Хосе Мігель Рамон Адаукто Фернандес-і-Фелікс (ісп. José Miguel Ramón Adaucto Fernández y Félix, більш відомий як Гуадалупе Вікторія ісп. Guadalupe Victoria; 29 вересня 1786, [es], штат Дуранго — 21 березня 1843, [es], штат Веракрус) — мексиканський політичний діяч, учасник війни за незалежність від Іспанії, згодом став першим президентом мексиканської республіки (10 жовтня 1824 року — 1 квітня 1829 року). Національний герой Мексики.
Гуадалупе Вікторія | |
---|---|
Народився | 29 вересня 1786 d, Дуранго, Мексика |
Помер | 21 березня 1845 (58 років) d, d, Веракрус, Мексика ·епілепсія |
Поховання | Мехіко |
Країна | Мексика |
Діяльність | політик, військовослужбовець, адвокат |
Alma mater | d |
Знання мов | іспанська |
Роки активності | з 1812 |
Посада | президент Мексики, Q21012296? і d |
Військове звання | рік |
Партія | d |
Конфесія | католицтво |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
|
Гуадалупе Вікторія взяв ім'я на честь покровительки Мексики Діви Марії Гваделупської і перемоги (victoria).
Участь у війні за незалежність
Гуадалупе Вікторія народився 29 вересня 1786 року в містечку (згодом перейменованому на Тамасула-де-Вікторія на його честь), в сім'ї Мануела Фернандеса і Алехандри Фелікс. Навчався в семінарії в Дуранго, потім вивчав право в Коледжі св. Ідельфонсо в Мехіко. 1811 року, після заклику Мігелем Ідальго до боротьби проти іспанського панування, залишив навчання і вступив до лав революційних повстанців. В ході війни за незалежність бився під керівництвом Хосе Марії Морелоса. 25 листопада 1812 року під час військових дій в Оахаці проявив героїзм, кинувшись в атаку на армію роялістів і ведучи за собою революційні війська. Незабаром повстанці завдали поразки противникові. Завдяки цьому Гуадалупе Вікторія був призначений командиром повстанського загону в Веракрусі. 1814 року Чильпасінзький конгрес призначив його бригадним генералом. 1815 році він зазнав своєї першої значної поразки. 1816 року, коли в Нову Іспанію прибув новий віце-король Хуан Руїс де Аподака, Гвадалупе Вікторія атакував його ескорт на шляху до столиці і мало не захопив віце-короля в полон.
Війська майбутнього президента контролювали штат Веракрус до свого розгрому в 1817 році.
Після цього район його дій звівся до вузької смуги між узбережжям на північ від порту Веракрус і горами [es], де він зазнав наполегливих переслідувань і був вимушений переховуватися в сельві (де в нього виявилася епілепсія) до оприлюднення в 1821 році «Ігуальського плану» (ісп. Plan de Iguala, від назви міста Ігуала), або «Плану трьох гарантій», проголошеного Аґустіном де Ітурбіде. і Вісенте Герреро. Ітурбіде бачив у закоренілому повстанці небезпеку для своїх планів і не бажав його участі в уряді. Більше того, він навіть не дозволив йому брати участь в урочистому параді, що відбувся 27 вересня в столиці країни.
Після здобуття Мексикою незалежності й утворення Першої мексиканської імперії на чолі з Ітурбіде. Вікторія продовжував публічно висловлювати свої республіканські ідеї, внаслідок чого був заарештований. Однак йому вдалося втекти і повернутися в сельву. В грудні 1822 року Антоніо Лопес де Санта-Анна і Гуадалупе Вікторія підписали [en]», що скасовував монархію і встановлював республіку.
Президентство
Вікторія присвятив себе створенню федеральної республіки і був обраний до разом з і [es], який діяв від 31 березня 1823 року до 10 жовтня 1824. Вікторія був змушений перервати роботу в липні 1824 року, оскільки він очолював веракруські війська, що билися з іспанцями, які сховалися у форті Сан-Хуан-де-Улуа. 1824 року був делегований від Дуранго на Конгрес, який прийняв першу конституцію незалежної Мексики і потім 2 жовтня обрав його першим президентом країни. 10 жовтня 1824 року Вікторія зайняв президентський пост.
Його уряд зразу ж зіткнувся з серйозними труднощами, оскільки війна за незалежність залишила країну в руїнах, з «роздутою» армією і успадкованою від колоніального режиму бюрократією. Проте, його головними рішеннями були: централізація державних фінансів; скасування рабства; сприяння діяльності «Ланкастерського товариства», яке займалося просвітою; встановлення дипломатичних відносин з Великою Британією, США, Сполученими Провінціями Центральної Америки і Великою Колумбією; утворення мексиканського військово-морського флоту, що допомогло досягти повної перемоги республіки.
Гуадалупе Вікторія проводив політику примирення, залучаючи до роботи представників різних політичних таборів. Попри це, на поверхню вийшли старі конфлікти. Перед лицем релігійної нетерпимості він відстоював свободу слова і друку, проголошену в конституції, якої він скрупульозно дотримувався. Протистояв аристократичній «шотландській ложі» і ліберальній «йоркській ложі», які намагалися впливати на його уряд: одна домагалася привілеїв для англійських інвестицій і збереження колоніальних порядків, інша — для американських. З іншого боку іспаністи спровокували повстання Хоакіна Аренаса, яке викликало хвилю обурення проти заможних іспанців, що підтримали його. Крім того, існувала небезпека іспанського вторгнення.
1827 року віце-президент Ніколас Браво очолив повстання проти республіканського уряду, проте воно було легко придушене генералами Санта-Анною і Герреро. 1828 року Браво був схоплений і висланий в Еквадор.
Останні роки життя
1829 року конгрес назвав президентом Вісенте Герреро, якому Вікторія передав владу 1 квітня 1829 і виїхав на асьєнду «Ель Хобо» у Веракрусі.
Згодом він кілька разів брав участь в примирних місіях.
Він помер 21 березня 1843 року в Тенансінго від епілепсії внаслідок важкої і тривалої хвороби. 25 серпня того ж року Конгрес оголосив його Героєм Вітчизни. Ім'я Гуадалупе Вікторії золотими літерами викарбувано в Палаті депутатів, а останки спочивають біля основи Колони Незалежності на Пасео-де-ла-Реформа.
Джерела
- Mussachio, Humberto, Diccionario Enciclopédico de México, 1989 г. і .
Посилання
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Migel Ramon Adaukto Fernandes i Feliks isp Jose Miguel Ramon Adaucto Fernandez y Felix bilsh vidomij yak Guadalupe Viktoriya isp Guadalupe Victoria 29 veresnya 1786 17860929 es shtat Durango 21 bereznya 1843 es shtat Verakrus meksikanskij politichnij diyach uchasnik vijni za nezalezhnist vid Ispaniyi zgodom stav pershim prezidentom meksikanskoyi respubliki 10 zhovtnya 1824 roku 1 kvitnya 1829 roku Nacionalnij geroj Meksiki Guadalupe ViktoriyaNarodivsya 29 veresnya 1786 1786 09 29 d Durango MeksikaPomer 21 bereznya 1845 1845 03 21 58 rokiv d d Verakrus Meksika epilepsiyaPohovannya MehikoKrayina MeksikaDiyalnist politik vijskovosluzhbovec advokatAlma mater dZnannya mov ispanskaRoki aktivnosti z 1812Posada prezident Meksiki Q21012296 i dVijskove zvannya rikPartiya dKonfesiya katolictvoU shlyubi z dAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Guadalupe Viktoriya vzyav im ya na chest pokrovitelki Meksiki Divi Mariyi Gvadelupskoyi i peremogi victoria Uchast u vijni za nezalezhnistGuadalupe Viktoriya narodivsya 29 veresnya 1786 roku v mistechku zgodom perejmenovanomu na Tamasula de Viktoriya na jogo chest v sim yi Manuela Fernandesa i Alehandri Feliks Navchavsya v seminariyi v Durango potim vivchav pravo v Koledzhi sv Idelfonso v Mehiko 1811 roku pislya zakliku Migelem Idalgo do borotbi proti ispanskogo panuvannya zalishiv navchannya i vstupiv do lav revolyucijnih povstanciv V hodi vijni za nezalezhnist bivsya pid kerivnictvom Hose Mariyi Morelosa 25 listopada 1812 roku pid chas vijskovih dij v Oahaci proyaviv geroyizm kinuvshis v ataku na armiyu royalistiv i veduchi za soboyu revolyucijni vijska Nezabarom povstanci zavdali porazki protivnikovi Zavdyaki comu Guadalupe Viktoriya buv priznachenij komandirom povstanskogo zagonu v Verakrusi 1814 roku Chilpasinzkij kongres priznachiv jogo brigadnim generalom 1815 roci vin zaznav svoyeyi pershoyi znachnoyi porazki 1816 roku koli v Novu Ispaniyu pribuv novij vice korol Huan Ruyis de Apodaka Gvadalupe Viktoriya atakuvav jogo eskort na shlyahu do stolici i malo ne zahopiv vice korolya v polon Vijska majbutnogo prezidenta kontrolyuvali shtat Verakrus do svogo rozgromu v 1817 roci Pislya cogo rajon jogo dij zvivsya do vuzkoyi smugi mizh uzberezhzhyam na pivnich vid portu Verakrus i gorami es de vin zaznav napoleglivih peresliduvan i buv vimushenij perehovuvatisya v selvi de v nogo viyavilasya epilepsiya do oprilyudnennya v 1821 roci Igualskogo planu isp Plan de Iguala vid nazvi mista Iguala abo Planu troh garantij progoloshenogo Agustinom de Iturbide i Visente Gerrero Iturbide bachiv u zakorenilomu povstanci nebezpeku dlya svoyih planiv i ne bazhav jogo uchasti v uryadi Bilshe togo vin navit ne dozvoliv jomu brati uchast v urochistomu paradi sho vidbuvsya 27 veresnya v stolici krayini Pislya zdobuttya Meksikoyu nezalezhnosti j utvorennya Pershoyi meksikanskoyi imperiyi na choli z Iturbide Viktoriya prodovzhuvav publichno vislovlyuvati svoyi respublikanski ideyi vnaslidok chogo buv zaareshtovanij Odnak jomu vdalosya vtekti i povernutisya v selvu V grudni 1822 roku Antonio Lopes de Santa Anna i Guadalupe Viktoriya pidpisali en sho skasovuvav monarhiyu i vstanovlyuvav respubliku PrezidentstvoViktoriya prisvyativ sebe stvorennyu federalnoyi respubliki i buv obranij do razom z i es yakij diyav vid 31 bereznya 1823 roku do 10 zhovtnya 1824 Viktoriya buv zmushenij perervati robotu v lipni 1824 roku oskilki vin ocholyuvav verakruski vijska sho bilisya z ispancyami yaki shovalisya u forti San Huan de Ulua 1824 roku buv delegovanij vid Durango na Kongres yakij prijnyav pershu konstituciyu nezalezhnoyi Meksiki i potim 2 zhovtnya obrav jogo pershim prezidentom krayini 10 zhovtnya 1824 roku Viktoriya zajnyav prezidentskij post Jogo uryad zrazu zh zitknuvsya z serjoznimi trudnoshami oskilki vijna za nezalezhnist zalishila krayinu v ruyinah z rozdutoyu armiyeyu i uspadkovanoyu vid kolonialnogo rezhimu byurokratiyeyu Prote jogo golovnimi rishennyami buli centralizaciya derzhavnih finansiv skasuvannya rabstva spriyannya diyalnosti Lankasterskogo tovaristva yake zajmalosya prosvitoyu vstanovlennya diplomatichnih vidnosin z Velikoyu Britaniyeyu SShA Spoluchenimi Provinciyami Centralnoyi Ameriki i Velikoyu Kolumbiyeyu utvorennya meksikanskogo vijskovo morskogo flotu sho dopomoglo dosyagti povnoyi peremogi respubliki Guadalupe Viktoriya provodiv politiku primirennya zaluchayuchi do roboti predstavnikiv riznih politichnih taboriv Popri ce na poverhnyu vijshli stari konflikti Pered licem religijnoyi neterpimosti vin vidstoyuvav svobodu slova i druku progoloshenu v konstituciyi yakoyi vin skrupulozno dotrimuvavsya Protistoyav aristokratichnij shotlandskij lozhi i liberalnij jorkskij lozhi yaki namagalisya vplivati na jogo uryad odna domagalasya privileyiv dlya anglijskih investicij i zberezhennya kolonialnih poryadkiv insha dlya amerikanskih Z inshogo boku ispanisti sprovokuvali povstannya Hoakina Arenasa yake viklikalo hvilyu oburennya proti zamozhnih ispanciv sho pidtrimali jogo Krim togo isnuvala nebezpeka ispanskogo vtorgnennya 1827 roku vice prezident Nikolas Bravo ocholiv povstannya proti respublikanskogo uryadu prote vono bulo legko pridushene generalami Santa Annoyu i Gerrero 1828 roku Bravo buv shoplenij i vislanij v Ekvador Ostanni roki zhittya1829 roku kongres nazvav prezidentom Visente Gerrero yakomu Viktoriya peredav vladu 1 kvitnya 1829 i viyihav na asyendu El Hobo u Verakrusi Zgodom vin kilka raziv brav uchast v primirnih misiyah Vin pomer 21 bereznya 1843 roku v Tenansingo vid epilepsiyi vnaslidok vazhkoyi i trivaloyi hvorobi 25 serpnya togo zh roku Kongres ogolosiv jogo Geroyem Vitchizni Im ya Guadalupe Viktoriyi zolotimi literami vikarbuvano v Palati deputativ a ostanki spochivayut bilya osnovi Koloni Nezalezhnosti na Paseo de la Reforma DzherelaMussachio Humberto Diccionario Enciclopedico de Mexico 1989 g ISBN 968 6290 35 4 i ISBN 968 6290 39 7 Posilannya isp