Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Королі́вство Обох Сици́лій (неап. Regno dê Doje Sicilie; сиц. Regnu dî Dui Sicili; італ. Regno delle Due Sicilie; ісп. Reino de las Dos Sicilias) — назва держави на території Італії, що складалася з Сицилії та південної частини Апеннінського півострова зі столицею в Неаполі.
Назва
Назва «Дві Сицилії» походить від розділеного середньовічного Сицилійського королівства, якому до 1285 року належала Сицилія і Нижня Італія. Унаслідок Сицилійської вечірні сицилійський король втратив острів Сицилію на користь Арагону. Незважаючи на те, що йому належала тільки південна частина Італії, яка мала назву Неаполітанське королівство, він продовжував називати себе «королем Сицилії» та іменувати своє королівство «Сицилійським». Арагонські королі Сицилії також називали своє королівство Сицилійським. Таким чином, при об'єднанні на початку XIX століття цих держав, виникла назва «Королівство Обох Сицилій».
Історія
Утворення
Рішенням Віденського конгресу після поразки, якої зазнав Мюрат при Толентіно (2 травня 1815), Неаполь, що до цього належав до Партенопейської республіки, був повернутий Фердинанду IV, що прийняв титул короля Обох Сицилій під іменем Фердинанда I.
Фердинанд скасував конституцію 1812 року й обмежив усі ліберальні інституції в країні. Таємним договором з Австрією (1815) він зобов'язався не приймати конституцій і не допускати республіканських рухів у країні. Деспотичне правління викликало народне невдоволення, яке підтримувалося карбонаріями й деякими угрупованнями в армії.
Революція 1820 року
У 1820 році, коли були отримані звістки про революцію в Іспанії, почалося повстання в Неаполі. Революція вдалася: головнокомандувачем армією був назначений ліберальний генерал , короля змусили присягнути конституції (13 липня). У Палермо був заснований тимчасовий уряд (18 липня), який уклав особисту унію з Неаполем; була затверджена конституція 1812 року. Але невдовзі неаполітанські війська підкорили Сицилію і 5 жовтня взяли Палермо. В той час в місті Лайбах було проведено Лайбаський конгрес, на якому присутній Фердинанд I відрікся від конституції, якій він присягнув. Австрією, Пруссією і Росією було прийнято рішення втрутитися в справи королівства Обох Сицилій. Неаполітанські війська після невеликої битви при Петі (7 березня) були розсіяні австрійським екзекуційним корпусом; 24 березня австрійці вступили в Неаполь, де, як і на острові Сицилія, з неймовірною жорстокістю був відновлений дореволюційний порядок.
Тільки за його сина Франциска I (1825—1830), який залишався вірним системі батька, австрійська окупаційна армія була виведена з королівства. Син і престолонаслідник Франциска Фердинанд II (1830—1859) був настільки ж деспотичним і клерикальним, як його батько і дід. Він придушував будь-які опозиційні рухи, через що суспільство було досить напружене. Нова революція не змусила себе чекати.
Революція 1848—1849 рр.
Загальноєвропейська «весна народів» 1848 року охопила і королівство Обох Сицилій. Після повстання в Палермо, навіть після дарування Фердинандом II конституції, династія Бурбонів була визнана позбавленою влади: там був обраний сицилійський парламент, а на престол був запрошений герцог генуезький, син сардинського короля Карл-Альберт. Між тим неаполітанські (урядові) війська утвердились на східній частині острова, і, коли перемовини, які проводилися під час перемир'я, яке було заключене по настанові Англії та Франції, не увінчались успіхом, вони в квітні поновили військові дії і 15 травня зайняли Палермо, що було рівносильно підкоренню всього острова.
15 травня в Неаполі буржуазією було підняте повстання, яке було жорстоко придушене швейцарською гвардією, яка отримала підтримку серед найнижчих верств міського населення. 13 лютого 1849 року парламент був розпущений, конституція скасована. Реакція у Неаполі та Палермо була дуже жорстокою: було репресовано за свої політичні погляди більш ніж 22 тисячі людей. Всіх ліберальних міністрів колишнього парламенту було зіслано на галери.
Закінчення правління Бурбонів
Влада короля перетворилася на військову диктатуру. Англія і Франція через своє посередництво намагались вирішити конфлікт між владою та опозицією, але Фердинанд відмовив їм у досить різкій формі, через що їхні представництва в Неаполі закрилися в жовтні 1856 року. Спроби до повстання 1856 і 1857 років були жорстоко придушені. Після цього король, який боявся залишатися в Неаполі, перебрався до замка Казерта, де оточив себе охоронними військами.
Після його смерті (22 травня 1859 року) престол зайняв молодий і недосвідчений син Фердинанда Франциск II, який наперекір прагненням російського та французького послів не погоджувався на об'єднання з Сардинією в одну державу — Італію. 11 травня 1869 року Гарібальді висадився в Марсалі, що на острові Сицилія, де його радісно зустріли місцеві жителі. Уже 6 червня Палермо було під владою Гарібальді. Франциск II організував ліберальний уряд, висловив готовність до надання амністії й укладення договору з Сардинією, поновити конституцію 1848 року, але було вже пізно. У серпні Гарібальді з'явився в Калабрії; 6 вересня король покинув Неаполь і разом з 40 000 армією відступив за . 7 вересня Гарібальді вступив у столицю.
Об'єднання
Після взяття столиці був проведений плебісцит, на якому абсолютною більшістю (1 732 000 проти 11 000) прийнято рішення про приєднання до Сардинського королівства й об'єднання в одну державу — королівство Італія. Завоювання королівства завершили сардинські війська: зайнявши Капую (2 листопада), вони обложили Гаету, куди втік король, і, незважаючи на мужню оборону, здобули місто (13 лютого 1861 року). Цитадель Мессіни трималась до 12 березня, Чівітелла дель Тронто — до 20 березня. Після цього королівство Обох Сицилій стало частиною королівства Італії.
Сім'я скинутого короля не вчиняла серйозних дій для повернення престолу. Невдовзі деякі з них примирилися з новим станом справ і переїхали жити до Риму.
Після об'єднання Італії наприкінці XIX століття територія колишнього Королівства Обох Сицилій продовжувала зберігати певну своєрідність в економічних, соціальних, культурних і мовних аспектах і отримало загальну назву Південна Італія. До теперішнього часу значною мірою асоціюється з низьким рівнем розвитку, аграрним укладом життя, засиллям каморри і мафії.
Примітки
- Swinburne, Henry (1790). Travels in the Two Sicilies (1790). British Library.
Джерела
- Королівство Обох Сицилій Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона
- Революція в Італії 1848—1849 рр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Siciliya znachennya Korolivstvo Oboh Sicilij ital Regno delle Due Sicilie neap Regno de Doje Sicilie sic Regnu di Dui Sicili 12 grudnya 1816 12 lyutogo 1861 Prapor GerbRoztashuvannya Korolivstva Oboh Sicilij u mezhah Yevropi u 1839 rociStolicya Palermo 1816 1817 Neapol 1817 1861 Mova i Italijska Sicilijska neapolitanskaReligiya katolicizmPlosha 111 900 km Naselennya 8 703 000 chol 1860 Forma pravlinnya Absolyutna monarhiya 1816 1848 1849 1861 Konstitucijna monarhiya 1848 1849 Dinastiya Neapolitanski BurboniKorol 1816 1825 Ferdinand I pershij 1859 1861 Francisk II ostannij Istoriya Edikt Ferdinanda IV Neapolitanskogo 12 grudnya 1816 Visadka Garibaldi na Siciliyi 5 travnya 1860 Deklaraciya pro ob yednannya 17 bereznya 1861Poperednik NastupnikSicilijske korolivstvoNeapolitanske korolivstvo Korolivstvo Italiya 1861 1946 Sogodni ye chastinoyu Italiya Horvatiya a a Arhipelag Palagruzha Pelagosa buv chastinoyu provinciyi Kapitanata Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Oboh Sicilij Korolivstvo Oboh Sicilij v 1850 roci Koroli vstvo Oboh Sici lij neap Regno de Doje Sicilie sic Regnu di Dui Sicili ital Regno delle Due Sicilie isp Reino de las Dos Sicilias nazva derzhavi na teritoriyi Italiyi sho skladalasya z Siciliyi ta pivdennoyi chastini Apenninskogo pivostrova zi stoliceyu v Neapoli NazvaNazva Dvi Siciliyi pohodit vid rozdilenogo serednovichnogo Sicilijskogo korolivstva yakomu do 1285 roku nalezhala Siciliya i Nizhnya Italiya Unaslidok Sicilijskoyi vechirni sicilijskij korol vtrativ ostriv Siciliyu na korist Aragonu Nezvazhayuchi na te sho jomu nalezhala tilki pivdenna chastina Italiyi yaka mala nazvu Neapolitanske korolivstvo vin prodovzhuvav nazivati sebe korolem Siciliyi ta imenuvati svoye korolivstvo Sicilijskim Aragonski koroli Siciliyi takozh nazivali svoye korolivstvo Sicilijskim Takim chinom pri ob yednanni na pochatku XIX stolittya cih derzhav vinikla nazva Korolivstvo Oboh Sicilij IstoriyaUtvorennya Rishennyam Videnskogo kongresu pislya porazki yakoyi zaznav Myurat pri Tolentino 2 travnya 1815 Neapol sho do cogo nalezhav do Partenopejskoyi respubliki buv povernutij Ferdinandu IV sho prijnyav titul korolya Oboh Sicilij pid imenem Ferdinanda I Ferdinand skasuvav konstituciyu 1812 roku j obmezhiv usi liberalni instituciyi v krayini Tayemnim dogovorom z Avstriyeyu 1815 vin zobov yazavsya ne prijmati konstitucij i ne dopuskati respublikanskih ruhiv u krayini Despotichne pravlinnya viklikalo narodne nevdovolennya yake pidtrimuvalosya karbonariyami j deyakimi ugrupovannyami v armiyi Revolyuciya 1820 roku Dokladnishe U 1820 roci koli buli otrimani zvistki pro revolyuciyu v Ispaniyi pochalosya povstannya v Neapoli Revolyuciya vdalasya golovnokomanduvachem armiyeyu buv naznachenij liberalnij general korolya zmusili prisyagnuti konstituciyi 13 lipnya U Palermo buv zasnovanij timchasovij uryad 18 lipnya yakij uklav osobistu uniyu z Neapolem bula zatverdzhena konstituciya 1812 roku Ale nevdovzi neapolitanski vijska pidkorili Siciliyu i 5 zhovtnya vzyali Palermo V toj chas v misti Lajbah bulo provedeno Lajbaskij kongres na yakomu prisutnij Ferdinand I vidriksya vid konstituciyi yakij vin prisyagnuv Avstriyeyu Prussiyeyu i Rosiyeyu bulo prijnyato rishennya vtrutitisya v spravi korolivstva Oboh Sicilij Neapolitanski vijska pislya nevelikoyi bitvi pri Peti 7 bereznya buli rozsiyani avstrijskim ekzekucijnim korpusom 24 bereznya avstrijci vstupili v Neapol de yak i na ostrovi Siciliya z nejmovirnoyu zhorstokistyu buv vidnovlenij dorevolyucijnij poryadok Tilki za jogo sina Franciska I 1825 1830 yakij zalishavsya virnim sistemi batka avstrijska okupacijna armiya bula vivedena z korolivstva Sin i prestolonaslidnik Franciska Ferdinand II 1830 1859 buv nastilki zh despotichnim i klerikalnim yak jogo batko i did Vin pridushuvav bud yaki opozicijni ruhi cherez sho suspilstvo bulo dosit napruzhene Nova revolyuciya ne zmusila sebe chekati Revolyuciya 1848 1849 rr Dokladnishe Italijska revolyuciya 1848 1849 Zagalnoyevropejska vesna narodiv 1848 roku ohopila i korolivstvo Oboh Sicilij Pislya povstannya v Palermo navit pislya daruvannya Ferdinandom II konstituciyi dinastiya Burboniv bula viznana pozbavlenoyu vladi tam buv obranij sicilijskij parlament a na prestol buv zaproshenij gercog genuezkij sin sardinskogo korolya Karl Albert Mizh tim neapolitanski uryadovi vijska utverdilis na shidnij chastini ostrova i koli peremovini yaki provodilisya pid chas peremir ya yake bulo zaklyuchene po nastanovi Angliyi ta Franciyi ne uvinchalis uspihom voni v kvitni ponovili vijskovi diyi i 15 travnya zajnyali Palermo sho bulo rivnosilno pidkorennyu vsogo ostrova 15 travnya v Neapoli burzhuaziyeyu bulo pidnyate povstannya yake bulo zhorstoko pridushene shvejcarskoyu gvardiyeyu yaka otrimala pidtrimku sered najnizhchih verstv miskogo naselennya 13 lyutogo 1849 roku parlament buv rozpushenij konstituciya skasovana Reakciya u Neapoli ta Palermo bula duzhe zhorstokoyu bulo represovano za svoyi politichni poglyadi bilsh nizh 22 tisyachi lyudej Vsih liberalnih ministriv kolishnogo parlamentu bulo zislano na galeri Zakinchennya pravlinnya Burboniv Vlada korolya peretvorilasya na vijskovu diktaturu Angliya i Franciya cherez svoye poserednictvo namagalis virishiti konflikt mizh vladoyu ta opoziciyeyu ale Ferdinand vidmoviv yim u dosit rizkij formi cherez sho yihni predstavnictva v Neapoli zakrilisya v zhovtni 1856 roku Sprobi do povstannya 1856 i 1857 rokiv buli zhorstoko pridusheni Pislya cogo korol yakij boyavsya zalishatisya v Neapoli perebravsya do zamka Kazerta de otochiv sebe ohoronnimi vijskami Pislya jogo smerti 22 travnya 1859 roku prestol zajnyav molodij i nedosvidchenij sin Ferdinanda Francisk II yakij naperekir pragnennyam rosijskogo ta francuzkogo posliv ne pogodzhuvavsya na ob yednannya z Sardiniyeyu v odnu derzhavu Italiyu 11 travnya 1869 roku Garibaldi visadivsya v Marsali sho na ostrovi Siciliya de jogo radisno zustrili miscevi zhiteli Uzhe 6 chervnya Palermo bulo pid vladoyu Garibaldi Francisk II organizuvav liberalnij uryad visloviv gotovnist do nadannya amnistiyi j ukladennya dogovoru z Sardiniyeyu ponoviti konstituciyu 1848 roku ale bulo vzhe pizno U serpni Garibaldi z yavivsya v Kalabriyi 6 veresnya korol pokinuv Neapol i razom z 40 000 armiyeyu vidstupiv za 7 veresnya Garibaldi vstupiv u stolicyu Ob yednannya Prapor korolivstva Oboh Sicilij 1860 Pislya vzyattya stolici buv provedenij plebiscit na yakomu absolyutnoyu bilshistyu 1 732 000 proti 11 000 prijnyato rishennya pro priyednannya do Sardinskogo korolivstva j ob yednannya v odnu derzhavu korolivstvo Italiya Zavoyuvannya korolivstva zavershili sardinski vijska zajnyavshi Kapuyu 2 listopada voni oblozhili Gaetu kudi vtik korol i nezvazhayuchi na muzhnyu oboronu zdobuli misto 13 lyutogo 1861 roku Citadel Messini trimalas do 12 bereznya Chivitella del Tronto do 20 bereznya Pislya cogo korolivstvo Oboh Sicilij stalo chastinoyu korolivstva Italiyi Sim ya skinutogo korolya ne vchinyala serjoznih dij dlya povernennya prestolu Nevdovzi deyaki z nih primirilisya z novim stanom sprav i pereyihali zhiti do Rimu Pislya ob yednannya Italiyi naprikinci XIX stolittya teritoriya kolishnogo Korolivstva Oboh Sicilij prodovzhuvala zberigati pevnu svoyeridnist v ekonomichnih socialnih kulturnih i movnih aspektah i otrimalo zagalnu nazvu Pivdenna Italiya Do teperishnogo chasu znachnoyu miroyu asociyuyetsya z nizkim rivnem rozvitku agrarnim ukladom zhittya zasillyam kamorri i mafiyi PrimitkiSwinburne Henry 1790 Travels in the Two Sicilies 1790 British Library DzherelaKorolivstvo Oboh Sicilij Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona Revolyuciya v Italiyi 1848 1849 rr