Лайбаський конгрес — міжнародний конгрес, що відбувався з 26 січня до 12 травня 1821 року в австрійському Лайбаху (нині столиця Словенії Любляна).
Перебіг
З Троппау було вирішено перенести конгрес в Лайбах, ближче до Італії, і запросити неаполітанського короля приїхати туди для переговорів з союзниками про способи відновлення порядку в його державі. Неаполітанський парламент вчинив би розсудливо, якби не дозволив своєму монарху, який підготовляє зраду, їхати на конгрес або ж постарався показати неправоту Австрії, пішовши на зустріч Франції, яка переконувала його змінити конституцію 1820 року в більш монархічному дусі. Він не зумів зробити ні того, ні іншого. Конституція була оголошена що не підлягає змінам, а королю дано було дозвіл покинути Неаполь після того, як він в двадцятий раз поклявся зберегти їй вірність. Старий Фердинанд I заплатив за цю довіру тим, що, ледве приїхавши в Ліворно (16 грудня), поспішив відмовитися від усіх своїх обіцянок і самим підлим чином став просити збройної допомоги Священного союзу проти своїх підданих. У першій половині січня він з'явився в Лайбах, де Меттерніху з великими труднощами вдалося переконати його, що якщо він не бажає зганьбити себе перед усією Європою, то він повинен дотримуватися в промовах деякої обережності по відношенню до неаполітанської конституційної партії, перед якою він ще недавно тремтів. Для нього склали в пристойній формі листа, в яких він сповіщав свого сина, залишеного регентом Обох Сицилій, про наміри Священного союзу і переконував свій народ підкоритися його вимогам. Після цього решта італійських монархів були допущені на конгрес і всі, за винятком лише одного, схвалили австрійську програму. Австрія запропонувала, або, вірніше, нав'язала, своєму жалюгідному союзнику схему державної організації (в лютому), і той, все ще тремтячи від страху, повільно попрямував до своєї столиці з таким розрахунком, щоб австрійські солдати прибули туди набагато раніше нього.
Результат цієї кампанії з самого початку не викликав сумніву. На початку березня армія наблизилася до неаполітанським кордонів, після короткої сутички вона розсіяла у Рієті 7 березня конституційні війська. 2 тижні потому вона увійшла в Неаполь, де під її заступництвом вибухнула реакція ще більш жорстока, ніж в 1799 р. Конгрес був офіційно закритий, монархи і їх міністри домовилися знову зібратися близько вересня місяця наступного року, ймовірно, під Флоренцією, для обговорення італійських справ і для вжиття необхідних заходів. А поки вони вирішили залишитися в Лайбахі до повного відновлення порядку в обох Сициліях. І в цей момент, ще до закінчення маленького неаполітанського походу, дві нових дуже важливих звістки майже одночасно знову порушили і навіть збільшили їх занепокоєння, з одного боку, вони дізналися, що в П'ємонті військова змова також призвела до проголошення конституції, з іншого боку, їм повідомили, що князь Іпсіланті з збройними силами князівства закликав всіх греків Туреччини.
І дійсно, п'ємонтські війська, погано керовані , як і неаполітанці, Фердинандом бурбонським, вважали за можливе скористатися тим часом, коли австрійська армія поглиблювалася на південь півострова, для того щоб вперше проголосити у себе свободу. Після зречення короля від влади, яку він передав своєму братові Карлу-Феліксу, і під час відсутності останнього в Санта-Роза, заволодів 12 березня Алессандро і Турином, й примусили регента Карла-Альберта, таємно схилятися до їх партії, проголосити іспанську конституцію 1812 р. Їх однодумці стали збуджувати розум в Центральній Італії, а кілька випадків народного заколоту, відмічені трохи пізніше по ту сторону Альп, дали привід думати, що Франція теж починає підніматися. Можна без сумніву сказати, Австрія була досить сильна для того, щоб чинити опір в Турині одночасно з Неаполем. Але ця ситуація могла спричинили те що, Османська імперія могла впасти від повстання яке вибухнуло, яке заохочувалось Росією, могло спричинили політичну кризу в Європі. Не можна було сумніватися в тому, що цар і його міністр Каподистрія були головними призвідниками хвилювання, яке виявлялося в цей момент майже на всьому Балканському півострові, недарма Росія ж п'ять років підтримувала з Туреччиною відкриту суперечку відносно деяких недостатньо ясних умов Бухарестського трактату. Було відомо також, що за останній рік грецька гетера отримала в Росії сильний розвиток, це розвиток гетерії зіставляли з поїздкою Каподістрії на Іонічні острова, розпочатої ним в 1819 р., і з викликаними нею заворушеннями, відомо було і те, що грецькі емісари за два роки до цього приїжджали до царя з проханням призначити їм ватажка і подати сигнал до повстання. Було очевидно, що Олександр Іпсіланті, генерал-майор російської служби, вже в липні місяці 1820 р виїхав до Кишинева з метою організувати там напад на Османську імперію, міг покинунути С.-Петербург і зайнятися військовими приготуваннями не інакше, як з мовчазної, щонайменше, згоди імператора. У першій його прокламації містилися знаменні рядки: «Якби кілька відчайдушних турків зробили набіг на вашу територію, то не лякайтеся, бо велика держава стоїть напоготові і покарає їх». Загалом, складалося враження, що Олександр І з глибоким макіавеллізмом збирався накласти свою руку на Османську імперію, скориставшись тим моментом, коли держави, зацікавлені в тому, щоб перешкодити йому, будуть цілком зайняті рухом на заході.
На ділі ж цар був менш віроломний, ніж це можна було думати. В інший час він нічого не мав би проти потрясіння, яке Іпсіланті збирався викликати в Османській імперії, але тепер він не міг позбутися думки, що останній вибрав для своєї експедиції вкрай несприятливий момент. Апелювати до почуття лойяльності Олександра I було марно. Меттерніх вельми легко домігся від нього осуду того необдуманого Підприємства, яке саме по собі могло здаватися результатом вельми підступного розрахунку з його боку або з боку його міністрів, він пояснив йому, що було б негідно наражати на небезпеку всю Європу, раз він тільки що перед тим поклявся забезпечити їй мир, зокрема, що це було б особливо віроломно стосовно Австрії, адже вона саме тепер ризикувала усіма силами для того, щоб оберегти Європу від революційної чуми. Справа йде про придушене повстання не в одному тільки П'ємонті, Франція також жадає революції. Міністерство Рішельє не може утримати її, воно саме зізналося в цьому, ще недавно в Лайбахі, незважаючи на повторні наполягання Фердинанда VII, воно відмовилося провести контрреволюцію в Іспанії саме тому, що будь-яка спроба такого роду призведе в Парижі і в провінції до спалаху, що може виявитися згубною для престолу Людовика XVIII. Ці аргументи, мабуть, сильно подіяли на . Він оголосив себе вилікуваним від всяких ліберальних фантазій, присягнув вжити в його розпорядженні грізні сили виключно на боротьбу з революційним чудовиськом у всіх його видах і де б воно не з'являлося, він навіть запропонував відправити на допомогу Австрії сто тисяч війська для дій в Італії і на Альпах. З іншого боку, для того щоб довести свою сумлінність, він оголосив в дипломатичних документах, які отримали широкий розголос (березень, квітень 1821 р.), що він не бере ніякої участі в підприємстві Іпсіланті, засудив його як безрозсудне і засуджував греків, називаючи їх бунтівнимиками, який взявся за зброю тільки з революційних мотивів і не заслуговують з точки зору монархів ніякого співчуття. Загалом, видно було, що він готовий на все, аби тільки зняти з себе відповідальність за події, які в цей момент розвивались на Сході. Подальші події змушують засумніватися в тому що він діяв без задньої думки. Цар по суті не відмовлявся витягти згодом вигоди зі східного кризи і сподівався, що Австрія в нагороду за теперішню його поступливість стане потім більш поступливою щодо Османської імперії. Віденський двір, підтримував ньому таке переконання, а поки він поспішив використовувати царя. Він, втім, не потребував в запропонованих Олександром I ста тисячах солдат, вже готових до походу. П'ємонтська революція була пригнічена ще швидше неаполітанської. Покликані Карлом-Феліксом австрійці після незначної битви при Новарі (8 квітня) увійшли в Турин, незабаром договір, укладений за правилами, дозволив їм зайняти сардинську територію на досить тривалий час, інший договір дозволяв їм перебування в Неаполі. Таким чином, вся Італія була підпорядкована їх волі, режим самовладдя, що був в очах Меттерніха ідеалом правління, міг знову безперешкодно утвердитись в цій країні.
Монархи і їхні міністри покинули Лайбах в травні місяці 1821 р. Циркуляр, що був підписаний трьома державами, став відтоді виразником справжнього духу Священного союзу, який докладно пояснив Європі, що цей союз існує тільки для її блага, що під час останніх подій він мав на увазі виключно дотримання трактатів і загального миру і благополуччя народів, що, втім, він завжди вважатиме за правильне втручання для захисту законної влади проти заколотників, бо «корисні і необхідні зміни в законодавстві та управлінні державами повинні виходити тільки від доброї волі і з розважливого і освіченого спонукання тих, кого бог зробив відповідальними за владу». Таким чином можна побачити, що була відкрито оголошена війна принципам 1789 р. і що три північні держави добилися тимчасового здійснення своєї програми.
Джерела
- Нарочницкий А.Л Международные отношения европейских государств с 1794 до 1830 г., М.-1946,с. 521
- Лависс Э., Рамбо А. История XIX века. Том IV. Время реакции и конституционные монархии. 1815—1847 гг. Часть вторая ОГИЗ, M- 1938.с. 452
- Дебидур А. Дипломатическая история Европы, т 1.,М.-1947.с.331
- Memoires, documents et ecrits divers, laisses par le prince de Metternich, chancelier de cour et d'etat, publies par son fils, le prince Richard de Metternich.Paris, 1881
Література
- В. Ю. Константинов. Лайбахський конгрес 1821 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lajbaskij kongres mizhnarodnij kongres sho vidbuvavsya z 26 sichnya do 12 travnya 1821 roku v avstrijskomu Lajbahu nini stolicya Sloveniyi Lyublyana Lajbaskij kongresPerebigZ Troppau bulo virisheno perenesti kongres v Lajbah blizhche do Italiyi i zaprositi neapolitanskogo korolya priyihati tudi dlya peregovoriv z soyuznikami pro sposobi vidnovlennya poryadku v jogo derzhavi Neapolitanskij parlament vchiniv bi rozsudlivo yakbi ne dozvoliv svoyemu monarhu yakij pidgotovlyaye zradu yihati na kongres abo zh postaravsya pokazati nepravotu Avstriyi pishovshi na zustrich Franciyi yaka perekonuvala jogo zminiti konstituciyu 1820 roku v bilsh monarhichnomu dusi Vin ne zumiv zrobiti ni togo ni inshogo Konstituciya bula ogoloshena sho ne pidlyagaye zminam a korolyu dano bulo dozvil pokinuti Neapol pislya togo yak vin v dvadcyatij raz poklyavsya zberegti yij virnist Starij Ferdinand I zaplativ za cyu doviru tim sho ledve priyihavshi v Livorno 16 grudnya pospishiv vidmovitisya vid usih svoyih obicyanok i samim pidlim chinom stav prositi zbrojnoyi dopomogi Svyashennogo soyuzu proti svoyih piddanih U pershij polovini sichnya vin z yavivsya v Lajbah de Metternihu z velikimi trudnoshami vdalosya perekonati jogo sho yaksho vin ne bazhaye zganbiti sebe pered usiyeyu Yevropoyu to vin povinen dotrimuvatisya v promovah deyakoyi oberezhnosti po vidnoshennyu do neapolitanskoyi konstitucijnoyi partiyi pered yakoyu vin she nedavno tremtiv Dlya nogo sklali v pristojnij formi lista v yakih vin spovishav svogo sina zalishenogo regentom Oboh Sicilij pro namiri Svyashennogo soyuzu i perekonuvav svij narod pidkoritisya jogo vimogam Pislya cogo reshta italijskih monarhiv buli dopusheni na kongres i vsi za vinyatkom lishe odnogo shvalili avstrijsku programu Avstriya zaproponuvala abo virnishe nav yazala svoyemu zhalyugidnomu soyuzniku shemu derzhavnoyi organizaciyi v lyutomu i toj vse she tremtyachi vid strahu povilno popryamuvav do svoyeyi stolici z takim rozrahunkom shob avstrijski soldati pribuli tudi nabagato ranishe nogo Rezultat ciyeyi kampaniyi z samogo pochatku ne viklikav sumnivu Na pochatku bereznya armiya nablizilasya do neapolitanskim kordoniv pislya korotkoyi sutichki vona rozsiyala u Riyeti 7 bereznya konstitucijni vijska 2 tizhni potomu vona uvijshla v Neapol de pid yiyi zastupnictvom vibuhnula reakciya she bilsh zhorstoka nizh v 1799 r Kongres buv oficijno zakritij monarhi i yih ministri domovilisya znovu zibratisya blizko veresnya misyacya nastupnogo roku jmovirno pid Florenciyeyu dlya obgovorennya italijskih sprav i dlya vzhittya neobhidnih zahodiv A poki voni virishili zalishitisya v Lajbahi do povnogo vidnovlennya poryadku v oboh Siciliyah I v cej moment she do zakinchennya malenkogo neapolitanskogo pohodu dvi novih duzhe vazhlivih zvistki majzhe odnochasno znovu porushili i navit zbilshili yih zanepokoyennya z odnogo boku voni diznalisya sho v P yemonti vijskova zmova takozh prizvela do progoloshennya konstituciyi z inshogo boku yim povidomili sho knyaz Ipsilanti z zbrojnimi silami knyazivstva zaklikav vsih grekiv Turechchini I dijsno p yemontski vijska pogano kerovani yak i neapolitanci Ferdinandom burbonskim vvazhali za mozhlive skoristatisya tim chasom koli avstrijska armiya pogliblyuvalasya na pivden pivostrova dlya togo shob vpershe progolositi u sebe svobodu Pislya zrechennya korolya vid vladi yaku vin peredav svoyemu bratovi Karlu Feliksu i pid chas vidsutnosti ostannogo v Santa Roza zavolodiv 12 bereznya Alessandro i Turinom j primusili regenta Karla Alberta tayemno shilyatisya do yih partiyi progolositi ispansku konstituciyu 1812 r Yih odnodumci stali zbudzhuvati rozum v Centralnij Italiyi a kilka vipadkiv narodnogo zakolotu vidmicheni trohi piznishe po tu storonu Alp dali privid dumati sho Franciya tezh pochinaye pidnimatisya Mozhna bez sumnivu skazati Avstriya bula dosit silna dlya togo shob chiniti opir v Turini odnochasno z Neapolem Ale cya situaciya mogla sprichinili te sho Osmanska imperiya mogla vpasti vid povstannya yake vibuhnulo yake zaohochuvalos Rosiyeyu moglo sprichinili politichnu krizu v Yevropi Ne mozhna bulo sumnivatisya v tomu sho car i jogo ministr Kapodistriya buli golovnimi prizvidnikami hvilyuvannya yake viyavlyalosya v cej moment majzhe na vsomu Balkanskomu pivostrovi nedarma Rosiya zh p yat rokiv pidtrimuvala z Turechchinoyu vidkritu superechku vidnosno deyakih nedostatno yasnih umov Buharestskogo traktatu Bulo vidomo takozh sho za ostannij rik grecka getera otrimala v Rosiyi silnij rozvitok ce rozvitok geteriyi zistavlyali z poyizdkoyu Kapodistriyi na Ionichni ostrova rozpochatoyi nim v 1819 r i z viklikanimi neyu zavorushennyami vidomo bulo i te sho grecki emisari za dva roki do cogo priyizhdzhali do carya z prohannyam priznachiti yim vatazhka i podati signal do povstannya Bulo ochevidno sho Oleksandr Ipsilanti general major rosijskoyi sluzhbi vzhe v lipni misyaci 1820 r viyihav do Kishineva z metoyu organizuvati tam napad na Osmansku imperiyu mig pokinunuti S Peterburg i zajnyatisya vijskovimi prigotuvannyami ne inakshe yak z movchaznoyi shonajmenshe zgodi imperatora U pershij jogo proklamaciyi mistilisya znamenni ryadki Yakbi kilka vidchajdushnih turkiv zrobili nabig na vashu teritoriyu to ne lyakajtesya bo velika derzhava stoyit napogotovi i pokaraye yih Zagalom skladalosya vrazhennya sho Oleksandr I z glibokim makiavellizmom zbiravsya naklasti svoyu ruku na Osmansku imperiyu skoristavshis tim momentom koli derzhavi zacikavleni v tomu shob pereshkoditi jomu budut cilkom zajnyati ruhom na zahodi Na dili zh car buv mensh virolomnij nizh ce mozhna bulo dumati V inshij chas vin nichogo ne mav bi proti potryasinnya yake Ipsilanti zbiravsya viklikati v Osmanskij imperiyi ale teper vin ne mig pozbutisya dumki sho ostannij vibrav dlya svoyeyi ekspediciyi vkraj nespriyatlivij moment Apelyuvati do pochuttya lojyalnosti Oleksandra I bulo marno Metternih velmi legko domigsya vid nogo osudu togo neobdumanogo Pidpriyemstva yake same po sobi moglo zdavatisya rezultatom velmi pidstupnogo rozrahunku z jogo boku abo z boku jogo ministriv vin poyasniv jomu sho bulo b negidno narazhati na nebezpeku vsyu Yevropu raz vin tilki sho pered tim poklyavsya zabezpechiti yij mir zokrema sho ce bulo b osoblivo virolomno stosovno Avstriyi adzhe vona same teper rizikuvala usima silami dlya togo shob oberegti Yevropu vid revolyucijnoyi chumi Sprava jde pro pridushene povstannya ne v odnomu tilki P yemonti Franciya takozh zhadaye revolyuciyi Ministerstvo Rishelye ne mozhe utrimati yiyi vono same ziznalosya v comu she nedavno v Lajbahi nezvazhayuchi na povtorni napolyagannya Ferdinanda VII vono vidmovilosya provesti kontrrevolyuciyu v Ispaniyi same tomu sho bud yaka sproba takogo rodu prizvede v Parizhi i v provinciyi do spalahu sho mozhe viyavitisya zgubnoyu dlya prestolu Lyudovika XVIII Ci argumenti mabut silno podiyali na Vin ogolosiv sebe vilikuvanim vid vsyakih liberalnih fantazij prisyagnuv vzhiti v jogo rozporyadzhenni grizni sili viklyuchno na borotbu z revolyucijnim chudoviskom u vsih jogo vidah i de b vono ne z yavlyalosya vin navit zaproponuvav vidpraviti na dopomogu Avstriyi sto tisyach vijska dlya dij v Italiyi i na Alpah Z inshogo boku dlya togo shob dovesti svoyu sumlinnist vin ogolosiv v diplomatichnih dokumentah yaki otrimali shirokij rozgolos berezen kviten 1821 r sho vin ne bere niyakoyi uchasti v pidpriyemstvi Ipsilanti zasudiv jogo yak bezrozsudne i zasudzhuvav grekiv nazivayuchi yih buntivnimikami yakij vzyavsya za zbroyu tilki z revolyucijnih motiviv i ne zaslugovuyut z tochki zoru monarhiv niyakogo spivchuttya Zagalom vidno bulo sho vin gotovij na vse abi tilki znyati z sebe vidpovidalnist za podiyi yaki v cej moment rozvivalis na Shodi Podalshi podiyi zmushuyut zasumnivatisya v tomu sho vin diyav bez zadnoyi dumki Car po suti ne vidmovlyavsya vityagti zgodom vigodi zi shidnogo krizi i spodivavsya sho Avstriya v nagorodu za teperishnyu jogo postuplivist stane potim bilsh postuplivoyu shodo Osmanskoyi imperiyi Videnskij dvir pidtrimuvav nomu take perekonannya a poki vin pospishiv vikoristovuvati carya Vin vtim ne potrebuvav v zaproponovanih Oleksandrom I sta tisyachah soldat vzhe gotovih do pohodu P yemontska revolyuciya bula prignichena she shvidshe neapolitanskoyi Poklikani Karlom Feliksom avstrijci pislya neznachnoyi bitvi pri Novari 8 kvitnya uvijshli v Turin nezabarom dogovir ukladenij za pravilami dozvoliv yim zajnyati sardinsku teritoriyu na dosit trivalij chas inshij dogovir dozvolyav yim perebuvannya v Neapoli Takim chinom vsya Italiya bula pidporyadkovana yih voli rezhim samovladdya sho buv v ochah Metterniha idealom pravlinnya mig znovu bezpereshkodno utverditis v cij krayini Monarhi i yihni ministri pokinuli Lajbah v travni misyaci 1821 r Cirkulyar sho buv pidpisanij troma derzhavami stav vidtodi viraznikom spravzhnogo duhu Svyashennogo soyuzu yakij dokladno poyasniv Yevropi sho cej soyuz isnuye tilki dlya yiyi blaga sho pid chas ostannih podij vin mav na uvazi viklyuchno dotrimannya traktativ i zagalnogo miru i blagopoluchchya narodiv sho vtim vin zavzhdi vvazhatime za pravilne vtruchannya dlya zahistu zakonnoyi vladi proti zakolotnikiv bo korisni i neobhidni zmini v zakonodavstvi ta upravlinni derzhavami povinni vihoditi tilki vid dobroyi voli i z rozvazhlivogo i osvichenogo sponukannya tih kogo bog zrobiv vidpovidalnimi za vladu Takim chinom mozhna pobachiti sho bula vidkrito ogoloshena vijna principam 1789 r i sho tri pivnichni derzhavi dobilisya timchasovogo zdijsnennya svoyeyi programi DzherelaNarochnickij A L Mezhdunarodnye otnosheniya evropejskih gosudarstv s 1794 do 1830 g M 1946 s 521 Laviss E Rambo A Istoriya XIX veka Tom IV Vremya reakcii i konstitucionnye monarhii 1815 1847 gg Chast vtoraya OGIZ M 1938 s 452 Debidur A Diplomaticheskaya istoriya Evropy t 1 M 1947 s 331 Memoires documents et ecrits divers laisses par le prince de Metternich chancelier de cour et d etat publies par son fils le prince Richard de Metternich Paris 1881 Literatura V Yu Konstantinov Lajbahskij kongres 1821 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi