Севі́лья (ісп. Sevilla, англ. Seville) — місто на півдні Іспанії з населенням 684 164 жителів (2023), населення Севільської агломерації становить 1 548 741 осіб (2020 рік). Столиця автономного регіону Андалусія і провінції Севілья. Відповідно до легенди, було засноване міфічним давньогрецьким героєм Гераклом. Нинішня назва міста походить від арабської назви Ісбілія. Іспанською мешканців міста називають «Севілья́нос». Севілья є четвертим за кількістю населення містом Іспанії та найбільшим містом півдня країни, великим промисловим і торговим центром, а також центром туризму. Севілья відома своїми архітектурними пам'ятками, зокрема палацом Алькасар, кафедральним собором, вежами Хіральда та Торре-дель-Оро, що створюють неповторну панораму міста. Неподалік від Севільї знаходяться історичне місто Кармона та залишки давньоримського міста Італіка. Головною окрасою міста є Севільський собор
Севілья Sevilla | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Панорама міста | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
37°22′ пн. ш. 5°59′ зх. д. / 37.367° пн. ш. 5.983° зх. д. | ||||||||
Країна | Іспанія | |||||||
Регіон | Андалусія | |||||||
Адмінцентр | d | |||||||
Столиця для | Андалусія, d, Севілья, Альмохади[d] і d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Площа | 141.42 км² | |||||||
Населення | 684 164 (2023 рік) | |||||||
· густота | 4875, 08 осіб/км² | |||||||
Агломерація | 1 548 741 | |||||||
Висота НРМ | 7 м | |||||||
Географічна зона | Бетіцька низовина | |||||||
Водойма | d, Гвадалквівір | |||||||
Назва мешканців | ісп. sevillano, ісп. sevillana, ісп. hispalense, фр. Sévillan[1], фр. Sévillane[1], аст. sevillanu, аст. sevillana, аст. sevillano, аст. sevillanes, аст. sevillanos, словен. Sevíllčan і словен. Sevíllčanka | |||||||
Міста-побратими | Краків, Гвадалахара | |||||||
Телефонний код | (+34) 95* | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | SE | |||||||
GeoNames | 6361046 | |||||||
OSM | r342563 ·R | |||||||
Поштові індекси | 410XX | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | Альфредо Санчес Монтесейрін | |||||||
Вебсайт | www.sevilla.org | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Севілья у Вікісховищі |
Розташування
Місто розташоване в південній частині Іспанії, в західній частині Андалусії на відстані 90 км від кордону з Португалією. Розташована на родючій, добре освоєній рівнині, по обидва боки річки Гвадалквівір, що є судноплавною для морських кораблів від гирла до Севільї. Древня частина міста розташована на лівому березі Гвадалквівіру й оточена передмістями Лос-Умерос, Сестеріа, Баратільо, Карретеріа, Ресолана, Сан-Бернардо, Сан-Долі й Ла-Кальсада, а також Макарена. Від давнього міського муру з 66 вежами сьогодні залишилися тільки фрагменти. На правому березі річки розташований район Тріана.
Відстані від Севільї до інших міст Іспанії: Кадіс — 125 км, Кордова — 140 км, Малага — 219 км, Гранада — 250 км, Мадрид — 541 км, Барселона — 1046 км.
- Севілья на карті Андалусії
- Севільська агломерація (червоне) на карті провінції Севілья
- Комарка Велика Севілья на карті провінції Севілья
- Карта Севільї
Історія міста
Античність
Місто відоме ще з доримської епохи. Під час Пунічних війн місто було ареною боротьби між Карфагеном та Римом. Карфагеняни заволоділи містом в 216 році до н. е., а римляни відвойували його в 206 році до н. е. За часів Римської імперії Севілья відома як Гіспаліс (Hispalis). За Юлія Цезаря місто стає центром провінції Бетика. Архітектурною пам'яткою з римських часів є фрагменти акведука. В 426 році містом заволоділи вандали, а в 441 — свеви.
Середньовіччя
У VI столітті Іберійський півострів, і Севілья разом з ним, стає частиною королівства вестготів. Імператор Візантії Юстиніан в 553 році захоплює місто і робить його частиною своєї імперії, проте в 580 вестготи поверають його собі. У вестготський період в місті жив відомий вчений та релігійний діяч раннього середньовіччя св. Ісидор Севільський, який майже тридцять років був єпископом Севільї. У 590 та 619 роках відбулися перший та другий Севільські церковні собори.
У 712 році араби втручаються в династичну суперечку між вестготськими правителями. Того ж року губернатор північної Африки Муса ібн-Нусайр висаджується на південноіспанському узбережжі з вісімнадцятитисячною армією і захоплює Севілью. В 715 році син Муси, Абд аль-Азіз робить її своєю столицею, проте в 717 році його вбивають і столиця мусульманської Андалусії переноситься до Кордови.
844 року місто зруйнували вікінги. Після розпаду Кордовського халіфату в 1023 Севілья стала столицею маленької держави , в 1091 — увійшла до складу держави Альморавідів, а в — 1148 році її захопили Альмохади, які в 1170 році зробили її своєю столицею. За арабської ери місто стало називатися Ісбілія. У період правління Альмохадів було збудовано низку архітектурних пам'яток міста — фортецю Севільський Алькасар, вежі Хіральда та Торре-дель-Оро, мури Макарени. Під владою арабів воно залишалося до 23 листопада 1248 року, коли його після вісімнадцятимісячної облоги завоював король Фернандо III Кастильський.
Після переходу Севільї під владу католицьких королів Кастилії почався економічний занепад міста, спричинений втечею близько 300 000 маврів у контрольовані мусульманськими правителями Гранаду та північну Африку. У 1251 в місті було збудовано верфі. Король Кастилії Педро I дозволив переїзд до Севільї маврських ремісників, які зокрема збудували королівський палац на місці алькасара — колишньої арабської фортеці. В 1391 відбувся погром євреїв, які до того часу мешкали під королівським захистом в прилеглому до Алькасара кварталі . 6 лютого 1481 року в Севільї відбувся перший трибунал іспанської інквізиції, за вироком якого було спалено живцем шістьох осіб.
Новий час
Золота доба в історії Севільї розпочалася після відкриття Америки Колумбом. У 1503 році в Севільї засновано так звану Каса-де-Контратасьйон (ісп. Casa de la Contratación — дім найму) — установу, що контролювала торгівлю з колоніями. Таким чином місто отримало монополію на торгівлю з іспанськими колоніями Нового світу і збагатилося. В ті часи Севілья була третім за розміром містом західного світу, її населення сягало 150 тисяч. У 1647-1652 роках місто пережило епідемію чуми, названу Великою чумою Севільї, внаслідок якої загинуло приблизно половина мешканців (близько 60 тисяч людей). Відтоді почався новий період занепаду міста. Торгова монополія ще тривала до початку XVIII століття, але після замулення і зменшення суднохідності річки Гвадалківір, Каса-де-Контратасьйон було переведено у місто Кадіс разом із передачею йому монополії на торгівлю з колоніями у 1717 році, що призвело до остаточного занепаду Севільї.
На розвиток міста в XIX–XX століттях наклала свій відбиток бурхлива індустріалізація. В 1929 році в місті відбулася , в якій брали участь країни іспаномовного світу. Під час іспанської громадянської війни війська генерала Франциско Франко захопили Севілью в перші дні конфлікту. В 1992 Севілья приймала світову виставку Експо-92, приурочену 500-літньому ювілею експедиції Колумба. Того ж року було відкрито швидкісну залізничну лінію, що з'єднала місто з Мадридом.
Архітектура та визначні пам'ятки
Архітектура Севільї містить впливи різних архітектурних стилів: маврського (так званого стилю мудехар), готики, ренесансу, бароко.
Дванадцятигранну вежу Торре дель Оро (Золота вежа) було збудовано в 1220 році альмохадами, як вартову вежу та оборонну споруду для захисту міста від нападу з боку річки Гвадалківір. В часи альмохадів від фундаменту Торре дель Оро до протилежного боку річки натягувався ланцюг, який мав служити перепоною для ворожих кораблів. Останню найвищу добудову було здійснено в 1760 році. На сьогодні в Торре-дель-Оро знаходиться Морський музей.
Севільський катедральний собор було збудовано в період з 1401 по 1519 роки після Реконкісти шляхом перебудови міської мечеті. Це один з найбільших готичних соборів у світі за площею та об'ємом. У інтер'єрі собору — найдовша нава в Іспанії, багато оздоблена, в тому числі із застосуванням золота. В сучасному соборі збереглись деякі елементи мечеті, зокрема знаменита Хіральда — мінарет, збудований у період 1184-98 роках за наказом альмохадського халіфа Якуба аль-Мансура та перероблений у дзвіницю в XV столітті. Висота Хіральди становить 97.5 метрів. На вершині дзвіниці знаходиться статуя, так звана , що репрезентує Віру. Усередині вежа підноситься завдяки пандусам, а не сходам, з тим щоб муедзин та інші змогли видертися нагору. Хіральда є найвідомішим символом Севільї. Моделлю для Хіральди (так само як і для її «сестри», вежі Хасана в Рабаті) слугувала мечеть Кутубія в Маракеші. В кафедральному соборі знаходяться декілька гробниць, зокрема гробниця Христофора Колумба.
Іншим прикладом маврської архітектури є палац-алькасар, що знаходиться поруч з кафедральним собором. Спочатку там знаходився арабський форт Аль-Муварак, збудований в часи Альмохадів. Нинішнього вигляду Алькасар набув після перебудови, розпочатої в 1364 році за наказом короля Кастилії Педру I. Перебудову було здійснено в маврському стилі мудехар арабськими будівельниками, найнятими королем. Алькасар є одним з найвизначніших архітектурних пам'яток цього стилю, що збереглися на сьогодні. Монархи-наступники додавали нові елементи, зокрема за правління Карла V з'явилися елементи готики. Визначними елементами Алькасару є Двірець дів (ісп. Patio de las Doncellas) та бані пані Марії де Падільї (коханки короля Педра I). В 1503 році до Алькасару було добудовано будинок в якому розташувалася Каса-де-Контратасьон (що іспанською означає Будинок торгівлі) — установа, створена для контролю за торгівлею з іспанськими колоніями. Ця будівля теж несе на собі вплив мудехарського стилю. Зараз там знаходиться Архів Індій.
Севільська ратуша — визначний представник стилю платереско. Її було збудовано в XVI столітті архітектором . Фасад ратуші, що виходить на Плаца Нуева було збудовано в XIX столітті в неокласичному стилі.
Яскравим представником є Плаза де Еспанья — площа, збудована до 1929–1930 років. На площі розташовано напівкруглий будинок головної експозиції, що оточує майже її половину та великий фонтан. Поряд з площею знаходяться колишні павільйони учасників (а це країни іспаномовні країни Центральної та Латинської Америки та провінції Іспанії). Зараз ці будівлі використовуються державними установами, консульствами та музеями.
До значних пам'яток доби бароко належить палац Сан Тельмо, який був і військовим училищем, і резиденцією герцога, і семінарією. Продовжуючи барокову традицію, західну галерею палацу у 19 столітті прикрасили 12 скульптур відомих мешканців Севільї (скульптор
Управління та адміністративний поділ
Мером міста є член Іспанської соціалістичної робітничої партії Альфредо Санчес Монтесейрін. Це його третій поспіль строк на посаді, яку він обіймає з 1999 року. Міська рада складається з 33 депутатів, 15 з яких належать до Іспанської соціалістичної робітничої партії, 15 — до Народної партії, i троє до об'єданої фракції зелених, регіоналістів та лівих.
Севілья ділиться на десять районів: Беллавіста-Ла Пальмера, Каско Антигуо, Керро-Амате, Макарена Норте, Лос Ремедіос, Макарена, Нервіон, Сан Пабло-Санта Хуста, Сур, Тріана.
Населення
За даними 2007 року в Севільї мешкало 699 145 чоловік, а в севільській агломерації — 1 450 214 чоловік. На сьогоднішній день Севілья є четвертим за кількістю населення містом Іспанії (після Мадриду, Барселони та Валенсії).
Зміна населення Севільї з часом | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1787 | 1857 | 1877 | 1887 | 1900 | 1910 | 1920 | 1930 | 1940 | |||||||||||
Населення | 80.915 | 112.529 | 134.318 | 143.182 | 148.315 | 158.287 | 205.529 | 228.729 | 312.123 | ||||||||||
1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 1996 | 2001 | 2006 | 2007 | |||||||||||
Населення | 376.627 | 442.300 | 548.072 | 653.833 | 704.857 | 697.487 | 702.520 | 704.414 | 699.145 |
Клімат
Для Севільї характерний середземноморський клімат з окенічним впливом. Середня річна температура становить 16.2 °C. Таким чином Севілья є одним з найтепліших міст Європи. Найнижчою та найвищою температурами, зафіксованими метеорологічною обсерваторією севільського аеропорту були, відповідно −5,5 °C 12 лютого 1956 року та 46,6 °C 23 липня 1995 року.
Клімат Місячний розподіл температур згідно з даними метеорологічної обсерваторії севільського аеропорту (1981-2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 24,2 | 28,0 | 32,9 | 35,4 | 41,0 | 45,2 | 46,6 | 45,9 | 44,8 | 36,6 | 31,2 | 25,5 | 46,6 |
Середній максимум, °C | 16,0 | 18,1 | 21,9 | 23,4 | 27,2 | 32,2 | 36,0 | 35,5 | 31,7 | 26,0 | 20,2 | 16,6 | 25,4 |
Середня температура, °C | 10,9 | 12,5 | 15,6 | 17,3 | 20,7 | 25,1 | 28,2 | 27,9 | 25,0 | 20,2 | 15,1 | 11,9 | 19,2 |
Середній мінімум, °C | 5,7 | 7,0 | 9,2 | 11,1 | 14,2 | 18,0 | 20,3 | 20,4 | 18,2 | 14,4 | 10,0 | 7,3 | 13,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −4,4 | −5,5 | −2 | 1,0 | 4,0 | 8,4 | 11,4 | 12,0 | 8,6 | 2,0 | −1,4 | −4,8 | −5,5 |
Норма опадів, мм | 66 | 50 | 36 | 54 | 31 | 10 | 2 | 5 | 27 | 68 | 91 | 99 | 539 |
Кількість | 183 | 189 | 220 | 238 | 293 | 317 | 354 | 328 | 244 | 217 | 181 | 154 | 2918 |
Кількість днів з опадами | 6,1 | 5,8 | 4,3 | 6,1 | 3,7 | 1,3 | 0,2 | 0,5 | 2,4 | 6,1 | 6,4 | 7,5 | 50,5 |
Вологість повітря, % | 71 | 67 | 59 | 57 | 53 | 48 | 44 | 48 | 54 | 62 | 70 | 74 | 59 |
Джерело: |
В середньому на рік припадає 52 дощових дні, 2898 сонячних годин та чотири морозних дні.
Економіка
На 2004 рік на Севілью припадав 31 % великих компаній Андалусії та 128 з приблизно 6000 найбільших іспанських компаній. У 2005 році працююче населення севільської агломерації становило 471 947 особу, з яких 329 471 людина (69,81 %) працювала в самому місті. Промисловість становить 28 % економічної діяльності в Севільї. В ній задіяно 15,2 % робочої сили міста (за даними 2005 року). Серед підприємств відомих корпорацій в Севільї та її околицях розташовані заводи фірм Рено, EADS, Heineken, Repsol, Coca-Cola, PepsiCo, . Сфера послуг здебільшого базується на туризмі, торгівлі та фінансових послугах. В ній задіяно 83,5 % працюючого населення.
В околицях Севільї знаходиться низка промислово-технологічних парків:
- В знаходиться найбільший промисловий парк Андалусії;
- В місті знаходиться найбільший в Андалусії за площею промисловий парк;
- В Parque Científico Tecnológico Sevilla Tecnopolis зібрано компанії, дослідницькі центри та університетські факультети, чия діяльність направлена на розвиток новітніх технологій;
- Парк Parque Tecnológico y Aeronáutico Aerópolis сфокусований на авіаіційну промисловість.
Важливими комунальними підприємствами є:
- EMASESA (La empresa Metropolitana de Abastecimiento y Saneamiento de Aguas de Sevilla)[2] — відповідає за водопостачання Севільї та одинадцяти навколишніх міст з однойменної провінції (зокрема здійснює управління чотирма водосховищами). Загальна мережа трубопроводів становить близько 2600 км. Також відповідає за каналізацію (загальна довжина каналізаційної мережі становить близько 1600 км), водовідведення, аерацію та очищення стічних вод. До складу EMASESA входить чотири станції аерації, розташовані в північній, південній, східній та західній околицях міста.
- LIPASAM (La Empresa Municipal de Limpieza Pública del Ayuntamiento de Sevilla) [3] — відповідає за прибирання та переробку сміття.
- TUSSAM[4] — оператор громадського автобусного та трамвайного сполучень.
Транспорт
- Автомобільний. Севілья сполучена з іншими містами Іспанії такими автошляхами:
- Севілья — Херес-де-ла-Фронтера — Кадіс.
- E803 Гіхон — Саламанка — Мерида — Севілья.
- Севілья — Альмерія — Малага.
- A-4 Мадрид — Кордова — Хаен.
- Севілья — Уельва — Аямонте — Кордон з Португалією.
- Дос-Ерманас — Утрера.
- A-431 Ла-Ринконада — .
- Севільська окружна дорога.
- Залізниця. Основною залізничною станцією Севільї є вокзал Санта-Хуста. Сюди прибувають поїзди з Мадрида, Барселони, Валенсії та інших міст Іспанії. Він є кінцевим пунктом швидкісної залізничної лінії Мадрид — Кордова — Севілья. Планується продовження швидкісної лінії до Уельви, проте проект затримується, оскільки планована лінія має проходити через .
- Повітряний транспорт. В північній околиці Севільї знаходиться міжнародний аеропорт. Він сполучає Севілью прямими рейсами з найбільшими містами Іспанії та приймає низку рейсів з наступних європейських міст: Лондон, Ліверпуль, Дублін, Париж, Тулуза, Амстердам, Брюссель, Дюссельдорф, Рим, Венеція, Осло. У 2007 році аерпорт обслужив близько 4,5 млн пасажирів.
- Порт. Торговий порт знаходиться на річці Гвадалківір, на відстані 80 км від її гирла. Він обробляє в рік близько чотирьох мільйонів тон вантажів. Це єдиний річковий порт Іспанії.
Громадський транспорт
Громадський транспорт Севільї складається з автобусного парку, трамваю та метрополітену. Оператором автобусного та трамвайного сполучень є організація (Transportes Urbanos de Sevilla, Sociedad Anónima Municipal).
- Автобус. Автобус є основним засобом міського сполучення. Автобусна мережа покриває щільною сіткою все місто. У 2003 році автобусний парк Севільї налічував 368 одиниць, які обслуговували більше сорока маршрутів. Розподіл автобусного парку за моделями має наступну структуру: приблизно половину становлять автобуси виробництва компанії Рено (34 % — Renault PR-100, 16 % — Renault CityBus), ще 17 % — IVECO Pegaso 5522, 33 % — моделі інших виробників.
- Трамвай. У 2005 році почалося спорудження трамвайної лінії, перший етап якої було завершено в жовтні 2007 року. Зараз працююча лінія складається з чотирьох станцій в центрі міста. Заплановане в кінці 2008 року відкриття ще п'яти станцій зв'яже центр міста з головною залізничною станцією — .
- Метрополітен. Відкриття першої лінії Севільського метрополітену відкладалося декілька разів через проблеми з фінансуванням. Планується відкрити першу лінію 30 вересня 2008 року. Ще три лінії знаходяться в стані розробки. Щодо подробиць див. Севільський метрополітен.
Культура
- Міжнародний Фестиваль європейського кіно (листопад, щороку, від 2001 року)
Музеї
- Головний Архів Індій — архів, що містить надзвичайно велику кількість документів, що стосуються колоніальної історії Іспанії на американському континенті та на Філіппінах в XVI–XIX століттях. Архів містить близько 43 тисячі томів з 80 мільйонами сторінок, близько 8 тисяч карт. Є об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО.
- Музей красних мистецтв, Севілья . Засновано музей в 1835 році, офіційне відкриття відбулося в 1841. Вважається другим за значимістю зібранням картин в Іспанії після мадридського музею Прадо. Складається з чотирнадцяти залів, вміщує близько 1300 творів часів середньовіччя та епохи Відродження, бароко, романтизму, реалізму, академізму, а також сучасне образотворче мистецтво. Зокрема в музеї зберігаються картини Лукаса Кранаха Старшого, Дієго Веласкеса, Ель-Греко (зокрема Портрет сина), Франсіско де Сурбарана, Бартоломео Мурільйо, Франсіско Гойї.
- Археологічний музей. Засновано в 1879 році. Містить експонати ібрейського, давньоримського, вестготського та ранньохристиянського періодів, зокрема окремі елементи архітектурних споруд, предмети побуту, скульптури, прикраси та культові об'єкти, знайдені під час розкопок в районі Севільї.
- Музей народного одягу.
- Музей фламенко.
- Морський музей. Знаходиться у вежі Торре дель Оро. В ньому знаходяться експонати, що представляють морську історію Севільї, зокрема документи, гравюри, моделі кораблів та навігаційні інструменти.
- Військовий музей Севільї.
Релігія
Гастрономія
Освіта
В Севільї знаходяться такі вищі навчальні заклади:
- Університет Севільї. Другий за кількістю студентів (73,350 чоловік в 2004 році) університет Іспанії. Офіційного статусу університету набув в 1551 році.
- Університет імені Пабло де Олавіди. Засновано в 1997 році, наймолодший державний університет в Іспанії. Також один з найменших за кількістю студентів — в навчальному 2004/2005 році їх налічувалося 9069 чоловік. Названий на честь Пабло де Олавіди, іспансько-перуанського політика XIX століття, який доклав багато зусиль для розвитку міста та університету Севільї.
- Міжнародний університет Андалусії. [5]. Засновано в 1984 році.
- Університет Фернандо III-CEU, перший приватний університет в Андалусії. Розташований в околиці міста Альхарафе.
Спорт
В Севільї базуються дві футбольні команди: «Севілья ФК» та «Реал Бетіс» що виступає у вищій лізі Іспанії (прімера).
- Клуб «Севілья ФК» виступає на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» (вміщує 45500 глядачів), двічі (в 2006 та 2007 роках) вигравав Кубок УЄФА, був чемпіоном Іспанії в 1946 році та володарем Кубка Іспанії в 1935, 1939, 1948, 2007 роках. У цьому колективі свого часу завершував кар'єру популярний радянський воротар Ринат Дасаєв.
- Клуб «Реал Бетіс» виступає на стадіоні (вміщує 52700 глядачів), чемпіон Іспанії 1935 року та володар Кубка Іспанії в 1977 та 2005 роках.
Дербі «Севілья»—"Реал Бетіс" є одним з найважливіших дербі в чемпіонаті Іспанії, а також одним із тих що супроводжуються найбільшим насильством. Зокрема, чвертьфінальний матч Кубка Іспанії 28 лютого 2007 року довелось припинити за півгодини до кінця гри внаслідок поранення колишнього тренера «Севільї» об'єктом, кинутим з трибуни. Починаючи з 1915 року, коли перше дербі виграла «Севілья» з рахунком 4:3, відбулося 77 матчів, 35 з яких виграла «Севілья», 26 — «Бетіс», а 16 матчів завершилися нічиєю.
Севілья двічі подавала заявки на проведення Олімпійських ігор (на 2004 та 2008 роки), проте обидві спроби завершилися невдало.
Олімпійський стадіон Севільї () було збудовано в 1999 році для проведення Сьомого чемпіонату світу з легкої атлетики, який відбувся того ж року. Стадіон вміщує 57619 глядачів і є п'ятизірковим футбольним стадіоном згідно з класифікацією УЄФА. У 2003 році на ньому відбувся фінал Кубку УЄФА між «Селтіком» та «Порту».
Місто приймало ігри чемпіонату світу з футболу 1982 (груповий поєдинок СРСР—Бразилія і 1/2 фіналу Франція—ФРН). У славнозвісному і водночас сумнозвісному півфіналі Франція — ФРН (3:3) в основний час сталося зіткнення німецького воротаря Тоні Шумахера і француза Баттістона, у результаті якого француза було шпиталізовано зі струсом мозку, тріщиною щелепи та кількома вибитими зубами. Після цього епізоду за Шумахером до кінця життя закріпилася слава бездушного грубіяна.
Відомі уродженці міста
- Дієго Веласкес (1599–1660) — художник.
- Бартоломео Естебан Мурільйо (1618–1682) — художник.
- Антоніо Мачадо (1875–1939) — поет.
- Феліпе Гонсалес (нар. 1942) — юрист та прем'єр-міністр Іспанії в 1982–1996 роках.
- Марія Леон (нар. 1984) — іспанська актриса.
Міста побратими
Галерея
- Plaza España
- Типова вулиця Севільї
- Парк Марії Луїзи
- Площа Jesús de la Pasión
- Capilla de San José
- Фасад кафедрального собору
- Вигляд кафедрального собору та Архіву Індій з Хіральди
- Хіральда
- Хіральда
- Палац архієпископа
- Алькасар
- Стіни Алькасару та Архіву Індій
Примітки
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Перепис населення Севільї згідно з даними Instituto Nacional de Estadística de España. [1] [ 11 березня 2009 у Wayback Machine.], Series de población de los municipios de la provincia de Sevilla desde 1996 [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]. Los datos de 1787 provienen del , disponibles en Población de los municipios de la provincia de Sevilla según los censos de 1787 a 2001. Junta de Andalucía (xls).
- (ісп.). Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 12 листопада 2016.
Посилання
- Севілья // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт міста
- Тайм-лапс, водіння в Севільї.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Севілья |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevi lya isp Sevilla angl Seville misto na pivdni Ispaniyi z naselennyam 684 164 zhiteliv 2023 naselennya Sevilskoyi aglomeraciyi stanovit 1 548 741 osib 2020 rik Stolicya avtonomnogo regionu Andalusiya i provinciyi Sevilya Vidpovidno do legendi bulo zasnovane mifichnim davnogreckim geroyem Geraklom Ninishnya nazva mista pohodit vid arabskoyi nazvi Isbiliya Ispanskoyu meshkanciv mista nazivayut Sevilya nos Sevilya ye chetvertim za kilkistyu naselennya mistom Ispaniyi ta najbilshim mistom pivdnya krayini velikim promislovim i torgovim centrom a takozh centrom turizmu Sevilya vidoma svoyimi arhitekturnimi pam yatkami zokrema palacom Alkasar kafedralnim soborom vezhami Hiralda ta Torre del Oro sho stvoryuyut nepovtornu panoramu mista Nepodalik vid Sevilyi znahodyatsya istorichne misto Karmona ta zalishki davnorimskogo mista Italika Golovnoyu okrasoyu mista ye Sevilskij soborSevilya Sevillad dPanorama mistaPanorama mistaOsnovni dani37 22 pn sh 5 59 zh d 37 367 pn sh 5 983 zh d 37 367 5 983Krayina IspaniyaRegion AndalusiyaAdmincentr dStolicya dlya Andalusiya d Sevilya Almohadi d i dMezhuye z susidni nas punktiAlkala de Guadayira La Algaba Kamas Karmona Dos Ermanas Helves La Rinkonada Salteras San Huan de Asnalfarache Santiponse Tomares Palomares del Rio Podil 10 rajonivPlosha 141 42 km Naselennya 684 164 2023 rik gustota 4875 08 osib km Aglomeraciya 1 548 741Visota NRM 7 mGeografichna zona Beticka nizovinaVodojma d GvadalkvivirNazva meshkanciv isp sevillano isp sevillana isp hispalense fr Sevillan 1 fr Sevillane 1 ast sevillanu ast sevillana ast sevillano ast sevillanes ast sevillanos sloven Sevillcan i sloven SevillcankaMista pobratimi Krakiv GvadalaharaTelefonnij kod 34 95 Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv SEGeoNames 6361046OSM r342563 RPoshtovi indeksi 410XXMiska vladad Alfredo Sanches MontesejrinVebsajt www sevilla orgMapa Sevilya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sevilya znachennya RoztashuvannyaMisto roztashovane v pivdennij chastini Ispaniyi v zahidnij chastini Andalusiyi na vidstani 90 km vid kordonu z Portugaliyeyu Roztashovana na rodyuchij dobre osvoyenij rivnini po obidva boki richki Gvadalkvivir sho ye sudnoplavnoyu dlya morskih korabliv vid girla do Sevilyi Drevnya chastina mista roztashovana na livomu berezi Gvadalkviviru j otochena peredmistyami Los Umeros Sesteria Baratilo Karreteria Resolana San Bernardo San Doli j La Kalsada a takozh Makarena Vid davnogo miskogo muru z 66 vezhami sogodni zalishilisya tilki fragmenti Na pravomu berezi richki roztashovanij rajon Triana Vidstani vid Sevilyi do inshih mist Ispaniyi Kadis 125 km Kordova 140 km Malaga 219 km Granada 250 km Madrid 541 km Barselona 1046 km Sevilya na karti Andalusiyi Sevilska aglomeraciya chervone na karti provinciyi Sevilya Komarka Velika Sevilya na karti provinciyi Sevilya Karta SevilyiIstoriya mistaChastina davnorimskogo akvedukaTorre del Oro Zolota vezhaVulicya SevilyiAntichnist Misto vidome she z dorimskoyi epohi Pid chas Punichnih vijn misto bulo arenoyu borotbi mizh Karfagenom ta Rimom Karfagenyani zavolodili mistom v 216 roci do n e a rimlyani vidvojuvali jogo v 206 roci do n e Za chasiv Rimskoyi imperiyi Sevilya vidoma yak Gispalis Hispalis Za Yuliya Cezarya misto staye centrom provinciyi Betika Arhitekturnoyu pam yatkoyu z rimskih chasiv ye fragmenti akveduka V 426 roci mistom zavolodili vandali a v 441 svevi Serednovichchya Dokladnishe Sevilska tajfa U VI stolitti Iberijskij pivostriv i Sevilya razom z nim staye chastinoyu korolivstva vestgotiv Imperator Vizantiyi Yustinian v 553 roci zahoplyuye misto i robit jogo chastinoyu svoyeyi imperiyi prote v 580 vestgoti poverayut jogo sobi U vestgotskij period v misti zhiv vidomij vchenij ta religijnij diyach rannogo serednovichchya sv Isidor Sevilskij yakij majzhe tridcyat rokiv buv yepiskopom Sevilyi U 590 ta 619 rokah vidbulisya pershij ta drugij Sevilski cerkovni sobori U 712 roci arabi vtruchayutsya v dinastichnu superechku mizh vestgotskimi pravitelyami Togo zh roku gubernator pivnichnoyi Afriki Musa ibn Nusajr visadzhuyetsya na pivdennoispanskomu uzberezhzhi z visimnadcyatitisyachnoyu armiyeyu i zahoplyuye Sevilyu V 715 roci sin Musi Abd al Aziz robit yiyi svoyeyu stoliceyu prote v 717 roci jogo vbivayut i stolicya musulmanskoyi Andalusiyi perenositsya do Kordovi 844 roku misto zrujnuvali vikingi Pislya rozpadu Kordovskogo halifatu v 1023 Sevilya stala stoliceyu malenkoyi derzhavi v 1091 uvijshla do skladu derzhavi Almoravidiv a v 1148 roci yiyi zahopili Almohadi yaki v 1170 roci zrobili yiyi svoyeyu stoliceyu Za arabskoyi eri misto stalo nazivatisya Isbiliya U period pravlinnya Almohadiv bulo zbudovano nizku arhitekturnih pam yatok mista fortecyu Sevilskij Alkasar vezhi Hiralda ta Torre del Oro muri Makareni Pid vladoyu arabiv vono zalishalosya do 23 listopada 1248 roku koli jogo pislya visimnadcyatimisyachnoyi oblogi zavoyuvav korol Fernando III Kastilskij Pislya perehodu Sevilyi pid vladu katolickih koroliv Kastiliyi pochavsya ekonomichnij zanepad mista sprichinenij vtecheyu blizko 300 000 mavriv u kontrolovani musulmanskimi pravitelyami Granadu ta pivnichnu Afriku U 1251 v misti bulo zbudovano verfi Korol Kastiliyi Pedro I dozvoliv pereyizd do Sevilyi mavrskih remisnikiv yaki zokrema zbuduvali korolivskij palac na misci alkasara kolishnoyi arabskoyi forteci V 1391 vidbuvsya pogrom yevreyiv yaki do togo chasu meshkali pid korolivskim zahistom v prileglomu do Alkasara kvartali 6 lyutogo 1481 roku v Sevilyi vidbuvsya pershij tribunal ispanskoyi inkviziciyi za virokom yakogo bulo spaleno zhivcem shistoh osib Novij chas Zolota doba v istoriyi Sevilyi rozpochalasya pislya vidkrittya Ameriki Kolumbom U 1503 roci v Sevilyi zasnovano tak zvanu Kasa de Kontratasjon isp Casa de la Contratacion dim najmu ustanovu sho kontrolyuvala torgivlyu z koloniyami Takim chinom misto otrimalo monopoliyu na torgivlyu z ispanskimi koloniyami Novogo svitu i zbagatilosya V ti chasi Sevilya bula tretim za rozmirom mistom zahidnogo svitu yiyi naselennya syagalo 150 tisyach U 1647 1652 rokah misto perezhilo epidemiyu chumi nazvanu Velikoyu chumoyu Sevilyi vnaslidok yakoyi zaginulo priblizno polovina meshkanciv blizko 60 tisyach lyudej Vidtodi pochavsya novij period zanepadu mista Torgova monopoliya she trivala do pochatku XVIII stolittya ale pislya zamulennya i zmenshennya sudnohidnosti richki Gvadalkivir Kasa de Kontratasjon bulo perevedeno u misto Kadis razom iz peredacheyu jomu monopoliyi na torgivlyu z koloniyami u 1717 roci sho prizvelo do ostatochnogo zanepadu Sevilyi Na rozvitok mista v XIX XX stolittyah naklala svij vidbitok burhliva industrializaciya V 1929 roci v misti vidbulasya v yakij brali uchast krayini ispanomovnogo svitu Pid chas ispanskoyi gromadyanskoyi vijni vijska generala Francisko Franko zahopili Sevilyu v pershi dni konfliktu V 1992 Sevilya prijmala svitovu vistavku Ekspo 92 priurochenu 500 litnomu yuvileyu ekspediciyi Kolumba Togo zh roku bulo vidkrito shvidkisnu zaliznichnu liniyu sho z yednala misto z Madridom Arhitektura ta viznachni pam yatkiArhitektura Sevilyi mistit vplivi riznih arhitekturnih stiliv mavrskogo tak zvanogo stilyu mudehar gotiki renesansu baroko Dvanadcyatigrannu vezhu Torre del Oro Zolota vezha bulo zbudovano v 1220 roci almohadami yak vartovu vezhu ta oboronnu sporudu dlya zahistu mista vid napadu z boku richki Gvadalkivir V chasi almohadiv vid fundamentu Torre del Oro do protilezhnogo boku richki natyaguvavsya lancyug yakij mav sluzhiti pereponoyu dlya vorozhih korabliv Ostannyu najvishu dobudovu bulo zdijsneno v 1760 roci Na sogodni v Torre del Oro znahoditsya Morskij muzej Sevilskij katedralnij sobor ta Hiralda Naberezhna Gvadalkviviru Sevilskij katedralnij sobor bulo zbudovano v period z 1401 po 1519 roki pislya Rekonkisti shlyahom perebudovi miskoyi mecheti Ce odin z najbilshih gotichnih soboriv u sviti za plosheyu ta ob yemom U inter yeri soboru najdovsha nava v Ispaniyi bagato ozdoblena v tomu chisli iz zastosuvannyam zolota V suchasnomu sobori zbereglis deyaki elementi mecheti zokrema znamenita Hiralda minaret zbudovanij u period 1184 98 rokah za nakazom almohadskogo halifa Yakuba al Mansura ta pereroblenij u dzvinicyu v XV stolitti Visota Hiraldi stanovit 97 5 metriv Na vershini dzvinici znahoditsya statuya tak zvana sho reprezentuye Viru Useredini vezha pidnositsya zavdyaki pandusam a ne shodam z tim shob muedzin ta inshi zmogli vidertisya nagoru Hiralda ye najvidomishim simvolom Sevilyi Modellyu dlya Hiraldi tak samo yak i dlya yiyi sestri vezhi Hasana v Rabati sluguvala mechet Kutubiya v Marakeshi V kafedralnomu sobori znahodyatsya dekilka grobnic zokrema grobnicya Hristofora Kolumba Inshim prikladom mavrskoyi arhitekturi ye palac alkasar sho znahoditsya poruch z kafedralnim soborom Spochatku tam znahodivsya arabskij fort Al Muvarak zbudovanij v chasi Almohadiv Ninishnogo viglyadu Alkasar nabuv pislya perebudovi rozpochatoyi v 1364 roci za nakazom korolya Kastiliyi Pedru I Perebudovu bulo zdijsneno v mavrskomu stili mudehar arabskimi budivelnikami najnyatimi korolem Alkasar ye odnim z najviznachnishih arhitekturnih pam yatok cogo stilyu sho zbereglisya na sogodni Monarhi nastupniki dodavali novi elementi zokrema za pravlinnya Karla V z yavilisya elementi gotiki Viznachnimi elementami Alkasaru ye Dvirec div isp Patio de las Doncellas ta bani pani Mariyi de Padilyi kohanki korolya Pedra I V 1503 roci do Alkasaru bulo dobudovano budinok v yakomu roztashuvalasya Kasa de Kontratason sho ispanskoyu oznachaye Budinok torgivli ustanova stvorena dlya kontrolyu za torgivleyu z ispanskimi koloniyami Cya budivlya tezh nese na sobi vpliv mudeharskogo stilyu Zaraz tam znahoditsya Arhiv Indij Sevilska ratusha viznachnij predstavnik stilyu plateresko Yiyi bulo zbudovano v XVI stolitti arhitektorom Fasad ratushi sho vihodit na Placa Nueva bulo zbudovano v XIX stolitti v neoklasichnomu stili Yaskravim predstavnikom ye Plaza de Espanya plosha zbudovana do 1929 1930 rokiv Na ploshi roztashovano napivkruglij budinok golovnoyi ekspoziciyi sho otochuye majzhe yiyi polovinu ta velikij fontan Poryad z plosheyu znahodyatsya kolishni paviljoni uchasnikiv a ce krayini ispanomovni krayini Centralnoyi ta Latinskoyi Ameriki ta provinciyi Ispaniyi Zaraz ci budivli vikoristovuyutsya derzhavnimi ustanovami konsulstvami ta muzeyami Do znachnih pam yatok dobi baroko nalezhit palac San Telmo yakij buv i vijskovim uchilishem i rezidenciyeyu gercoga i seminariyeyu Prodovzhuyuchi barokovu tradiciyu zahidnu galereyu palacu u 19 stolitti prikrasili 12 skulptur vidomih meshkanciv Sevilyi skulptorUpravlinnya ta administrativnij podilMerom mista ye chlen Ispanskoyi socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Alfredo Sanches Montesejrin Ce jogo tretij pospil strok na posadi yaku vin obijmaye z 1999 roku Miska rada skladayetsya z 33 deputativ 15 z yakih nalezhat do Ispanskoyi socialistichnoyi robitnichoyi partiyi 15 do Narodnoyi partiyi i troye do ob yedanoyi frakciyi zelenih regionalistiv ta livih Sevilya dilitsya na desyat rajoniv Bellavista La Palmera Kasko Antiguo Kerro Amate Makarena Norte Los Remedios Makarena Nervion San Pablo Santa Husta Sur Triana NaselennyaGustina naselennya provinciyi Sevilya za danimi Institutu statistiki Andalusiyi Za danimi 2007 roku v Sevilyi meshkalo 699 145 cholovik a v sevilskij aglomeraciyi 1 450 214 cholovik Na sogodnishnij den Sevilya ye chetvertim za kilkistyu naselennya mistom Ispaniyi pislya Madridu Barseloni ta Valensiyi Zmina naselennya Sevilyi z chasom1787 1857 1877 1887 1900 1910 1920 1930 1940Naselennya 80 915 112 529 134 318 143 182 148 315 158 287 205 529 228 729 312 1231950 1960 1970 1981 1991 1996 2001 2006 2007Naselennya 376 627 442 300 548 072 653 833 704 857 697 487 702 520 704 414 699 145KlimatDlya Sevilyi harakternij seredzemnomorskij klimat z okenichnim vplivom Serednya richna temperatura stanovit 16 2 C Takim chinom Sevilya ye odnim z najteplishih mist Yevropi Najnizhchoyu ta najvishoyu temperaturami zafiksovanimi meteorologichnoyu observatoriyeyu sevilskogo aeroportu buli vidpovidno 5 5 C 12 lyutogo 1956 roku ta 46 6 C 23 lipnya 1995 roku Klimat Misyachnij rozpodil temperatur zgidno z danimi meteorologichnoyi observatoriyi sevilskogo aeroportu 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 24 2 28 0 32 9 35 4 41 0 45 2 46 6 45 9 44 8 36 6 31 2 25 5 46 6Serednij maksimum C 16 0 18 1 21 9 23 4 27 2 32 2 36 0 35 5 31 7 26 0 20 2 16 6 25 4Serednya temperatura C 10 9 12 5 15 6 17 3 20 7 25 1 28 2 27 9 25 0 20 2 15 1 11 9 19 2Serednij minimum C 5 7 7 0 9 2 11 1 14 2 18 0 20 3 20 4 18 2 14 4 10 0 7 3 13 0Absolyutnij minimum C 4 4 5 5 2 1 0 4 0 8 4 11 4 12 0 8 6 2 0 1 4 4 8 5 5Norma opadiv mm 66 50 36 54 31 10 2 5 27 68 91 99 539Kilkist 183 189 220 238 293 317 354 328 244 217 181 154 2918Kilkist dniv z opadami 6 1 5 8 4 3 6 1 3 7 1 3 0 2 0 5 2 4 6 1 6 4 7 5 50 5Vologist povitrya 71 67 59 57 53 48 44 48 54 62 70 74 59Dzherelo V serednomu na rik pripadaye 52 doshovih dni 2898 sonyachnih godin ta chotiri moroznih dni EkonomikaNa 2004 rik na Sevilyu pripadav 31 velikih kompanij Andalusiyi ta 128 z priblizno 6000 najbilshih ispanskih kompanij U 2005 roci pracyuyuche naselennya sevilskoyi aglomeraciyi stanovilo 471 947 osobu z yakih 329 471 lyudina 69 81 pracyuvala v samomu misti Promislovist stanovit 28 ekonomichnoyi diyalnosti v Sevilyi V nij zadiyano 15 2 robochoyi sili mista za danimi 2005 roku Sered pidpriyemstv vidomih korporacij v Sevilyi ta yiyi okolicyah roztashovani zavodi firm Reno EADS Heineken Repsol Coca Cola PepsiCo Sfera poslug zdebilshogo bazuyetsya na turizmi torgivli ta finansovih poslugah V nij zadiyano 83 5 pracyuyuchogo naselennya V okolicyah Sevilyi znahoditsya nizka promislovo tehnologichnih parkiv V znahoditsya najbilshij promislovij park Andalusiyi V misti znahoditsya najbilshij v Andalusiyi za plosheyu promislovij park V Parque Cientifico Tecnologico Sevilla Tecnopolis zibrano kompaniyi doslidnicki centri ta universitetski fakulteti chiya diyalnist napravlena na rozvitok novitnih tehnologij Park Parque Tecnologico y Aeronautico Aeropolis sfokusovanij na aviaicijnu promislovist Vazhlivimi komunalnimi pidpriyemstvami ye EMASESA La empresa Metropolitana de Abastecimiento y Saneamiento de Aguas de Sevilla 2 vidpovidaye za vodopostachannya Sevilyi ta odinadcyati navkolishnih mist z odnojmennoyi provinciyi zokrema zdijsnyuye upravlinnya chotirma vodoshovishami Zagalna merezha truboprovodiv stanovit blizko 2600 km Takozh vidpovidaye za kanalizaciyu zagalna dovzhina kanalizacijnoyi merezhi stanovit blizko 1600 km vodovidvedennya aeraciyu ta ochishennya stichnih vod Do skladu EMASESA vhodit chotiri stanciyi aeraciyi roztashovani v pivnichnij pivdennij shidnij ta zahidnij okolicyah mista LIPASAM La Empresa Municipal de Limpieza Publica del Ayuntamiento de Sevilla 3 vidpovidaye za pribirannya ta pererobku smittya TUSSAM 4 operator gromadskogo avtobusnogo ta tramvajnogo spoluchen TransportAvtomobilnij Sevilya spoluchena z inshimi mistami Ispaniyi takimi avtoshlyahami Sevilya Heres de la Frontera Kadis E803 Gihon Salamanka Merida Sevilya Sevilya Almeriya Malaga A 4 Madrid Kordova Haen Sevilya Uelva Ayamonte Kordon z Portugaliyeyu Dos Ermanas Utrera A 431 La Rinkonada Sevilska okruzhna doroga Zaliznicya Osnovnoyu zaliznichnoyu stanciyeyu Sevilyi ye vokzal Santa Husta Syudi pribuvayut poyizdi z Madrida Barseloni Valensiyi ta inshih mist Ispaniyi Vin ye kincevim punktom shvidkisnoyi zaliznichnoyi liniyi Madrid Kordova Sevilya Planuyetsya prodovzhennya shvidkisnoyi liniyi do Uelvi prote proekt zatrimuyetsya oskilki planovana liniya maye prohoditi cherez Povitryanij transport V pivnichnij okolici Sevilyi znahoditsya mizhnarodnij aeroport Vin spoluchaye Sevilyu pryamimi rejsami z najbilshimi mistami Ispaniyi ta prijmaye nizku rejsiv z nastupnih yevropejskih mist London Liverpul Dublin Parizh Tuluza Amsterdam Bryussel Dyusseldorf Rim Veneciya Oslo U 2007 roci aerport obsluzhiv blizko 4 5 mln pasazhiriv Port Torgovij port znahoditsya na richci Gvadalkivir na vidstani 80 km vid yiyi girla Vin obroblyaye v rik blizko chotiroh miljoniv ton vantazhiv Ce yedinij richkovij port Ispaniyi Gromadskij transport Gromadskij transport Sevilyi skladayetsya z avtobusnogo parku tramvayu ta metropolitenu Operatorom avtobusnogo ta tramvajnogo spoluchen ye organizaciya Transportes Urbanos de Sevilla Sociedad Anonima Municipal Avtobus Avtobus ye osnovnim zasobom miskogo spoluchennya Avtobusna merezha pokrivaye shilnoyu sitkoyu vse misto U 2003 roci avtobusnij park Sevilyi nalichuvav 368 odinic yaki obslugovuvali bilshe soroka marshrutiv Rozpodil avtobusnogo parku za modelyami maye nastupnu strukturu priblizno polovinu stanovlyat avtobusi virobnictva kompaniyi Reno 34 Renault PR 100 16 Renault CityBus she 17 IVECO Pegaso 5522 33 modeli inshih virobnikiv Tramvaj U 2005 roci pochalosya sporudzhennya tramvajnoyi liniyi pershij etap yakoyi bulo zaversheno v zhovtni 2007 roku Zaraz pracyuyucha liniya skladayetsya z chotiroh stancij v centri mista Zaplanovane v kinci 2008 roku vidkrittya she p yati stancij zv yazhe centr mista z golovnoyu zaliznichnoyu stanciyeyu Metropoliten Vidkrittya pershoyi liniyi Sevilskogo metropolitenu vidkladalosya dekilka raziv cherez problemi z finansuvannyam Planuyetsya vidkriti pershu liniyu 30 veresnya 2008 roku She tri liniyi znahodyatsya v stani rozrobki Shodo podrobic div Sevilskij metropoliten KulturaMizhnarodnij Festival yevropejskogo kino listopad shoroku vid 2001 roku Muzeyi Golovnij Arhiv Indij arhiv sho mistit nadzvichajno veliku kilkist dokumentiv sho stosuyutsya kolonialnoyi istoriyi Ispaniyi na amerikanskomu kontinenti ta na Filippinah v XVI XIX stolittyah Arhiv mistit blizko 43 tisyachi tomiv z 80 miljonami storinok blizko 8 tisyach kart Ye ob yektom svitovoyi spadshini YuNESKO Muzej krasnih mistectv Sevilya Zasnovano muzej v 1835 roci oficijne vidkrittya vidbulosya v 1841 Vvazhayetsya drugim za znachimistyu zibrannyam kartin v Ispaniyi pislya madridskogo muzeyu Prado Skladayetsya z chotirnadcyati zaliv vmishuye blizko 1300 tvoriv chasiv serednovichchya ta epohi Vidrodzhennya baroko romantizmu realizmu akademizmu a takozh suchasne obrazotvorche mistectvo Zokrema v muzeyi zberigayutsya kartini Lukasa Kranaha Starshogo Diyego Velaskesa El Greko zokrema Portret sina Fransisko de Surbarana Bartolomeo Muriljo Fransisko Gojyi Arheologichnij muzej SevilyiArheologichnij muzej Zasnovano v 1879 roci Mistit eksponati ibrejskogo davnorimskogo vestgotskogo ta rannohristiyanskogo periodiv zokrema okremi elementi arhitekturnih sporud predmeti pobutu skulpturi prikrasi ta kultovi ob yekti znajdeni pid chas rozkopok v rajoni Sevilyi Muzej narodnogo odyagu Muzej flamenko Morskij muzej Znahoditsya u vezhi Torre del Oro V nomu znahodyatsya eksponati sho predstavlyayut morsku istoriyu Sevilyi zokrema dokumenti gravyuri modeli korabliv ta navigacijni instrumenti Vijskovij muzej Sevilyi ReligiyaCentr Sevilskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi GastronomiyaOsvitaUniversitet Sevilyi Vnutrishnij dvir yuridichnogo fakultetu V Sevilyi znahodyatsya taki vishi navchalni zakladi Universitet Sevilyi Drugij za kilkistyu studentiv 73 350 cholovik v 2004 roci universitet Ispaniyi Oficijnogo statusu universitetu nabuv v 1551 roci Universitet imeni Pablo de Olavidi Zasnovano v 1997 roci najmolodshij derzhavnij universitet v Ispaniyi Takozh odin z najmenshih za kilkistyu studentiv v navchalnomu 2004 2005 roci yih nalichuvalosya 9069 cholovik Nazvanij na chest Pablo de Olavidi ispansko peruanskogo politika XIX stolittya yakij doklav bagato zusil dlya rozvitku mista ta universitetu Sevilyi Mizhnarodnij universitet Andalusiyi 5 Zasnovano v 1984 roci Universitet Fernando III CEU pershij privatnij universitet v Andalusiyi Roztashovanij v okolici mista Alharafe SportV Sevilyi bazuyutsya dvi futbolni komandi Sevilya FK ta Real Betis sho vistupaye u vishij lizi Ispaniyi primera Stadion Ramon Sanches Pishuan prijmav zokrema final Kubka yevropejskih chempioniv 1986 Styaua Barselona Klub Sevilya FK vistupaye na stadioni Ramon Sanches Pishuan vmishuye 45500 glyadachiv dvichi v 2006 ta 2007 rokah vigravav Kubok UYeFA buv chempionom Ispaniyi v 1946 roci ta volodarem Kubka Ispaniyi v 1935 1939 1948 2007 rokah U comu kolektivi svogo chasu zavershuvav kar yeru populyarnij radyanskij vorotar Rinat Dasayev Klub Real Betis vistupaye na stadioni vmishuye 52700 glyadachiv chempion Ispaniyi 1935 roku ta volodar Kubka Ispaniyi v 1977 ta 2005 rokah Derbi Sevilya Real Betis ye odnim z najvazhlivishih derbi v chempionati Ispaniyi a takozh odnim iz tih sho suprovodzhuyutsya najbilshim nasilstvom Zokrema chvertfinalnij match Kubka Ispaniyi 28 lyutogo 2007 roku dovelos pripiniti za pivgodini do kincya gri vnaslidok poranennya kolishnogo trenera Sevilyi ob yektom kinutim z tribuni Pochinayuchi z 1915 roku koli pershe derbi vigrala Sevilya z rahunkom 4 3 vidbulosya 77 matchiv 35 z yakih vigrala Sevilya 26 Betis a 16 matchiv zavershilisya nichiyeyu Sevilya dvichi podavala zayavki na provedennya Olimpijskih igor na 2004 ta 2008 roki prote obidvi sprobi zavershilisya nevdalo Olimpijskij stadion Sevilyi bulo zbudovano v 1999 roci dlya provedennya Somogo chempionatu svitu z legkoyi atletiki yakij vidbuvsya togo zh roku Stadion vmishuye 57619 glyadachiv i ye p yatizirkovim futbolnim stadionom zgidno z klasifikaciyeyu UYeFA U 2003 roci na nomu vidbuvsya final Kubku UYeFA mizh Seltikom ta Portu Misto prijmalo igri chempionatu svitu z futbolu 1982 grupovij poyedinok SRSR Braziliya i 1 2 finalu Franciya FRN U slavnozvisnomu i vodnochas sumnozvisnomu pivfinali Franciya FRN 3 3 v osnovnij chas stalosya zitknennya nimeckogo vorotarya Toni Shumahera i francuza Battistona u rezultati yakogo francuza bulo shpitalizovano zi strusom mozku trishinoyu shelepi ta kilkoma vibitimi zubami Pislya cogo epizodu za Shumaherom do kincya zhittya zakripilasya slava bezdushnogo grubiyana Vidomi urodzhenci mistaDiyego Velaskes 1599 1660 hudozhnik Bartolomeo Esteban Muriljo 1618 1682 hudozhnik Antonio Machado 1875 1939 poet Felipe Gonsales nar 1942 yurist ta prem yer ministr Ispaniyi v 1982 1996 rokah Mariya Leon nar 1984 ispanska aktrisa Mista pobratimiAnzhe Franciya Krakiv Polsha Kartahena Kolumbiya Kolumbus SShA Kanzas Siti SShA Dyusseldorf Nimechchina Gvadalahara MeksikaGalereyaPlaza Espana Tipova vulicya Sevilyi Park Mariyi Luyizi Plosha Jesus de la Pasion Capilla de San Jose Fasad kafedralnogo soboru Viglyad kafedralnogo soboru ta Arhivu Indij z Hiraldi Hiralda Hiralda Palac arhiyepiskopa Alkasar Stini Alkasaru ta Arhivu IndijPrimitkihttp cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf Diccionariu de l Academia de la Llingua Asturiana 2000 ISBN 978 84 8168 208 3 d Track Q5805549 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Perepis naselennya Sevilyi zgidno z danimi Instituto Nacional de Estadistica de Espana 1 11 bereznya 2009 u Wayback Machine Series de poblacion de los municipios de la provincia de Sevilla desde 1996 17 sichnya 2008 u Wayback Machine Los datos de 1787 provienen del disponibles en Poblacion de los municipios de la provincia de Sevilla segun los censos de 1787 a 2001 Junta de Andalucia xls isp Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 12 listopada 2016 PosilannyaSevilya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt mista Tajm laps vodinnya v Sevilyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sevilya