Архіпелаг Маде́йра (порт. Arquipélago da Madeira) — група островів в Атлантичному океані біля північно-західних берегів Африки. Володіння Португалії. Від 1976 року складають Мадейрський автономний регіон (порт. Região Autónoma da Madeira). Розташовані на відстані близько 1000 км на південний захід від столиці Лісабона та 420 км на північ від Канарських островів. Площа — 796 км², населення — 269,5 тис. чоловік. Столиця — місто Фуншал на острові Мадейра. Європейська статистична територіальна одиниця 1-го рівня. Код — PT3.
Мадейра (архіпелаг) | |||||
| |||||
Девіз: «З усіх островів, найкращі і найвільніші» (порт. Das ilhas, as mais belas e livres) | |||||
Гімн: порт. A Portuguesa —національний порт. Hino da Madeira —регіональний | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Фуншал | ||||
Офіційні мови | португальська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Автономний регіон | ||||
- Президент | |||||
- Автономія | 1976 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 801 км² | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2007 | 244.098 (не враховується) | ||||
- перепис 2001 | 245.011 | ||||
- Густота | 306/км² | ||||
Валюта | Євро (€) (EUR ) | ||||
Часовий пояс | UTC-1 | ||||
Домен | .pt | ||||
Телефонний код | +351-291-ххх-ххх | ||||
|
Географія
Мадейра (найбільший острів) і Порту-Санту — єдині заселені острови. Дезерташ і Селваженьш — безлюдні острівці. М'який клімат островів зробив їх цілорічними курортами. Рельєф: Руйву — найвища гора архіпелагу заввишки 1862 м. Виробляється: кріплене вино мадера, цукрова тростина, фрукти, риба, вироби ремесел.
Історія
Позначення островів архіпелагу Мадейра з їх поточними назвами з'являються на деяких середньовічних картах вже в XIV столітті — зокрема їх зображено в Атласі Медічі 1351 року, на Портолані братів Піццингані 1367 року і в Атласі Корбітіс, складеному біля 1400 року. Вочевидь, якісь випадкові мореплавці вже стикались з цими островами в морі і повідомлення про це були відомі картографам. Проте «офіційно» острови архіпелагу Мадейра було відкрито в 1418—1419 роках португальськими дослідниками принца Енріке Мореплавця — Жуаном Гонсалвіш Зарку та Тріштаном Ваш Тейшейра.
Жуан Зарку і Триштан Ваш стали й першими капітанами-донатаріо острова Мадейра та займались його колонізацією.
Острови належали Португалії з XV століття; окуповані Англією в 1801 і 1807-14 роках. У 1976 році здобули часткову автономію, але залишилися заморською територією Португалії. Політично, економічно, етнічно і культурно архіпелаг належить до Європи.
Економіка
Дрібне сільське господарство (в основному виноробство), рибальство, туризм.
Головним транспортним сполученням з материками Європа та Америка є авіація. На архіпелазі діють два трансконтинентальних аеропорти — Міжнародний аеропорт «Мадейра» — на південному сході острова Мадейра між містами Машіку та Санта-Круж; та Аеропорт Порту-Санту в центрі однойменного острова. Залишки мальовничих старих шляхів уздовж узбережжя на півночі острова Мадейра, через загрозу зсувів і каменепадів, для проїзду автотранспортом закриті. Але на свій ризик використовуються туристами-пішоходами та велосипедистами.
Муніципалітети
Найбільші населені пункти
Населені пункти автономного регіону Мадейра | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
№ | Українська назва | Оригінальна назва | Кількість жителів (1991) | Кількість жителів (2001) | Місце в країні | Відстань до адм. центру | Аеропорт, залізничний транспорт | Широта | Довгота |
Самоврядування
З 1976 року Мадейра має статус автономного регіону Португальської Республіки. Має власний законодавчий орган — регіональний парламент (порт. Assembleia Regional da Madeira) і уряд. Португальську державу в автономії представляє Представник Республіки (порт. Representante da República para a Região Autónoma da Madeira), що у наш час[] є Антеру Алвеш Монтейру Дініж.
Регіональний парламент Мадейри є однопалатним і в наш час[] складається з 47 депутатів. Депутати обираються за партійними списками, мандатом на 4 роки (до 2004 року число депутатів становило 68 з обранням за муніципальним принципом). Політичні партії, що представлені у регіональному парламенті, як правило відповідають своїм аналогам континентальної Португалії. На останніх регіональних виборах Мадейри більшість здобула Соціал-демократична партія Мадейри, з 64,2 % голосів.
Уряд автономії з 1978 року беззмінно очолює Альберто Жоао Жардим (Alberto João Jardim), 1943 р. народження. 9 жовтня 2011 р. він був вдесяте поспіль обраний головою місцевого уряду. А. Жардим вважається найсумнівнішим політиком Португалії сьогодення.
Освіта
Галерея
- Панорамний вигляд на місто Фуншал
- Інший вигляд на Фуншал
- Тропічні фрукти на ринку у Фуншалі
- Загальний вигляд острова Порту-Санту
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадейра (архіпелаг)
- (порт.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Madejra znachennya Arhipelag Made jra port Arquipelago da Madeira grupa ostroviv v Atlantichnomu okeani bilya pivnichno zahidnih beregiv Afriki Volodinnya Portugaliyi Vid 1976 roku skladayut Madejrskij avtonomnij region port Regiao Autonoma da Madeira Roztashovani na vidstani blizko 1000 km na pivdennij zahid vid stolici Lisabona ta 420 km na pivnich vid Kanarskih ostroviv Plosha 796 km naselennya 269 5 tis cholovik Stolicya misto Funshal na ostrovi Madejra Yevropejska statistichna teritorialna odinicya 1 go rivnya Kod PT3 Madejra arhipelag Madejrskij avtonomnij regionPrapor GerbDeviz Z usih ostroviv najkrashi i najvilnishi port Das ilhas as mais belas e livres Gimn port A Portuguesa nacionalnij port Hino da Madeira regionalnijRoztashuvannya MadejriStolicya ta najbilshe misto FunshalOficijni movi portugalskaForma pravlinnya Avtonomnij region Prezident Avtonomiya 1976 Plosha Zagalom 801 km Naselennya ocinka 2007 244 098 ne vrahovuyetsya perepis 2001 245 011 Gustota 306 km Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas UTC 1Domen ptTelefonnij kod 351 291 hhh hhhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madejra arhipelag GeografiyaMadejra najbilshij ostriv i Portu Santu yedini zaseleni ostrovi Dezertash i Selvazhensh bezlyudni ostrivci M yakij klimat ostroviv zrobiv yih cilorichnimi kurortami Relyef Rujvu najvisha gora arhipelagu zavvishki 1862 m Viroblyayetsya kriplene vino madera cukrova trostina frukti riba virobi remesel Madejra ostriv Portu Santu ostriv Dezertash IstoriyaPoznachennya ostroviv arhipelagu Madejra z yih potochnimi nazvami z yavlyayutsya na deyakih serednovichnih kartah vzhe v XIV stolitti zokrema yih zobrazheno v Atlasi Medichi 1351 roku na Portolani brativ Piccingani 1367 roku i v Atlasi Korbitis skladenomu bilya 1400 roku Vochevid yakis vipadkovi moreplavci vzhe stikalis z cimi ostrovami v mori i povidomlennya pro ce buli vidomi kartografam Prote oficijno ostrovi arhipelagu Madejra bulo vidkrito v 1418 1419 rokah portugalskimi doslidnikami princa Enrike Moreplavcya Zhuanom Gonsalvish Zarku ta Trishtanom Vash Tejshejra Zhuan Zarku i Trishtan Vash stali j pershimi kapitanami donatario ostrova Madejra ta zajmalis jogo kolonizaciyeyu Ostrovi nalezhali Portugaliyi z XV stolittya okupovani Angliyeyu v 1801 i 1807 14 rokah U 1976 roci zdobuli chastkovu avtonomiyu ale zalishilisya zamorskoyu teritoriyeyu Portugaliyi Politichno ekonomichno etnichno i kulturno arhipelag nalezhit do Yevropi EkonomikaDribne silske gospodarstvo v osnovnomu vinorobstvo ribalstvo turizm Golovnim transportnim spoluchennyam z materikami Yevropa ta Amerika ye aviaciya Na arhipelazi diyut dva transkontinentalnih aeroporti Mizhnarodnij aeroport Madejra na pivdennomu shodi ostrova Madejra mizh mistami Mashiku ta Santa Kruzh ta Aeroport Portu Santu v centri odnojmennogo ostrova Zalishki malovnichih starih shlyahiv uzdovzh uzberezhzhya na pivnochi ostrova Madejra cherez zagrozu zsuviv i kamenepadiv dlya proyizdu avtotransportom zakriti Ale na svij rizik vikoristovuyutsya turistami pishohodami ta velosipedistami MunicipalitetiDokladnishe Municipaliteti Portugaliyi Administrativnij podil MadejriKalyeta Kamara de Lobush Mashiku Ponta du Sol Portu Monish Portu Santu Ribejra Brava Santa Krush Santana San Visente FunshalNajbilshi naseleni punktiNaseleni punkti avtonomnogo regionu Madejra Ukrayinska nazva Originalna nazva Kilkist zhiteliv 1991 Kilkist zhiteliv 2001 Misce v krayini Vidstan do adm centru Aeroport zaliznichnij transport Shirota Dovgota1 Funshal Funchal 115 403 102 521 7 0 32 65 N 16 90 W2 Kamara de Lobush Camara de Lobos 27 248 30 785 34 6 32 63 N 16 96 W3 Mashiku Machico 11 916 12 383 125 15 32 70 N 16 76 W4 Kanisu Canico 6 876 10 320 169 6 32 63 N 16 84 W5 Kamasha Camacha 6 553 8 010 223 72 33 08 N 16 32 W6 Santa Krush Santa Cruz 6 121 6 038 286 11 A 32 68 N 16 79 W7 Ribejra Brava Ribeira Brava 6 067 5 967 290 14 32 65 N 17 06 W8 Portu Santu Porto Santo 4 706 4 441 384 70 33 05 N 16 32 W9 Ponta du Sol Ponta do Sol 4 209 4 227 404 17 32 67 N 17 09 W10 Campanario 4 495 4 118 418 15 32 65 N 17 02 WSamovryaduvannyaZ 1976 roku Madejra maye status avtonomnogo regionu Portugalskoyi Respubliki Maye vlasnij zakonodavchij organ regionalnij parlament port Assembleia Regional da Madeira i uryad Portugalsku derzhavu v avtonomiyi predstavlyaye Predstavnik Respubliki port Representante da Republica para a Regiao Autonoma da Madeira sho u nash chas koli ye Anteru Alvesh Montejru Dinizh Regionalnij parlament Madejri ye odnopalatnim i v nash chas koli skladayetsya z 47 deputativ Deputati obirayutsya za partijnimi spiskami mandatom na 4 roki do 2004 roku chislo deputativ stanovilo 68 z obrannyam za municipalnim principom Politichni partiyi sho predstavleni u regionalnomu parlamenti yak pravilo vidpovidayut svoyim analogam kontinentalnoyi Portugaliyi Na ostannih regionalnih viborah Madejri bilshist zdobula Social demokratichna partiya Madejri z 64 2 golosiv Uryad avtonomiyi z 1978 roku bezzminno ocholyuye Alberto Zhoao Zhardim Alberto Joao Jardim 1943 r narodzhennya 9 zhovtnya 2011 r vin buv vdesyate pospil obranij golovoyu miscevogo uryadu A Zhardim vvazhayetsya najsumnivnishim politikom Portugaliyi sogodennya OsvitaMadejrivskij universitetGalereyaPanoramnij viglyad na misto Funshal Inshij viglyad na Funshal Tropichni frukti na rinku u Funshali Zagalnij viglyad ostrova Portu SantuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madejra arhipelag port angl