Бартоломе́ де лас Ка́сас (ісп. Bartolomé de las Casas, 1484, Севілья — 17 липня 1566, Мадрид) — іспанський священик-домініканець, перший постійний єпископ Чіапас і історик Нового Світу. Відомий своєю боротьбою проти звірств щодо корінного населення Америки з боку іспанських колоністів.
Бартоломе де лас Касас | |
---|---|
ісп. Bartolomé de las Casas | |
Народився | 11 листопада 1484[2] Севілья, Кастильська Корона[3] |
Помер | 17 липня 1566[1] (81 рік) Мадрид, Кастильська Корона |
Поховання | d |
Країна | Іспанія |
Діяльність | письменник, богослов, літописець, правник, історик, правозахисник, ксьондз, місіонер, антрополог |
Alma mater | Саламанкський університет |
Знання мов | іспанська[4][5] |
Посада | d |
Конфесія | католицька церква[6] |
Автограф | |
|
Життєпис
Лас Касас народився в Севільї, як було встановлено в 1970-і роки, в 1484 році, хоча традиційно вказувався 1474 рік. Його батько, Педро де Лас Касас, купець, походив від однієї з сімей, що мігрували з Франції і заснували місто Севілью; прізвище також писалося «Касаус» (Casaus) На думку одного біографа, лас Касас походив з зверненої сім'ї, тобто сім'ї євреїв, звернених у християнство, хоча інші дослідники вважають лас Касас древніми християнами, які мігрували з Франції.
Зі своїм батьком Педро емігрував на карибський острів Еспаньйола в 1502 році. Через вісім років став священиком і працював місіонером в племені араваков (таїно) на Кубі в 1512 році. 30 листопада 1511 року він почув проповідь домініканця, який звинувачував конкістадорів в негуманному ставленні до корінних жителів. Цей день став поворотним у житті Бартоломе — він починає боротьбу за права індіанців. Розпочатій ним в 1520—1521 роках спробі створити більш справедливе колоніальне суспільство в Венесуелі перешкодили сусіди-колонізатори, які змогли організувати повстання корінного населення проти нього. У 1522 році він вступив в домініканський орден.
Помер в Мадриді в 1566 році. У 2000 році Католицька церква почала процес по його беатифікації.
Лас Касас, який розділяв гуманістичні переконання Франсиско де Віторія, прославився завдяки захисту інтересів корінних американців, культуру яких, особливо в карибських країнах, він описує досить докладно. У його описах «касиків» (вожді або князі), «бохіков» (шамани або священнослужителі), «ні-таино» (знати) і «набір» (прості люди) чітко проглядається структура феодального суспільства.
У його книзі «Найкоротший звіт про руйнування Індій» (ісп. Brevísima relación de la destrucción de las Indias), опублікованій в 1552 році, наводиться яскравий опис звірств, що творяться конкістадорами в Америці — зокрема, на Антильських островах, в Центральній Америці та на територіях, які сьогодні відносяться до Мексики — серед яких багато подій, свідком яких він був, а також деякі події, які він відтворює зі слів очевидців.
В одній зі своїх останніх книг, написаній перед самою смертю, De thesauris in Peru, він пристрасно відстоює права корінних жителів Перу проти звернення в рабство корінного населення ранньої іспанської конкісти. Книга також ставить під сумнів право власності Іспанії на скарби з викупу, сплаченого за звільнення Атауальпи (правителя інків), а також на цінності, знайдені і взяті в місцях поховань корінного населення.
Представлений королю Іспанії Пилипу II, лас Касас пояснив, що підтримував варварські дії, коли вперше з'явився у Новому Світі, але незабаром переконався, ці жахливі діяння з часом приведуть до краху самої Іспанії як божественне відплата. На думку лас Касаса, обов'язок іспанців — не мордування індіанців, а звернення їх до християнства, і тоді вони стануть відданими підданими Іспанії. Щоб позбавити їх від тягаря рабства, лас Касас запропонував замість них привозити в Америку негрів з Африки, хоча згодом змінив свою думку, коли побачив вплив рабства на негрів. Багато в чому завдяки його зусиллям в 1542 році були прийняті Нові закони на захист індіанців у колоніях.
Лас Касас також написав монументальну працю «Історія Індій» (ісп. Historia de las Indias) і був редактором опублікованого суднового журналу Христофора Колумба. Він відіграв значну роль, під час своїх неодноразових поїздок до Іспанії, під тимчасову відміну правил «енкомьенда» (ісп. Encomienda), які встановили фактичний рабська праця в іспанській Америці. Лас Касас повернувся в Іспанію і згодом зміг підняти великий диспут 1550 в Вальядоліді між Лас Касасом і прихильником колонізаторів, Хуаном Гінеса де Сепульведа (Juan Ginés de Sepúlveda).
Хоча взяла гору енкомьенда, яка була вигідна вищим верствам іспанських колонізаторів, праці Лас Касаса не пропали даром. Вони були переведені і перевидані по всій Європі. Його опубліковані звіти стали ядром чорної легенди про звірства іспанських колонізаторів. Вони мали істотний вплив на уявлення Монтеня про Новому світі і сприяли складанню в європейській літературі образу індіанця як благородного дикуна.
Твори
- Список
- Кратчайшее сообщение о разрушении Индий
- История Индий
- Мемориал Совету по делам Индий
- К истории завоевания Америки
- Apologética historia sumaria
- Видання
- Fray Bartolomé de las Casas. Apologética historia sumaria. Tomo I. Mexico, 1967. 140 pdf pages. Edmundo o'Gorman. Preliminar, XXXVI - LV (3-22); Apologetica, стор. 3-5, 8-14 (23-32), 381-387 (33-39), 540-...697 (40-140)
- The Apologetic History of Fray Bartolomé de las Casas, by John L. Phelan. Hispanic American Historical Review, Volume 49, Issue 1, February 1, 1969. p. 94–99. * The author is Professor of History at the University of Wisconsin.
- Apologética historia sumaria; Bartolomé de las Casas; edición de Vidal Abril Castelló ... [et al.] ; [edición preparada por la Fundación "Instituto Bartolomé de las Casas", de los Dominicos de Andalucía] ;
- Apologética historia sumaria Cuanto a Las cualidades, dispusición, descripción, cielo y suelo destas tierras, y condiciones naturales policías, repúblicas, manera de vivir e costumbres de las gentes destas Indias Occidentales y Meridionales cuyo imperio soberano pertenece a los Reyes de Castilla
- Madrid, Alianza Editorial, 1992
- México, Universidad Nacional Autónoma de México Instituto de Investigaciones Históricas. 1967
- Apologetica historia sumaria I. Tomo 6 (Obras completas / Bartolome de las Casas) (Spanish Edition) – November 15, 1992.
- Apologética historia sumaria. Том 6 з серії Obras completas, Bartolomé de las Casas, , 9788420640754 / Fundación "Instituto Bartolomé de las Casas.", Sociedad Estatal para la Ejecución de Programas del Quinto Centenario (Spain), Andalusia (Spain). Consejería de Cultura. Alianza, 1988
- Переклади
- Скорбное сострадание Бартоломе де Лас-Касаса: [es]. Жизнеописание Б. де Лас-Касаса. Б. де Лас-Касас. Кратчайшее сообщение о разорении Индий. Завещание. Переводчик В. Н. Талах. Amazon, Paperback – June 22, 2021
- «Найстисліше повідомлення про сплюндрування Індій». Переклад В. М. Талах. Публікується у 2023 році на сайті «Мислене древо».
Примітки
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- https://www.jstor.org/stable/2514372
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118726625 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- У низці джерел вказується дата 1474 рік
- Wagner, Henry Raup; Parish, Helen Rand. The Life and Writings of Bartolomé de Las Casas. — University of New Mexico Press, 1967. — P. 1-3.
- Giménez Fernández, Manuel. Fray Bartolomé de Las Casas: A Biographical Sketch // Bartolomé de las Casas in History: Toward an Understanding of the Man and his Work : ( )[англ.] / Friede, Juan; Keen, Benjamin. — DeKalb : Northern Illinois University Press, 1971. — P. 67. — 67-126 p. — (Collection spéciale: CER). — .
- Інші переклади назви: «Найкоротша реляція про руйнування Індій», «Найстисліше повідомлення про сплюндрювання Індій», «Дуже короткий звіт про руйнування Індій»
- Зерцало жестокой и ужасной испанской тирании в Нидерландах, творимой тираном, герцогом Альбой, и другими военачальниками короля Филиппа II. World Digital Library. 1620. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kasas Bartolome de las Ka sas isp Bartolome de las Casas 1484 Sevilya 17 lipnya 1566 Madrid ispanskij svyashenik dominikanec pershij postijnij yepiskop Chiapas i istorik Novogo Svitu Vidomij svoyeyu borotboyu proti zvirstv shodo korinnogo naselennya Ameriki z boku ispanskih kolonistiv Bartolome de las Kasasisp Bartolome de las CasasNarodivsya 11 listopada 1484 2 Sevilya Kastilska Korona 3 Pomer 17 lipnya 1566 1 81 rik Madrid Kastilska KoronaPohovannya dKrayina IspaniyaDiyalnist pismennik bogoslov litopisec pravnik istorik pravozahisnik ksondz misioner antropologAlma mater Salamankskij universitetZnannya mov ispanska 4 5 Posada dKonfesiya katolicka cerkva 6 Avtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisLas Kasas narodivsya v Sevilyi yak bulo vstanovleno v 1970 i roki v 1484 roci hocha tradicijno vkazuvavsya 1474 rik Jogo batko Pedro de Las Kasas kupec pohodiv vid odniyeyi z simej sho migruvali z Franciyi i zasnuvali misto Sevilyu prizvishe takozh pisalosya Kasaus Casaus Na dumku odnogo biografa las Kasas pohodiv z zvernenoyi sim yi tobto sim yi yevreyiv zvernenih u hristiyanstvo hocha inshi doslidniki vvazhayut las Kasas drevnimi hristiyanami yaki migruvali z Franciyi Zi svoyim batkom Pedro emigruvav na karibskij ostriv Espanjola v 1502 roci Cherez visim rokiv stav svyashenikom i pracyuvav misionerom v plemeni aravakov tayino na Kubi v 1512 roci 30 listopada 1511 roku vin pochuv propovid dominikancya yakij zvinuvachuvav konkistadoriv v negumannomu stavlenni do korinnih zhiteliv Cej den stav povorotnim u zhitti Bartolome vin pochinaye borotbu za prava indianciv Rozpochatij nim v 1520 1521 rokah sprobi stvoriti bilsh spravedlive kolonialne suspilstvo v Venesueli pereshkodili susidi kolonizatori yaki zmogli organizuvati povstannya korinnogo naselennya proti nogo U 1522 roci vin vstupiv v dominikanskij orden Pomer v Madridi v 1566 roci U 2000 roci Katolicka cerkva pochala proces po jogo beatifikaciyi Las Kasas yakij rozdilyav gumanistichni perekonannya Fransisko de Vitoriya proslavivsya zavdyaki zahistu interesiv korinnih amerikanciv kulturu yakih osoblivo v karibskih krayinah vin opisuye dosit dokladno U jogo opisah kasikiv vozhdi abo knyazi bohikov shamani abo svyashennosluzhiteli ni taino znati i nabir prosti lyudi chitko proglyadayetsya struktura feodalnogo suspilstva U jogo knizi Najkorotshij zvit pro rujnuvannya Indij isp Brevisima relacion de la destruccion de las Indias opublikovanij v 1552 roci navoditsya yaskravij opis zvirstv sho tvoryatsya konkistadorami v Americi zokrema na Antilskih ostrovah v Centralnij Americi ta na teritoriyah yaki sogodni vidnosyatsya do Meksiki sered yakih bagato podij svidkom yakih vin buv a takozh deyaki podiyi yaki vin vidtvoryuye zi sliv ochevidciv V odnij zi svoyih ostannih knig napisanij pered samoyu smertyu De thesauris in Peru vin pristrasno vidstoyuye prava korinnih zhiteliv Peru proti zvernennya v rabstvo korinnogo naselennya rannoyi ispanskoyi konkisti Kniga takozh stavit pid sumniv pravo vlasnosti Ispaniyi na skarbi z vikupu splachenogo za zvilnennya Ataualpi pravitelya inkiv a takozh na cinnosti znajdeni i vzyati v miscyah pohovan korinnogo naselennya Predstavlenij korolyu Ispaniyi Pilipu II las Kasas poyasniv sho pidtrimuvav varvarski diyi koli vpershe z yavivsya u Novomu Sviti ale nezabarom perekonavsya ci zhahlivi diyannya z chasom privedut do krahu samoyi Ispaniyi yak bozhestvenne vidplata Na dumku las Kasasa obov yazok ispanciv ne morduvannya indianciv a zvernennya yih do hristiyanstva i todi voni stanut viddanimi piddanimi Ispaniyi Shob pozbaviti yih vid tyagarya rabstva las Kasas zaproponuvav zamist nih privoziti v Ameriku negriv z Afriki hocha zgodom zminiv svoyu dumku koli pobachiv vpliv rabstva na negriv Bagato v chomu zavdyaki jogo zusillyam v 1542 roci buli prijnyati Novi zakoni na zahist indianciv u koloniyah Las Kasas takozh napisav monumentalnu pracyu Istoriya Indij isp Historia de las Indias i buv redaktorom opublikovanogo sudnovogo zhurnalu Hristofora Kolumba Vin vidigrav znachnu rol pid chas svoyih neodnorazovih poyizdok do Ispaniyi pid timchasovu vidminu pravil enkomenda isp Encomienda yaki vstanovili faktichnij rabska pracya v ispanskij Americi Las Kasas povernuvsya v Ispaniyu i zgodom zmig pidnyati velikij disput 1550 v Valyadolidi mizh Las Kasasom i prihilnikom kolonizatoriv Huanom Ginesa de Sepulveda Juan Gines de Sepulveda Hocha vzyala goru enkomenda yaka bula vigidna vishim verstvam ispanskih kolonizatoriv praci Las Kasasa ne propali darom Voni buli perevedeni i perevidani po vsij Yevropi Jogo opublikovani zviti stali yadrom chornoyi legendi pro zvirstva ispanskih kolonizatoriv Voni mali istotnij vpliv na uyavlennya Montenya pro Novomu sviti i spriyali skladannyu v yevropejskij literaturi obrazu indiancya yak blagorodnogo dikuna TvoriSpisok Kratchajshee soobshenie o razrushenii Indij Istoriya Indij Memorial Sovetu po delam Indij K istorii zavoevaniya Ameriki Apologetica historia sumaria Vidannya Fray Bartolome de las Casas Apologetica historia sumaria Tomo I Mexico 1967 140 pdf pages Edmundo o Gorman Preliminar XXXVI LV 3 22 Apologetica stor 3 5 8 14 23 32 381 387 33 39 540 697 40 140 The Apologetic History of Fray Bartolome de las Casas by John L Phelan Hispanic American Historical Review Volume 49 Issue 1 February 1 1969 p 94 99 The author is Professor of History at the University of Wisconsin Apologetica historia sumaria Bartolome de las Casas edicion de Vidal Abril Castello et al edicion preparada por la Fundacion Instituto Bartolome de las Casas de los Dominicos de Andalucia Apologetica historia sumaria Cuanto a Las cualidades dispusicion descripcion cielo y suelo destas tierras y condiciones naturales policias republicas manera de vivir e costumbres de las gentes destas Indias Occidentales y Meridionales cuyo imperio soberano pertenece a los Reyes de Castilla Madrid Alianza Editorial 1992 Mexico Universidad Nacional Autonoma de Mexico Instituto de Investigaciones Historicas 1967 Apologetica historia sumaria I Tomo 6 Obras completas Bartolome de las Casas Spanish Edition November 15 1992 Apologetica historia sumaria Tom 6 z seriyi Obras completas Bartolome de las Casas ISBN 8420640751 9788420640754 Fundacion Instituto Bartolome de las Casas Sociedad Estatal para la Ejecucion de Programas del Quinto Centenario Spain Andalusia Spain Consejeria de Cultura Alianza 1988 Perekladi Skorbnoe sostradanie Bartolome de Las Kasasa es Zhizneopisanie B de Las Kasasa B de Las Kasas Kratchajshee soobshenie o razorenii Indij Zaveshanie Perevodchik V N Talah Amazon Paperback June 22 2021 Najstislishe povidomlennya pro splyundruvannya Indij Pereklad V M Talah Publikuyetsya u 2023 roci na sajti Mislene drevo PrimitkiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 https www jstor org stable 2514372 Deutsche Nationalbibliothek Record 118726625 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 U nizci dzherel vkazuyetsya data 1474 rik Wagner Henry Raup Parish Helen Rand The Life and Writings of Bartolome de Las Casas University of New Mexico Press 1967 P 1 3 Gimenez Fernandez Manuel Fray Bartolome de Las Casas A Biographical Sketch Bartolome de las Casas in History Toward an Understanding of the Man and his Work angl Friede Juan Keen Benjamin DeKalb Northern Illinois University Press 1971 P 67 67 126 p Collection speciale CER ISBN 978 0 87580 025 7 Inshi perekladi nazvi Najkorotsha relyaciya pro rujnuvannya Indij Najstislishe povidomlennya pro splyundryuvannya Indij Duzhe korotkij zvit pro rujnuvannya Indij Zercalo zhestokoj i uzhasnoj ispanskoj tiranii v Niderlandah tvorimoj tiranom gercogom Alboj i drugimi voenachalnikami korolya Filippa II World Digital Library 1620 Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 27 serpnya 2013