Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́льта (мальт. Malta) — острів у Середземному морі, що входить до Мальтійського архіпелагу і є територією держави Мальти. Площа острова 246 км², що робить його найбільшим з архіпелагу.
| Мальта | |
|---|---|
| Malta | |
 Національний парк Та-Калі | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 36°53′ пн. ш. 14°27′ сх. д. / 36.883° пн. ш. 14.450° сх. д. | |
| Місцерозташування | Середземне море |
| Акваторія | Середземне море |
| Група островів | Мальтійський архіпелаг |
| Площа | 246 км² |
| Довжина | 27 км |
| Берегова лінія | 197 км |
| Найвища точка | 239 м |
| Країна | |
 Мальта | |
| Населення | 388 232 особи (2007) |
  Мальта Мальта (Мальта) | |
 Мальта у Вікісховищі | |
Рельєф
Для рельєфу острова характерні пагорби та терасові поля. Більшу частину поверхні займає вапнякове плато. На півночі береги пологі, плавно спускаються до моря, на півдні, навпаки, стрімкі та скелясті. Клімат середземноморський, літо сухе та спекотне, зима дощова, тепла та вітряна. Пересічні температури повітря у серпні +25 °C, у лютому +12 °C, опадів випадає приблизно 350 мм за рік. На острові помітна нестача питної води, постійних річок немає, а русла стають повноводними лише у дощові зимові дні. Тому воду привозять із Сицилії або опріснюють. З рослинності на острові зустрічаються сосни, пінії та , але переважають .
Річки
Найбільші річки: , , , , Ханзір.
Миси
Миси:
- крайня східна точка — мис Іль-Гзіра
- крайня західна точка — мис Каміх
- крайня північна точка — мис Ахраш
- крайня південна точка — мис Іль-Арталь
- східні миси — Беньїса, Делімара, Зонкор, Іль-Калі, Іль-Муншар, Тумбрел, Шроб-іль-Аджін
- західні миси — Марфа, Рас-іль-Вахш, Рас-іль-Пелегрін, Рас-ін-Нішфа, Рас-ір-Рахеб
- північні миси — Дахлет-іш-Хілеп, Драгут, Каура, Крейтен, Ра-іль-Грібедж, Рас-іль-Іркіка, Сент-Елмо
- південні миси — Іль-Кулана, Іль-Мінкба, Рас-ід-Давара, Рас-іль-Каус
Береги порізані, місцями сильно, утворюють численні бухти: на півночі це Меліха, Рамла-Тат-Торі, Саліна, Сент-Полс; на сході — Іль-Хофра-іль-Кбіра, Марсаскала, Марсашлокк, Сент-Томас; на заході — Джнейна, Рас-ін-Нішфа, Фом-ір-Ріх, Чиркева; на півдні — Іль-Хнея та Іш-Шака.
Історія
Люди заселяли Мальту приблизно з 5200 до н. е., коли мисливці кам'яної доби та фермери приїхали з Сицилії. Ранні неолітичні поселення були виявлені на відкритих майданчиках, а також в печерах, таких як Гар Далам. Близько 3500 до н. е., культура мегалітів будівельників храмів потім або витіснені або виникли. Вони побудували деякі з найстаріших існуючих, вільно стоять структур в світі у вигляді мегалітичних храмів, таких як Мнайдра. Після 2500 р.до н. е., Мальта була винищена, але незабаром стала домівкою поселенців бронзової доби, які влаштувалися в місцях, таких як Борг. Вони побудували перші укріплення на Мальті.
Пізніше Мальта перебувала під владою фінікійців, карфагенян, римлян, візантійців і арабів, перш ніж була зайнятою сицилійцями в 1091 році. Острів стає частиною Королівства Сицилії, поки не була передана ордену Святого Іоанна разом з Гозо і Триполі в 1530 році. В 1565 році, орден витримував велику османську навалу, яка увійшло в історію, як Облога Мальти у ході якої турки були змушені відступити. Орден керував Мальтою протягом 250 років і побудував багато великих архітектурних споруджень і укріплень, в тому числі столицю Валлетту. У 1798 році французи на чолі з Наполеоном Бонапартом зайняли Мальту і правили протягом 1798—1800. Перебування самого Наполеона тривало з 12-18 червня, коли він проживав в Палаццо Парізі в Валлетті. Французи залишалися на острові, поки мальтійці не повстали проти їх правління. У 1800 році англійці взяли під свій контроль Мальту і острів став британським протекторатом англійської корони. Англійці володарювали близько 150 років. Мальта стала незалежною в 1964 році. Десять років по тому держава Мальта стала Республікою Мальта, яка вступила в Європейський Союз в 2004 році і прийняла євро як валюту.
Клімат
У Мальті субтропічний середземноморський клімат, з дуже м'якою зимою і теплим до спекотного літа. Дощі падають в основному в зимовий період, а літа переважно сухі. За даними International Living, Мальта є країною з найкращим кліматом в світі.
Середньорічна температура становить близько 23 ° C (73 ° F) протягом дня і 16 ° C (61 ° F), в нічний час. У найхолодніший місяць — січень — як правило, максимальна температура коливається від 12 до 20 ° C (від 54 до 68 ° F) протягом дня і мінімум від 7 до 12 ° C (від 45 до 54 ° F) в нічний час. У найтепліший місяць — серпень — як правило, максимальна температура коливається від 28 до 34 ° C (82 до 93 ° F) протягом дня і мінімум від 20 до 24 ° C (від 68 до 75 ° F) в нічний час. Взагалі — літо це курортний сезон, що триває до 8 місяців, починаючи з середини квітня при температурі 19-23 ° C (66-73 ° F) протягом дня і 13-14 ° C (55-57 ° F) в нічний час, закінчується в листопаді при температурі 17-23 ° C (63-73 ° F) протягом дня і 11-20 ° C (52-68 ° F) в нічний час, хоча і в інших 4-х місяцях температура іноді досягає 20 ° C (68 ° F). Серед усіх столиць континенту Європи, Валетта — столиця Мальти має найтепліші зими, з середньою температурою близько 16 ° C (61 ° F) протягом дня і 10 ° C (50 ° F) в нічний час в період Січень лютий. У березні та грудні середня температура становить близько 17 ° C (63 ° F) протягом дня і 11 ° C (52 ° F), в нічний час. Великі коливання температури трапляються рідко . Крім того, Мальта є одним з небагатьох місць в Європі, які є «зеленими» увесь рік.
Середньорічна температура морської води становить 20 ° C (68 ° F) (найвищий на континенті Європи), від 15 ° C (59 ° F) в лютому до 26 ° C (79 ° F) в серпні. Протягом 6 місяців — з червня по листопад. — Середня температура моря перевищує 20 ° C (68 ° F).
Економіка
Головний острів Мальта робить значний внесок у загальну економіку країни, яка сама по собі класифікується як розвинена за даними Міжнародного валютного фонду. До 1800 року Мальта залежала від бавовни, тютюну і його верфей для експорту. Під час британського контролю, Мальта була базою для підтримки королівського флоту, особливо під час Кримської війни 1854. Економіка Мальти був форсована відкриттям Суецького каналу в 1869 році, як значне збільшення цивільного судноплавства. Кораблі зупиняються в доках Мальти для дозаправки, яка принесла додаткові прибутки островові. До кінця 19-го століття економіка почала знижуватися, і до 1940-го економіка Мальти була в серйозній кризі. Одним з факторів був більший діапазон нових торгових суден, які вимагають менш часті зупинки дозаправки. Економіка була збільшена ще раз після Другої світової війни, коли острів повинен був бути відновлений.
В даний час основними ресурсами Мальти є вапняк, вигідне географічне положення і продуктивна робоча сила. Мальта виробляє тільки близько 20 % своїх потреб у продовольстві, має обмежені запаси прісної води через посуху в літню пору і не має внутрішніх джерел енергії, в стороні від потенціалу для сонячної енергії від її рясного сонячного світла. Економіка залежить від зовнішньої торгівлі (яка виступає як точка вантажного перевалочного), виробництво (особливо електроніка і текстиль) і туризму.
В рамках підготовки до вступу Мальти в Європейському Союзі, який вона приєдналась 1 травня 2004 року, було приватизовано деякі державні фірми, ринки. Наприклад, уряд оголосив 8 січня 2007 року, що він продавав свої 40 % акцій MaltaPost, щоб завершити процес приватизації, що триває вже протягом останніх п'яти років. До 2010 року у Мальті приватизовані телекомунікації, поштові послуги, суднобудівні верфі і суднобудування.
Кіновиробництво
Кіновиробництво є зростаючим внесоком у мальтійську економіку. Незважаючи на свої розміри, Мальта продовжує залучати міжнародні кінопроєкти з усього світу, і це найкраща реклама впевненості, що невелика країна може отримати від зарубіжних виробників. Перший фільм, знятий на Мальті був Сини моря в 1925 р. З тих пір понад 100 інших фільмів були частково або повністю створені на Мальті, в тому числі Мальтійські Історії (1953), Опівнічний експрес (1978), Гладіатор (2000), Мюнхені (2005), Світова війна (2013) і капітан Філліпс (2013).
Туризм
Мальта є популярним місцем відпочинку туристів, острів приймає 1,2 млн туристів щороку. Кількість туристів, які відвідують острів втричі перевершує кількість населення. Інфраструктура туризму різко зросла за останні роки і ряд якісних готелів присутні на острові, хоча надрозвинену і руйнування традиційного житла викликає чимраз більше занепокоєння. Все більше число мальтійців тепер їздить за кордон на відпочинок.
В останні роки Мальта рекламувала себе як медичний осередок туризму. Проте, жодна Мальтійська лікарня не піддалася незалежної міжнародної акредитації охорони здоров'я. Мальта має популярність серед британських туристів. До мальти щороку з радістю приїздить багато людей з метою відпочинку, оздоровлення і подорожей.
Демографія
Самі мальтійці складають більшу частину населення острова. Проте, є меншини, найбільша з яких є англійці. За оцінками уряду 2013 року, населення Мальти склало 409,259 чоловік, у який мальтійці становлять близько 91,6 % від загальної чисельності населення країни. Найбільше місто Біркіркара з населенням 22,319. Округ Валлетта має відносно невелике населення 6675 чоловік.
Мови
Основною мовою на Мальті є мальтійська, семітська, що походить із нині арабського діалекту. Мова має суттєві запозичення з сицилійської, італійської, французької, а останнім часом і все частіше, англійської. Гібридний характер мальтійців був встановлений тривалим періодом Мальтійсько-сицилійського
Євробарометр заявляє, що 100 % населення говорять мальтійською. Крім того, 88 % населення знають англійську 66 % італійську, і 17 % французьку. Це широко поширене знання інших мов робить Мальту одною з найбагатомовніших країн Європейського Союзу.
-
![image]()
Мегалітичний храм -
![image]()
Місто Валета -
![image]()
Північний півострів -
![image]()
Поля на острові
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma lta malt Malta ostriv u Seredzemnomu mori sho vhodit do Maltijskogo arhipelagu i ye teritoriyeyu derzhavi Malti Plosha ostrova 246 km sho robit jogo najbilshim z arhipelagu MaltaMaltaNacionalnij park Ta KaliKartaGeografiya36 53 pn sh 14 27 sh d 36 883 pn sh 14 450 sh d 36 883 14 450Misceroztashuvannya Seredzemne moreAkvatoriya Seredzemne moreGrupa ostroviv Maltijskij arhipelagPlosha 246 km Dovzhina 27 kmBeregova liniya 197 kmNajvisha tochka 239 mKrayina MaltaNaselennya 388 232 osobi 2007 MaltaMalta Malta Malta u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malta znachennya RelyefDlya relyefu ostrova harakterni pagorbi ta terasovi polya Bilshu chastinu poverhni zajmaye vapnyakove plato Na pivnochi beregi pologi plavno spuskayutsya do morya na pivdni navpaki strimki ta skelyasti Klimat seredzemnomorskij lito suhe ta spekotne zima doshova tepla ta vitryana Peresichni temperaturi povitrya u serpni 25 C u lyutomu 12 C opadiv vipadaye priblizno 350 mm za rik Na ostrovi pomitna nestacha pitnoyi vodi postijnih richok nemaye a rusla stayut povnovodnimi lishe u doshovi zimovi dni Tomu vodu privozyat iz Siciliyi abo oprisnyuyut Z roslinnosti na ostrovi zustrichayutsya sosni piniyi ta ale perevazhayut RichkiNajbilshi richki Hanzir MisiMisi krajnya shidna tochka mis Il Gzira krajnya zahidna tochka mis Kamih krajnya pivnichna tochka mis Ahrash krajnya pivdenna tochka mis Il Artal shidni misi Benyisa Delimara Zonkor Il Kali Il Munshar Tumbrel Shrob il Adzhin zahidni misi Marfa Ras il Vahsh Ras il Pelegrin Ras in Nishfa Ras ir Raheb pivnichni misi Dahlet ish Hilep Dragut Kaura Krejten Ra il Gribedzh Ras il Irkika Sent Elmo pivdenni misi Il Kulana Il Minkba Ras id Davara Ras il Kaus Beregi porizani miscyami silno utvoryuyut chislenni buhti na pivnochi ce Meliha Ramla Tat Tori Salina Sent Pols na shodi Il Hofra il Kbira Marsaskala Marsashlokk Sent Tomas na zahodi Dzhnejna Ras in Nishfa Fom ir Rih Chirkeva na pivdni Il Hneya ta Ish Shaka IstoriyaLyudi zaselyali Maltu priblizno z 5200 do n e koli mislivci kam yanoyi dobi ta fermeri priyihali z Siciliyi Ranni neolitichni poselennya buli viyavleni na vidkritih majdanchikah a takozh v pecherah takih yak Gar Dalam Blizko 3500 do n e kultura megalitiv budivelnikiv hramiv potim abo vitisneni abo vinikli Voni pobuduvali deyaki z najstarishih isnuyuchih vilno stoyat struktur v sviti u viglyadi megalitichnih hramiv takih yak Mnajdra Pislya 2500 r do n e Malta bula vinishena ale nezabarom stala domivkoyu poselenciv bronzovoyi dobi yaki vlashtuvalisya v miscyah takih yak Borg Voni pobuduvali pershi ukriplennya na Malti Piznishe Malta perebuvala pid vladoyu finikijciv karfagenyan rimlyan vizantijciv i arabiv persh nizh bula zajnyatoyu sicilijcyami v 1091 roci Ostriv staye chastinoyu Korolivstva Siciliyi poki ne bula peredana ordenu Svyatogo Ioanna razom z Gozo i Tripoli v 1530 roci V 1565 roci orden vitrimuvav veliku osmansku navalu yaka uvijshlo v istoriyu yak Obloga Malti u hodi yakoyi turki buli zmusheni vidstupiti Orden keruvav Maltoyu protyagom 250 rokiv i pobuduvav bagato velikih arhitekturnih sporudzhen i ukriplen v tomu chisli stolicyu Vallettu U 1798 roci francuzi na choli z Napoleonom Bonapartom zajnyali Maltu i pravili protyagom 1798 1800 Perebuvannya samogo Napoleona trivalo z 12 18 chervnya koli vin prozhivav v Palacco Parizi v Valletti Francuzi zalishalisya na ostrovi poki maltijci ne povstali proti yih pravlinnya U 1800 roci anglijci vzyali pid svij kontrol Maltu i ostriv stav britanskim protektoratom anglijskoyi koroni Anglijci volodaryuvali blizko 150 rokiv Malta stala nezalezhnoyu v 1964 roci Desyat rokiv po tomu derzhava Malta stala Respublikoyu Malta yaka vstupila v Yevropejskij Soyuz v 2004 roci i prijnyala yevro yak valyutu KlimatU Malti subtropichnij seredzemnomorskij klimat z duzhe m yakoyu zimoyu i teplim do spekotnogo lita Doshi padayut v osnovnomu v zimovij period a lita perevazhno suhi Za danimi International Living Malta ye krayinoyu z najkrashim klimatom v sviti Serednorichna temperatura stanovit blizko 23 C 73 F protyagom dnya i 16 C 61 F v nichnij chas U najholodnishij misyac sichen yak pravilo maksimalna temperatura kolivayetsya vid 12 do 20 C vid 54 do 68 F protyagom dnya i minimum vid 7 do 12 C vid 45 do 54 F v nichnij chas U najteplishij misyac serpen yak pravilo maksimalna temperatura kolivayetsya vid 28 do 34 C 82 do 93 F protyagom dnya i minimum vid 20 do 24 C vid 68 do 75 F v nichnij chas Vzagali lito ce kurortnij sezon sho trivaye do 8 misyaciv pochinayuchi z seredini kvitnya pri temperaturi 19 23 C 66 73 F protyagom dnya i 13 14 C 55 57 F v nichnij chas zakinchuyetsya v listopadi pri temperaturi 17 23 C 63 73 F protyagom dnya i 11 20 C 52 68 F v nichnij chas hocha i v inshih 4 h misyacyah temperatura inodi dosyagaye 20 C 68 F Sered usih stolic kontinentu Yevropi Valetta stolicya Malti maye najteplishi zimi z serednoyu temperaturoyu blizko 16 C 61 F protyagom dnya i 10 C 50 F v nichnij chas v period Sichen lyutij U berezni ta grudni serednya temperatura stanovit blizko 17 C 63 F protyagom dnya i 11 C 52 F v nichnij chas Veliki kolivannya temperaturi traplyayutsya ridko Krim togo Malta ye odnim z nebagatoh misc v Yevropi yaki ye zelenimi uves rik Serednorichna temperatura morskoyi vodi stanovit 20 C 68 F najvishij na kontinenti Yevropi vid 15 C 59 F v lyutomu do 26 C 79 F v serpni Protyagom 6 misyaciv z chervnya po listopad Serednya temperatura morya perevishuye 20 C 68 F EkonomikaGolovnij ostriv Malta robit znachnij vnesok u zagalnu ekonomiku krayini yaka sama po sobi klasifikuyetsya yak rozvinena za danimi Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Do 1800 roku Malta zalezhala vid bavovni tyutyunu i jogo verfej dlya eksportu Pid chas britanskogo kontrolyu Malta bula bazoyu dlya pidtrimki korolivskogo flotu osoblivo pid chas Krimskoyi vijni 1854 Ekonomika Malti buv forsovana vidkrittyam Sueckogo kanalu v 1869 roci yak znachne zbilshennya civilnogo sudnoplavstva Korabli zupinyayutsya v dokah Malti dlya dozapravki yaka prinesla dodatkovi pributki ostrovovi Do kincya 19 go stolittya ekonomika pochala znizhuvatisya i do 1940 go ekonomika Malti bula v serjoznij krizi Odnim z faktoriv buv bilshij diapazon novih torgovih suden yaki vimagayut mensh chasti zupinki dozapravki Ekonomika bula zbilshena she raz pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli ostriv povinen buv buti vidnovlenij V danij chas osnovnimi resursami Malti ye vapnyak vigidne geografichne polozhennya i produktivna robocha sila Malta viroblyaye tilki blizko 20 svoyih potreb u prodovolstvi maye obmezheni zapasi prisnoyi vodi cherez posuhu v litnyu poru i ne maye vnutrishnih dzherel energiyi v storoni vid potencialu dlya sonyachnoyi energiyi vid yiyi ryasnogo sonyachnogo svitla Ekonomika zalezhit vid zovnishnoyi torgivli yaka vistupaye yak tochka vantazhnogo perevalochnogo virobnictvo osoblivo elektronika i tekstil i turizmu V ramkah pidgotovki do vstupu Malti v Yevropejskomu Soyuzi yakij vona priyednalas 1 travnya 2004 roku bulo privatizovano deyaki derzhavni firmi rinki Napriklad uryad ogolosiv 8 sichnya 2007 roku sho vin prodavav svoyi 40 akcij MaltaPost shob zavershiti proces privatizaciyi sho trivaye vzhe protyagom ostannih p yati rokiv Do 2010 roku u Malti privatizovani telekomunikaciyi poshtovi poslugi sudnobudivni verfi i sudnobuduvannya KinovirobnictvoKinovirobnictvo ye zrostayuchim vnesokom u maltijsku ekonomiku Nezvazhayuchi na svoyi rozmiri Malta prodovzhuye zaluchati mizhnarodni kinoproyekti z usogo svitu i ce najkrasha reklama vpevnenosti sho nevelika krayina mozhe otrimati vid zarubizhnih virobnikiv Pershij film znyatij na Malti buv Sini morya v 1925 r Z tih pir ponad 100 inshih filmiv buli chastkovo abo povnistyu stvoreni na Malti v tomu chisli Maltijski Istoriyi 1953 Opivnichnij ekspres 1978 Gladiator 2000 Myunheni 2005 Svitova vijna 2013 i kapitan Fillips 2013 TurizmMalta ye populyarnim miscem vidpochinku turistiv ostriv prijmaye 1 2 mln turistiv shoroku Kilkist turistiv yaki vidviduyut ostriv vtrichi perevershuye kilkist naselennya Infrastruktura turizmu rizko zrosla za ostanni roki i ryad yakisnih goteliv prisutni na ostrovi hocha nadrozvinenu i rujnuvannya tradicijnogo zhitla viklikaye chimraz bilshe zanepokoyennya Vse bilshe chislo maltijciv teper yizdit za kordon na vidpochinok V ostanni roki Malta reklamuvala sebe yak medichnij oseredok turizmu Prote zhodna Maltijska likarnya ne piddalasya nezalezhnoyi mizhnarodnoyi akreditaciyi ohoroni zdorov ya Malta maye populyarnist sered britanskih turistiv Do malti shoroku z radistyu priyizdit bagato lyudej z metoyu vidpochinku ozdorovlennya i podorozhej DemografiyaSami maltijci skladayut bilshu chastinu naselennya ostrova Prote ye menshini najbilsha z yakih ye anglijci Za ocinkami uryadu 2013 roku naselennya Malti sklalo 409 259 cholovik u yakij maltijci stanovlyat blizko 91 6 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya krayini Najbilshe misto Birkirkara z naselennyam 22 319 Okrug Valletta maye vidnosno nevelike naselennya 6675 cholovik MoviOsnovnoyu movoyu na Malti ye maltijska semitska sho pohodit iz nini arabskogo dialektu Mova maye suttyevi zapozichennya z sicilijskoyi italijskoyi francuzkoyi a ostannim chasom i vse chastishe anglijskoyi Gibridnij harakter maltijciv buv vstanovlenij trivalim periodom Maltijsko sicilijskogo Yevrobarometr zayavlyaye sho 100 naselennya govoryat maltijskoyu Krim togo 88 naselennya znayut anglijsku 66 italijsku i 17 francuzku Ce shiroko poshirene znannya inshih mov robit Maltu odnoyu z najbagatomovnishih krayin Yevropejskogo Soyuzu Megalitichnij hram Misto Valeta Pivnichnij pivostriv Polya na ostrovi