Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Марі я Море лос повне ім я Хосе Марі я Те кло Море лос і Пабо н ісп José María Teclo Morelos y Pavón 30 вересня 176

Хосе Марія Морелос

Хосе́ Марі́я Море́лос (повне ім'я Хосе́ Марі́я Те́кло Море́лос-і-Пабо́н; ісп. José María Teclo Morelos y Pavón; 30 вересня 1765, Вальядолід — 22 грудня 1815, Екатепек-де-Морелос) — мексиканський римо-католицький священник, революційний лідер повстанців, керівник війни мексиканського народу за незалежність. Національний герой Мексики.

Хосе Марія Морелос
image
Народився30 вересня 1765(1765-09-30)[1][2][…]
Морелія, Мексика
Помер22 грудня 1815(1815-12-22)[1][2][…] (50 років)
Екатепек-де-Морелос[d], Мехіко, Мексика
·вогнепальне поранення
ПохованняМехіко
Діяльністьсвященник, військовослужбовець, політик
Alma materd
ВчителіМігель Ідальго
Знання мовіспанська[1]
УчасникМексиканська війна за незалежність
Роки активностіз 1810
Військове званнягенералісимус
Конфесіякатолицтво
Дітиd
Автографimage

Життєпис

Народився 30 вересня 1765 року в місті Вальядоліді (нині місто Морелія, штат Мічоакан, Мексика) у незаможній сім'ї, що мала африканське, місцеве та іспанське коріння. Його батько, Хосе Мануель Морелос-і-Роблес, тесляр родом із Зіндуріо, переважно індіанського за національним складом села, що лежало за кілька кілометрів на захід від Вальядоліда; мати, Хуана Марія Гуадалупе Перес Пабон, походила з Сан-Хуан-Баутіста-де-Апасео, також поблизу Вальядоліда.

Упродовж 1790—1795 років навчався у духовній семінарії, де був учнем Мігеля Ідальго. Викладав у початковій школі, з кінця 1790-х став сільським священником. У 1810 році, з початком народного повстання в Мексиці, приєднався до повстанських загонів Мігеля Ідальго, а після його загибелі у 1811 році очолив боротьбу за незалежність. Протягом 1812—1813 років здобув низку перемог над іспанськими військами, опанувавши , Оахакою, Акапулько та іншими містами.

Домагався не лише звільнення Мексики від колоніального ярма, а й проведення соціально-економічних і політичних перетворень. Вимагав конфіскації майна багатіїв та церкви. Представив національному конгресу, що зібрався за його ініціативою у вересні 1813 року, в Чильпансінго програмний документ під назвою («Почуття нації»), що передбачав встановлення незалежності, здійснення ідеї народного суверенітету, скасування рабства тощо. Конгрес призначив його генералісимусом і поклав на нього функції очільника виконавчої влади, ухвалив декларацію про незалежність Мексики від Іспанії, а також декрети, що мали на меті ліквідувати феодальну експлуатацію і расову дискримінацію.

У кінці 1813 — початку 1814 року війська Морелоса зазнали поразки при спробі опанувати містом Вальядолідом, що призвело до ослаблення позицій патріотів. У листопаді 1815 року головні сили повстанців були розгромлені, а Морелос узятий у полон і страчений 22 грудня 1815 року в околицях Мехіко.

Вшанування

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. . Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 28 жовтня 2013.
  5. Латинская Америка. Энциклопедический справочник, 1982.
  6. Я. Д. Натанзон. Бонистика: Факты и Лица. — Харков : «Тарбут Лаам», 2008. — С. 131. — . (рос.)

Література


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Hose Mari ya More los povne im ya Hose Mari ya Te klo More los i Pabo n isp Jose Maria Teclo Morelos y Pavon 30 veresnya 1765 Valyadolid 22 grudnya 1815 Ekatepek de Morelos meksikanskij rimo katolickij svyashennik revolyucijnij lider povstanciv kerivnik vijni meksikanskogo narodu za nezalezhnist Nacionalnij geroj Meksiki Hose Mariya MorelosNarodivsya30 veresnya 1765 1765 09 30 1 2 Moreliya MeksikaPomer22 grudnya 1815 1815 12 22 1 2 50 rokiv Ekatepek de Morelos d Mehiko Meksika vognepalne poranennyaPohovannyaMehikoDiyalnistsvyashennik vijskovosluzhbovec politikAlma materdVchiteliMigel IdalgoZnannya movispanska 1 UchasnikMeksikanska vijna za nezalezhnistRoki aktivnostiz 1810Vijskove zvannyageneralisimusKonfesiyakatolictvoDitidAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 30 veresnya 1765 roku v misti Valyadolidi nini misto Moreliya shtat Michoakan Meksika u nezamozhnij sim yi sho mala afrikanske misceve ta ispanske korinnya Jogo batko Hose Manuel Morelos i Robles teslyar rodom iz Zindurio perevazhno indianskogo za nacionalnim skladom sela sho lezhalo za kilka kilometriv na zahid vid Valyadolida mati Huana Mariya Guadalupe Peres Pabon pohodila z San Huan Bautista de Apaseo takozh poblizu Valyadolida Uprodovzh 1790 1795 rokiv navchavsya u duhovnij seminariyi de buv uchnem Migelya Idalgo Vikladav u pochatkovij shkoli z kincya 1790 h stav silskim svyashennikom U 1810 roci z pochatkom narodnogo povstannya v Meksici priyednavsya do povstanskih zagoniv Migelya Idalgo a pislya jogo zagibeli u 1811 roci ocholiv borotbu za nezalezhnist Protyagom 1812 1813 rokiv zdobuv nizku peremog nad ispanskimi vijskami opanuvavshi Oahakoyu Akapulko ta inshimi mistami Domagavsya ne lishe zvilnennya Meksiki vid kolonialnogo yarma a j provedennya socialno ekonomichnih i politichnih peretvoren Vimagav konfiskaciyi majna bagatiyiv ta cerkvi Predstaviv nacionalnomu kongresu sho zibravsya za jogo iniciativoyu u veresni 1813 roku v Chilpansingo programnij dokument pid nazvoyu Pochuttya naciyi sho peredbachav vstanovlennya nezalezhnosti zdijsnennya ideyi narodnogo suverenitetu skasuvannya rabstva tosho Kongres priznachiv jogo generalisimusom i poklav na nogo funkciyi ochilnika vikonavchoyi vladi uhvaliv deklaraciyu pro nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi a takozh dekreti sho mali na meti likviduvati feodalnu ekspluataciyu i rasovu diskriminaciyu U kinci 1813 pochatku 1814 roku vijska Morelosa zaznali porazki pri sprobi opanuvati mistom Valyadolidom sho prizvelo do oslablennya pozicij patriotiv U listopadi 1815 roku golovni sili povstanciv buli rozgromleni a Morelos uzyatij u polon i strachenij 22 grudnya 1815 roku v okolicyah Mehiko VshanuvannyaNa chest Morelosa 12 veresnya 1828 roku misto Valyadolid distalo novu nazvu Moreliya Zobrazhenij na meksikanskih kupyurah 50 peso 1995 2004 rokiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Arhiv originalu za 5 veresnya 2010 Procitovano 28 zhovtnya 2013 Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik 1982 Ya D Natanzon Bonistika Fakty i Lica Harkov Tarbut Laam 2008 S 131 ISBN 978 966 7950 45 3 ros Literatura Morelos Morelos i Pavon Hose Mariya Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya u 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 9 Stvp 692 ros Morelos Morelos i Pavon Hose Mariya Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya S 546 Morelos Hose Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros N M Markina Morelos Hose Mariya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s M S Alperovich Morelos Morelos i Pavon Hose Mariya Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 t gl red V V Volskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya S 238 ros
Топ