Тайванський похід (яп. 台湾出兵, たいわんしゅっぺい, тайван сюппей) — воєнна операція Японії протягом травня — червня 1874 року на острові Тайвань, що перебував під суверенітетом китайської династії Цін. Була реакцією на вбивства японських підданих тайванськими аборигенами. Японські війська захопили південь острова і вимагали від династії Цін взяти на себе відповідальність за вбивства. Завдяки посередництву Великої Британії Японія вивела свої війська в обмін на сплату китайцями репарацій.
Тайванський похід | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Японсько-китайські війни | |||||||||
Бій коло «Кам'яних воріт» з муданьськими аборигенами | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Японія | Цін | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Сайґо Цуґуміті | Пайванські вожді | ||||||||
Військові сили | |||||||||
3 600 вояків | невідомо | ||||||||
Втрати | |||||||||
12 убито 561 померли від хвороб | 30 убито |
Короткі відомості
1871 року на Тайвані, що перебував під суверенітетом китайської династії Цін, стався дипломатичний інцидент. Місцеві аборигени племені пайвань з села убили за своїм звичаєм 54 японських рибалок з острова Міяко з Рюкюського архіпелагу, яких випадково прибило морем до південно-східного узбережжя Тайваню. Відповідальний за управління архіпелагом Рюкю , заступник голови префектури Каґосіма, доповів про інцидент японському центральному уряду, вимагаючи помсти, однак рішення у цій справі відклали.
1873 року стався другий подібний інцидент — тайванські аборигени напали на японський корабель з села префектури Окаяма, що зазнав аварії у тайванських водах, і забили на смерть 4 членів команди. Ця подія розлютувала японську громадськість. Японський посол в династії Цін, міністр закордонних справ Соедзіма Танеомі, звернувся до китайської сторони з вимогою відшкодувати збитки. У відповідь міністерство закордонних справ династії Цін, заявило, що хоча Тайвань належить Китаю, тайванські аборигени є південними варварами, які не визнають верховенства цінського імператора, тому останній не несе відповідальності за їхні дії.
Тим часом в Японії наростало суспільне невдоволення, спричинене політичною кризою, непопулярними реформами та спалахом Саґського повстання. Японський уряд вирішив скористатися торішніми інцидентами і здійснити каральний похід на Тайвань для зняття соціальної напруги всередині країни. В квітні 1874 року він розпочав підготовку для воєнної експедиції, призначив Імператорського радника Окуму Сіґенобу головою Тайванської удільної канцелярії, а генерал-лейтенанта Сайґо Цуґуміті — командиром військ цієї канцелярії. Однак невдовзі уряд зупинив приготування через протести послів Великої Британії та США, які заявили, що вторгнення на Тайвань «дестабілізує мир на Далекому Сході».
Незважаючи на міжнародний тиск, 3-тисячний контингент Імперської армії Японії під командуванням Сайго Цуґуміті самовільно вирушив на Тайвань, у зв'язку з чим японська влада була змушена визнати легітимність походу . 22 травня 1874 року японці зібрали свої війська в тайванському порту селища і розпочали каральну акцію проти аборигенів пайвань. На 3 червня нападники окупували усю територію проживання цього племені. Бойові втрати японців становили лише 12 чоловік, але 561 солдат загинув від малярії.
Дії Імперської армії Японії викликали протест династії Цін, яка зажадала негайного виведення японських військ з території Тайваню. В серпні 1874 року посол Японії Окубо Тосіміті прибув до Китаю, де розпочав переговори із цінським міністром закордонних справ . Через непримиренність сторін переговорний процес зайшов у глухий кут і лише за посередництва британського посла в Китаї було знайдено компроміс. 31 жовтня Японія і Цін уклали тимчасовий мир, за яким японці виводили війська з Тайваню, а китайці виплачували контрибуції потерпілим японським морякам та родичам загиблих. Це був перший міжнародний договір, який визнавав за Японією суверенітет над архіпелагом Рюкю, оскільки потерпілі рюкюсці позиціювалися як піддані Японії.
Примітки
- Тайванський похід // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994–1997.
- Інші назви: Тайванська експедиція (яп. 征台の役, せいたいのえき, сейтай но екі); Каральний похід на Тайвань (яп. 台湾征討, たいわんせいばつ, тайван сейбацу); Тайванський інцидент (яп. 台湾事件, たいわんじけん, тайван дзікен); Муданьський інцидент (яп. 牡丹社事件, ぼくたんしゃじけん, бокутанся дзікен).
- яп. 台湾蕃地事務局, たいわんはんじじむきょく, тайван-хандзі дзімукьоку.
- яп. 日清両国互換条款, にっしんりょうこくごかんじょうかん, ніссін рьококу ґокан дзьокан.
Джерела та література
Тайванський похід // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тайванський похід |
- (яп.)
- (яп.) Хронологія Тайванського походу[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajvanskij pohid yap 台湾出兵 たいわんしゅっぺい tajvan syuppej voyenna operaciya Yaponiyi protyagom travnya chervnya 1874 roku na ostrovi Tajvan sho perebuvav pid suverenitetom kitajskoyi dinastiyi Cin Bula reakciyeyu na vbivstva yaponskih piddanih tajvanskimi aborigenami Yaponski vijska zahopili pivden ostrova i vimagali vid dinastiyi Cin vzyati na sebe vidpovidalnist za vbivstva Zavdyaki poserednictvu Velikoyi Britaniyi Yaponiya vivela svoyi vijska v obmin na splatu kitajcyami reparacij Tajvanskij pohid Yaponsko kitajski vijni Bij kolo Kam yanih vorit z mudanskimi aborigenami Bij kolo Kam yanih vorit z mudanskimi aborigenami Data 6 travnya cherven 1874 Misce pivden Tajvanyu Privid Mudanski incidenti 1871 i 1873 Rezultat 1 splata kontribuciyi Kitayem Yaponiyi 2 viznannya kitajskogo suverenitetu nad Tajvanem 3 viznannya yaponskogo suverenitetu nad Ryukyu Storoni Yaponiya Cin Komanduvachi Sajgo Cugumiti Pajvanski vozhdi Vijskovi sili 3 600 voyakiv nevidomo Vtrati 12 ubito 561 pomerli vid hvorob 30 ubitoKorotki vidomosti1871 roku na Tajvani sho perebuvav pid suverenitetom kitajskoyi dinastiyi Cin stavsya diplomatichnij incident Miscevi aborigeni plemeni pajvan z sela ubili za svoyim zvichayem 54 yaponskih ribalok z ostrova Miyako z Ryukyuskogo arhipelagu yakih vipadkovo pribilo morem do pivdenno shidnogo uzberezhzhya Tajvanyu Vidpovidalnij za upravlinnya arhipelagom Ryukyu zastupnik golovi prefekturi Kagosima dopoviv pro incident yaponskomu centralnomu uryadu vimagayuchi pomsti odnak rishennya u cij spravi vidklali 1873 roku stavsya drugij podibnij incident tajvanski aborigeni napali na yaponskij korabel z sela prefekturi Okayama sho zaznav avariyi u tajvanskih vodah i zabili na smert 4 chleniv komandi Cya podiya rozlyutuvala yaponsku gromadskist Yaponskij posol v dinastiyi Cin ministr zakordonnih sprav Soedzima Taneomi zvernuvsya do kitajskoyi storoni z vimogoyu vidshkoduvati zbitki U vidpovid ministerstvo zakordonnih sprav dinastiyi Cin zayavilo sho hocha Tajvan nalezhit Kitayu tajvanski aborigeni ye pivdennimi varvarami yaki ne viznayut verhovenstva cinskogo imperatora tomu ostannij ne nese vidpovidalnosti za yihni diyi Tim chasom v Yaponiyi narostalo suspilne nevdovolennya sprichinene politichnoyu krizoyu nepopulyarnimi reformami ta spalahom Sagskogo povstannya Yaponskij uryad virishiv skoristatisya torishnimi incidentami i zdijsniti karalnij pohid na Tajvan dlya znyattya socialnoyi naprugi vseredini krayini V kvitni 1874 roku vin rozpochav pidgotovku dlya voyennoyi ekspediciyi priznachiv Imperatorskogo radnika Okumu Sigenobu golovoyu Tajvanskoyi udilnoyi kancelyariyi a general lejtenanta Sajgo Cugumiti komandirom vijsk ciyeyi kancelyariyi Odnak nevdovzi uryad zupiniv prigotuvannya cherez protesti posliv Velikoyi Britaniyi ta SShA yaki zayavili sho vtorgnennya na Tajvan destabilizuye mir na Dalekomu Shodi Nezvazhayuchi na mizhnarodnij tisk 3 tisyachnij kontingent Imperskoyi armiyi Yaponiyi pid komanduvannyam Sajgo Cugumiti samovilno virushiv na Tajvan u zv yazku z chim yaponska vlada bula zmushena viznati legitimnist pohodu 22 travnya 1874 roku yaponci zibrali svoyi vijska v tajvanskomu portu selisha i rozpochali karalnu akciyu proti aborigeniv pajvan Na 3 chervnya napadniki okupuvali usyu teritoriyu prozhivannya cogo plemeni Bojovi vtrati yaponciv stanovili lishe 12 cholovik ale 561 soldat zaginuv vid malyariyi Diyi Imperskoyi armiyi Yaponiyi viklikali protest dinastiyi Cin yaka zazhadala negajnogo vivedennya yaponskih vijsk z teritoriyi Tajvanyu V serpni 1874 roku posol Yaponiyi Okubo Tosimiti pribuv do Kitayu de rozpochav peregovori iz cinskim ministrom zakordonnih sprav Cherez neprimirennist storin peregovornij proces zajshov u gluhij kut i lishe za poserednictva britanskogo posla v Kitayi bulo znajdeno kompromis 31 zhovtnya Yaponiya i Cin uklali timchasovij mir za yakim yaponci vivodili vijska z Tajvanyu a kitajci viplachuvali kontribuciyi poterpilim yaponskim moryakam ta rodicham zagiblih Ce buv pershij mizhnarodnij dogovir yakij viznavav za Yaponiyeyu suverenitet nad arhipelagom Ryukyu oskilki poterpili ryukyusci poziciyuvalisya yak piddani Yaponiyi PrimitkiTajvanskij pohid Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Inshi nazvi Tajvanska ekspediciya yap 征台の役 せいたいのえき sejtaj no eki Karalnij pohid na Tajvan yap 台湾征討 たいわんせいばつ tajvan sejbacu Tajvanskij incident yap 台湾事件 たいわんじけん tajvan dziken Mudanskij incident yap 牡丹社事件 ぼくたんしゃじけん bokutansya dziken yap 台湾蕃地事務局 たいわんはんじじむきょく tajvan handzi dzimukoku yap 日清両国互換条款 にっしんりょうこくごかんじょうかん nissin rokoku gokan dzokan Dzherela ta literaturaTajvanskij pohid 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tajvanskij pohid yap yap Hronologiya Tajvanskogo pohodu nedostupne posilannya z lipnya 2019