Маяк Колумба (ісп. Faro a Colón) — головна архітектурна пам'ятка Домініканської Республіки. Розташований у столиці країни — місті Санто-Домінго. Маяк названий на честь іспанського мореплавця Христофора Колумба. Пам'ятник виконаний у формі маяка з променями світла, що утворюють форму хреста.
Маяк Колумба | |
Дата створення / заснування | 1992 |
---|---|
Країна | Домініканська Республіка |
Адміністративна одиниця | Санто-Домінго |
Місце розташування | Санто-Домінго |
Дата офіційного відкриття | 1992 |
Перша письмова згадка | 1931 |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Маяк Колумба у Вікісховищі |
Координати: 18°28′42″ пн. ш. 69°52′05″ зх. д. / 18.478600000028° пн. ш. 69.868155555583783212° зх. д.
Історія
Домініканський історик Антоніо Дельмонте-і-Техада (Antonio Delmonte y Tejada) у своїй книзі Historia de Santo Domingo («Історія Санто-Домінго»), опублікованій у 1852 році в Гавані, висловив ідею спорудження пам'ятника на честь Колумба в Санто-Домінго.
У 1914 році американець Пуліам Вільям Елліс (Pulliam William Ellis) почав просувати в американській пресі ідею будівництва монументального маяка в першому місті Нового Світу. Ідея набула популярності в 1923 році під час святкування П'ятої міжнародної конференції в Чилі, коли було вирішено, що пам'ятник буде збудований шляхом співпраці всіх урядів і народів обох Америк.
У конкурсі серед 455 учасників із 48 країн переміг шотландський архітектор Джозеф Лі Глів (Joseph Lea Gleave). Церемонія відбулася в Бразилії в 1931 році, а серед суддів були такі видатні архітектори, як Орасіо Акоста і Лара (Horacio Acosta y Lara, Уругвай), Еліель Саарінен (Gottlieb Eliel Saarinen, Фінляндія) і Френк Ллойд Райт (Frank Lloyd Wright, США).
Однак до 1950 року лише вісім країн зробили внески на загальну суму менше 15 000 доларів. Утім, домініканський уряд продовжив проєкт, і в 1948 році було урочисто відкрито фундамент пам'ятника. Після 1948 року в країні посилилася нестабільність, а політична ситуація унеможливлювала відновлення будівництва аж до 1986 року. Під час владарювання уряду Хоакіна Балагера будівництво відновилося під наглядом домініканського архітектора Теофіло Карбонеля (Teófilo Carbonell) та домініканського інженера-конструктора Вільяма Ріда (William Read). Вони спромоглися зменшити загальну кількість залізобетону та зменшити витрати матеріалів. Довге рамено хреста також було обрізано приблизна на 16 %. Змінився загальний вигляд пам'ятника: тепер він почав нагадувати піраміду майя.
Будівництво Маяка Колумба тривало шість років, з 1986 по 1992 роки. Пам'ятник було урочисто відкрито в 1992 році з нагоди 500-річчя першої подорожі Колумба. Його будівництво профінансували латиноамериканські держави, а загальна вартість будівництва склала приблизно 70 мільйонів доларів США.
Пам'ятник, хоча Глів спершу задумав його як мавзолей, був адаптований для розміщення постійної колекції виставок із кожної країни Америки, а також інших європейських та азійських країн, як просив колишній президент Хоакін Балагер. На цих виставках демонструються предмети культурної спадщини різних країн.
У 2008 році Тоні Горвіц (Tony Horwitz) писав, що виставка в Сполучених Штатах включала кілька маленьких фотографій святкування Дня незалежності, а також багато плакатних репродукцій перших сторінок газет, які повідомляли про терористичні атаки 11 вересня 2001 року.
Архітектурні особливості
Споруда виготовлена із залізобетону. Її розміри: висота — 33 м, ширина — 44 м, довжина — 310 м. Збоку має вигляд багатосхідчастої маянської піраміди, зверху — хреста.
На даху маяка встановлено 157 прожекторів, які світять вгору і в проєкції утворюють хрест. Потужний стовп світла видно на відстані кількох десятків кілометрів: світло настільки потужне, що його можна побачити з сусіднього Пуерто-Рико. Оскільки вмикати їх щодня надто дорого, ілюмінацію вмикають двічі на рік — 12 жовтня, у День відкриття Америки (День Колумба), і на новий рік.
На стінах маяка закріплено мармурові плити з висловлюваннями великих мандрівників, а також цитати Папи Римського Івана Павла II, який відкривав Маяк у 1992 році з нагоди до 500-річчя відкриття Америки. Крім того, на території маяка знаходиться папамобіль, а в одному із залів зберігається папська казула.
Усередині маяка розташовано мармуровий мавзолей з останками, як вважається, Христофора Колумба. З іншого боку, іспанська влада довела за допомогою аналізу ДНК, що є справжні останки Колумба перебувають у Севільському кафедральному соборі в Іспанії. У будівлі несуть почесну варту гвардійці в яскраво-білій формі.
У будівлі також розташовано невеликий музей країн, які брали фінансову участь у будівництві маяка.
Галерея
- Маяк Колумба (Вигляд ззовні)
- Папамобіль Іоанна Павла II
- Барельєф 1 (мармуровий мавзолей)
- Барельєф 2 (мармуровий мавзолей)
- Барельєф 3 (мармуровий мавзолей)
- Барельєф 4 (мармуровий мавзолей)
- Казула Івана Павла ІІ
- Коридор
Посилання
- Indiana University Bloomington. Indiana University Bloomington (амер.). Процитовано 30 січня 2023.
- . web.archive.org. 25 липня 2011. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 30 січня 2023.
- Travel. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 30 січня 2023.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 30 січня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . web.archive.org. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2023.
- Columbus Lighthouse. Wikipedia (англ.). 9 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
- Sood, Suemedha. The mystery of Christopher Columbus’s legacy. www.bbc.com (англ.). Процитовано 30 січня 2023.
- Killgrove, Kristina. DNA Testing Of Skeleton May Prove Christopher Columbus Was Really Portuguese. Forbes (англ.). Процитовано 30 січня 2023.
- Обліт Маяка Колумба на дроні
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mayak Kolumba isp Faro a Colon golovna arhitekturna pam yatka Dominikanskoyi Respubliki Roztashovanij u stolici krayini misti Santo Domingo Mayak nazvanij na chest ispanskogo moreplavcya Hristofora Kolumba Pam yatnik vikonanij u formi mayaka z promenyami svitla sho utvoryuyut formu hresta Mayak KolumbaData stvorennya zasnuvannya1992Krayina Dominikanska RespublikaAdministrativna odinicyaSanto DomingoMisce roztashuvannyaSanto DomingoData oficijnogo vidkrittya1992Persha pismova zgadka1931Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Mayak Kolumba u Vikishovishi Koordinati 18 28 42 pn sh 69 52 05 zh d 18 478600000028 pn sh 69 868155555583783212 zh d 18 478600000028 69 868155555583783212IstoriyaMogila Kolumba u Mayaku Kolumba Santo Domingo Dominikanska Respublika Dominikanskij istorik Antonio Delmonte i Tehada Antonio Delmonte y Tejada u svoyij knizi Historia de Santo Domingo Istoriya Santo Domingo opublikovanij u 1852 roci v Gavani visloviv ideyu sporudzhennya pam yatnika na chest Kolumba v Santo Domingo U 1914 roci amerikanec Puliam Vilyam Ellis Pulliam William Ellis pochav prosuvati v amerikanskij presi ideyu budivnictva monumentalnogo mayaka v pershomu misti Novogo Svitu Ideya nabula populyarnosti v 1923 roci pid chas svyatkuvannya P yatoyi mizhnarodnoyi konferenciyi v Chili koli bulo virisheno sho pam yatnik bude zbudovanij shlyahom spivpraci vsih uryadiv i narodiv oboh Amerik Mayak Kolumba U konkursi sered 455 uchasnikiv iz 48 krayin peremig shotlandskij arhitektor Dzhozef Li Gliv Joseph Lea Gleave Ceremoniya vidbulasya v Braziliyi v 1931 roci a sered suddiv buli taki vidatni arhitektori yak Orasio Akosta i Lara Horacio Acosta y Lara Urugvaj Eliel Saarinen Gottlieb Eliel Saarinen Finlyandiya i Frenk Llojd Rajt Frank Lloyd Wright SShA Odnak do 1950 roku lishe visim krayin zrobili vneski na zagalnu sumu menshe 15 000 dolariv Utim dominikanskij uryad prodovzhiv proyekt i v 1948 roci bulo urochisto vidkrito fundament pam yatnika Pislya 1948 roku v krayini posililasya nestabilnist a politichna situaciya unemozhlivlyuvala vidnovlennya budivnictva azh do 1986 roku Pid chas vladaryuvannya uryadu Hoakina Balagera budivnictvo vidnovilosya pid naglyadom dominikanskogo arhitektora Teofilo Karbonelya Teofilo Carbonell ta dominikanskogo inzhenera konstruktora Vilyama Rida William Read Voni spromoglisya zmenshiti zagalnu kilkist zalizobetonu ta zmenshiti vitrati materialiv Dovge rameno hresta takozh bulo obrizano priblizna na 16 Zminivsya zagalnij viglyad pam yatnika teper vin pochav nagaduvati piramidu majya Budivnictvo Mayaka Kolumba trivalo shist rokiv z 1986 po 1992 roki Pam yatnik bulo urochisto vidkrito v 1992 roci z nagodi 500 richchya pershoyi podorozhi Kolumba Jogo budivnictvo profinansuvali latinoamerikanski derzhavi a zagalna vartist budivnictva sklala priblizno 70 miljoniv dolariv SShA Pam yatnik hocha Gliv spershu zadumav jogo yak mavzolej buv adaptovanij dlya rozmishennya postijnoyi kolekciyi vistavok iz kozhnoyi krayini Ameriki a takozh inshih yevropejskih ta azijskih krayin yak prosiv kolishnij prezident Hoakin Balager Na cih vistavkah demonstruyutsya predmeti kulturnoyi spadshini riznih krayin U 2008 roci Toni Gorvic Tony Horwitz pisav sho vistavka v Spoluchenih Shtatah vklyuchala kilka malenkih fotografij svyatkuvannya Dnya nezalezhnosti a takozh bagato plakatnih reprodukcij pershih storinok gazet yaki povidomlyali pro teroristichni ataki 11 veresnya 2001 roku Arhitekturni osoblivostiSporuda vigotovlena iz zalizobetonu Yiyi rozmiri visota 33 m shirina 44 m dovzhina 310 m Zboku maye viglyad bagatoshidchastoyi mayanskoyi piramidi zverhu hresta Na dahu mayaka vstanovleno 157 prozhektoriv yaki svityat vgoru i v proyekciyi utvoryuyut hrest Potuzhnij stovp svitla vidno na vidstani kilkoh desyatkiv kilometriv svitlo nastilki potuzhne sho jogo mozhna pobachiti z susidnogo Puerto Riko Oskilki vmikati yih shodnya nadto dorogo ilyuminaciyu vmikayut dvichi na rik 12 zhovtnya u Den vidkrittya Ameriki Den Kolumba i na novij rik Na stinah mayaka zakripleno marmurovi pliti z vislovlyuvannyami velikih mandrivnikiv a takozh citati Papi Rimskogo Ivana Pavla II yakij vidkrivav Mayak u 1992 roci z nagodi do 500 richchya vidkrittya Ameriki Krim togo na teritoriyi mayaka znahoditsya papamobil a v odnomu iz zaliv zberigayetsya papska kazula Useredini mayaka roztashovano marmurovij mavzolej z ostankami yak vvazhayetsya Hristofora Kolumba Z inshogo boku ispanska vlada dovela za dopomogoyu analizu DNK sho ye spravzhni ostanki Kolumba perebuvayut u Sevilskomu kafedralnomu sobori v Ispaniyi U budivli nesut pochesnu vartu gvardijci v yaskravo bilij formi U budivli takozh roztashovano nevelikij muzej krayin yaki brali finansovu uchast u budivnictvi mayaka GalereyaMayak Kolumba Viglyad zzovni Papamobil Ioanna Pavla II Barelyef 1 marmurovij mavzolej Barelyef 2 marmurovij mavzolej Barelyef 3 marmurovij mavzolej Barelyef 4 marmurovij mavzolej Kazula Ivana Pavla II KoridorPosilannyaIndiana University Bloomington Indiana University Bloomington amer Procitovano 30 sichnya 2023 web archive org 25 lipnya 2011 Arhiv originalu za 25 lipnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2023 Travel The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 30 sichnya 2023 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 30 sichnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya web archive org 4 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 30 sichnya 2023 Columbus Lighthouse Wikipedia angl 9 sichnya 2023 Procitovano 30 sichnya 2023 Sood Suemedha The mystery of Christopher Columbus s legacy www bbc com angl Procitovano 30 sichnya 2023 Killgrove Kristina DNA Testing Of Skeleton May Prove Christopher Columbus Was Really Portuguese Forbes angl Procitovano 30 sichnya 2023 Oblit Mayaka Kolumba na droniPrimitki