Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Маріано Салас (ісп. José Mariano Salas; 11 травня 1797 — 24 грудня 1867) — мексиканський політик та військовик, був президентом Мексики два терміни. Входив до триумвірату (Junta Superior de Gobierno) який запросив Максиміліана Габсбурга на трон і обіймав посаду регента Другої Мексиканської імперії.
| Хосе Маріано Салас Mariano Paredes | |
|---|---|
 Mariano Paredes | |
| Президент Мексики | |
| 5 серпня1846 року — 23 грудня 1846 року | |
| Попередник | Маріано Паредес |
| Наступник | Валентин Гомес Фаріас |
| Народився | 11 травня 1797 Мехіко, Іспанська імперія |
| Помер | 24 грудня 1867 (70 років) Мехіко, Мексика |
| Відомий як | політик, військовослужбовець |
| Країна | Мексика |
| Політична партія | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Хосе Маріано народився в столиці республіки 11 травня 1797. В 1813 році він вступив в армію кадетом в роялістський полк de Infantes de Puebla. Тож свою службу він розпочав боротьбою з повстанцями. Хосе супроводжував Санта-Анну під час захоплення Халапи, столиці Веракруса. У 1821 році він приєднався до , що проголошував незалежність Мексики.
За службу імператор Аґустін де Ітурбіде підвищив його до капітана. У 1827 році Хосе Маріано захищав уряд президента Гуадалупе Вікторії, під час повстання плану Монтано. Він воював в Тампіко проти іспанської інтервенції Ісідро Баррадаса (Isidro Barradas) у 1829 році. У 1832 підвищений до підполковника. Командував однією з колон під час штурму Аламо і брав участь в подіях у Llano Perdido. Він прикривав відхід мексиканських військ до Матаморос.
4 серпня 1846 в цитаделі Мехіко Салас повстав проти генерала Маріано Паредеса (Mariano Paredes y Arrillaga), який тимчасово залишив президентський пост Ніколасу Браво (Nicolás Bravo), оскільки сам вирушив воювати з повстанцями в Гвадалахарі. Салас оголосив відновлення федералістського режиму на противагу централістові Паредесові.
Салас тимчасово виконував обов'язки президента з 5 серпня по 23 грудня 1846 року. Він відновив федералістську конституцію 1824 року і скликав новий конгрес. Він намагався посилити армію та відшукати кошти на війну зі Сполученими Штатами. Салас виступив з рядом ініціатив як то заснування національної бібліотеки чи влаштування нового вуличного освітлення, але у воєнні часи було не до них. В грудні він передав владу Санта-Анні.
У 1847 році Маріано був підвищений до генерал-майора. Як другий командувач Північної армії (Ejército del Norte) воював з американцями під час інтервенції США. 20 серпня 1847 під час битви під Падіерною (Batalla de Padierna) потрапив у полон. Після підписання мирного договору був призначений головнокомандувачем і губернатором Керетаро.
Другий раз Салас виконував обов'язки президента кілька днів з 21 січня по 2 лютого 1859 доки до столиці не прибув представник консерваторів [en].
Як командир гарнізону Мехіко в 18 липня 1863 року Салас був названий одним з трьох регентів до прибуття імператора Максиміліана I.
Семидесятирічний Хосе Маріано Салас помер 24 грудня 1867 в селі Гуадалупе-Ідальго (зараз район Мехіко Gustavo A. Madero).
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Salas Hose Mariano Salas isp Jose Mariano Salas 11 travnya 1797 24 grudnya 1867 meksikanskij politik ta vijskovik buv prezidentom Meksiki dva termini Vhodiv do triumviratu Junta Superior de Gobierno yakij zaprosiv Maksimiliana Gabsburga na tron i obijmav posadu regenta Drugoyi Meksikanskoyi imperiyi Hose Mariano Salas Mariano ParedesHose Mariano Salas Mariano ParedesPrezident Meksiki5 serpnya1846 roku 23 grudnya 1846 rokuPoperednikMariano ParedesNastupnikValentin Gomes FariasNarodivsya11 travnya 1797 1797 05 11 Mehiko Ispanska imperiyaPomer24 grudnya 1867 1867 12 24 70 rokiv Mehiko MeksikaVidomij yakpolitik vijskovosluzhbovecKrayinaMeksikaPolitichna partiyad Mediafajli u VikishovishiBiografiyaHose Mariano narodivsya v stolici respubliki 11 travnya 1797 V 1813 roci vin vstupiv v armiyu kadetom v royalistskij polk de Infantes de Puebla Tozh svoyu sluzhbu vin rozpochav borotboyu z povstancyami Hose suprovodzhuvav Santa Annu pid chas zahoplennya Halapi stolici Verakrusa U 1821 roci vin priyednavsya do sho progoloshuvav nezalezhnist Meksiki Za sluzhbu imperator Agustin de Iturbide pidvishiv jogo do kapitana U 1827 roci Hose Mariano zahishav uryad prezidenta Guadalupe Viktoriyi pid chas povstannya planu Montano Vin voyuvav v Tampiko proti ispanskoyi intervenciyi Isidro Barradasa Isidro Barradas u 1829 roci U 1832 pidvishenij do pidpolkovnika Komanduvav odniyeyu z kolon pid chas shturmu Alamo i brav uchast v podiyah u Llano Perdido Vin prikrivav vidhid meksikanskih vijsk do Matamoros 4 serpnya 1846 v citadeli Mehiko Salas povstav proti generala Mariano Paredesa Mariano Paredes y Arrillaga yakij timchasovo zalishiv prezidentskij post Nikolasu Bravo Nicolas Bravo oskilki sam virushiv voyuvati z povstancyami v Gvadalahari Salas ogolosiv vidnovlennya federalistskogo rezhimu na protivagu centralistovi Paredesovi Salas timchasovo vikonuvav obov yazki prezidenta z 5 serpnya po 23 grudnya 1846 roku Vin vidnoviv federalistsku konstituciyu 1824 roku i sklikav novij kongres Vin namagavsya posiliti armiyu ta vidshukati koshti na vijnu zi Spoluchenimi Shtatami Salas vistupiv z ryadom iniciativ yak to zasnuvannya nacionalnoyi biblioteki chi vlashtuvannya novogo vulichnogo osvitlennya ale u voyenni chasi bulo ne do nih V grudni vin peredav vladu Santa Anni U 1847 roci Mariano buv pidvishenij do general majora Yak drugij komanduvach Pivnichnoyi armiyi Ejercito del Norte voyuvav z amerikancyami pid chas intervenciyi SShA 20 serpnya 1847 pid chas bitvi pid Padiernoyu Batalla de Padierna potrapiv u polon Pislya pidpisannya mirnogo dogovoru buv priznachenij golovnokomanduvachem i gubernatorom Keretaro Drugij raz Salas vikonuvav obov yazki prezidenta kilka dniv z 21 sichnya po 2 lyutogo 1859 doki do stolici ne pribuv predstavnik konservatoriv en Yak komandir garnizonu Mehiko v 18 lipnya 1863 roku Salas buv nazvanij odnim z troh regentiv do pributtya imperatora Maksimiliana I Semidesyatirichnij Hose Mariano Salas pomer 24 grudnya 1867 v seli Guadalupe Idalgo zaraz rajon Mehiko Gustavo A Madero Primitki