Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан де Дью Сульт (фр. Jean-de-Dieu Soult, фр.: [ʒɑ̃dədjø sult]; 29 березня 1769 — 26 листопада 1851) — французький військовий і політичний діяч, Маршал та Головний Маршал Франції.
| Жан де Дью Сульт | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 березня 1769[1][2][…] Сент-Аман-Су |
| Помер | 26 листопада 1851[1][2][…] (82 роки) Сент-Аман-Су |
| Поховання | Сент-Аман-Су |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Місце проживання | d |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Іспансько-французька війна і Наполеонівські війни |
| Роки активності | з 1785 |
| Титул | герцог |
| Посада | d, d, d, d, пер Франції[d] і пер Франції[d] |
| Військове звання | головний маршал Франції |
| Партія | незалежний політик |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | d |
| Батько | Жан Сульт |
| Мати | Жанна де Кальве |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| Нагороди |  |
| | |
| |
Життєпис
Кар'єра за Республіки
Походив зі старовинного дворянського роду Греньє. Син Жана Сульта, нотаріуса, та Жанни де Кальве, родички роду Граньє. Спочатку обрав собі правницьку кар'єру. Після смерті у 1779 році батька вирішив піти до війська. У 1785 році вступив до піхотного полку. У 1787 році він став капралом, у 1791 році — сержантом. У 1792 році став інструктором 1 батальйону добровольців із Верхнього Рейну у званні молодшого лейтенанта. Згодом воював у Мозельській армії, у 1793 році став капітаном. У 1794 році призначено командиром батальйону.
Того ж року відзначився у битві під Флерюсом й отримав звання бригадного генерала. У 1796 році у складі Самбро-Мааської армії звитяжив у битвах під Альтенкірхеном, Фрідбергом та Ліптінгеном. Добре проявив себе у битві під Стокасом. У 1799 році отримав звання дивізійного генерала.
У 1799 році поступив до армії Гельветії під орудою Андре Массени. Тут відзначився своєю хоробрістю та розсудливістю під час першої битви під Цюрихом. У 1800 році за наказом першого консула Наполеона Бонапарта перейшов до Італійської армії, де очолив її правий фланг. Тут Сульт особливо відзначився при захопленні Генуї. Після цього відзначився у битві під Маренго. Згодом призначений губернатором П'ємонту. На цій посаді придушив повстання італійців. Після укладання у 1802 році Ам'єнського миру повернувся до Франції. У 1803 році призначено головою військового табору у Сен-Омер.
На службі у Наполеона
Після оголошення Франції імперією Сульт одним із перших здобув звання маршала. У 1805 році здобув велику стрічку Ордену Почесного легіону, звання генерал-полковника імператорської гвардії та очільника Булонського табору, де готувався десант до Великої Британії. З початком нової війни проти Франції з боку Російської імперії та Австрії Наполеон I призначив Сульта головою 4-го корпусу Армії Німеччини. Сульт захопив Шпейєр, потім Аугсбург, Біберах-на-Рісі, Меммінген. Після цього добре проявив себе у битві під Ульмом. Також добре бився під Аустерліцом у 1805 році, у Пруській кампанії — у 1806 році (битва під Єною). Згодом звитяжив у кампанії 1807 року — у битвах під Фрідландом та Пройсіш-Ейлау. Після укладання Тільзитського миру повернувся до Франції, отримавши титул герцога Далмацького.
У 1808 році Наполеон I спрямував Сульта до Іспанії для придушення спротиву. 10 листопада того ж року той завдав іспанцям поразки під Гамоналою й захопив міста Бургос, Сантадер, Ла Корунью, де знищив англійське військо. З початком у 1809 році війни з Португалією Сульт рушив туди, захопивши міста Шавіш і Порту. Втім згодом був вимушений відступити з Порту. У 1809 році зазнав поразки під Талаверою на чолі із Жозефом Бонапартом, Наполеон призначив Сульта головою усіх французьких військ в Іспанії. 12 листопада того ж року Сульт розбив англо-іспанські війська у битві під Оканьєю. Згодом, у 1810 році, захопив Севілью та взяв в облогу Кадіс. У 1810 році переміг у битві під Гебором та захопив важливу фортецю Бадахос. Втім того ж року зазнав поразки під Альбуерою.
Після поразки у 1812 році під Саламанкою залишив Іспанію. Приєднався до Великої армії у 1813 році, де очолив 4-й корпус. Відзначився у битві під Бауценом. Після цього за наказом Наполеона очолив французькі війська на півдні, де захищав кордони від англо-іспанських військ на чолі із Веллінгтоном. У 1814 році виграв битву під Тулузою. Втім після зречення Наполеона Бонапарта припинив опір.
За короля Людовика XVIII зберіг своє становище в армії. У 1814 році призначений військовим міністром. Втім після повернення Наполеона з Ельби перейшов на бік останнього. Брав участь під Ліньї та Ватерлоо, але не проявив тут свої військові здібності.
На службі Бурбонам
У 1815 році згідно з Ордонансом 24 липня був змушений залишити Францію. Жив у Бармені. Але у 1819 році, після оголошення амністії, повернувся на батьківщину. У 1820 році його відновлено у званні маршала. У 1827 році король Карл X надав Сульту звання пера Франції.
На службі Луї-Філіппу I
Сульт підтримав Липневу революцію 1830 року. Тоді ж за наказом нового короля Луї-Філіпа обійняв посаду військового міністра. Реорганізував армію та Національну гвардію, створивши вірні новому королеві загони. За наказом Сульта 9 березня створено Іноземний легіон. Згодом прийнято закон щодо пенсій військовиків. У 1831 та 1834 роках придушив повстання у Ліоні.
У 1832—1834 роках очолював кабінет міністрів. Втім внаслідок розбіжностей з Франсуа Гізо пішов у відставку. У 1839—1840 роках знову був прем'єр-міністром, але внаслідок протистояння з палатою депутатів знову пішов у відставку. Втім того ж року втретє очолив кабінет міністрів. На цій посаді залишався до 1847 року. Після відставки отримав звання головного маршала Франції. Помер у власному замку поблизу рідного міста у 1851 році, залишивши після себе цікаві мемуари.
Родина
Дружина — Луїза Йоганна Єлизавета Берг
Діти:
- Гектор-Наполеон (1801—1857)
- Марія Луїза Кароліна (1817)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Albrecht Finck von Finckenstein, Axel Fuesers: Napoleons Marschall Soult und Louise Berg. Wallstein-Verlag, Göttingen 2005, .
- Nicole Gotteri, Le Maréchal Soult, Bernard Giovanangeli Éditeurs, octobre 2000 ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan de Dyu Sult fr Jean de Dieu Soult fr ʒɑ dedjo sult 29 bereznya 1769 26 listopada 1851 francuzkij vijskovij i politichnij diyach Marshal ta Golovnij Marshal Franciyi Zhan de Dyu SultNarodivsya 29 bereznya 1769 1769 03 29 1 2 Sent Aman SuPomer 26 listopada 1851 1851 11 26 1 2 82 roki Sent Aman SuPohovannya Sent Aman SuKrayina FranciyaNacionalnist francuzMisce prozhivannya dDiyalnist politik vijskovij ochilnikZnannya mov francuzka 1 Uchasnik Ispansko francuzka vijna i Napoleonivski vijniRoki aktivnosti z 1785Titul gercogPosada d d d d per Franciyi d i per Franciyi d Vijskove zvannya golovnij marshal FranciyiPartiya nezalezhnij politikKonfesiya katolictvoRid dBatko Zhan SultMati Zhanna de KalveBrati sestri d i dU shlyubi z dDiti d i dNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKar yera za Respubliki Pohodiv zi starovinnogo dvoryanskogo rodu Grenye Sin Zhana Sulta notariusa ta Zhanni de Kalve rodichki rodu Granye Spochatku obrav sobi pravnicku kar yeru Pislya smerti u 1779 roci batka virishiv piti do vijska U 1785 roci vstupiv do pihotnogo polku U 1787 roci vin stav kapralom u 1791 roci serzhantom U 1792 roci stav instruktorom 1 bataljonu dobrovolciv iz Verhnogo Rejnu u zvanni molodshogo lejtenanta Zgodom voyuvav u Mozelskij armiyi u 1793 roci stav kapitanom U 1794 roci priznacheno komandirom bataljonu Togo zh roku vidznachivsya u bitvi pid Fleryusom j otrimav zvannya brigadnogo generala U 1796 roci u skladi Sambro Maaskoyi armiyi zvityazhiv u bitvah pid Altenkirhenom Fridbergom ta Liptingenom Dobre proyaviv sebe u bitvi pid Stokasom U 1799 roci otrimav zvannya divizijnogo generala U 1799 roci postupiv do armiyi Gelvetiyi pid orudoyu Andre Masseni Tut vidznachivsya svoyeyu horobristyu ta rozsudlivistyu pid chas pershoyi bitvi pid Cyurihom U 1800 roci za nakazom pershogo konsula Napoleona Bonaparta perejshov do Italijskoyi armiyi de ocholiv yiyi pravij flang Tut Sult osoblivo vidznachivsya pri zahoplenni Genuyi Pislya cogo vidznachivsya u bitvi pid Marengo Zgodom priznachenij gubernatorom P yemontu Na cij posadi pridushiv povstannya italijciv Pislya ukladannya u 1802 roci Am yenskogo miru povernuvsya do Franciyi U 1803 roci priznacheno golovoyu vijskovogo taboru u Sen Omer Na sluzhbi u Napoleona Pislya ogoloshennya Franciyi imperiyeyu Sult odnim iz pershih zdobuv zvannya marshala U 1805 roci zdobuv veliku strichku Ordenu Pochesnogo legionu zvannya general polkovnika imperatorskoyi gvardiyi ta ochilnika Bulonskogo taboru de gotuvavsya desant do Velikoyi Britaniyi Z pochatkom novoyi vijni proti Franciyi z boku Rosijskoyi imperiyi ta Avstriyi Napoleon I priznachiv Sulta golovoyu 4 go korpusu Armiyi Nimechchini Sult zahopiv Shpejyer potim Augsburg Biberah na Risi Memmingen Pislya cogo dobre proyaviv sebe u bitvi pid Ulmom Takozh dobre bivsya pid Austerlicom u 1805 roci u Pruskij kampaniyi u 1806 roci bitva pid Yenoyu Zgodom zvityazhiv u kampaniyi 1807 roku u bitvah pid Fridlandom ta Projsish Ejlau Pislya ukladannya Tilzitskogo miru povernuvsya do Franciyi otrimavshi titul gercoga Dalmackogo U 1808 roci Napoleon I spryamuvav Sulta do Ispaniyi dlya pridushennya sprotivu 10 listopada togo zh roku toj zavdav ispancyam porazki pid Gamonaloyu j zahopiv mista Burgos Santader La Korunyu de znishiv anglijske vijsko Z pochatkom u 1809 roci vijni z Portugaliyeyu Sult rushiv tudi zahopivshi mista Shavish i Portu Vtim zgodom buv vimushenij vidstupiti z Portu U 1809 roci zaznav porazki pid Talaveroyu na choli iz Zhozefom Bonapartom Napoleon priznachiv Sulta golovoyu usih francuzkih vijsk v Ispaniyi 12 listopada togo zh roku Sult rozbiv anglo ispanski vijska u bitvi pid Okanyeyu Zgodom u 1810 roci zahopiv Sevilyu ta vzyav v oblogu Kadis U 1810 roci peremig u bitvi pid Geborom ta zahopiv vazhlivu fortecyu Badahos Vtim togo zh roku zaznav porazki pid Albueroyu Pislya porazki u 1812 roci pid Salamankoyu zalishiv Ispaniyu Priyednavsya do Velikoyi armiyi u 1813 roci de ocholiv 4 j korpus Vidznachivsya u bitvi pid Baucenom Pislya cogo za nakazom Napoleona ocholiv francuzki vijska na pivdni de zahishav kordoni vid anglo ispanskih vijsk na choli iz Vellingtonom U 1814 roci vigrav bitvu pid Tuluzoyu Vtim pislya zrechennya Napoleona Bonaparta pripiniv opir Za korolya Lyudovika XVIII zberig svoye stanovishe v armiyi U 1814 roci priznachenij vijskovim ministrom Vtim pislya povernennya Napoleona z Elbi perejshov na bik ostannogo Brav uchast pid Linyi ta Vaterloo ale ne proyaviv tut svoyi vijskovi zdibnosti Na sluzhbi Burbonam U 1815 roci zgidno z Ordonansom 24 lipnya buv zmushenij zalishiti Franciyu Zhiv u Barmeni Ale u 1819 roci pislya ogoloshennya amnistiyi povernuvsya na batkivshinu U 1820 roci jogo vidnovleno u zvanni marshala U 1827 roci korol Karl X nadav Sultu zvannya pera Franciyi Na sluzhbi Luyi Filippu I Sult pidtrimav Lipnevu revolyuciyu 1830 roku Todi zh za nakazom novogo korolya Luyi Filipa obijnyav posadu vijskovogo ministra Reorganizuvav armiyu ta Nacionalnu gvardiyu stvorivshi virni novomu korolevi zagoni Za nakazom Sulta 9 bereznya stvoreno Inozemnij legion Zgodom prijnyato zakon shodo pensij vijskovikiv U 1831 ta 1834 rokah pridushiv povstannya u Lioni U 1832 1834 rokah ocholyuvav kabinet ministriv Vtim vnaslidok rozbizhnostej z Fransua Gizo pishov u vidstavku U 1839 1840 rokah znovu buv prem yer ministrom ale vnaslidok protistoyannya z palatoyu deputativ znovu pishov u vidstavku Vtim togo zh roku vtretye ocholiv kabinet ministriv Na cij posadi zalishavsya do 1847 roku Pislya vidstavki otrimav zvannya golovnogo marshala Franciyi Pomer u vlasnomu zamku poblizu ridnogo mista u 1851 roci zalishivshi pislya sebe cikavi memuari RodinaDruzhina Luyiza Joganna Yelizaveta Berg Diti Gektor Napoleon 1801 1857 Mariya Luyiza Karolina 1817 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaAlbrecht Finck von Finckenstein Axel Fuesers Napoleons Marschall Soult und Louise Berg Wallstein Verlag Gottingen 2005 ISBN 3 89244 897 3 Nicole Gotteri Le Marechal Soult Bernard Giovanangeli Editeurs octobre 2000 ISBN 2 909034 21 6