Династія Шунь (спрощ.: 顺朝; кит. трад.: 順朝; піньїнь: Shùn cháo), офіційно Велика Шунь (спрощ.: 大顺; кит. трад.: 大順; піньїнь: Dà shùn) — період в історії Китаю, коли він перебував під владою династії, заснованої в 1644 році в Сіані одним з ватажків селянської війни Лі Цзиченом.
大順 Велика Шунь | ||||
Швидко тривалі династії Китаю | ||||
| ||||
Столиця | Сіань (1644) Пекін (1644 – 5 червня 1644) | |||
Мови | китайська | |||
Релігії | Буддизм, Таоїзм, Конфуціанство, Китайська традиційна релігія | |||
Форма правління | Монархія | |||
Імператор | ||||
- 1644–1645 | Лі Цзичен | |||
Історія | ||||
- Заснований у Сіані | 8 лютого 1644 | |||
- Захоплення Пекіну/Смерть Чжу Юцзянь | квітень 1644 | |||
- Проголошення Чжу Юцзянь імператором | 8 лютого 1644 | |||
- Падіння Пекіну | 5 червня 1644 | |||
- вбивство Лі Цзичен | 1649 | |||
Валюта | Давньокитайські гроші | |||
Сьогодні є частиною | Китай | |||
Передісторія
На початку XVII століття династія Мін зазнала застою (царювання Ваньлі). Зростання населення і дефіцит продовольства призвели до масового голоду. Серед селян часто виникали хвилювання, що переростали у бунти. Зрештою, в 1628 році в імперії розпочалася [ru]. Спочатку у повстанців не було єдиного плану дій і керманича. Війна велася роз'єднаними угрупованнями на території всієї імперії. В 1631 році вождем висунувся , а по його смерті в 1633 році — , який прийняв титул «Чуанський князь». За три роки, порвавши зв'язки з іншим лідером повсталих [en], Інсян повів війська у провінцію Шеньсі, де після декількох поразок був полонений. Його змінив Лі Цзичен, який здобув низку перемог. В 1638 році повстання пішло на спад. Декілька вождів погодилися на капітуляцію. Лі Цзичен, підтримуючи авторитет серед населення, зібрав велике військо і провів кілька переможних битв в 1641 році у провінціях Хубей і Хенань. В 1643 він захопив місто Сіань у провінції Шеньсі і, перейменувавши його на Чан'ань, зробив своєю столицею. У перший день нового року за китайським календарем, 8 лютого 1644, Лі проголосив себе князем держави Шунь. 25 квітня 1644 армія Лі Цзичен після дводенної облоги захопила Пекін, який був оголошений столицею імперії Шунь. Тим часом Чжан Сяньчжун, захопивши Сичуань, заснував власну [de]. На півдні Китаю залишалися сили опору, які іменували себе [en].
Маньчжурське завоювання Китаю і падіння Шунь
В 1616 році вождь чжурчженів Нурхаці заснував державу Пізня Цзінь, яка протягом декількох років захопила великі території на північ від Мінської імперії. З 1636 року його стала іменуватися імперією Цін, а її населення — маньчжурами. На 1644 рік Цин завоювала значну частину північного Китаю. Коли Лі Цзичен, бажаючи зміцнити свою владу, що похитнулася від повстань прихильників Мін, вирішив знищити армію мінського генерала У Саньгуя, той попросив допомоги у маньчжурського полководця [en]. [en] відбулася 28 травня біля форту Шаньхайгуань. У Саньгуй відкрив браму форту 60-тисячній армії маньчжурів, яка розгромила армію Лі. Сам він втік до Пекіну, але розуміючи, що не витримає облоги, залишив його 1 червня. До середини 1645 року нечисленне військо Лі Цзичена, переслідуване маньчжурами, відступало на південь. Влітку 1645 року полководець загинув, ймовірно, у сутичці з місцевими жителями за їжу
Відомі люди
- Ню Цзиньсін (牛金星),
- Гу Цзюньень (顧君恩)
- Лі Ян (李岩)
- Сун Сянсе (宋獻策)
- Лю Чжунмін (劉宗敏), генерал
- Юань Чжунді (袁宗第)
- Тянь Цзяньсю (田見秀)
- Хао Яоці (郝搖旗), генерал
- Лі Го (李過), генерал
- Гао Цзе (高傑), генерал
Примітки
- Непомнин О. История Китая. Эпоха Цин.
- Thomas J. Barfield. The perilous frontier. — 1992.
- Rowe, William T. China's Last Empire: The Great Qing. — First Harvard University Press, 2009.
Посилання
- Wakeman Frederic (1981). «The Shun Interregnum of 1644», in Jonathan Spence, et al. eds. From Ming to Ch'ing: Conquest, Region, and Continuity in Seventeenth-Century China. Yale University Press.
- Huang Weiping (黃衛平) (2010). «Draft history of Da Shun (大順史稿)»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Shun sprosh 顺朝 kit trad 順朝 pinyin Shun chao oficijno Velika Shun sprosh 大顺 kit trad 大順 pinyin Da shun period v istoriyi Kitayu koli vin perebuvav pid vladoyu dinastiyi zasnovanoyi v 1644 roci v Siani odnim z vatazhkiv selyanskoyi vijni Li Czichenom 大順 Velika Shun Shvidko trivali dinastiyi Kitayu 1644 1649 Dinastiyi Shun istorichni kordoni na karti Stolicya Sian 1644 Pekin 1644 5 chervnya 1644 Movi kitajska Religiyi Buddizm Taoyizm Konfucianstvo Kitajska tradicijna religiya Forma pravlinnya Monarhiya Imperator 1644 1645 Li Czichen Istoriya Zasnovanij u Siani 8 lyutogo 1644 Zahoplennya Pekinu Smert Chzhu Yuczyan kviten 1644 Progoloshennya Chzhu Yuczyan imperatorom 8 lyutogo 1644 Padinnya Pekinu 5 chervnya 1644 vbivstvo Li Czichen 1649 Valyuta Davnokitajski groshi Sogodni ye chastinoyu KitajPeredistoriyaNa pochatku XVII stolittya dinastiya Min zaznala zastoyu caryuvannya Vanli Zrostannya naselennya i deficit prodovolstva prizveli do masovogo golodu Sered selyan chasto vinikali hvilyuvannya sho pererostali u bunti Zreshtoyu v 1628 roci v imperiyi rozpochalasya ru Spochatku u povstanciv ne bulo yedinogo planu dij i kermanicha Vijna velasya roz yednanimi ugrupovannyami na teritoriyi vsiyeyi imperiyi V 1631 roci vozhdem visunuvsya a po jogo smerti v 1633 roci yakij prijnyav titul Chuanskij knyaz Za tri roki porvavshi zv yazki z inshim liderom povstalih en Insyan poviv vijska u provinciyu Shensi de pislya dekilkoh porazok buv polonenij Jogo zminiv Li Czichen yakij zdobuv nizku peremog V 1638 roci povstannya pishlo na spad Dekilka vozhdiv pogodilisya na kapitulyaciyu Li Czichen pidtrimuyuchi avtoritet sered naselennya zibrav velike vijsko i proviv kilka peremozhnih bitv v 1641 roci u provinciyah Hubej i Henan V 1643 vin zahopiv misto Sian u provinciyi Shensi i perejmenuvavshi jogo na Chan an zrobiv svoyeyu stoliceyu U pershij den novogo roku za kitajskim kalendarem 8 lyutogo 1644 Li progolosiv sebe knyazem derzhavi Shun 25 kvitnya 1644 armiya Li Czichen pislya dvodennoyi oblogi zahopila Pekin yakij buv ogoloshenij stoliceyu imperiyi Shun Tim chasom Chzhan Syanchzhun zahopivshi Sichuan zasnuvav vlasnu de Na pivdni Kitayu zalishalisya sili oporu yaki imenuvali sebe en Manchzhurske zavoyuvannya Kitayu i padinnya ShunDokladnishe Manchzhurske zavoyuvannya Kitayu V 1616 roci vozhd chzhurchzheniv Nurhaci zasnuvav derzhavu Piznya Czin yaka protyagom dekilkoh rokiv zahopila veliki teritoriyi na pivnich vid Minskoyi imperiyi Z 1636 roku jogo stala imenuvatisya imperiyeyu Cin a yiyi naselennya manchzhurami Na 1644 rik Cin zavoyuvala znachnu chastinu pivnichnogo Kitayu Koli Li Czichen bazhayuchi zmicniti svoyu vladu sho pohitnulasya vid povstan prihilnikiv Min virishiv znishiti armiyu minskogo generala U Sanguya toj poprosiv dopomogi u manchzhurskogo polkovodcya en en vidbulasya 28 travnya bilya fortu Shanhajguan U Sanguj vidkriv bramu fortu 60 tisyachnij armiyi manchzhuriv yaka rozgromila armiyu Li Sam vin vtik do Pekinu ale rozumiyuchi sho ne vitrimaye oblogi zalishiv jogo 1 chervnya Do seredini 1645 roku nechislenne vijsko Li Czichena peresliduvane manchzhurami vidstupalo na pivden Vlitku 1645 roku polkovodec zaginuv jmovirno u sutichci z miscevimi zhitelyami za yizhuVidomi lyudiNyu Czinsin 牛金星 Gu Czyunen 顧君恩 Li Yan 李岩 Sun Syanse 宋獻策 Lyu Chzhunmin 劉宗敏 general Yuan Chzhundi 袁宗第 Tyan Czyansyu 田見秀 Hao Yaoci 郝搖旗 general Li Go 李過 general Gao Cze 高傑 generalPrimitkiNepomnin O Istoriya Kitaya Epoha Cin Thomas J Barfield The perilous frontier 1992 Rowe William T China s Last Empire The Great Qing First Harvard University Press 2009 PosilannyaWakeman Frederic 1981 The Shun Interregnum of 1644 in Jonathan Spence et al eds From Ming to Ch ing Conquest Region and Continuity in Seventeenth Century China Yale University Press Huang Weiping 黃衛平 2010 Draft history of Da Shun 大順史稿