Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орден Святого Духа (фр. Ordre du Saint-Esprit) — вищий орден Французького королівства за часів . Започатковано 31 грудня 1578 року королем Генріхом III. Скасовано у 1830 році королем Луї-Філіпом I.
| Орден Святого Духа Ordre du Saint-Esprit | ||||
 | ||||
 | ||||
| Девіз | Duce et Auspice | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Франція | |||
| Тип | Орден | |||
| Вручається: | Вища знать і духовенство | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 31 грудня 1578 року | |||
| Перше: | 31 грудня 1578 року | |||
| Останнє: | 1830 | |||
| Нагороджено: | близько 1000 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода | немає | |||
| Молодша нагорода | Орден Святого Михайла | |||
 Орден Святого Духа у Вікісховищі | ||||
Історія
У розпал релігійних війн XVI століття перед королем Франції постала потреба у новому сильному королівському ордені, оскільки єдиний королівський орден святого Михайла, що існував на той час, втратив свій авторитет в силу численних і часто нерозбірливих нагороджень, й уже не міг слугувати засобом згуртування французького дворянства навколо особи короля. Започаткуванням нового ордену король сподівався залучити на свій бік католицьку знать Франції, яка дедалі більше схилялась під прапори герцога де Гіза й Католицької ліги, яку той очолював.
Наступного дня після своєї коронації, 31 грудня 1578 року, король Генріх III оголосив про започаткування ордену Святого Духа й проголосив себе його сувереном та гросмейстером, прийнявши з рук архієпископа Реймського орденську мантію та ланцюг. Назву ордена було обрано у пам'ять про найважливіші події, що стались із Генріхом III у день Святої Трійці: 11 травня 1573 року його було обрано королем Польщі і 30 травня 1574 року він вступив на престол Франції. Орден проголошував своєю метою захист католицької віри й особи короля. Девізом ордену стало: «Duce et Auspice» (Провідництво і заступництво).
Тоді ж (31 грудня 1578 року, 1 та 2 січня 1579 року) король призначив перших членів ордену: 8 духовних осіб (командорів) і 27 кавалерів (лицарів). Першим кавалером ордену було названо , першим командором — .
Резиденцією ордену було обрано монастир Великих Августинців у Парижі, де й відбувались щорічні церемонії прийняття в орден та зберігалась казна ордену. За Людовіка XIV церемонії почали проходити у каплиці Версальського палацу.
Король Генріх IV почав приймати в орден іноземних монархів та вельмож. Також він постановив, що сини короля і старший син дофіна ставали кавалерами за правом народження, а принци королівської крові — після досягнення повноліття.
Король Франції був сувереном і гросмейстером ордену. Число одночасних членів ордену було встановлено у 100 чоловік:
- 9 духовних осіб (8 кардиналів та прелатів, і Великий капелан Франції), які йменувались командорами;
- 4 кавалери, що складали адміністрацію ордена та йменувались офіцерами-командорами:
- Канцлер — хранитель печатки,
- Великий скарбничий,
- Прево-церемоніймейстер,
- Секретар;
- 87 кавалерів з дворян-католиків.
Іноземні кавалери не входили до цього числа. Так само до канцелярії ордену належали кілька офіціалів (інтендант, генеалогіст, скарбничий, історіограф, архіваріус, герольд, діловод, канцеляристи), які не були кавалерами ордена.
Усі члени ордену мали довести своє дворянство до прадіда включно (від цієї вимоги були звільнені тільки Великий капелан, Великий скарбничий і Секретар) й бути не молодшими за 35 років. Сини короля і старший син дофіна ставали кавалерами за правом народження, проте допускались в орден тільки у 12 років. Інші принци королівської крові приймались в орден у 16 років. Іноземні принци мали бути не молодшими за 25 років.
Всі кавалери ордену Святого Духа (окрім духовних осіб) мали бути кавалерами ордену Святого Михайла. Якщо ж вони такими не були раніше, то напередодні прийняття в орден Святого Духа вони приймались в орден Святого Михайла. Таким чином вони отримували почесний титул «кавалери королівських орденів» (фр. Chevaliers des Ordres du Roi).
Французькі королі прагнули підтримувати авторитет ордену на високому рівні та старались додержуватись статутів ордену стосовно чисельності кавалерів та вимог до них. Так, маршал Фабер (фр. Fabert), якого король Людовік XIV хотів посвятити в кавалери ордену, не зміг стати ним, оскільки той не був дворянином у трьох поколіннях.
Після революції 1789 року призначення в орден були припинені, а 6 серпня 1791 року, рішенням , орден Святого Духа, разом з іншими королівськими орденами, був скасований. Однак король у вигнанні Людовік XVIII не визнав цього рішення і продовжував нагородження орденом, перебуваючи в еміграції.
Після Реставрації Бурбонів королівським указом від 28 вересня 1814 року орден Святого Духа було відроджено у повній силі. Першими нагородженими стали іноземні монархи (Олександр I, Франц I, Фрідріх Вільгельм III) та полководці (Веллінгтон, ) — переможці Наполеона. Після визнання Людовіком XVIII прав та привілеїв імперського дворянства деякі колишні високопоставлені сановники Імперії були прийняті в орден Святого Духа.
Остання церемонія нагородження орденом відбулась на Трійцю 1830 року, в каплиці Святого Людовіка палацу , коли король Карл X прийняв до ордена архієпископів Бордоського й Паризького.
1 серпня 1830 року, після Липневої революції, король Луї-Філіп Орлеанський підтвердив права тільки ордену Почесного легіону як національного ордену, не згадавши інших королівських орденів. За час свого царювання Луї-Філіп не нагороджував орденом Святого Духа, який тим самим (de facto) припинив своє існування у Франції. Однак, претенденти на трон Франції, легітимісти та орлеаністи, продовжували вважати орден чинним і нагороджували ним від свого імені.
Знаки ордену
- Знак
Знак ордену являє собою золотий мальтійський хрест з кульками на кінцях і золотими геральдичними ліліями у кутах (пізніше став відомим як гугенотський хрест). Хрест оточений широкою каймою білої емалі та має на плечах язики полум'я зеленої емалі, що виходять від центру хреста. Центральний медальйон з лицьового боку знаку золотий і також вкритий зеленою емаллю у вигляді язиків полум'я. Зверху хреста й медальйона накладено символ Святого Духа — золота голубка, що летить донизу, вкрита білою емаллю.
У кавалерів та офіцерів-командорів центральний медальйон зворотного боку знака містить знак ордену Святого Михайла: Архангел Михаїл, що вражає дракона.
У командорів (духовних осіб) зворотний бік знаку ідентичний до лицьового боку.
- Зірка
Зірка ордену срібна, шита. Своїм виглядом повторює лицьовий бік знаку. Нашивалась на камзол на лівій стороні грудей. У XIX столітті зірки почали виготовляти з металу.
Командорам зірка не надавалась.
- Ланцюг
Під час започаткування ордену для урочистих церемоній було встановлений ланцюг із 40 ланок з монограмами: латинськими M та L, і грецькими Φ (фі) та Δ (дельта).
Король Генріх IV встановив новий зразок ланцюгу: 32 ланки з почергових трофеїв і монограм короля Генріха (латинська H), поєднані золотими геральдичними ліліями.
Король Людовік XVI встановив третій і остаточний зразок орденського ланцюгу:
29 ланок квадратної форми у вигляді язиків полум'я червоної емалі, на які накладено зображення трьох видів:
- 15 ланок — золота геральдична лілія;
- 8 ланок — монограма короля Генріха IV (латинська літера H), вкрита білою емаллю, оточена трьома королівськими коронами та підпирається знизу двома рогами статку;
- 6 ланок — трофей (лицарський шолом та військова арматура), вкритий зеленою, блакитною та білою емалями.
Ланки поєднані невеликими кільцями. До ланцюга золотими ланцюжками кріпиться знак ордену.
Командорам ланцюг не надавався.
- Стрічка
Стрічка ордену блакитна, муарова.
Первинно всі члени ордену (і кавалери, і командори) носили знак ордену на широкій стрічці на шиї. За короля Людовіка XIV було встановлено для кавалерів носіння знаку біля стегна, на широкій стрічці через праве плече. Командори все ще продовжували носити знак на шиї.
- Чотки
Кожен кавалер отримував під час посвяти в орден чотки («dizain») і був зобов'язаний завжди мати їх при собі і щодня творити десять молитов, за числом зернят у чотках.
Чотки складаються з десяти зернят зі слонової кістки й одинадцятого зерна більшого розміру, до якого кріпиться орденський хрест також зі слонової кістки. Зернята нанизані на стрічку блакитного кольору.
Орденські одежі
Для орденських церемоній кавалерам ордену належала довга мантія чорного оксамиту із золотою бахромою. Мантія розшита язиками полум'я та має усім краєм вишите зображення орденського ланцюга. На грудях нашивається срібна зірка ордена, більшого розміру (бл. 280 мм). Комір мантії зеленого шовку, розшитий сріблом. Підбій мантії та коміра з помаранчевого атласу.
Література
- Афонькін С. Ю. Все про найзнаменитіші ордени світу. — СПб., 2008.
- Luigi Cibrario. Descrizione storica degli ordini cavallereschi. — Torino, 1846.
Посилання
- Орден Святого Духа // «Кавалеръ» № 2, 2001.
- France-faleristique (фр.)
- (фр.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orden Svyatogo Duha fr Ordre du Saint Esprit vishij orden Francuzkogo korolivstva za chasiv Zapochatkovano 31 grudnya 1578 roku korolem Genrihom III Skasovano u 1830 roci korolem Luyi Filipom I Orden Svyatogo Duha Ordre du Saint EspritDeviz Duce et AuspiceKrayina FranciyaTip OrdenVruchayetsya Visha znat i duhovenstvoStatus ne vruchayetsyaNagorodzhennyaZasnovano 31 grudnya 1578 rokuPershe 31 grudnya 1578 rokuOstannye 1830Nagorodzheno blizko 1000Nagorodzheni ChergovistStarsha nagoroda nemayeMolodsha nagoroda Orden Svyatogo Mihajla Orden Svyatogo Duha u VikishovishiIstoriyaU rozpal religijnih vijn XVI stolittya pered korolem Franciyi postala potreba u novomu silnomu korolivskomu ordeni oskilki yedinij korolivskij orden svyatogo Mihajla sho isnuvav na toj chas vtrativ svij avtoritet v silu chislennih i chasto nerozbirlivih nagorodzhen j uzhe ne mig sluguvati zasobom zgurtuvannya francuzkogo dvoryanstva navkolo osobi korolya Zapochatkuvannyam novogo ordenu korol spodivavsya zaluchiti na svij bik katolicku znat Franciyi yaka dedali bilshe shilyalas pid prapori gercoga de Giza j Katolickoyi ligi yaku toj ocholyuvav Persha ceremoniya nagorodzhennya ordenom Svyatogo Duha Gercog Neverskij skladaye prisyagu korolyu Genrihu III Navkolo korolya stoyat komandori j oficeri komandori ordenu Nastupnogo dnya pislya svoyeyi koronaciyi 31 grudnya 1578 roku korol Genrih III ogolosiv pro zapochatkuvannya ordenu Svyatogo Duha j progolosiv sebe jogo suverenom ta grosmejsterom prijnyavshi z ruk arhiyepiskopa Rejmskogo ordensku mantiyu ta lancyug Nazvu ordena bulo obrano u pam yat pro najvazhlivishi podiyi sho stalis iz Genrihom III u den Svyatoyi Trijci 11 travnya 1573 roku jogo bulo obrano korolem Polshi i 30 travnya 1574 roku vin vstupiv na prestol Franciyi Orden progoloshuvav svoyeyu metoyu zahist katolickoyi viri j osobi korolya Devizom ordenu stalo Duce et Auspice Providnictvo i zastupnictvo Todi zh 31 grudnya 1578 roku 1 ta 2 sichnya 1579 roku korol priznachiv pershih chleniv ordenu 8 duhovnih osib komandoriv i 27 kavaleriv licariv Pershim kavalerom ordenu bulo nazvano pershim komandorom Rezidenciyeyu ordenu bulo obrano monastir Velikih Avgustinciv u Parizhi de j vidbuvalis shorichni ceremoniyi prijnyattya v orden ta zberigalas kazna ordenu Za Lyudovika XIV ceremoniyi pochali prohoditi u kaplici Versalskogo palacu Korol Genrih IV pochav prijmati v orden inozemnih monarhiv ta velmozh Takozh vin postanoviv sho sini korolya i starshij sin dofina stavali kavalerami za pravom narodzhennya a princi korolivskoyi krovi pislya dosyagnennya povnolittya Korol Franciyi buv suverenom i grosmejsterom ordenu Chislo odnochasnih chleniv ordenu bulo vstanovleno u 100 cholovik 9 duhovnih osib 8 kardinaliv ta prelativ i Velikij kapelan Franciyi yaki jmenuvalis komandorami 4 kavaleri sho skladali administraciyu ordena ta jmenuvalis oficerami komandorami Kancler hranitel pechatki Velikij skarbnichij Prevo ceremonijmejster Sekretar 87 kavaleriv z dvoryan katolikiv Inozemni kavaleri ne vhodili do cogo chisla Tak samo do kancelyariyi ordenu nalezhali kilka oficialiv intendant genealogist skarbnichij istoriograf arhivarius gerold dilovod kancelyaristi yaki ne buli kavalerami ordena Usi chleni ordenu mali dovesti svoye dvoryanstvo do pradida vklyuchno vid ciyeyi vimogi buli zvilneni tilki Velikij kapelan Velikij skarbnichij i Sekretar j buti ne molodshimi za 35 rokiv Sini korolya i starshij sin dofina stavali kavalerami za pravom narodzhennya prote dopuskalis v orden tilki u 12 rokiv Inshi princi korolivskoyi krovi prijmalis v orden u 16 rokiv Inozemni princi mali buti ne molodshimi za 25 rokiv Vsi kavaleri ordenu Svyatogo Duha okrim duhovnih osib mali buti kavalerami ordenu Svyatogo Mihajla Yaksho zh voni takimi ne buli ranishe to naperedodni prijnyattya v orden Svyatogo Duha voni prijmalis v orden Svyatogo Mihajla Takim chinom voni otrimuvali pochesnij titul kavaleri korolivskih ordeniv fr Chevaliers des Ordres du Roi fr Filip VIII pretendent orleanist na tron Franciyi iz zirkoyu ordena Svyatogo Duha Francuzki koroli pragnuli pidtrimuvati avtoritet ordenu na visokomu rivni ta staralis doderzhuvatis statutiv ordenu stosovno chiselnosti kavaleriv ta vimog do nih Tak marshal Faber fr Fabert yakogo korol Lyudovik XIV hotiv posvyatiti v kavaleri ordenu ne zmig stati nim oskilki toj ne buv dvoryaninom u troh pokolinnyah Pislya revolyuciyi 1789 roku priznachennya v orden buli pripineni a 6 serpnya 1791 roku rishennyam orden Svyatogo Duha razom z inshimi korolivskimi ordenami buv skasovanij Odnak korol u vignanni Lyudovik XVIII ne viznav cogo rishennya i prodovzhuvav nagorodzhennya ordenom perebuvayuchi v emigraciyi Pislya Restavraciyi Burboniv korolivskim ukazom vid 28 veresnya 1814 roku orden Svyatogo Duha bulo vidrodzheno u povnij sili Pershimi nagorodzhenimi stali inozemni monarhi Oleksandr I Franc I Fridrih Vilgelm III ta polkovodci Vellington peremozhci Napoleona Pislya viznannya Lyudovikom XVIII prav ta privileyiv imperskogo dvoryanstva deyaki kolishni visokopostavleni sanovniki Imperiyi buli prijnyati v orden Svyatogo Duha Ostannya ceremoniya nagorodzhennya ordenom vidbulas na Trijcyu 1830 roku v kaplici Svyatogo Lyudovika palacu koli korol Karl X prijnyav do ordena arhiyepiskopiv Bordoskogo j Parizkogo 1 serpnya 1830 roku pislya Lipnevoyi revolyuciyi korol Luyi Filip Orleanskij pidtverdiv prava tilki ordenu Pochesnogo legionu yak nacionalnogo ordenu ne zgadavshi inshih korolivskih ordeniv Za chas svogo caryuvannya Luyi Filip ne nagorodzhuvav ordenom Svyatogo Duha yakij tim samim de facto pripiniv svoye isnuvannya u Franciyi Odnak pretendenti na tron Franciyi legitimisti ta orleanisti prodovzhuvali vvazhati orden chinnim i nagorodzhuvali nim vid svogo imeni Znaki ordenuLancyug ordena Svyatogo DuhaZnak Znak ordenu yavlyaye soboyu zolotij maltijskij hrest z kulkami na kincyah i zolotimi geraldichnimi liliyami u kutah piznishe stav vidomim yak gugenotskij hrest Hrest otochenij shirokoyu kajmoyu biloyi emali ta maye na plechah yaziki polum ya zelenoyi emali sho vihodyat vid centru hresta Centralnij medaljon z licovogo boku znaku zolotij i takozh vkritij zelenoyu emallyu u viglyadi yazikiv polum ya Zverhu hresta j medaljona nakladeno simvol Svyatogo Duha zolota golubka sho letit donizu vkrita biloyu emallyu U kavaleriv ta oficeriv komandoriv centralnij medaljon zvorotnogo boku znaka mistit znak ordenu Svyatogo Mihajla Arhangel Mihayil sho vrazhaye drakona U komandoriv duhovnih osib zvorotnij bik znaku identichnij do licovogo boku Zirka Zirka ordenu sribna shita Svoyim viglyadom povtoryuye licovij bik znaku Nashivalas na kamzol na livij storoni grudej U XIX stolitti zirki pochali vigotovlyati z metalu Komandoram zirka ne nadavalas Lancyug Pid chas zapochatkuvannya ordenu dlya urochistih ceremonij bulo vstanovlenij lancyug iz 40 lanok z monogramami latinskimi M ta L i greckimi F fi ta D delta Korol Genrih IV vstanoviv novij zrazok lancyugu 32 lanki z pochergovih trofeyiv i monogram korolya Genriha latinska H poyednani zolotimi geraldichnimi liliyami Korol Lyudovik XVI vstanoviv tretij i ostatochnij zrazok ordenskogo lancyugu 29 lanok kvadratnoyi formi u viglyadi yazikiv polum ya chervonoyi emali na yaki nakladeno zobrazhennya troh vidiv 15 lanok zolota geraldichna liliya 8 lanok monograma korolya Genriha IV latinska litera H vkrita biloyu emallyu otochena troma korolivskimi koronami ta pidpirayetsya znizu dvoma rogami statku 6 lanok trofej licarskij sholom ta vijskova armatura vkritij zelenoyu blakitnoyu ta biloyu emalyami Lanki poyednani nevelikimi kilcyami Do lancyuga zolotimi lancyuzhkami kripitsya znak ordenu Komandoram lancyug ne nadavavsya Strichka Strichka ordenu blakitna muarova Pervinno vsi chleni ordenu i kavaleri i komandori nosili znak ordenu na shirokij strichci na shiyi Za korolya Lyudovika XIV bulo vstanovleno dlya kavaleriv nosinnya znaku bilya stegna na shirokij strichci cherez prave pleche Komandori vse she prodovzhuvali nositi znak na shiyi Chotki Kozhen kavaler otrimuvav pid chas posvyati v orden chotki dizain i buv zobov yazanij zavzhdi mati yih pri sobi i shodnya tvoriti desyat molitov za chislom zernyat u chotkah Chotki skladayutsya z desyati zernyat zi slonovoyi kistki j odinadcyatogo zerna bilshogo rozmiru do yakogo kripitsya ordenskij hrest takozh zi slonovoyi kistki Zernyata nanizani na strichku blakitnogo koloru Ordenski odezhiKavaler ordenu Svyatogo Duha v ordenskih odezhah Dlya ordenskih ceremonij kavaleram ordenu nalezhala dovga mantiya chornogo oksamitu iz zolotoyu bahromoyu Mantiya rozshita yazikami polum ya ta maye usim krayem vishite zobrazhennya ordenskogo lancyuga Na grudyah nashivayetsya sribna zirka ordena bilshogo rozmiru bl 280 mm Komir mantiyi zelenogo shovku rozshitij sriblom Pidbij mantiyi ta komira z pomaranchevogo atlasu LiteraturaAfonkin S Yu Vse pro najznamenitishi ordeni svitu SPb 2008 Luigi Cibrario Descrizione storica degli ordini cavallereschi Torino 1846 PosilannyaOrden Svyatogo Duha Kavaler 2 2001 France faleristique fr fr fr