Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердина́нд I (італ. Ferdinando I; 12 січня 1751, Неаполь — 4 січня 1825, Неаполь) — король Неаполя під ім'ям Фердинанд IV в 1759—1806 роках, король Сицилії під ім'ям Фердинанд III в 1806—1816 роках, король Обох Сицилій з 1816 року. Син короля Іспанії Карла III і Марії Амалії Саксонської.
| Фердинанд I | |
|---|---|
| Ferdinando I | |
 | |
| Король Обох Сицилій | |
| 8 грудня 1816 — 4 січня 1825 | |
| Попередник | Карл VII |
| Наступник | Франциск I |
| | |
| Народився | 12 січня 1751[1][2][…] Неаполь, Неаполітанське королівство[1] |
| Помер | 4 січня 1825[4][3][…](73 роки) Неаполь, Італія[1] |
| Похований | d |
| Відомий як | аристократ |
| Країна | Королівство Обох Сицилій |
Рід  Бурбони | |
| Батько | Карл III |
| Мати | Марія Амалія Саксонська |
| У шлюбі з | Марія Кароліна Австрійська і d |
| Діти |
|
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |                |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство
Народився 12 січня 1751 року в сім'ї монархів Неаполя і Сицилії Карла VII і Марії Амалії Саксонської. Мав дванадцятьох братів і сестер, з яких п'ять принцес померли ще до його появи на світ. З поміж престолонаслідників мав також двох старших братів — і Карла.
1759 року іспанський король Фернандо VI помер, не залишивши нащадків. Батько Фердинанда зрікся неаполітанського престолу, щоби законним чином обійняти іспанський трон під ім'ям Карла III. Разом з королевою він виїхав до Іспанії, полишивши в Неаполі двох синів. Найстарший Філіп був розумово неповноцінним, тому його позбавили права престолонаслідування і оголосили герцогом Калабрійським. Середній, який згодом мав успадкувати іспанський трон, був оголошений герцогом Астурійським і виїхав до Іспанії разом з батьками. Таким чином малий Фердинанд залишився в Неаполі фактично сиротою.
На момент від'їзду батьків хлопець був проголошений королем Неаполю під ім'ям Фердинанда IV. Посада його вихователя була виставлена на торги. В такий спосіб владна і жадібна Марія Амалія намагалася забезпечити синові найкращого вчителя, але посаду просто придбав той, у кого було більше грошей. За 30 тисяч дукатів цим наставником став князь Сан-Нікандро. Будучи неосвіченим, фанатично-релігійним і, водночас, розпусним, він зіграв непересічну роль у становленні майбутнього монарха.
Щоби зміцнити свій вплив на малолітнього короля, князь Сан-Нікандро з дозволу владолюбного регента віддалив від учня всіх освічених придворних і почав торгувати титулами і посадами. Навчальний процес імітували фізичні вправи, серед яких князь особливу увагу приділяв полюванню і рибалці. Сан-Нікандро намагався привчити хлопця здирати заживо шкіру з кролів, але той висловивши відразу до подібної розваги, обмежився тим, що просто гамселив їх палицею. Також малому королю подобалося «качати» на ковдрі тварин і людей. Почавши з кішок і собак, він дійшов до того, що примусив до цієї забави слуг і людей вільного стану. Після цього його батько Карл III обмежив подібні дурощі. У зрілому віці Фердинанд зберіг пристрасть до полювання і рибалки настільки, що іноді віддавав їм перевагу перед державними справами.
Шлюб
1767 року юний король вступив у права керування королівством. 7 квітня 1768 року він заочно уклав договірний шлюб з австрійською ерцгерцогинею Марією Кароліною. Наречена прибула до Неаполя 12 травня того ж року і відразу розчарувались в обранцеві, знайшовши його дуже негарним (король мав великі руки, ступні і довгий ніс). Вона засмутилась ще більше, дізнавшись, що її вінценосний чоловік неписемний. Марія Кароліна стала для Фердинанда IV вчителькою, навчивши його писати і читати. Втім, король протягом усього життя зберігав нелюбов до інтелектуальних занять, а також демонстрував незнання гарних манер. Разом з тим Фердинанд I був вдячний дружині за навчання і в листах навіть у поважному віці часто звертався до неї словами «моя наставнице». Марії Кароліні вдалося завоювати і серце короля, імітуючи зацікавленість до його улюбленого дозвілля — полювання.
Відчуваючи свою розумову вищість, королева вирішила компенсувати вади чоловіка політичною діяльністю. Шлях до неї мало відкрити народження престолонаслідника, яке давало їй право засідати на Таємній (Державній) раді. Перша дитина у подружжя з'явилася лише в 1772 році — це була принцеса Марія Тереза. Принца Франциска королева народила у 1777 році. З того часу вона перебрала керування державою на себе, а лінивий, нерозумний і малодушний король усіляко потурав такому стану речей. Доходило до того, що королева почала втручатися і в його особисте життя, розпоряджаючись коханками Фердинанда I. Втім, прохолодні стосунки між подружжям не були перепоною для народження дітей. Загалом у королівської пари народилося 18 нащадків, з яких сім дожили до зрілого віку.
Згодом королева охолола до короля настільки, що мала власних коханців, не приховуючи ці зв'язки від чоловіка. При цьому Фердинанд I ніколи не виявляв ревнощів, почасти тому що був добродушним від природи, почасти тому, що відчував страх перед владною й освіченою дружиною, а також значною мірою тому, що і сам був дуже гулящим. За його наказом в мисливських угіддях облаштували будиночки, в кожному з яких розпоряджалася «господиня». На цю роль обирали молодих і вродливих селянок, яких часто міняли, аби королю не потрапляли на очі одні й ті ж дівчата. 1778 року Фердинанд I звернув увагу на комуну Сан-Леучо при шовкоткацькій фабриці. Надавши їй ряд пільг, збудувавши в селі школу, він зробив її привабливою в очах поселенців. Однак дівчата у комуні мали право виходити заміж без дозволу батьків і отримувати весільні подарунки від короля. Припускають, що за цими привілеями ховалось бажання забезпечити можливих незаконороджених нащадків.
Психологічний портрет
Вади характеру, які так сильно відбивалися на його особистому житті, значною мірою були обумовлені неправильним вихованням короля, яке більше скидалося на зумисне розбещення. Попри постійні подружні зради Фердинанд I дуже любив своїх дітей. Горе з приводу їхніх смертей він висловлював палкіше, ніж їхня мати, однак від неприємностей швидко відходив. Невміння зосереджуватись на важливих справах у нього проявлялось як забудькуватість, яку часто трактували як невдячність.
На політичній арені, залишаючись бляклою тінню своєї дружини, Фердинанд IV тим не менш намагався проводити самостійну політику. На противагу Марії Кароліні, яка у цій царині відстоювала не стільки інтереси Неаполітанського королівства, скільки інтереси Австрійської імперії, тобто батьківського роду Габсбургів, Фердинанд I був палким патріотом. Поєднуючи вкрай консервативні погляди, особливо в тому, що стосувалось монархічних прав і релігії, він тяжів до простого люду, що надавало його правлінню своєрідного «демократичного» відтінку. Особливо прихильним був король до найнижчих верств столиці, так званих лацароні. З цими простолюдинами він запросто спілкувався під час прогулянок в екіпажі, а також дуже полюбляв торгувати власноруч виловленою рибою прямо на набережній Неаполя. Під час відвідин театру Сан-Карло Фердинанд I замовляв спагеті, які вживав на очах у публіки голіруч. На надане йому прізвисько Носатий він ніколи не ображався.
Будучи непослідовним у великодержавницьких питаннях (цьому заважав як брак освіти, так і зовнішні впливи), Фердинанд в окремих випадках виявляв щирість, доброту, справедливість. З іншого боку, Фердинанд I міг бути і скупим. Наприклад, він полюбляв вигравати в карти у значно слабших і бідніших гравців. Полюванням він захоплювався до такої міри, що це впливало на царювання: так, один з його дворян зазнав опали через те, що неправильно поцілив у кабана; за браконьєрство карали смертю; передачу Мальти англійцям монарх пояснив тим, що на ній мало дичини. Крім того, королю не вистачало мужності. У військових справах він уникав ризикованих кроків, а про свій відступ з Риму розповідав не криючись. Пікантність цим розповідям надавало те, що під час втечі він обмінявся одягом з герцогом д'Асколі, наразивши того на смертельну небезпеку, яку сам цілком усвідомлював.
Взагалі Фердинанд I вирізнявся правдолюбністю і невимушеною прямотою, яка часто шокувала оточуючих і порушувала придворний етикет. Поважаючи високе мистецтво, він у ньому погано розумівся. Наприклад, після відвоювання Неаполя у французів, він наказав знаменитому скульптору Антоніо Канова вирізьбити себе в образі богині Афіни. Його улюбленим мистецьким захопленням було облаштування різдвяної шопки (вертепу). Щороку за його наказом робили нову, більшу і кращу за попередні. Один з найбільших різдвяних вертепів короля мав розміри театральної сцени й налічував до сотні фігур.
Політична діяльність
Як політичний діяч перебував в тіні своєї енергійної дружини Марії Кароліни і її фаворита Актона. Дотримувався вкрай консервативних поглядів.
На його правління припали численні війни з Францією.
Французький письменник Александр Дюма (батько) висвітлив правління Фердинанда I у своєму історичному романі «Луїза Сан-Феліче».
Джерела
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11895363X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Maio S. D. Dizionario Biografico degli Italiani — 1996. — Vol. 46.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
| Попередник Карл III |  | Король Єрусалиму 1759-1825 титулярний | | Наступник Франциск I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ferdinand I Ferdina nd I ital Ferdinando I 12 sichnya 1751 Neapol 4 sichnya 1825 Neapol korol Neapolya pid im yam Ferdinand IV v 1759 1806 rokah korol Siciliyi pid im yam Ferdinand III v 1806 1816 rokah korol Oboh Sicilij z 1816 roku Sin korolya Ispaniyi Karla III i Mariyi Amaliyi Saksonskoyi Ferdinand IFerdinando IFerdinand IKorol Oboh Sicilij8 grudnya 1816 4 sichnya 1825Poperednik Karl VIINastupnik Francisk INarodivsya 12 sichnya 1751 1751 01 12 1 2 Neapol Neapolitanske korolivstvo 1 Pomer 4 sichnya 1825 1825 01 04 4 3 73 roki Neapol Italiya 1 Pohovanij dVidomij yak aristokratKrayina Korolivstvo Oboh SicilijRid BurboniBatko Karl IIIMati Mariya Amaliya SaksonskaU shlyubi z Mariya Karolina Avstrijska i dDiti Mariya Tereza Burbon Neapolitanska Luyiza Mariya Burbon Sicilijska Francisk I Mariya Kristina Mariya Ameliya Tereza Burbonska Mariya Kristina Karl YanuarijReligiya katolicka cerkvaNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Ferdinand u 1750 h rokah portret Narodivsya 12 sichnya 1751 roku v sim yi monarhiv Neapolya i Siciliyi Karla VII i Mariyi Amaliyi Saksonskoyi Mav dvanadcyatoh brativ i sester z yakih p yat princes pomerli she do jogo poyavi na svit Z pomizh prestolonaslidnikiv mav takozh dvoh starshih brativ i Karla 1759 roku ispanskij korol Fernando VI pomer ne zalishivshi nashadkiv Batko Ferdinanda zriksya neapolitanskogo prestolu shobi zakonnim chinom obijnyati ispanskij tron pid im yam Karla III Razom z korolevoyu vin viyihav do Ispaniyi polishivshi v Neapoli dvoh siniv Najstarshij Filip buv rozumovo nepovnocinnim tomu jogo pozbavili prava prestolonasliduvannya i ogolosili gercogom Kalabrijskim Serednij yakij zgodom mav uspadkuvati ispanskij tron buv ogoloshenij gercogom Asturijskim i viyihav do Ispaniyi razom z batkami Takim chinom malij Ferdinand zalishivsya v Neapoli faktichno sirotoyu Korol u dev yatirichnomu vici Anton Rafael Mengs 1760 Na moment vid yizdu batkiv hlopec buv progoloshenij korolem Neapolyu pid im yam Ferdinanda IV Posada jogo vihovatelya bula vistavlena na torgi V takij sposib vladna i zhadibna Mariya Amaliya namagalasya zabezpechiti sinovi najkrashogo vchitelya ale posadu prosto pridbav toj u kogo bulo bilshe groshej Za 30 tisyach dukativ cim nastavnikom stav knyaz San Nikandro Buduchi neosvichenim fanatichno religijnim i vodnochas rozpusnim vin zigrav neperesichnu rol u stanovlenni majbutnogo monarha Shobi zmicniti svij vpliv na malolitnogo korolya knyaz San Nikandro z dozvolu vladolyubnogo regenta viddaliv vid uchnya vsih osvichenih pridvornih i pochav torguvati titulami i posadami Navchalnij proces imituvali fizichni vpravi sered yakih knyaz osoblivu uvagu pridilyav polyuvannyu i ribalci San Nikandro namagavsya privchiti hlopcya zdirati zazhivo shkiru z kroliv ale toj vislovivshi vidrazu do podibnoyi rozvagi obmezhivsya tim sho prosto gamseliv yih paliceyu Takozh malomu korolyu podobalosya kachati na kovdri tvarin i lyudej Pochavshi z kishok i sobak vin dijshov do togo sho primusiv do ciyeyi zabavi slug i lyudej vilnogo stanu Pislya cogo jogo batko Karl III obmezhiv podibni duroshi U zrilomu vici Ferdinand zberig pristrast do polyuvannya i ribalki nastilki sho inodi viddavav yim perevagu pered derzhavnimi spravami Shlyub Ferdinand IV z druzhinoyu Mariyeyu Karolinoyu 1767 roku yunij korol vstupiv u prava keruvannya korolivstvom 7 kvitnya 1768 roku vin zaochno uklav dogovirnij shlyub z avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Karolinoyu Narechena pribula do Neapolya 12 travnya togo zh roku i vidrazu rozcharuvalis v obrancevi znajshovshi jogo duzhe negarnim korol mav veliki ruki stupni i dovgij nis Vona zasmutilas she bilshe diznavshis sho yiyi vincenosnij cholovik nepisemnij Mariya Karolina stala dlya Ferdinanda IV vchitelkoyu navchivshi jogo pisati i chitati Vtim korol protyagom usogo zhittya zberigav nelyubov do intelektualnih zanyat a takozh demonstruvav neznannya garnih maner Razom z tim Ferdinand I buv vdyachnij druzhini za navchannya i v listah navit u povazhnomu vici chasto zvertavsya do neyi slovami moya nastavnice Mariyi Karolini vdalosya zavoyuvati i serce korolya imituyuchi zacikavlenist do jogo ulyublenogo dozvillya polyuvannya Vidchuvayuchi svoyu rozumovu vishist koroleva virishila kompensuvati vadi cholovika politichnoyu diyalnistyu Shlyah do neyi malo vidkriti narodzhennya prestolonaslidnika yake davalo yij pravo zasidati na Tayemnij Derzhavnij radi Persha ditina u podruzhzhya z yavilasya lishe v 1772 roci ce bula princesa Mariya Tereza Princa Franciska koroleva narodila u 1777 roci Z togo chasu vona perebrala keruvannya derzhavoyu na sebe a linivij nerozumnij i malodushnij korol usilyako poturav takomu stanu rechej Dohodilo do togo sho koroleva pochala vtruchatisya i v jogo osobiste zhittya rozporyadzhayuchis kohankami Ferdinanda I Vtim proholodni stosunki mizh podruzhzhyam ne buli pereponoyu dlya narodzhennya ditej Zagalom u korolivskoyi pari narodilosya 18 nashadkiv z yakih sim dozhili do zrilogo viku Zgodom koroleva oholola do korolya nastilki sho mala vlasnih kohanciv ne prihovuyuchi ci zv yazki vid cholovika Pri comu Ferdinand I nikoli ne viyavlyav revnoshiv pochasti tomu sho buv dobrodushnim vid prirodi pochasti tomu sho vidchuvav strah pered vladnoyu j osvichenoyu druzhinoyu a takozh znachnoyu miroyu tomu sho i sam buv duzhe gulyashim Za jogo nakazom v mislivskih ugiddyah oblashtuvali budinochki v kozhnomu z yakih rozporyadzhalasya gospodinya Na cyu rol obirali molodih i vrodlivih selyanok yakih chasto minyali abi korolyu ne potraplyali na ochi odni j ti zh divchata 1778 roku Ferdinand I zvernuv uvagu na komunu San Leucho pri shovkotkackij fabrici Nadavshi yij ryad pilg zbuduvavshi v seli shkolu vin zrobiv yiyi privablivoyu v ochah poselenciv Odnak divchata u komuni mali pravo vihoditi zamizh bez dozvolu batkiv i otrimuvati vesilni podarunki vid korolya Pripuskayut sho za cimi privileyami hovalos bazhannya zabezpechiti mozhlivih nezakonorodzhenih nashadkiv Psihologichnij portret Ferdinand IV v obrazi Afini statuya Antonio Kanovi Korol nakazav virizbiti cyu statuyu pislya vidvoyuvannya Neapolya u respublikanciv Vadi harakteru yaki tak silno vidbivalisya na jogo osobistomu zhitti znachnoyu miroyu buli obumovleni nepravilnim vihovannyam korolya yake bilshe skidalosya na zumisne rozbeshennya Popri postijni podruzhni zradi Ferdinand I duzhe lyubiv svoyih ditej Gore z privodu yihnih smertej vin vislovlyuvav palkishe nizh yihnya mati odnak vid nepriyemnostej shvidko vidhodiv Nevminnya zoseredzhuvatis na vazhlivih spravah u nogo proyavlyalos yak zabudkuvatist yaku chasto traktuvali yak nevdyachnist Na politichnij areni zalishayuchis blyakloyu tinnyu svoyeyi druzhini Ferdinand IV tim ne mensh namagavsya provoditi samostijnu politiku Na protivagu Mariyi Karolini yaka u cij carini vidstoyuvala ne stilki interesi Neapolitanskogo korolivstva skilki interesi Avstrijskoyi imperiyi tobto batkivskogo rodu Gabsburgiv Ferdinand I buv palkim patriotom Poyednuyuchi vkraj konservativni poglyadi osoblivo v tomu sho stosuvalos monarhichnih prav i religiyi vin tyazhiv do prostogo lyudu sho nadavalo jogo pravlinnyu svoyeridnogo demokratichnogo vidtinku Osoblivo prihilnim buv korol do najnizhchih verstv stolici tak zvanih lacaroni Z cimi prostolyudinami vin zaprosto spilkuvavsya pid chas progulyanok v ekipazhi a takozh duzhe polyublyav torguvati vlasnoruch vilovlenoyu riboyu pryamo na naberezhnij Neapolya Pid chas vidvidin teatru San Karlo Ferdinand I zamovlyav spageti yaki vzhivav na ochah u publiki goliruch Na nadane jomu prizvisko Nosatij vin nikoli ne obrazhavsya Buduchi neposlidovnim u velikoderzhavnickih pitannyah comu zavazhav yak brak osviti tak i zovnishni vplivi Ferdinand v okremih vipadkah viyavlyav shirist dobrotu spravedlivist Z inshogo boku Ferdinand I mig buti i skupim Napriklad vin polyublyav vigravati v karti u znachno slabshih i bidnishih gravciv Polyuvannyam vin zahoplyuvavsya do takoyi miri sho ce vplivalo na caryuvannya tak odin z jogo dvoryan zaznav opali cherez te sho nepravilno pociliv u kabana za brakonyerstvo karali smertyu peredachu Malti anglijcyam monarh poyasniv tim sho na nij malo dichini Krim togo korolyu ne vistachalo muzhnosti U vijskovih spravah vin unikav rizikovanih krokiv a pro svij vidstup z Rimu rozpovidav ne kriyuchis Pikantnist cim rozpovidyam nadavalo te sho pid chas vtechi vin obminyavsya odyagom z gercogom d Askoli narazivshi togo na smertelnu nebezpeku yaku sam cilkom usvidomlyuvav Vzagali Ferdinand I viriznyavsya pravdolyubnistyu i nevimushenoyu pryamotoyu yaka chasto shokuvala otochuyuchih i porushuvala pridvornij etiket Povazhayuchi visoke mistectvo vin u nomu pogano rozumivsya Napriklad pislya vidvoyuvannya Neapolya u francuziv vin nakazav znamenitomu skulptoru Antonio Kanova virizbiti sebe v obrazi bogini Afini Jogo ulyublenim misteckim zahoplennyam bulo oblashtuvannya rizdvyanoyi shopki vertepu Shoroku za jogo nakazom robili novu bilshu i krashu za poperedni Odin z najbilshih rizdvyanih vertepiv korolya mav rozmiri teatralnoyi sceni j nalichuvav do sotni figur Politichna diyalnistYak politichnij diyach perebuvav v tini svoyeyi energijnoyi druzhini Mariyi Karolini i yiyi favorita Aktona Dotrimuvavsya vkraj konservativnih poglyadiv Na jogo pravlinnya pripali chislenni vijni z Franciyeyu Francuzkij pismennik Aleksandr Dyuma batko visvitliv pravlinnya Ferdinanda I u svoyemu istorichnomu romani Luyiza San Feliche DzherelaDeutsche Nationalbibliothek Record 11895363X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Maio S D Dizionario Biografico degli Italiani 1996 Vol 46 d Track Q1128537 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Poperednik Karl III Korol Yerusalimu 1759 1825 titulyarnij Nastupnik Francisk I