Гале́ра (італ. galera) — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в Османській імперії у 15-18 ст., в Росії — з 17 до середини 19 ст.). Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. Запорожці на чайках успішно діяли проти османських галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких османи приковували до упорних брусків (по 4-5 осіб на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом каторги, каторжних робіт.
Етимологія
Українське галера походить від італ. galera, утвореного від galea, яке сходить до грец. γαλέα, яким називався малий різновид дромона. Походження і первісне значення грецького слова неясне, можливо, воно споріднене з γαλέος («супова акула»).
Історія
Появу галер відносять приблизно до VII ст. Перші галери мали один ряд весел, на форштевні був надводний таран (можливо, завдяки схожості з рибою-меч вона й отримала своє найменування).
Ближче до XVI ст. за кормою почали підвішувати стерно, певний час воно співіснувало з бортовими кермовими веслами, але поступово вони вийшли з ужитку. Основною зброєю галер до середини XIV ст. був таран; крім того, на носовому майданчику встановлювалися метальні машини, а на постицях — арбалети. У XIV ст. на озброєнні з'являються гармати, проте вони тільки ближче до XVI ст. входять у загальне вживання, витісняючи собою таран, що перетворився на носову оздобу. Спочатку встановлювали одну бомбарду на носі і біля неї кілька дрібних гармат; пізніше на носі стали встановлювати велику куршейну гармату, з боків її — 2-4 кулеврини, на постицях — фальконети, каменемети і невеликі вертлюжні гармати. Галери фарбували в яскраві кольори — червоний, синій і подібні, адміральські галери-реали часто робили білими. Вітрила, прапори і вимпели нерідко робили із кольорових і парчових тканин, нашивали на них герби власників, капітанів, зображення святих, писали молитви або заклинання. Особливим шиком вважалося мати прапори і вимпели настільки довгі, щоб кінці їх тяглися по воді. Такими само довгими могли бути пілки кормового тенту, що теж виконувався з багатих тканин. Для багатих людей і государів галери служили і яхтами; венеційські дожі щорічно здійснювали обряд на багато оздобленій галері «Буцентавр».
До початку XVII ст. більшість галер мало єдину щоглу, фок-щогла первісно встановлювалася тимчасово, постійною вона стає ближче до початку XVIII століття. На великих галерах могла бути і бізань-щогла (ймовірно з початку XVII ст.), але вона вийшла з ужитку не пізніше початку XVIII ст. На галерах було мало місця для зберігання провізії, тому вони залежали від регулярних постачань продовольства і часто мусили на ніч підходити до берега для відпочинку команди і приготування їжі. На тих же галерах, що могли собі дозволити виділити простір для камбуза, обладнували обмазаний глиною рундук з піччю (або аналогічне кухонне обладнання на місці банок, зазвичай з лівого борту).
У Росії галери з'явилися за царя Петра I (під назвою «галей» і «каторг»): в 1695 р.в Москву доставили 32-веслову галеру, замовлену в Голландії, що послужила зразком для побудови суден цього типу в Москві і Воронежі. У 1699 р., разом з усім флотом, вперше вийшли в море.
Конструкція класичної галери
Довжина звичайних середньовічних галер була трохи більше 50 метрів, ширина — 6 метрів: це співвідношення було вибране для надання суднам швидкохідності.
Обшивка галер виконувалася встик. Корпус на кормі закінчувався сильно загнутим досередини гакабортом, на носі переходив у надводний таран — шпірон (італ. sperone). Знизу шпірон підтримувався водорізом, з боків — скуловими кницями. До XVII ст. шпірон використовувався як абордажний місток для переходу на ворожий корабель, пізніше перетворився на декоративний елемент.
У кормовій надбудові (юті чи тендалеті) розташовувалися каюта капітана, приміщення для офіцерів. Палуба юта зверху перекривалася тентом, на гакаборті був кормовий флагшток.
На палубі галери вздовж бортів встановлювалися поперечні ребра чи перегородки — бакаляри (книці), а у кормовій і носовій частинах — мужлуки. Бакаляри дещо видавалися за борти, уможливлюючи розширити постичний міст. Зверху вздовж мужлуків ішли бруси — подушки, у яких робили шків-гати, для пропускання снастей, якими пересували куршейну гармату. Вздовж бортів галери на мужлуки і бакаляри укладали два довгих бруси — постиці, апостиси. У постицях кріпилися кочети весел. Вздовж постиць настилали помости — постичні мости, а над постицями на стійках (підфіларетних брусах) встановлювалися поздовжні містки чи планшири — філарети. Уздовж філаретів йшли поздовжні бруси — релінги, що утворювали перила; до релінгів кріпилися щити-павези. У діаметральній площині від носового до кормового мужлука проходив вузький поміст — куршея (італ. corsia), який ділив палубу на праву і ліву частину. Куршея складалася з двох стінок, що відстояли одна від однієї приблизно на 1 м, та дерев'яних лючин, які утворювали її верхній настил. До куршеї кріпилися внутрішні кінці банок і нижніх дощок-підніжок. Внутрішній простір куршеї використовувався для зберігання елементів спорядження, а настил — для сполучення між носом і кормою (основний простір палуби зайнятий банками). Носова частина куршеї (перед грот-щоглою) також служила місцем заряджання куршейної гармати: після пострілу її відкочували по похилому настилу всередині куршеї до грот-щогли, де проводилося її перезарядження, а потім накат у носову надбудову. Троси талів, якими здійснювалися відкіт і накат куршейної гармати, проходили через шків-гати у подушці носового мужлука.
Банки для веслярів встановлювалися між куршеєю і бакалярами, а нижче банок укріплялися нижні дошки, що служили підніжками. Завдяки виносу постиць далеко за межі корпусу в боки, банки можна було робити достатньо довгими, що уможливлювало розмістити на них більше веслярів. По бортах влаштовувалися рундуки, на яких команда спала і відпочивала.
У носовій частині галери (баку) підіймався поміст — рамба́д чи рамбат (фр. rambade, ісп. arrombada, arrumbada). Ширина його дорівнювала ширині палуби галери, довжина була до 3 метрів. З боків він підтримувався опорами, встановленими на постицях. Під рамбадом розміщалася артилерія, через нього проходила фок-щогла (дещо зміщена відносно діаметральної площини, оскільки в останній розміщалася куршейна гармата), а з боків на постицях були влаштовані гальюни. Рамбад використовувався як абордажна платформа, а його висота уможливлювала забезпечити вогневе панування над палубою корабля противника. Важка артилерія галери розміщалася під рамбадом і складалася з гармати головного калібру чи «куршейної» (італ. cannone da corsia), що розташовувалася в діаметральній площині, та 2-4 гармат меншого калібру, які розміщалися обабіч неї. Куршейна гармата великих галер мала калібр 36 чи 32 фунтів, малих — 24 фунтів. Лафети галерних гармат, як правило, не мали коліс, але у гармат великих калібрів споряджалися полозками для забезпечення безпечного відкоту. Всі великі гармати були погонними, тобто могли стріляти тільки по ходу корабля, але окрім них, вздовж бортів встановлювалася певна кількість вертлюжних гармат.
Галери, як правило, мали латинське вітрильне озброєння (на деяких різновидах галер траплялися і прямі вітрила). Більшість галер були двощогловими, зрідка на них встановлювалася третя, бізань-щогла. Фок-щогла (тринке́т, від фр. trinquet) проходила через рамбад, грот-щогла (мейстра, майстра) — через куршею. Довга похила рея-рю на галерах часто складалася з 2-3 зв'язаних між собою дерев'яних елементів. Кріпилася вона до щогли тросовим бейфутом, що складався з подвійного чи потрійного троса з нанизаними на нього дерев'яними кульками (ракс-клотами), який приєднувався одним кінцем до середини реї, огинав щоглу, проходив через скобу в реї і спускався на палубу. Піднімалися ж реї за допомогою фалів, пропущених через шківи в приробках на топах щогл — кальцетах (від італ. calzetta — «панчоха»), верхній нок утримувався топенантом (мантом). Ванти галер (сарти) складалися з двох окремих тросів, з'єднаних клевантами (прив'язаними до нижніх тросів брусочками, вставленими в нижні огони верхніх): для швидкого роз'єднання і з'єднання тросів, що було необхідно при зміни галсів, коли доводилося переміщати похилу рею від одного борту до другого. Верхні огони сартів кріпилися на нижній, звуженій частині кальцета, і обв'язувалися разом бандажем — колоною (італ. colonna, що являє собою викривлене corona). Натягання вант здійснювалося парними блоками зі шківами і лише зрідка — юферсами. Вибленок на сартах не було. До переднього нока рю кріпилися навітряний і підвітряний пісподи (галс-браси) з галс-талями — снасті, якими керували галсовим кутом латинського вітрила, до заднього нока — навітряний і підвітряний еринс-бакштаги. Лопар галс-талів грот-щогли проходив через одношківний блок на куршеї, фок-щогли — на шпіроні, і кріпився на клампі. Трикутні вітрила шили з вертикальних смуг, іноді різноколірних.
На галерах, залежно від розміру, було 50—120 весел. До кінця XVI ст. весла робили невеликими, бл. 6 м завдовжки, розраховані на одного весляра. Кілька весел проходили через один весловий порт, їхні веслярі сиділи на одній банці, яка для цього встановлювалася під гострим кутом до куршеї. Галери такого типу називалися зензилями (від італ. alla sensile): найуживанішими з них були трирядні, тобто ті, що мали по три веслярі на банку. Згодом довжину весел збільшили до 10-14 м, разом з цим зменшивши їх число; на кожному веслі сиділо вже 5-7 веслярів. Середня швидкість галери під веслами становила бл. 7 вузлів.
На галерах використовували чотирирогі якорі, які підіймалися на якірних канатах, проведених через шківи кранбалок. Шпилів і брашпилів на галерах не було: вибирання якірних канатів здійснювалося безпосередньо веслярами. Підняті якорі ставилися на палубі носа перед рамбадом, або під рамбадом обіч гармат, або підвішувалися на кранбалках з піднятим і закріпленим тросом трендом.
Екіпаж
Екіпаж галер складався з веслярів, матросів і солдатів і міг доходити до 450 осіб. Начальник веслярів і матросів називався коміт, у нього було кілька помічників-підкомітів, які виконували обов'язки наглядачів над веслярами. Останні набиралися головним чином з рабів, каторжників і військовополонених, веслярська команда називалася шіурма. На європейських галерах веслярів набирали з волонтерів, полонених або куплених маврів, турків і негрів, але головним чином із засуджених злочинців. Вже хрестоносці користувалися працею злочинців для своїх флотів, але особливий розвиток покарання це отримало в Іспанії і в дореволюційній Франції. Розвиток галерних флотів і викликана цим потреба у веслярах змушувала французький уряд вживати всіляких заходів для відправлення на галери великого числа людей: право засудження до галер мали навіть сеньйоральні суди. Інтендант фінансів Ж.-Б. Кольбер писав парламентам, щоб вони застосовували цю кару якомога частіше і навіть до людей, які заслуговують смертної страти. Бували випадки, що французький уряд приймав на свої галери злочинців інших держав, на прохання їх урядів. Ув'язнення на галерах було довічне і термінове. Перше супроводжувалося позбавленням всіх цивільних прав і конфіскацією всього майна засудженого; друге не мало таких наслідків. Всі без винятку галерники зазнавали покарання канчуками і таврування. Французький король Карл IX своїм ордонансом 1564 року заборонив ув'язнювати на галерах на термін менше 10 років, бо «не менше трьох років потрібно на навчання галерника мистецтва гребти і на привчання його до моря». Надалі судова практика і ордонанси відступили від цього, і термінові галерники стали призначатися на 3 роки, на 6 і на 9 років. На турецьких галерах у XV—XVII століттях було багато південнорусів (українців), взятих у ясир татарами. Окрім в'язнів, на галерах була певна кількість волонтерів (les benévoglies), що включали каторжників, які не мали можливості сплатити накладений судом штраф, або бурлак, які продали свою свободу за придбання засобів до існування (або просто грошей на гру). Гребня важкими веслами була дуже тяжким трудом і тривала іноді без перерви по 10-12 годин. Якщо хтось з веслярів не встигав занести в такт весло, він зразу ж отримував удар руків'ям весла ззаду, і часто зазнавав покарання канчуком підкоміта.
Матроси здійснювали керування вітрилами, їх підняття і прибирання, і на відміну від веслярів, вони були виключно вільнонайманими.
Каторги
Каторга — веслово-вітрильне судно (від грец. κάτεργον — «гребне судно»), яке в українській літературі досить часто також називають галерами[].
Перші каторги були створені венеційцями в 7 ст., згодом їх почали будувати й інші держави Середземного моря. Веслове оснащення типової каторги складалося з 10–16-метрових весел, яких на борту могло бути до 32, а вітрильне — з 3 щогл, які використовувалися під час далеких морських переходів як допоміжний рушій. На палубі було два навіси (білого, синьо-білого чи строкатих кольорів), якими в негоду покривалося все судно. Довжина судна — до 60 м, ширина — до 7,5–10, осадка — до 2 м. Кожне весло приводилося в рух 4–6 веслярами. З винайденням вогнепальної зброї каторги почали оснащуватися гарматами, яких на кораблі могло бути до 7. В Османській імперії в 15–17 ст. каторги становили основу її військового флоту. Їхні екіпажі складалися з 150—400 гребців-невільників, 30–40 вільних моряків, 20 бомбардирів, 20–40 яничар (у разі потреби кількість останніх збільшувалася до кількох сотень)[].
Річкові галери
Річковими галерами називали [en] без щогли, поширені у верхів'ях Дніпра, на Дністрі та Віслі. Верхньодніпровські мали довжину 12,8—21,3 м ширину 2,1—5,8 м, з осадкою з вантажем близько 1 м, вантажопідйомність до 40 тонн. Дністрівські мали таку само довжину, але більшу ширину та осадку від 0,5 до 0,7 м і з вантажопідйомністю до 75 тонн. Вісленські річкові галери поділялися на краківські, уланівські і бужні; мали осадку 0,45—0,70 м і піднімали вантажі до 70 тонн. У Бессарабії «галерами» називали все більш-менш значні судна, що ходили по Дністру, за винятком пароплавів.
Див. також
- Кирлангич
- Морські походи запорозьких козаків
- Real — найбільша у світі іспанська галера XVI ст.
Галерея
- Куршея
- Куршея і постиця з кочетами
- Модель галери з рангоутом і такелажем
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Anderson, Roger Charles, Oared fighting ships: From classical times to the coming of steam. London. 1962.
- Hattendorf, John B. & Unger, Richard W. (editors), War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance. Woodbridge, Suffolk. 2003.
- Henry George Liddell & Robert Scott Galeos [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.], A Greek-English Lexicon
- Галера, большое гребное судно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Lehmann, L. Th., Galleys in the Netherlands. Meulenhoff, Amsterdam. 1984.
- Самойлов К. И. Кальцет // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Джерела
- Мицик Ю. На турецьких галерах (XVII ст.) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Галера [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — т. 3.
- Самойлов К. И. Галера // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Самойлов К. И. Галера речная // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Галера // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Галера, большое гребное судно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Галера // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Посилання
- Галера // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gale ra ital galera derev yane grebne vijskove sudno vitrilne bagatoveslove Bulo na ozbroyenni yevropejskih ta azijskih krayin golovnim chinom za serednovichchya v Osmanskij imperiyi u 15 18 st v Rosiyi z 17 do seredini 19 st Malo dovzhinu 40 50 m shirinu 4 5 7 5 m vid 16 do 25 par vesel dvi shogli z trikutnimi vitrilami Vmishuvalo do 200 cholovik rozvivalo shvidkist do 13 km god Zaporozhci na chajkah uspishno diyali proti osmanskih galer vizvolyayuchi nevilnikiv grebciv branciv yakih osmani prikovuvali do upornih bruskiv po 4 5 osib na veslo Tyazhka pracya grebciv na galerah stala sinonimom katorgi katorzhnih robit GaleraZaporozhci na chajkah napadayut na osmansku galeruEtimologiyaUkrayinske galera pohodit vid ital galera utvorenogo vid galea yake shodit do grec galea yakim nazivavsya malij riznovid dromona Pohodzhennya i pervisne znachennya greckogo slova neyasne mozhlivo vono sporidnene z galeos supova akula IstoriyaPoyavu galer vidnosyat priblizno do VII st Pershi galeri mali odin ryad vesel na forshtevni buv nadvodnij taran mozhlivo zavdyaki shozhosti z riboyu mech vona j otrimala svoye najmenuvannya Blizhche do XVI st za kormoyu pochali pidvishuvati sterno pevnij chas vono spivisnuvalo z bortovimi kermovimi veslami ale postupovo voni vijshli z uzhitku Osnovnoyu zbroyeyu galer do seredini XIV st buv taran krim togo na nosovomu majdanchiku vstanovlyuvalisya metalni mashini a na posticyah arbaleti U XIV st na ozbroyenni z yavlyayutsya garmati prote voni tilki blizhche do XVI st vhodyat u zagalne vzhivannya vitisnyayuchi soboyu taran sho peretvorivsya na nosovu ozdobu Spochatku vstanovlyuvali odnu bombardu na nosi i bilya neyi kilka dribnih garmat piznishe na nosi stali vstanovlyuvati veliku kurshejnu garmatu z bokiv yiyi 2 4 kulevrini na posticyah falkoneti kamenemeti i neveliki vertlyuzhni garmati Galeri farbuvali v yaskravi kolori chervonij sinij i podibni admiralski galeri reali chasto robili bilimi Vitrila prapori i vimpeli neridko robili iz kolorovih i parchovih tkanin nashivali na nih gerbi vlasnikiv kapitaniv zobrazhennya svyatih pisali molitvi abo zaklinannya Osoblivim shikom vvazhalosya mati prapori i vimpeli nastilki dovgi shob kinci yih tyaglisya po vodi Takimi samo dovgimi mogli buti pilki kormovogo tentu sho tezh vikonuvavsya z bagatih tkanin Dlya bagatih lyudej i gosudariv galeri sluzhili i yahtami venecijski dozhi shorichno zdijsnyuvali obryad na bagato ozdoblenij galeri Bucentavr Do pochatku XVII st bilshist galer malo yedinu shoglu fok shogla pervisno vstanovlyuvalasya timchasovo postijnoyu vona staye blizhche do pochatku XVIII stolittya Na velikih galerah mogla buti i bizan shogla jmovirno z pochatku XVII st ale vona vijshla z uzhitku ne piznishe pochatku XVIII st Na galerah bulo malo miscya dlya zberigannya proviziyi tomu voni zalezhali vid regulyarnih postachan prodovolstva i chasto musili na nich pidhoditi do berega dlya vidpochinku komandi i prigotuvannya yizhi Na tih zhe galerah sho mogli sobi dozvoliti vidiliti prostir dlya kambuza obladnuvali obmazanij glinoyu runduk z pichchyu abo analogichne kuhonne obladnannya na misci banok zazvichaj z livogo bortu U Rosiyi galeri z yavilisya za carya Petra I pid nazvoyu galej i katorg v 1695 r v Moskvu dostavili 32 veslovu galeru zamovlenu v Gollandiyi sho posluzhila zrazkom dlya pobudovi suden cogo tipu v Moskvi i Voronezhi U 1699 r razom z usim flotom vpershe vijshli v more Konstrukciya klasichnoyi galeriPoperechnij rozriz galeri 1 nizhnya chastina grot shogli 2 flor 3 kil i kilson 4 kursheya 5 banka 6 brus dlya prikovuvannya veslyariv 7 pidnizhka 8 9 knici bakalyari 10 paluba 11 vodostik 12 shirstrek 13 posticya 14 reling 15 reling pavez 16 obshivkaPlan galeri z nosovim i kormovim viglyadami Dovzhina zvichajnih serednovichnih galer bula trohi bilshe 50 metriv shirina 6 metriv ce spivvidnoshennya bulo vibrane dlya nadannya sudnam shvidkohidnosti Obshivka galer vikonuvalasya vstik Korpus na kormi zakinchuvavsya silno zagnutim doseredini gakabortom na nosi perehodiv u nadvodnij taran shpiron ital sperone Znizu shpiron pidtrimuvavsya vodorizom z bokiv skulovimi knicyami Do XVII st shpiron vikoristovuvavsya yak abordazhnij mistok dlya perehodu na vorozhij korabel piznishe peretvorivsya na dekorativnij element U kormovij nadbudovi yuti chi tendaleti roztashovuvalisya kayuta kapitana primishennya dlya oficeriv Paluba yuta zverhu perekrivalasya tentom na gakaborti buv kormovij flagshtok Na palubi galeri vzdovzh bortiv vstanovlyuvalisya poperechni rebra chi peregorodki bakalyari knici a u kormovij i nosovij chastinah muzhluki Bakalyari desho vidavalisya za borti umozhlivlyuyuchi rozshiriti postichnij mist Zverhu vzdovzh muzhlukiv ishli brusi podushki u yakih robili shkiv gati dlya propuskannya snastej yakimi peresuvali kurshejnu garmatu Vzdovzh bortiv galeri na muzhluki i bakalyari ukladali dva dovgih brusi postici apostisi U posticyah kripilisya kocheti vesel Vzdovzh postic nastilali pomosti postichni mosti a nad posticyami na stijkah pidfilaretnih brusah vstanovlyuvalisya pozdovzhni mistki chi planshiri filareti Uzdovzh filaretiv jshli pozdovzhni brusi relingi sho utvoryuvali perila do relingiv kripilisya shiti pavezi U diametralnij ploshini vid nosovogo do kormovogo muzhluka prohodiv vuzkij pomist kursheya ital corsia yakij diliv palubu na pravu i livu chastinu Kursheya skladalasya z dvoh stinok sho vidstoyali odna vid odniyeyi priblizno na 1 m ta derev yanih lyuchin yaki utvoryuvali yiyi verhnij nastil Do kursheyi kripilisya vnutrishni kinci banok i nizhnih doshok pidnizhok Vnutrishnij prostir kursheyi vikoristovuvavsya dlya zberigannya elementiv sporyadzhennya a nastil dlya spoluchennya mizh nosom i kormoyu osnovnij prostir palubi zajnyatij bankami Nosova chastina kursheyi pered grot shogloyu takozh sluzhila miscem zaryadzhannya kurshejnoyi garmati pislya postrilu yiyi vidkochuvali po pohilomu nastilu vseredini kursheyi do grot shogli de provodilosya yiyi perezaryadzhennya a potim nakat u nosovu nadbudovu Trosi taliv yakimi zdijsnyuvalisya vidkit i nakat kurshejnoyi garmati prohodili cherez shkiv gati u podushci nosovogo muzhluka Banki dlya veslyariv vstanovlyuvalisya mizh kursheyeyu i bakalyarami a nizhche banok ukriplyalisya nizhni doshki sho sluzhili pidnizhkami Zavdyaki vinosu postic daleko za mezhi korpusu v boki banki mozhna bulo robiti dostatno dovgimi sho umozhlivlyuvalo rozmistiti na nih bilshe veslyariv Po bortah vlashtovuvalisya runduki na yakih komanda spala i vidpochivala Rambad i taran galeri U nosovij chastini galeri baku pidijmavsya pomist ramba d chi rambat fr rambade isp arrombada arrumbada Shirina jogo dorivnyuvala shirini palubi galeri dovzhina bula do 3 metriv Z bokiv vin pidtrimuvavsya oporami vstanovlenimi na posticyah Pid rambadom rozmishalasya artileriya cherez nogo prohodila fok shogla desho zmishena vidnosno diametralnoyi ploshini oskilki v ostannij rozmishalasya kurshejna garmata a z bokiv na posticyah buli vlashtovani galyuni Rambad vikoristovuvavsya yak abordazhna platforma a jogo visota umozhlivlyuvala zabezpechiti vogneve panuvannya nad paluboyu korablya protivnika Vazhka artileriya galeri rozmishalasya pid rambadom i skladalasya z garmati golovnogo kalibru chi kurshejnoyi ital cannone da corsia sho roztashovuvalasya v diametralnij ploshini ta 2 4 garmat menshogo kalibru yaki rozmishalisya obabich neyi Kurshejna garmata velikih galer mala kalibr 36 chi 32 funtiv malih 24 funtiv Lafeti galernih garmat yak pravilo ne mali kolis ale u garmat velikih kalibriv sporyadzhalisya polozkami dlya zabezpechennya bezpechnogo vidkotu Vsi veliki garmati buli pogonnimi tobto mogli strilyati tilki po hodu korablya ale okrim nih vzdovzh bortiv vstanovlyuvalasya pevna kilkist vertlyuzhnih garmat Galeri yak pravilo mali latinske vitrilne ozbroyennya na deyakih riznovidah galer traplyalisya i pryami vitrila Bilshist galer buli dvoshoglovimi zridka na nih vstanovlyuvalasya tretya bizan shogla Fok shogla trinke t vid fr trinquet prohodila cherez rambad grot shogla mejstra majstra cherez kursheyu Dovga pohila reya ryu na galerah chasto skladalasya z 2 3 zv yazanih mizh soboyu derev yanih elementiv Kripilasya vona do shogli trosovim bejfutom sho skladavsya z podvijnogo chi potrijnogo trosa z nanizanimi na nogo derev yanimi kulkami raks klotami yakij priyednuvavsya odnim kincem do seredini reyi oginav shoglu prohodiv cherez skobu v reyi i spuskavsya na palubu Pidnimalisya zh reyi za dopomogoyu faliv propushenih cherez shkivi v prirobkah na topah shogl kalcetah vid ital calzetta panchoha verhnij nok utrimuvavsya topenantom mantom Vanti galer sarti skladalisya z dvoh okremih trosiv z yednanih klevantami priv yazanimi do nizhnih trosiv brusochkami vstavlenimi v nizhni ogoni verhnih dlya shvidkogo roz yednannya i z yednannya trosiv sho bulo neobhidno pri zmini galsiv koli dovodilosya peremishati pohilu reyu vid odnogo bortu do drugogo Verhni ogoni sartiv kripilisya na nizhnij zvuzhenij chastini kalceta i obv yazuvalisya razom bandazhem kolonoyu ital colonna sho yavlyaye soboyu vikrivlene corona Natyagannya vant zdijsnyuvalosya parnimi blokami zi shkivami i lishe zridka yufersami Viblenok na sartah ne bulo Do perednogo noka ryu kripilisya navitryanij i pidvitryanij pispodi gals brasi z gals talyami snasti yakimi keruvali galsovim kutom latinskogo vitrila do zadnogo noka navitryanij i pidvitryanij erins bakshtagi Lopar gals taliv grot shogli prohodiv cherez odnoshkivnij blok na kursheyi fok shogli na shpironi i kripivsya na klampi Trikutni vitrila shili z vertikalnih smug inodi riznokolirnih Model triryadnoyi venecijskoyi galeri zenzilya Na galerah zalezhno vid rozmiru bulo 50 120 vesel Do kincya XVI st vesla robili nevelikimi bl 6 m zavdovzhki rozrahovani na odnogo veslyara Kilka vesel prohodili cherez odin veslovij port yihni veslyari sidili na odnij banci yaka dlya cogo vstanovlyuvalasya pid gostrim kutom do kursheyi Galeri takogo tipu nazivalisya zenzilyami vid ital alla sensile najuzhivanishimi z nih buli triryadni tobto ti sho mali po tri veslyari na banku Zgodom dovzhinu vesel zbilshili do 10 14 m razom z cim zmenshivshi yih chislo na kozhnomu vesli sidilo vzhe 5 7 veslyariv Serednya shvidkist galeri pid veslami stanovila bl 7 vuzliv Na galerah vikoristovuvali chotirirogi yakori yaki pidijmalisya na yakirnih kanatah provedenih cherez shkivi kranbalok Shpiliv i brashpiliv na galerah ne bulo vibirannya yakirnih kanativ zdijsnyuvalosya bezposeredno veslyarami Pidnyati yakori stavilisya na palubi nosa pered rambadom abo pid rambadom obich garmat abo pidvishuvalisya na kranbalkah z pidnyatim i zakriplenim trosom trendom EkipazhGalerniki na veslah Figuri z ekspoziciyi korablya muzeyu Real Ekipazh galer skladavsya z veslyariv matrosiv i soldativ i mig dohoditi do 450 osib Nachalnik veslyariv i matrosiv nazivavsya komit u nogo bulo kilka pomichnikiv pidkomitiv yaki vikonuvali obov yazki naglyadachiv nad veslyarami Ostanni nabiralisya golovnim chinom z rabiv katorzhnikiv i vijskovopolonenih veslyarska komanda nazivalasya shiurma Na yevropejskih galerah veslyariv nabirali z volonteriv polonenih abo kuplenih mavriv turkiv i negriv ale golovnim chinom iz zasudzhenih zlochinciv Vzhe hrestonosci koristuvalisya praceyu zlochinciv dlya svoyih flotiv ale osoblivij rozvitok pokarannya ce otrimalo v Ispaniyi i v dorevolyucijnij Franciyi Rozvitok galernih flotiv i viklikana cim potreba u veslyarah zmushuvala francuzkij uryad vzhivati vsilyakih zahodiv dlya vidpravlennya na galeri velikogo chisla lyudej pravo zasudzhennya do galer mali navit senjoralni sudi Intendant finansiv Zh B Kolber pisav parlamentam shob voni zastosovuvali cyu karu yakomoga chastishe i navit do lyudej yaki zaslugovuyut smertnoyi strati Buvali vipadki sho francuzkij uryad prijmav na svoyi galeri zlochinciv inshih derzhav na prohannya yih uryadiv Uv yaznennya na galerah bulo dovichne i terminove Pershe suprovodzhuvalosya pozbavlennyam vsih civilnih prav i konfiskaciyeyu vsogo majna zasudzhenogo druge ne malo takih naslidkiv Vsi bez vinyatku galerniki zaznavali pokarannya kanchukami i tavruvannya Francuzkij korol Karl IX svoyim ordonansom 1564 roku zaboroniv uv yaznyuvati na galerah na termin menshe 10 rokiv bo ne menshe troh rokiv potribno na navchannya galernika mistectva grebti i na privchannya jogo do morya Nadali sudova praktika i ordonansi vidstupili vid cogo i terminovi galerniki stali priznachatisya na 3 roki na 6 i na 9 rokiv Na tureckih galerah u XV XVII stolittyah bulo bagato pivdennorusiv ukrayinciv vzyatih u yasir tatarami Okrim v yazniv na galerah bula pevna kilkist volonteriv les benevoglies sho vklyuchali katorzhnikiv yaki ne mali mozhlivosti splatiti nakladenij sudom shtraf abo burlak yaki prodali svoyu svobodu za pridbannya zasobiv do isnuvannya abo prosto groshej na gru Grebnya vazhkimi veslami bula duzhe tyazhkim trudom i trivala inodi bez perervi po 10 12 godin Yaksho htos z veslyariv ne vstigav zanesti v takt veslo vin zrazu zh otrimuvav udar rukiv yam vesla zzadu i chasto zaznavav pokarannya kanchukom pidkomita Matrosi zdijsnyuvali keruvannya vitrilami yih pidnyattya i pribirannya i na vidminu vid veslyariv voni buli viklyuchno vilnonajmanimi KatorgiKatorga veslovo vitrilne sudno vid grec katergon grebne sudno yake v ukrayinskij literaturi dosit chasto takozh nazivayut galerami dzherelo Zaporozhci na chajkah pid golovuvannyam getmana Petra Sagajdachnogo znishuyut osmanskij flot i zahoplyuyut Kafu v 1616 Pershi katorgi buli stvoreni venecijcyami v 7 st zgodom yih pochali buduvati j inshi derzhavi Seredzemnogo morya Veslove osnashennya tipovoyi katorgi skladalosya z 10 16 metrovih vesel yakih na bortu moglo buti do 32 a vitrilne z 3 shogl yaki vikoristovuvalisya pid chas dalekih morskih perehodiv yak dopomizhnij rushij Na palubi bulo dva navisi bilogo sino bilogo chi strokatih koloriv yakimi v negodu pokrivalosya vse sudno Dovzhina sudna do 60 m shirina do 7 5 10 osadka do 2 m Kozhne veslo privodilosya v ruh 4 6 veslyarami Z vinajdennyam vognepalnoyi zbroyi katorgi pochali osnashuvatisya garmatami yakih na korabli moglo buti do 7 V Osmanskij imperiyi v 15 17 st katorgi stanovili osnovu yiyi vijskovogo flotu Yihni ekipazhi skladalisya z 150 400 grebciv nevilnikiv 30 40 vilnih moryakiv 20 bombardiriv 20 40 yanichar u razi potrebi kilkist ostannih zbilshuvalasya do kilkoh soten dzherelo Richkovi galeriRichkovimi galerami nazivali en bez shogli poshireni u verhiv yah Dnipra na Dnistri ta Visli Verhnodniprovski mali dovzhinu 12 8 21 3 m shirinu 2 1 5 8 m z osadkoyu z vantazhem blizko 1 m vantazhopidjomnist do 40 tonn Dnistrivski mali taku samo dovzhinu ale bilshu shirinu ta osadku vid 0 5 do 0 7 m i z vantazhopidjomnistyu do 75 tonn Vislenski richkovi galeri podilyalisya na krakivski ulanivski i buzhni mali osadku 0 45 0 70 m i pidnimali vantazhi do 70 tonn U Bessarabiyi galerami nazivali vse bilsh mensh znachni sudna sho hodili po Dnistru za vinyatkom paroplaviv Div takozhSuchasna rekonstrukciya galeri maye bermudski vitrila zamist latinskih i kliver na nosiKirlangich Morski pohodi zaporozkih kozakiv Real najbilsha u sviti ispanska galera XVI st GalereyaKursheya Kursheya i posticya z kochetami Model galeri z rangoutom i takelazhemPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Anderson Roger Charles Oared fighting ships From classical times to the coming of steam London 1962 Hattendorf John B amp Unger Richard W editors War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance Woodbridge Suffolk 2003 ISBN 0 85115 903 6 Henry George Liddell amp Robert Scott Galeos 6 sichnya 2017 u Wayback Machine A Greek English Lexicon Galera bolshoe grebnoe sudno Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lehmann L Th Galleys in the Netherlands Meulenhoff Amsterdam 1984 ISBN 90 290 1854 2 Samojlov K I Kalcet Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros DzherelaMicik Yu Na tureckih galerah XVII st 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Galera 17 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 3 Samojlov K I Galera Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Samojlov K I Galera rechnaya Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Galera Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Galera bolshoe grebnoe sudno Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Galera Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaGalera Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro vijskovi korabli Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi