Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дина́стія Цін (маньчжурська: Daicing gurun; кит.: 清朝; піньїнь: Qīng Cháo; літ.: 'Чиста') офіційно Вели́ка Цін (кит.: 大清; піньїнь: Dà Qīng) — маньчжурська імператорська династія, що керувала Китаєм у 1636—1912 після ліквідації династії Мін. Заснована родом Айсін Ґьоро. Виникла на базі маньчжурської держави Пізня Цзінь, назва якої була змінена на Цін в 1636 році. Маньчжурські війська захопили майже всю територію Китаю 1646 року, однак пацифікація провінцій та придушення виступів етнічних китайців (хань) тривали до 1683 року.
| 大清 ᡩᠠᡳ᠌ᠴᡳᠩ ᡤᡠᡵᡠᠨ Велика Цін | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Гімн 《普天樂》 (укр. «Пу Тянь Ле») (1878—1896) 《李中堂乐》 (укр. «Мелодія Лі Чжунтана») (1896—1906) 《颂龙旗》 (укр. «Хвала прапору Дракона») (1906—1911) Імператорський гімн: 《鞏金甌》 (укр. «Кубок твердого золота» або укр. «Золотий кубок») (1911—1912) | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Столиця | Шеньцзін (1636—1644) Пекін (1644—1912) | ||||||||||||||||||||
| Мови | маньчжурська (офіційна) [en] (офіційна) китайська монгольська | ||||||||||||||||||||
| Релігії | |||||||||||||||||||||
| Форма правління | абсолютна монархія | ||||||||||||||||||||
| Імператор | |||||||||||||||||||||
| - 1626—1643 | Хуан Тайцзі | ||||||||||||||||||||
| - 1908—1912 | Пуї | ||||||||||||||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||||||||||||||
| - 1911 | Ікуан | ||||||||||||||||||||
| - 1911—1912 | Юань Шикай | ||||||||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||||||||
| - Пізня Цзінь | 1616—1636 | ||||||||||||||||||||
| - Створення Цін | 1636 | ||||||||||||||||||||
| - Маньчжурське завоювання Китаю | 1644—1662 | ||||||||||||||||||||
| - Ойратсько-манчжурські війни | 1687—1757 | ||||||||||||||||||||
| - Опіумні війни | 1839—1842, 1856—1860 | ||||||||||||||||||||
| - Японсько-цінська війна | 1894—1895 | ||||||||||||||||||||
| - Альянс восьми держав | 1900—1901 | ||||||||||||||||||||
| - Синьхайська революція | 1911—1912 | ||||||||||||||||||||
| - Зречення Пуї | 12 лютого 1912 | ||||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||||
| - 1700 | 8 800 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| - 1790 | 14 700 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| - 1860 | 13 400 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| - 1908 | 11 350 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Афганістан Бутан КНР Індія Казахстан Киргизстан Монголія М'янма Росія Таджикистан Тайвань | ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
За час правління династії Цін, завойовники-маньчжури сильно китаїзувалися, хоча і залишили деякі елементи своєї кочівницької культури. На знак покори імператорський двір змусив чоловіче населення країни голити голови і заплітати волосся у довгі коси на маньчжурський лад.
Занепад Цін почався у 19 столітті. Він супроводжувався зовнішньою інтервенцією держав Заходу, повстаннями хань у центрі та на півдні країни, а також поразками у війнах. Не маючи сил, щоб протистояти тиску ззовні і зсередини, династія була повалена у результаті Сіньхайської революції 12 лютого 1912 року. Останній монарх династії, імператор Пуї, пізніше згодився очолити незалежну Маньчжурську державу (1932—1945), утворену японськими мілітаристами.
Історія
Виникнення
1616 року хан осілих чжурчженів Нурхаці з роду Айсін Ґьоро об'єднав розрізнені чжурчженські племена і заснував династію Пізня Цзінь в Маньчжурії. Після його смерті престол успадковував син Хуан Тайцзі. В 1629 році була запроваджена китайська екзаменаційна система для майбутніх чиновників і воєначальників, організований Секретаріат, провідне державне діловодство, а в 1631 році — система «шести відомств», аналогічна існуючій на той час у Китаї. На низку посад були призначені китайські чиновники-перебіжчики.
1627 року Хуан Тайцзі підкорив корейську династію Чосон. Корейський ван був змушений укласти мир, сплатити данину і налагодити торгівлю з переможцями.
У зв'язку зі зміцненням китайської оборони, для завоювання північного Китаю потрібно було обійти регіон Ляосі (частина Ляоніна на захід від річки Ляо), а це було можливо тільки через Південну Монголію. Абахай залучив на свою сторону багатьох монгольських правителів і підтримав їх у боротьбі проти Лігдан-хана — правителя Чахар, який намагався відновити імперію Чингіз-хана. В обмін на це Хуан Тайцзі зобов'язав монгольських правителів брати участь у війні проти Китаю. Уже в 1629 році кіннота Абахо обійшла фортеці Ляосі із заходу, прорвалася через Велику стіну і виявився біля стін Пекіна, де почалася паніка. З багатою здобиччю війська Абахо пішли геть. Крім того, після розгрому Чахар, Абахай заявив, що він заволодів імператорської печаткою монгольської династії Юань, яка іменувалася «Друк Чингіз-хана».
У 1636 році Абахай дав династії нове ім'я — «Цін», а підданих наказав іменувати не «чжурчженями», а «маньчжурами». Нова держава маньчжурів відтепер стала називатися Цін (Велика Держава — Да Цін-го) — по найменуванню династії. До титулу «імператор» Абахай приєднав його монгольський аналог «богдихан», бо до складу Маньчжурської імперії увійшла частина Південної Монголії. Рокам свого правління він дав девіз «Чунде» 崇德. У 1637 році маньчжурська армія розгромила Корею, яка була змушена стати «данником» імперії Цін і розірвати відносини з Китаєм.
Відтоді маньчжурська кіннота стала здійснювати регулярні набіги на Китай, грабуючи і забираючи в полон, перетворюючи на рабів сотні тисяч китайців. Все це змусило мінських імператорів не просто стягнути війська до Шаньхайґуаню, а й сконцентрувати тут чи не найкращу, найбільшу і найбоєздатнішу з усіх своїх армій на чолі з У Саньгуєм.
Занепад імперії Мін
Занепад Мін став очевидним у зв'язку з посухами, неврожаями, економічною кризою, корупцією, свавіллям чиновників і війною з маньчжурами (1618—1644). Ці катастрофічні події змусили селян взятись за зброю. У 1628 році в провінції Шеньсі розрізнені ватаги стали створювати повстанські загони і обирати вождів. З цього моменту в північно-східному Китаї почалася селянська війна, яка тривала 19 років (1628—1647).
У 1640-х роках селян більше не лякала ослабіла армія, яка терпіла поразку за поразкою. Регулярні війська потрапили в кліщі між маньчжурськими військами на півночі і повсталими провінціями, в них посилилося дезертирство. Армія, позбавлена грошей і продовольства, зазнала поразки від Лі Цзичена. Столиця була залишена практично без боротьби (облога тривала всього два дні). Зрадники відкрили ворота перед військами Лі, і ті безперешкодно змогли увійти всередину. У квітні 1644 Пекін підкорився повсталим; останній мінський імператор Чунчжень покінчив життя самогубством, повісившись на дереві в імператорському саду.
Цим скористалися маньчжури. Маньчжурська армія під керівництвом князя , з'єднавшись з військами У Саньгуя, розбила повсталих у Шаньхайгуань і слідом за тим підійшла до столиці. 4 червня 1644 Лі Цзичен, залишивши столицю, бувши спантеличеним, відступив. Через 2 дні маньчжури разом з генералом У зайняли місто і проголосили імператором юного Айсіньгеро Фулінь. Військо повстанців зазнало ще однієї поразки від маньчжурської армії у Сіані і змушене було відступити за течією річки Хань аж до Ухані, потім вздовж північного кордону провінції Цзянси. Тут Лі Цзичен помер.
Державний устрій
- Імператор — верховний суверен, джерело влади.
- Відомство військових таємниць — найвищий політичний орган влади з 1737 року.
Імператори
Докладніше: Список правителів Династії Цін
| Пізня Цзінь（Чжурчженська держава — Велика Маньчжурська держава) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Власне Ім'я | Храмове ім'я | Посмертне ім'я | Роки життя | Девіз | Правління | Ім'я за девізом |
| 1 | Нурхаці 努爾哈赤 | Тайцзу 太祖 | Імператор Ґао 高皇帝 | 1559－1626 | Тяньмін 天命 | 1616－1626 | Хан Тяньмін 天命汗 |
| 2 | Хуан Тайцзі 皇太极 | Тайцзун 太宗 | Імператор Вень 文皇帝 | 1592－1643 | Тяньцун 天聰 | 1626－1636 | Хан Тяньцун 天聰汗 |
| Династія Цін | |||||||
| 2 | Хуан Тайцзі 皇太极 | Тайцзун 太宗 | Імператор Вень 文皇帝 | 1592－1643 | Чунде 崇德 | 1636－1643 | Імператор Чунде 崇德帝 |
| 3 | Фулінь 福臨 | Шицзу 世祖 | Імператор Чжан 章皇帝 | 1638－1661 | Шуньчжи 順治 | 1643－1661 | Імператор Шуньчжи 順治帝 |
| 4 | Сюаньє 玄燁 | Шенцзу 聖祖 | Імператор Жень 仁皇帝 | 1654－1722 | Кансі 康熙 | 1661－1722 | Імператор Кансі 康熙帝 |
| 5 | Іньчжень 胤禛 | Шицзун 世宗 | Імператор Сянь 憲皇帝 | 1678－1735 | Юнчжен 雍正 | 1722－1735 | Імператор Юнчжен 雍正帝 |
| 6 | Хунлі 弘曆 | Ґаоцзун 高宗 | Імператор Чунь 純皇帝 | 1711－1799 | Цяньлун 乾隆 | 1735－1796 | Імператор Цяньлун 乾隆帝 |
| 7 | Юн'янь 顒琰 | Женьцзун 仁宗 | Імператор Жуй 睿皇帝 | 1760－1820 | Цзяцін 嘉慶 | 1796－1820 | Імператор Цзяцін 嘉慶帝 |
| 8 | Міньнін 旻寧 | Сюаньцзун 宣宗 | Імператор Чен 成皇帝 | 1782－1850 | Даоґуан 道光 | 1820－1850 | Імператор Даоґуан 道光帝 |
| 9 | Ічжу 奕詝 | Веньцзун 文宗 | Імператор Сянь 顯皇帝 | 1831－1861 | Сяньфен 咸豐 | 1850－1861 | Імператор Сяньфен 咸豐帝 |
| 10 | Цзайчунь 載淳 | Муцзун 穆宗 | Імператор Ї 毅皇帝 | 1856－1875 | Тунчжи 同治 | 1861－1875 | Імператор Тунчжи 同治帝 |
| 11 | Цзайтянь 載湉 | Децзун 德宗 | Імператор Цзін 景皇帝 | 1871－1908 | Ґуансюй 光緒 | 1875－1908 | Імператор Ґуансюй 光緒帝 |
| 12 | Пуї 溥儀 | Ґунцзун 恭宗 | Імператор Сюнь 逊皇帝 | 1908－1967 | Сюаньтун 宣統 | 1908－1912 | Імператор Сюаньтун 宣統帝 |
Уряд династії Цін
Прем'єр-міністри
| Прем'єр-міністри | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| № | Portrait | Ім'я | На посаді | Імператор | |
| 1 |  | Ікуан慶親王(1838—1917) | 8 травня 1911 | 1 листопада 1911 | Пуї 溥儀 |
| 2 |  | Юань Шикай袁世凱(1859—1916) | 2 листопада 1911 | 10 березня 1912 | |
 | Чжан Сюнь張勳(1854—1923) | 1 серпня 1917 | 12 серпня 1917 | ||
Війни
- 1639—1689: Московсько-Цінські війни → перемога Цін (Нерчинський договір).
- 1673—1681: Повстання трьох уділів → перемога Цін.
- 1690—1759: Джунгарсько-Цінські війни → перемога Цін (знищення Джунгарії).
- 1796—1804: Повстання секти Білого лотоса → перемога Цін (початок занепаду династії).
- 1839—1842: Перша опіумна війна → поразка Цін.
- 1850—1864: Тайпінське повстання → перемога Цін
- 1856—1860: Друга опіумна війна → поразка Цін (Пекінський договір 1860)
- 1874: Тайванський інцидент → поразка Цін.
- 1894—1895: Японсько-Цінська війна → поразка Цін (Сімоносекський договір).
Міжнародні відносини
- Нерчинський договір (1689)
- Айгунський договір (1858) — втрата частини Північної Маньчжурії.
- Російсько-китайська конвенція 1898
Культура
- Літературна інквізиція
- Шень Децзянь (1673—1769), поет, редактор декількох антологій
- 1782: «Повне зібрання книг за чотирма розділами» — найбільша в історії хрестоматія китайської літератури.
- Розвиток нових напрямків у каліграфії: спочатку — бей-сюе-пай («напрямок вивчення стел», представниками якого були Ден Шижу (1843—1805), І Біншоу (1754—1816), а згодом — цзіньшишу-пай («каліграфія на бронзі та камені»), засновником якої був .
- Жень Бонянь (1840—1896) — ключова фігура Шанхайської школи живопису за часів династії.
- Дін Гуаньпен — значний придворний художник-портретист.
- Хун Лянцзі (1746—1809) — автор оригінальної демографічної теорії.
- Чжен Баньцяо (1693—1766) — один з провідних художників початку династії.
- Мін Чжень (1730—1788) — один з значних художників ранньої Цін з гуртках «художників-інтелектуалів».
- Ґао Фенхань (1683—1749) — різьбяр, художник, поет. Значна частина його картин намальована лівою рукою. Іншим відомим майстром, який працював в напрямках пейзажу й водночас займався різьбленням був У Чаншо (1844—1927).
- Вей Юань (1794—1856) — письменник, мислитель, першим висунув відому тезу — «вчитися у варварів їх передовій техніці, з тим щоб тримати їх під контролем».
- Чжоу Сян (1871—1933), відкрив першу приватну школу мистецтв
Пам'ять та спадщина
- У 1928 році за наказом Бейянського уряду було утворено «Начерк [офіційної] історії Цін» 清史稿: відповідно традиції, досвід династії мав узагальнюватися у — для нащадків. Робота над повною історією була перервана громадянською війною та відповідною нестачею фінансування. Комісію з понад 100 інтелектуалів, які працювали над цим твором, очолював 趙爾巽 (1844—1927).
Див. також
Нотатки
- Коротко був конституційною монархією після початку Сіньхайської революції в 1911.
Примітки
- Söderblom Saarela, (2021).
- Norman, (1988), с. 133–134.
- Living in the Chinese Cosmos: Understanding Religion in Late Imperial China (1644–1911), What is Popular Religion, Columbia University, оригіналу за 19 January 2015, процитовано 15 June 2021
- Taagepera, Rein (September 1997). Expansion and Contraction Patterns of Large Polities: Context for Russia (PDF). International Studies Quarterly. 41 (3): 500. doi:10.1111/0020-8833.00053. JSTOR 2600793. (PDF) оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
Джерела та література
Кирилицею
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цін. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Латинкою
- Elliot, Mark C. The Manchu Way: The Eight Banners and Ethnic Identity in Late Imperial China. Stanford: Stanford University Press, 2001
- Spence, Jonathan. The Search for Modern China. New York: W W Norton & Company, 1990
- Spence, Jonathan. God's Chinese Son: The Taiping Heavenly Kingdom of Hong Xiuquan. New York: W W Norton & Company, 1997
- Söderblom Saarela, Mårten (2021). Manchu Language. Oxford Research Encyclopedia of Asian History. Oxford University Press. doi:10.1093/acrefore/9780190277727.013.447. ISBN .
- Norman, Jerry (1988). Chinese. Cambridge; New York: Cambridge University Press. ISBN .
Посилання
- Цін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Цін |
- Хронологія династії Цін [ 2 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мистецтво династії Цін[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dina stiya Cin manchzhurska Daicing gurun kit 清朝 pinyin Qing Chao lit Chista oficijno Veli ka Cin kit 大清 pinyin Da Qing manchzhurska imperatorska dinastiya sho keruvala Kitayem u 1636 1912 pislya likvidaciyi dinastiyi Min Zasnovana rodom Ajsin Goro Vinikla na bazi manchzhurskoyi derzhavi Piznya Czin nazva yakoyi bula zminena na Cin v 1636 roci Manchzhurski vijska zahopili majzhe vsyu teritoriyu Kitayu 1646 roku odnak pacifikaciya provincij ta pridushennya vistupiv etnichnih kitajciv han trivali do 1683 roku 大清 ᡩᠠᡳ ᠴᡳᠩ ᡤᡠᡵᡠᠨ Velika Cin 1636 1912 Prapor dinastiyi Cin Imperatorska pechatka Gimn 普天樂 ukr Pu Tyan Le 1878 1896 李中堂乐 ukr Melodiya Li Chzhuntana 1896 1906 颂龙旗 ukr Hvala praporu Drakona 1906 1911 Imperatorskij gimn 鞏金甌 ukr Kubok tverdogo zolota abo ukr Zolotij kubok 1911 1912 source source track track track track track track track track track track track track track Dinastiya Cin istorichni kordoni na kartiImperiya dinastiyi Cin u 1760 roci Stolicya Shenczin 1636 1644 Pekin 1644 1912 Movi manchzhurska oficijna en oficijna kitajska mongolska Religiyi konfucianstvo oficijna kitajska narodna religiyabuddizmdaoyizmislamshamanizmhristiyanstvoinshi Forma pravlinnya absolyutna monarhiya Imperator 1626 1643 Huan Tajczi 1908 1912 Puyi Prem yer ministr 1911 Ikuan 1911 1912 Yuan Shikaj Istoriya Piznya Czin 1616 1636 Stvorennya Cin 1636 Manchzhurske zavoyuvannya Kitayu 1644 1662 Ojratsko manchzhurski vijni 1687 1757 Opiumni vijni 1839 1842 1856 1860 Yaponsko cinska vijna 1894 1895 Alyans vosmi derzhav 1900 1901 Sinhajska revolyuciya 1911 1912 Zrechennya Puyi 12 lyutogo 1912 Plosha 1700 8 800 000 km2 1790 14 700 000 km2 1860 13 400 000 km2 1908 11 350 000 km2 Poperednik Nastupnik Dinastiya Piznya Czin Dzhungarske hanstvo Dunnin Dinastiya Shun Dinastiya Pivnichna Yuan Respublika Kitaj 1912 1949 Bogdo hanska Mongoliya Tibet 1912 1951 Sogodni ye chastinoyu Afganistan Butan KNR Indiya Kazahstan Kirgizstan Mongoliya M yanma Rosiya Tadzhikistan Tajvan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Cin Ne slid plutati z dinastiyeyu Cin sho pravila v Kitayi u 221 206 rokah do n e Imperiya dinastiyi Cin 1820 Za chas pravlinnya dinastiyi Cin zavojovniki manchzhuri silno kitayizuvalisya hocha i zalishili deyaki elementi svoyeyi kochivnickoyi kulturi Na znak pokori imperatorskij dvir zmusiv choloviche naselennya krayini goliti golovi i zaplitati volossya u dovgi kosi na manchzhurskij lad Zanepad Cin pochavsya u 19 stolitti Vin suprovodzhuvavsya zovnishnoyu intervenciyeyu derzhav Zahodu povstannyami han u centri ta na pivdni krayini a takozh porazkami u vijnah Ne mayuchi sil shob protistoyati tisku zzovni i zseredini dinastiya bula povalena u rezultati Sinhajskoyi revolyuciyi 12 lyutogo 1912 roku Ostannij monarh dinastiyi imperator Puyi piznishe zgodivsya ocholiti nezalezhnu Manchzhursku derzhavu 1932 1945 utvorenu yaponskimi militaristami IstoriyaViniknennya Dokladnishe Dinastiya Piznya Czin 1616 roku han osilih chzhurchzheniv Nurhaci z rodu Ajsin Goro ob yednav rozrizneni chzhurchzhenski plemena i zasnuvav dinastiyu Piznya Czin v Manchzhuriyi Pislya jogo smerti prestol uspadkovuvav sin Huan Tajczi V 1629 roci bula zaprovadzhena kitajska ekzamenacijna sistema dlya majbutnih chinovnikiv i voyenachalnikiv organizovanij Sekretariat providne derzhavne dilovodstvo a v 1631 roci sistema shesti vidomstv analogichna isnuyuchij na toj chas u Kitayi Na nizku posad buli priznacheni kitajski chinovniki perebizhchiki 1627 roku Huan Tajczi pidkoriv korejsku dinastiyu Choson Korejskij van buv zmushenij uklasti mir splatiti daninu i nalagoditi torgivlyu z peremozhcyami U zv yazku zi zmicnennyam kitajskoyi oboroni dlya zavoyuvannya pivnichnogo Kitayu potribno bulo obijti region Lyaosi chastina Lyaonina na zahid vid richki Lyao a ce bulo mozhlivo tilki cherez Pivdennu Mongoliyu Abahaj zaluchiv na svoyu storonu bagatoh mongolskih praviteliv i pidtrimav yih u borotbi proti Ligdan hana pravitelya Chahar yakij namagavsya vidnoviti imperiyu Chingiz hana V obmin na ce Huan Tajczi zobov yazav mongolskih praviteliv brati uchast u vijni proti Kitayu Uzhe v 1629 roci kinnota Abaho obijshla forteci Lyaosi iz zahodu prorvalasya cherez Veliku stinu i viyavivsya bilya stin Pekina de pochalasya panika Z bagatoyu zdobichchyu vijska Abaho pishli get Krim togo pislya rozgromu Chahar Abahaj zayaviv sho vin zavolodiv imperatorskoyi pechatkoyu mongolskoyi dinastiyi Yuan yaka imenuvalasya Druk Chingiz hana U 1636 roci Abahaj dav dinastiyi nove im ya Cin a piddanih nakazav imenuvati ne chzhurchzhenyami a manchzhurami Nova derzhava manchzhuriv vidteper stala nazivatisya Cin Velika Derzhava Da Cin go po najmenuvannyu dinastiyi Do titulu imperator Abahaj priyednav jogo mongolskij analog bogdihan bo do skladu Manchzhurskoyi imperiyi uvijshla chastina Pivdennoyi Mongoliyi Rokam svogo pravlinnya vin dav deviz Chunde 崇德 U 1637 roci manchzhurska armiya rozgromila Koreyu yaka bula zmushena stati dannikom imperiyi Cin i rozirvati vidnosini z Kitayem Vidtodi manchzhurska kinnota stala zdijsnyuvati regulyarni nabigi na Kitaj grabuyuchi i zabirayuchi v polon peretvoryuyuchi na rabiv sotni tisyach kitajciv Vse ce zmusilo minskih imperatoriv ne prosto styagnuti vijska do Shanhajguanyu a j skoncentruvati tut chi ne najkrashu najbilshu i najboyezdatnishu z usih svoyih armij na choli z U Sanguyem Zanepad imperiyi Min Dokladnishe Manchzhurske zavoyuvannya Kitayu Zanepad Min stav ochevidnim u zv yazku z posuhami nevrozhayami ekonomichnoyu krizoyu korupciyeyu svavillyam chinovnikiv i vijnoyu z manchzhurami 1618 1644 Ci katastrofichni podiyi zmusili selyan vzyatis za zbroyu U 1628 roci v provinciyi Shensi rozrizneni vatagi stali stvoryuvati povstanski zagoni i obirati vozhdiv Z cogo momentu v pivnichno shidnomu Kitayi pochalasya selyanska vijna yaka trivala 19 rokiv 1628 1647 U 1640 h rokah selyan bilshe ne lyakala oslabila armiya yaka terpila porazku za porazkoyu Regulyarni vijska potrapili v klishi mizh manchzhurskimi vijskami na pivnochi i povstalimi provinciyami v nih posililosya dezertirstvo Armiya pozbavlena groshej i prodovolstva zaznala porazki vid Li Czichena Stolicya bula zalishena praktichno bez borotbi obloga trivala vsogo dva dni Zradniki vidkrili vorota pered vijskami Li i ti bezpereshkodno zmogli uvijti vseredinu U kvitni 1644 Pekin pidkorivsya povstalim ostannij minskij imperator Chunchzhen pokinchiv zhittya samogubstvom povisivshis na derevi v imperatorskomu sadu Cim skoristalisya manchzhuri Manchzhurska armiya pid kerivnictvom knyazya z yednavshis z vijskami U Sanguya rozbila povstalih u Shanhajguan i slidom za tim pidijshla do stolici 4 chervnya 1644 Li Czichen zalishivshi stolicyu buvshi spantelichenim vidstupiv Cherez 2 dni manchzhuri razom z generalom U zajnyali misto i progolosili imperatorom yunogo Ajsingero Fulin Vijsko povstanciv zaznalo she odniyeyi porazki vid manchzhurskoyi armiyi u Siani i zmushene bulo vidstupiti za techiyeyu richki Han azh do Uhani potim vzdovzh pivnichnogo kordonu provinciyi Czyansi Tut Li Czichen pomer Derzhavnij ustrijImperator verhovnij suveren dzherelo vladi Vidomstvo vijskovih tayemnic najvishij politichnij organ vladi z 1737 roku Restavraciya Tunchzhi Imperatori Dokladnishe Spisok praviteliv Dinastiyi Cin Piznya Czin Chzhurchzhenska derzhava Velika Manchzhurska derzhava Vlasne Im ya Hramove im ya Posmertne im ya Roki zhittya Deviz Pravlinnya Im ya za devizom 1 Nurhaci 努爾哈赤 Tajczu 太祖 Imperator Gao 高皇帝 1559 1626 Tyanmin 天命 1616 1626 Han Tyanmin 天命汗 2 Huan Tajczi 皇太极 Tajczun 太宗 Imperator Ven 文皇帝 1592 1643 Tyancun 天聰 1626 1636 Han Tyancun 天聰汗 Dinastiya Cin 2 Huan Tajczi 皇太极 Tajczun 太宗 Imperator Ven 文皇帝 1592 1643 Chunde 崇德 1636 1643 Imperator Chunde 崇德帝 3 Fulin 福臨 Shiczu 世祖 Imperator Chzhan 章皇帝 1638 1661 Shunchzhi 順治 1643 1661 Imperator Shunchzhi 順治帝 4 Syuanye 玄燁 Shenczu 聖祖 Imperator Zhen 仁皇帝 1654 1722 Kansi 康熙 1661 1722 Imperator Kansi 康熙帝 5 Inchzhen 胤禛 Shiczun 世宗 Imperator Syan 憲皇帝 1678 1735 Yunchzhen 雍正 1722 1735 Imperator Yunchzhen 雍正帝 6 Hunli 弘曆 Gaoczun 高宗 Imperator Chun 純皇帝 1711 1799 Cyanlun 乾隆 1735 1796 Imperator Cyanlun 乾隆帝 7 Yun yan 顒琰 Zhenczun 仁宗 Imperator Zhuj 睿皇帝 1760 1820 Czyacin 嘉慶 1796 1820 Imperator Czyacin 嘉慶帝 8 Minnin 旻寧 Syuanczun 宣宗 Imperator Chen 成皇帝 1782 1850 Daoguan 道光 1820 1850 Imperator Daoguan 道光帝 9 Ichzhu 奕詝 Venczun 文宗 Imperator Syan 顯皇帝 1831 1861 Syanfen 咸豐 1850 1861 Imperator Syanfen 咸豐帝 10 Czajchun 載淳 Muczun 穆宗 Imperator Yi 毅皇帝 1856 1875 Tunchzhi 同治 1861 1875 Imperator Tunchzhi 同治帝 11 Czajtyan 載湉 Deczun 德宗 Imperator Czin 景皇帝 1871 1908 Guansyuj 光緒 1875 1908 Imperator Guansyuj 光緒帝 12 Puyi 溥儀 Gunczun 恭宗 Imperator Syun 逊皇帝 1908 1967 Syuantun 宣統 1908 1912 Imperator Syuantun 宣統帝 Uryad dinastiyi Cin Dokladnishe Uryad dinastiyi Cin Prem yer ministri Prem yer ministri Portrait Im ya Na posadi Imperator 1 Ikuan慶親王 1838 1917 8 travnya 1911 1 listopada 1911 Puyi 溥儀 2 Yuan Shikaj袁世凱 1859 1916 2 listopada 1911 10 bereznya 1912 Chzhan Syun張勳 1854 1923 1 serpnya 1917 12 serpnya 1917Vijni1639 1689 Moskovsko Cinski vijni peremoga Cin Nerchinskij dogovir 1673 1681 Povstannya troh udiliv peremoga Cin 1690 1759 Dzhungarsko Cinski vijni peremoga Cin znishennya Dzhungariyi 1796 1804 Povstannya sekti Bilogo lotosa peremoga Cin pochatok zanepadu dinastiyi 1839 1842 Persha opiumna vijna porazka Cin 1850 1864 Tajpinske povstannya peremoga Cin 1856 1860 Druga opiumna vijna porazka Cin Pekinskij dogovir 1860 1874 Tajvanskij incident porazka Cin 1894 1895 Yaponsko Cinska vijna porazka Cin Simonosekskij dogovir Mizhnarodni vidnosini Velika Britaniya Pekinskij dogovir 1860 Franciya Pekinskij dogovir 1860 Rosiya Nerchinskij dogovir 1689 Ajgunskij dogovir 1858 vtrata chastini Pivnichnoyi Manchzhuriyi Rosijsko kitajska konvenciya 1898 Yaponiya Yaponsko cinska ugoda pro druzhbu 1871 Tajvanskij pohid 1874 Simonosekskij dogovir 1895KulturaLiteraturna inkviziciya Shen Deczyan 1673 1769 poet redaktor dekilkoh antologij 1782 Povne zibrannya knig za chotirma rozdilami najbilsha v istoriyi hrestomatiya kitajskoyi literaturi Rozvitok novih napryamkiv u kaligrafiyi spochatku bej syue paj napryamok vivchennya stel predstavnikami yakogo buli Den Shizhu 1843 1805 I Binshou 1754 1816 a zgodom czinshishu paj kaligrafiya na bronzi ta kameni zasnovnikom yakoyi buv Zhen Bonyan 1840 1896 klyuchova figura Shanhajskoyi shkoli zhivopisu za chasiv dinastiyi Din Guanpen znachnij pridvornij hudozhnik portretist Hun Lyanczi 1746 1809 avtor originalnoyi demografichnoyi teoriyi Chzhen Bancyao 1693 1766 odin z providnih hudozhnikiv pochatku dinastiyi Min Chzhen 1730 1788 odin z znachnih hudozhnikiv rannoyi Cin z gurtkah hudozhnikiv intelektualiv Gao Fenhan 1683 1749 rizbyar hudozhnik poet Znachna chastina jogo kartin namalovana livoyu rukoyu Inshim vidomim majstrom yakij pracyuvav v napryamkah pejzazhu j vodnochas zajmavsya rizblennyam buv U Chansho 1844 1927 Vej Yuan 1794 1856 pismennik mislitel pershim visunuv vidomu tezu vchitisya u varvariv yih peredovij tehnici z tim shob trimati yih pid kontrolem Chzhou Syan 1871 1933 vidkriv pershu privatnu shkolu mistectvPam yat ta spadshinaU 1928 roci za nakazom Bejyanskogo uryadu bulo utvoreno Nacherk oficijnoyi istoriyi Cin 清史稿 vidpovidno tradiciyi dosvid dinastiyi mav uzagalnyuvatisya u dlya nashadkiv Robota nad povnoyu istoriyeyu bula perervana gromadyanskoyu vijnoyu ta vidpovidnoyu nestacheyu finansuvannya Komisiyu z ponad 100 intelektualiv yaki pracyuvali nad cim tvorom ocholyuvav 趙爾巽 1844 1927 Div takozhKitajsko korejskij dogovir 1882NotatkiKorotko buv konstitucijnoyu monarhiyeyu pislya pochatku Sinhajskoyi revolyuciyi v 1911 PrimitkiSoderblom Saarela 2021 Norman 1988 s 133 134 Living in the Chinese Cosmos Understanding Religion in Late Imperial China 1644 1911 What is Popular Religion Columbia University originalu za 19 January 2015 procitovano 15 June 2021 Taagepera Rein September 1997 Expansion and Contraction Patterns of Large Polities Context for Russia PDF International Studies Quarterly 41 3 500 doi 10 1111 0020 8833 00053 JSTOR 2600793 PDF originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2020 Dzherela ta literaturaPortal Kitaj KiriliceyuRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005 Latinkoyu Elliot Mark C The Manchu Way The Eight Banners and Ethnic Identity in Late Imperial China Stanford Stanford University Press 2001 Spence Jonathan The Search for Modern China New York W W Norton amp Company 1990 Spence Jonathan God s Chinese Son The Taiping Heavenly Kingdom of Hong Xiuquan New York W W Norton amp Company 1997 Soderblom Saarela Marten 2021 Manchu Language Oxford Research Encyclopedia of Asian History Oxford University Press doi 10 1093 acrefore 9780190277727 013 447 ISBN 978 0 19 027772 7 Norman Jerry 1988 Chinese Cambridge New York Cambridge University Press ISBN 0521228093 PosilannyaCin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Cin Hronologiya dinastiyi Cin 2 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Mistectvo dinastiyi Cin nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl