Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хунлі́ (маньчж.: Hungli; спрощ.: 弘历; кит. трад.: 弘曆; піньїнь: Hónglì; 25 вересня 1711 — 7 лютого 1799) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (8 жовтня 1735 — 9 лютого 1796).
| Хунлі | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 18 жовтня 1735 — 9 лютого 1796 року | ||
| Попередник: | Їньчжень | |
| Спадкоємець: | Юн'янь | |
| Ім'я при народженні: | маньчжурська: ᡥᡠᠩ ᠯᡳ кит. 弘曆 | |
| Народження: | 25 вересня 1711[1][2][…] Пекін, Династія Цін | |
| Смерть: | 7 лютого 1799[1][2][…] (87 років) Пекін, Династія Цін[4] | |
| Причина смерті: | d | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Династія Цін[5] | |
| Релігія: | тибетський буддизм | |
| Рід: | Айсін Ґьоро[d] | |
| Батько: | Іньчжень[6][7] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d[4], d[4], d, d, d, d[4], d, d, d, d, d, d, d[4], d, d, d, d[4], d, d, d[4], d[4], d[4], d[4], d, d[4], d і d | |
| Діти: | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Юн'янь[8], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |
| | ||
Життєпис
Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Їньчженя. Проводив активну зовнішню політику. 1751 року завоював Тибет, 1757 року — Джунгарію, 1759 року — Кашгарію. У 1768—1769 роках ходив походами на м'янмську державу Ава, а 1788—1789 роках — на В'єтнам. 1792 року перетворив Непал на васальну державу династії Цін.
Внутрішня політика імператора була спрямована на посилення державного контролю і обмеження будь-якої «самодіяльності» на місцях. Хунлі вимагав найретельніших звітів міністрів та намісників, втручався у найдрібніші справи, переглядав, ухвалював та надиктовував писарю сотні розпоряджень. Самих лише документів після смерті імператора залишилося більше трьох сотень томів. Хунлі провів податкову реформу, яка, однак призвела до стагнації економіки, а 1757 року остаточно закрив імперію від іноземців у відповідності до ізоляціоністської доктрини «закритих морів».
При цьому концентрація влади та бюрократизація зрештою призвела до шаленого зростання корупції, що сягнула небачених масштабів. «Найбільшим корупціонером в історії» важають фаворита Хунлі — першого міністра Хешеня. Але насправді корупцією були вражені усі щаблі державного управління. За офіційними розрахунками, до кишень чиновників потрапляло більше половини грошей, виділених на будівництво каналів, і три чверті коштів, зібраних як податок на постачання рису до столиці.
Хунлі сприяв розвитку книговидання. В 1782 році за його розпорядженням була видана «Повне зібрання книг за чотирма розділами», найбільша в історії хрестоматія китайської класики на 36 тисяч томів. Водночас була посилена цензура та переслідування інакодумців. Письменникам забороняли згадувати про будь-які повстання чи критику влади в минулому, корупцію та хабарництво, захист Китаю він нападів кочовиків (не лише маньчжурів, але й монголів та навіть гунів) і називати особисті імена імператорів. Спеціально призначені чиновники «правили» стародавні тексти, викреслюючи з них будь-які натяки на спротив тиранії. «Небезпечні» твори вилучали і знищували, а щоб заборони не могли обійти, з 1782 року почали складати перелік «шкідливих» книжок. Тих, хто наважувався їх видавати, переписувати чи просто зберігати, страчували.
Сам Хунлі при цьому вважав себе благодійником і меценатом. Імператор писав вірші та прозу, якими улесливі царедворці не втомлювалися захоплюватися, тим самим лише розпалюючи пристрасть володаря до графоманії. «Літературний доробок» Хунлі нараховує цілих 40 тисяч творів (при тому, що спалили за його правління 14 тисяч книжок).
1796 року зрікся престолу на користь свого сина Юн'яня, прийнявши титул верховного імператора. Зберігав реальну владу до кінця життя. Посмертне ім'я — Імператор Чунь (кит.: 純帝; піньїнь: Chúndì). Храмове ім'я — Ґаоцзун. Девіз правління — Цяньлун. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Цяньлу́н (кит.: 乾隆帝; піньїнь: Qiánlóng-dì).
Примітки
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Pélissier R. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- китайська Вікіпедія — 2002.
- China Biographical Database
- Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 81. —
- Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 38. — 1136 p. —
- Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 41. — 1136 p. —
- Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.122-124
- Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.125
Джерела
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gaoczun Hunli manchzh Hungli sprosh 弘历 kit trad 弘曆 pinyin Hongli 25 veresnya 1711 7 lyutogo 1799 manchzhurskij derzhavnij i politichnij diyach Imperator dinastiyi Cin 8 zhovtnya 1735 9 lyutogo 1796 Hunli 6 j Imperator Cin 18 zhovtnya 1735 9 lyutogo 1796 roku Poperednik Yinchzhen Spadkoyemec Yun yan Im ya pri narodzhenni manchzhurska ᡥᡠᠩ ᠯᡳ kit 弘曆Narodzhennya 25 veresnya 1711 1711 09 25 1 2 Pekin Dinastiya CinSmert 7 lyutogo 1799 1799 02 07 1 2 87 rokiv Pekin Dinastiya Cin 4 Prichina smerti dPohovannya dKrayina Dinastiya Cin 5 Religiya tibetskij buddizmRid Ajsin Goro d Batko Inchzhen 6 7 Mati dShlyub d 4 d 4 d d d d 4 d d d d d d d 4 d d d d 4 d d d 4 d 4 d 4 d 4 d d 4 d i dDiti d d d d d d d d d d d d d d Yun yan 8 d d d d d d d d d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPredstavnik rodu Ajsin Goro Chetvertij sin Yinchzhenya Provodiv aktivnu zovnishnyu politiku 1751 roku zavoyuvav Tibet 1757 roku Dzhungariyu 1759 roku Kashgariyu U 1768 1769 rokah hodiv pohodami na m yanmsku derzhavu Ava a 1788 1789 rokah na V yetnam 1792 roku peretvoriv Nepal na vasalnu derzhavu dinastiyi Cin Vnutrishnya politika imperatora bula spryamovana na posilennya derzhavnogo kontrolyu i obmezhennya bud yakoyi samodiyalnosti na miscyah Hunli vimagav najretelnishih zvitiv ministriv ta namisnikiv vtruchavsya u najdribnishi spravi pereglyadav uhvalyuvav ta nadiktovuvav pisaryu sotni rozporyadzhen Samih lishe dokumentiv pislya smerti imperatora zalishilosya bilshe troh soten tomiv Hunli proviv podatkovu reformu yaka odnak prizvela do stagnaciyi ekonomiki a 1757 roku ostatochno zakriv imperiyu vid inozemciv u vidpovidnosti do izolyacionistskoyi doktrini zakritih moriv Pri comu koncentraciya vladi ta byurokratizaciya zreshtoyu prizvela do shalenogo zrostannya korupciyi sho syagnula nebachenih masshtabiv Najbilshim korupcionerom v istoriyi vazhayut favorita Hunli pershogo ministra Heshenya Ale naspravdi korupciyeyu buli vrazheni usi shabli derzhavnogo upravlinnya Za oficijnimi rozrahunkami do kishen chinovnikiv potraplyalo bilshe polovini groshej vidilenih na budivnictvo kanaliv i tri chverti koshtiv zibranih yak podatok na postachannya risu do stolici Hunli spriyav rozvitku knigovidannya V 1782 roci za jogo rozporyadzhennyam bula vidana Povne zibrannya knig za chotirma rozdilami najbilsha v istoriyi hrestomatiya kitajskoyi klasiki na 36 tisyach tomiv Vodnochas bula posilena cenzura ta peresliduvannya inakodumciv Pismennikam zaboronyali zgaduvati pro bud yaki povstannya chi kritiku vladi v minulomu korupciyu ta habarnictvo zahist Kitayu vin napadiv kochovikiv ne lishe manchzhuriv ale j mongoliv ta navit guniv i nazivati osobisti imena imperatoriv Specialno priznacheni chinovniki pravili starodavni teksti vikreslyuyuchi z nih bud yaki natyaki na sprotiv tiraniyi Nebezpechni tvori viluchali i znishuvali a shob zaboroni ne mogli obijti z 1782 roku pochali skladati perelik shkidlivih knizhok Tih hto navazhuvavsya yih vidavati perepisuvati chi prosto zberigati strachuvali Sam Hunli pri comu vvazhav sebe blagodijnikom i mecenatom Imperator pisav virshi ta prozu yakimi uleslivi caredvorci ne vtomlyuvalisya zahoplyuvatisya tim samim lishe rozpalyuyuchi pristrast volodarya do grafomaniyi Literaturnij dorobok Hunli narahovuye cilih 40 tisyach tvoriv pri tomu sho spalili za jogo pravlinnya 14 tisyach knizhok 1796 roku zriksya prestolu na korist svogo sina Yun yanya prijnyavshi titul verhovnogo imperatora Zberigav realnu vladu do kincya zhittya Posmertne im ya Imperator Chun kit 純帝 pinyin Chundi Hramove im ya Gaoczun Deviz pravlinnya Cyanlun Inshe im ya sho pohodit vid devizu pravlinnya Impera tor Cyanlu n kit 乾隆帝 pinyin Qianlong di PrimitkiBenezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Pelissier R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 kitajska Vikipediya 2002 d Track Q30239 China Biographical Database d Track Q13407958 Spence J The Search for Modern China 1 USA W W Norton amp Company 1991 P 81 ISBN 978 0 393 30780 1 d Track Q15233012d Track Q1282208d Track Q932820d Track Q30 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 38 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 41 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878 Mustafin O Halepi sho viznachili dolyu narodiv H 2021 s 122 124 Mustafin O Halepi sho viznachili dolyu narodiv H 2021 s 125DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005