Лігден-хан або Лугдан-хан (1588—1634) — 25-й великий каган Монгольського ханства в 1603—1634 роках. Спробував відновити єдність і потугу держави.
Лігден-хан | |
---|---|
монг. Лигдэн хаан монг. ᠯᠢᠭᠳᠡᠨ ᠬᠠᠭᠠᠨ | |
Ім'я при народженні | Ліндан Багатур-тайджі |
Псевдо | Хутугту |
Народився | 1588 Чахар |
Помер | 1634 Сіра-Тала, Ганьсу ·віспа |
Національність | монгол |
Діяльність | хан |
Титул | каган Монголії |
Посада | хан і Каган |
Термін | 1603—1634 роки |
Попередник | Буян-Сечен-хан |
Наступник | Еджей-хан |
Конфесія | ламаїзм |
Рід | Чингізиди |
Батько | Мангус-тайджі |
У шлюбі з | 2 дружини |
Діти | 2 сини |
|
Життєпис
Походив з гілки Хубілаїдів династії Чингізидів. Старший син Мангус-тайджі, який в свою чергу був старшим сином кагана Буян-Сечен-хана. Народився 1588 року, діставши ім'я Ліндан-Багатур. Оскільки Мангус помер ще за життя кагана, то спадкоємцем трону було оголошено Ліндан Багатур-тайджі. 1603 році після смерті діда стає новим каганом під ім'ям Лігден-хан.
На цей час влада кагана фактично поширювалася на чахарський тумен. Лігден-хан розділив його на праве і ліве крило. після цього розпочав політику з відновлення влади над усіма монгольськими володіннями, проводячи політику «загальної держави». Спочатку 3 тумени з Правого (західного) крила Монголії визнавали свою васальну залежність від Лігден-хана. Водночас вимушений був вибудовувати майже рівноправні стосунки з правителями Південної Монголії. Він призначив чиновників, які керували лівим і правим туменами, і організував особливий загін зі знатних монголів у 300 багатурів. Лігден-хан здійснив успішний похід на північ Китаю, щоб змусити імператора укласти вигідний договір..
У 1618 році уклав союзний договір з мінським імператором Шень-цзуном, який в обмін на грошові субсидії зобов'язався захищати північний китайський кордон від нападів маньчжурів. Згодом встановив зверхність на державою Алтин-хана. Водночас посилення та походи кагана викликало занепокоєння московської адміністрації Томська і Красного Яра.
У 1620 році Лігден-хан і хан Нурхаці розірвали відносини. Більшість південно-монгольських князівств перейшли на бік маньчжурського хана протягом 1622—1624 років. У 1624 році останній уклав договір «про союз і дружбу» з Хорчином, а потім в 1626—1627 роках — з Джарудом, Баарином, Аоханом і Найманом. У відповідь Лігден-хан 1624 року здійснив похід проти Хорчіну, взяв в облогу нойона Обу, але був змушений відступити при наближенні маньчжурського війська, надісланого Нурхаці. Тоді звернувся до нойонів Халхи по допомогу, але на це відгукнувся лише Цогто-тайджі з центральної Халхи.
У 1627 році нойони племен сунідів, узумчинів і абаґа в союзі з 3 туменами Правого крила підняли повстання проти влади Лігден-хана. Але той у битві при Жаочені завдав повсталим рішучої поразки. Разом з тим зазнав значних втрат — 10 тис. загиблих. разомз тим вдалося знищити Туметське ханство. Натомість китайський імператор, союзник останнього, відмовився платити субсидії, тому Лігден-хан 1628 року здійснив військовий рейд на північні китайські землі, захопивши Сюаньфу і Датун, цим змусивши імператорський уряд продовжити договір і збільшити йому виплати до 81 тис. лянів срібла.
П'ять монгольських князівств об'єднали свої військові сили для спільної боротьби проти Лігден-хана. Вони вбили 4000 чахарців в Хух-Хото і 3000 чахарців, яких було відправлено за виплатами від китайського уряду. Восени 1628 року маньчжурський правитель Хуан Тайцзі з династії Пізня Цзінь почав активні військові дії проти Лігден-хана. На боці маньчжурів виступали війська південномонгольських і східномонгольських князівств: Хорчин, Харчин, Баарин, Джаруд, Найман і Аохан. У квітні 1629 року Абахай видав указ всім монгольським князям, який вступили в союз з Пізньою Цзінь, щодо їх обов'язків у війні проти Лігден-хана та Китаю. У 1631 році перейшовши Хінган лігден-хан завдав поразки монгольським правителям Хорчіну і Тумету.
У 1632 році Лігден-хан зазнав поразки від маньчжурів. після цього більшість хошунів (уділів) Чахарського тумену стали переходити в підданство до Пізньої Цзінь. До 1634 році Чахарський тумен було майже втрачено. Лігдан-хан втік до Ордосу, але зазнав поразки. тут спільно з Цогто-тайджі підтримав тибетських феодалів проти Далай-лами V і Панчен-лами IV, що були «жовтокапелюшниками» з секти гелуг, тоді як Лігден-хан належав до «червонокапелюшників» з секти каг'ю. Втім у вересні 1634 року Лігден-хан помер від віспи в Ганьсу, відступаючи до Кукунору. Боротьбу продовжив його старший син Еджей-хан.
Джерела
- Michael Weiers (Hrsg.), Die Mongolen: Beiträge zu ihrer Geschichte, Darmstadt 1986
- Alan J. K. Sanders, Historical dictionary of Mongolia, Scarecrow Press, 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ligden han abo Lugdan han 1588 1634 25 j velikij kagan Mongolskogo hanstva v 1603 1634 rokah Sprobuvav vidnoviti yednist i potugu derzhavi Ligden hanmong Ligden haan mong ᠯᠢᠭᠳᠡᠨ ᠬᠠᠭᠠᠨIm ya pri narodzhenniLindan Bagatur tajdzhiPsevdoHutugtuNarodivsya1588 1588 ChaharPomer1634 Sira Tala Gansu vispaNacionalnistmongolDiyalnisthanTitulkagan MongoliyiPosadahan i KaganTermin1603 1634 rokiPoperednikBuyan Sechen hanNastupnikEdzhej hanKonfesiyalamayizmRidChingizidiBatkoMangus tajdzhiU shlyubi z2 druzhiniDiti2 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z gilki Hubilayidiv dinastiyi Chingizidiv Starshij sin Mangus tajdzhi yakij v svoyu chergu buv starshim sinom kagana Buyan Sechen hana Narodivsya 1588 roku distavshi im ya Lindan Bagatur Oskilki Mangus pomer she za zhittya kagana to spadkoyemcem tronu bulo ogolosheno Lindan Bagatur tajdzhi 1603 roci pislya smerti dida staye novim kaganom pid im yam Ligden han Na cej chas vlada kagana faktichno poshiryuvalasya na chaharskij tumen Ligden han rozdiliv jogo na prave i live krilo pislya cogo rozpochav politiku z vidnovlennya vladi nad usima mongolskimi volodinnyami provodyachi politiku zagalnoyi derzhavi Spochatku 3 tumeni z Pravogo zahidnogo krila Mongoliyi viznavali svoyu vasalnu zalezhnist vid Ligden hana Vodnochas vimushenij buv vibudovuvati majzhe rivnopravni stosunki z pravitelyami Pivdennoyi Mongoliyi Vin priznachiv chinovnikiv yaki keruvali livim i pravim tumenami i organizuvav osoblivij zagin zi znatnih mongoliv u 300 bagaturiv Ligden han zdijsniv uspishnij pohid na pivnich Kitayu shob zmusiti imperatora uklasti vigidnij dogovir U 1618 roci uklav soyuznij dogovir z minskim imperatorom Shen czunom yakij v obmin na groshovi subsidiyi zobov yazavsya zahishati pivnichnij kitajskij kordon vid napadiv manchzhuriv Zgodom vstanoviv zverhnist na derzhavoyu Altin hana Vodnochas posilennya ta pohodi kagana viklikalo zanepokoyennya moskovskoyi administraciyi Tomska i Krasnogo Yara U 1620 roci Ligden han i han Nurhaci rozirvali vidnosini Bilshist pivdenno mongolskih knyazivstv perejshli na bik manchzhurskogo hana protyagom 1622 1624 rokiv U 1624 roci ostannij uklav dogovir pro soyuz i druzhbu z Horchinom a potim v 1626 1627 rokah z Dzharudom Baarinom Aohanom i Najmanom U vidpovid Ligden han 1624 roku zdijsniv pohid proti Horchinu vzyav v oblogu nojona Obu ale buv zmushenij vidstupiti pri nablizhenni manchzhurskogo vijska nadislanogo Nurhaci Todi zvernuvsya do nojoniv Halhi po dopomogu ale na ce vidguknuvsya lishe Cogto tajdzhi z centralnoyi Halhi U 1627 roci nojoni plemen sunidiv uzumchiniv i abaga v soyuzi z 3 tumenami Pravogo krila pidnyali povstannya proti vladi Ligden hana Ale toj u bitvi pri Zhaocheni zavdav povstalim rishuchoyi porazki Razom z tim zaznav znachnih vtrat 10 tis zagiblih razomz tim vdalosya znishiti Tumetske hanstvo Natomist kitajskij imperator soyuznik ostannogo vidmovivsya platiti subsidiyi tomu Ligden han 1628 roku zdijsniv vijskovij rejd na pivnichni kitajski zemli zahopivshi Syuanfu i Datun cim zmusivshi imperatorskij uryad prodovzhiti dogovir i zbilshiti jomu viplati do 81 tis lyaniv sribla P yat mongolskih knyazivstv ob yednali svoyi vijskovi sili dlya spilnoyi borotbi proti Ligden hana Voni vbili 4000 chaharciv v Huh Hoto i 3000 chaharciv yakih bulo vidpravleno za viplatami vid kitajskogo uryadu Voseni 1628 roku manchzhurskij pravitel Huan Tajczi z dinastiyi Piznya Czin pochav aktivni vijskovi diyi proti Ligden hana Na boci manchzhuriv vistupali vijska pivdennomongolskih i shidnomongolskih knyazivstv Horchin Harchin Baarin Dzharud Najman i Aohan U kvitni 1629 roku Abahaj vidav ukaz vsim mongolskim knyazyam yakij vstupili v soyuz z Piznoyu Czin shodo yih obov yazkiv u vijni proti Ligden hana ta Kitayu U 1631 roci perejshovshi Hingan ligden han zavdav porazki mongolskim pravitelyam Horchinu i Tumetu U 1632 roci Ligden han zaznav porazki vid manchzhuriv pislya cogo bilshist hoshuniv udiliv Chaharskogo tumenu stali perehoditi v piddanstvo do Piznoyi Czin Do 1634 roci Chaharskij tumen bulo majzhe vtracheno Ligdan han vtik do Ordosu ale zaznav porazki tut spilno z Cogto tajdzhi pidtrimav tibetskih feodaliv proti Dalaj lami V i Panchen lami IV sho buli zhovtokapelyushnikami z sekti gelug todi yak Ligden han nalezhav do chervonokapelyushnikiv z sekti kag yu Vtim u veresni 1634 roku Ligden han pomer vid vispi v Gansu vidstupayuchi do Kukunoru Borotbu prodovzhiv jogo starshij sin Edzhej han DzherelaMichael Weiers Hrsg Die Mongolen Beitrage zu ihrer Geschichte Darmstadt 1986 Alan J K Sanders Historical dictionary of Mongolia Scarecrow Press 2010