Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мексиканське економічне диво асоціюється з внутрішнією стратегією розвитку країни, яка створила стале економічне зростання від 3 до 4 відсотків і скромні 3 відсотки інфляції щорічно з 1940-х до 1970-х рр.
Мексиканське диво
Загальна характеристика
Постійне зростання підтримувалося за рахунок збільшення прихильності уряду до початкової освіти населення в цілому з кінця 1920-х до 1940-х рр. Охоплення дітей і молоді країни збільшилося втричі протягом цього періоду; коли це покоління почало працювати у 1940-х роках, обсяг їх виробництва був набагато продуктивнішим.
Крім того, уряд сприяв розвитку легкої промисловості, спрямованої на внутрішній ринок шляхом введення високих захисних тарифів та інших бар'єрів для імпорту. Частка імпорту, що підлягала ліцензуванню, зросла з 28 відсотків у 1956 році в середньому більш ніж до 60 відсотків у 1960-х і близько до 70 відсотків у 1970 році. На промисловість припадало 22 відсотки від загального обсягу виробництва в 1950 р., 24 відсотки у 1960 р. і 29 відсотків у 1970 р. Частка від загального обсягу виробництва, пов'язаного з сільським господарством та іншими основними видами діяльності, знизилася за той же період, у той час як сектор послуг залишився незмінним.
Уряд заохочував промислову експансію за рахунок державних інвестицій в сільське господарство, енергетику та транспортну інфраструктуру. Міста швидко зростали за ці роки, що відображало зростання зайнятості з сільського господарства у промисловість і сферу послуг. Чисельність міського населення збільшувалася з високою швидкістю після 1940 р. Зростання міської робочої сили перевершили навіть темпи зростання зайнятості в промисловості з надлишком робочих працівників, яких почали приймати на низькооплачувану роботу.
Програми імпортозаміщення
У роки після Другої світової війни (1946–1952) президент за допомогою повномасштабної програми стимулював вихід з кризи за рахунок підвищення внутрішнього попиту. Уряд підняв контроль за імпортом на споживчі товари, але знизив на інвестиційні товари, які були придбані за міжнародні резерви, накопиченими під час війни. Уряд витратив багато інвестицій у великій мірі на інфраструктуру. До 1950 р. мережа доріг у Мексиці була розширена до 21 000 кілометрів, з яких близько 13 600 були вимощені.
Економічні показники
Високі економічні показники Мексиці тривали і в 1960-х роках, коли зростання ВВП в середньому становило близько 7 відсотків і приблизно на 3 відсотки на душу населення. Інфляція споживчих цін у середньому становила всього лише 3 відсотки на рік. Виробництво залишалося домінуючим сектором зростання в країні, розширення 7 відсотків на рік та залучення значних іноземних інвестицій.
До 1970 року Мексика диверсифікувала свою експортну базу і стала значною мірою забезпечувати себе продовольчими культурами, сталлю і більшістю товарів народного споживання. Хоча її імпорт залишався високим, більшістю були капітальні товари, що використовуються для розширення внутрішнього виробництва.
Джерела
- Строганов А. И. Латинская Америка в XX веке : пособие для вузов — 2-е изд., испр. и доп.. — М.: Дрофа, 2008. — 432 с.
Посилання
- (рос.)
- Энциклопедия Кругосвет — Мексика [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksikanske ekonomichne divo asociyuyetsya z vnutrishniyeyu strategiyeyu rozvitku krayini yaka stvorila stale ekonomichne zrostannya vid 3 do 4 vidsotkiv i skromni 3 vidsotki inflyaciyi shorichno z 1940 h do 1970 h rr Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvatiMeksikanske divoZagalna harakteristika Postijne zrostannya pidtrimuvalosya za rahunok zbilshennya prihilnosti uryadu do pochatkovoyi osviti naselennya v cilomu z kincya 1920 h do 1940 h rr Ohoplennya ditej i molodi krayini zbilshilosya vtrichi protyagom cogo periodu koli ce pokolinnya pochalo pracyuvati u 1940 h rokah obsyag yih virobnictva buv nabagato produktivnishim Krim togo uryad spriyav rozvitku legkoyi promislovosti spryamovanoyi na vnutrishnij rinok shlyahom vvedennya visokih zahisnih tarifiv ta inshih bar yeriv dlya importu Chastka importu sho pidlyagala licenzuvannyu zrosla z 28 vidsotkiv u 1956 roci v serednomu bilsh nizh do 60 vidsotkiv u 1960 h i blizko do 70 vidsotkiv u 1970 roci Na promislovist pripadalo 22 vidsotki vid zagalnogo obsyagu virobnictva v 1950 r 24 vidsotki u 1960 r i 29 vidsotkiv u 1970 r Chastka vid zagalnogo obsyagu virobnictva pov yazanogo z silskim gospodarstvom ta inshimi osnovnimi vidami diyalnosti znizilasya za toj zhe period u toj chas yak sektor poslug zalishivsya nezminnim Uryad zaohochuvav promislovu ekspansiyu za rahunok derzhavnih investicij v silske gospodarstvo energetiku ta transportnu infrastrukturu Mista shvidko zrostali za ci roki sho vidobrazhalo zrostannya zajnyatosti z silskogo gospodarstva u promislovist i sferu poslug Chiselnist miskogo naselennya zbilshuvalasya z visokoyu shvidkistyu pislya 1940 r Zrostannya miskoyi robochoyi sili perevershili navit tempi zrostannya zajnyatosti v promislovosti z nadlishkom robochih pracivnikiv yakih pochali prijmati na nizkooplachuvanu robotu Programi importozamishennya U roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1946 1952 prezident za dopomogoyu povnomasshtabnoyi programi stimulyuvav vihid z krizi za rahunok pidvishennya vnutrishnogo popitu Uryad pidnyav kontrol za importom na spozhivchi tovari ale zniziv na investicijni tovari yaki buli pridbani za mizhnarodni rezervi nakopichenimi pid chas vijni Uryad vitrativ bagato investicij u velikij miri na infrastrukturu Do 1950 r merezha dorig u Meksici bula rozshirena do 21 000 kilometriv z yakih blizko 13 600 buli vimosheni Ekonomichni pokazniki Visoki ekonomichni pokazniki Meksici trivali i v 1960 h rokah koli zrostannya VVP v serednomu stanovilo blizko 7 vidsotkiv i priblizno na 3 vidsotki na dushu naselennya Inflyaciya spozhivchih cin u serednomu stanovila vsogo lishe 3 vidsotki na rik Virobnictvo zalishalosya dominuyuchim sektorom zrostannya v krayini rozshirennya 7 vidsotkiv na rik ta zaluchennya znachnih inozemnih investicij Do 1970 roku Meksika diversifikuvala svoyu eksportnu bazu i stala znachnoyu miroyu zabezpechuvati sebe prodovolchimi kulturami stallyu i bilshistyu tovariv narodnogo spozhivannya Hocha yiyi import zalishavsya visokim bilshistyu buli kapitalni tovari sho vikoristovuyutsya dlya rozshirennya vnutrishnogo virobnictva DzherelaStroganov A I Latinskaya Amerika v XX veke posobie dlya vuzov 2 e izd ispr i dop M Drofa 2008 432 s Posilannya ros Enciklopediya Krugosvet Meksika 26 chervnya 2013 u Wayback Machine ros