльність. Модернізація майже зруйнованої повністю інфраструктури почалася в 1920-х роках із реконструкції телефонних ліній та з будівництва автомобільних доріг в межах штату. У 1930-х роках ряд компаній, таких як «Cruz Azul Cement», були експропрійовані та створені кредитні схеми, такі як «Banco de Credito Ejidal». Було побудовано понад 130 шкіл у сільській місцевості. Будівництво та модернізація інфраструктури в штаті продовжувалась до кінця ХХ ст. У 50-60-х роках було вжито купу заходів, спрямованих на переведення економіки держави від сільськогосподарської діяльності до гірничодобувної промисловості та виробничої справи. У 1952 році було побудовано завод по виробництву двигунів «Diesel Nacional» (DINA). У 1961 році старий автономний інститут літератури був переобладнаний в Автономний університет штату, з ціллю підготовки фахових інженерів для розвитку промисловості. Завдяки цьому почала діяти програма з будівництва житла для працівників, які працювали на нових фабриках, але проживали поза межами індустріальних міст. Наприкінці XX ст. та на початку XIX ст. розширення району Великого Мехіко досягло південних кордонів штату Гідальго з муніципалітетом Тізаюка, який у 2005 році був включений до штату Гідальго.
Однією із основних проблем впродовж останнього десятиліття на околицях південної частини штату стало забруднені води в долині Мехіко. Мехіко викачує надлишок води, оскільки долина не має природного зрощення, особливо в північних районах Мехіко та Ідальго і з кожним роком все більше забруднює і завдає шкоди цим територіям. Уряд штату веде переговори про федеральну та допомогу інвесторів в ліквідації та очищенню цієї води, щоб не завдати надалі шкоди сільському господарству та довкіллю.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ідальго (штат) |
Примітки
- Гідальґо // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 14 жовтня 2018.
- (ісп.)
- Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2010). Hidalgo: Guía para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de Mexico SA de CV. .(ісп.)
- (ісп.)
- Ivan Ventura; Manuel Duran (January 11, 2005). «Amplian a Hidalgo zona metropolitana». Reforma. Mexico City. p. 3.(ісп.)
- Veronica Jimenez (January 31, 2006). «Reclama Hidalgo polucion». Reforma. Mexico City. p. 16.(ісп.)
- Ivan sosa (March 18, 2001). «Aguas negras: Contaminan cultivos». Reforma. Mexico City. p. 10.(ісп.)
Посилання
- (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ida lgo ridshe Gidalgo act Hidalgo otomi Hyodi Hidalgo isp Hidalgo shtat u na pivdennomu shodi Meksikanskogo nagir ya Plosha 20 813 km Naselennya 2 858 359 cholovik 2015 Administrativnij centr misto Pachuka Nazvanij na chest nacionalnogo geroya Meksiki Migelya Gidalgo Idalgo Shtat HidalgoGerb IdalgoStolicya PachukaKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciMehiko Keretaro Verakrus San Luyis Potosi Puebla Tlaskala Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 2 858 359Etnikon ital HidalguensePlosha povna 20 813 km shirota 21º 24 19º 36 N dovgota 97º 58 99º 54 WVisota maksimalna 3 350 m d minimalna 316 m d Chasovij poyas UTC 6Stav shtatom 1869Gubernator dVebsajt hidalgo gob mxKod ISO 3166 2 MX HIDShtat Idalgo na mapi MeksikiShtat Idalgo na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IdalgoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gidalgo znachennya IstoriyaMapa municipalitetiv IdalgoMonastir San Franciska v PachuciStolicya shtatu Pachuka de SotoMural iz zobrazhennyam Migelya Idalgo Orosko Palac uryadu v Gvadalahari U 1821 roci koli vijna za nezalezhnist zakinchilasya krayina bula rozdilena na ryad shtativ Do 1860 h rokiv ninishnya teritoriya Idalgo bula chastinoyu okrugiv Tuli Tulansingo Gehutli ta mala status vijskovogo okrugu Mehiko Ekonomika shtativ pislya vijni perebuvala u silnomu zanepadi Veliki mista taki yak Pachuka ta Real de Monte zaznali znachnoyi rujnaciyi U 1824 roci britanski girnichodobuvni kompaniyi buli zaprosheni vidnoviti cyu diyalnist Britanci zaprovadili parogeneratori ta inshi tehnologiyi a takozh doluchili do roboti veliku kilkist pracivnikiv sered miscevogo naselennya U 1828 ideologichni rozbizhnosti mizh kolishnimi povstancyami priveli do zitknen vice prezidenta krayini Nikolosa Bravo iz prezidentom Guadalupe Viktoriyeyu Pid Tulansingo Bravo zaznav porazki i buv vislanij do Kolumbiyi U 1849 roci anglijci zmusheni buli prodati ci zemli meksikanskim bagatiyam a rajoni znovu opinilisya v skrutnomu stanovishi 18 lyutogo 1856 roku grupa gromadyan na choli z merom Gabriyelem Majorgoyu v Hakali pidpisali zakon v yakomu nagoloshuvalosya na vidokremlennya cerkvi vid derzhavnih sprav obmezhennya vladi monastiriv i vvedennya Agrarnogo Zakonu U 1857 roci pislya prijnyattya novoyi Konstituciyi z cimi zakonami pochalisya zitknennya pomizh konservatorami ta liberalami shtat yak i vsya krayina buv zanurenij u vir gromadyanskoyi vijni za Reformu U 1862 roci pid chas vtorgnennya francuzkih vijsk do Meksiki velika chastina krayini bula rozdilena na tri vijskovih sektori dlya zahistu vid interventiv Peremoga francuziv zakinchilasya zahoplennyam Meksiki a na postu kerivnika derzhavi buv postavlenij nastavnik Napoleona III gabsburzkij princ Maksimilian I V 1865 roci imperator vidvidav Pachuku Nezabarom pislya jogo mandruvan po Meksici aktivizuvavsya povstanskij ruh proti francuzkoyi intervenciyi 16 sichnya 1869 roku novij respublikanskij uryad virishiv iz vijskovogo sektora Mehiko utvoriti novij shtat Vin buv nazvanij na chest vidomogo borcya za nezalezhnist Meksiki Miguelya Idalgo Pershim gubernatorom Gidalgo bulo obrano Antonio Tagle Do periodu pravlinnya Porfirio Diasa ekonomika osoblivo girnicha sprava poterpala vid nestabilnosti Naprikinci 80 h rr nizka suchasnih vinahodiv takih yak telegraf telefon ta zaliznicya suttyevo dopomagali zrosti ekonomici Idalgo Ce takozh prizvelo do chergovoyi hvili inozemnih investicij u girnichodobuvnu promislovost Do seredini 1900 h rr Velika chastina girnichodobuvnoyi promislovosti v Pachuka i Real de Monte bula pidkontrolna kompaniyam SShA Vidrodzhennya ekonomiki shtatu v osnovnomu vplinulo na stolicyu shtatu Pachuku v toj chas koli bagato silskih rajoniv j dali perebuvali v skrutnomu stanovishi sho privelo do chastih buntiv sered bidnogo naselennya Na samomu pochatku meksikanskoyi revolyuciyi v Guehutli pomizh miscevimi zbrojnimi ugrupovannyami na choli z Francisko P Marielem ta uryadovimi silami vidbulasya persha sutichka U 1911 roci vijskovi sili pid kerivnictvom Nikoli Forkesa zahopili Hakalu Piznishe cogo zh roku Gabriel Ernandes zahopiv Tulansingo i Pachuku ta zmusiv gubernatora piti u vidstavku U 1915 roci u shtati zahopiv vladu pribichnik Huerto Agustin Sangins sho sprovokuvalo povstanciv rajoniv Huastek Hakanga ta Tulansingo pochati zbrojne povstannya proti nogo 6 chervnya 1920 roku zdijsnivsya pershij polit poshtovogo biplanu yakim pilotuvav Orasio Ruyis Gavinjo Vin zdijsniv polit z Mehiko do Idalgo za 53 hvilini i dostaviv 543 listi 61 listivku ta inshi predmeti Revolyuciya zalishila girnichodobuvnu spravu v zanepadi osoblivo pislya togo yak amerikanski kompaniyi pripinili svoyu diyalnist Modernizaciya majzhe zrujnovanoyi povnistyu infrastrukturi pochalasya v 1920 h rokah iz rekonstrukciyi telefonnih linij ta z budivnictva avtomobilnih dorig v mezhah shtatu U 1930 h rokah ryad kompanij takih yak Cruz Azul Cement buli eksproprijovani ta stvoreni kreditni shemi taki yak Banco de Credito Ejidal Bulo pobudovano ponad 130 shkil u silskij miscevosti Budivnictvo ta modernizaciya infrastrukturi v shtati prodovzhuvalas do kincya HH st U 50 60 h rokah bulo vzhito kupu zahodiv spryamovanih na perevedennya ekonomiki derzhavi vid silskogospodarskoyi diyalnosti do girnichodobuvnoyi promislovosti ta virobnichoyi spravi U 1952 roci bulo pobudovano zavod po virobnictvu dviguniv Diesel Nacional DINA U 1961 roci starij avtonomnij institut literaturi buv pereobladnanij v Avtonomnij universitet shtatu z cillyu pidgotovki fahovih inzheneriv dlya rozvitku promislovosti Zavdyaki comu pochala diyati programa z budivnictva zhitla dlya pracivnikiv yaki pracyuvali na novih fabrikah ale prozhivali poza mezhami industrialnih mist Naprikinci XX st ta na pochatku XIX st rozshirennya rajonu Velikogo Mehiko dosyaglo pivdennih kordoniv shtatu Gidalgo z municipalitetom Tizayuka yakij u 2005 roci buv vklyuchenij do shtatu Gidalgo Odniyeyu iz osnovnih problem vprodovzh ostannogo desyatilittya na okolicyah pivdennoyi chastini shtatu stalo zabrudneni vodi v dolini Mehiko Mehiko vikachuye nadlishok vodi oskilki dolina ne maye prirodnogo zroshennya osoblivo v pivnichnih rajonah Mehiko ta Idalgo i z kozhnim rokom vse bilshe zabrudnyuye i zavdaye shkodi cim teritoriyam Uryad shtatu vede peregovori pro federalnu ta dopomogu investoriv v likvidaciyi ta ochishennyu ciyeyi vodi shob ne zavdati nadali shkodi silskomu gospodarstvu ta dovkillyu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Idalgo shtat PrimitkiGidalgo Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Arhiv originalu za 16 chervnya 2011 Procitovano 14 zhovtnya 2018 isp Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2010 Hidalgo Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV ISBN 978 607 400 319 2 isp isp Ivan Ventura Manuel Duran January 11 2005 Amplian a Hidalgo zona metropolitana Reforma Mexico City p 3 isp Veronica Jimenez January 31 2006 Reclama Hidalgo polucion Reforma Mexico City p 16 isp Ivan sosa March 18 2001 Aguas negras Contaminan cultivos Reforma Mexico City p 10 isp Posilannya isp isp isp