Христофор Колумб | |
---|---|
італ. Cristoforo Colombo ісп. Cristóbal Colón | |
Ім'я при народженні | лат. Christophorus Columbus |
Народився | не раніше 25 серпня 1451 і не пізніше 31 жовтня 1451 Генуя, Генуезька республіка[4][5] |
Помер | 20 травня 1506[1][2][…] Вальядолід, Кастильське королівство, Кастильська Корона[6][5] ·серцева недостатність |
Поховання | Севільський катедральний собор |
Громадянство | Генуезька республіка |
Національність | італієць |
Місце проживання | Іспанія |
Діяльність | мореплавець, мандрівник |
Галузь | морський транспорт, d[7] і d[7] |
Відомий завдяки | організатор і капітан перших трансатлантичних подорожей з Європи до Америки |
Знання мов | іспанська[3] і італійська[8] |
Членство | d |
Титул | намісник короля Іспанії на всіх відкритих землях та островах |
Посада | d[9] і d |
Військове звання | грос-адмірал |
Конфесія | Католик |
Рід | Колумб[d] |
Батько | d[10] |
Мати | d[10] |
Брати, сестри | Бартоломео Колумб і Дієго Колон |
У шлюбі з | Filipa Perestrello de Moniz |
Діти | Фернандо Колумб і Дієго Колон[10] |
Автограф | |
| |
|
Христофо́р Колу́мб (італ. Cristoforo Colombo, ісп. Cristóbal Colón; між 26 серпня і 31 жовтня 1451, Генуя, Генуезька республіка — 20 травня 1506, Вальядолід, Королівство Кастилія і Леон) — генуезький мореплавець на службі Іспанської Корони, першовідкривач Америки (Багамських та Антильських островів, узбережжя Центральної та Південної Америки). Його вважають національним героєм Іспанії попри численні протести корінних жителів країн Південної та Центральної Америки.
Походження та ранні роки
Прізвище Колумб (Columba — голуб) не схоже на італійське, тому припускають, що це змінене прізвище від Колон, Колонна або Коломбо. Воно співзвучне імені ранньосередньовічного святого Колумбана[].
Вважають, що Колумб народився в небагатій генуезькій родині: батько — Доменіко Коломбо (італ. [it]), мати — Сузанна Фонтанаросса (італ. [it]). Точна транслітерація його імені з іспанської — Крістобаль Колон, однак всесвітньо відомим він став як Христофор Колумб (Christophor транслітерація дав.-гр. Χριστόφορος). У родини, крім Христофора, були ще інші діти: Джованні (помер у дитинстві, в 1484 році), Бартоломео, Джакомо, Бьянкелла (вийшла заміж за Джакомо Баварелло). Традиційно шість міст Італії та Іспанії оскаржують честь бути малою батьківщиною Колумба.
Зовнішній вигляд Колумба відомий за портретами, які були написані вже після його смерті. Бартоломе де Лас Касас, який бачив Колумба 1493 року, описав його так :
Зросту був високого, вище середнього, обличчя мав довге, що викликало повагу, ніс орлиний, очі синювато-сірі, шкіру білу, з червоністю, борода й вуса в молодості були рудуваті, але в працях посивіли. |
Навчався в Павійському університеті. Приблизно в 1470 році одружився з доньєю Філіпою Моніс де Палестрелло, донькою Бартоломео Перестрелло — мореплавця часів принца Енріке. До 1472 року Колумб жив у Генуї, а з 1472-го — в Савоні. У 1470-х роках брав участь у морських торговельних експедиціях. Вважають, що ще в 1474 році астроном та географ Паоло Тосканеллі повідомив йому в листі, що, на його думку, до Індії можна дістатися набагато коротшим морським шляхом, якщо плисти на захід. Мабуть, уже тоді Колумб задумався про свій проєкт морської подорожі до Індії. Провівши власні розрахунки на підставі порад Тосканеллі, він вирішив, що зручніше всього пливти через Канарські острови, від яких до Японії, на його думку, залишалося близько п'яти тисяч кілометрів.
З 1476 року Колумб переїхав до Португалії, де жив дев'ять років. Відомо, що в 1477 році Колумб відвідав Англію, Ірландію та Ісландію, де міг ознайомитися з даними ісландців про землі на заході. Він також устиг побувати в Гвінеї у складі експедиції , що вирушила туди 1481 року для будівництва фортеці Сан-Жоржи-да-Міна в Ельміні. Перше звернення Колумба з пропозицією плисти до Індії на захід було в 1475—1480 роках (точний час невідомий). Він адресував його до уряду та купців рідної Генуї. Відгуку не надійшло. У 1483 році він запропонував свій проєкт португальському королю Жуану II, але після довгого вивчення проєкт відкинули.
У 1485 році Колумб із сином Дієго переїхав до Іспанії (можливо, втік від переслідувань). Узимку 1485—1486 років він знайшов притулок у монастирі . Настоятель Хуан Перес де Марчена прийняв його й організував перший лист до , свого знайомого — духівника королеви, з коротким викладом ідей Колумба. Король Іспанії перебував у місті Кордові, де проходила підготовка до з особистою участю государів.
Амбіційний Колумб зрештою вивчив латинську, португальську та кастильську мови і читав праці з астрономії, географії й історії, зокрема роботи Клавдія Птолемея, кардинала П'єра д'Айї про подорожі Марко Поло та Джона Мандевіля, «Природничу історію» Плінія Старшого, і папи римського Пія II «Historia Rerum Ubique Gestarum».
У 1486 році Колумб зміг зацікавити своїм проєктом . Оскільки його власних фінансів було недостатньо для організації експедиції на захід, Медіна-Селі звів Колумба з королівськими фінансовими радниками, купцями та банкірами та зі своїм дядьком — кардиналом Мендосою.
Узимку 1486 року Колумба представили Педро Гонсалесу де Мендосі, архієпископу Толедо й великому кардиналу Іспанії, який, своєю чергою, посприяв аудієнції у католицьких королів. Для вивчення пропозицій Колумба була призначена комісія богословів, космографів, юристів, ченців і придворних на чолі з Талавера. Комісія засідала чотири роки, але через потайливість Колумба і його небажання розкривати плани так і не винесла остаточного вердикту.
20 квітня 1488 року Колумб, який прямував за королівським двором з міста в місто, несподівано отримав лист від португальського короля з пропозицією повернутися в Португалію:
І якщо Ви побоюєтеся Нашого правосуддя з приводу деяких Ваших зобов'язань, то знайте, що ні після Вашого прибуття, ні під час перебування в Португалії, ні після від'їзду, Ви не будете ні заарештовані, ні затримані, ні звинувачені, ні засуджені, ні переслідувані за будь-якої причини, що є наслідком застосування цивільного, кримінального, або якого-будь іншого права. |
Колумб спрямував свої пропозиції і за іншими адресами: від короля Англії Генріха VII в лютому 1488 року він отримав прихильну відповідь, але без будь-яких конкретних пропозицій.
У 1491 році в Севільї відбулося повторне особисте побачення з Ферднандо та Ізабеллою. Результат для Колумба був знову невтішний: «Зважаючи на величезні витрати та зусилля, необхідні для ведення війни, початок нової справи неможливий». До переговорів було вирішено повернутися після закінчення війни.
У 1491 році Колумб звернувся до , найбільшого магната, власника близько ста торгових кораблів, але і від нього отримав відмову.
Нарешті в січні 1492 року відбулася довгоочікувана подія — взяття Гранади. Колумб, мабуть, сильно переоцінив переможний ентузіазм короля Іспанії: коли він сформулював ті умови, на яких він припускав відкривати та володіти новими землями (призначити його віце-королем нових земель, нагородити його титулом «головного адмірала моря-океану»), Його величність визнав вимоги Колумба «надмірними та неприйнятними», переговори було перервано, а король відбув із Санта-Фе.
Колумб у лютому 1492 року поїхав до Кордови, а потім задекларував намір зовсім емігрувати до Франції.
Тут крок назустріч зробила королева Ізабелла. Ідея прийдешнього визволення Гробу Господнього настільки захопила її серце, що вона вирішила не давати цього шансу ні Португалії, ні Франції. Хоча Іспанське королівство і було утворене внаслідок династичного шлюбу Фернандо Арагонського й Ізабелли Кастильської, їхні монархії зберегли самостійні адміністрації, кортеси та фінанси. «Я закладу свої коштовності», — сказала вона.
30 квітня 1492 року королівське подружжя пожалувало Колумбу та його спадкоємцям титул «дон» (тобто зробили його дворянином) та підтвердила, що, у випадку успіху заокеанського проекту, він буде адміралом моря-океану та віце-королем усіх земель, які він відкриє або придбає, і зможе передати ці титули у спадок. Тим не менш, гроші на спорядження експедиції Колумбу належало шукати самостійно за рахунок недоотриманих державних податкових платежів Її Величності королеви Кастилії. До того ж за договором восьму частину витрат повинен був нести сам Колумб, у якого взагалі не було ані гроша.
Однак Колумбу допоміг . Один із кораблів — Pinta — був його власний, і спорядив він його за свій рахунок. Гроші на ще одну каравелу, Niña, він дав Христофору в борг, щоб Колумб міг зробити свій формальний внесок за договором.
Недостовірні портрети
Немає жодного достовірного портрета Христофора Колумба. У молоді роки він був бідним моряком і піратом, потім жив на островах, де не було портретистів. Декілька разів Христофор був в'язнем різних тюрем і ховався в монастирі від помсти. Навіть ці розрізнені факти біографії мореплавця доводять, що спокійного життя той не мав ані при житті, ані після смерті. Неймовірно, щоби він знайшов час для позування відомим портретистам Рідольфо чи Доменіко Гірландайо, Себастьяно дель Пйомбо та ін. Навіть якщо і збереглися портрети Христофора, то давно загубилися в часі. Тому насправді не відомо, як він виглядав за життя.
- , між 1505 і 1536 роками. Ймовірно, Колумб у сцені поклоніння у залі адміралів Королівського Алькасару, Севілья
- Невідомий художник XVI ст. Ймовірно, Колумб.
- Портрет Колумба у Бібліотеці конгресу США
Свідчення документів
Перша звістка про Христофора Колумба задокументована 1473 роком, коли «Морський суд міста Венеція застерігав від пірата Коломбо», що був на службі герцога Рене Анжуйського. Сам Христофор часто згадував герцога Рене, з яким ділився піратською здобиччю. Як писали в англійських свідченнях — піратство тоді було «цілком пристойним для джентльмена».
Був пірат Колумб і на службі у Фландрії. Христофор брав участь у морському поході англійців і португальців до Гренландії, тобто він бував і в Англії, знав про їх мандри до островів на далекому заході.
Сміливий і ризикований Колумб досяг добробуту і взяв шлюб із дочкою сеньйора Корреа, губернатора острову Порту-Санту в архіпелазі Мадейра. А звідти до Америки було значно ближче, ніж від Нідерландів чи Іспанії. Дружина народила Христофору сина.
Картограф Колумб
Згідно з дослідженнями професора Андріе де Прінцессо (університет Вальядоліда), Колумб народився в Генуї у родині Доменіко та Марії-Спіноли Колонне й охрещений Христофором. 1451 року родина Колонне емігрувала в Португалію, де юний Крістобан Кулон (так його тут називали) здобув освіту.
Відомо, що Колумб цікавився географічними картами і торгував ними. Виготовлення мап було дуже вигідним бізнесом. Мапи зберігали як секретні військові документи чи перепустки до багатства. Свої секретні мапи мали майже всі королівські родини епохи великих географічних відкриттів — падран-реал у Португалії, падрон-реал в Іспанії, а також в Англії, Голландії, Фландрії, Франції.
Деякі секретні мапи отримав і Колумб, бо виявив велику наполегливість в організації своїх подорожей до островів за океаном. Саме Христофор передав якісь секретні морські мапи Амеріго Веспуччі, морському штурману іспанської Каси-де-Контратасьйон, який давав гроші на експедиції Колумба. Член експедиції Колумба, шкіпер його флагманського коробля «Санта-Марія» Хуан де ла Коста надрукував знамениту мапу відомого на той час Світу у 1500 році.
Чотири подорожі Колумба
Перша подорож Колумба (1492—1493)
Будучи переконаним, що Азії можна досягти, пливучи на захід, він заручився підтримкою іспанського короля Фердинанда ІІ Арагонського та королеви Ізабелли І Кастильської. 22 травня 1492 року Колумб прибув у порт Палос, у якому, відповідно до королівського указу, повинен був отримати дві каравели. Місто дало йому для використання каравели «Пінта» та «Нінья». Судна мали близько 20 м завдовжки і 7 м завширшки. Як флагманське судно Колумб орендував у Хуана де ла Коси великий корабель «Санта Марія».
3 серпня 1492 року карака «Санта Марія» (280 т) і дві каравели — «Пінта» (240 т) і «Нінья» (100 т), на яких було загалом близько 90 осіб, підійняли якорі. Після зупинки у Лас-Пальмасі на Канарських островах 5 вересня ескадра суден почала рухатися на захід. Після більш ніж двох місяців плавання, під час якого учасники експедиції почали висловлювати претензії від нетерпіння, 12 жовтня о другій годині один із матросів, Родріго де Тріана, побачив землю. Експедиція висадилася, імовірно, на невеликому острові Сан-Сальвадор (Волтінга) на Багамах, званий коріними жителями Гуанахані. У тубільців помітили золоті прикраси. На запитання про походження прикрас місцеві жителі вказували напрямок на південь. Виходячи з того, що вони перебувають на півночі материка, Колумб вибрав новий курс на південний захід і відкрив 28 жовтня острів Куба (Хуана) та 6 грудня Гаїті (Еспаньйола), острів, краса якого його зачарувала, і він обрав його для розміщення своєї штаб-квартири.
Коли флагманський корабель «Санта-Марія» розбився, сівши на рифи, а під час шторму було втрачено контакт з «Пінтою», Колумб вирішив особисто на «Ніньї» повідомити новину щодо відкриття західного шляху до земель Східної Азії (Китаю, Японії та Індії). 16 грудня, залишивши форт Навідад («Різдво») на Гаїті, укріплений уламками та гарматами «Санта-Марії», із 43 добровольцями з екіпажу рушили у зворотному напрямку. Біля північного берега Еспаньйоли «Нінья» натрапила на «Пінту». Обидва судна рушили в напрямку Європи. Унаслідок шторму судна втратили зв'язок між собою. 9 березня «Нінья» кидає якір у Лісабоні, де Жуан II прийняв Колумба як ясновельможного князя і наказав забезпечити того всім необхідним. 15 березня 1493 р. «Нінья» зупиняється в порту Палос, куди того ж дня прибуває і «Пінта». Звідти Колумб тріумфальним ходом рушив до королівського двору в Барселоні з доповіддю кастильським монархам.
Колумб багато зусиль вклав у поширення інформації про свій успіх. За кілька днів перед від'їздом до Барселони він відправив по шляху людей із золотом і кольоровими арарами, які проголошували його тріумфальне повернення. У ході зустрічі з королівським подружжям Колумб образно змалював багатства, які попливуть в Іспанію, якщо експедицію продовжать. Це призвело до лихоманки відкриттів, епізодом якої була друга експедиція Колумба.
Друга подорож Колумба (1493—1496)
Того ж року спішно організовано ще одну експедицію під командуванням Христофора Колумба.
Якщо навесні та влітку 1492 року Колумбу довелося витратити декілька місяців на вмовляння 90 осіб на першу поїздку, то після повернення було так багато добровольців, що треба було робити відбір, оскільки число учасників другої експедиції було обмежене приблизно 1500—2500 особами на 15—17 суднах (точне число людей і суден є спірним). Колумб пізніше скаржився, що навіть кравці були готові відмовитися від професії і піти у велику подорож, у якій можна швидко розбагатіти. Нарешті група, у якій разом із шукачами пригод і легкої наживи виявилися місіонери, що прагнули навернути до християнства жителів нових земель, поруч із визнаними злочинцями перебували ідеалісти.
Друга експедиція вирушила 25 вересня 1493 року з Кадіса. На Канарських островах взяли цукрову тростину і собак, спеціально привчених до полювання на людей. Цього разу Колумб вирішив рухатися південнішим маршрутом, і тому вже через 20 днів досяг берега поблизу Малих Антильських островів. 3 листопада 1493 року, у неділю, відкрив острів Домініка, 4 листопада експедиція прибула до найбільшого з тутешніх островів, названого Гваделупа. На відкритих островах жили кариби, які здійснювали на великих човнах набіги на острови мирних араваків. Зброєю їх були луки і стріли з наконечниками з уламків черепахових панцирів або зазубрених риб'ячих кісток.
11 листопада відкриті острови Монтсеррат, Антигуа і Невіс. Наступного дня біля острова сталася перша збройна сутичка з карибами. 15 листопада на північ від острова Сент-Круа відкритий архіпелаг, який Колумб назвав «Островами Одинадцяти тисяч дів» (зараз мають назву Віргінські острови). Обійшовши архіпелаг з обох сторін, судна флотилії через три дні з'єдналися біля західного краю гряди. 19 листопада іспанці висадилися на західному березі великого острова, який Колумб назвав Сан-Хуан-Баутіста. З XVI століття він носить назву Пуерто-Рико.
22 листопада Колумб дістався до Гаїті, щоб констатувати, що люди, залишені ним у форті Навидад під час першої експедиції, не вижили. За здогадами всі вони загинули в боротьбі з тубільцями — індіанцями. До січня 1494 року на схід від спаленого форту побудоване місто, назване Ізабеллою. Багато іспанців померли під час епідемії ймовірно жовтої гарячки. Загін, посланий на розвідку всередину острова, знайшов золото в річковому піску в гірському районі . У березні Колумб здійснив похід всередину острова. Тим часом у Ізабеллі через спеку зіпсувалася більша частина харчів і Колумб вирішив залишити на острові лише 5 кораблів та близько 500 осіб, а решту відправити до Іспанії. З ними він передав королю і королеві інформацію про те, що знайшов багаті родовища золота, і просив надіслати худобу, їстівні припаси і землеробські знаряддя, пропонуючи платити за них рабами з числа місцевих жителів.
24 квітня 1494 року, залишивши в Ізабеллі гарнізон під командою свого молодшого брата Дієго, Колумб повів три невеликі кораблі на захід уздовж південно-східного узбережжя Куби. 1 травня було виявлено вузьку і глибоку затоку (сучасна бухта Гуантанамо з однойменним містом). Звідси Колумб повернув на південь.
5 травня відкрито острів Ямайка (Колумб назвав його Сантьяго). 14 травня, пройшовши уздовж північного берега Ямайки і не знайшовши золота, Колумб повернувся до Куби. 25 наступних днів кораблі рухалися крізь дрібні острівці уздовж південного узбережжя острова.
12 червня, пройшовши майже 1700 км вздовж південного узбережжя Куби і не дійшовши всього 100 км до західного кінця острова, Колумб вирішив повернути, бо море сильно обміліло, матроси виявляли невдоволення, та й закінчувалась провізія. Перед цим, щоб захистити себе від звинувачень у малодушності, які могли дійти до Іспанії, він зажадав від усієї команди присягнути, що Куба — частина континенту, а тому далі плисти немає сенсу. Повернувши назад, флотилія відкрила острів Еванхеліста (пізніше названий Пінос, а з 1979 року — Ісла-де-ла-Хувентуд.
29 вересня Колумб, вже на той час тяжко хворий, повернувся в Ізабеллу. За п'ять попередніх місяців другий брат Колумба, Бартоломе, привів з Іспанії три кораблі з військом і запасами. Група іспанців захопила їх і втекла додому. Решта розбрелися по острову, грабуючи і ґвалтуючи тубільців. Ті вчинили опір і вбили частину іспанців. Після повернення Христофор хворів п'ять місяців, а коли одужав, то в березні 1495 року організував підкорення Еспаньйоли загоном із 200 солдатів. Тубільці були майже беззбройні, а Колумб застосовував проти них кінноту і привезених з собою спеціально навчених собак. Через дев'ять місяців цього цькування острів був підкорений. Індіанців обклали даниною, забирали в рабство для роботи на золотих копальнях і плантаціях. Корінні народи Америки тікали з селищ в гори, гинули від невідомих хвороб, привезених колоністами з Європи. Тим часом колоністи переселилися на південний берег острова, де в 1496 році Бартоломе Колумб заклав місто Санто-Домінго — майбутній центр Еспаньйоли, а пізніше — столицю Домініканської Республіки.
Тим часом іспанська королівська пара, виявивши, що доходи від Еспаньйоли (трохи золота, міді, цінного дерева і кількасот рабів, спрямованих до Іспанії Колумбом) незначні, дозволила всім кастильським підданим переселятися на нові землі, розраховуючись із скарбницею золотом.
10 квітня 1495 року іспанський уряд розірвав відносини з Колумбом, і Амеріго Веспуччі дістав право постачати товари з Індії до травня 1498 року. 12 січня 1496 року Веспуччі отримав 10 000 мараведі від скарбника Пінеля для виплати заробітної плати морякам. Фактично він уклав контракт на формування в Андалусії однієї (якщо не двох) експедицій до Індії. Результат експедиції Колумба вселив у Амеріго думку полишити торгову справу і познайомитися з нововідкритою частиною світу.
Між тим, авторитарна і безконтрольна поведінка Колумба налаштувала проти нього значну частину його екіпажу. Багато з учасників, збентежені труднощами та відсутністю легендарного багатства, відділилися від експедиції і розпочали самостійні пошуки. Ті, що повернулися до Іспанії, привезли багато скарг на Колумба. Під впливом ворогів Колумба пропонується забрати привілеї, раніше надані йому, а на його місце призначити королівського губернатора відкритих земель. У цій ситуації, Колумб 19 березня вирушив назад до Іспанії, куди він прибув 11 червня 1496 року. На суді йому вдалося виправдатися і відкинути висунуті проти нього звинувачення. Він отримав підтвердження наданих йому раніше пільг і зобов'язання організації наступної, третьої експедиції.
Третя подорож Колумба (1498—1500)
Колумб відновив свої привілеї, але не зміг повністю відновити попередньої довіри до себе. Щоб організувати чергову, третю експедицію, довелося чекати до 1498 року. На третю експедицію вдалося знайти небагато коштів, і з Колумбом вирушило лише шість невеликих кораблів і близько 300 чоловік команди, причому в команду брали злочинців з іспанських в'язниць.
30 травня 1498 року флотилія вийшла з гирла річки Гвадалквівір. Цього разу Колумб вирішив триматися ще південніше, вважаючи, що золото можна знайти лише ближче до екватора. Від острова Ієрро (Канарські острови) три кораблі пішли прямо до Еспаньйоли, а три інших — до островів Зеленого Мису, звідки взяли курс на південний захід, маючи намір триматися якомога ближче до екватора. Кораблі спустилися до 9° 30' північної широти, а далі рухались на захід.
Під час цієї експедиції вперше досягнуто материкової частини Америки. До берега Колумб дістався південніше від гирла Ориноко. Рухаючись далі на захід уздовж узбережжя, він відкрив острів Тринідад. Потім він звернув на північний захід і вирушив на Еспаньйолу (Гаїті), де було закладене в той час перше постійне іспанське поселення у Вест-Індії Санто-Домінго.
Відносини в іспанській громаді в Санто-Домінго були не дуже добрі. Авторитарний Колумб розставляв всюди своїх людей, у тому числі свого брата Бартоломе та сина Дієго. 20 серпня Колумб прибув на Еспаньйолу, яку застав у жалюгідному стані. Колоністи підняли збройний заколот проти його брата, який закінчився тим, що Колумб був змушений піти на введення системи закріпачення корінних жителів Америки за бунтівними колоністами (repartimiento), кожному з яких було відведено велику ділянку землі.
В Іспанії прийшло розчарування у зв'язку з відсутністю основних економічних успіхів і труднощами експедиції у відносинах із тубільцями. Крім того, як і під час другої експедиції, повідомлення про проблеми дійшли до корони. Іспанська королівська скарбниця майже не отримувала доходів від своєї нової колонії, а в цей час португалець Васко да Гама відкрив морський шлях у справжню Індію (1498) і повернувся з вантажем прянощів, довівши таким чином, що землі, відкриті Колумбом, зовсім не Індія, а сам він — брехун.
У 1499 році монопольне право Колумба на відкриті нові землі було скасовано. У 1500 році королівське подружжя направило на Еспаньйолу свого представника з необмеженими повноваженнями Франсіско де Бобаділья. Той взяв у свої руки всю владу на острові, заарештував Христофора Колумба разом із братами, закував їх у кайдани і відправив до Іспанії. Після прибуття, однак, місцеві фінансисти змогли переконати королівську пару зняти звинувачення з Колумба.
Четверта подорож Колумба (1502—1504)
Христофор Колумб все ж хотів знайти новий шлях від відкритих ним земель у Південну Азію, до джерела прянощів. Він був упевнений, що такий шлях існує, оскільки спостерігав біля берегів Куби сильну морську течію, що рухалась на захід через Карибське море. Король зрештою дав Колумбу дозвіл на нову експедицію.
9 травня 1502 року флотилією, що складалася з чотирьох суден з екіпажем 150 чоловік, Колумб рушив на захід. Оскільки Васко да Гама відкрив шлях до Індії навколо африканського континенту, Колумбу необхідно терміново довести, що шлях на захід коротший, зручніший і безпечніший. Колумб мав намір знайти перехід у води, які б зрештою привели його до Індії. Він сподівався знайти цей шлях на захід від Куби, куди і скерував свою експедицію.
У четверту експедицію Колумб взяв із собою брата Бартоломе і 13-річного сина Ернандо.
29 червня 1502 року, рятуючись від шторму, попросив у намісника Еспаньйоли Ніколаса Овандо дозволу сховатися в гавані Санто-Домінго, але йому було відмовлено. На щастя, кораблі Колумба впоралися з бурею. У липні Колумб вирушив на захід уздовж південного узбережжя Еспаньйоли та Ямайки. Він мав намір дійти на заході до материка і відшукати протоку, рухаючись уздовж берега.
30 липня Колумб підійшов до північного берега землі, населеній народом мая (Гондурас). Бартоломе висадився на материк і формально вступив у володіння країною. У вересні відкрито Москітовий берег (Нікарагуа) і «Золотий берег» (пізніше, Коста-Рика, «Багатий берег»).
5 жовтня від коріних мешканців країни Верагуа (Панама) Колумб дізнався, що до Південного моря (Панамської затоки в Тихому океані) можна добратися через вузьку, але гористу смужку суші (Панамський перешийок).
17 жовтня відкрито затоку . Місцеві жителі розповіли про існування на півдні країни, населеної войовничими людьми, які їздять на тваринах, носять панцирі, володіють мечами, луками і стрілами (очевидно, що йшлося про Перу — високорозвинену державу інків, жителі якої використовували лам як в'ючних тварин). Експедиція зустріла новий 1503 рік у бухті, яка через 400 років стане північним входом до Панамського каналу. Від Тихого океану Колумба відділяло лише 65 км, але їх він так ніколи і не подолав.
У січні 1503 року Колумб повернувся в затоку Москітос. Він планував створити тут колонію під командою свого брата Бартоломе, але місцеві індіанці були настільки войовничими, що він відмовився від цього наміру. 16 квітня Колумб вийшов у море і відновив пошуки протоки, рухаючись на схід.
1 травня, досягнувши мису Тібурон у Дар'єнській затоці, Колумб дізнався від індіанців, що в цьому районі вже два роки тому були європейці, а це означає, що пошуки протоки можна припинити. Колумб повернув судна на північ, до Ямайки. 25 червня Колумбу після довгих мандрів морем, протягом яких він відкрив Кайманові острови, вдається вивести кораблі до північного узбережжя Ямайки (200 км від Еспаньйоли), але тут він посадив їх на мілину. Колумб спрямував на Еспаньйолу посланця Дієго Мендеса в індіанській пірозі із проханням до намісника іспанської колонії прийти йому на допомогу. Лише через рік на Ямайку прибув корабель, споряджений за кошти самого Колумба. Він забрав усіх уцілілих учасників експедиції.
29 червня Колумб полишив Ямайку. До Еспаньйоли добиралися півтора місяця. 12 вересня брати Колумби покинули Еспаньйолу і з великими труднощами у листопаді 1504 року добралися до Кастилії.
Під час четвертої подорожі Колумб відкрив материк на південь від Куби — берег Центральної Америки і довів, що Атлантичний океан відділяє від Тихого нездоланний бар'єр, про який він чув від індіанців.
Останні роки життя
Тяжко хворого Колумба перевезли до Севільї. Він не зміг домогтися відновлення дарованих йому прав і привілеїв, а всі гроші витратив на товаришів по експедиціях.
Помер, вимовивши свої останні слова: «У твої руки, Господи, я вручаю мій дух», 20 травня 1506 року в іспанському Вальядоліді, його поховали у Кафедральному соборі в каплиці Луїса де Серда міста Севілья.
Сучасники майже не помітили його смерті. Величезне значення відкриттів Колумба для Іспанії було визнано лише в середині XVI століття, після завоювання Мексики, Перу та держав на півночі Анд, коли до Європи пішли судна зі сріблом і золотом.
Сумніви стосовно статусу першовідкривача Америки
Хоча загальноприйнято вважати Христофора Колумба першим європейським мандрівником який відкрив новий світ (Американський континент), насправді це не так.
Сучасні науковці неодноразово знаходили поселення вікінгів (вихідці північної Європи) на території Північної Америки. За висновками науковців, дані поселення були засновані за декілька століть до народження Колумба. Так одне з таких поселень було засновано на острові Ньюфаундленд, де вікінги жили в 1021 році.
Вшанування пам'яті
- На його честь названа країна Колумбія, що розташована у Південній Америці.
- На його честь названа вулиця Колумба у Личаківському районі міста Львів в Україні.
- На його честь названо Федеральний округ Колумбія з адміністративним центром Вашингтон та Площа Христофора Колумба у Нью-Йорку у США, провінція Британська Колумбія в Канаді та багато інших топонімів по всій планеті.
- У столиці Домініканської Республіки Санто-Домінго на честь Колумба зведено Маяк Колумба.
- 327 Колумбія — астероїд, який названо на честь мандрівника.
- Колумб — метеоритний кратер на видимому боці Місяця.
- 1992 року Багами випустили пам'ятну банкноту номіналом 1 долар на честь «П'ятисотріччя першої висадки Колумба на берег»
Примітки
- Valerie I.J. Flint Encyclopædia Britannica
- Encyclopédie Larousse en ligne
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- Іспанська королівська академія історії — 1738.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118564994 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Christopher_Columbus
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Christopher-Columbus // Encyclopædia Britannica Online (англ.)
- Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook (англ.)
- День Колумба (Columbus Day) [1] [ 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- День Колумба и коренные народы Америки [2] [ 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Native History: Columbus—Icon and Genocidal Maniac—Lands in New World [3] [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Columbus Monuments Pages: Madrid. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 17 квітня 2011.
- The letters of Amerigo Vespucci. London, 1894, стр. V. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 17 квітня 2011.
- . BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Література
- Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак] / Оксана Лущевська. — К. : Грані-Т, 2010. — 93 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 экз. —
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К.: Рад. школа, 1988. — 143 с.: ил. (рос.)
Посилання
- Етнічне походження Христофора Колумба (чи був Колумб каталонцем) [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська [ 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Kolumb był… Polakiem [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir avtografa Hristofor Kolumbital Cristoforo Colombo isp Cristobal ColonIm ya pri narodzhenni lat Christophorus ColumbusNarodivsya ne ranishe 25 serpnya 1451 i ne piznishe 31 zhovtnya 1451 Genuya Genuezka respublika 4 5 Pomer 20 travnya 1506 1 2 Valyadolid Kastilske korolivstvo Kastilska Korona 6 5 serceva nedostatnistPohovannya Sevilskij katedralnij soborGromadyanstvo Genuezka respublikaNacionalnist italiyecMisce prozhivannya IspaniyaDiyalnist moreplavec mandrivnikGaluz morskij transport d 7 i d 7 Vidomij zavdyaki organizator i kapitan pershih transatlantichnih podorozhej z Yevropi do AmerikiZnannya mov ispanska 3 i italijska 8 Chlenstvo dTitul namisnik korolya Ispaniyi na vsih vidkritih zemlyah ta ostrovahPosada d 9 i dVijskove zvannya gros admiralKonfesiya KatolikRid Kolumb d Batko d 10 Mati d 10 Brati sestri Bartolomeo Kolumb i Diyego KolonU shlyubi z Filipa Perestrello de MonizDiti Fernando Kolumb i Diyego Kolon 10 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Hristofo r Kolu mb ital Cristoforo Colombo isp Cristobal Colon mizh 26 serpnya i 31 zhovtnya 1451 Genuya Genuezka respublika 20 travnya 1506 Valyadolid Korolivstvo Kastiliya i Leon genuezkij moreplavec na sluzhbi Ispanskoyi Koroni pershovidkrivach Ameriki Bagamskih ta Antilskih ostroviv uzberezhzhya Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Jogo vvazhayut nacionalnim geroyem Ispaniyi popri chislenni protesti korinnih zhiteliv krayin Pivdennoyi ta Centralnoyi Ameriki Pohodzhennya ta ranni rokiPrizvishe Kolumb Columba golub ne shozhe na italijske tomu pripuskayut sho ce zminene prizvishe vid Kolon Kolonna abo Kolombo Vono spivzvuchne imeni rannoserednovichnogo svyatogo Kolumbana dzherelo Vvazhayut sho Kolumb narodivsya v nebagatij genuezkij rodini batko Domeniko Kolombo ital it mati Suzanna Fontanarossa ital it Tochna transliteraciya jogo imeni z ispanskoyi Kristobal Kolon odnak vsesvitno vidomim vin stav yak Hristofor Kolumb Christophor transliteraciya dav gr Xristoforos U rodini krim Hristofora buli she inshi diti Dzhovanni pomer u ditinstvi v 1484 roci Bartolomeo Dzhakomo Byankella vijshla zamizh za Dzhakomo Bavarello Tradicijno shist mist Italiyi ta Ispaniyi oskarzhuyut chest buti maloyu batkivshinoyu Kolumba Zovnishnij viglyad Kolumba vidomij za portretami yaki buli napisani vzhe pislya jogo smerti Bartolome de Las Kasas yakij bachiv Kolumba 1493 roku opisav jogo tak Zrostu buv visokogo vishe serednogo oblichchya mav dovge sho viklikalo povagu nis orlinij ochi sinyuvato siri shkiru bilu z chervonistyu boroda j vusa v molodosti buli ruduvati ale v pracyah posivili Navchavsya v Pavijskomu universiteti Priblizno v 1470 roci odruzhivsya z donyeyu Filipoyu Monis de Palestrello donkoyu Bartolomeo Perestrello moreplavcya chasiv princa Enrike Do 1472 roku Kolumb zhiv u Genuyi a z 1472 go v Savoni U 1470 h rokah brav uchast u morskih torgovelnih ekspediciyah Vvazhayut sho she v 1474 roci astronom ta geograf Paolo Toskanelli povidomiv jomu v listi sho na jogo dumku do Indiyi mozhna distatisya nabagato korotshim morskim shlyahom yaksho plisti na zahid Mabut uzhe todi Kolumb zadumavsya pro svij proyekt morskoyi podorozhi do Indiyi Provivshi vlasni rozrahunki na pidstavi porad Toskanelli vin virishiv sho zruchnishe vsogo plivti cherez Kanarski ostrovi vid yakih do Yaponiyi na jogo dumku zalishalosya blizko p yati tisyach kilometriv Z 1476 roku Kolumb pereyihav do Portugaliyi de zhiv dev yat rokiv Vidomo sho v 1477 roci Kolumb vidvidav Angliyu Irlandiyu ta Islandiyu de mig oznajomitisya z danimi islandciv pro zemli na zahodi Vin takozh ustig pobuvati v Gvineyi u skladi ekspediciyi sho virushila tudi 1481 roku dlya budivnictva forteci San Zhorzhi da Mina v Elmini Pershe zvernennya Kolumba z propoziciyeyu plisti do Indiyi na zahid bulo v 1475 1480 rokah tochnij chas nevidomij Vin adresuvav jogo do uryadu ta kupciv ridnoyi Genuyi Vidguku ne nadijshlo U 1483 roci vin zaproponuvav svij proyekt portugalskomu korolyu Zhuanu II ale pislya dovgogo vivchennya proyekt vidkinuli U 1485 roci Kolumb iz sinom Diyego pereyihav do Ispaniyi mozhlivo vtik vid peresliduvan Uzimku 1485 1486 rokiv vin znajshov pritulok u monastiri Nastoyatel Huan Peres de Marchena prijnyav jogo j organizuvav pershij list do svogo znajomogo duhivnika korolevi z korotkim vikladom idej Kolumba Korol Ispaniyi perebuvav u misti Kordovi de prohodila pidgotovka do z osobistoyu uchastyu gosudariv Ambicijnij Kolumb zreshtoyu vivchiv latinsku portugalsku ta kastilsku movi i chitav praci z astronomiyi geografiyi j istoriyi zokrema roboti Klavdiya Ptolemeya kardinala P yera d Ajyi pro podorozhi Marko Polo ta Dzhona Mandevilya Prirodnichu istoriyu Pliniya Starshogo i papi rimskogo Piya II Historia Rerum Ubique Gestarum U 1486 roci Kolumb zmig zacikaviti svoyim proyektom Oskilki jogo vlasnih finansiv bulo nedostatno dlya organizaciyi ekspediciyi na zahid Medina Seli zviv Kolumba z korolivskimi finansovimi radnikami kupcyami ta bankirami ta zi svoyim dyadkom kardinalom Mendosoyu Uzimku 1486 roku Kolumba predstavili Pedro Gonsalesu de Mendosi arhiyepiskopu Toledo j velikomu kardinalu Ispaniyi yakij svoyeyu chergoyu pospriyav audiyenciyi u katolickih koroliv Dlya vivchennya propozicij Kolumba bula priznachena komisiya bogosloviv kosmografiv yuristiv chenciv i pridvornih na choli z Talavera Komisiya zasidala chotiri roki ale cherez potajlivist Kolumba i jogo nebazhannya rozkrivati plani tak i ne vinesla ostatochnogo verdiktu 20 kvitnya 1488 roku Kolumb yakij pryamuvav za korolivskim dvorom z mista v misto nespodivano otrimav list vid portugalskogo korolya z propoziciyeyu povernutisya v Portugaliyu I yaksho Vi poboyuyetesya Nashogo pravosuddya z privodu deyakih Vashih zobov yazan to znajte sho ni pislya Vashogo pributtya ni pid chas perebuvannya v Portugaliyi ni pislya vid yizdu Vi ne budete ni zaareshtovani ni zatrimani ni zvinuvacheni ni zasudzheni ni peresliduvani za bud yakoyi prichini sho ye naslidkom zastosuvannya civilnogo kriminalnogo abo yakogo bud inshogo prava Kolumb spryamuvav svoyi propoziciyi i za inshimi adresami vid korolya Angliyi Genriha VII v lyutomu 1488 roku vin otrimav prihilnu vidpovid ale bez bud yakih konkretnih propozicij Izabella Kastilska ta Hristofor Kolumb Pam yatnik u Granadi U 1491 roci v Sevilyi vidbulosya povtorne osobiste pobachennya z Ferdnando ta Izabelloyu Rezultat dlya Kolumba buv znovu nevtishnij Zvazhayuchi na velichezni vitrati ta zusillya neobhidni dlya vedennya vijni pochatok novoyi spravi nemozhlivij Do peregovoriv bulo virisheno povernutisya pislya zakinchennya vijni U 1491 roci Kolumb zvernuvsya do najbilshogo magnata vlasnika blizko sta torgovih korabliv ale i vid nogo otrimav vidmovu Nareshti v sichni 1492 roku vidbulasya dovgoochikuvana podiya vzyattya Granadi Kolumb mabut silno pereociniv peremozhnij entuziazm korolya Ispaniyi koli vin sformulyuvav ti umovi na yakih vin pripuskav vidkrivati ta voloditi novimi zemlyami priznachiti jogo vice korolem novih zemel nagoroditi jogo titulom golovnogo admirala morya okeanu Jogo velichnist viznav vimogi Kolumba nadmirnimi ta neprijnyatnimi peregovori bulo perervano a korol vidbuv iz Santa Fe Kolumb u lyutomu 1492 roku poyihav do Kordovi a potim zadeklaruvav namir zovsim emigruvati do Franciyi Tut krok nazustrich zrobila koroleva Izabella Ideya prijdeshnogo vizvolennya Grobu Gospodnogo nastilki zahopila yiyi serce sho vona virishila ne davati cogo shansu ni Portugaliyi ni Franciyi Hocha Ispanske korolivstvo i bulo utvorene vnaslidok dinastichnogo shlyubu Fernando Aragonskogo j Izabelli Kastilskoyi yihni monarhiyi zberegli samostijni administraciyi kortesi ta finansi Ya zakladu svoyi koshtovnosti skazala vona 30 kvitnya 1492 roku korolivske podruzhzhya pozhaluvalo Kolumbu ta jogo spadkoyemcyam titul don tobto zrobili jogo dvoryaninom ta pidtverdila sho u vipadku uspihu zaokeanskogo proektu vin bude admiralom morya okeanu ta vice korolem usih zemel yaki vin vidkriye abo pridbaye i zmozhe peredati ci tituli u spadok Tim ne mensh groshi na sporyadzhennya ekspediciyi Kolumbu nalezhalo shukati samostijno za rahunok nedootrimanih derzhavnih podatkovih platezhiv Yiyi Velichnosti korolevi Kastiliyi Do togo zh za dogovorom vosmu chastinu vitrat povinen buv nesti sam Kolumb u yakogo vzagali ne bulo ani grosha Odnak Kolumbu dopomig Odin iz korabliv Pinta buv jogo vlasnij i sporyadiv vin jogo za svij rahunok Groshi na she odnu karavelu Nina vin dav Hristoforu v borg shob Kolumb mig zrobiti svij formalnij vnesok za dogovorom Nedostovirni portretiNemaye zhodnogo dostovirnogo portreta Hristofora Kolumba U molodi roki vin buv bidnim moryakom i piratom potim zhiv na ostrovah de ne bulo portretistiv Dekilka raziv Hristofor buv v yaznem riznih tyurem i hovavsya v monastiri vid pomsti Navit ci rozrizneni fakti biografiyi moreplavcya dovodyat sho spokijnogo zhittya toj ne mav ani pri zhitti ani pislya smerti Nejmovirno shobi vin znajshov chas dlya pozuvannya vidomim portretistam Ridolfo chi Domeniko Girlandajo Sebastyano del Pjombo ta in Navit yaksho i zbereglisya portreti Hristofora to davno zagubilisya v chasi Tomu naspravdi ne vidomo yak vin viglyadav za zhittya mizh 1505 i 1536 rokami Jmovirno Kolumb u sceni pokloninnya u zali admiraliv Korolivskogo Alkasaru Sevilya Nevidomij hudozhnik XVI st Jmovirno Kolumb Portret Kolumba u Biblioteci kongresu SShA Podorozhi Kolumba do Novogo SvituSvidchennya dokumentivPersha zvistka pro Hristofora Kolumba zadokumentovana 1473 rokom koli Morskij sud mista Veneciya zasterigav vid pirata Kolombo sho buv na sluzhbi gercoga Rene Anzhujskogo Sam Hristofor chasto zgaduvav gercoga Rene z yakim dilivsya piratskoyu zdobichchyu Yak pisali v anglijskih svidchennyah piratstvo todi bulo cilkom pristojnim dlya dzhentlmena Buv pirat Kolumb i na sluzhbi u Flandriyi Hristofor brav uchast u morskomu pohodi anglijciv i portugalciv do Grenlandiyi tobto vin buvav i v Angliyi znav pro yih mandri do ostroviv na dalekomu zahodi Smilivij i rizikovanij Kolumb dosyag dobrobutu i vzyav shlyub iz dochkoyu senjora Korrea gubernatora ostrovu Portu Santu v arhipelazi Madejra A zvidti do Ameriki bulo znachno blizhche nizh vid Niderlandiv chi Ispaniyi Druzhina narodila Hristoforu sina Mapa Kolumba Lisabon PortugaliyaKartograf KolumbZgidno z doslidzhennyami profesora Andrie de Princesso universitet Valyadolida Kolumb narodivsya v Genuyi u rodini Domeniko ta Mariyi Spinoli Kolonne j ohreshenij Hristoforom 1451 roku rodina Kolonne emigruvala v Portugaliyu de yunij Kristoban Kulon tak jogo tut nazivali zdobuv osvitu Vidomo sho Kolumb cikavivsya geografichnimi kartami i torguvav nimi Vigotovlennya map bulo duzhe vigidnim biznesom Mapi zberigali yak sekretni vijskovi dokumenti chi perepustki do bagatstva Svoyi sekretni mapi mali majzhe vsi korolivski rodini epohi velikih geografichnih vidkrittiv padran real u Portugaliyi padron real v Ispaniyi a takozh v Angliyi Gollandiyi Flandriyi Franciyi Deyaki sekretni mapi otrimav i Kolumb bo viyaviv veliku napoleglivist v organizaciyi svoyih podorozhej do ostroviv za okeanom Same Hristofor peredav yakis sekretni morski mapi Amerigo Vespuchchi morskomu shturmanu ispanskoyi Kasi de Kontratasjon yakij davav groshi na ekspediciyi Kolumba Chlen ekspediciyi Kolumba shkiper jogo flagmanskogo koroblya Santa Mariya Huan de la Kosta nadrukuvav znamenitu mapu vidomogo na toj chas Svitu u 1500 roci Chotiri podorozhi KolumbaDokladnishe Vidkrittya Ameriki Kolumbom Persha podorozh Kolumba 1492 1493 Persha podorozh Kolumba Buduchi perekonanim sho Aziyi mozhna dosyagti plivuchi na zahid vin zaruchivsya pidtrimkoyu ispanskogo korolya Ferdinanda II Aragonskogo ta korolevi Izabelli I Kastilskoyi 22 travnya 1492 roku Kolumb pribuv u port Palos u yakomu vidpovidno do korolivskogo ukazu povinen buv otrimati dvi karaveli Misto dalo jomu dlya vikoristannya karaveli Pinta ta Ninya Sudna mali blizko 20 m zavdovzhki i 7 m zavshirshki Yak flagmanske sudno Kolumb orenduvav u Huana de la Kosi velikij korabel Santa Mariya Kopiya sudna Santa Mariya 3 serpnya 1492 roku karaka Santa Mariya 280 t i dvi karaveli Pinta 240 t i Ninya 100 t na yakih bulo zagalom blizko 90 osib pidijnyali yakori Pislya zupinki u Las Palmasi na Kanarskih ostrovah 5 veresnya eskadra suden pochala ruhatisya na zahid Pislya bilsh nizh dvoh misyaciv plavannya pid chas yakogo uchasniki ekspediciyi pochali vislovlyuvati pretenziyi vid neterpinnya 12 zhovtnya o drugij godini odin iz matrosiv Rodrigo de Triana pobachiv zemlyu Ekspediciya visadilasya imovirno na nevelikomu ostrovi San Salvador Voltinga na Bagamah zvanij korinimi zhitelyami Guanahani U tubilciv pomitili zoloti prikrasi Na zapitannya pro pohodzhennya prikras miscevi zhiteli vkazuvali napryamok na pivden Vihodyachi z togo sho voni perebuvayut na pivnochi materika Kolumb vibrav novij kurs na pivdennij zahid i vidkriv 28 zhovtnya ostriv Kuba Huana ta 6 grudnya Gayiti Espanjola ostriv krasa yakogo jogo zacharuvala i vin obrav jogo dlya rozmishennya svoyeyi shtab kvartiri Visadka Kolumba v Americi Kartina Dzhona Vanderlina 1775 1852 Koli flagmanskij korabel Santa Mariya rozbivsya sivshi na rifi a pid chas shtormu bulo vtracheno kontakt z Pintoyu Kolumb virishiv osobisto na Ninyi povidomiti novinu shodo vidkrittya zahidnogo shlyahu do zemel Shidnoyi Aziyi Kitayu Yaponiyi ta Indiyi 16 grudnya zalishivshi fort Navidad Rizdvo na Gayiti ukriplenij ulamkami ta garmatami Santa Mariyi iz 43 dobrovolcyami z ekipazhu rushili u zvorotnomu napryamku Bilya pivnichnogo berega Espanjoli Ninya natrapila na Pintu Obidva sudna rushili v napryamku Yevropi Unaslidok shtormu sudna vtratili zv yazok mizh soboyu 9 bereznya Ninya kidaye yakir u Lisaboni de Zhuan II prijnyav Kolumba yak yasnovelmozhnogo knyazya i nakazav zabezpechiti togo vsim neobhidnim 15 bereznya 1493 r Ninya zupinyayetsya v portu Palos kudi togo zh dnya pribuvaye i Pinta Zvidti Kolumb triumfalnim hodom rushiv do korolivskogo dvoru v Barseloni z dopoviddyu kastilskim monarham Kolumb bagato zusil vklav u poshirennya informaciyi pro svij uspih Za kilka dniv pered vid yizdom do Barseloni vin vidpraviv po shlyahu lyudej iz zolotom i kolorovimi ararami yaki progoloshuvali jogo triumfalne povernennya U hodi zustrichi z korolivskim podruzhzhyam Kolumb obrazno zmalyuvav bagatstva yaki poplivut v Ispaniyu yaksho ekspediciyu prodovzhat Ce prizvelo do lihomanki vidkrittiv epizodom yakoyi bula druga ekspediciya Kolumba Druga podorozh Kolumba 1493 1496 Druga podorozh Kolumba Togo zh roku spishno organizovano she odnu ekspediciyu pid komanduvannyam Hristofora Kolumba Yaksho navesni ta vlitku 1492 roku Kolumbu dovelosya vitratiti dekilka misyaciv na vmovlyannya 90 osib na pershu poyizdku to pislya povernennya bulo tak bagato dobrovolciv sho treba bulo robiti vidbir oskilki chislo uchasnikiv drugoyi ekspediciyi bulo obmezhene priblizno 1500 2500 osobami na 15 17 sudnah tochne chislo lyudej i suden ye spirnim Kolumb piznishe skarzhivsya sho navit kravci buli gotovi vidmovitisya vid profesiyi i piti u veliku podorozh u yakij mozhna shvidko rozbagatiti Nareshti grupa u yakij razom iz shukachami prigod i legkoyi nazhivi viyavilisya misioneri sho pragnuli navernuti do hristiyanstva zhiteliv novih zemel poruch iz viznanimi zlochincyami perebuvali idealisti Druga ekspediciya virushila 25 veresnya 1493 roku z Kadisa Na Kanarskih ostrovah vzyali cukrovu trostinu i sobak specialno privchenih do polyuvannya na lyudej Cogo razu Kolumb virishiv ruhatisya pivdennishim marshrutom i tomu vzhe cherez 20 dniv dosyag berega poblizu Malih Antilskih ostroviv 3 listopada 1493 roku u nedilyu vidkriv ostriv Dominika 4 listopada ekspediciya pribula do najbilshogo z tuteshnih ostroviv nazvanogo Gvadelupa Na vidkritih ostrovah zhili karibi yaki zdijsnyuvali na velikih chovnah nabigi na ostrovi mirnih aravakiv Zbroyeyu yih buli luki i strili z nakonechnikami z ulamkiv cherepahovih panciriv abo zazubrenih rib yachih kistok 11 listopada vidkriti ostrovi Montserrat Antigua i Nevis Nastupnogo dnya bilya ostrova stalasya persha zbrojna sutichka z karibami 15 listopada na pivnich vid ostrova Sent Krua vidkritij arhipelag yakij Kolumb nazvav Ostrovami Odinadcyati tisyach div zaraz mayut nazvu Virginski ostrovi Obijshovshi arhipelag z oboh storin sudna flotiliyi cherez tri dni z yednalisya bilya zahidnogo krayu gryadi 19 listopada ispanci visadilisya na zahidnomu berezi velikogo ostrova yakij Kolumb nazvav San Huan Bautista Z XVI stolittya vin nosit nazvu Puerto Riko 22 listopada Kolumb distavsya do Gayiti shob konstatuvati sho lyudi zalisheni nim u forti Navidad pid chas pershoyi ekspediciyi ne vizhili Za zdogadami vsi voni zaginuli v borotbi z tubilcyami indiancyami Do sichnya 1494 roku na shid vid spalenogo fortu pobudovane misto nazvane Izabelloyu Bagato ispanciv pomerli pid chas epidemiyi jmovirno zhovtoyi garyachki Zagin poslanij na rozvidku vseredinu ostrova znajshov zoloto v richkovomu pisku v girskomu rajoni U berezni Kolumb zdijsniv pohid vseredinu ostrova Tim chasom u Izabelli cherez speku zipsuvalasya bilsha chastina harchiv i Kolumb virishiv zalishiti na ostrovi lishe 5 korabliv ta blizko 500 osib a reshtu vidpraviti do Ispaniyi Z nimi vin peredav korolyu i korolevi informaciyu pro te sho znajshov bagati rodovisha zolota i prosiv nadislati hudobu yistivni pripasi i zemlerobski znaryaddya proponuyuchi platiti za nih rabami z chisla miscevih zhiteliv 24 kvitnya 1494 roku zalishivshi v Izabelli garnizon pid komandoyu svogo molodshogo brata Diyego Kolumb poviv tri neveliki korabli na zahid uzdovzh pivdenno shidnogo uzberezhzhya Kubi 1 travnya bulo viyavleno vuzku i gliboku zatoku suchasna buhta Guantanamo z odnojmennim mistom Zvidsi Kolumb povernuv na pivden 5 travnya vidkrito ostriv Yamajka Kolumb nazvav jogo Santyago 14 travnya projshovshi uzdovzh pivnichnogo berega Yamajki i ne znajshovshi zolota Kolumb povernuvsya do Kubi 25 nastupnih dniv korabli ruhalisya kriz dribni ostrivci uzdovzh pivdennogo uzberezhzhya ostrova 12 chervnya projshovshi majzhe 1700 km vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Kubi i ne dijshovshi vsogo 100 km do zahidnogo kincya ostrova Kolumb virishiv povernuti bo more silno obmililo matrosi viyavlyali nevdovolennya ta j zakinchuvalas proviziya Pered cim shob zahistiti sebe vid zvinuvachen u malodushnosti yaki mogli dijti do Ispaniyi vin zazhadav vid usiyeyi komandi prisyagnuti sho Kuba chastina kontinentu a tomu dali plisti nemaye sensu Povernuvshi nazad flotiliya vidkrila ostriv Evanhelista piznishe nazvanij Pinos a z 1979 roku Isla de la Huventud Kolumb i koroleva Izabella Fragment pam yatnika Kolumbu v Madridi 1885 29 veresnya Kolumb vzhe na toj chas tyazhko hvorij povernuvsya v Izabellu Za p yat poperednih misyaciv drugij brat Kolumba Bartolome priviv z Ispaniyi tri korabli z vijskom i zapasami Grupa ispanciv zahopila yih i vtekla dodomu Reshta rozbrelisya po ostrovu grabuyuchi i gvaltuyuchi tubilciv Ti vchinili opir i vbili chastinu ispanciv Pislya povernennya Hristofor hvoriv p yat misyaciv a koli oduzhav to v berezni 1495 roku organizuvav pidkorennya Espanjoli zagonom iz 200 soldativ Tubilci buli majzhe bezzbrojni a Kolumb zastosovuvav proti nih kinnotu i privezenih z soboyu specialno navchenih sobak Cherez dev yat misyaciv cogo ckuvannya ostriv buv pidkorenij Indianciv obklali daninoyu zabirali v rabstvo dlya roboti na zolotih kopalnyah i plantaciyah Korinni narodi Ameriki tikali z selish v gori ginuli vid nevidomih hvorob privezenih kolonistami z Yevropi Tim chasom kolonisti pereselilisya na pivdennij bereg ostrova de v 1496 roci Bartolome Kolumb zaklav misto Santo Domingo majbutnij centr Espanjoli a piznishe stolicyu Dominikanskoyi Respubliki Tim chasom ispanska korolivska para viyavivshi sho dohodi vid Espanjoli trohi zolota midi cinnogo dereva i kilkasot rabiv spryamovanih do Ispaniyi Kolumbom neznachni dozvolila vsim kastilskim piddanim pereselyatisya na novi zemli rozrahovuyuchis iz skarbniceyu zolotom 10 kvitnya 1495 roku ispanskij uryad rozirvav vidnosini z Kolumbom i Amerigo Vespuchchi distav pravo postachati tovari z Indiyi do travnya 1498 roku 12 sichnya 1496 roku Vespuchchi otrimav 10 000 maravedi vid skarbnika Pinelya dlya viplati zarobitnoyi plati moryakam Faktichno vin uklav kontrakt na formuvannya v Andalusiyi odniyeyi yaksho ne dvoh ekspedicij do Indiyi Rezultat ekspediciyi Kolumba vseliv u Amerigo dumku polishiti torgovu spravu i poznajomitisya z novovidkritoyu chastinoyu svitu Mizh tim avtoritarna i bezkontrolna povedinka Kolumba nalashtuvala proti nogo znachnu chastinu jogo ekipazhu Bagato z uchasnikiv zbentezheni trudnoshami ta vidsutnistyu legendarnogo bagatstva viddililisya vid ekspediciyi i rozpochali samostijni poshuki Ti sho povernulisya do Ispaniyi privezli bagato skarg na Kolumba Pid vplivom vorogiv Kolumba proponuyetsya zabrati privileyi ranishe nadani jomu a na jogo misce priznachiti korolivskogo gubernatora vidkritih zemel U cij situaciyi Kolumb 19 bereznya virushiv nazad do Ispaniyi kudi vin pribuv 11 chervnya 1496 roku Na sudi jomu vdalosya vipravdatisya i vidkinuti visunuti proti nogo zvinuvachennya Vin otrimav pidtverdzhennya nadanih jomu ranishe pilg i zobov yazannya organizaciyi nastupnoyi tretoyi ekspediciyi Tretya podorozh Kolumba 1498 1500 Tretya podorozh Kolumba Kolumb vidnoviv svoyi privileyi ale ne zmig povnistyu vidnoviti poperednoyi doviri do sebe Shob organizuvati chergovu tretyu ekspediciyu dovelosya chekati do 1498 roku Na tretyu ekspediciyu vdalosya znajti nebagato koshtiv i z Kolumbom virushilo lishe shist nevelikih korabliv i blizko 300 cholovik komandi prichomu v komandu brali zlochinciv z ispanskih v yaznic 30 travnya 1498 roku flotiliya vijshla z girla richki Gvadalkvivir Cogo razu Kolumb virishiv trimatisya she pivdennishe vvazhayuchi sho zoloto mozhna znajti lishe blizhche do ekvatora Vid ostrova Iyerro Kanarski ostrovi tri korabli pishli pryamo do Espanjoli a tri inshih do ostroviv Zelenogo Misu zvidki vzyali kurs na pivdennij zahid mayuchi namir trimatisya yakomoga blizhche do ekvatora Korabli spustilisya do 9 30 pivnichnoyi shiroti a dali ruhalis na zahid Pid chas ciyeyi ekspediciyi vpershe dosyagnuto materikovoyi chastini Ameriki Do berega Kolumb distavsya pivdennishe vid girla Orinoko Ruhayuchis dali na zahid uzdovzh uzberezhzhya vin vidkriv ostriv Trinidad Potim vin zvernuv na pivnichnij zahid i virushiv na Espanjolu Gayiti de bulo zakladene v toj chas pershe postijne ispanske poselennya u Vest Indiyi Santo Domingo Vidnosini v ispanskij gromadi v Santo Domingo buli ne duzhe dobri Avtoritarnij Kolumb rozstavlyav vsyudi svoyih lyudej u tomu chisli svogo brata Bartolome ta sina Diyego 20 serpnya Kolumb pribuv na Espanjolu yaku zastav u zhalyugidnomu stani Kolonisti pidnyali zbrojnij zakolot proti jogo brata yakij zakinchivsya tim sho Kolumb buv zmushenij piti na vvedennya sistemi zakripachennya korinnih zhiteliv Ameriki za buntivnimi kolonistami repartimiento kozhnomu z yakih bulo vidvedeno veliku dilyanku zemli V Ispaniyi prijshlo rozcharuvannya u zv yazku z vidsutnistyu osnovnih ekonomichnih uspihiv i trudnoshami ekspediciyi u vidnosinah iz tubilcyami Krim togo yak i pid chas drugoyi ekspediciyi povidomlennya pro problemi dijshli do koroni Ispanska korolivska skarbnicya majzhe ne otrimuvala dohodiv vid svoyeyi novoyi koloniyi a v cej chas portugalec Vasko da Gama vidkriv morskij shlyah u spravzhnyu Indiyu 1498 i povernuvsya z vantazhem pryanoshiv dovivshi takim chinom sho zemli vidkriti Kolumbom zovsim ne Indiya a sam vin brehun U 1499 roci monopolne pravo Kolumba na vidkriti novi zemli bulo skasovano U 1500 roci korolivske podruzhzhya napravilo na Espanjolu svogo predstavnika z neobmezhenimi povnovazhennyami Fransisko de Bobadilya Toj vzyav u svoyi ruki vsyu vladu na ostrovi zaareshtuvav Hristofora Kolumba razom iz bratami zakuvav yih u kajdani i vidpraviv do Ispaniyi Pislya pributtya odnak miscevi finansisti zmogli perekonati korolivsku paru znyati zvinuvachennya z Kolumba Chetverta podorozh Kolumba 1502 1504 Chetverta podorozh Kolumba Hristofor Kolumb vse zh hotiv znajti novij shlyah vid vidkritih nim zemel u Pivdennu Aziyu do dzherela pryanoshiv Vin buv upevnenij sho takij shlyah isnuye oskilki sposterigav bilya beregiv Kubi silnu morsku techiyu sho ruhalas na zahid cherez Karibske more Korol zreshtoyu dav Kolumbu dozvil na novu ekspediciyu 9 travnya 1502 roku flotiliyeyu sho skladalasya z chotiroh suden z ekipazhem 150 cholovik Kolumb rushiv na zahid Oskilki Vasko da Gama vidkriv shlyah do Indiyi navkolo afrikanskogo kontinentu Kolumbu neobhidno terminovo dovesti sho shlyah na zahid korotshij zruchnishij i bezpechnishij Kolumb mav namir znajti perehid u vodi yaki b zreshtoyu priveli jogo do Indiyi Vin spodivavsya znajti cej shlyah na zahid vid Kubi kudi i skeruvav svoyu ekspediciyu U chetvertu ekspediciyu Kolumb vzyav iz soboyu brata Bartolome i 13 richnogo sina Ernando 29 chervnya 1502 roku ryatuyuchis vid shtormu poprosiv u namisnika Espanjoli Nikolasa Ovando dozvolu shovatisya v gavani Santo Domingo ale jomu bulo vidmovleno Na shastya korabli Kolumba vporalisya z bureyu U lipni Kolumb virushiv na zahid uzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Espanjoli ta Yamajki Vin mav namir dijti na zahodi do materika i vidshukati protoku ruhayuchis uzdovzh berega 30 lipnya Kolumb pidijshov do pivnichnogo berega zemli naselenij narodom maya Gonduras Bartolome visadivsya na materik i formalno vstupiv u volodinnya krayinoyu U veresni vidkrito Moskitovij bereg Nikaragua i Zolotij bereg piznishe Kosta Rika Bagatij bereg 5 zhovtnya vid korinih meshkanciv krayini Veragua Panama Kolumb diznavsya sho do Pivdennogo morya Panamskoyi zatoki v Tihomu okeani mozhna dobratisya cherez vuzku ale goristu smuzhku sushi Panamskij pereshijok 17 zhovtnya vidkrito zatoku Miscevi zhiteli rozpovili pro isnuvannya na pivdni krayini naselenoyi vojovnichimi lyudmi yaki yizdyat na tvarinah nosyat panciri volodiyut mechami lukami i strilami ochevidno sho jshlosya pro Peru visokorozvinenu derzhavu inkiv zhiteli yakoyi vikoristovuvali lam yak v yuchnih tvarin Ekspediciya zustrila novij 1503 rik u buhti yaka cherez 400 rokiv stane pivnichnim vhodom do Panamskogo kanalu Vid Tihogo okeanu Kolumba viddilyalo lishe 65 km ale yih vin tak nikoli i ne podolav U sichni 1503 roku Kolumb povernuvsya v zatoku Moskitos Vin planuvav stvoriti tut koloniyu pid komandoyu svogo brata Bartolome ale miscevi indianci buli nastilki vojovnichimi sho vin vidmovivsya vid cogo namiru 16 kvitnya Kolumb vijshov u more i vidnoviv poshuki protoki ruhayuchis na shid 1 travnya dosyagnuvshi misu Tiburon u Dar yenskij zatoci Kolumb diznavsya vid indianciv sho v comu rajoni vzhe dva roki tomu buli yevropejci a ce oznachaye sho poshuki protoki mozhna pripiniti Kolumb povernuv sudna na pivnich do Yamajki 25 chervnya Kolumbu pislya dovgih mandriv morem protyagom yakih vin vidkriv Kajmanovi ostrovi vdayetsya vivesti korabli do pivnichnogo uzberezhzhya Yamajki 200 km vid Espanjoli ale tut vin posadiv yih na milinu Kolumb spryamuvav na Espanjolu poslancya Diyego Mendesa v indianskij pirozi iz prohannyam do namisnika ispanskoyi koloniyi prijti jomu na dopomogu Lishe cherez rik na Yamajku pribuv korabel sporyadzhenij za koshti samogo Kolumba Vin zabrav usih ucililih uchasnikiv ekspediciyi 29 chervnya Kolumb polishiv Yamajku Do Espanjoli dobiralisya pivtora misyacya 12 veresnya brati Kolumbi pokinuli Espanjolu i z velikimi trudnoshami u listopadi 1504 roku dobralisya do Kastiliyi Pid chas chetvertoyi podorozhi Kolumb vidkriv materik na pivden vid Kubi bereg Centralnoyi Ameriki i doviv sho Atlantichnij okean viddilyaye vid Tihogo nezdolannij bar yer pro yakij vin chuv vid indianciv Mogila Kolumba u Kafedralnomu sobori Sevilyi Trunu nesut koroli Kastiliyi Leonu Aragonu i Navarri Pam yatnik Kolumbu u misti Nyu Jork SShAPam yatnik Kolumbu u Funshali MadejraOstanni roki zhittyaTyazhko hvorogo Kolumba perevezli do Sevilyi Vin ne zmig domogtisya vidnovlennya darovanih jomu prav i privileyiv a vsi groshi vitrativ na tovarishiv po ekspediciyah Pomer vimovivshi svoyi ostanni slova U tvoyi ruki Gospodi ya vruchayu mij duh 20 travnya 1506 roku v ispanskomu Valyadolidi jogo pohovali u Kafedralnomu sobori v kaplici Luyisa de Serda mista Sevilya Suchasniki majzhe ne pomitili jogo smerti Velichezne znachennya vidkrittiv Kolumba dlya Ispaniyi bulo viznano lishe v seredini XVI stolittya pislya zavoyuvannya Meksiki Peru ta derzhav na pivnochi And koli do Yevropi pishli sudna zi sriblom i zolotom Sumnivi stosovno statusu pershovidkrivacha AmerikiHocha zagalnoprijnyato vvazhati Hristofora Kolumba pershim yevropejskim mandrivnikom yakij vidkriv novij svit Amerikanskij kontinent naspravdi ce ne tak Suchasni naukovci neodnorazovo znahodili poselennya vikingiv vihidci pivnichnoyi Yevropi na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Za visnovkami naukovciv dani poselennya buli zasnovani za dekilka stolit do narodzhennya Kolumba Tak odne z takih poselen bulo zasnovano na ostrovi Nyufaundlend de vikingi zhili v 1021 roci Vshanuvannya pam yatiNa jogo chest nazvana krayina Kolumbiya sho roztashovana u Pivdennij Americi Na jogo chest nazvana vulicya Kolumba u Lichakivskomu rajoni mista Lviv v Ukrayini Na jogo chest nazvano Federalnij okrug Kolumbiya z administrativnim centrom Vashington ta Plosha Hristofora Kolumba u Nyu Jorku u SShA provinciya Britanska Kolumbiya v Kanadi ta bagato inshih toponimiv po vsij planeti U stolici Dominikanskoyi Respubliki Santo Domingo na chest Kolumba zvedeno Mayak Kolumba 327 Kolumbiya asteroyid yakij nazvano na chest mandrivnika Kolumb meteoritnij krater na vidimomu boci Misyacya 1992 roku Bagami vipustili pam yatnu banknotu nominalom 1 dolar na chest P yatisotrichchya pershoyi visadki Kolumba na bereg PrimitkiValerie I J Flint Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Encyclopedie Larousse en ligne d Track Q17329836 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2011 d Track Q110250907d Track Q2494649 Ispanska korolivska akademiya istoriyi 1738 d Track Q3100331d Track Q2720582 Deutsche Nationalbibliothek Record 118564994 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https www newworldencyclopedia org entry Christopher Columbus Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Christopher Columbus Encyclopaedia Britannica Online angl Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 pages eBook ISBN 978 1576072165 angl Den Kolumba Columbus Day 1 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Den Kolumba i korennye narody Ameriki 2 6 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Native History Columbus Icon and Genocidal Maniac Lands in New World 3 11 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Columbus Monuments Pages Madrid Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2011 The letters of Amerigo Vespucci London 1894 str V Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2011 BBC News Russkaya sluzhba ros Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 LiteraturaOksana Lushevska pro Hristofora Kolumba Dzhona Nyuberi Charlza Darvina Dniprovu Chajku Perl Sajdenstriker Bak Oksana Lushevska K Grani T 2010 93 s il Zhittya vidatnih ditej 2000 ekz ISBN 978 966 465 320 3 Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Rad shkola 1988 143 s il ros PosilannyaHristofor Kolumb u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah 265023 Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Etnichne pohodzhennya Hristofora Kolumba chi buv Kolumb kataloncem 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine kat Svidchennya pro te sho ridnoyu movoyu Hristofora Kolumba mogla buti katalanska 18 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Kolumb byl Polakiem 10 veresnya 2014 u Wayback Machine pol