Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мексиканська імперія (ісп. Imperio Mexicano ісп. вимова: [ĩmˈpeɾjo mexiˈcano] (
Передісторія
У 1807, вторгшись до меж Іспанії, Наполеон Бонапарт вигнав короля Фердинанда й посадив на іспанський престол свого брата Жозефа. У Мексиці сформувались два союзи: ліберали — прибічники наполеонівської політики, та консерватори, які підтримували Бурбонів. Обидві партії погоджувались в одному — Мексика мала отримати незалежність.
Користуючись нездатністю Іспанії проводити колоніальну політику, іспанський католицький священик Мігель Ідальго 16 вересня 1810 в містечку Долорес проголосив незалежність Мексики. Це поклало початок тривалої війни. На конгресі в Чілпанчінго 1813 було урочисто прийнято Декларацію незалежності Північної Америки. У 1821 була також підписана Декларація про незалежність Мексики. А Мігель Ідальго був схоплений ворогами та страчений.
У війні за незалежність виділялись такі люди, як Ідальго, Аґустін де Ітурбіде, Вісенте Герреро, Хосе Марія Морелос. Війна тривала одинадцять років, допоки визвольні війська не увійшли до Мехіко.
Обраний імператор Аґустін де Ітурбіде народився 1783 року в родині іспанського дворянина та креолки. 1798 вступив до лав іспанської армії. 1820 отримав чин полковника. Під час війни придушував мексиканські виступи. 1819 перекинувся до табору повстанців, оголосивши у своєму заклику, що хоче бачити Мексику конституційною монархією. Кількість його прибічників зростала. 1821 року він узяв Мехіко. Народ і гарнізон обрали його імператором. Згодом це було підкріплено парламентським рішенням. Це рішення вважалось тимчасовим, поки не знайдеться якийсь європейський принц.
Створення імперії
15 вересня 1821 була підписана Декларація незалежності Мексики від Іспанії. Новий парламент Мексики жадав установити тісні зв'язки з колишньою метрополією, припускаючи, що іспанський король Фердинанд VII стане імператором Мексики, проте обидві держави будуть незалежними одна від одної. У разі відмови парламент хотів запросити іншого члена династії Бурбонів, але Фердинанд незалежності колонії не визнав. Тоді імператором був проголошений президент регентської ради Аґустін де Ітурбіде.
Падіння імперії
Частина конгресу постійно критикувала дії Аґустіна. Командувач гарнізоном Веракруса, майбутній президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна підбурив повстання проти Ітурбіде, й 1 грудня 1822 року проголосив Мексику республікою. В той же час він змовився з генералом Гвадалупе Вікторія з метою ліквідації режиму.
Повстало кілька провінцій, та усюди, за винятком Веракруса, повстанців було розбито імперськими військами. На бік Санта-Анни перейшов генерал імператорської армії Ечевері. Заколотники їздили провінціями із закликом скликати загальний конгрес, і в більшості місць цей план був підтриманий. Більша частина населення країни встала за республіканський стрій. У імператора майже не залишилось прибічників. Зрікшись престолу, 19 березня 1823 Аґустін втік із країни.
Територія
Після створення імперії до її складу зажадали увійти території колишньої іспанської колонії Нова Іспанія. Окрім сучасної мексиканської території до складу імперії входили сучасні штати США: Каліфорнія, Нью-Мексико, Техас, Невада, Юта, Аризона; території сучасних держав (вийшли зі складу Мексики після падіння імперії): Беліз, Коста-Рика, Гондурас, Гватемала, Сальвадор, Нікарагуа. Загальна площа країни становила 4 925 283 км². Мексиканська імперія 1823 року була 7-ю державою у світі за площею (після Британії, Росії, Китаю, США, Бразилії, Туреччини).
Примітки
- Memoria Política de México[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 9 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 9 січня 2020.
Див. також
Посилання
- Mexican Empire [ 7 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksikanska imperiya isp Imperio MexicanoImperiya 1821 1823 Prapor Meksiki Imperatorskij gerbDeviz Independencia Union Religion Nezalezhnist Yednist Religiya Stolicya MehikoMova i IspanskaReligiya KatolicizmPlosha 4 925 283Naselennya 6 500 000 1821 Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiyaDinastiya IturbideImperator 1822 1823 Agustin I 1822 1823 1821 1822 Agustin de IturbidePoperednik NastupnikNova Ispaniya Timchasovij uryad MeksikiCentralnoamerikanska federaciyaMoskitovij beregVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha Meksikanska imperiya Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvati Meksikanska imperiya isp Imperio Mexicano isp vimova ĩmˈpeɾjo mexiˈcano prosluhati oficijna nazva Meksiki v period z 21 lipnya 1822 do 19 bereznya 1823 Vklyuchala do svogo skladu teritoriyu kolishnoyi Novoyi Ispaniyi ta Gvatemalskogo general kapitanstva Piznishe isnuvala Druga Meksikanska imperiya 1863 1867 PeredistoriyaImperator Agustin I U 1807 vtorgshis do mezh Ispaniyi Napoleon Bonapart vignav korolya Ferdinanda j posadiv na ispanskij prestol svogo brata Zhozefa U Meksici sformuvalis dva soyuzi liberali pribichniki napoleonivskoyi politiki ta konservatori yaki pidtrimuvali Burboniv Obidvi partiyi pogodzhuvalis v odnomu Meksika mala otrimati nezalezhnist Koristuyuchis nezdatnistyu Ispaniyi provoditi kolonialnu politiku ispanskij katolickij svyashenik Migel Idalgo 16 veresnya 1810 v mistechku Dolores progolosiv nezalezhnist Meksiki Ce poklalo pochatok trivaloyi vijni Na kongresi v Chilpanchingo 1813 bulo urochisto prijnyato Deklaraciyu nezalezhnosti Pivnichnoyi Ameriki U 1821 bula takozh pidpisana Deklaraciya pro nezalezhnist Meksiki A Migel Idalgo buv shoplenij vorogami ta strachenij U vijni za nezalezhnist vidilyalis taki lyudi yak Idalgo Agustin de Iturbide Visente Gerrero Hose Mariya Morelos Vijna trivala odinadcyat rokiv dopoki vizvolni vijska ne uvijshli do Mehiko Obranij imperator Agustin de Iturbide narodivsya 1783 roku v rodini ispanskogo dvoryanina ta kreolki 1798 vstupiv do lav ispanskoyi armiyi 1820 otrimav chin polkovnika Pid chas vijni pridushuvav meksikanski vistupi 1819 perekinuvsya do taboru povstanciv ogolosivshi u svoyemu zakliku sho hoche bachiti Meksiku konstitucijnoyu monarhiyeyu Kilkist jogo pribichnikiv zrostala 1821 roku vin uzyav Mehiko Narod i garnizon obrali jogo imperatorom Zgodom ce bulo pidkripleno parlamentskim rishennyam Ce rishennya vvazhalos timchasovim poki ne znajdetsya yakijs yevropejskij princ Stvorennya imperiyi15 veresnya 1821 bula pidpisana Deklaraciya nezalezhnosti Meksiki vid Ispaniyi Novij parlament Meksiki zhadav ustanoviti tisni zv yazki z kolishnoyu metropoliyeyu pripuskayuchi sho ispanskij korol Ferdinand VII stane imperatorom Meksiki prote obidvi derzhavi budut nezalezhnimi odna vid odnoyi U razi vidmovi parlament hotiv zaprositi inshogo chlena dinastiyi Burboniv ale Ferdinand nezalezhnosti koloniyi ne viznav Todi imperatorom buv progoloshenij prezident regentskoyi radi Agustin de Iturbide Padinnya imperiyiChastina kongresu postijno kritikuvala diyi Agustina Komanduvach garnizonom Verakrusa majbutnij prezident Meksiki Antonio Lopes de Santa Anna pidburiv povstannya proti Iturbide j 1 grudnya 1822 roku progolosiv Meksiku respublikoyu V toj zhe chas vin zmovivsya z generalom Gvadalupe Viktoriya z metoyu likvidaciyi rezhimu Povstalo kilka provincij ta usyudi za vinyatkom Verakrusa povstanciv bulo rozbito imperskimi vijskami Na bik Santa Anni perejshov general imperatorskoyi armiyi Echeveri Zakolotniki yizdili provinciyami iz zaklikom sklikati zagalnij kongres i v bilshosti misc cej plan buv pidtrimanij Bilsha chastina naselennya krayini vstala za respublikanskij strij U imperatora majzhe ne zalishilos pribichnikiv Zrikshis prestolu 19 bereznya 1823 Agustin vtik iz krayini Teritoriya24 provinciyi Meksikanskoyi imperiyi Pislya stvorennya imperiyi do yiyi skladu zazhadali uvijti teritoriyi kolishnoyi ispanskoyi koloniyi Nova Ispaniya Okrim suchasnoyi meksikanskoyi teritoriyi do skladu imperiyi vhodili suchasni shtati SShA Kaliforniya Nyu Meksiko Tehas Nevada Yuta Arizona teritoriyi suchasnih derzhav vijshli zi skladu Meksiki pislya padinnya imperiyi Beliz Kosta Rika Gonduras Gvatemala Salvador Nikaragua Zagalna plosha krayini stanovila 4 925 283 km Meksikanska imperiya 1823 roku bula 7 yu derzhavoyu u sviti za plosheyu pislya Britaniyi Rosiyi Kitayu SShA Braziliyi Turechchini PrimitkiMemoria Politica de Mexico nedostupne posilannya Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2020 Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2020 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 9 sichnya 2020 Div takozhIstoriya Meksiki Druga Meksikanska imperiyaPosilannyaMexican Empire 7 lyutogo 2007 u Wayback Machine