Купівля Гадсдена (англ. Gadsden Purchase, ісп. Venta de La Mesilla) — придбана в 1853 США у Мексики територія площею 76845 км². Вартість угоди — 10 мільйонів доларів США. Придбані землі розташовані на південь від річки і західніше Ріо-Гранде. В наш час складають частину штатів Аризона і Нью-Мексико. Це останнє за часом серйозне розширення материкової частини території Сполучених Штатів, що остаточно сформувало державний кордон між США і Мексикою.
Купівля Гадсдена | |
Дата створення / заснування | 1853 |
---|---|
Країна | США і Мексика |
Адміністративна одиниця | Аризона |
Замінений на | d |
На заміну | Друга Федералістична республіка |
Дата й час | 1853 |
Сторона, яка підписала | d |
Купівля Гадсдена у Вікісховищі |
Координати: 33°06′00″ пн. ш. 110°36′00″ зх. д. / 33.100000000027776536626334° пн. ш. 110.6000000000277765366263338° зх. д.
Основною причиною придбання земель був розроблений проєкт трансконтинентальної залізниці, яка повинна була пройти в цих місцях. Крім того, зберігалися натягнуті відносини з керівництвом Мексики, незадоволеним розміром суми, отриманої від США по договору Гвадалупе-Ідальго. (James Gadsden), що мав фінансові інтереси в реалізації залізничного проєкту, за дорученням президента США Франкліна Пірса уклав цю угоду з представниками Мексики.
Угода припускала також будівництво на мексиканській території трансконтинентального каналу на Теуантепекскому перешийку. Ця умова так ніколи і не була реалізована.
Первинні плани США передбачали також купівлю більших територій, що включають півострів Каліфорнія, пустелю Сонора і землі на південь від Ріо-Гранде. Але це викликало протидію анти-рабовласницьких сенаторів в Конгресі, які боялися зайвого посилення Півдня, оскільки колонізація Аризони походила в основному з рабовласницьких штатів.
Нова поступка земель поклала початок закінчення кар'єри мексиканського лідера Антоніо де Санта-Анни. Народ Мексики розцінив операцію як зраду національних інтересів.
Посилання
- (англ.)[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kupivlya Gadsdena angl Gadsden Purchase isp Venta de La Mesilla pridbana v 1853 SShA u Meksiki teritoriya plosheyu 76845 km Vartist ugodi 10 miljoniv dolariv SShA Pridbani zemli roztashovani na pivden vid richki i zahidnishe Rio Grande V nash chas skladayut chastinu shtativ Arizona i Nyu Meksiko Ce ostannye za chasom serjozne rozshirennya materikovoyi chastini teritoriyi Spoluchenih Shtativ sho ostatochno sformuvalo derzhavnij kordon mizh SShA i Meksikoyu Kupivlya Gadsdena Data stvorennya zasnuvannya1853 Krayina SShA i Meksika Administrativna odinicyaArizona Zaminenij nad Na zaminuDruga Federalistichna respublika Data j chas1853 Storona yaka pidpisalad Kupivlya Gadsdena u Vikishovishi Koordinati 33 06 00 pn sh 110 36 00 zh d 33 100000000027776536626334 pn sh 110 6000000000277765366263338 zh d 33 100000000027776536626334 110 6000000000277765366263338Kupivlya Gadsdena vidilena zhovtim kolorom na teritoriyi Arizoni ta Nyu Meksiko Osnovnoyu prichinoyu pridbannya zemel buv rozroblenij proyekt transkontinentalnoyi zaliznici yaka povinna bula projti v cih miscyah Krim togo zberigalisya natyagnuti vidnosini z kerivnictvom Meksiki nezadovolenim rozmirom sumi otrimanoyi vid SShA po dogovoru Gvadalupe Idalgo James Gadsden sho mav finansovi interesi v realizaciyi zaliznichnogo proyektu za doruchennyam prezidenta SShA Franklina Pirsa uklav cyu ugodu z predstavnikami Meksiki Ugoda pripuskala takozh budivnictvo na meksikanskij teritoriyi transkontinentalnogo kanalu na Teuantepekskomu pereshijku Cya umova tak nikoli i ne bula realizovana Pervinni plani SShA peredbachali takozh kupivlyu bilshih teritorij sho vklyuchayut pivostriv Kaliforniya pustelyu Sonora i zemli na pivden vid Rio Grande Ale ce viklikalo protidiyu anti rabovlasnickih senatoriv v Kongresi yaki boyalisya zajvogo posilennya Pivdnya oskilki kolonizaciya Arizoni pohodila v osnovnomu z rabovlasnickih shtativ Nova postupka zemel poklala pochatok zakinchennya kar yeri meksikanskogo lidera Antonio de Santa Anni Narod Meksiki rozciniv operaciyu yak zradu nacionalnih interesiv Posilannya angl nedostupne posilannya