Хайцзинь (кит. 海禁, «закриті моря»), Кайкі́н (яп. かいきん) — політика обмеження морських перевезень, міжнародних контактів та заборони приватної торгівлі в Китаї та країнах китаєцентричного світу — Кореї, В'єтнаму, Японії 14 — 19 століття. Метою такої політики було забезпечення внутрішнього спокою в країні, боротьба з контрабандою, уникнення збройних конфліктів з іноземними державами. В історіографії інколи називається політикою самоізоляції.
Китай
Вперше режим «закритих морів» було введено в Китаї. Остаточно він оформився на початку 14 століття в часи правління китайської династії Мін. 1371 року засновник династії, Імператор Чжу Юаньчжан видав указ про запровадження стану «закритих морів» з метою захисту держави від вторгнення. Приватна морська торгівля була заборонена; дозвіл торгувати з Китаєм мали лише офіційні посольства іноземних «варварських» держав, які прибували до імперії з даниною та товарами для обміну. Мін ставала єдиним монополістом на ринку міжнародної торгівлі.
Жорстке дотримання політики «закритих морів» сприяло поширенню контрабанди серед населення. Каральні акції проти контрабандистів у 1522 — 1566 роках, дали поштовх розвитку піратства у південному Китаї. Це змусило владу переглянути свою позицію, дозволивши приватну морську торгівлю в невеликих обсягах.
Після завоювання Китаю маньчжурами заборона морської торгівлі була відновлена — але спрямована вона була насамперед проти китайськів купців, що допомагали руху опору. До європейців цінські володарі спочатку ставилися поблажливіше, західним комерсантам не лише дозволяли привозити до Китаю свої товари, а й засновувати факторії. Але поступово політика почала змінюватися. В 1716 році імператор Кансі заборонив торгувати з чужинцями цинком і міддю — нібито для того, щоб обмежити активність китайських фальшивомонетників. У 1732 заборону поширили на залізні казани, а потім і на залізо як таке — щоб китайські «бунтівники» не могли відлити з нього гармати.
Імператор Юнчжен обмежив кількість європейських кораблів, яким дозволяли заходити до китайських портів і навіть португальського «анклаву» Макао. Потім запровадили обов'язковий догляд іноземних суден і заборонили торгівлю селітрою. А в 1757 році імператор Хунлі поширив режим «хайцзінь» на всю торгівлю з заморськими країнами. Частково відкритим залишився лише порт Гуанчжоу, де уся торгівля велася через монополіста-посередника — компанію Гунхан. Проте і тут європейцям забороняли торгувати рисом та бобами, завозити західні книжки і вивозити шовкові тканини — тільки кокони шовкопряду та нитки. Обмежили також обсяги експорту ревеню та чаю.
Режим «закритих морів» зберігався до початку Опіумних війн. Остаточно був скасований у 1842 році — в результаті підписання Нанкінського договору.
Японія
Примітки
- Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.116-119
Джерела та література
Хайцзінь // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hajczin kit 海禁 zakriti morya Kajki n yap かいきん politika obmezhennya morskih perevezen mizhnarodnih kontaktiv ta zaboroni privatnoyi torgivli v Kitayi ta krayinah kitayecentrichnogo svitu Koreyi V yetnamu Yaponiyi 14 19 stolittya Metoyu takoyi politiki bulo zabezpechennya vnutrishnogo spokoyu v krayini borotba z kontrabandoyu uniknennya zbrojnih konfliktiv z inozemnimi derzhavami V istoriografiyi inkoli nazivayetsya politikoyu samoizolyaciyi KitajVpershe rezhim zakritih moriv bulo vvedeno v Kitayi Ostatochno vin oformivsya na pochatku 14 stolittya v chasi pravlinnya kitajskoyi dinastiyi Min 1371 roku zasnovnik dinastiyi Imperator Chzhu Yuanchzhan vidav ukaz pro zaprovadzhennya stanu zakritih moriv z metoyu zahistu derzhavi vid vtorgnennya Privatna morska torgivlya bula zaboronena dozvil torguvati z Kitayem mali lishe oficijni posolstva inozemnih varvarskih derzhav yaki pribuvali do imperiyi z daninoyu ta tovarami dlya obminu Min stavala yedinim monopolistom na rinku mizhnarodnoyi torgivli Zhorstke dotrimannya politiki zakritih moriv spriyalo poshirennyu kontrabandi sered naselennya Karalni akciyi proti kontrabandistiv u 1522 1566 rokah dali poshtovh rozvitku piratstva u pivdennomu Kitayi Ce zmusilo vladu pereglyanuti svoyu poziciyu dozvolivshi privatnu morsku torgivlyu v nevelikih obsyagah Pislya zavoyuvannya Kitayu manchzhurami zaborona morskoyi torgivli bula vidnovlena ale spryamovana vona bula nasampered proti kitajskiv kupciv sho dopomagali ruhu oporu Do yevropejciv cinski volodari spochatku stavilisya poblazhlivishe zahidnim komersantam ne lishe dozvolyali privoziti do Kitayu svoyi tovari a j zasnovuvati faktoriyi Ale postupovo politika pochala zminyuvatisya V 1716 roci imperator Kansi zaboroniv torguvati z chuzhincyami cinkom i middyu nibito dlya togo shob obmezhiti aktivnist kitajskih falshivomonetnikiv U 1732 zaboronu poshirili na zalizni kazani a potim i na zalizo yak take shob kitajski buntivniki ne mogli vidliti z nogo garmati Imperator Yunchzhen obmezhiv kilkist yevropejskih korabliv yakim dozvolyali zahoditi do kitajskih portiv i navit portugalskogo anklavu Makao Potim zaprovadili obov yazkovij doglyad inozemnih suden i zaboronili torgivlyu selitroyu A v 1757 roci imperator Hunli poshiriv rezhim hajczin na vsyu torgivlyu z zamorskimi krayinami Chastkovo vidkritim zalishivsya lishe port Guanchzhou de usya torgivlya velasya cherez monopolista poserednika kompaniyu Gunhan Prote i tut yevropejcyam zaboronyali torguvati risom ta bobami zavoziti zahidni knizhki i vivoziti shovkovi tkanini tilki kokoni shovkopryadu ta nitki Obmezhili takozh obsyagi eksportu revenyu ta chayu Rezhim zakritih moriv zberigavsya do pochatku Opiumnih vijn Ostatochno buv skasovanij u 1842 roci v rezultati pidpisannya Nankinskogo dogovoru YaponiyaSakokuPrimitkiMustafin O Halepi sho viznachili dolyu narodiv H 2021 s 116 119Dzherela ta literaturaHajczin 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap