Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жозеф Бонапарт (фр. Joseph Bonaparte), Джузеппе Буонапарте (італ. Giuseppe Buonaparte) або Хосе Бонапарте (ісп. José Bonaparte) — старший брат Наполеона Бонапарта. З 1805 р. представник Наполеона під час перебування того в Німеччині, з 30 березня 1806 — король Неаполя, король Іспанії (10 березня 1808 — 11 грудня 1813); з 28 січня 1814 — генерал-намісник імперії та головнокомандувач національною гвардією.
| Жозеф Бонапарт фр. jilipollasx2 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 30 березня 1806 — 6 червня 1808 | |||
| Наступник: | Йоахім I | ||
| |||
| 6 червня 1808 — 28 липня 1844 | |||
| Попередник: | Наполеон I | ||
| Народження: | 7 січня 1768[1][2][…] або 1768 Корте[4] | ||
| Смерть: | 28 липня 1844[1][2][…] або 1844 Флоренція, Італія[4] | ||
| Поховання: | Дім Інвалідів | ||
| Країна: | Франція | ||
| Релігія: | Католицизм | ||
| Рід: | Бонапарти | ||
| Батько: | Карло Буонапарте | ||
| Мати: | Летиція Рамоліно | ||
| Шлюб: | Жюлі Кларі | ||
| Діти: | Зенаїда Бонапарт[5], Шарлотта Бонапарт[5], d і d[6] | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |     | ||
| | |||
Життєпис
Народився на Корсиці 1768 року в місті Корте.
1790-х брав участь в революційних виступах на Корсиці. Був близьким до якобінців. Після повстання 9 термідора під загрозою арешту втік до Генуї.
12 квітня 1797 був вибраний до Ради п'ятисот від Корсики. Хоч і не позбавлений честолюбства він не зміг грати самостійної ролі й підкорявся брату Наполеону.
Далі займався переважно дипломатичною роботою. З 11 жовтня 1800 повноважний міністр у Богемії. Керував військами Неаполя. 31 березня 1806 призначений королем Неаполя та обох Сицилій.
Після початку завоювань його брата Наполеона боровся за отримання всієї інформації про пересування військ, щоб мати можливість робити остаточні координаційні рішення. Але Наполеон не вірив у військові можливості Жозефа. Він говорив: «Король не солдат. він не може ним бути. Я подвоюю силу своїх військ, коли командую ними; коли він це робить, він зменшує її вдвічі». Але в 1812 році йому доведеться зробити його головнокомандувачем своїх військ.
1808 року Жозеф захоплює Мадрид і стає королем Іспанії. З самого початку французи розграбуванням, підпалами, оскверненням церков і насиллям викликали відразу населення. Жозеф відчував ненависть, проти нього. 18 липня 1808 року він писав брату: «Мене в жодному разі не жахає моє положення, але воно унікальне в історії: у мене тут немає жодного прихильника»
Жозеф сам хотів керувати військами, але йому заважав генерал Сульт. Він навіть просив брата Наполеона замінити його, але Наполеон вважав, що Сульт єдиний справжній вояка в Іспанії й замінити його ніяк.
22 липня 1808 року армія французів програє військам (хунти). 29 липня 1808 Жозеф покидає Мадрид. Але вже в листопаді він знову захоплює Мадрид, після битви при Сомосьєррі.
14 червня 1813 відбулася битва між французькою армією та арміями Англії й Іспанії. Жозеф погано підготувався до цієї битви й тому, після того як центр французів був зім'ятий, він наказав відступати. Французи кинулися втікати кинувши на полі бою і свою казну та артилерію й архіви, а сам Жозеф ледве врятувався. Після поразки мова могла йти тільки про виведення військ з Іспанії.
Після поразки у Віторії Наполеону стало зрозуміло, що необхідно пожертвувати Жозефом на користь короля Фердинанда VII. 11 грудня 1813 року був підписаний мир. Наполеон визнав королем Фердинанда і дозволив йому вільно, без яких-небудь умов стати ним.
Історики вважають його головним винуватцем провалу інтервенції Іспанії. Жозеф мав дипломатичний талант, був миролюбним, реформатором, але такі риси не потрібні були тоді в Іспанії.
Після вигнання з Іспанії він жив у Філадельфії. Помер 28 липня 1844 року у Флоренції.
Сім'я
Одружений з Жюлі Кларі, сестрою Дезіре Кларі, майбутньою королевою Швеції.
Діти:
- Зенаїда Бонапарт (1801-1854)
- Шарлотта Бонапарт (1802-1839)
Примітки
- Joseph Bonaparte Comte De Survilliers / Assemblée nationale
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
- Lundy D. R. The Peerage
Література
- Т. О. Кулінич. Іспансько-французька угода 1808 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
Посилання
- Жозеф Бонапарт [ 6 липня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Hose Bonaparte perenapravlyaye syudi pro argentinskogo paleontologa div Hose Fernando Bonaparte Zhozef Bonapart fr Joseph Bonaparte Dzhuzeppe Buonaparte ital Giuseppe Buonaparte abo Hose Bonaparte isp Jose Bonaparte starshij brat Napoleona Bonaparta Z 1805 r predstavnik Napoleona pid chas perebuvannya togo v Nimechchini z 30 bereznya 1806 korol Neapolya korol Ispaniyi 10 bereznya 1808 11 grudnya 1813 z 28 sichnya 1814 general namisnik imperiyi ta golovnokomanduvach nacionalnoyu gvardiyeyu Zhozef Bonapart fr jilipollasx2 Korol Neapolya 30 bereznya 1806 6 chervnya 1808 Nastupnik Joahim I Prapor Korol Ispaniyi 6 chervnya 1808 28 lipnya 1844 Poperednik Napoleon I Narodzhennya 7 sichnya 1768 1768 01 07 1 2 abo 1768 Korte 4 Smert 28 lipnya 1844 1844 07 28 1 2 abo 1844 Florenciya Italiya 4 Pohovannya Dim InvalidivKrayina FranciyaReligiya KatolicizmRid BonapartiBatko Karlo BuonaparteMati Leticiya RamolinoShlyub Zhyuli KlariDiti Zenayida Bonapart 5 Sharlotta Bonapart 5 d i d 6 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya na Korsici 1768 roku v misti Korte 1790 h brav uchast v revolyucijnih vistupah na Korsici Buv blizkim do yakobinciv Pislya povstannya 9 termidora pid zagrozoyu areshtu vtik do Genuyi 12 kvitnya 1797 buv vibranij do Radi p yatisot vid Korsiki Hoch i ne pozbavlenij chestolyubstva vin ne zmig grati samostijnoyi roli j pidkoryavsya bratu Napoleonu Dali zajmavsya perevazhno diplomatichnoyu robotoyu Z 11 zhovtnya 1800 povnovazhnij ministr u Bogemiyi Keruvav vijskami Neapolya 31 bereznya 1806 priznachenij korolem Neapolya ta oboh Sicilij Pislya pochatku zavoyuvan jogo brata Napoleona borovsya za otrimannya vsiyeyi informaciyi pro peresuvannya vijsk shob mati mozhlivist robiti ostatochni koordinacijni rishennya Ale Napoleon ne viriv u vijskovi mozhlivosti Zhozefa Vin govoriv Korol ne soldat vin ne mozhe nim buti Ya podvoyuyu silu svoyih vijsk koli komanduyu nimi koli vin ce robit vin zmenshuye yiyi vdvichi Ale v 1812 roci jomu dovedetsya zrobiti jogo golovnokomanduvachem svoyih vijsk 1808 roku Zhozef zahoplyuye Madrid i staye korolem Ispaniyi Z samogo pochatku francuzi rozgrabuvannyam pidpalami oskvernennyam cerkov i nasillyam viklikali vidrazu naselennya Zhozef vidchuvav nenavist proti nogo 18 lipnya 1808 roku vin pisav bratu Mene v zhodnomu razi ne zhahaye moye polozhennya ale vono unikalne v istoriyi u mene tut nemaye zhodnogo prihilnika Zhozef sam hotiv keruvati vijskami ale jomu zavazhav general Sult Vin navit prosiv brata Napoleona zaminiti jogo ale Napoleon vvazhav sho Sult yedinij spravzhnij voyaka v Ispaniyi j zaminiti jogo niyak 22 lipnya 1808 roku armiya francuziv prograye vijskam hunti 29 lipnya 1808 Zhozef pokidaye Madrid Ale vzhe v listopadi vin znovu zahoplyuye Madrid pislya bitvi pri Somosyerri 14 chervnya 1813 vidbulasya bitva mizh francuzkoyu armiyeyu ta armiyami Angliyi j Ispaniyi Zhozef pogano pidgotuvavsya do ciyeyi bitvi j tomu pislya togo yak centr francuziv buv zim yatij vin nakazav vidstupati Francuzi kinulisya vtikati kinuvshi na poli boyu i svoyu kaznu ta artileriyu j arhivi a sam Zhozef ledve vryatuvavsya Pislya porazki mova mogla jti tilki pro vivedennya vijsk z Ispaniyi Pislya porazki u Vitoriyi Napoleonu stalo zrozumilo sho neobhidno pozhertvuvati Zhozefom na korist korolya Ferdinanda VII 11 grudnya 1813 roku buv pidpisanij mir Napoleon viznav korolem Ferdinanda i dozvoliv jomu vilno bez yakih nebud umov stati nim Istoriki vvazhayut jogo golovnim vinuvatcem provalu intervenciyi Ispaniyi Zhozef mav diplomatichnij talant buv mirolyubnim reformatorom ale taki risi ne potribni buli todi v Ispaniyi Pislya vignannya z Ispaniyi vin zhiv u Filadelfiyi Pomer 28 lipnya 1844 roku u Florenciyi Sim yaOdruzhenij z Zhyuli Klari sestroyu Dezire Klari majbutnoyu korolevoyu Shveciyi Diti Zenayida Bonapart 1801 1854 Sharlotta Bonapart 1802 1839 PrimitkiJoseph Bonaparte Comte De Survilliers Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2018 d Track Q110250907d Track Q2494649 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824LiteraturaT O Kulinich Ispansko francuzka ugoda 1808 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XPosilannyaZhozef Bonapart 6 lipnya 2012 u Wayback Machine