Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Маренго (фр. bataille de Marengo) — фінальна битва Другої Італійської кампанії Бонапарта 1800 року, яка відбулася 14 червня між Австрією і Францією і за підсумками якої австрійська армія в Італії змушена була капітулювати й залишити Італію.
| Битва при Маренго | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна другої коаліції | |||||||
 () Битва при Маренго 14 червня 1800 р. () | |||||||
| Координати: 44°53′00″ пн. ш. 8°41′00″ сх. д. / 44.88333333336077402009323123° пн. ш. 8.68333333336107671129866503° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Перша французька республіка |  Австрійська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Перший консул Бонапарт | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 28 000 солдатів: 23 000 у Бонапарта, 5000 у Антуана Дезе; 18 гармат | 28 500 солдатів 92 гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| близько 7000: понад 2000 вбитих, 3600 поранених, 900 полонених | близько 20 000: 4500 вбитих, 8000 поранених, 7000 полонених | ||||||
Передісторія битви
25 грудня 1799 року Наполеон Бонапарт, який незадовго до цього став першим консулом Франції, звернувся до англійського й австрійського монархів з публічними листами, в яких закликав їх відмовитися від війни, щоб уникнути кровопролиття. Проте союзники не погодилися. Наполеон зрозумів, що війни не уникнути. Він звернувся до громадян Франції і викликав справжній патріотичний підйом. У розпорядження Наполеона було передано 200 000 рекрутів. Крім того, під його прапори були покликані ще 30 000 ветеранів.
Зосередивши значні сили у Бельгії й Німеччині, Наполеон вирішив вдатися до нового італійського походу військами, що залишилися в його розпорядженні. Вміло маневруючи, вводячи в оману супротивника і проходячи через вузькі альпійські перевали, Наполеон вийшов австрійцям в тил. 2 червня 1800 року Наполеон вступив у Мілан, потім у Павію, Брешію, Кремону та інші міста.
Проте відтак Наполеон скоїв помилку: згораючи від нетерпіння досягти, після 6-місячних трудів, остаточного результату і вступити в бій, він залишив 12 червня чудову позицію біля Страделли, яка до того ж максимально відповідала його складу армії (недостатня кількість кінноти та артилерії) і подався розшукувати ворога; того дня він дібрався Вогери. 13 червня, залишивши частину військ для обкладення Тортони, він перейшов річку Скривія. Погано здійснена розвідка призвела до сумніву, чи не пішла австрійська армія на Геную або до верхнього По, з метою прокласти собі шлях лівим берегом; між іншим, у той час австрійці стояли за річкою Бормідою. Бонапарт, залишивши під Маренго тільки частину військ, мав намір з рештою піти через річку Скривія, але цьому завадив розлив річки.
Розташування військ
Напередодні битви, у ніч на 14 червня, французька армія була вкрай розкидана: Віктор — під Маренго, Ланн і Мюрат — під Сан-Джуліано, Дезе — під Рівальтою, Моньє — під Торрою-ді-Гарафолло. Наступного дня вся австрійська армія перейшла Борміду і несподівано атакувала французів; зібрав військову раду, на якій було вирішено вступити в бій на знаменитій Маренгзькій рівнині, яка чи не найбільше відповідала складу австрійської армії (численна і чудова кіннота та артилерія).
Хід битви
На світанку 14 червня 40 тисяч австріяків з численною артилерією переправилися по 2 мостах через річку Борміду й енергійно атакували французів (15-16 тисяч), які стояли відкрито і мали тільки на лівому фланзі опорний пункт, північніше Маренго, прикритий глибоким болотистим струмком. Австрійці переправлялися: Отт — на лівому крилі в напрямку на Кастель-Черіоле, по дорозі до Сале; в центрі — Гаддік, а за ним Мелас на Педрабону (Пієтрабону) і Маренго; на правому крилі — О'Рель по дорозі на Тортону.
Французи були розташовані: попереду корпус Віктора — дивізія Гардона — біля Педрабони, дивізія Шамберлака — у Маренго; на правому крилі — кавалерійська бригада Шампо, на лівому — Келлерман; Лан уступом назад у Форначе становив резерв за правим флангом; Дезе з дивізією Буде йшов до Нові для приєднання до армії, а інша його дивізія (Моньє) рухалася від Сан-Джуліано на Кастель-Черіоле; гвардія стояла біля Бурани.
Вранці 14 червня Бонапарт дізнався, що австрійська армія переправилася через річку Борміду і йде на Маренго. Він поспішив з невеликими резервами на поле битви, де билася його армія. Австрійці завдали серйозного удару по французах.
Корпус генерала Віктора завзято відбивав атаки австрійців, які намагалися перебратися через струмок Фантононе. Генерал Отт, війська якого були на лівому фланзі, спробував обійти французів. Його солдати під картечним вогнем навели мости і форсували струмок. Французи стійко оборонялися проти переважаючих сил, але вже знемагали, коли близько 10-ї ранку прибув з Гафаролло Бонапарт з дивізією Моньє й консульською гвардією. З метою надати міцної основи своєму правому флангу, Бонапарт побудував зі своєї гвардії каре, котре стримувало атаки австрійської кінноти, й рушив дивізію Моньє до Кастель-Черіоле. Бій закипів з новою силою вздовж усієї лінії. Правий фланг армії Наполеона подався і змушений був почати відступ. Мелас, напружуючи останні зусилля, опанував Маренго.
Лівий фланг (Віктор і Ланн) остаточно розладнався, усі спроби зайняти Кастель-Черіоле руйнувалися; австрійці (36 тисяч, 200 гармат) обійшли обидва крила французів; тільки правий фланг повільно відступав під натиском. Наполеон ввів останні резерви, але це не виправило становище. Тоді Наполеон кинув у бій 800 гренадерів Консульської гвардії. Але й вони вже не могли врятувати становище французької армії. Біля другої години дня французи почали відходити під прикриттям корпусу Ланна і гренадерів. За три години Ланн пройшов 4 км. Неодноразово він зупинявся і під картечним вогнем кидав у штикову атаку своїх солдатів. 24 австрійських гармати в упор розстрілювали французькі каре. Ядра, рикошетячи від землі, пробивали цілі коридори в щільних побудовах французів, куди стрімко кидалися австрійські вершники. Але французькі солдати ще тісніше об'єднували свої ряди. Однак навіть така відвага не допомагала: французи продовжували відступати під натиском ворога.
Опівдні Мелас, будучи легко поранений і впевнений у перемозі, поїхав до Алессандрії, доручивши генералу Цаху переслідувати французів. Цах склав авангард (2 піхотних полки з частиною гренадерів), а іншим військам наказав згортатися в похідні колони; вони призупинилися і значно відстали від авангарду. До трьох годин дня французька армія, переслідувана австрійцями, відступала по всьому фронту. По суті справи, Наполеон програв битву.
Генерал Дезе, котрий раніше наступав з другою дивізією свого корпусу в напрямку до міста Нові, пішов за власної ініціативи на постріли до Маренго і вийшов у Сан-Джуліано близько третьої години дня. Відтак він розгорнув дивізію генерала Буде попереду Сан-Джуліано, приховавши її від ворога складкою місцевості. Залишки французької армії, що тоді відступали, прилаштувалися до нього на флангах: ліворуч Віктор, праворуч Ланн, гвардія і Моньє, займаючи фронт від Сан-Джуліано у напрямку на Кастель-Черіоле; позаду й лівіше від Ланна стала кіннота Келлермана і Шампо.
Австрійці безтурботно переслідували французів, майже згорнувшись у похідні колони. Як тільки голова колони Цаха наблизилася, Мармон висунув уперед батарею з дванадцяти знарядь і приголомшив австрійців несподіваним картечним вогнем. Дезе кинувся вперед з піхотою і перекинув голову колони, причому сам був убитий в перші хвилини бою. Австрійські гренадери наполегливо чинили опір, але в цей час Келлерман налетів на них зі своєю важкою кіннотою й атакував у фланг, одночасно з піхотою, котра ударила їх з фронту. Гренадери, розділені на 2 частини, були відкинуті. В рядах австрійців почалася паніка, і до 17 години військо в паніці кинулося до річки Борміди. У тисняві австрійцям насилу вдалося перебратися на інший берег річки і врятуватися втечею. Близько 2 тисяч осіб з генералом Цахом здалися в полон.
Потім Келлерман атакував австрійську кінноту і перекинув її догори дриґом; вся французька лінія кинулася вперед і погнала у великому безладді австрійців, і тільки мужня оборона хорватів О'Рельї у передмостовому укріпленні врятувала залишки австрійців від абсолютного знищення. Тут австрійці втратили 8 тисяч убитими й пораненими, 4 тисячі полоненими і 30 гармат; французи — 7 тисяч убитими й пораненими.
Підсумок
Наступного дня, 15 червня, Мелас послав у штаб Наполеона парламентерів із пропозицією перемир'я. Наполеон погодився не перешкоджати відступу австрійців з Північної Італії. Мелас підписав Олександрійську конвенцію, за якою йому надавалася змога відправитися в Австрію, причому він здав французам Ломбардію, П'ємонт і Геную з усіма фортецями.
Наполеон згодом дуже пишався своєю перемогою під Маренго, ставлячи її в один ряд з Аустерліцем і Єною. Проте вирішальну роль у битві відіграв генерал Луї Дезе. Двічі соратники Наполеона бачили сльози на очах імператора: вперше — коли йому повідомили про загибель Дезе і вдруге, дев'ятьма роками пізніше, коли ядром відірвало ноги маршалові Лану. Ввечері 14 червня 1800 року Наполеон вигукнув: «Яким би гарним був цей день, якби сьогодні я міг обійняти Дезе!»
Розглядаючи цей бій, важко відшукати подію у військовій історії, яка була б настільки багатою на різного роду несподіванки, як битва під Маренго: несподіване зіткнення, внаслідок погано проведеної розвідки; несподіваний розлив річки Скривія, яка завадила Бонапарту повернутися на позицію біля Страделли; нарешті, несподіване прибуття Дезе. Хоч би якою гарною була ця операція в стратегічному плані, але вона не принесла жодної користі загальному стану справ. Після перемоги під Маренго війна тривала до початку грудня, коли — на головному театрі військових дій — остаточно не визначила кінець війни.
Мистецтво
-
![image]()
Битва під Маренго 14 червня 1800 р. (Луї-Франсуа Лежен) -
![image]()
Цікаві факти
Після битви словом «маренго» стали називати сіру або чорну тканину з вкрапленнями білої або сірої нитки (що характерно для домотканої матерії). Такий колір асоціювався із сірим сукном шинелі Бонапарта і ненадовго увійшов у моду.
На честь перемоги французького війська на чолі з Наполеоном названо страву з курки — Курча Маренго.
Примітки
- 9 листопада 1799 року в Парижі відбувся військовий переворот, в результаті якого була повалена Директорія і влада перейшла в руки трьох консулів — Роже Дюко, Сійеса й Наполеона. Наполеон став Першим консулом і фактичним правителем країни.
Джерела
- Маренго // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Маренго // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Маренго // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мєрніков А. Р., Спектор А. А. Всесвітня історія воєн. — Мінськ., 2005.
- Карнацевич Ст. Л. 100 знаменитих битв. — Харків., 2004.
- Зотов А. В. Забутий Моро, Спб., ЗНАК, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Marengo fr bataille de Marengo finalna bitva Drugoyi Italijskoyi kampaniyi Bonaparta 1800 roku yaka vidbulasya 14 chervnya mizh Avstriyeyu i Franciyeyu i za pidsumkami yakoyi avstrijska armiya v Italiyi zmushena bula kapitulyuvati j zalishiti Italiyu Bitva pri Marengo Vijna drugoyi koaliciyi Bitva pri Marengo 14 chervnya 1800 r Bitva pri Marengo 14 chervnya 1800 r Koordinati 44 53 00 pn sh 8 41 00 sh d 44 88333333336077402009323123 pn sh 8 68333333336107671129866503 sh d 44 88333333336077402009323123 8 68333333336107671129866503 Data 14 chervnya 1800 Misce en Italiya Rezultat Peremoga francuziv Storoni Persha francuzka respublika Avstrijska imperiya Komanduvachi Pershij konsul Bonapart Vijskovi sili 28 000 soldativ 23 000 u Bonaparta 5000 u Antuana Deze 18 garmat 28 500 soldativ 92 garmati Vtrati blizko 7000 ponad 2000 vbitih 3600 poranenih 900 polonenih blizko 20 000 4500 vbitih 8000 poranenih 7000 polonenihPeredistoriya bitvi25 grudnya 1799 roku Napoleon Bonapart yakij nezadovgo do cogo stav pershim konsulom Franciyi zvernuvsya do anglijskogo j avstrijskogo monarhiv z publichnimi listami v yakih zaklikav yih vidmovitisya vid vijni shob uniknuti krovoprolittya Prote soyuzniki ne pogodilisya Napoleon zrozumiv sho vijni ne uniknuti Vin zvernuvsya do gromadyan Franciyi i viklikav spravzhnij patriotichnij pidjom U rozporyadzhennya Napoleona bulo peredano 200 000 rekrutiv Krim togo pid jogo prapori buli poklikani she 30 000 veteraniv Zoseredivshi znachni sili u Belgiyi j Nimechchini Napoleon virishiv vdatisya do novogo italijskogo pohodu vijskami sho zalishilisya v jogo rozporyadzhenni Vmilo manevruyuchi vvodyachi v omanu suprotivnika i prohodyachi cherez vuzki alpijski perevali Napoleon vijshov avstrijcyam v til 2 chervnya 1800 roku Napoleon vstupiv u Milan potim u Paviyu Breshiyu Kremonu ta inshi mista Prote vidtak Napoleon skoyiv pomilku zgorayuchi vid neterpinnya dosyagti pislya 6 misyachnih trudiv ostatochnogo rezultatu i vstupiti v bij vin zalishiv 12 chervnya chudovu poziciyu bilya Stradelli yaka do togo zh maksimalno vidpovidala jogo skladu armiyi nedostatnya kilkist kinnoti ta artileriyi i podavsya rozshukuvati voroga togo dnya vin dibravsya Vogeri 13 chervnya zalishivshi chastinu vijsk dlya obkladennya Tortoni vin perejshov richku Skriviya Pogano zdijsnena rozvidka prizvela do sumnivu chi ne pishla avstrijska armiya na Genuyu abo do verhnogo Po z metoyu proklasti sobi shlyah livim beregom mizh inshim u toj chas avstrijci stoyali za richkoyu Bormidoyu Bonapart zalishivshi pid Marengo tilki chastinu vijsk mav namir z reshtoyu piti cherez richku Skriviya ale comu zavadiv rozliv richki Roztashuvannya vijskNaperedodni bitvi u nich na 14 chervnya francuzka armiya bula vkraj rozkidana Viktor pid Marengo Lann i Myurat pid San Dzhuliano Deze pid Rivaltoyu Monye pid Torroyu di Garafollo Nastupnogo dnya vsya avstrijska armiya perejshla Bormidu i nespodivano atakuvala francuziv zibrav vijskovu radu na yakij bulo virisheno vstupiti v bij na znamenitij Marengzkij rivnini yaka chi ne najbilshe vidpovidala skladu avstrijskoyi armiyi chislenna i chudova kinnota ta artileriya Hid bitviHud Gvardiya Napoleona v bitvi pid Marengo Na svitanku 14 chervnya 40 tisyach avstriyakiv z chislennoyu artileriyeyu perepravilisya po 2 mostah cherez richku Bormidu j energijno atakuvali francuziv 15 16 tisyach yaki stoyali vidkrito i mali tilki na livomu flanzi opornij punkt pivnichnishe Marengo prikritij glibokim bolotistim strumkom Avstrijci perepravlyalisya Ott na livomu krili v napryamku na Kastel Cheriole po dorozi do Sale v centri Gaddik a za nim Melas na Pedrabonu Piyetrabonu i Marengo na pravomu krili O Rel po dorozi na Tortonu Francuzi buli roztashovani poperedu korpus Viktora diviziya Gardona bilya Pedraboni diviziya Shamberlaka u Marengo na pravomu krili kavalerijska brigada Shampo na livomu Kellerman Lan ustupom nazad u Fornache stanoviv rezerv za pravim flangom Deze z diviziyeyu Bude jshov do Novi dlya priyednannya do armiyi a insha jogo diviziya Monye ruhalasya vid San Dzhuliano na Kastel Cheriole gvardiya stoyala bilya Burani Vranci 14 chervnya Bonapart diznavsya sho avstrijska armiya perepravilasya cherez richku Bormidu i jde na Marengo Vin pospishiv z nevelikimi rezervami na pole bitvi de bilasya jogo armiya Avstrijci zavdali serjoznogo udaru po francuzah Korpus generala Viktora zavzyato vidbivav ataki avstrijciv yaki namagalisya perebratisya cherez strumok Fantonone General Ott vijska yakogo buli na livomu flanzi sprobuvav obijti francuziv Jogo soldati pid kartechnim vognem naveli mosti i forsuvali strumok Francuzi stijko oboronyalisya proti perevazhayuchih sil ale vzhe znemagali koli blizko 10 yi ranku pribuv z Gafarollo Bonapart z diviziyeyu Monye j konsulskoyu gvardiyeyu Z metoyu nadati micnoyi osnovi svoyemu pravomu flangu Bonapart pobuduvav zi svoyeyi gvardiyi kare kotre strimuvalo ataki avstrijskoyi kinnoti j rushiv diviziyu Monye do Kastel Cheriole Bij zakipiv z novoyu siloyu vzdovzh usiyeyi liniyi Pravij flang armiyi Napoleona podavsya i zmushenij buv pochati vidstup Melas napruzhuyuchi ostanni zusillya opanuvav Marengo Livij flang Viktor i Lann ostatochno rozladnavsya usi sprobi zajnyati Kastel Cheriole rujnuvalisya avstrijci 36 tisyach 200 garmat obijshli obidva krila francuziv tilki pravij flang povilno vidstupav pid natiskom Napoleon vviv ostanni rezervi ale ce ne vipravilo stanovishe Todi Napoleon kinuv u bij 800 grenaderiv Konsulskoyi gvardiyi Ale j voni vzhe ne mogli vryatuvati stanovishe francuzkoyi armiyi Bilya drugoyi godini dnya francuzi pochali vidhoditi pid prikrittyam korpusu Lanna i grenaderiv Za tri godini Lann projshov 4 km Neodnorazovo vin zupinyavsya i pid kartechnim vognem kidav u shtikovu ataku svoyih soldativ 24 avstrijskih garmati v upor rozstrilyuvali francuzki kare Yadra rikoshetyachi vid zemli probivali cili koridori v shilnih pobudovah francuziv kudi strimko kidalisya avstrijski vershniki Ale francuzki soldati she tisnishe ob yednuvali svoyi ryadi Odnak navit taka vidvaga ne dopomagala francuzi prodovzhuvali vidstupati pid natiskom voroga Opivdni Melas buduchi legko poranenij i vpevnenij u peremozi poyihav do Alessandriyi doruchivshi generalu Cahu peresliduvati francuziv Cah sklav avangard 2 pihotnih polki z chastinoyu grenaderiv a inshim vijskam nakazav zgortatisya v pohidni koloni voni prizupinilisya i znachno vidstali vid avangardu Do troh godin dnya francuzka armiya peresliduvana avstrijcyami vidstupala po vsomu frontu Po suti spravi Napoleon prograv bitvu General Deze kotrij ranishe nastupav z drugoyu diviziyeyu svogo korpusu v napryamku do mista Novi pishov za vlasnoyi iniciativi na postrili do Marengo i vijshov u San Dzhuliano blizko tretoyi godini dnya Vidtak vin rozgornuv diviziyu generala Bude poperedu San Dzhuliano prihovavshi yiyi vid voroga skladkoyu miscevosti Zalishki francuzkoyi armiyi sho todi vidstupali prilashtuvalisya do nogo na flangah livoruch Viktor pravoruch Lann gvardiya i Monye zajmayuchi front vid San Dzhuliano u napryamku na Kastel Cheriole pozadu j livishe vid Lanna stala kinnota Kellermana i Shampo Avstrijci bezturbotno peresliduvali francuziv majzhe zgornuvshis u pohidni koloni Yak tilki golova koloni Caha nablizilasya Marmon visunuv upered batareyu z dvanadcyati znaryad i prigolomshiv avstrijciv nespodivanim kartechnim vognem Deze kinuvsya vpered z pihotoyu i perekinuv golovu koloni prichomu sam buv ubitij v pershi hvilini boyu Avstrijski grenaderi napoleglivo chinili opir ale v cej chas Kellerman naletiv na nih zi svoyeyu vazhkoyu kinnotoyu j atakuvav u flang odnochasno z pihotoyu kotra udarila yih z frontu Grenaderi rozdileni na 2 chastini buli vidkinuti V ryadah avstrijciv pochalasya panika i do 17 godini vijsko v panici kinulosya do richki Bormidi U tisnyavi avstrijcyam nasilu vdalosya perebratisya na inshij bereg richki i vryatuvatisya vtecheyu Blizko 2 tisyach osib z generalom Cahom zdalisya v polon Potim Kellerman atakuvav avstrijsku kinnotu i perekinuv yiyi dogori drigom vsya francuzka liniya kinulasya vpered i pognala u velikomu bezladdi avstrijciv i tilki muzhnya oborona horvativ O Relyi u peredmostovomu ukriplenni vryatuvala zalishki avstrijciv vid absolyutnogo znishennya Tut avstrijci vtratili 8 tisyach ubitimi j poranenimi 4 tisyachi polonenimi i 30 garmat francuzi 7 tisyach ubitimi j poranenimi PidsumokNastupnogo dnya 15 chervnya Melas poslav u shtab Napoleona parlamenteriv iz propoziciyeyu peremir ya Napoleon pogodivsya ne pereshkodzhati vidstupu avstrijciv z Pivnichnoyi Italiyi Melas pidpisav Oleksandrijsku konvenciyu za yakoyu jomu nadavalasya zmoga vidpravitisya v Avstriyu prichomu vin zdav francuzam Lombardiyu P yemont i Genuyu z usima fortecyami Napoleon zgodom duzhe pishavsya svoyeyu peremogoyu pid Marengo stavlyachi yiyi v odin ryad z Austerlicem i Yenoyu Prote virishalnu rol u bitvi vidigrav general Luyi Deze Dvichi soratniki Napoleona bachili slozi na ochah imperatora vpershe koli jomu povidomili pro zagibel Deze i vdruge dev yatma rokami piznishe koli yadrom vidirvalo nogi marshalovi Lanu Vvecheri 14 chervnya 1800 roku Napoleon viguknuv Yakim bi garnim buv cej den yakbi sogodni ya mig obijnyati Deze Rozglyadayuchi cej bij vazhko vidshukati podiyu u vijskovij istoriyi yaka bula b nastilki bagatoyu na riznogo rodu nespodivanki yak bitva pid Marengo nespodivane zitknennya vnaslidok pogano provedenoyi rozvidki nespodivanij rozliv richki Skriviya yaka zavadila Bonapartu povernutisya na poziciyu bilya Stradelli nareshti nespodivane pributtya Deze Hoch bi yakoyu garnoyu bula cya operaciya v strategichnomu plani ale vona ne prinesla zhodnoyi koristi zagalnomu stanu sprav Pislya peremogi pid Marengo vijna trivala do pochatku grudnya koli na golovnomu teatri vijskovih dij ostatochno ne viznachila kinec vijni MistectvoBitva pid Marengo 14 chervnya 1800 r Luyi Fransua Lezhen Kartina na porcelyani Bitva pid Marengo Cikavi faktiPislya bitvi slovom marengo stali nazivati siru abo chornu tkaninu z vkraplennyami biloyi abo siroyi nitki sho harakterno dlya domotkanoyi materiyi Takij kolir asociyuvavsya iz sirim suknom shineli Bonaparta i nenadovgo uvijshov u modu Na chest peremogi francuzkogo vijska na choli z Napoleonom nazvano stravu z kurki Kurcha Marengo Primitki9 listopada 1799 roku v Parizhi vidbuvsya vijskovij perevorot v rezultati yakogo bula povalena Direktoriya i vlada perejshla v ruki troh konsuliv Rozhe Dyuko Sijesa j Napoleona Napoleon stav Pershim konsulom i faktichnim pravitelem krayini DzherelaMarengo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaMarengo Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Marengo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Myernikov A R Spektor A A Vsesvitnya istoriya voyen Minsk 2005 Karnacevich St L 100 znamenitih bitv Harkiv 2004 Zotov A V Zabutij Moro Spb ZNAK 2009