Франсиско де Віторія (Francisco de Vitoria, бл. 1480 —12 серпня 1546) — іспанський середньовічний письменник, філософ, богослов, правник.
Франсиско де Віторія | |
---|---|
Народився | 1480[3] Бургос, Кастилія і Леон, Іспанія |
Помер | 12 серпня 1546[1][2] Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія |
Підданство | королівство Іспанія |
Національність | єврей |
Діяльність | філософ, письменник |
Alma mater | Саламанкський університет |
Вчителі | d |
Відомі учні | d[4] |
Знання мов | іспанська і латина[5][6] |
Заклад | Університет Вальядоліду і Саламанкський університет |
Напрямок | Саламанкська школа |
Конфесія | католицтво |
Батько | Педро де Віторія |
Мати | Каталіна де Комплудо |
|
Життєпис
Походив з єврейської родини. Син ідальго Педро де Віторія та Каталіни де Комплудо-і-Аркайя. Народився близько 1480 року. Здобув початкову освіту вдома. У 1504 році став ченцем в домініканському монастирі в Бургосі. У 1508 році поступив до колежу Сен-Жак Паризького університету, де ознайомився з ідеями Еразма Ротердамського та Фоми Аквінського. Прослухував лекції Хуана Луїса Вівеса. З 1516 року став викладити богослов'я в Сорбонні. У 1522 році отримав ступів доктора богослов'я.
У 1523 році він повернувся до Іспанії, щоб викладати теологію в коледжі Святого Григорія в Вальядоліді, де молоді домініканці навчалися для місіонерської роботи в Новому Світі. У 1524 році обирається професором кафедри теології університету Алкала де Енарес — головного центру християнської думки в Іспанії після університету Саламанки.
Франсиско де Віторія виступав проти хрестових воєн, за регламентацію правил ведення війни, за повагу прав людини, заперечував конкісту як законний спосіб навернення до християнства. Імператор Карл I був незадоволений висловлюваннями де Віторіа, але той після університету Алкала де Енарес у 1526 році продовжував свою просвітницьку діяльність в університеті Саламанки. Фактично став одним з засновників Саламанкської школи, сприяв поширеню ідей томізму в Іспанії. Його учнями були Домінго де Сото, Мельхіор Кано, Бартоломе де Медіна.
Помер у серпні 1546 року в Саламанці.
Творчість
Хоча Франсіско де Віторія не побував у Новому Світі, він шанується як один з апостолів Америки, оскільки у викладацькій та літературній діяльності приділяв велику увагу іспанським колоніям у Центральній та південній Америках. Його праці датуються 1527—1540 роками.
Християнський гуманіст, став одним з засновників сучасного міжнародного права і один з перших правозахисників, Франсіско Віторіа діяв в обстановці, коли зникла звична система Арістотеля і Птолемея, й протестантська реформація успішно тіснила католицизм. Був прихильником справедливої війни, тобто коли права народів порушені, є загроза людській гідності.
Франсиско де Віторіа висунув доктрину суверенітету індіанських громад. Його гуманістичні ідеї отримали широку популярність в ході публічної полеміки з богословом Хуаном Хінес де Сепульведа — автором книги «Про справедливі причини війни проти індіанців», який стверджував, що для звернення індіанців в християнство війна є законним засобом.
На противагу відверто колонізаторським претензіями Сепульведа де Віторіа стверджував, що конкіста може переслідувати тільки духовні цілі звернення поган в християнство. Він вважав, що іспанці мають право заселяти Америку за умови, що вони не завдадуть шкоди тубільцям. Але ті не повинні перешкоджати євангелізації, і тільки в разі опору війна з боку іспанців виправдана. На думку теолога, суверенно лише розумна істота, і тому індіанець, слабкий і беззахисний, потребує іспанської опіки.
Франсиско де Віторія першим виклав поняття (хоча і не терміни) свободи торгівлі і свободи морів", підійшов до поняття «всесвітньої республіки» (Res Publica totius Orbis), також вважається засновником глобальної політичної філософії.
Твори
- De potestate civili (Про цивільну владу)
- De homicidio (Про людиновбивство)
- De matrimonio (Про шлюб)
- De potestate ecclesiae I et II (Про владу церкви)
- De Indis (Про індіанців)
- De jure belli hispanorum in barbaros (Про праву війни між іспанцями та індіанцями)
- De potestate papae et concilii (Про владу папи і Собору)
- Relectiones Theologicae (Лекції з теології)
- Summa sacramentorum Ecclesiae (Збірка таїнств церкви)
- De Indis et de jure belli (Про індіанців та право війни)
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Internet Philosophy Ontology project
- Catalog of the German National Library
- https://www.iea-nantes.fr/rtefiles/File/Ateliers/2016%20Hong/grotius-s-mortimer.pdf
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Demetrio Ramos u.a.: La ética de la conquista de América. Francisco de Vitoria y la Escuela de Salamanca (= Corpus Hispanorum de pace, Bd. 25). Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC), Madrid 1984. .
- Pagden, Anthony (1991). Vitoria: Political Writings (Cambridge Texts in the History of Political Thought). UK: Cambridge University Press. p. xvi. .
- Domínguez Ortiz, Antonio (1992). Los judeoconversos en España y América (in Spanish) (paperback ed.). Madrid: Editorial MAPFRE. p. 292. .
- Rolf Grawert: Francisco de Vitoria. Naturrecht — Herrschaftsordnung — Völkerrecht. In: Der Staat. Zeitschrift für Staatslehre, Öffentliches Recht und Verfassungsgeschichte. 39. Bd., 2000, S. 110—125.
- Edda Manga, Le retour de la guerre juste. Francisco de Vitoria et les fondements juridiques de la domination globale, in Adieux aux colonialismes (II), L'Homme et la société 2010/1 (n° 175), Éditeur L'Harmattan.
Додаткова література
- Brown Scott J. The Spanish Origin of International Law: Francisco de Vitoria and His Law of Nations. — Oxford: At the Clarendon Press, 1934. Pp. 19a, 288, clviii.
- Francisci de Victoria. De Indis et De ivre belli relectiones / edited by Ernest Nys. — Washington: Carnegie Institution of Washington, 1917. (The classics of international law ; [no. 7]; link 1, link 2, link 3)
- Charles H. McKenna. Francisco de Vitoria: Father of International Law // An Irish Quarterly Review Vol. 21, No. 84 (Dec., 1932), pp. 635—648.
- Carolina Kenny. Francisco de Vitoria, Relectiones (1538—1539) // The Classics of Strategy and Diplomacy
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсиско де Віторія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vitoriya Fransisko de Vitoriya Francisco de Vitoria bl 1480 12 serpnya 1546 ispanskij serednovichnij pismennik filosof bogoslov pravnik Fransisko de VitoriyaNarodivsya 1480 3 Burgos Kastiliya i Leon IspaniyaPomer 12 serpnya 1546 1 2 Salamanka Kastiliya i Leon IspaniyaPiddanstvo korolivstvo IspaniyaNacionalnist yevrejDiyalnist filosof pismennikAlma mater Salamankskij universitetVchiteli dVidomi uchni d 4 Znannya mov ispanska i latina 5 6 Zaklad Universitet Valyadolidu i Salamankskij universitetNapryamok Salamankska shkolaKonfesiya katolictvoBatko Pedro de VitoriyaMati Katalina de Kompludo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z yevrejskoyi rodini Sin idalgo Pedro de Vitoriya ta Katalini de Kompludo i Arkajya Narodivsya blizko 1480 roku Zdobuv pochatkovu osvitu vdoma U 1504 roci stav chencem v dominikanskomu monastiri v Burgosi U 1508 roci postupiv do kolezhu Sen Zhak Parizkogo universitetu de oznajomivsya z ideyami Erazma Roterdamskogo ta Fomi Akvinskogo Prosluhuvav lekciyi Huana Luyisa Vivesa Z 1516 roku stav vikladiti bogoslov ya v Sorbonni U 1522 roci otrimav stupiv doktora bogoslov ya U 1523 roci vin povernuvsya do Ispaniyi shob vikladati teologiyu v koledzhi Svyatogo Grigoriya v Valyadolidi de molodi dominikanci navchalisya dlya misionerskoyi roboti v Novomu Sviti U 1524 roci obirayetsya profesorom kafedri teologiyi universitetu Alkala de Enares golovnogo centru hristiyanskoyi dumki v Ispaniyi pislya universitetu Salamanki Fransisko de Vitoriya vistupav proti hrestovih voyen za reglamentaciyu pravil vedennya vijni za povagu prav lyudini zaperechuvav konkistu yak zakonnij sposib navernennya do hristiyanstva Imperator Karl I buv nezadovolenij vislovlyuvannyami de Vitoria ale toj pislya universitetu Alkala de Enares u 1526 roci prodovzhuvav svoyu prosvitnicku diyalnist v universiteti Salamanki Faktichno stav odnim z zasnovnikiv Salamankskoyi shkoli spriyav poshirenyu idej tomizmu v Ispaniyi Jogo uchnyami buli Domingo de Soto Melhior Kano Bartolome de Medina Pomer u serpni 1546 roku v Salamanci TvorchistHocha Fransisko de Vitoriya ne pobuvav u Novomu Sviti vin shanuyetsya yak odin z apostoliv Ameriki oskilki u vikladackij ta literaturnij diyalnosti pridilyav veliku uvagu ispanskim koloniyam u Centralnij ta pivdennij Amerikah Jogo praci datuyutsya 1527 1540 rokami Hristiyanskij gumanist stav odnim z zasnovnikiv suchasnogo mizhnarodnogo prava i odin z pershih pravozahisnikiv Fransisko Vitoria diyav v obstanovci koli znikla zvichna sistema Aristotelya i Ptolemeya j protestantska reformaciya uspishno tisnila katolicizm Buv prihilnikom spravedlivoyi vijni tobto koli prava narodiv porusheni ye zagroza lyudskij gidnosti Fransisko de Vitoria visunuv doktrinu suverenitetu indianskih gromad Jogo gumanistichni ideyi otrimali shiroku populyarnist v hodi publichnoyi polemiki z bogoslovom Huanom Hines de Sepulveda avtorom knigi Pro spravedlivi prichini vijni proti indianciv yakij stverdzhuvav sho dlya zvernennya indianciv v hristiyanstvo vijna ye zakonnim zasobom Na protivagu vidverto kolonizatorskim pretenziyami Sepulveda de Vitoria stverdzhuvav sho konkista mozhe peresliduvati tilki duhovni cili zvernennya pogan v hristiyanstvo Vin vvazhav sho ispanci mayut pravo zaselyati Ameriku za umovi sho voni ne zavdadut shkodi tubilcyam Ale ti ne povinni pereshkodzhati yevangelizaciyi i tilki v razi oporu vijna z boku ispanciv vipravdana Na dumku teologa suverenno lishe rozumna istota i tomu indianec slabkij i bezzahisnij potrebuye ispanskoyi opiki Fransisko de Vitoriya pershim viklav ponyattya hocha i ne termini svobodi torgivli i svobodi moriv pidijshov do ponyattya vsesvitnoyi respubliki Res Publica totius Orbis takozh vvazhayetsya zasnovnikom globalnoyi politichnoyi filosofiyi TvoriDe potestate civili Pro civilnu vladu De homicidio Pro lyudinovbivstvo De matrimonio Pro shlyub De potestate ecclesiae I et II Pro vladu cerkvi De Indis Pro indianciv De jure belli hispanorum in barbaros Pro pravu vijni mizh ispancyami ta indiancyami De potestate papae et concilii Pro vladu papi i Soboru Relectiones Theologicae Lekciyi z teologiyi Summa sacramentorum Ecclesiae Zbirka tayinstv cerkvi De Indis et de jure belli Pro indianciv ta pravo vijni PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 https www iea nantes fr rtefiles File Ateliers 2016 20Hong grotius s mortimer pdf Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaDemetrio Ramos u a La etica de la conquista de America Francisco de Vitoria y la Escuela de Salamanca Corpus Hispanorum de pace Bd 25 Consejo Superior de Investigaciones Cientificas CSIC Madrid 1984 ISBN 84 00 05562 4 Pagden Anthony 1991 Vitoria Political Writings Cambridge Texts in the History of Political Thought UK Cambridge University Press p xvi ISBN 0 521 36714 X Dominguez Ortiz Antonio 1992 Los judeoconversos en Espana y America in Spanish paperback ed Madrid Editorial MAPFRE p 292 ISBN 978 84 7100 353 9 Rolf Grawert Francisco de Vitoria Naturrecht Herrschaftsordnung Volkerrecht In Der Staat Zeitschrift fur Staatslehre Offentliches Recht und Verfassungsgeschichte 39 Bd 2000 S 110 125 Edda Manga Le retour de la guerre juste Francisco de Vitoria et les fondements juridiques de la domination globale in Adieux aux colonialismes II L Homme et la societe 2010 1 n 175 Editeur L Harmattan Dodatkova literaturaBrown Scott J The Spanish Origin of International Law Francisco de Vitoria and His Law of Nations Oxford At the Clarendon Press 1934 Pp 19a 288 clviii Francisci de Victoria De Indis et De ivre belli relectiones edited by Ernest Nys Washington Carnegie Institution of Washington 1917 The classics of international law no 7 link 1 link 2 link 3 Charles H McKenna Francisco de Vitoria Father of International Law An Irish Quarterly Review Vol 21 No 84 Dec 1932 pp 635 648 Carolina Kenny Francisco de Vitoria Relectiones 1538 1539 The Classics of Strategy and Diplomacy Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransisko de Vitoriya