Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Друга Федералістична Республіка Мексики ісп Segunda República Federal de México умовна назва другого періоду формування

Друга Федералістична республіка (Мексика)

Друга Федералістична республіка (Мексика)

Друга Федералістична Республіка Мексики (ісп. Segunda República Federal de México) — умовна назва другого періоду формування республіки під час спроби утворення нового федерального уряду. Офіційна назва країни того часу — Мексиканські сполучені Штати (ісп. Estados Unidos Mexicanos), яка була проголошена 22 серпня 1846 року.

ісп. Estados Unidos Mexicanos
Мексиканські Сполучені Штати
↓ 1846 – 1863 ↓
image image
Прапор Герб
Девіз
La Patria es Primero
The Country is First
Гімн
"Національний гімн Мексики"
(ісп. "Himno Nacional Mexicano")
image
Мексика: історичні кордони на карті
Месиканські Сполучені Штати (Покупка Гадсдена 1852).
Столиця Мехіко
Мови іспанська (офіційна мова),

науатль, юкатецька, [en], [en]

Релігії Римо-католицька
Форма правління Федеральна республіка
Президент
 - 1846 Хосе Маріано Салас
 - 1858–1864 Беніто Пабло Хуарес
Віце-президент
 - 1846–1847 Валентин Гомес Фаріас
Законодавчий орган конгрес
Історія
 - Конституція Мексики (1824) 22 серпня 1846
 - Американо-мексиканська війна 1846–1848
 - Диктатура Порфіріо Діаса 2 лютого 1848
 - Покупка Гадсдена 25 квітня 1854
 - Конституція Мексики (1857) 5 лютого 1857
 - Друга Мексиканська імперія 10 липня 1863
 - Максиміліан I імператор 10 квітня 1864
Площа
 - 1852 2 049 395 км2
 - 1857 1 972 550 км2
Населення
 - 1852 7 661 919 осіб
     Густота 3,7 осіб/км² 
 - 1857 8 287 413 л.
     Густота 4,2 осіб/км² 
 - 1864 8 629 982 осіб
     Густота 4,4 осіб/км² 
Валюта Мексиканський реал
Попередник		 Наступник
image
image Республіка Юкатан
image [en]
Друга Мексиканська імперія image
[en] image
[en] image
Покупка Гадсдена image
Сьогодні є частиною image
image

Передісторія

image
Наступ американських військ на Монтеррей

Історія Мексики як незалежної держави бере свій початок 24 серпня 1821, коли після понад 10 років війни за незалежність іспанські війська були розбиті військами під командуванням креольського лідера Агустіна де Ітурбіде, і віце-король Хуан Руїс де Аподака мусив був зректися престолу.  

У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрали Гуадалупе Вікторію. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим скористалися різні диктатори, такі як Санта-Анна, який скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. В травні 1846 року поміж США та Мексикою на ґрунті цього вибухнув військовий конфлікт, який перейшов в дворічну Американо-мексиканську війну, в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта.

Друга Федералістична республіка

image
Американсько-мексиканська війна (1846-1848)
image
Президент Хосе Маріан Салес
image
Битва при Пуеблі (5 травня 1862)
image
Президент Беніто Пабло Хуарес

22 серпня 1846 року тимчасовим президентом Хосе Маріаном Салесом була оголошена Друга Федералістична республіка (офіційна назва Сполучені Штати Мексики), який також видав указ про відновлення конституції 1824 року. Як і для Першої Мексиканської імперії (1822-1823), [en] (1824-1835) та [en] (1835-1846) — це був хаотичний період, що характеризувався політичною нестабільністю та внутрішніми конфліктами. Під час війни зі Сполученими Штатами Америки території, на які претендувала Мексика, стали частиною Сполучених Штатів. В цій війні президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна зазнавав поразки за поразкою, аж доки у вересні 1847 р. здав столицю і не підписав акт про капітуляцію. За нав'язаним переможцями мирним договором Гуадалупе-Ідальго (1848 р.), Мексика віддавала США свої північні провінції. Ця поразка мала катастрофічні наслідки для мексиканської економіки, що й казати про важку моральну спадщину у відносинах між сусідніми країнами. Але на цьому територіальні втрати Мексики не закінчилися. У 1853 р. Санта-Анна, який знову повернувся до влади, продав США за договором Гадсдена долину Месілья.  У 1854 р. губернатор штату Герреро Хуан Альварес і начальник митниці Ігнасіо Комонфорт підняли заколот і закликали до повалення диктатури Санта-Анни. Заколот швидко переріс у революцію, і в 1855 р. диктатора було вигнано з країни.

У 1857 році ліберали ухвалили нову конституцію, а також почали свої реформи, які викликали обурення мас. Ця конституція проголошувала майнову недоторканість, свободу слова, тощо. Консерватори категорично з нею не погодилися, їх підтримало духовенство, що спричинило у 1859 році громадянську війну в країні. Спочатку перевага була на боці консерваторів. Найголовнішим було те, що під їхнім контролем була майже вся армія. Тому військо лібералів на початку війни зазнавало поразку за поразкою. Втім, за деякий час ліберали змогли організувати партизанську війну, і ситуація перейшла під їхній контроль. 22 грудня 1861 капітулювала остання армія консерваторів, а 1 січня ліберали увійшли в Мехіко, поклавши край війні.  17 липня 1861 року мексиканським конгресом був прийнятий закон про тимчасове припинення платежів за зовнішніми боргами, що спровокувало іноземних інтервентів з метою повалення уряду Беніто Хуареса і перетворення Мексики в колонію європейських держав. У 1861-1862 роках почалася збройна інтервенція Іспанії, в 1862 році Великої Британії та в 1862-1867 роках Франції. Роль організатора експедиції взяв на себе британський уряд Генрі Пальмерстона. 31 жовтня 1861 Велика Британія, Франція та Іспанія підписали угоду про спільну інтервенцію в Мексику. Наприкінці 1861 іспанські війська окупували найважливіший порт Мексики — Веракрус, а в січні 1862 там висадилися британські та французькі війська. Рішучий опір мексиканських патріотів, а також розбіжності між інтервентами привели до того, що Велика Британія і Іспанія в квітні 1862 відкликали свої війська з Мексики, але Франція далі продовжувала воєнні дії. У червні 1863 французькі війська зайняли Мехіко, а в квітні 1864 на мексиканський престол був зведений ставленик Наполеона III — Максиміліан I.

 Історія Мексики
image
До відкриття європейцями
Колоніальний період
Війна за незалежність
Перша Мексиканська імперія
Американо-мексиканська війна
Друга Федералістична республіка
Громадянська війна
Французька інтервенція
Друга Мексиканська імперія
Диктатура Порфіріо Діаса
Мексиканська революція
Мексиканське економічне диво
Теперішній час

Примітки

  1. [. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 17 вересня 2018. Населення Мексики (1521—2000)(фр.)]
  2. Jan Bazant, "From Independence to the Liberal Republic, 1821-1867", Mexico Since Independence. Cambridge: Cambridge University Press 1991, pp. 42-47(англ.)
  3. [. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 17 вересня 2018. Evolución de la Población de México durante los años de 1521 al 2000(ісп.)]
  4. Jan Bazant, "From Independence to the Liberal Republic, 1821-1867", Mexico Since Independence. Cambridge: Cambridge University Press 1991, pp. 42-47.(англ.)

Джерела

  • Camp, Roderic A. Politics in Mexico: Democratic Consolidation Or Decline? (Oxford University Press, 2014)
  • Davis, Diane. Urban leviathan: Mexico City in the twentieth century (Temple University Press, 2010)
  • Domínguez, Jorge I (2004). The Scholarly Study of Mexican Politics. Mexican Studies / Estudios Mexicanos. 20 (2): 377—410.
  • Edmonds-Poli, Emily, and David Shirk. Contemporary Mexican Politics (Rowman and Littlefield 2009)
  • Kirkwood, Burton. The History of Mexico (Greenwood, 2000) online edition [ 24 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  • (1998). Mexico: Biography of Power: A history of Modern Mexico 1810–1996. New York: Harper Perennial. с. 896. ISBN .
  • Meyer, Michael C.; Beezley, William H., ред. (2000). The Oxford History of Mexico. Oxford University Press. с. 736. ISBN .
  • Levy, Santiago. Good intentions, bad outcomes: Social policy, informality, and economic growth in Mexico (Brookings Institution Press, 2010)
  • Meyer, Michael C., William L. Sherman, and Susan M. Deeds. The Course of Mexican History (7th ed. Oxford U.P., 2002) online edition [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • Russell, Philip (2010). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 9 липня 2010.
  • Tannenbaum, Frank. Mexico: the struggle for peace and bread (2013)
  • Werner, Michael S. ed. Encyclopedia of Mexico: History, Society & Culture (2 vol 1997) 1440pp online edition [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.]
    • Werner, Michael S. ed. Concise Encyclopedia of Mexico (2001) 850pp; a selection of unrevised articles
  • М. С. Бур'ян, О. В. Гуцол. Мексика, Мексиканські Сполучені Штати // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 592. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Druga Federalistichna Respublika Meksiki isp Segunda Republica Federal de Mexico umovna nazva drugogo periodu formuvannya respubliki pid chas sprobi utvorennya novogo federalnogo uryadu Oficijna nazva krayini togo chasu Meksikanski spolucheni Shtati isp Estados Unidos Mexicanos yaka bula progoloshena 22 serpnya 1846 roku isp Estados Unidos Mexicanos Meksikanski Spolucheni Shtati 1846 1863 Prapor Gerb Deviz La Patria es Primero The Country is First Gimn Nacionalnij gimn Meksiki isp Himno Nacional Mexicano source source Meksika istorichni kordoni na kartiMesikanski Spolucheni Shtati Pokupka Gadsdena 1852 Stolicya Mehiko Movi ispanska oficijna mova nauatl yukatecka en en Religiyi Rimo katolicka Forma pravlinnya Federalna respublika Prezident 1846 Hose Mariano Salas 1858 1864 Benito Pablo Huares Vice prezident 1846 1847 Valentin Gomes Farias Zakonodavchij organ kongres Istoriya Konstituciya Meksiki 1824 22 serpnya 1846 Amerikano meksikanska vijna 1846 1848 Diktatura Porfirio Diasa 2 lyutogo 1848 Pokupka Gadsdena 25 kvitnya 1854 Konstituciya Meksiki 1857 5 lyutogo 1857 Druga Meksikanska imperiya 10 lipnya 1863 Maksimilian I imperator 10 kvitnya 1864 Plosha 1852 2 049 395 km2 1857 1 972 550 km2 Naselennya 1852 7 661 919 osib Gustota 3 7 osib km 1857 8 287 413 l Gustota 4 2 osib km 1864 8 629 982 osib Gustota 4 4 osib km Valyuta Meksikanskij real Poperednik Nastupnik Respublika Yukatan en Druga Meksikanska imperiya en en Pokupka Gadsdena Sogodni ye chastinoyuPeredistoriyaNastup amerikanskih vijsk na Monterrej Istoriya Meksiki yak nezalezhnoyi derzhavi bere svij pochatok 24 serpnya 1821 koli pislya ponad 10 rokiv vijni za nezalezhnist ispanski vijska buli rozbiti vijskami pid komanduvannyam kreolskogo lidera Agustina de Iturbide i vice korol Huan Ruyis de Apodaka musiv buv zrektisya prestolu U 1824 roci Meksika staye respublikoyu i yiyi pershim prezidentom obrali Guadalupe Viktoriyu Meksikanska respublika mala dosit slabku centralnu vladu i cim skoristalisya rizni diktatori taki yak Santa Anna yakij skasuvav poperednyu konstituciyu respubliki u 1835 r Ce prizvelo do zagostrennya napruzhenosti z amerikanskimi poselencyami v Tehasi i do piznishogo progoloshennya nezalezhnosti Tehasom v 1836 roci ta jogo aneksiyi SShA v 1841 r V travni 1846 roku pomizh SShA ta Meksikoyu na grunti cogo vibuhnuv vijskovij konflikt yakij perejshov v dvorichnu Amerikano meksikansku vijnu v rezultati yakoyi Meksika zaznala nishivnoyi porazki i vtratila tretinu svoyeyi teritoriyi zemli suchasnih shtativ Kaliforniya Nyu Meksiko Arizona Nevada ta Yuta Druga Federalistichna respublikaAmerikansko meksikanska vijna 1846 1848 Prezident Hose Marian Sales Bitva pri Puebli 5 travnya 1862 Prezident Benito Pablo Huares 22 serpnya 1846 roku timchasovim prezidentom Hose Marianom Salesom bula ogoloshena Druga Federalistichna respublika oficijna nazva Spolucheni Shtati Meksiki yakij takozh vidav ukaz pro vidnovlennya konstituciyi 1824 roku Yak i dlya Pershoyi Meksikanskoyi imperiyi 1822 1823 en 1824 1835 ta en 1835 1846 ce buv haotichnij period sho harakterizuvavsya politichnoyu nestabilnistyu ta vnutrishnimi konfliktami Pid chas vijni zi Spoluchenimi Shtatami Ameriki teritoriyi na yaki pretenduvala Meksika stali chastinoyu Spoluchenih Shtativ V cij vijni prezident Meksiki Antonio Lopes de Santa Anna zaznavav porazki za porazkoyu azh doki u veresni 1847 r zdav stolicyu i ne pidpisav akt pro kapitulyaciyu Za nav yazanim peremozhcyami mirnim dogovorom Guadalupe Idalgo 1848 r Meksika viddavala SShA svoyi pivnichni provinciyi Cya porazka mala katastrofichni naslidki dlya meksikanskoyi ekonomiki sho j kazati pro vazhku moralnu spadshinu u vidnosinah mizh susidnimi krayinami Ale na comu teritorialni vtrati Meksiki ne zakinchilisya U 1853 r Santa Anna yakij znovu povernuvsya do vladi prodav SShA za dogovorom Gadsdena dolinu Mesilya U 1854 r gubernator shtatu Gerrero Huan Alvares i nachalnik mitnici Ignasio Komonfort pidnyali zakolot i zaklikali do povalennya diktaturi Santa Anni Zakolot shvidko pereris u revolyuciyu i v 1855 r diktatora bulo vignano z krayini U 1857 roci liberali uhvalili novu konstituciyu a takozh pochali svoyi reformi yaki viklikali oburennya mas Cya konstituciya progoloshuvala majnovu nedotorkanist svobodu slova tosho Konservatori kategorichno z neyu ne pogodilisya yih pidtrimalo duhovenstvo sho sprichinilo u 1859 roci gromadyansku vijnu v krayini Spochatku perevaga bula na boci konservatoriv Najgolovnishim bulo te sho pid yihnim kontrolem bula majzhe vsya armiya Tomu vijsko liberaliv na pochatku vijni zaznavalo porazku za porazkoyu Vtim za deyakij chas liberali zmogli organizuvati partizansku vijnu i situaciya perejshla pid yihnij kontrol 22 grudnya 1861 kapitulyuvala ostannya armiya konservatoriv a 1 sichnya liberali uvijshli v Mehiko poklavshi kraj vijni 17 lipnya 1861 roku meksikanskim kongresom buv prijnyatij zakon pro timchasove pripinennya platezhiv za zovnishnimi borgami sho sprovokuvalo inozemnih interventiv z metoyu povalennya uryadu Benito Huaresa i peretvorennya Meksiki v koloniyu yevropejskih derzhav U 1861 1862 rokah pochalasya zbrojna intervenciya Ispaniyi v 1862 roci Velikoyi Britaniyi ta v 1862 1867 rokah Franciyi Rol organizatora ekspediciyi vzyav na sebe britanskij uryad Genri Palmerstona 31 zhovtnya 1861 Velika Britaniya Franciya ta Ispaniya pidpisali ugodu pro spilnu intervenciyu v Meksiku Naprikinci 1861 ispanski vijska okupuvali najvazhlivishij port Meksiki Verakrus a v sichni 1862 tam visadilisya britanski ta francuzki vijska Rishuchij opir meksikanskih patriotiv a takozh rozbizhnosti mizh interventami priveli do togo sho Velika Britaniya i Ispaniya v kvitni 1862 vidklikali svoyi vijska z Meksiki ale Franciya dali prodovzhuvala voyenni diyi U chervni 1863 francuzki vijska zajnyali Mehiko a v kvitni 1864 na meksikanskij prestol buv zvedenij stavlenik Napoleona III Maksimilian I Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvatiPrimitki Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2018 Naselennya Meksiki 1521 2000 fr Jan Bazant From Independence to the Liberal Republic 1821 1867 Mexico Since Independence Cambridge Cambridge University Press 1991 pp 42 47 angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2018 Evolucion de la Poblacion de Mexico durante los anos de 1521 al 2000 isp Jan Bazant From Independence to the Liberal Republic 1821 1867 Mexico Since Independence Cambridge Cambridge University Press 1991 pp 42 47 angl DzherelaCamp Roderic A Politics in Mexico Democratic Consolidation Or Decline Oxford University Press 2014 Davis Diane Urban leviathan Mexico City in the twentieth century Temple University Press 2010 Dominguez Jorge I 2004 The Scholarly Study of Mexican Politics Mexican Studies Estudios Mexicanos 20 2 377 410 Edmonds Poli Emily and David Shirk Contemporary Mexican Politics Rowman and Littlefield 2009 Kirkwood Burton The History of Mexico Greenwood 2000 online edition 24 grudnya 2009 u Wayback Machine 1998 Mexico Biography of Power A history of Modern Mexico 1810 1996 New York Harper Perennial s 896 ISBN 0 06 092917 0 Meyer Michael C Beezley William H red 2000 The Oxford History of Mexico Oxford University Press s 736 ISBN 0 19 511228 8 Levy Santiago Good intentions bad outcomes Social policy informality and economic growth in Mexico Brookings Institution Press 2010 Meyer Michael C William L Sherman and Susan M Deeds The Course of Mexican History 7th ed Oxford U P 2002 online edition 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine Russell Philip 2010 Routledge ISBN 978 0 415 87237 9 Arhiv originalu za 5 chervnya 2012 Procitovano 9 lipnya 2010 Tannenbaum Frank Mexico the struggle for peace and bread 2013 Werner Michael S ed Encyclopedia of Mexico History Society amp Culture 2 vol 1997 1440pp online edition 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Werner Michael S ed Concise Encyclopedia of Mexico 2001 850pp a selection of unrevised articles M S Bur yan O V Gucol Meksika Meksikanski Spolucheni Shtati Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 592 ISBN 978 966 00 1028 1

Дата публікації:
Топ