Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Революція 1848—1849 років у Неаполітанському королівстві — соціальна революція на Півдні Італії, керованих представниками династії Бурбонів, одна з революцій Весни народів. Метою революції було встановлення громадянських прав та свобод, ліквідація феодальних пережитків, і об'єднання Італії. Була придушена урядовими силами.
Передісторія. Неаполітанське королівство і Королівство Обох Сицилій
За прелімінарним миром 3 жовтня 1735, що завершив Війну за польську спадщину 1733—1735 (підтверджений Віденським австро-французьким договором 18 листопада 1738), Австрія відмовилася від королівства Неаполя і Сицилії на користь дона Карлоса Пармского, п'ятого сина Філіпа V Іспанського, з умовою, що воно не буде об'єднано з Іспанією. У 1759 дон Карлос став іспанським королем, передавши Неаполь і Сицилію своєму третьому синові дону Фернандо (1751–1825), який заснував лінію неаполітанських Бурбонів під ім'ям Фердинанда IV. У 1806 він був вигнаний з Неаполя наполеонівськими військами, але за допомогою англійського флоту зберіг владу над Сицилією; Наполеон I передав неаполітанську корону спочатку своєму братові (1806—1808), а потім маршалу (1808—1815). Після зречення Мюрата від неаполітанського престолу 20 травня 1815 його знову зайняв Фердинанд IV, що проголосив себе в 1816 королем .
Реставрація та назрівання революційної ситуації. «Революція 1820»
Повернувшись до влади, Фердинанд IV скасував усі французькі установи і закони, введені в роки правління наполеонівських ставлеників Жозефа і Мюрата, поверталися дворянські посади, чини в армії, феодальні права і навіть сплата церковної десятини.
Зрозуміло, що ці реакційні заходи викликали бурхливе невдоволення населення, яке, підігрівається пропагандою карбонаріїв (членів таємного патріотичного суспільства, що ставило за мету звільнення і об'єднання всієї Італії), вилилося в справжній заколот кавалерійської бригади в липні 1820. На їх утихомирення була послана дивізія генерала Гільєрмо Пепе, однак він теж приєднався до повсталих. У Неаполі почалися демонстрації з вимогами реформ, і переляканий Фердинанд IV оголосив, що в жовтні буде скликаний парламент.
І він дійсно був скликаний, але до цього часу ситуація вже змінилася. На острові Сицилія, в Палермо, почалися селянські хвилювання. Очолили повстання радикали відразу ж створили тимчасову хунту і зажадали відділення Сицилії від Неаполітанського королівства. Карбонарії злякалися, що подібні дії викличуть інтервенцію австрійських військ і приведуть до повного розгрому їх організації в Неаполі. Тому генерал Пепе направив проти повстанців десятитисячний дивізію на чолі зі своїм братом. У результаті вже в вересня 1820 повстання на Сицилії було придушене, що в певній мірі позбавило карбонаріїв широкої народної підтримки.
Крім того, надії карбонаріїв на уникнення інтервенції не збулися. Держави Священного союзу були вкрай стурбовані подіями в Неаполі, і в результаті було вирішено відновити порядок. За вказівкою Священного союзу в березні 1821 в Неаполітанське королівство увійшла 43-тисячна австрійська армія, яка швидко розбила війська генерала Пепе. Парламент, який проіснував менше півроку, був розігнаний, і в Неаполі знову була відновлена абсолютна влада Фердинанда.
Спадкоємці Фердинанда продовжували його політику. Вступивши на престол, його син Франциск I мало приділяв уваги державних справ, надавши їх своїм міністрам. Сам же проводив час серед своїх фавориток, в забавах і бенкетах, оточивши себе солдатами через острах замахів. Його відверті жести дружби у бік австрійців, як захисників режиму, викликали самі негативні почуття у підданих. Досить того, що війська інтервентів залишалися в країні до 1827 року. Онук Фердинанда і син Франциска, Фердинанд II при вступі на престол обіцяв ліберальні реформи, але на ділі намагався зміцнити абсолютизм. Були жорстоко придушені виступи 1831 року, викликаних революцією у Франції, і повстання на Сицилії в 1837 році, інспіровані членами «Молодої Італії». Обстановка загострювалася.
Революція 1848—1849 років і її придушення
У січні 1848 року в Палермо спалахнуло повстання, до якого приєдналися місцеві військові гарнізони і яке не змогли придушити навіть перекинуті з континенту війська. 13 квітня 1848 Генеральний комітет на чолі з Руджеро Сеттімо проголосив незалежність Сицилії від Неаполітанського королівства. Хвилювання перекинулися навесь південь Італії, докотившись до Неаполя. У підсумку Фердинанд був змушений ввести конституцію.
24 березня 1848 король Сардинії Карл Альберт оголосив війну Австрії, і Фердинанд, побоюючись що всі плоди перемоги дістануться йому, прислав 16000 своїх солдатів. Це внесло значний внесок в перші воєнні успіхи італійців.
Але вже 15 травня, за допомогою залишившихся вірних йому військ, Фердинанд розігнав неаполітанський парламент, оскільки той відмовився присягати йому на вірність. У результаті в Неаполі спалахнула кривава різанина між юніоністами і військами короля. Місто на кілька днів опинився у владі безчинства натовпу солдатів, що не стільки воювали один з одним, скільки грабували населення. Загинули сотні мирних жителів. Переляканий цим розгулом стихії, Фердинанд терміново відкликав з австрійського фронту свої війська, що значно послабило італійські сили. У підсумку війну з Австрією продовжували тільки пьємонтці за підтримки гарібальдійських загонів.
Підсумки
До кінця 1848 p зумів придушити революційний рух у своєму королівстві. Примітний епізод: розправляючись з повстанцями, він піддав бомбардуванню Весной 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба» (іт. «Re` Bomba»). До 5 травня 1849 правління Неаполітанського королівства було відновлено.
Згодом Фердинанд виступив ініціатором інтервенції в Римську республіку, чим сприяв її падінню 3 липня 1849.
Література
- Водовозов В. В., —. Революция 1848 года // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciyi 1848 1849 rokiv Franciya Avstrijska imperiya Avstriya Ugorshina Chehiya Slovachchina Galichina Lombardiya ta Veneciya Nimechchina Italijski derzhavi Neapolitanske korolivstvo Papska oblast Toskana P yemont ta gercogstva Polsha Moldavske knyazivstvo Revolyuciya 1848 1849 rokiv u Neapolitanskomu korolivstvi socialna revolyuciya na Pivdni Italiyi kerovanih predstavnikami dinastiyi Burboniv odna z revolyucij Vesni narodiv Metoyu revolyuciyi bulo vstanovlennya gromadyanskih prav ta svobod likvidaciya feodalnih perezhitkiv i ob yednannya Italiyi Bula pridushena uryadovimi silami Povstannya v Palermo 1848Peredistoriya Neapolitanske korolivstvo i Korolivstvo Oboh SicilijZa preliminarnim mirom 3 zhovtnya 1735 sho zavershiv Vijnu za polsku spadshinu 1733 1735 pidtverdzhenij Videnskim avstro francuzkim dogovorom 18 listopada 1738 Avstriya vidmovilasya vid korolivstva Neapolya i Siciliyi na korist dona Karlosa Parmskogo p yatogo sina Filipa V Ispanskogo z umovoyu sho vono ne bude ob yednano z Ispaniyeyu U 1759 don Karlos stav ispanskim korolem peredavshi Neapol i Siciliyu svoyemu tretomu sinovi donu Fernando 1751 1825 yakij zasnuvav liniyu neapolitanskih Burboniv pid im yam Ferdinanda IV U 1806 vin buv vignanij z Neapolya napoleonivskimi vijskami ale za dopomogoyu anglijskogo flotu zberig vladu nad Siciliyeyu Napoleon I peredav neapolitansku koronu spochatku svoyemu bratovi 1806 1808 a potim marshalu 1808 1815 Pislya zrechennya Myurata vid neapolitanskogo prestolu 20 travnya 1815 jogo znovu zajnyav Ferdinand IV sho progolosiv sebe v 1816 korolem Restavraciya ta nazrivannya revolyucijnoyi situaciyi Revolyuciya 1820 Povernuvshis do vladi Ferdinand IV skasuvav usi francuzki ustanovi i zakoni vvedeni v roki pravlinnya napoleonivskih stavlenikiv Zhozefa i Myurata povertalisya dvoryanski posadi chini v armiyi feodalni prava i navit splata cerkovnoyi desyatini Zrozumilo sho ci reakcijni zahodi viklikali burhlive nevdovolennya naselennya yake pidigrivayetsya propagandoyu karbonariyiv chleniv tayemnogo patriotichnogo suspilstva sho stavilo za metu zvilnennya i ob yednannya vsiyeyi Italiyi vililosya v spravzhnij zakolot kavalerijskoyi brigadi v lipni 1820 Na yih utihomirennya bula poslana diviziya generala Gilyermo Pepe odnak vin tezh priyednavsya do povstalih U Neapoli pochalisya demonstraciyi z vimogami reform i perelyakanij Ferdinand IV ogolosiv sho v zhovtni bude sklikanij parlament I vin dijsno buv sklikanij ale do cogo chasu situaciya vzhe zminilasya Na ostrovi Siciliya v Palermo pochalisya selyanski hvilyuvannya Ocholili povstannya radikali vidrazu zh stvorili timchasovu huntu i zazhadali viddilennya Siciliyi vid Neapolitanskogo korolivstva Karbonariyi zlyakalisya sho podibni diyi viklichut intervenciyu avstrijskih vijsk i privedut do povnogo rozgromu yih organizaciyi v Neapoli Tomu general Pepe napraviv proti povstanciv desyatitisyachnij diviziyu na choli zi svoyim bratom U rezultati vzhe v veresnya 1820 povstannya na Siciliyi bulo pridushene sho v pevnij miri pozbavilo karbonariyiv shirokoyi narodnoyi pidtrimki Krim togo nadiyi karbonariyiv na uniknennya intervenciyi ne zbulisya Derzhavi Svyashennogo soyuzu buli vkraj sturbovani podiyami v Neapoli i v rezultati bulo virisheno vidnoviti poryadok Za vkazivkoyu Svyashennogo soyuzu v berezni 1821 v Neapolitanske korolivstvo uvijshla 43 tisyachna avstrijska armiya yaka shvidko rozbila vijska generala Pepe Parlament yakij proisnuvav menshe pivroku buv rozignanij i v Neapoli znovu bula vidnovlena absolyutna vlada Ferdinanda Spadkoyemci Ferdinanda prodovzhuvali jogo politiku Vstupivshi na prestol jogo sin Francisk I malo pridilyav uvagi derzhavnih sprav nadavshi yih svoyim ministram Sam zhe provodiv chas sered svoyih favoritok v zabavah i benketah otochivshi sebe soldatami cherez ostrah zamahiv Jogo vidverti zhesti druzhbi u bik avstrijciv yak zahisnikiv rezhimu viklikali sami negativni pochuttya u piddanih Dosit togo sho vijska interventiv zalishalisya v krayini do 1827 roku Onuk Ferdinanda i sin Franciska Ferdinand II pri vstupi na prestol obicyav liberalni reformi ale na dili namagavsya zmicniti absolyutizm Buli zhorstoko pridusheni vistupi 1831 roku viklikanih revolyuciyeyu u Franciyi i povstannya na Siciliyi v 1837 roci inspirovani chlenami Molodoyi Italiyi Obstanovka zagostryuvalasya Revolyuciya 1848 1849 rokiv i yiyi pridushennyaU sichni 1848 roku v Palermo spalahnulo povstannya do yakogo priyednalisya miscevi vijskovi garnizoni i yake ne zmogli pridushiti navit perekinuti z kontinentu vijska 13 kvitnya 1848 Generalnij komitet na choli z Rudzhero Settimo progolosiv nezalezhnist Siciliyi vid Neapolitanskogo korolivstva Hvilyuvannya perekinulisya naves pivden Italiyi dokotivshis do Neapolya U pidsumku Ferdinand buv zmushenij vvesti konstituciyu 24 bereznya 1848 korol Sardiniyi Karl Albert ogolosiv vijnu Avstriyi i Ferdinand poboyuyuchis sho vsi plodi peremogi distanutsya jomu prislav 16000 svoyih soldativ Ce vneslo znachnij vnesok v pershi voyenni uspihi italijciv Ale vzhe 15 travnya za dopomogoyu zalishivshihsya virnih jomu vijsk Ferdinand rozignav neapolitanskij parlament oskilki toj vidmovivsya prisyagati jomu na virnist U rezultati v Neapoli spalahnula krivava rizanina mizh yunionistami i vijskami korolya Misto na kilka dniv opinivsya u vladi bezchinstva natovpu soldativ sho ne stilki voyuvali odin z odnim skilki grabuvali naselennya Zaginuli sotni mirnih zhiteliv Perelyakanij cim rozgulom stihiyi Ferdinand terminovo vidklikav z avstrijskogo frontu svoyi vijska sho znachno poslabilo italijski sili U pidsumku vijnu z Avstriyeyu prodovzhuvali tilki pyemontci za pidtrimki garibaldijskih zagoniv PidsumkiDo kincya 1848 p zumiv pridushiti revolyucijnij ruh u svoyemu korolivstvi Primitnij epizod rozpravlyayuchis z povstancyami vin piddav bombarduvannyu Vesnoj 1849 misto Messina Siciliya za sho otrimav prizvisko korol bomba it Re Bomba Do 5 travnya 1849 pravlinnya Neapolitanskogo korolivstva bulo vidnovleno Zgodom Ferdinand vistupiv iniciatorom intervenciyi v Rimsku respubliku chim spriyav yiyi padinnyu 3 lipnya 1849 LiteraturaVodovozov V V Revolyuciya 1848 goda Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref