Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Ватерлоо — вирішальний бій, що відбувся 18 червня 1815 року і став остаточною поразкою Наполеона І. Французька армія під командуванням Наполеона Бонапарта була розбита двома арміями Сьомої коаліції: армією союзників Великої Британії під командуванням герцога Веллінгтона та пруською армією під командуванням Гебгарда Леберехта фон Блюхера. Битва ознаменувала кінець Наполеонівських воєн.
| Битва під Ватерлоо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Наполеонівські війни ((Сьома коаліція 1815)) | |||||||
 Битва під Ватерлоо, Віліам Садлер | |||||||
| Координати: 50°40′41″ пн. ш. 4°24′44″ сх. д. / 50.67805555558332742° пн. ш. 4.41222222224999960° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Франція | Союзна армія: Велика Британія Об'єднане королівство Нідерландів Пруссія  Ганновер Герцогство Нассау Брауншвейг | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Наполеон Мішель Ней | Герцог Веллінгтон Гебхард фон Блюхер | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 72,000 | 118,000 Союзники 68,000 Пруссаки | ||||||
| Втрати | |||||||
| 51,000 | 24,000 | ||||||
Бій відзначився відчайдушними рукопашними боями за окремі сільські будинки, зіткненням двох елітних військ — Старої Гвардії Наполеона і британської гвардійської бригади.
Ватерлоо (фр. Waterloo) — містечко у Бельгії, за 20 км від Брюсселя.
Передумови
Внаслідок поразки у кампанії 1814 року Наполеон зрікся престолу. Влада у Франції після багатьох років повернулась до представників династії Бурбонів, колишній же Імператор отримав у своє управління острів Ельбу.
За кілька місяців нова влада своїми діями змінила суспільні настрої та викликала невдоволення своєю політикою практично в усіх верствах населення, особливо в армії. Маючи намір скористатись цим, Наполеон, як правитель Ельби, висадився з кількома сотнями вояків на французькому узбережжі та почав військові дії проти Французького королівства. Надіслані назустріч йому війська перейшли на бік Наполеона, який незабаром дістався до Парижу та зайняв його своєю армією.
Під гаслом миру й введення в країні конституції, імператор Наполеон знову запанував у Франції. Саме із пропозицією миру він звернувся до Російської імперії, Великої Британії, Австрійської імперії й Королівства Пруссія — миру на умовах status quo. Однак члени Віденського конгресу поставилися до повернення «корсиканського чудовиська» різко негативно. 13 березня глави європейських урядів прийняли Декларацію, що оголосила Наполеона поза законом. Подібний крок означав для Франції війну з усією Європою. 25 березня юридично була оформлена
Навесні 1815 року положення Франції було загрозливим. ЇЇ військові сили були виснажені в попередніх кампаніях. Під рукою в імператора безпосередньо перебувало лише близько 130 тисяч чоловік при 344 гарматах, у той час, як Союзні сили могли виставити відразу близько 700 тисяч чоловік, а до кінця літа ще 300 тисяч, сподіваючись рушити проти Франції більш ніж мільйонною армією.
План союзників був зовсім простий: оточити й розчавити французькі війська, користуючись кількісною перевагою. Перед Наполеоном стояло два вибори продовження подальших дій. По-перше, він міг почекати, доки союзні армії переступлять межі Франції, таким чином проявивши себе агресорами. За цим планом передбачалося дочекатися, коли союзники втягнуться в простір між французькими фортецями та проникнуть у район Парижа та Ліона. Після цього вже починати проти супротивника швидкі й рішучі дії.
Альтернативний план передбачав захоплення ініціативи у свої руки й спробу розбити ворога на його території. Задум був досить вигідним, тому що вирішував кілька військових і політичних завдань одночасно. Наприкінці травня — початку червня Наполеон зупинився на другому плані. 11 червня він виїхав до військ, маючи намір розбити окремо дві ворожі армії: британо-голландську, під командуванням А. Веллінгтона й прусську, під командуванням Блюхера. До майбутнього театру воєнних дій поспішали ще дві армії: російська — Барклая-де-Толлі й австрійська — Шварценберга, однак вони були ще далеко, і тому у французів був шанс здобути перемогу над розділеними силами ворога.
16 червня 1815 року одночасно відбулись дві великі битви. Частина французької армії, очолювана маршалом Неєм, атакувала передові війська британців та їхніх союзників (Голландія, Бельгія, Нассау, Гановер тощо). Попри перевагу французів у кількості, битва не мала серйозних наслідків для жодної зі сторін. Тим часом правий фланг армії під керівництвом Наполеона переміг армію Пруссії у битві при Лін'ї. Пруссаки зазнали серйозних втрат і були змушені відступити, врятувавшись від знищення. Таким чином, французам вдалося запобігти запланованому об'єднанню британської та прусської армій.
Поле битви
Позиція біля Ватерлоо була міцною. Вона складалася з довгого хребта, що йде зі сходу на захід, перпендикулярно до головної дороги, що веде до Брюсселя. По гребеню хребта проходила дорога Огайн. Біля перехрестя з Брюссельською дорогою був великий в'яз, який знаходився приблизно в центрі позиції Веллінгтона і служив його командним пунктом протягом більшої частини дня. Герцог розгорнув свою піхоту в лінію, паралельно до дороги Огайн.
Використовуючи задній бік схилу, Веллінгтон приховав свою армію від французів, за винятком легкої піхоти та артилерії. Довжина фронту була відносно короткою — 4,0 км (2,5 милі). Це дозволило Веллінгтону глибоко розташувати свої сили, що він і зробив у центрі та справа, аж до села Braine-l'Alleud, розраховуючи на те, що Пруссія підсилить його лівий фланг протягом битви.
Французька армія спинилася на схилах іншого хребта на півдні. Наполеон не міг бачити позицію Веллінгтона, тому він розмістив сили симетрично біля Брюссельської дороги. Праворуч розташувався I Корпус під командуванням з 16 000 піхоти та 1500 кавалерії, а також кавалерійський резерв — 4700. Зліва був II корпус під командуванням з 13 000 піхоти й 1300 кавалерії та кавалерійським резервом 4600. Позаду в центрі, біля маєтку La Belle Alliance розташовувалися резерви, в тому числі VI корпус Лобау — 6000 чоловік, 13 000 піхоти Імператорської гвардії та кавалерійський резерв 2000.
У правому тилу французів було розташоване важливе селище Плансенуа, а з краю правого флангу — ліс Буа де Парі. Наполеон спочатку командував битвою з ферми Rossome, де він міг побачити все поле бою, але згодом перейшов на позицію біля . Командування армією на полі бою (яке тепер було значною мірою приховано від його погляду) було делеговано Нею.
Битва під Ватерлоо
Пруссаки називали також цю битву — битвою під Бель-Ал'янсі, а французи — під Мон-Сен-Жан.
Після битви при Лін'ї та бою під Наполеон вважав, що пруссаки розбиті, відкинуті до річки Маас, і переслідувані маршалом Груші. Він вирішив скористатись роздрібленістю сил союзників і розбити армію Веллінгтона (британці, голландці, брауншвейзьці, ганноверці) до їхнього об'єднання з пруссаками. Веллінгтон очистив позицію біля Катр-Бра і вирішив прийняти битву на позиції біля Ватерлоо, отримавши повідомлення від Блюхера про його прибуття вже наступного дня. Позиція розташовувалася на Мон-Сен-Жанскому плато, обабіч брюссельської дороги, від села Мерб-Брен до ферми Лавалет.
Армії
Сили союзників доходили до 70 тисяч чоловік, при 159 гарматах, сили французів — до 72,5 тисяч, при 240 гарматах.
- Британці та союзники — 67 000 солдатів різного ступеня підготовки (британці, голландці, бельгійці, представники малих німецьких князівств)
- Пруссаки — 25—60 тисяч солдатів різного ступеня підготовки (підрахунок неточний, бо пруссаки підійшли пополудні, а частина відділів взагалі не дійшла на місце бою)
- Французи (Armée du Nord) — 73 000 солдатів різного ступеня підготовки й досвіду (від ветеранів Старої гвардії до «необстріляних» рекрутів, для котрих перші битви були при Катр-Бра і Лін'ї 16 червня 1815 р.)
Перебіг битви
Битва почалась о 11:20, а закінчилась о 22:00. Хронологія
- 11:25 Наполеон починає атаку на війська Веллінгтона. Відвертальна атака на замок Угумон, за якою слідує лобова атака корпусу д'Ерлона.
- 13:30 — 15:00 Британська кавалерія з великими втратами відбиває атаку д'Ерлона.
- 16:00 Французька кавалерія починає серію атак на центр армії Веллінгтона. Піхотні каре Веллінгтона стримують атаки.
- 17:00 На правому фланзі французів з'являються прусські частини, погрожуючи захопити село Плансенуа.
- 18:00 Французькі війська захоплюють ферму Ла-Е-Сент в центрі позицій Веллінгтона.
- 19:00 Наполеон готує атаку Гвардії на позиції Веллінгтона.
- 20:00 Французька гвардія відкинута британською гвардійською бригадою.
- 21:00 Прусські війська проривають правий фланг французів.
- 22:00 Зустріч Веллінгтона і Блюхера знаменує перемогу союзників.
 |
 |
Наполеон зробив цілий ряд атак на позиції Веллінгтона. Перша атака мала відвертальний характер і була завдана по укріпленій позиції британців — помістю Угомон. Друга атака, проведена піхотним корпусом д'Ерлона була відбита силами союзницької важкої кавалерії, яка своєю чергою була з великими втратами відкинута французами. Надалі на центр армії Веллінгтона пішла в наступ французька важка кавалерія, але британці, вишикувавсь в каре, відбили напад.
До початку бою 18 червня в Наполеона було приблизно 72 тисячі чоловік при 243 гарматах, у Веллінгтона — 68 тисяч при 156 гарматах. (Харботл Т. Битви світової історії. М., 1993. С. 99-100.) Обидва полководці очікували підкріплень. Імператор чекав маршала Груші з його 35-тисячним корпусом, Веллінгтон сподівався на Блюхера, що мав після битви в Ліньї близько 80 тисяч чоловік, з яких до місця бою могли підійти близько 40—50 тисяч. Битва під Ватерлоо повинна була початися атакою французів із самого ранку, однак вночі 17 червня злива розмила дороги й імператор наказав вичікувати.
О 11:30 ранку Наполеону здалося, що земля підсохла й можна почати бій, і от «останні солдати останньої війни» почали атаку британських позицій. Перший відвертальний удар французів був спрямований на правий фланг Веллінгтона проти замка Угумон. Французькі війська, пройшовши ліс на підступах до замку, кинулися на штурм. Але укріплені стіни виявилися занадто високими й неприступними, британська артилерія й піхота вели вбивчий вогонь по нападниках. Через деякий час невелика операція перетворилася в окремий жорстокий бій.
У цей час Наполеон готував головну атаку своїх сил проти лівого крила й центру британців. На правому фланзі французьких позицій він установив батарею з 80 гармат, що відкрила смертоносний вогонь по британських військах. У цей момент на північному сході в Сен-Ламбертского лісу з'явилися неясні обриси військ у русі. Думки наполеонівських командирів розділилися. Одні затверджували, що це війська Груші, інші дотримувалися думки, що це армія Блюхера.
Несподівана для французів поява на їхньому правому крилі прусських військ Блюхера примусила Наполеона перемістити туди значні сили, в тому числі частину гвардії. Не зважаючи на появу пруссаків, французи продовжували атакувати та врешті-решт захопили Ла-Хе-Сент — укріплену ферму в самому центрі позицій Веллінгтона, після чого Наполеон кинув у вирішальну атаку свій останній резерв — .
Прусські війська продовжили вперто боротись на правому фланзі французів, в основному в селі Планшенуа, і, маючи абсолютну чисельну перевагу, з часом на чолі із Шарлем Мораном змогли захопити його, примусивши французів втікати. Водночас британська гвардія стійко відбивалась від наступальної Імператорської гвардії Наполеона, доки остання не помітила прорив пруссаків і не почала відступ, який згодом переріс у втечу.
Наполеон намагався організувати оборону, щоб прикрити армію, що втікала. Три останніх батальйони Гвардії пошикувалися в каре з імператором у середині, звідки той особисто командував обороною, з таємною надією знайти смерть на полі битви. Тут таки, недалеко, у вирі людей, що біжать, метався маршал Ней. Поранений, з обличчям, чорним від пороху, у розідраному багнетами й кулями мундирі й з уламком шпаги в руці він намагався організувати відступ. Гвардія повільно відступала, намагаючись прорватися крізь ряди супротивника, що насідав. Британці були вражені мужністю й стійкістю цих людей. Їхні ряди завжди були щільно зімкнуті, обличчя спокійні, крок розміряний і чіткий.
Одному з каре, під командуванням генерала П. Камбронна, британський полковник запропонував здатися. «Гвардія гине, але не здається!» — викликнув Камбронн. Французькі гвардійці віддали перевагу смерті аніж полону. Над полем згущалися сутінки, битва під Ватерлоо була програна.
Армія Веллінгтона перейшла в наступ, і французи були вимушені розпочати відступ по усій лінії. Зібравшись біля ферми Бель-Альянс, союзні головнокомандувачі вирішили доручити подальше переслідування французів пруссакам. Переслідування велося з надзвичайною енергією і швидкістю протягом 3 днів на відстані 150 км (до Лаона) і призвело до остаточного безладу у французькій армії. Наполеону врешті вдалось зібрати (крім корпусу Груші) близько 3 тисяч солдатів — сили, з котрими не можна було розраховувати ані захистити столицю, ані вести далі війну.
Втрати та полонені
Французький генерал Камбронн був важко поранений і взятий в полон британцями. В ході бою загинули французькі генерали Дюем і Дево. Британці втратили генералів Піктона і Понсобі. 25 тисяч французів й 22 тисячі британців і пруссаків полягли на полі бою вбитими й пораненими. Армія Наполеона, як організована сила, перестала існувати. Майже вся артилерія була загублена, дух армії зломлений, свіжих сил практично не було. Так була поставлена остання крапка в історії наполеонівських війн.
Наслідки поразки Наполеона
Поразка під Ватерлоо означала поразку всієї кампанії, поразку Франції у війні з коаліцією. Вона призвела до повторного зречення престолу Наполеоном (22 червня), до зміни політичної влади у Франції, і надалі — до її окупації союзними арміями та відновлення влади Бурбонів.
Справжнім переможцем міг відчувати себе і банкір Натан Ротшильд. Він раніше за інших дізнався про перемогу союзників, але на Лондонській біржі був підкреслено сумний і лише продавав акції. Інші торгівці вирішили, що переміг Наполеон I, і теж кинулися збувати цінні папери, які з легкістю скуповували агенти Натана. За один цей день Ротшильди збагатилися на 100 мільйонів фунтів.
Примітки
- Barbero, 2005, с. 78—79.
- Barbero, 2005, с. 80.
- Barbero, 2005, с. 83—85.
- Barbero, 2005, с. 91.
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.86-87
Джерела і література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Ватерлоо |
- Военная энциклопедия: В 8-й т. / Гл. ред. комис. П. С. Грачев (пред.). — М., 1994. — Т.2. — С. 22.
- История Франции: В 3-х т./ Редкол. A.3. Манфред (отв. ред.). — М., 1973. — Т.2. — С. 174—176.
- Кавтарадзе А. Г. Ватерлоо // Новая и новейшая история. — 1972. — № 1.-С. 158—164.
- Левицкий Н. А. Полководческое искусство Наполеона. — М., 1938. С. 250—258.
- Манфред A.3. Наполеон Бонапарт. 4-е изд. — М., 1987. С. 749—751.
- Тарле Е. В. Наполеон. — М., 1957. С. 408—413.
- Barbero, Alessandro (2005), The Battle: A New History of Waterloo, Atlantic Books, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Vaterloo virishalnij bij sho vidbuvsya 18 chervnya 1815 roku i stav ostatochnoyu porazkoyu Napoleona I Francuzka armiya pid komanduvannyam Napoleona Bonaparta bula rozbita dvoma armiyami Somoyi koaliciyi armiyeyu soyuznikiv Velikoyi Britaniyi pid komanduvannyam gercoga Vellingtona ta pruskoyu armiyeyu pid komanduvannyam Gebgarda Leberehta fon Blyuhera Bitva oznamenuvala kinec Napoleonivskih voyen Bitva pid Vaterloo Napoleonivski vijni Soma koaliciya 1815 Bitva pid Vaterloo Viliam Sadler Bitva pid Vaterloo Viliam Sadler Koordinati 50 40 41 pn sh 4 24 44 sh d 50 67805555558332742 pn sh 4 41222222224999960 sh d 50 67805555558332742 4 41222222224999960 Data 18 chervnya 1815 Misce Vaterloo Belgiya Rezultat Peremoga Koaliciyi Storoni Franciya Soyuzna armiya Velika Britaniya Ob yednane korolivstvo Niderlandiv Prussiya Gannover Gercogstvo Nassau Braunshvejg Komanduvachi Napoleon Mishel Nej Gercog Vellington Gebhard fon Blyuher Vijskovi sili 72 000 118 000 Soyuzniki 68 000 Prussaki Vtrati 51 000 24 000 Bij vidznachivsya vidchajdushnimi rukopashnimi boyami za okremi silski budinki zitknennyam dvoh elitnih vijsk Staroyi Gvardiyi Napoleona i britanskoyi gvardijskoyi brigadi Vaterloo fr Waterloo mistechko u Belgiyi za 20 km vid Bryusselya PeredumoviVnaslidok porazki u kampaniyi 1814 roku Napoleon zriksya prestolu Vlada u Franciyi pislya bagatoh rokiv povernulas do predstavnikiv dinastiyi Burboniv kolishnij zhe Imperator otrimav u svoye upravlinnya ostriv Elbu Za kilka misyaciv nova vlada svoyimi diyami zminila suspilni nastroyi ta viklikala nevdovolennya svoyeyu politikoyu praktichno v usih verstvah naselennya osoblivo v armiyi Mayuchi namir skoristatis cim Napoleon yak pravitel Elbi visadivsya z kilkoma sotnyami voyakiv na francuzkomu uzberezhzhi ta pochav vijskovi diyi proti Francuzkogo korolivstva Nadislani nazustrich jomu vijska perejshli na bik Napoleona yakij nezabarom distavsya do Parizhu ta zajnyav jogo svoyeyu armiyeyu Pid gaslom miru j vvedennya v krayini konstituciyi imperator Napoleon znovu zapanuvav u Franciyi Same iz propoziciyeyu miru vin zvernuvsya do Rosijskoyi imperiyi Velikoyi Britaniyi Avstrijskoyi imperiyi j Korolivstva Prussiya miru na umovah status quo Odnak chleni Videnskogo kongresu postavilisya do povernennya korsikanskogo chudoviska rizko negativno 13 bereznya glavi yevropejskih uryadiv prijnyali Deklaraciyu sho ogolosila Napoleona poza zakonom Podibnij krok oznachav dlya Franciyi vijnu z usiyeyu Yevropoyu 25 bereznya yuridichno bula oformlena Navesni 1815 roku polozhennya Franciyi bulo zagrozlivim YiYi vijskovi sili buli visnazheni v poperednih kampaniyah Pid rukoyu v imperatora bezposeredno perebuvalo lishe blizko 130 tisyach cholovik pri 344 garmatah u toj chas yak Soyuzni sili mogli vistaviti vidrazu blizko 700 tisyach cholovik a do kincya lita she 300 tisyach spodivayuchis rushiti proti Franciyi bilsh nizh miljonnoyu armiyeyu Plan soyuznikiv buv zovsim prostij otochiti j rozchaviti francuzki vijska koristuyuchis kilkisnoyu perevagoyu Pered Napoleonom stoyalo dva vibori prodovzhennya podalshih dij Po pershe vin mig pochekati doki soyuzni armiyi perestuplyat mezhi Franciyi takim chinom proyavivshi sebe agresorami Za cim planom peredbachalosya dochekatisya koli soyuzniki vtyagnutsya v prostir mizh francuzkimi fortecyami ta proniknut u rajon Parizha ta Liona Pislya cogo vzhe pochinati proti suprotivnika shvidki j rishuchi diyi Alternativnij plan peredbachav zahoplennya iniciativi u svoyi ruki j sprobu rozbiti voroga na jogo teritoriyi Zadum buv dosit vigidnim tomu sho virishuvav kilka vijskovih i politichnih zavdan odnochasno Naprikinci travnya pochatku chervnya Napoleon zupinivsya na drugomu plani 11 chervnya vin viyihav do vijsk mayuchi namir rozbiti okremo dvi vorozhi armiyi britano gollandsku pid komanduvannyam A Vellingtona j prussku pid komanduvannyam Blyuhera Do majbutnogo teatru voyennih dij pospishali she dvi armiyi rosijska Barklaya de Tolli j avstrijska Shvarcenberga odnak voni buli she daleko i tomu u francuziv buv shans zdobuti peremogu nad rozdilenimi silami voroga 16 chervnya 1815 roku odnochasno vidbulis dvi veliki bitvi Chastina francuzkoyi armiyi ocholyuvana marshalom Neyem atakuvala peredovi vijska britanciv ta yihnih soyuznikiv Gollandiya Belgiya Nassau Ganover tosho Popri perevagu francuziv u kilkosti bitva ne mala serjoznih naslidkiv dlya zhodnoyi zi storin Tim chasom pravij flang armiyi pid kerivnictvom Napoleona peremig armiyu Prussiyi u bitvi pri Lin yi Prussaki zaznali serjoznih vtrat i buli zmusheni vidstupiti vryatuvavshis vid znishennya Takim chinom francuzam vdalosya zapobigti zaplanovanomu ob yednannyu britanskoyi ta prusskoyi armij Pole bitviPoziciya bilya Vaterloo bula micnoyu Vona skladalasya z dovgogo hrebta sho jde zi shodu na zahid perpendikulyarno do golovnoyi dorogi sho vede do Bryusselya Po grebenyu hrebta prohodila doroga Ogajn Bilya perehrestya z Bryusselskoyu dorogoyu buv velikij v yaz yakij znahodivsya priblizno v centri poziciyi Vellingtona i sluzhiv jogo komandnim punktom protyagom bilshoyi chastini dnya Gercog rozgornuv svoyu pihotu v liniyu paralelno do dorogi Ogajn Vikoristovuyuchi zadnij bik shilu Vellington prihovav svoyu armiyu vid francuziv za vinyatkom legkoyi pihoti ta artileriyi Dovzhina frontu bula vidnosno korotkoyu 4 0 km 2 5 mili Ce dozvolilo Vellingtonu gliboko roztashuvati svoyi sili sho vin i zrobiv u centri ta sprava azh do sela Braine l Alleud rozrahovuyuchi na te sho Prussiya pidsilit jogo livij flang protyagom bitvi Roztashuvannya vijsk Francuzka armiya spinilasya na shilah inshogo hrebta na pivdni Napoleon ne mig bachiti poziciyu Vellingtona tomu vin rozmistiv sili simetrichno bilya Bryusselskoyi dorogi Pravoruch roztashuvavsya I Korpus pid komanduvannyam z 16 000 pihoti ta 1500 kavaleriyi a takozh kavalerijskij rezerv 4700 Zliva buv II korpus pid komanduvannyam z 13 000 pihoti j 1300 kavaleriyi ta kavalerijskim rezervom 4600 Pozadu v centri bilya mayetku La Belle Alliance roztashovuvalisya rezervi v tomu chisli VI korpus Lobau 6000 cholovik 13 000 pihoti Imperatorskoyi gvardiyi ta kavalerijskij rezerv 2000 U pravomu tilu francuziv bulo roztashovane vazhlive selishe Plansenua a z krayu pravogo flangu lis Bua de Pari Napoleon spochatku komanduvav bitvoyu z fermi Rossome de vin mig pobachiti vse pole boyu ale zgodom perejshov na poziciyu bilya Komanduvannya armiyeyu na poli boyu yake teper bulo znachnoyu miroyu prihovano vid jogo poglyadu bulo delegovano Neyu Panorama Vaterloo 2012 rikBitva pid VaterlooMapa bitvi Prussaki nazivali takozh cyu bitvu bitvoyu pid Bel Al yansi a francuzi pid Mon Sen Zhan Pislya bitvi pri Lin yi ta boyu pid Napoleon vvazhav sho prussaki rozbiti vidkinuti do richki Maas i peresliduvani marshalom Grushi Vin virishiv skoristatis rozdriblenistyu sil soyuznikiv i rozbiti armiyu Vellingtona britanci gollandci braunshvejzci gannoverci do yihnogo ob yednannya z prussakami Vellington ochistiv poziciyu bilya Katr Bra i virishiv prijnyati bitvu na poziciyi bilya Vaterloo otrimavshi povidomlennya vid Blyuhera pro jogo pributtya vzhe nastupnogo dnya Poziciya roztashovuvalasya na Mon Sen Zhanskomu plato obabich bryusselskoyi dorogi vid sela Merb Bren do fermi Lavalet Armiyi Sili soyuznikiv dohodili do 70 tisyach cholovik pri 159 garmatah sili francuziv do 72 5 tisyach pri 240 garmatah Britanci ta soyuzniki 67 000 soldativ riznogo stupenya pidgotovki britanci gollandci belgijci predstavniki malih nimeckih knyazivstv Prussaki 25 60 tisyach soldativ riznogo stupenya pidgotovki pidrahunok netochnij bo prussaki pidijshli popoludni a chastina viddiliv vzagali ne dijshla na misce boyu Francuzi Armee du Nord 73 000 soldativ riznogo stupenya pidgotovki j dosvidu vid veteraniv Staroyi gvardiyi do neobstrilyanih rekrutiv dlya kotrih pershi bitvi buli pri Katr Bra i Lin yi 16 chervnya 1815 r Perebig bitvi Bitva pochalas o 11 20 a zakinchilas o 22 00 Hronologiya 11 25 Napoleon pochinaye ataku na vijska Vellingtona Vidvertalna ataka na zamok Ugumon za yakoyu sliduye lobova ataka korpusu d Erlona 13 30 15 00 Britanska kavaleriya z velikimi vtratami vidbivaye ataku d Erlona 16 00 Francuzka kavaleriya pochinaye seriyu atak na centr armiyi Vellingtona Pihotni kare Vellingtona strimuyut ataki 17 00 Na pravomu flanzi francuziv z yavlyayutsya prusski chastini pogrozhuyuchi zahopiti selo Plansenua 18 00 Francuzki vijska zahoplyuyut fermu La E Sent v centri pozicij Vellingtona 19 00 Napoleon gotuye ataku Gvardiyi na poziciyi Vellingtona 20 00 Francuzka gvardiya vidkinuta britanskoyu gvardijskoyu brigadoyu 21 00 Prusski vijska prorivayut pravij flang francuziv 22 00 Zustrich Vellingtona i Blyuhera znamenuye peremogu soyuznikiv Bitva pid Vaterloo 1819 Roztashuvannya vijsk bilya Vaterloo Napoleon zrobiv cilij ryad atak na poziciyi Vellingtona Persha ataka mala vidvertalnij harakter i bula zavdana po ukriplenij poziciyi britanciv pomistyu Ugomon Druga ataka provedena pihotnim korpusom d Erlona bula vidbita silami soyuznickoyi vazhkoyi kavaleriyi yaka svoyeyu chergoyu bula z velikimi vtratami vidkinuta francuzami Nadali na centr armiyi Vellingtona pishla v nastup francuzka vazhka kavaleriya ale britanci vishikuvavs v kare vidbili napad Do pochatku boyu 18 chervnya v Napoleona bulo priblizno 72 tisyachi cholovik pri 243 garmatah u Vellingtona 68 tisyach pri 156 garmatah Harbotl T Bitvi svitovoyi istoriyi M 1993 S 99 100 Obidva polkovodci ochikuvali pidkriplen Imperator chekav marshala Grushi z jogo 35 tisyachnim korpusom Vellington spodivavsya na Blyuhera sho mav pislya bitvi v Linyi blizko 80 tisyach cholovik z yakih do miscya boyu mogli pidijti blizko 40 50 tisyach Bitva pid Vaterloo povinna bula pochatisya atakoyu francuziv iz samogo ranku odnak vnochi 17 chervnya zliva rozmila dorogi j imperator nakazav vichikuvati O 11 30 ranku Napoleonu zdalosya sho zemlya pidsohla j mozhna pochati bij i ot ostanni soldati ostannoyi vijni pochali ataku britanskih pozicij Pershij vidvertalnij udar francuziv buv spryamovanij na pravij flang Vellingtona proti zamka Ugumon Francuzki vijska projshovshi lis na pidstupah do zamku kinulisya na shturm Ale ukripleni stini viyavilisya zanadto visokimi j nepristupnimi britanska artileriya j pihota veli vbivchij vogon po napadnikah Cherez deyakij chas nevelika operaciya peretvorilasya v okremij zhorstokij bij U cej chas Napoleon gotuvav golovnu ataku svoyih sil proti livogo krila j centru britanciv Na pravomu flanzi francuzkih pozicij vin ustanoviv batareyu z 80 garmat sho vidkrila smertonosnij vogon po britanskih vijskah U cej moment na pivnichnomu shodi v Sen Lambertskogo lisu z yavilisya neyasni obrisi vijsk u rusi Dumki napoleonivskih komandiriv rozdililisya Odni zatverdzhuvali sho ce vijska Grushi inshi dotrimuvalisya dumki sho ce armiya Blyuhera Nespodivana dlya francuziv poyava na yihnomu pravomu krili prusskih vijsk Blyuhera primusila Napoleona peremistiti tudi znachni sili v tomu chisli chastinu gvardiyi Ne zvazhayuchi na poyavu prussakiv francuzi prodovzhuvali atakuvati ta vreshti resht zahopili La He Sent ukriplenu fermu v samomu centri pozicij Vellingtona pislya chogo Napoleon kinuv u virishalnu ataku svij ostannij rezerv Prusski vijska prodovzhili vperto borotis na pravomu flanzi francuziv v osnovnomu v seli Planshenua i mayuchi absolyutnu chiselnu perevagu z chasom na choli iz Sharlem Moranom zmogli zahopiti jogo primusivshi francuziv vtikati Vodnochas britanska gvardiya stijko vidbivalas vid nastupalnoyi Imperatorskoyi gvardiyi Napoleona doki ostannya ne pomitila proriv prussakiv i ne pochala vidstup yakij zgodom pereris u vtechu Napoleon namagavsya organizuvati oboronu shob prikriti armiyu sho vtikala Tri ostannih bataljoni Gvardiyi poshikuvalisya v kare z imperatorom u seredini zvidki toj osobisto komanduvav oboronoyu z tayemnoyu nadiyeyu znajti smert na poli bitvi Tut taki nedaleko u viri lyudej sho bizhat metavsya marshal Nej Poranenij z oblichchyam chornim vid porohu u rozidranomu bagnetami j kulyami mundiri j z ulamkom shpagi v ruci vin namagavsya organizuvati vidstup Gvardiya povilno vidstupala namagayuchis prorvatisya kriz ryadi suprotivnika sho nasidav Britanci buli vrazheni muzhnistyu j stijkistyu cih lyudej Yihni ryadi zavzhdi buli shilno zimknuti oblichchya spokijni krok rozmiryanij i chitkij Odnomu z kare pid komanduvannyam generala P Kambronna britanskij polkovnik zaproponuvav zdatisya Gvardiya gine ale ne zdayetsya vikliknuv Kambronn Francuzki gvardijci viddali perevagu smerti anizh polonu Nad polem zgushalisya sutinki bitva pid Vaterloo bula prograna Armiya Vellingtona perejshla v nastup i francuzi buli vimusheni rozpochati vidstup po usij liniyi Zibravshis bilya fermi Bel Alyans soyuzni golovnokomanduvachi virishili doruchiti podalshe peresliduvannya francuziv prussakam Peresliduvannya velosya z nadzvichajnoyu energiyeyu i shvidkistyu protyagom 3 dniv na vidstani 150 km do Laona i prizvelo do ostatochnogo bezladu u francuzkij armiyi Napoleonu vreshti vdalos zibrati krim korpusu Grushi blizko 3 tisyach soldativ sili z kotrimi ne mozhna bulo rozrahovuvati ani zahistiti stolicyu ani vesti dali vijnu Vtrati ta poloneni Francuzkij general Kambronn buv vazhko poranenij i vzyatij v polon britancyami V hodi boyu zaginuli francuzki generali Dyuem i Devo Britanci vtratili generaliv Piktona i Ponsobi 25 tisyach francuziv j 22 tisyachi britanciv i prussakiv polyagli na poli boyu vbitimi j poranenimi Armiya Napoleona yak organizovana sila perestala isnuvati Majzhe vsya artileriya bula zagublena duh armiyi zlomlenij svizhih sil praktichno ne bulo Tak bula postavlena ostannya krapka v istoriyi napoleonivskih vijn Naslidki porazki NapoleonaPole Vaterloo suchasnij stan Na perednomu plani kam yana tablicya zi shemoyu bitvi Porazka pid Vaterloo oznachala porazku vsiyeyi kampaniyi porazku Franciyi u vijni z koaliciyeyu Vona prizvela do povtornogo zrechennya prestolu Napoleonom 22 chervnya do zmini politichnoyi vladi u Franciyi i nadali do yiyi okupaciyi soyuznimi armiyami ta vidnovlennya vladi Burboniv Spravzhnim peremozhcem mig vidchuvati sebe i bankir Natan Rotshild Vin ranishe za inshih diznavsya pro peremogu soyuznikiv ale na Londonskij birzhi buv pidkresleno sumnij i lishe prodavav akciyi Inshi torgivci virishili sho peremig Napoleon I i tezh kinulisya zbuvati cinni paperi yaki z legkistyu skupovuvali agenti Natana Za odin cej den Rotshildi zbagatilisya na 100 miljoniv funtiv PrimitkiBarbero 2005 s 78 79 Barbero 2005 s 80 Barbero 2005 s 83 85 Barbero 2005 s 91 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 86 87Dzherela i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pid Vaterloo Voennaya enciklopediya V 8 j t Gl red komis P S Grachev pred M 1994 T 2 S 22 Istoriya Francii V 3 h t Redkol A 3 Manfred otv red M 1973 T 2 S 174 176 Kavtaradze A G Vaterloo Novaya i novejshaya istoriya 1972 1 S 158 164 Levickij N A Polkovodcheskoe iskusstvo Napoleona M 1938 S 250 258 Manfred A 3 Napoleon Bonapart 4 e izd M 1987 S 749 751 Tarle E V Napoleon M 1957 S 408 413 Barbero Alessandro 2005 The Battle A New History of Waterloo Atlantic Books ISBN 1 84354 310 9