Неаполітанські Бурбони — гілка династії Іспанських Бурбонів, що в 1735—1861 роках правила Неаполем та Сицилією, а пізніше — Королівством Обох Сицилій. Започаткована сином іспанського короля Карла III Фердинандом.
Неаполітанські Бурбони Неаполітанське королівство Сицилійське королівство Королівство Обох Сицилій | |||
---|---|---|---|
Країна: | Неаполітанське королівство, Сицилійське королівство, Королівство Обох Сицилій | ||
Материнська династія: | Бурбони | ||
Титули: | Король Неаполітанський, король Сицилійський, король Обох Сицилій | ||
Засновник: | Карл VII Неаполітанський (IV Сицилійський) | ||
Останній правитель: | Франциск II | ||
Сучасний голова: | та | ||
Рік заснування: | 1735 | ||
Рік зникнення: | 1861 |
Історія
Неаполь та Сицилія
За підсумками війни за польську спадщину (1733—1735) та відповідно до підписаного в 1738 році Віденського миру, Неаполітанське королівство та Сицилійське королівство перейшло до рук іспанських правителів за умови, якщо вони не будуть приєднані до Іспанії. Тодішній король Філіп V направив туди правити свого сина Карла.
Після смерти Філіпа V королем Іспанії став Фердинанд VI. Він помер у 1759 році, тому король Карл був змушений зректися двох престолів в Італії та повернутися в Іспанію. В Неаполі та Сицилії він залишив правити свого третього сина — восьмилітнього Фердинанда IV. Він започаткував династію правителів Неаполя та Сицилії, а пізніше — Королівства Обох Сицилій.
1799 року владу династії Бурбонів було тимчасово повалено. У Неаполі за підтримки Франції встановлено Партенопійську республіку. Проте вже за декілька місяців це державне утворення було ліквідоване.
Королівство Обох Сицилій
1806 року Наполеон Бонапарт вигнав Фердинанда IV з його володінь. Замість нього на престолах Неаполя та Сицилії перебували брат Наполеона Жозеф (1806—1808), а пізніше — полководець Йоахім Мюрат (1808—1815). Після остаточної поразки Наполеона король Йоахім зрікся престолу. Король Фердинанд IV повернувся до Неаполя.
1816 року король проголосив маніфест, за яким об'єднав Неаполь та Сицилію в єдину державу — Королівство Обох Сицилій, а себе проголосив її королем Фердинандом I.
У 1820—1821 роках відбулася невдала , організована італійськими карбонаріями, метою якої було повалення монархії Неаполітанських Бурбонів та об'єднання Італії.
Схожий виступ відбувся 1848 року, проте він був жорстоко придушений «королем Бомбою» Фердинандом II.
Втрата влади
1859 року до влади прийшов Франциск II.
Того ж року за підтримки Франції Сардинське королівство розпочало війну проти Австрійської імперії за Північну Італію. Війна була вдалою для Сардинії. Водночас на острові Сицилія несподівано висадився гарнізон на чолі з італійським національним героєм Джузеппе Ґарібальді. Захопивши острів, Ґарібальді переплив на Апеннінський півострів та продовжив рух на Неаполь. Місто було вдало захоплене. Після цього військо Ґарібальді, наступавши на Папську область, пішло на з'єднання із Сардинією.
1860 року референдум в Королівстві Обох Сицилій узаконив його приєднання до Сардинії. 1861 року загальноіталійський парламент ухвалив рішення проголосити єдине Італійське королівство на чолі з Віктором Еммануїлом II. Династія Неаполітанських Бурбонів втратила владу.
Династія після втрати влади
Дім Неаполітанських Бурбонів після втрати влади очолював останній король Франциск II. У 1894 році він помер. Оскільки він мав тільки одну дочку, королівський дім очолив його брат Альфонсо, граф ді Казерта. Після його смерти в 1934 році дім очолив його син Фердинанд Пій. У 1960 році він помер.
Фердинанд Пій не мав дітей чоловічої статі. Через це управління домом мало перейти до інших синів Альфонсо, графа ді Казерта. Його другий син Карлос Танкред зрікся права очолювати дім ще у 1900 році, оскільки тоді був одним із претендентів на іспанський престол за дружиною — принцесою Марією де лас Мерседес. Таким чином, усіма членами династії її очільником було обрано . Після його смерти в 1973 році дім очолив його син . Проте це не визнав Альфонсо Марія — син Карлоса Танкреда, що зрікся своїх прав. Після його смерти в 1964 році права очолювати дім продовжив його син .
24 січня 2014 року в Неаполі дві гілки династії підписали Акт про примирення. Конфлікт було вирішено: обоє претендентів до своєї смерти рівноправно очолюватимуть дім. Після смерти у 2015 році дім очолює його колишній опонент та його син . 2016 року перший опублікував нові правила успадкування посади очільника дому: тепер вона має передаватися не тільки за прямою чоловічою лінією, а й за жіночою також.
- Альфонсо, граф ді Казерта. Очільник дому в 1894-1934 рр.
- Фердинанд Пій, герцог ді Калабрія. Очільник дому в 1934-1960 рр.
- Карлос Танкред Бурбон-Сицилійський. Зрікся прав очолювати дім в 1900 році.
- Принц Раньєро Марія, син Альфонсо, графа ді Казерта. Очільник дому в 1960-1973 рр.
- Альфонсо, син Карлоса Танкреда. Диспутував за звання очільника дому.
- Карло Бурбон-Сицилійський. Чинний очільник дому (з 2008)
Правителі
Ім'я | Портрет | Початок правління | Кінець правління | Примітки |
---|---|---|---|---|
Королі Неаполітанські та королі Сицилії | ||||
Карл VII | 15 травня 1734 | 6 жовтня 1759 | Син короля Іспанії Філіпа V; з 1759 — король Іспанії Карл III. | |
Фердинанд IV | 6 жовтня 1759 | 8 грудня 1816 | Третій син Карла VII. З 1816 — король Обох Сицилій. | |
Королі Обох Сицилій | ||||
Фердинанд I | 8 грудня 1816 | 4 січня 1825 | Третій син Карла VII. До 1816 — король Неаполя та Сицилії. | |
Франциск I | 4 січня 1825 | 8 листопада 1830 | Син Фердинанда I. | |
Фердинанд II | 8 листопада 1830 | 22 травня 1859 | Син Франциска I. Прозваний «королем Бомбою» за придушення Неаполітанської революції 1848—1849 років. | |
Франциск II | 22 травня 1859 | 20 березня 1861 | Син Фердинанда II. Останній король Обох Сицилій. Втратив владу через успішний процес об'єднання Італії. |
Примітки
- Acton, Harold. The Bourbons of Naples (1731—1825) (2009)
- Parthenopean Republic | historical republic, Italy | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 травня 2022.
- Gregory, Desmond. Napoleon's Italy (2001)
- Davis, John. Naples and Napoleon: Southern Italy and the European Revolutions, 1780—1860 (Oxford University Press, 2006. )
- Норман, Дейвіс (2020). Європа: Історія. Київ: Основи. с. 849.
- Революція 1848—1849рр. в Італії - РЕВОЛЮЦІЇ 1848—1849 pp. У ЄВРОПІ - ІСТОРІЯ НОВОГО ЧАСУ - Довідник школяра і студента Всесвітня історія. uahistory.co (укр.). Процитовано 6 травня 2022.
- Franco Valsecchi. L'Italia del Risorgimento e l'Europa delle nazionalità. Roma, 1978.
- Opfell, Olga S. (1 червня 2001). Royalty Who Wait: The 21 Heads of Formerly Regnant Houses of Europe (англ.). McFarland. ISBN .
- BORBONE: FINALMENTE LA RICONCILIAZIONE | P2S. www.parlamentoduesicilie.eu. Процитовано 6 травня 2022.
- New Rules of Succession decreed for the Royal House of Bourbon Two Sicilies - Sacred Military Constantinian Order of Saint George (брит.). 14 травня 2016. Процитовано 5 травня 2022.
- Francis I. of the Two Sicilies. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 10. Процитовано 6 травня 2022.
- Ferdinand II. of the Two Sicilies. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 10. Процитовано 6 травня 2022.
- Francis II. of the Two Sicilies. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 10. Процитовано 6 травня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neapolitanski Burboni gilka dinastiyi Ispanskih Burboniv sho v 1735 1861 rokah pravila Neapolem ta Siciliyeyu a piznishe Korolivstvom Oboh Sicilij Zapochatkovana sinom ispanskogo korolya Karla III Ferdinandom Neapolitanski Burboni Neapolitanske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Korolivstvo Oboh Sicilij Krayina Neapolitanske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Korolivstvo Oboh Sicilij Materinska dinastiya Burboni Tituli Korol Neapolitanskij korol Sicilijskij korol Oboh Sicilij Zasnovnik Karl VII Neapolitanskij IV Sicilijskij Ostannij pravitel Francisk II Suchasnij golova ta Rik zasnuvannya 1735 Rik zniknennya 1861IstoriyaGenealogiya rodini Neapol ta Siciliya Za pidsumkami vijni za polsku spadshinu 1733 1735 ta vidpovidno do pidpisanogo v 1738 roci Videnskogo miru Neapolitanske korolivstvo ta Sicilijske korolivstvo perejshlo do ruk ispanskih praviteliv za umovi yaksho voni ne budut priyednani do Ispaniyi Todishnij korol Filip V napraviv tudi praviti svogo sina Karla Pislya smerti Filipa V korolem Ispaniyi stav Ferdinand VI Vin pomer u 1759 roci tomu korol Karl buv zmushenij zrektisya dvoh prestoliv v Italiyi ta povernutisya v Ispaniyu V Neapoli ta Siciliyi vin zalishiv praviti svogo tretogo sina vosmilitnogo Ferdinanda IV Vin zapochatkuvav dinastiyu praviteliv Neapolya ta Siciliyi a piznishe Korolivstva Oboh Sicilij 1799 roku vladu dinastiyi Burboniv bulo timchasovo povaleno U Neapoli za pidtrimki Franciyi vstanovleno Partenopijsku respubliku Prote vzhe za dekilka misyaciv ce derzhavne utvorennya bulo likvidovane Korolivstvo Oboh Sicilij 1806 roku Napoleon Bonapart vignav Ferdinanda IV z jogo volodin Zamist nogo na prestolah Neapolya ta Siciliyi perebuvali brat Napoleona Zhozef 1806 1808 a piznishe polkovodec Joahim Myurat 1808 1815 Pislya ostatochnoyi porazki Napoleona korol Joahim zriksya prestolu Korol Ferdinand IV povernuvsya do Neapolya 1816 roku korol progolosiv manifest za yakim ob yednav Neapol ta Siciliyu v yedinu derzhavu Korolivstvo Oboh Sicilij a sebe progolosiv yiyi korolem Ferdinandom I U 1820 1821 rokah vidbulasya nevdala organizovana italijskimi karbonariyami metoyu yakoyi bulo povalennya monarhiyi Neapolitanskih Burboniv ta ob yednannya Italiyi Shozhij vistup vidbuvsya 1848 roku prote vin buv zhorstoko pridushenij korolem Bomboyu Ferdinandom II Vtrata vladi 1859 roku do vladi prijshov Francisk II Togo zh roku za pidtrimki Franciyi Sardinske korolivstvo rozpochalo vijnu proti Avstrijskoyi imperiyi za Pivnichnu Italiyu Vijna bula vdaloyu dlya Sardiniyi Vodnochas na ostrovi Siciliya nespodivano visadivsya garnizon na choli z italijskim nacionalnim geroyem Dzhuzeppe Garibaldi Zahopivshi ostriv Garibaldi perepliv na Apenninskij pivostriv ta prodovzhiv ruh na Neapol Misto bulo vdalo zahoplene Pislya cogo vijsko Garibaldi nastupavshi na Papsku oblast pishlo na z yednannya iz Sardiniyeyu 1860 roku referendum v Korolivstvi Oboh Sicilij uzakoniv jogo priyednannya do Sardiniyi 1861 roku zagalnoitalijskij parlament uhvaliv rishennya progolositi yedine Italijske korolivstvo na choli z Viktorom Emmanuyilom II Dinastiya Neapolitanskih Burboniv vtratila vladu Dinastiya pislya vtrati vladi Dim Neapolitanskih Burboniv pislya vtrati vladi ocholyuvav ostannij korol Francisk II U 1894 roci vin pomer Oskilki vin mav tilki odnu dochku korolivskij dim ocholiv jogo brat Alfonso graf di Kazerta Pislya jogo smerti v 1934 roci dim ocholiv jogo sin Ferdinand Pij U 1960 roci vin pomer Ferdinand Pij ne mav ditej cholovichoyi stati Cherez ce upravlinnya domom malo perejti do inshih siniv Alfonso grafa di Kazerta Jogo drugij sin Karlos Tankred zriksya prava ocholyuvati dim she u 1900 roci oskilki todi buv odnim iz pretendentiv na ispanskij prestol za druzhinoyu princesoyu Mariyeyu de las Mersedes Takim chinom usima chlenami dinastiyi yiyi ochilnikom bulo obrano Pislya jogo smerti v 1973 roci dim ocholiv jogo sin Prote ce ne viznav Alfonso Mariya sin Karlosa Tankreda sho zriksya svoyih prav Pislya jogo smerti v 1964 roci prava ocholyuvati dim prodovzhiv jogo sin 24 sichnya 2014 roku v Neapoli dvi gilki dinastiyi pidpisali Akt pro primirennya Konflikt bulo virisheno oboye pretendentiv do svoyeyi smerti rivnopravno ocholyuvatimut dim Pislya smerti u 2015 roci dim ocholyuye jogo kolishnij oponent ta jogo sin 2016 roku pershij opublikuvav novi pravila uspadkuvannya posadi ochilnika domu teper vona maye peredavatisya ne tilki za pryamoyu cholovichoyu liniyeyu a j za zhinochoyu takozh Alfonso graf di Kazerta Ochilnik domu v 1894 1934 rr Ferdinand Pij gercog di Kalabriya Ochilnik domu v 1934 1960 rr Karlos Tankred Burbon Sicilijskij Zriksya prav ocholyuvati dim v 1900 roci Princ Ranyero Mariya sin Alfonso grafa di Kazerta Ochilnik domu v 1960 1973 rr Alfonso sin Karlosa Tankreda Disputuvav za zvannya ochilnika domu Karlo Burbon Sicilijskij Chinnij ochilnik domu z 2008 PraviteliIm ya Portret Pochatok pravlinnya Kinec pravlinnya Primitki Koroli Neapolitanski ta koroli Siciliyi Karl VII 15 travnya 1734 6 zhovtnya 1759 Sin korolya Ispaniyi Filipa V z 1759 korol Ispaniyi Karl III Ferdinand IV 6 zhovtnya 1759 8 grudnya 1816 Tretij sin Karla VII Z 1816 korol Oboh Sicilij Koroli Oboh Sicilij Ferdinand I 8 grudnya 1816 4 sichnya 1825 Tretij sin Karla VII Do 1816 korol Neapolya ta Siciliyi Francisk I 4 sichnya 1825 8 listopada 1830 Sin Ferdinanda I Ferdinand II 8 listopada 1830 22 travnya 1859 Sin Franciska I Prozvanij korolem Bomboyu za pridushennya Neapolitanskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv Francisk II 22 travnya 1859 20 bereznya 1861 Sin Ferdinanda II Ostannij korol Oboh Sicilij Vtrativ vladu cherez uspishnij proces ob yednannya Italiyi PrimitkiActon Harold The Bourbons of Naples 1731 1825 2009 Parthenopean Republic historical republic Italy Britannica www britannica com angl Procitovano 5 travnya 2022 Gregory Desmond Napoleon s Italy 2001 Davis John Naples and Napoleon Southern Italy and the European Revolutions 1780 1860 Oxford University Press 2006 ISBN 9780198207559 Norman Dejvis 2020 Yevropa Istoriya Kiyiv Osnovi s 849 Revolyuciya 1848 1849rr v Italiyi REVOLYuCIYi 1848 1849 pp U YeVROPI ISTORIYa NOVOGO ChASU Dovidnik shkolyara i studenta Vsesvitnya istoriya uahistory co ukr Procitovano 6 travnya 2022 Franco Valsecchi L Italia del Risorgimento e l Europa delle nazionalita Roma 1978 Opfell Olga S 1 chervnya 2001 Royalty Who Wait The 21 Heads of Formerly Regnant Houses of Europe angl McFarland ISBN 978 0 7864 5057 2 BORBONE FINALMENTE LA RICONCILIAZIONE P2S www parlamentoduesicilie eu Procitovano 6 travnya 2022 New Rules of Succession decreed for the Royal House of Bourbon Two Sicilies Sacred Military Constantinian Order of Saint George brit 14 travnya 2016 Procitovano 5 travnya 2022 Francis I of the Two Sicilies 1911 Encyclopaedia Britannica T Volume 10 Procitovano 6 travnya 2022 Ferdinand II of the Two Sicilies 1911 Encyclopaedia Britannica T Volume 10 Procitovano 6 travnya 2022 Francis II of the Two Sicilies 1911 Encyclopaedia Britannica T Volume 10 Procitovano 6 travnya 2022