Відкриття Америки Колумбом — випадкове відкриття (точніше перевідкриття) нової частини світу (що пізніше отримала назву Америка) іспанською морською експедицією на чолі з генуезьким капітаном Христофором Колумбом, метою якої було знайти морський «західний» (трансатлантичний) шлях з Європи до «Індії», під якою в ті часи широко розуміли усю Південну і Південно-Східну Азію.
Відкриття Америки Христофором Колумбом | |
---|---|
Чотири подорожі Колумба до Америки | |
Дата | 1492, 1493, 1498 & 1502 |
Місце | Америка |
Учасники | Христофор Колумб та учасники його плавань (переважно кастильці) |
Результат | Європейське перевідкриття і колонізація Америки |
Медіафайли у Вікісховищі |
Датою відкриття Америки Христофором Колумбом вважається 12 жовтня 1492 року, коли, відповідно до відтвореного Бартоломе де лас Касасом бортового журналу Колумба, члени іспанської експедиції висадились на одному з островів Багамського архіпелагу, який місцеві мешканці Карибського басейну називали Гуанахані (імовірно — сучасний острів Сан-Сальвадор). Відкриття Америки експедицією Колумба стало однією з найвизначніших подій сучасної історії. Дата цієї ключової події Доби великих географічних відкриттів часто розглядається як епохальна межа між Середньовіччям і Новою історією (сучасністю).
Наприкінці XV століття Португальське королівство в пошуках морського шляху до Індії наполегливо посилало одну за одною морські експедиції на схід, сподіваючись досягнути Індії в обхід Африки. Водночас Колумб, спираючись на вчення про кулястість Землі, був переконаний в можливості знайти морський шлях до Індії, також пливучи і на захід. Цей план довго не знаходив підтримки ані в Португалії, ані в Іспанії, але після захоплення Гранади і завершення Реконкісти плани Колумба нарешті підтримали католицькі королі Ізабелла I Кастильська та Фернандо II Арагонський. 3 серпня 1492 року (за юліанським календарем) Колумб вирушив у перше плавання на чолі невеличкої флотилії з трьох кораблів з андалузького Палос-де-ла-Фронтера і загалом здійснив чотири подорожі до Нового Світу.
На відміну від відкриття Америки скандинавськими вікінгами приблизно на 500 років раніше, відомості про відкриття Нового Світу Колумбом досить швидко поширились серед широких верств населення європейських країн. Цей прорив відкрив період, знаний як Доба великих географічних відкриттів, яка ознаменувалася колонізацією американського континенту, пов'язаним біологічним обміном і трансатлантичною торгівлею. Ці події, вплив і наслідки яких зберігаються дотепер, часто називають початком сучасної ери.
Під час подорожей Колумба Америка була населена корінними жителями Америки. Незабаром після першого контакту євразійські хвороби, такі як віспа, почали спустошувати корінне населення. Колумб брав участь у початку іспанського завоювання Америки, яке передбачало жорстоке поводження та поневолення тисяч корінних жителів. Спроби іспанської колонізації Америки почались вже під час першої з чотирьох подорожей Колумба.
Хоча на відкритих ним землях Колумб не зустрів «індійських» міст та торговців з їхніми так бажаними європейцями «індійськими» товарами — різноманітними прянощами, до самої своєї смерті він стверджував, що досяг саме східного узбережжя Індії. Колумб помер у 1506 році, а наступного року Новий світ був названий «Америкою» на честь іншого італійського мореплавця та дослідника Амеріго Веспуччі, який одним з перших усвідомив, що це унікальний новий континент, а не Індія, як це до самої смерті вважав Колумб. Пошуки західного морського шляху до справжньої «Індії» (або Азії загалом) були завершені через 15 років по смерті Колумба, коли в 1521 році іспанська експедиція Магеллана-Елькано обійшла з півдня відкриту Колумбом Америку, перетнула Тихий океан і досягла з заходу Південно-Східної Азії, яку португальці досягли зі сходу лише за 12 років до цього. Повернувшись до Європи через Індійський океан, ця іспанська експедиція здійснила також першу навколосвітню подорож.
Передумови
Наприкінці XV століття загальноприйнята в Європі думка припускала, що Європу, Африку та Азію оточує єдиний безперервний океан, в якому крім нечисленних островів немає іншої великої суші. Хоча ще близько 981 року скандинавські вікінги відкрили Гренландію, а близько 1000 року розпочали колонізувати деякі території Північної Америки, на початку XV століття контакти між їхніми північноамериканськими поселеннями та Європою майже припинилися і відомості про них збереглися лише у скандинавських сагах, які в ті часи не були відомі широкому європейському загалу.
Згідно Алкасоваського договору, укладеному в 1479 році між Кастилією та Португалією, за Португальським королівством закріплювались будь-які території чи острови, які будуть відкриті південніше Канарських островів. 1481 року цей договір був підтверджений буллою папи Сікста IV «Aeterni regis», внаслідок чого Португалія отримала можливість продовжити колонізацію західного узбережжя Африки і свої спроби обійти Африканський континент з півдня. В другій половині XV століття Португальське королівство в пошуках морського шляху до Індії наполегливо організовувало одну за одною морські експедиції на схід, намагаючись потрапити в Індійський океан в обхід південного мису Африки. 1486 року в пошуках морського шляху з Європи до Індії португалець Бартоломеу Діаш першим з європейців обігнув Африку з півдня, пройшов мис Доброї Надії і вийшов у води Індійського океану. Надалі португальцям залишалось лише дійти Індійським океаном до самої Індії, але подальші португальські експедиції з внутрішньополітичних причин були зупинені більш як на десятиліття.
Колумб, спираючись на вчення про кулястість Землі, мав намір знайти альтернативний обраному португальцями напрямок морського шляху до Індії, пливучи на захід, а не як португальці на схід. Він був переконаний у можливості пливучі на захід знайти зручніший морський шлях до «Індій» (під цією назвою малась на увазі велика територія від півостровами Індостан та Індокитай) та «Сіпангу» (Японія), які вважались джерелом прянощів та інших дорогоцінних східних товарів, які на той час можна було отримати лише через дуже довгі та важкі сухопутні шляхи. Колумба певною мірою надихали звіти італійського дослідника XIII століття Марко Поло, які містили інформацію про країни Східної та Південно-Східної Азії. До самої своєї смерті Колумб був переконаний в тому, що під час своїх плавань він досяг саме Індії. Відтоді відкриті ним Багамські острови та острови Карибського моря отримали назву Вест-Індія, а місцеве населення — індіанців.
До середини XV століття Європа мала безпечний сухопутний шлях до Китаю та Індії (джерел цінних товарів, таких як шовк і прянощі) по територіях, контрольованих Монгольською імперією (Pax Mongolica, або Монгольський мир). З захопленням Константинополя Османською імперією в 1453 році, сухопутний шлях до Азії (Шовковий шлях) став менш доступним, оскільки християнським торговцям було заборонено пересуватись по землях, які контролювали мусульмани.
Португалія була головною європейською державою, зацікавленою у створенні морських торговельних шляхів, а сусіднє королівство Кастилія — попередник Іспанії — дещо повільніше починало досліджувати Атлантику через території в Європі, яку йому довелося відвоювати у маврів під час Реконкісти. Це залишалося незмінним до кінця XV століття, коли після династичного союзу шляхом шлюбу королеви Ізабелли I Кастильської та короля Фернандо II Арагонського (спільно знані як «католицькі королі Іспанії») укладеного в 1469 році їм вдалось в 1492 році завоювати мавританське королівство Гранада, яке сплачувало Кастилії данину африканськими товарами і завершити Реконкісту. Новонароджена Іспанська імперія вирішила профінансувати експедицію Колумба на захід в надії знайти нові торгові шляхи та обійти зони контролю Португалії в Африці та в Індійському океані, які були закріплені за нею папською буллою Aeterni regis 1481 року.
Навігаційні плани
У 1480-х роках Христофор і його брат Бартоломео розробили план подорожі до Індії (під цією назвою в ті часи широко розумілась уся Південна та Південно-Східна Азія), пливучи прямо на захід через те, що вважалося єдиним «Океанським морем» (Атлантичним океаном), що розділяло Європу та Азію. Приблизно в 1481 році флорентійський космограф Паоло Тосканеллі надіслав Колумбу карту з таким маршрутом, на якій між Європою та Азією, не було жодної іншої суші, крім міфічного острова Антилія. 1484 року, перебуваючи на острові Гомера на Канарському архіпелазі, що на той час вже належав Кастилії, Колумб почув від деяких жителів острова Ієрро, що на заході нібито існує група островів.
Поширене помилкове уявлення про те, що Колумбу було важко знайти підтримку для свого плану, оскільки європейці вважали Землю пласкою, з'явилось ще під час боротьби протестантів проти католицизму в XVII столітті і було популяризовано в таких роботах, як біографія Колумба Вашингтона Ірвінга 1828 року. Насправді знання про кулястість Землі було загальнопоширеним в освічених колах, оскільки воно було загальною думкою давньогрецької науки та знаходило підтримку протягом Середньовіччя (наприклад, Беда Преподобний згадує про це в «Обліку часу»). Примітивна морська навігація часів Колумба спиралася як на зірки, так і на уявлення про кулястість Землі.
Оцінки діаметра Землі та відстані подорожі
Давньогрецький вчений Ератосфен з високою точністю виміряв діаметр Землі ще в II столітті до нашої ери і засоби обчислення її діаметра за допомогою астролябії знали і вчені, і мореплавці. Погляди Колумба відрізнялись від загальноприйнятої точки зору свого часу в тому, що він помилково припускав значно менший діаметр Землі, стверджуючи, що до Азії можна легко дістатися, пливучи на захід через Атлантику. Більшість вчених визнали правильну оцінку Птолемея про те, що масив суходолу (для європейців того часу він включав Євразію та Африку) займав 180 градусів земної сфери, і відкинули твердження Колумба про те, що Земля була набагато меншою, а Азія знаходилась лише в кількох тисячах морських миль на захід від Європи.
В своїх припущеннях про розмір Земної кулі Колумб спирався на помилкові розрахунки Маріна Тірського, який вважав, що суша на Земній кулі займає 225 градусів, тоді як водна маса лише 135 градусів. Крім того, Колумб недооцінив розрахунок довжини градуса , інтерпретувавши праці арабського астронома так, ніби замість арабської милі (приблизно 1830 м), він використав італійську милю (приблизно 1480 м). Аль-Фергані розрахував, що довжина градуса дорівнює 56⅔ арабських миль (66,2 морських миль). Тому Колумб оцінив розмір Землі приблизно в 75 % від розрахунків Ератосфена, а відстань від Канарських островів до Японії — в 2400 морських миль (лише 23 % від реальної відстані).
Пасати
У подорожах Колумба був ще один елемент, що мав ключове значення — постійні океанські вітри пасати. Колумб планував спочатку спуститись на південь до Канарських островів, а звідти продовжити плавання на захід, використовуючи північно-східний пасат. Повернення назад до Іспанії вимагало б подорожувати проти вітру, використовуючи важку і складну техніку, яка називається «плавання галсами», під час якої просування вперед відбувається дуже виснажливо і повільно. Тому, щоб більш ефективно використати постійні вітри під час зворотного плавання, Колумбу потрібно було піднятись на північ, щоб обійти смугу пасатів, що дмуть зі сходу і в середніх широтах знайти «західні вітри», що дмуть на схід до узбережжя Західної Європи. Таку навігаційну техніку для подорожей вітрильних кораблів в Атлантиці першими використали португальці, які назвали її Вольта-до мар («повернення з моря»).
Однак на час його першої подорожі, знання Колумба про атлантичні вітри були недосконалими. Щоб спіймати попутні західні пасати і оминути безвітрені так звані «кінські широти» середньої Атлантики, експедиція Колумба спустилась на південь до Канарських островів, а звідти під попутними вітрами попрямувала строго на захід. Оскільки це відбувалось в сезон атлантичних ураганів, Колумб ризикував або потрапити в зону затяжних штилів, або натрапити на тропічний циклон, але і того й іншого він, за щасливим збігом обставин, у підсумку уникнув.
Пошуки Колумбом спонсорів плавання
Близько 1484 Колумб подав свої пропозиції по організації плавання на захід в пошуках морського шляху до Індії королю Португалії Жуану II. Король передав пропозицію Колумба на розгляд своїх експертів, які відхилили її на тій підставі, що оцінка Колумбом відстані подорожі в 2400 морських миль була приблизно вчетверо заниженою від обрахованої ними (що у підсумку виявилось справедливим судженням).
У 1486 році Колумб отримав аудієнцію у католицьких монархів Кастилії та Арагона, і він представив свої плани королеві Ізабеллі. Вона передала їх комітету науковців, які також, як і їх португальські колеги двома роками раніше прийшли до висновку, що Колумб у своїх розрахунках сильно занизив відстань до Азії. Визнавши ідею недоцільною, вони порадили монархам не підтримувати запропоновану пропозицію. Щоб не дати Колумбу використати свої ідеї деінде, і, можливо, залишити їхні варіанти відкритими, католицькі монархи дали йому грошову допомогу в сумі приблизно 14 000 мараведі на рік, або приблизно річну платню моряка.
У 1488 році Колумб знову звернувся до двору Португалії, отримавши нове запрошення на аудієнцію до Жуана II. Це знову виявилося невдалим, частково через те, що невдовзі після цього Бартоломеу Діаш повернувся до Португалії і повідомив про здійснений ним успішний обхід південного мису Африки і знайдення шляху до Індійського океану. Маючи вже майже досліджений східний морський шлях, який до того ж, згідно Алкосаваського договору був перебував її контролем, Португалія втратила стимули в пошуках західного торговельного шляху до Азії через невідомі моря.
У травні 1489 року Ізабелла надіслала Колумбу ще 10 000 мараведі, і того ж року католицькі монархи надіслали йому листа, що містив наказ усім містам і містечкам у їх володіннях надати Колумбу безкоштовно їжу та житло.
Коли кастильські війська Ізабелли та Фернандо наблизилися до перемоги над мавританським Гранадським еміратом, Колумб був ще раз викликаний до іспанського двору для відновлення обговорення можливого плавання. Він чекав у таборі короля Фернандо до січня 1492 року, коли монархи нарешті завоювали Гранаду. Проте чергова рада під керівництвом сповідника Ізабелли, Ернандо де Талавера, знову визнала план Колумба досягти Індії пливучи на захід погано обґрунтованою. Роздратований Колумб залишив табір та вирушив до Франції, але у справу втрутився король Фернандо, який спочатку послав до королеви зі зверненням Ернандо де Талавера та єпископа Дієго Дезу. Нарешті Ізабеллу переконав королівський клерк Луїс де Сантанхель, який стверджував, що є ризик, що ідеї Колумба можуть бути підтримані якимись конкуруючими королівствами і запропонував допомогу в організації фінансування. Відтак Ізабелла послала королівську гвардію, щоб повернути Колумба, який вже проїхав кілька кілометрів до Кордови.
У квітні 1492 року у військовому таборі в Санта-Фе від імені католицьких королів Ізабелли та Фернандо були видані «Капітуляції Санта-Фе», в яких план Колумба було підтримано. Капітуляціями Колумбу надавався титул «Адмірал моря-океану» і було обіцяно призначити його віцекоролем і губернатором нововідкритих та колонізованих земель Корони. Колумб також мав довічно отримувати 10 % усіх доходів від нових земель. На будь-яку посаду в нових землях він мав право запропонувати трьох осіб, з яких іспанські монархи обирали одного. Умови Капітуляцій Санта-Фе були надзвичайно щедрі для Колумба, але, як пізніше писав його син, монархи не були впевнені в його поверненні.
Відкриття Нового Світу Колумбом
Перше плавання (1492—1493)
Для свого плавання на захід, Колумб і його команда обрали три кораблі, найбільшим з яких була флагманська карака (нао) «Санта-Марія» (Santa María), власником та капітаном якої був Хуан де ла Коса і на якій знаходився сам Колумб. Два інші кораблі були меншими каравелами. Справжня назва однієї з них втрачена, але вона стала відомою під кастильським прізвиськом Пінта (ісп. Pinta — «розмальований»). Інша каравела, що мала назву Санта-Клара, стала широко відома під прізвиськом Нінья (ісп. Niña — «дівчина»), можливо, на честь її власника Хуана Ніньо з Могера. Капітанами на каравелах «Pinta» та «Niña» були призначені брати Мартін Алонсо та Вісенте Яньєс Пінсони з портового Палоса, з якого стартувала експедиція. Вранці 3 серпня 1492 року невеличка флотилія Колумба в складі 90 осіб на трьох кораблях підійняла якорі у Палосі-де-ла-Фронтера, спустилась вниз по річці Ріо-Тінто і вийшла в Атлантику.
Niña, Pinta та Санта-Марія |
|
Через три дні подорожі, 6 серпня 1492 року, на каравелі «Pinta» вийшло з ладу стерно. Мартін Алонсо Пінсон запідозрив у зламі власників корабля, оскільки вони боялися вирушати в подорож. Екіпаж зміг закріпити стерно за допомогою мотузок, поки вони не дістались Канарських островів, куди вони прибули 9 серпня. На острові Гран-Канарія стерно «Pinta» замінили, і 2 вересня кораблі флотилії зустрілися на острові Гомера, де трикутні латинські вітрила «Niña» замінили на чотирикутні «прямі» вітрила. На Канарських островах експедиція також здійснила останнє поповнення запасів для плавання.
6 вересня кораблі вирушили з Сан-Себастьян-де-ла-Гомера на захід у п'ятитижневу подорож через Атлантику. Як вказано в анотації до бортового журналу Колумба, зробленій Бартоломе де лас Касасом, під час подорожі Колумб здійснював вимірювання пройдених відстаней в двох одиницях: один у вимірюваннях, які він зазвичай використовував, інший у португальських морських лігах, які використовувала його команда. Лас Касас спочатку інтерпретував, що він повідомив про коротші відстані своєму екіпажу, щоб вони не хвилювалися про відплив надто далеко від Іспанії, але Олівер Данн і Джеймс Келлі стверджують, що це було непорозуміння.
13 вересня 1492 року Колумб помітив, що стрілка його компаса більше не вказує на Полярну зорю. Колись вважалося, що Колумб першим відкрив магнітне схилення, але пізніше було доведено, що на той час це явище вже було відомо як в Європі, так і в Китаї.
Перша висадка в Америці
Через 29 днів перебування у відкритому океані поза межами видимості землі, 7 жовтня 1492 року екіпаж помітив «великі зграї птахів». Після того, як моряки спіймали декількох птахів, з'ясувалося, що це «польові» птахи (ймовірно, ескімоські кроншнепи або сивки американські). Колумб змінив курс, щоб слідувати за їхнім польотом.
11 жовтня Колумб змінив курс флоту на захід і плив уночі, вважаючи, що земля незабаром буде знайдена. Близько 10:00 вечора Колумбу здалося, що він бачить світло, «схоже на маленьку воскову свічку, яка піднімається і опускається». Через чотири години землю побачив дозорний матрос з «Pinta» на ім'я Родріго де Тріана (також знаний як Хуан Родрігес Бермехо) . Тріана негайно попередила решту екіпажу криком, а капітан «Pinta», Мартін Алонсо Пінсон, перевірив спостереження та попередив Колумба, вистріливши з гармати. Пізніше Колумб стверджуватиме, що він першим побачив землю, таким чином отримавши обіцяну щорічну винагороду в 10 000 мараведі.
Перший острів, відкритий Колумбом в Америці був один з багатьох невеличких островів Багамського архіпелагу. Колумб назвав цей острів Сан-Сальвадор, а його місцева назва була Гуанахані. За словами Семюеля Еліота Морісона, сучасний острів Сан-Сальвадор є єдиним островом, який відповідає положенню, зазначеному в журналі Колумба. Колумб писав про тубільців, яких він вперше зустрів, у своєму щоденнику від 12 жовтня 1492 року:
Багато чоловіків, яких я бачив, мали шрами на тілах, і коли я дав їм знаки, щоб дізнатися, як це сталося, вони показали, що люди з інших сусідніх островів прибули до Сан-Сальвадору, щоб схопити їх; вони захищаються як можуть. Я вірю, що сюди приїжджають люди з материка, щоб захоплювати тубільців їх у рабство. З них повинні вийти хороші та вправні слуги, бо вони дуже швидко повторюють усе, що ми їм говоримо. Я думаю, що їх дуже легко можна зробити християнами, оскільки вони, здається, не мають власної релігії. Якщо буде завгодно нашому Господу, на зворотному шляху я доправлю шістьох із них до Ваших Високостей, щоб вони навчилися нашої мови.
Колумб назвав корінних жителів Америки indios, помилково вважаючи, що він досяг Ост-Індії і зустрів індійців. Через цю помилку острови Карибського моря називають Вест-Індією.
Колумб спочатку зіткнувся з народами лукаян, таїно та араваків. Звернувши увагу на їхні золоті прикраси для вух, Колумб узяв у полон деяких араваків і наполіг, щоб вони провели його до джерела золота. Колумб зазначив, що їхня примітивна зброя та військова тактика зробили тубільців вразливими до завоювання та підкорення європейцями.
Колумб спостерігав за тубільцями та їх способом життя. Він також досліджував північно-східне узбережжя Куби, висадившись 28 жовтня 1492 року, і північно-західне узбережжя Еспаньйоли (сучасне Гаїті), до 5 грудня 1492 року. Тут «Санта-Марія» сіла на мілину на Різдво, 25 грудня 1492 року, і її довелося покинути. Колумба прийняв місцевий касик (вождь) Гуаканагарі, який дав йому дозвіл залишити частину своїх людей. Колумб залишив 39 чоловіків, у тому числі перекладача Луїса де Торреса, і заснував поселення Ла-Навідад. Він продовжував плавання вздовж північного узбережжя Еспаньйоли на одному кораблі, поки 6 січня не зустрів Пінсона на Pinta.
13 січня 1493 року Колумб зробив останню зупинку в цій подорожі в Америці в затоці Рінкон на східному кінці півострова Самана на північному сході Еспаньйоли. Там він зіткнувся з сігуайос, єдиними тубільцями, які чинили жорстокий опір під час цієї першої подорожі. Плем'я Сігуайос відмовилася торгувати тією кількістю луків і стріл, яку хотів Колумб; в наступній сутичці один сігуайо був поранений ножем у сідницю, а інший поранений стрілою в груди. Через те, що сігуайо використовували стріли, Колумб назвав затоку Затокою Стріл.
Четверо тубільців, які сіли на борт «Niña» на півострові Самана, розповіли Колумбу про те, що, ймовірно, був острів Кариб (ймовірно, Пуерто-Рико), який мав бути населений карибами-людожерами, а також про Матиніно, острів, населений лише жінками, який асоціював Колумб. з островом в Індійському океані, описаним Марко Поло.
Повернення
16 січня 1493 року було розпочато повернення додому.
Повертаючись до Іспанії, каравели «Niña» та «Pinta» зіткнулися з найсильнішим штормом у своїй подорожі й у ніч на 13 лютого втратили одна іншу з виду. Під час шторму екіпаж «Niña» дав обіцянку, що у випадку порятунку, вони здійснять паломництво до найближчої церкви Богоматері, де б вони не вийшли на землю.
Вранці 15 лютого землю помітили. Колумб вважав, що вони наближаються до португальських Азорських островів, але інші вважали, що вони знаходяться значно північніше островів. Колумб виявився правим. У ніч на 17 лютого «Niña» кинула якір біля острова Санта-Марія, але якірний трос обірвався об гострі камені, що змусило Колумба залишитися біля берега до ранку, коли поблизу було знайдено безпечніше місце. Кілька моряків взяли човен до острова, де кілька жителів острова сказали їм про ще безпечніше місце для висадки, тож «Niña» знову рушив. У цьому місці Колумб взяв на борт кількох остров'ян з їжею. Коли їм розповіли про обітницю Богоматері, жителі острова направили екіпаж до маленької святині неподалік.
Колумб відправив половину екіпажу на острів, щоб виконати свою обітницю, але він і решта залишилися на Niña, плануючи відправити іншу половину пізніше. Поки берегова група молилася, вони були взяті в полон за наказом капітана острова Жуана де Кастанхейра, нібито через страх, що вони були піратами. Кастанхейра захопив їхній береговий човен, який він разом із кількома озброєними людьми доставив до Niña, плануючи заарештувати Колумба. Коли Колумб кинув йому виклик, Кастанхейра сказав, що не вірить історії Колумба та не переймається нею, засудив іспанців і повернувся на острів. Ще через два дні Кастанхейра звільнив ув'язнених, не змігши отримати від них зізнань та заарештувати свою справжню ціль — Колумба. Деякі стверджували, що Колумб був схоплений, але це суперечить бортовому журналу Колумба.
Залишивши острів Санта-Марія на Азорських островах 23 лютого, Колумб попрямував до кастильської Іспанії, але черговий шторм змусив його зайти в порт в Лісабона. 4 березня 1493 року він став на якір біля патрульного корабля королівської гавані, де йому повідомили, що флот із 100 каравел загинув під час шторму. На диво, і Niña, і Pinta були врятовані. Не знайшовши в Лісабоні короля Португалії Жуана II, Колумб написав йому і чекав відповіді. Король погодився зустрітися з Колумбом у Вале-ду-Параїсо, попри погані відносини між Португалією та Кастилією в той час. Дізнавшись про відкриття Колумба, португальський король повідомив йому, що, на його думку, ця подорож порушує Алькасовський договір 1479 року.
Провівши більш як тиждень у Португалії, Колумб відплив до Іспанії. Він повернувся в Палос 15 березня 1493 року і пізніше зустрівся з Фернандо та Ізабеллою в Барселоні, щоб повідомити про свої відкриття.
Колумб продемонстрував монархам те, що він привіз зі своєї подорожі, включно з кількома невеликими зразками золота, перлами, золотими прикрасами тубільців, кількома таїно, які він викрав, квіти та гамак. раніше невідому рослину тютюну, плоди ананаса та індичку. Він не привіз жодної з дорогоцінних спецій Ост-Індії, таких як чорний перець, імбир чи гвоздика. У своєму журналі він писав: «Також є багато „аджі“, тобто їхнього перцю, який цінніший за чорний перець, і всі люди нічого іншого не їдять, оскільки він дуже корисний».
Колумб привіз захоплених Тайносів, щоб подарувати їх суверенам, оскільки вони ніколи не зустрічалися з сумнозвісними Карибами. У листі Колумба про першу подорож, адресованому до іспанського двору, він наполягав на тому, що досяг Азії, описуючи острів Еспаньйола як місце біля узбережжя Китаю. Він наголошував на потенційних багатствах землі, перебільшуючи велику кількість золота, і те, що тубільці, здавалося, були готові прийняти християнство. Лист був перекладений кількома мовами та широко розповсюджений, створивши сенсацію:
Еспаньйола — це диво. Гори й пагорби, рівнини й пасовища водночас родючі й прекрасні… гавані неймовірно добрі й є багато широких річок, більшість із яких містять золото…. Є багато прянощів і великі копальні золота та інших металів…
Після повернення Колумба, більшість людей спочатку визнали, що він досяг Ост-Індії, включаючи суверенів і папу Олександра VI , хоча в листі до Ватикану від 1 листопада 1493 року історик Пітер Мартир описав Колумба як першовідкривача Novi Orbis («Нового світу»). Папа Римський видав чотири булли (перші три з яких разом знані як «Булли пожертвувань»), щоб визначити, як Іспанія та Португалія колонізуватимуть і розділять здобич нових земель. Inter caetera, виданий 4 травня 1493 року, розділив світ поза Європою між Іспанією та Португалією вздовж меридіана з півночі на південь за 100 льє на захід від Азорських островів або островів Кабо-Верде в середині Атлантичного океану, таким чином надавши Іспанії всі землі, відкриті Колумбом. Тордесільяський договір 1494 року, ратифікований у наступному десятилітті папою Юлієм II, переніс лінію поділу на 370 льє на захід від Азорських островів або Кабо-Верде.
Наступні подорожі Колумба
Друге плавання (1493—1496)
На хвилі загального піднесення від новин про відкриття «західного» морського шляху до Індії, вже в тому ж році, в якому Колумб повернувся до Європи з першого плавання, Кастилією було спішно організовано ще одну експедицію під його командуванням.
Якщо навесні та влітку 1492 року Колумбу довелося витратити декілька місяців, щоб переконати 90 осіб приєднатись до його першого плавання, то після повернення зголосилось так багато добровольців, що треба було робити відбір, оскільки число учасників другої експедиції було обмежене приблизно 1500—2500 особами на 15—17 кораблях (точне число людей і кораблів є спірним). Колумб пізніше зазначав, що навіть кравці були готові відмовитися від професії і піти у велику подорож, у якій можна швидко розбагатіти. Нарешті була сформована строката команда, в яку поруч із шукачами пригод і легкої наживи перебували щирі місіонери, що прагнули навернути до християнства жителів нових земель і де поруч із визнаними злочинцями перебували ідеалісти.
Друга експедиція вирушила 25 вересня 1493 року з іспанського Кадіса[76]. Заявленою метою другої подорожі було навернення корінних американців у християнство. Перед тим, як Колумб покинув Іспанію, Фердинанд та Ізабелла наказали йому підтримувати дружні, навіть люб'язні стосунки з тубільцями.
Флот для другої подорожі був значно більший: дві караки (нао) і 15 каравел, зокрема караки «Marigalante» (флагман Колумба) і Gallega; каравели Fraila («черниця»), San Juan («Сан-Хуан»), Colina («пагорб»), Gallarda («галантна»), Gutierre, Bonial, Rodriga, Triana, Vieja («стара»), Prieta («коричнева»), Gorda («товста»), Cardera та Quintera. Каравела «Niña», що брала участь в першому плаванні також брала участь в цій експедиції, яка також включала корабель під назвою «Pinta», що, ймовірно, був кораблем з першої експедиції. Крім того, під час експедиції був побудований перший корабель в Америці, Santa Cruz або India.
Дослідження островів Карибського моря
3 листопада 1493 року Христофор Колумб висадився на скелястий берег острова, який він назвав Домініка. Того ж дня він висадився на іншому острові, який він назвав Санта-Марія-ла-Галант. Пропливши повз невеличкий архіпелаг Ле-Сент (Todos los Santos), він пристав до Гваделупи (Santa María de Guadalupe), яку він досліджував між 4 та 10 листопада 1493 року. Точний курс його подорожі через Малі Антильські острови є предметом дискусій, але здається ймовірним, що від Гваделупи він пішов далі на північ, відкривши та назвавши багато островів, включаючи Санта-Марія-де-Монсеррат (Монтсеррат), Санта-Марія-ла-Антигуа (Антигуа), Санта-Марія-ла-Редонда (Сен-Мартен) і Санта-Крус (14 листопада). Він також відкрив і назвав ланцюг островів Santa Úrsula в архіпелазі las Once Mil Vírgenes (Віргінські острови), а також острів Вірджен-Горда (Virgen Gorda).
На Санта-Крус європейці побачили каное з кількома чоловіками та двома жінками з племені карибів. На човні також було двоє бранців, яких нещодавно їх кастрували. Коли європейці почали переслідували каное, тубільці зустріли їх пострілами з луків, з яких стріляли як чоловіки, так і жінки, внаслідок чого поранили принаймні одного іспанця, який помер приблизно через тиждень. Європейці або вбили, або захопили всіх, хто був на борту каное, після чого також обезголовили їх. Один з поранених карибів стрибнув у море, і коли його помітили, араваки, що перебували на кораблі Колумба порекомендували добити його, щоб він не попередив своє плем'я, після чого кариба добили стрілами. Друг дитинства Колумба Мікеле да Кунео — за його власними словами — захопив у сутичці одну з жінок, яку Колумб дозволив йому залишити як рабиню. Згодом Кунео побив і зґвалтував її, що, імовірно, стало першим статевим контактом між мешканцями Європи та Америки з часів вікінгів (якщо такі взагалі відбувались між вікінгами та північноамериканськими індіанцями).
Флот продовжив шлях на захід до Великих Антильських островів і 19 листопада 1493 року висадився на острові Сан-Хуан-Батіста (сучасне Пуерто-Рико). Дієго Альварес Чанка розповідає, що на цьому острові європейці врятували кількох жінок із групи щонайменше 20 осіб, яких місцеві кариби тримали як сексуальних рабинь. Жінки пояснили, що будь-яких полонених чоловіків з'їдали, а їхніх власних нащадків чоловічої статі кастрували та примушували служити карибам, поки вони не досягли достатнього віку, щоб вважатися придатними для їжі. Трьох із цих хлопчиків європейці врятували.
Еспаньйола, Куба та Ямайка
22 листопада Колумб відплив із Сан-Хуан-Батіста на Еспаньйолу. Наступного ранку тубільця, взятого на борт під час першої подорожі, повернули на берег у затоці Самана. Флот проплив близько 170 миль протягом двох днів і виявив у Монте-Крісті напіврозкладені залишки чотирьох чоловіків. У одного з них була борода, що означало, що він був іспанцем. У ніч на 27 листопада іспанці стріляли з гармат та запускали сигнальні ракети, щоб подати сигнал сусідньому Ла Навідад, але відповіді не було. Група тубільців на каное, що прибули до флотилії на чолі з двоюрідним братом Гуаканагарі подарувала Колумбу дві золоті маски та повідомила йому, що Гуаканагарі був поранений іншим вождем, Каонабо, і що, за винятком деяких втрат в результаті хвороб та сварок, решта його людей почуваються добре. Наступного дня іспанський флот виявив спалені залишки фортеці Навідад, і двоюрідний брат Гуаканагарі запевнив, що європейців знищив Каонабо. Інші місцеві жителі показали іспанцям деякі з тіл і сказали, що ці іспанці «захопили собі по три-чотири місцеві жінки». Хоча деякі підозри були покладені на Гуаканагарі, поступово з'ясувалося, що двоє іспанців створили банду, яка вбивала тубільців, щоб захопити їх майно, золото та жінок, що викликало гнів з боку Каонабо. Не знайшовши в Ла-Навідад жодного вижившого іспанського поселенця, флот розгорнувся і проти зустрічних вітрів за 25 днів подолав лише 32 милі на схід, прибувши до рівнинного узбережжя на півночі Еспаньйоли 2 січня 1494 року, де Колумб заснував нове поселення Ла-Ізабела, назване на честь королеви Ізабелли Кастильської. Експедиція витратила деякий час на пошуки золота в глибині острова і знайшовши певні родовища в районі Сібао, Колумб заснував углибині острова як торговий пост і базу для подальших досліджень невелику фортецю Сан-Томас (Santo Tomas).
24 квітня 1494 року Колумб відплив з Еспаньйоли на захід і 30 квітня прибув до острова Куба (який він назвав Хуана під час своєї першої подорожі), а 5 травня до затоки Діскавері на острові Ямайка. Звідти він знову повернувся на Кубу та дослідив її південне узбережжя аж до острова Ла-Євангеліста (сучасний Ісла-де-ла-Хувентуд), після чого повернутися на Еспаньйолу 20 серпня.
Рабство, поселенці та данина
У 1494 році Колумб відправив Алонсо де Охеду (якого сучасник описав як «завжди першим, хто проливає кров, хоч де була війна чи сварка») на Еспаньйолі до регіону Сібао (де видобували золото), внаслідок чого Охеда захопив кількох тубільців. за обвинуваченням у крадіжці. Охеда відрізав вуха одному тубільцю, а інших відправив у Ла-Ізабелу в кайданах, де Колумб наказав обезголовити їх. Під час свого короткого правління Колумб страчував іспанських колоністів за незначні злочини та використовував четвертування як одну з форм покарань. До кінця 1494 року хвороби та голод забрали дві третини іспанських поселенців. Розповідь мовою науатль описує соціальний розпад серед іспанців, який супроводжував пандемію та голод: «багато людей померло від цієї чуми, а багато інших померло від голоду. Важко хворі іспанці могли вставати, щоб самостійно шукати їжу, а всі інші були надто ослаблені, щоб піклуватися про хворих, тож вони померли від голоду в своїх ліжках».
В 1494 році Колумб розділив своє віцекоролівство з одним із своїх військових офіцерів і довіреною особою іспанських монархів Педро Маргаритом, наказавши йому надати пріоритет християнізації тубільців, хоча частина їхніх носів і вух повинна бути відрізана за крадіжку. Люди Маргарита експлуатували тубільців, били, ґвалтували та поневолювали їх, і жоден індіанець на Еспаньйолі не охрестився протягом наступних двох років. Брат Колумба Дієго погрожував Маргариту за невиконання наказів адмірала, що спонукало того захопити три каравели і повернутись на них назад до Іспанії. Супроводжував Маргарита отець Буїл, який мав здійснювати хрещення тубільців. Після прибуття до Іспанії наприкінці 1494 року, Буїл поскаржився в іспанському дворі на поведінку братів Колумбів і на відсутність золота. Групи солдатів Маргарита, які залишилися на Еспаньйолі, й далі знущалися з тубільців. Замість того, щоб заборонити це, Колумб брав участь у поневоленні корінного населення. У лютому 1495 року він захопив 1500 араваків, деякі з яких повстали проти гніту колоністів, і багато з яких згодом були звільнені або захоплені карибами. Того місяця Колумб відправив приблизно 500 цих американців до Іспанії, щоб продати їх як рабів; близько 40 % померли в дорозі, а половина з решти прибули до Іспанії дуже хворими. У червні того ж року іспанська корона надіслала кораблі та припаси до колонії на Еспаньйолі, які допоміг придбати флорентійський купець Джанотто Берарді. У жовтні Берарді отримав майже 40 000 мараведі за продаж карибських рабів, які, як стверджувалося, були або канібалами або військовими в'язнями.
Система збору данини Колумба була описана його сином Фердінандом: «У Сібао, де були золоті копальні, кожна особа віком від чотирнадцяти років повинна була сплатити податок — золотий пісок, в обсязі, достатньому, щоб заповнити дзвіночок, що вішався на шию яструбам; а інші — 25 фунтів бавовни з людини. Кожного разу, коли індіанець віддавав свою данину, він мав отримати мідний жетон, який він мав носити на шиї як доказ того, що він сплатив свою данину; будь-який індіанець, виявлений без такого жетона, мав бути покараним». Іспанські монархи, які запропонували використовувати систему жетонів, закликали до легкого покарання, але на практиці будь-якому індіанцю, знайденому без мідного жетона, відрубували руки, що, ймовірно, було смертним вироком. Оскільки на острові не було великої кількості золота, у тубільців не було шансів виконати квоту Колумба, і, як повідомляється, тисячі людей покінчили життя самогубством. До 1497 року система данини майже зруйнувалася.
У 1495 році Колумб захворів і в цей час його люди діяли без порядку, жорстоко поводячись з тубільцями, зокрема катуючи їх, щоб дізнатися, де нібито було золото. Коли він одужав, він повів людей і собак, щоб полювати на тубільців, які втікали від своїх обов'язків, убиваючи їх або відрубуючи їм руки як попередження іншим. Жорстокості та вбивства здійснювалися навіть проти хворих і беззбройних тубільців. Крім того, іспанські колоністи за правління Колумба почали купувати та продавати тубільців як рабів, у тому числі дітей.
Іспанський флот покинув Ла-Ізабелу 10 березня 1496 р. Зустрічні пасати відкинули кораблі назад до Малих Антильських островів, і оскільки запаси провізії почали скорочуватися, 10 квітня Колумб вирішив попросити їжі у тубільців Гваделупи. Вийшовши на берег, іспанці потрапили в засідку і були обстріляні стрілами, у відповідь вони знищили кілька хиж тубільців. Іспанці захопили в заручники групу з 13 місцевих жінок і дітей, щоб змусити тубільців продати їм маніок. Niña та India покинули Гваделупу 20 квітня. 8 червня флот прибув до Португалії, біля Одеміри, і 11 червня повернувся до іспанського Кадіса.
Третє плавання (1498—1500)
Згідно з журналом Колумба в редакції Бартоломе де лас Касаса, мета третього плавання полягала в тому, щоб перевірити існування континенту, який, як вважав португальський король Жуан II, був розташований на південному заході від островів Кабо-Верде. Король Жуан, як повідомляється, знав про існування такого материка, оскільки «було перехоплені каное, які вирушили з узбережжя Гвінеї у Західній Африці на захід із товарами». Італійський мореплавець на англійській службі Джованні Кабото (Джон Кабот), в червні 1497 року, здійснюючи плавання на замовлення англійського короля Генріха VIII, ймовірно, досягнув материкової частини американського континенту, хоча місце його висадки залишається спірним.
30 травня 1498 року Колумб вирушив із іспанського Санлукара на шести кораблях у свою третю подорож до Америки. Три кораблі пішли напряму до Еспаньйоли з необхідними припасами, тоді як сам Колумб на чолі інші трьох кораблів вирушив на дослідження земель, що могли лежати на південь від Карибських островів і пошуки проходу до континентальної Азії. Колумб привів свій флот до португальського острова Порту-Санту, батьківщини своєї дружини. Потім він відплив на Мадейру і провів там деякий час з португальським капітаном Жуаном Гонсалвішем да Камара, перш ніж відпливти до Канарських островів і Кабо-Верде.
13 липня флот Колумба увійшов у тропічну зону депресії середньої Атлантики і його кораблі на кілька днів потрапили в штиль, а запаси їжі та води псувались від спеки. Після того, як східний вітер відновився, флотилія продовжила свій рух на захід, і просувалась в цьому напрямку до 22 липня, коли були помічені птахи, що летіли з південного заходу на північний схід, і флот повернув на північ у напрямку Домініки. 31 липня вони побачили острів Тринідад, наблизившись до нього із південного сходу. Флот проплив вздовж південного узбережжя і увійшов у протоку «Бока-де-ла Сьєрпе», ставши на якір біля (на захід від , крайньої південно-західної точки Тринідаду), де вони зіткнулися з групою індіанців на каное. 1 серпня Колумб і його висадились на сушу поблизу гирла річки Оріноко в Південній Америці, в районі сучасної Венесуели. Виходячи з повноводності річок та інших топографічних ознак Колумб визнав, що земля перед ним є, імовірно, не островом, а материком і називав його як otro mundo («інший світ»), Колумб тим не менш зберігав переконання, що це була Азія — і, можливо, земний рай.
2 серпня члени експедиції висадилися на мисі Ікакос (який Колумб назвав Пунта-де-Ареналь) у сучасному Тринідаді, ледве уникнувши жорстокої сутички з тубільцями. Вранці 4 серпня цунамі ледь не перекинуло корабель Колумба. Дослідники перепливли затоку Парія і 5 серпня висадилися на материковій частині Південної Америки на . Колумб, який протягом місяця страждав від безсоння та мав проблеми із зором через налиті кров'ю очі, дозволив іншим капітанам флоту вийти на берег першими: один поставив хрест, а інший записав, що Колумб згодом висадився, щоб офіційно прийняти цю територію під управління Іспанії. Вони попливли далі на захід, де Колумб, побачивши перли, змусив послати людей на берег зібрати їх якомога більше. Тубільці забезпечили харчування, включно з кукурудзяним вином, новим для Колумба. Змушений дістатися Еспаньйоли до того, як їжа на борту його корабля зіпсувалася, Колумб з розчаруванням виявив, що вони запливли не в протоку, а у прісноводне гирло ріки, і після того, як вони поповнили запаси прісної води, флотилії довелося повернутися на схід, щоб знову вийти у відкритий океан.
Проводячи спостереження в морі за допомогою квадранта, Колумб неточно виміряв полярний радіус добового руху Полярної зорі, який становив п'ять градусів, що було вдвічі більше за інше помилкове значення, яке він зробив до того північніше.. Це змусило його описати форму Землі як грушоподібну, зі звуженням в напрямку «Раю» (на південь). Насправді Земля дійсно має трохи грушоподібну форму, але її «вужча» частина розташована на півночі). Потім він відплив до островів Чакачакаре та Маргарита (досягнувши останнього 14 серпня) і побачив Тобаго (який він назвав Bella Forma) і Гренада (який він назвав Concepción).
Губернаторство і повстання колоністів
Після своєї другої подорожі, Колумб запропонував відправити 330 осіб на постійне (хоча й добровільне) поселення на Еспаньйолі, і всі вони мали фінансуватись за кошти корони. Зокрема, він попросив 100 чоловіків, які б працювали солдатами та слюсарями, 40 сквайрів, 30 матросів, 30 юнг, 20 ювелірних майстрів, 10 садівників, 20 різноробів і 30 жінок. На додаток до цього, планувалося утримувати ченців і священнослужителів, лікаря, фармацевта, травника та музикантів для розваги колоністів. Побоюючись, що король буде незадоволений необхідністю витрачати власні кошти на їх зарплату, Колумб запропонував помилувати іспанських злочинців в обмін на кілька років неоплачуваної служби на Еспаньйолі, і король погодився на це. Щоб отримати помилування за смертну кару, необхідно було безоплатно пропрацювати два роки, а за менш тяжкі злочини — один рік. Вони також наказали, що злочинці, засуджені в Іспанії до вигнання, також будуть вирушити на заслання на Еспаньйолу.
Цих нових колоністів відправили прямо на Еспаньйолу на трьох кораблях із припасами, поки Колумб на чолі інших трьох кораблів здійснював свої дослідження. Коли ці нові колоністи прибули на Еспаньйолу, там назрівало повстання під проводом Франциско Ролдана (людини, яку Колумб залишив головним управлінцем під керівництвом своїх братів Дієго та Бартоломео). До того часу, коли Колумб прибув на Еспаньйолу, Ролдан утримував під своїм контролем територію Ксарагуа, а деякі з нових колоністів приєдналися до його повстання.
Коли хворий Колумб прибув 19 серпня на Еспаньйолу він виявив, що багато іспанських поселенців нової колонії повстали проти його правління, стверджуючи, що Колумб ввів їх в оману щодо нібито щедрих багатств, які вони очікували знайти в нововідкритих землях. Одночасно декілька поселенців і моряків, які самовільно повернулися до Іспанії, скаржилися при іспанському дворі на методи Колумба, звинувачуючи його та його братів у грубій безгосподарності. Колумб наказав повісити частину поселенців за непокору і протягом кількох місяців намагався домовитися з повстанцями. За його наказом Ролдан судив інших повстанців, наказавши повісити свого колишнього партнера, Адріана де Мухіку.
Колумб мав власну економічну зацікавленість у поневоленні тубільців Еспаньйоли і з цієї причини не поспішав охрестити їх, що викликало критику з боку деяких служителів церкви. Запис у його журналі за вересень 1498 року говорить: „Звідси можна було б відправляти, в ім'я Святої Трійці, стільки рабів, скільки можна продати…“.
Зрештою Колумб був змушений укласти мир із бунтівними колоністами на принизливих для себе умовах. 1500 року Корона усунула його з посади губернатора, заарештувала та перевезла в кайданах до Іспанії. Зрештою його звільнили і дозволили повернутися до Америки, але не на посаду губернатора. Додаткова образа Колумбу була завдана у 1499 році, коли португальський дослідник Васко да Гама повернувся зі своєї першої подорожі до Індії, під час якої він проплив навколо південного краю Африки і відкрив для Португалії морський шлях до справжньої „Індії“.
Колумб був фізично й інтелектуально виснажений, його тіло було вражене артритом і він мав проблеми із зором. У жовтні 1499 року він відправив два кораблі до Іспанії, просячи суд Кастилії призначити королівського комісара, щоб допомогти йому керувати державою. 3 лютого 1500 року він повернувся до Санто-Домінго з планами повернутись назад до Іспанії, щоб захистити себе від обвинувачень колишніх поселенців.
Слідство Бобадільї
Після того, в результаті своєї третьої подорожі Христофор Колумб потрапив у немилість, католицькі королі вирішили організовувати іспанські експедиції в Новий Світ без участі Колумба. 18 травня 1499 року Алонсо Охеда на двох кораблях з командою з 57 моряків, серед яких був і Амеріго Веспуччі вийшли з Кадісу.
21 травня 1499 року Фердинанд і Ізабелла призначили замість Колумба нового, другого губернатора Індій (так спільно називались іспанські володіння в Америці) Франсіско де Бобаділья, командора Ордену Калатрави. Його також призначили слідчим суддею для проведення розслідування подій, що відбулися на острові Еспаньйола, через безперервні скарги на методи управління Христофора Колумба та його братів на острові, повстання Франсіско Ролдана та звинувачення в зраді від його численних ворогів. Католицькі королі надали Франсіско де Бобаділья майже необмежені повноваження для проведення слідчих дій на посаді губернатора в Америці. Від королів Бобаділья отримав наказ з'ясувати „які особи повстали проти адмірала та нашого правосуддя і з якої причини і яку шкоду вони заподіяли“, а після цього „затримати тих, кого Ви визнаєте винними…, а також конфіскуйте їхнє майно“. Наказ королів щодо Колумба наголошував, що адмірал повинен відмовитися від будь-яких адміністративних повноважень в колоніях і зберегти собі лише свої особисті статки та майно».
У серпні 1500 року Франсіско де Бобаділья з загоном у 500 солдатів на двох каравелах («Года» та «Антигуа») прибув до Санто-Домінго, де Дієго Колумб наглядав за стратою повстанців, у той час як сам Христофор Колумб придушував повстання в Гренаді. До Бобаділья негайно надійшло багато серйозних скарг на усіх трьох братів Колумбів, у тому числі на те, що «сім іспанців було повішено того тижня», а ще п'ятеро чекали страти.
Бобаділья застосував силу, щоб запобігти страті кількох ув'язнених, а згодом заволодів майном Колумба, включаючи документи, які він використовував, щоб потім захистити себе в Іспанії. Щоб залучити симпатії поселенців, Бобаділья скасував на двадцять років стягнення податків, а потім викликав до себе адмірала. На початку жовтня 1500 року Колумб і Дієго зустрілись з Бобадільєю і були закуті в кайдани на борті корабля «Ла Горда», власного корабля Колумба. Лише корабельний кухар погодився закути осоромленого адмірала в кайдани. Бобаділья конфіскував велику частину золота та іншої власності Колумба. Фердинанд Колумб записав, що губернатор взяв «свідчення від їхніх відкритих ворогів, бунтівників, і навіть виявив відкриту прихильність», і продав з аукціону деякі володіння його батька «за одну третину їх вартості».
Розслідування Бобадільї виявило, що Колумб забороняв священникам хрестити тубільців без його прямого дозволу, щоб він міг спочатку вирішити, чи варто їх продавати в рабство. Він нібито захопив плем'я з 300 осіб під захистом Ролдана, щоб продати його в рабство, і повідомив іншим християнам, що половину їхніх слуг-тубільців слід віддати йому. Крім того, він нібито наказав відшмагати щонайменше 12 іспанців і зв'язати їх за шию та ноги за обмін золота на їжу без його дозволу. Інші звинувачення включають те, що він: наказав відшмагати жінку, посадивши її голою на спині осла за те, що вона збрехала про свою вагітність, відрізав іншій жінці язик за те, що нібито образила його та його братів, перерізав горло іспанцю за його гомосексуалізм, наказав повісити християн за крадіжку хліба, наказав відрубати руку юнзі за використання пастки для лову риби, а іншій людині наказав відрізати ніс і вуха, а також відшмагати батогом, закувати в кайдани, і вигнати з поселення. Кільком іспанцям Колумб присудив потенційно смертельне покарання в 100 ударів батогом, іноді навіть оголеними. Близько п'ятдесяти чоловік померли від голоду на Ла-Ізабелі через суворий контроль над пайками, попри надлишок запасів.
Судовий процес в Іспанії
Кілька поселенців і монахів, які повернулися з «Інлдії» до метрополії, виступали проти Колумба при іспанському дворі, звинувачуючи його в поганому управлінні. На власне прохання Колумб залишався в ланцюгах протягом усієї подорожі додому. Одного разу з Кадісу сумний Колумб написав своєму другові при дворі:
Минуло вже сімнадцять років, як я прийшов служити цим королям у Підприємстві Індії. Вони змусили мене витратити вісім із них на різні обговорення, а наприкінці відкинули мою пропозицію як жарт. Проте я наполягав на цьому… Там я віддав під їхній суверенітет більше землі, ніж є в Африці та Європі, і понад 1700 островів… За сім років я, божественною волею, здійснив це завоювання. У той час, коли я мав право розраховувати на винагороду та відставку, мене гвалтовно заарештували й відправили додому, закованого в ланцюги… Звинувачення було висунуто зі злого наміру на основі звинувачень, висунутих цивільними особами, які повстали й хотіли заволодіти землями… Прошу вашої ласки, з ревністю вірних християн, до яких довіряють їхні високості, прочитати всі мої папери та розглянути, як я, який прибув, щоб служити цим правителям, зараз опинився до кінця моїх днів безпричинно позбавленим честі та майна, рішенням, в якому немає ані справедливості, ані милосердя.
Колумб і його брати були ув'язнені на шість тижнів, перш ніж зайнятий король Фердинанд наказав їх звільнити. 12 грудня 1500 року король і королева викликали братів Колумбів до палацу Альгамбра в Гранаді. Після того, як з нього було зняті ланцюги, Колумб носив укорочені рукави, щоб демонструвати сліди від ланцюгів на його зап'ястях. Королівська пара вислухала благання братів Колумбів. Христофор в сльозах визнав свої провини та благав пробачення. Братам було повернуто свободу та майно, але у вересні 1501 року повноваження Колумба як губернатора нововідкритих земель були остаточно скасовані. Новим губернатором Індії мав стати Ніколас де Овандо-і-Касерес, хоча Колумб зберіг титули адмірала та віцекороля. Королівський мандат від 27 вересня наказував Бобадільї повернути усю власність та майно Колумба.
Четверте плавання (1502—1504)
Після довгих переконань, суверени Кастилії та Арагону погодилися профінансувати четверту подорож Колумба. Це був його останній шанс проявити себе і стати першою людиною, яка здійснила навколосвітнє плавання. Метою Колумба було знайти Малаккську протоку до Індійського океану. В той же час це була перша подорож Колумба не в статусі губернатора відкритих ним земель, більш того, королівським розпорядженням йому прямо суворо заборонялось зупинятись на Еспаньйолі, а доручалось лише займатись пошуками шляху на захід до Індійського океану.
14 березня 1502 року Колумб розпочав свою четверту подорож на чолі команди з 147 чоловіків. Колумб написав з Севільї лист до керівників банку Святого Георгія в Генуї, датований 2 квітня 1502 року: «Хоча моє тіло тут, моє серце завжди поруч з вами». У супроводі свого зведеного брата Бартоломео Дієго Мендеса та 13-річного сина Фернандо він покинув Кадіс 9 травня 1502 року на чолі флотилії з чотирьох кораблів — Capitana (флагман), а також Gallega, Vizcaína та Santiago de Palos. Спочатку вони відпливли до португальської Асіли на марокканському узбережжі, щоб врятувати португальських солдатів, які, як він чув, перебули в облозі маврів.
Завдяки пасатам Колумбу вдалось швидко перетнути Атлантику лише за двадцять днів і 15 червня вони висадилися на острові Мартиніка. Колумб вважав, що наближається ураган і оскільки один з його кораблів потребував ремонту, він попрямував до Еспаньйоли, попри те, що йому заборонено висаджуватись там. Він прибув до Санто-Домінго 29 червня, але йому було відмовлено у прихистку в порту, а новий губернатор відмовився прислухатися до його попередження про наближення потужного шторму. Поки кораблі Колумба ховалися в гирлі річки Хайна, губернатор Бобаділья відплив із Ролданом і золотом Колумба на борту свого корабля в супроводі конвою з 30 інших суден. Особисте золото та інше майно Колумба завантажили на крихке судно Aguya, яке вважалося найменш придатним для трансокеанського плавання судном цього флоту. Початок урагану прибив деякі кораблі до берега, а деякі затонули в гавані Санто-Домінго. Вважається, що корабель Бобадільї досяг східного краю Еспаньйоли перед тим, як затонув. Близько 20 інших суден затонули в Атлантиці, загалом потонули близько 500 осіб. Три пошкоджені кораблі повернулися в Санто-Домінго, на одному з них були Хуан де ла Коса і Родріго де Бастідас. З усього флоту лише Aguya безпечно дістався до Іспанії, змусивши деяких ворогів Колумба звинуватити його в створенні шторму.
Перечекавши ураган, Колумб зі своїми людьми зробив короткі зупинки на Ямайці та біля узбережжя Куби для поповнення запасів і відплив до сучасної Центральної Америки, прибувши до Гуанахи (Ісла-де-лос-Пінос) на островах Іслас-де-ла-Байя біля узбережжя Гондурасу 30 липня 1502 року. Тут Бартоломео знайшов місцевих купців (можливо майя) і велике каное, наповнене вантажем, що було «довге, як галера». Тубільці познайомили Колумба та його команду з какао. Колумб розмовляв зі старійшиною і думав, що той описав, як бачив людей з мечами та кіньми (можливо, іспанців), і що вони були «всього десять днів шляху до річки Ганг». 14 серпня Колумб висадився на материковій частині Америки в Пуерто-Кастілья, поблизу Трухільйо в сучасному Гондурасі. Він провів два місяці в пошуках проходу, досліджуючи узбережжя сучасних Гондурасу, Нікарагуа та Коста-Ріки та 16 жовтня прибув в затоку Альміранте у сучасній Панамі.
У середині листопада деякі тубільці повідомили Колумбу, що провінція під назвою Сігуаре «розташована лише за дев'ять днів подорожі сушею на захід» або приблизно за 200 миль від його місця розташування у Верагуа. Тут мали бути знайдені «золото без межі», «люди, що носять коралі на голові», які «знають перець», «торгують на ярмарках і базарах», які «звикли воювати». Пізніше Колумб напише правителям, що, за словами тубільців, «море охоплює Сігуаре, і … подорож по ньому до річки Ганг займає десять днів». З цього можна припустити, що Колумб здогадувався, що він знайшов невідомий континент, відмінний від Азії.
5 грудня 1502 року Колумб і його команда потрапили в шторм такої сили, з яким вони раніше не зустрічались. У своєму журналі Колумб пише:
Дев'ять днів я був, як заблуканий, без надії на життя. Очі ніколи не бачили моря таким розлюченим, таким високим, таким вкритим піною. Вітер не тільки перешкоджав нашому просуванню, але й не давав можливості втекти за будь-який мис у пошуках укриття; тому ми були змушені триматися в цьому кривавому океані, який кипів, як горщик на гарячому вогні. Ніколи небо не виглядало так жахливо; цілий день і цілу ніч воно палало, як піч, і блискавка бриніла з такою силою, що щоразу я думав, чи не знесла вона мої лонжерони та вітрила; спалахи спалахнули з такою люттю й жахом, що ми всі думали, що корабель підірветься. Весь цей час вода не переставала падати з неба; Я не кажу, що йшов дощ, бо це було схоже на ще одну повінь. Чоловіки були настільки виснажені, що прагнули смерті, щоб покласти край їхнім жахливим стражданням.
У Панамі Колумб дізнався про золото Гуаймі та протоку до іншого океану. Після деяких досліджень, у січні 1503 року він розмістив гарнізон у гирлі річки Белен. 6 квітня гарнізон захопив лідера місцевого племені Ель Кібіан, який пізніше втік і повернувся на чолі армії, яка атакувала іспанців і пошкодила деякі іспанські кораблі так, що одне судно довелося покинути. 16 квітня Колумб вирушив на Еспаньйолу. 10 травня він відкрив Кайманові острови, назвавши їх Лас-Тортугас на честь численних морських черепах. Десь в цьому районі його кораблі потрапили в шторм і зазнали значних пошкоджень, проте екіпажам вдалось довести їх до узбережжя Ямайки, де 25 червня вцілілі члени експедиції висадились на берег у затоці Сент-Енн.
Оскільки подальше плавання на пошкоджених кораблях було неможливим, протягом року Колумб і його люди залишалися заблокованими на Ямайці. Іспанець Дієго Мендес разом з кількома тубільцями вирушили на вітрильному каное за допомогою на Еспаньйолу. Губернатор острова Ніколас де Овандо-і-Касерес був противником Колумба і усім спробам перешкоджав врятувати його та його людей. Тим часом Колумбу довелося вразити тубільців, щоб запобігти їхньому нападу та завоювати їхню прихильність. Він зробив це, правильно передбачивши місячне затемнення 29 лютого 1504 року, використовуючи ефемериду німецького астронома Регіомонтана.
У травні 1504 року відбулася битва між людьми, вірними Колумбу, і тими, хто був вірним братам Поррас, під час якого відбулась дуель на мечах між Бартоломео Колумбом і Франсіско де Поррас. Бартоломео переміг Франсіско, але врятував йому життя. Таким чином заколот припинився. 29 червня нарешті прибула каравела від губернатора Еспаньйоли, надіслана на прохання Дієго Мендесом. У цей час в живих залишалося 110 учасників експедиції з 147, які відпливли з Іспанії з Колумбом. Через сильний зустрічний вітер, каравела витратила на зворотний шлях до Еспаньйоли 45 днів, тоді як Дієго Мендес раніше подолав цю відстань на каное за чотири дні.
Близько 38 зі 110 чоловіків, які вижили, вирішили не повертатись до Іспанії і залишилися на Еспаньйолі. 11 вересня 1504 року Христофор Колумб і його син Фернандо вирушили на іспанській каравелі, що поверталась з Еспаньйоли до Іспанії, на рівні з іншими пасажирами оплативши право піднятись на борт. Вони прибули в Санлукар-де-Баррамеда 7 листопада, а звідти вирушили до Севільї.
Спадщина
Звістка про відкриття Колумбом нових земель на заході Атлантики спонукала низку інших європейських держав, що прагнули отримати свою частку потенційного прибутку від торгівлі та колонізації нових земель, також долучитись до організації плавань через Атлантику та до спроб колонізації нововідкритих земель. Це призвело до Колумбового обміну (масовий обмін тваринами, рослинами, надбаннями культури, людськими популяціями, у тому числі рабами, інфекційними захворюваннями та ідеями між американською та афро-євразійською півкулями) та активного розвитку трансатлантичної торгівлі. Ці події, вплив і наслідки яких зберігаються дотепер, часто вважають початком Нового часу.
Вже після першого плавання на захід, Колумб розмірковував над тим, щоб поневолити тубільців, а після повернення розповів про готовність тубільців прийняти християнство. Під час другої подорожі Колумба сталася велика сутичка між європейцями та корінними американцями, перша за декілька століть відтоді, як європейські вікінги залишили узбережжя Америки. 1503 року іспанські монархи заснували індіанські конгрегації, поселення, призначені для переселення та експлуатації тубільців.
З початком Доби великих географічних відкриттів, що почалася в XV столітті, європейці досліджували світ океаном, шукаючи певні торгові товари, людей для поневолення, а також торгові місця та порти. Найбільш бажаними товарами для торгівлі були золото, срібло та прянощі. Для католицьких монархій Іспанії та Португалії поділ впливу землі, відкритої Колумбом, став необхідним, щоб уникнути конфлікту. Це було вирішено завдяки втручанню папи в 1494 році, коли Тордесільяський договір мав на меті розділити світ між двома державами. Португальці повинні були отримати все за межами Європи на схід від лінії, яка проходила в 270 льє на захід від островів Зеленого Мису. Іспанці отримали все, що було на захід від цієї лінії, територію, яка досі була майже повністю невідомою, і, як виявилося, передусім переважну більшість континентів Америки та островів Тихого океану. 1500 року португальський мореплавець Педру Алваріш Кабрал прибув до точки на східному узбережжі Південної Америки з португальської сторони лінії поділу. Це призведе до португальської колонізації території сучасної Бразилії.
У 1499 році італійський дослідник Амеріго Веспуччі брав участь у подорожі до західного світу разом із колишніми супутниками Колумба Алонсо де Охедою та Хуаном де ла Коса. У своїй Книзі привілеїв 1502 року Колумб назвав Вест-Індію Indias Occidentales («Західна Індія»), назвавши її «невідомою всьому світу». Пізніше того ж року він зібрав інформацію від тубільних мешканців Центральної Америки, яка, схоже, вказує на те, що він усвідомив, що знайшов нову землю. Веспуччі, який спочатку вслід за Колумбом вірив, що той досяг Азії, стверджував у листі 1503 року до Лоренцо ді П'єрфранческо Медічі, що він уже два роки знав, що ці землі є новим, невідомим до того континентом. В листі до флорентійського політика П'єро Содеріні, нібито написаному Веспуччі (хоча його автентичність і було поставлено під сумнів) та опублікованому близько 1505 року, Амеріго стверджує, що він вперше здійснив подорож до американського материка в 1497 році, за рік до того, як Колумб досяг Південної Америки під час свого третього плавання. 1507 року, через рік після смерті Колумба, на карті німецького картографа Мартіна Вальдземюллера Новий Світ був названий «Америкою». 1513 року Вальдземюллер скасував це найменування, мабуть, після того, як Себастьян Кабот, Бартоломе де лас Касас і багато істориків переконливо стверджували, що лист Содеріні був фальсифікацією. На своїй новій карті Вальдземюллер позначив континент, відкритий Колумбом, Terra Incognita («невідома земля».
Виноски
- Пізніше Фернандо називав себе «головною причиною відкриття цих островів»
- Some have argued that Santángel, a to avoid Spanish persecution, aimed to open a channel to a safer place for fellow Jews to reside.
- Колумб завжди згадував його як "La Capitana" ("Капітан")
- discovered 400 years earlier, in Asia, the concept of in terms of towards the , with experimentation of suspended magnetic needles and "the improved meridian determined by Shen's [astronomical] measurement of the distance between the polestar and true north".
- This map is based on the premise that Columbus first landed at . by to be the most likely location of first contact is the easternmost land touching the top edge of this image.
- Two others thought they saw this light, one independently from Columbus. The strong winds and the fact that they were some 56 kilometres (35 mi) from land indicate that this was unlikely from a native inhabitant fishing.
- According to , Triana saw "something like a white sand cliff gleaming in the moonlight on the western horizon, then another, and a dark line of sand connecting them."
- Columbus is said to have responded to Pinzón, "I give you five thousand maravedis as a present!"
- Renamed from Watling's Island in 1925 in the belief that it was Columbus's San Salvador
- Other candidates are the , , , , or .
- At the time, three major indigenous peoples populated the islands. The Taíno occupied the , the Bahamas, and the ; they can be subdivided into Classic Taínos, who occupied and Puerto Rico; Western Taínos, who occupied , , and the Bahamian archipelago; and the Eastern Taínos, who occupied the Leeward Islands. The other two peoples are the and in the and , and the (a Taíno people) and of central and western , respectively.
- "... these people are very simple as regards the use of arms, as your Highnesses will see from the seven that I have caused to be taken ... unless your Highnesses should order them all to be brought to Castille, or to be kept as captives on the same island; for with fifty men they can all be subjugated and made to do what is required of them." (Columbus, 1893, с. 41)
- Торрес говорив на їдиш і трохи арабською; остання вважалась "материнською" усіх мов
- The in that city commemorates the event.
- A taster even tasted the food from each of his dishes before he ate to "make sure it was not poisoned". He was given his own footmen to open doors for him and to serve him at the table. Columbus was even rewarded with his own coat of arms.
- The word "ají" is still used in South American Spanish for chili peppers.
- Omitted from this image, Columbus returned to at the end of his second voyage before sailing back to Spain.
- Officially known as the Santa María after the ship lost on the first voyage and also known as Capitana ("Flagship") for its role in the expedition. It was owned by Antonio Torres, brother of the nurse to .
- This was the first major battle between Europeans and Native Americans for five centuries, when the Vikings had come to the Americas.
- Tony Horwitz notes that this is the first recorded instance of sexuality between a European and Native American.
- Cuneo wrote,
While I was in the boat, I captured a very beautiful Carib woman, whom the said Lord Admiral gave to me. When I had taken her to my cabin she was naked—as was their custom. I was filled with a desire to take my pleasure with her and attempted to satisfy my desire. She was unwilling, and so treated me with her nails that I wished I had never begun. But—to cut a long story short—I then took a piece of rope and whipped her soundly, and she let forth such incredible screams that you would not have believed your ears. Eventually we came to such terms, I assure you, that you would have thought that she had been brought up in a school for whores.
- Амеріго Веспуччі був партнером Берарді
- Берарді захворів у грудні і записав, що Колумб все ще винен йому 180,000 ' за його внесок. Він також залишив під опіку адмірала, якого він називав "ваша світлість", хоча невідомо, що з нею сталось.
- The hawk's bells were to be filled with gold every three months. Based on Bartolomé de las Casas' account, the required quarterly weight was about the equivalent of $400 in 2021 currency.
- Trinidad was inhabited by both -speaking and -speaking groups.
Примітки
- Nash, Gary B. Red, White and Black: The Peoples of Early North America Los Angeles 2015. Chapter 1, p. 18
- Morison, 1991, с. 25—26, 33, 383.
- Wahlgren, Erik (1986). The Vikings and America. New York: Thames and Hudson. ISBN .
- Curran, James Watson (1939). Here was Vinland: The Great Lakes Region of America (англ.). Sault Ste. Marie, Ontario: Sault Daily Star. с. 207.
- Weaver, Jace (2011). The red atlantic. American Indian Quarterly. с. 418—463, 477.
- Jeakle, Will (11 жовтня 2020). Six Things You Didn't Know About Christopher Columbus. Forbes (англ.). Процитовано 14 жовтня 2020.
- Jensen, De Ladickmar (1992), Renaissance Europe 2nd ed. p. 341
- Morison, 1991, с. 34, 58, 63—64.
- Columbus, 1893, с. 20.
- «Marco Polo et le Livre des Merveilles», p. 37
- Hannam, James (18 травня 2010). Science Versus Christianity?. Patheos.com (англ.). Процитовано 5 вересня 2020.
- Boller, Paul F (1995). Not So!:Popular Myths about America from Columbus to Clinton. New York: Oxford University Press. ISBN .
- Russell, Jeffrey Burton (1991). Inventing the Flat Earth. Columbus and modern historians, Praeger, New York, Westport, London 1991.
- Zinn, 2003, с. 2.
- Sagan, Carl. Cosmos; the mean circumference of the Earth is 40,041 km (about 22,000 nautical miles or 25,000 miles).
- Morison, 1991, с. 65.
- Dyson, 1991, с. 67—68.
- Morison, 1991, с. 68.
- Morison, 1991, с. 59.
- Morison, 1991, с. 157.
- Morison, 1991, с. 132.
- Morison, 1991, с. 314.
- Morison, 1991, с. 198—199.
- Morison, 1991, с. 68—70.
- Dyson, 1991, с. 84.
- Murphy та Coye, 2013, с. 34, 38.
- Durant, Will; Durant, Ariel (1957). The Story of Civilization Vol. VI, The Reformation. New York: Simon & Schuster. . p. 260.
- Dyson, 1991, с. 92.
- Phillips та Phillips, 1992, с. 131—32.
- Kritzler, Edward (2008). Jewish Pirates of the Caribbean: How a Generation of Swashbuckling Jews Carved Out an Empire in the New World in Their Quest for Treasure, Religious Freedom—and Revenge (вид. First). New York. с. 13–16. ISBN . OCLC 191922741.
- Stuart, Isabella of Castile: The First Renaissance Queen, 2004, p. 295.
- Dyson, 1991, с. 102.
- . The Niña & Pinta. British Virgin Islands: The Columbus Foundation. Архів оригіналу за 26 May 2015. Процитовано 12 жовтня 2013.
- Phillips, Jr та Phillips, 1992, с. 145.
- Tharoor, Shashi (8 грудня 2014). Trying to discover India. Outlook India. Процитовано 25 жовтня 2016.
- Columbus, 1893, с. 19.
- Columbus, 1893, с. 19—20.
- Columbus, 1893, с. 20—22.
- Phillips, Jr та Phillips, 1992, с. 147.
- Review by Carla Rahn Phillips, Renaissance Quarterly, Vol. 44, No. 3. (Autumn, 1991), pp. 572—574.The Diario of Christopher Columbus's First Voyage to America 1492–93, Abstracted by Fray Bartolomé de Las Casas. by Oliver Dunn; James E. Kelley, Jr.
- Sivin, Nathan (1984). "Why the Scientific Revolution Did Not Take Place in China – Or Didn't It?" in Transformation and Tradition in the Sciences: Essays in Honor of I. Bernard Cohen, 531–555, ed. Everett Mendelsohn. Cambridge: Cambridge University Press. . Vol. III, p. 22.
- Pickering, Keith A. (August 1994). Columbus's Plana landfall: Evidence for the Plana Cays as Columbus's 'San Salvador' (PDF). DIO – the International Journal of Scientific History. 4 (1): 13—32. Процитовано 16 березня 2009.
- Morison, 1991, с. 228.
- Nicholls, Steve (2009). Paradise Found: Nature in America at the Time of Discovery. Chicago: University of Chicago Press. с. 103–104. ISBN .
- Morison, 1991, с. 223—225.
- Columbus, 1893, с. 35.
- Morison, 1991, с. 226.
- Columbus, 1893, с. 36.
- Clements R. Markham, ed.,A People's History Of The United States 1492–Present, HarperCollins, 2001, p. 2.
- Bergreen, 2011, с. 99.
- William D. Phillips Jr., 'Columbus, Christopher', in David Buisseret (ed.), The Oxford Companion to World Exploration, (Oxford: Oxford University Press, online edition 2012).
- Robert H. Fuson, ed., The Log of Christopher Columbus, Tab Books, 1992, International Marine Publishing, .
- Hoxie, Frederick (1996). Encyclopedia of North American Indians. Boston: Houghton Mifflin Co. с. 568. ISBN .
- Herbst, Philip (1997). The Color of Words: An Encyclopaedic Dictionary of Ethnic Bias in the United States. Intercultural Press. с. 116. ISBN . Процитовано 28 лютого 2016.
- Wilton, David (2004). Word Myths: Debunking Linguistic Urban Legends. Oxford University Press. с. 164–165. ISBN .
- Morison, 1991, с. 381.
- Rouse, Irving (1992). The Taínos: Rise and Decline of the People Who Greeted Columbus. Yale University Press. ISBN .
- Zinn, 2003
- Morison, 1991, с. 145.
- Maclean, Frances (January 2008). The Lost Fort of Columbus. Smithsonian Magazine. Процитовано 24 січня 2008.
- Fuson, Robert. The Log of Christopher Columbus (Camden, International Marine, 1987) 173.
- Yewell, John; Chris Dodge (1992). Confronting Columbus: An Anthology. Jefferson, NC: McFarland & Company. с. 33. ISBN . Процитовано 28 лютого 2016.
- Columbus, 1893, с. 159—60.
- Oliver Dunn and James Kelly. The Diario of Christopher Columbus's First Voyage to America (London: University of Oklahoma Press), 333—343.
- Morison, 1991, с. 315.
- Morison, 1991, с. 313—14.
- Catz, Rebecca (1 січня 1990). Columbus in the Azores. Portuguese Studies. 6: 17—23. JSTOR 41104900.
- Turner, 2004, p. 11
- Fernández-Armesto, 2007, с. 54.
- Columbus, Christopher (2006). Letter of Christopher Columbus to Luis de St. Angel on his first voyage to America, 1492 (PDF). National Humanities Center. Процитовано 27 вересня 2020.
- Zinn, 2003, с. 3.
- Morison, 1991, с. 383.
- Diffie, Bailey Wallys (1977). Foundations of the Portuguese Empire, 1415–1580. Minneapolis: University of Minnesota Press. с. 173. ISBN . OCLC 3488742.
- Parise, Agustín (2017). Ownership Paradigms in American Civil Law Jurisdictions: Manifestations of the Shifts in the Legislation of Louisiana, Chile, and Argentina (16th-20th Centuries). Brill. с. 68. ISBN . Процитовано 11 вересня 2020.
- Morison, 1991, с. 498—501.
- Bergreen, 2011, с. 128.
- Morison, 1991, с. 391.
- Pickering, Keith A. , archived from the original. 1997. Accessed 21 May 2012.
- Morison, 1991, с. 414.
- Morison, 1991, с. 417.
- Morison, 1991, с. 422.
- Phillips та Phillips, 1992, с. 197—98.
- Horwitz, Tony (2008). A Voyage Long and Strange: Rediscovering the New World (вид. 1st). New York: Henry Holt and Co. с. 69. ISBN . OCLC 180989602.
- Cohen, J.M. (1969). The Four Voyages of Christopher Columbus. NY: Penguin. с. 139. ISBN .
- Phillips та Phillips, 1992, с. 197.
- Morison, 1991, с. 423.
- Morison, 1991, с. 424.
- Morison, 1991, с. 426—27.
- Morison, 1991, с. 428.
- Colón, Fernando (1976). 61 'How the Admiral Completed the Conquest of Española, and What He Did to Make It Yield Revenue'. The Life of the Admiral Christopher Columbus by His Son, Ferdinand. Folio Society. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Horwitz, 2008, с. 70.
- Lane, Kris (8 жовтня 2015). Five myths about Christopher Columbus. The Washington Post (англ.). Процитовано 4 серпня 2018.
- Austin Alchon, Suzanne (2003). A Pest in the Land: New World Epidemics in a Global Perspective. University of New Mexico Press. с. 62. ISBN . Процитовано 28 лютого 2016.
- Alfred W. Crosby, The Columbian Exchange, Westport, 1972, pp. 39, 45, 47.
- Cook, Noble David (1998). Born to Die: Disease and the New World Conquest. Cambridge: Cambridge University Press. с. 202.
- Morison, 1991, с. 482—85.
- Dyson, 1991, с. 183, 190.
- Montague, Peter. «Celebrating Columbus Day». The Ecologist. Dec. 1999: 468—470. SIRS Issues Researcher. Web. 22 Feb. 2016.
- Fernández-Armesto, 2007, с. 54—55.
- Arciniegas, Germán (1955). Amerigo and the New World: The Life and Times of Amerigo Vespucci. New York: Alfred A. Knopf. с. 98, 102. ISBN .
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - (1881). Life and voyages of Columbus, v.1-2 (англ.). Т. 1. . с. 52.
- $15 in 1881 → 2021. Inflation Calculator (англ.). U.S. Official Inflation Data, Alioth Finance. Процитовано 26 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Delaney, Carol (2011). Columbus and the Quest for Jerusalem. Simon and Schuster. с. 162.
- Koning, Hans. Columbus, His Enterprise: Exploding the Myth. New York: Monthly Review Press, 1976: 83-83.
- Deagan, Kathleen A.; Cruxent, José María (2008). Columbus's Outpost Among the Taínos: Spain and America at La Isabela, 1493–1498 (англ.). New Haven, CT: Yale University Press. с. 62. ISBN .
- Stannard, David E. (1993). American Holocaust: The Conquest of the New World. Oxford University Press. с. 69. ISBN . Процитовано 21 листопада 2018.
- Stannard, David E. (1993). American Holocaust: The Conquest of the New World. Oxford University Press. с. 70. ISBN . Процитовано 1 травня 2015.
- Olson, Julius E. and Edward G. Bourne (editors). «The Northmen, Columbus and Cabot, 985—1503», in The Voyages of the Northmen; The Voyages of Columbus and of John Cabot. (New York: Charles Scribner's Sons, 1906), pp. 369—383.
- Morison, 1991, с. 497.
- Morison, 1991, с. 498—499.
- Morison, 1991, с. 500—501.
- Morison, Samuel Eliot (1963). Journals & Other Documents on the Life & Voyages of Christopher Columbus. New York: The Heritage Press. pp. 262—263.
- Thacher, John Boyd (1903). Christopher Columbus: his life, his work, his remains, as revealed by original printed and manuscript records, together with an essay on Peter Martyr of Anghera and Bartolomé De Las Casas, the first Historians of America. New York: G. P. Putnam's Sons. pp. 379—380.
- Weare, G. E. (1897) Cabot's Discovery of North America, London, p. 116
- Croxton, Derek (2007). «The Cabot Dilemma: John Cabot's 1497 Voyage & the Limits of Historiography». Essays in History. Archived from the original on October 31, 2020. Retrieved November 23, 2021 — via University of Virginia.
- Minster, Christopher (June 21, 2018). «The Third Voyage of Christopher Columbus». ThoughtCo. Retrieved November 24, 2021
- Bergreen, 2011, с. 234.
- Bergreen, 2011, с. 235.
- Joseph, 1838, с. 124.
- Joseph, 1838, с. 125.
- Morison, 1991, с. 547.
- Bergreen, 2011, с. 236.
- Joseph, 1838, с. 126.
- Bergreen, 2011, с. 239—40.
- Bergreen, 2011, с. 249.
- Bergreen, 2011, с. 240—243.
- Morison 1991, p. 557
- Tyson, Neil deGrasse (2014) [2007]. Death By Black Hole: And Other Cosmic Quandaries (1st ed.). New York: W. W. Norton. p. 52. ISBN 978-0-393-06224-3. OCLC 70265574
- Bergreen 2011, p. 258.
- Christopher Columbus Voyage on Tripline. www.tripline.net. Процитовано 14 березня 2023.
- Las Casas, Bartolomé. History of the Indies. «Trans. Andrée M. Collard. New York, Evanston and London: Harper & Row, 1971. Book 1, Ch. 112, pp. 59-60
- Bergreen 2011, pp. 284–85.
- Varela, Consuelo; Aguirre, Isabel (2006). „La venta de esclavos“ [The sale of slaves]. La caída de Cristóbal Colón: el juicio de Bobadilla [The fall of Christopher Columbus: the Bobadilla trial] (in Spanish). Marcial Pons Historia. pp. 111—118. ISBN 978-84-96467-28-6.
- Stone, Edward T. (1975). „Columbus and Genocide“. American Heritage. Vol. 26, no. 6. American Heritage Publishing Company.
- Keith A. Pickering. „The Third Voyage of Columbus, 1498—1500“. Archived from the original on September 26, 2011.
- Noble, David Cook. „Nicolás de Ovando“ in Encyclopedia of Latin American History and Culture, vol.4, p. 254. New York: Charles Scribner's Sons 1996.
- Diffie, Bailey W.; Winius, George D. (1977). Foundations of the Portuguese Empire, 1415—1850. Europe and the World in the Age of Expansion. Vol. 1. pp. 176—177. ISBN 978-0-8166-0850-8.
- Bergreen 2011, p. 274.
- Bergreen 2011, p. 278.
- Bergreen 2011, p. 276.
- Bergreen 2011, pp. 276–77.
- Bergreen 2011, p. 280.
- Bergreen 2011, p. 286.
- Bergreen 2011, p. 281.
- Bergreen 2011, p. 282.
- Bergreen 2011, p. 283.
- Bergreen 2011, pp. 283–84.
- Bergreen 2011, p. 286.
- Morison 1991, p. 576.
- Bergreen 2011, p. 287.
- Dugard 2005, pp. 149–50.
- Colombo, Cristoforo; Curtis, William Eleroy (1894). The Authentic Letters of Columbus. Field Columbian Museum. p. 128.
- Columbus, Christopher; Curtis, William Eleroy (1894). The authentic letters of Columbus. Field Columbia Museum. p. 129.
- Bergreen 2011, pp. 298–99.
- Bergreen 2011, p. 299.
- Bergreen 2011, pp. 288–89, 302–3.
- Dugard 2005, pp. 130–31.
- Bergreen 2011, p. 304.
- Morison 1991, pp. 595–96.
- Bergreen 2011, pp. 304–5.
- Bergreen 2011, p. 306.
- Bergreen 2011, p. 307.
- Sale, Kirkpatrick (1991) [1990]. The Conquest of Paradise: Christopher Columbus and the Columbian Legacy. New York: Plume. pp. 204—209. ISBN 0-452-26669-6. OCLC 23940970.
- Morison 1991, p. 617.
- Bergreen 2011, p. 330.
- Bergreen 2011, p. 332.
- Morison 1991, pp. 653—654.
- Morison, Samuel Eliot, Christopher Columbus, Mariner, 1955, pp. 184—192.
- Mills, Keneth and Taylor, William B., Colonial Spanish America: A Documentary History, p. 36, SR Books, 1998,
- Columbus, Christopher (2006). «Letter of Christopher Columbus to Luis de St. Angel on his first voyage to America, 1492». National Humanities Center
- Phillips & Phillips 1992, pp. 197–98.
- Mumford, Jeremy Ravi (6 листопада 2012). Vertical Empire: The General Resettlement of Indians in the Colonial Andes (англ.). Duke University Press. ISBN .
- Parise, Agustín (2017). Ownership Paradigms in American Civil Law Jurisdictions: Manifestations of the Shifts in the Legislation of Louisiana, Chile, and Argentina (16th-20th Centuries). Brill. p. 68. .
- Cabral Discovers Brazil | History Today. www.historytoday.com. Процитовано 2 квітня 2023.
- Internet Archive, Louis-André (1976). The discovery of South America and the Andalusian voyages. Chicago : Published for the Newberry Library by the University of Chicago Press. ISBN .
- Internet Archive, Kirkpatrick (1991). The conquest of paradise : Christopher Columbus and the Columbian legacy. New York : Plume. ISBN .
- Fernández-Armesto 2007, p. 73.
- Davidson, M. H. (1997). Columbus Then and Now: A Life Re-examined. Norman: University of Oklahoma Press, p. 417.
- Internet Archive, Samuel Eliot (1974). The European discovery of America : the southern voyages, A.D. 1492-1616. New York : Oxford University Press.
- Morison 1991, p. 669.
- Lawless, Jill (November 7, 2017). «Oldest map to use word 'America' up for sale». News and Record. Associated Press.
- Fernández-Armesto 2007, pp. 143–44, 186–87.
Джерела
- Bergreen, Lawrence (2011). Columbus: The Four Voyages, 1493–1504. Penguin Group US. ISBN .
- Columbus, Christopher (1893). Markham, Clements R. (ред.). The Journal of Christopher Columbus (During His First Voyage, 1492–93) and Documents Relating to the Voyages of John Cabot and Gaspar Corte Real. et al. London: Hakluyt Society.
- Dugard, Martin (2005). The Last Voyage of Columbus: Being the Epic Tale of the Great Captain's Fourth Expedition, Including Accounts of Swordfight, Mutiny, Shipwreck, Gold, War, Hurricane, and Discovery (англ.). Little, Brown. ISBN .
- Dyson, John (1991). Columbus: For Gold, God and Glory. Madison Press Books. ISBN .
- Fernández-Armesto, Felipe (2007). Amerigo: The Man Who Gave His Name to America (англ.). New York: Random House. ISBN .
- Joseph, Edward Lanzar (1838). History of Trinidad. A. K. Newman & Co.
- Morison, Samuel Eliot (1991). Admiral of the Ocean Sea: A Life of Christopher Columbus. Boston, MA: Little, Brown. ISBN . OCLC 559825317.
- Murphy, Patrick J.; Coye, Ray W. (2013). Mutiny and Its Bounty: Leadership Lessons from the Age of Discovery. New Haven, CT: Yale University Press. ISBN .
- Phillips, William D. Jr.; Phillips, Carla Rahn (1992). The Worlds of Christopher Columbus. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN .
- Zinn, Howard (2003). A People's History of the United States. New York: HarperCollins. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidkrittya Ameriki Kolumbom vipadkove vidkrittya tochnishe perevidkrittya novoyi chastini svitu sho piznishe otrimala nazvu Amerika ispanskoyu morskoyu ekspediciyeyu na choli z genuezkim kapitanom Hristoforom Kolumbom metoyu yakoyi bulo znajti morskij zahidnij transatlantichnij shlyah z Yevropi do Indiyi pid yakoyu v ti chasi shiroko rozumili usyu Pivdennu i Pivdenno Shidnu Aziyu Vidkrittya Ameriki Hristoforom KolumbomChotiri podorozhi Kolumba do AmerikiData 1492 1493 1498 amp 1502Misce AmerikaUchasniki Hristofor Kolumb ta uchasniki jogo plavan perevazhno kastilci Rezultat Yevropejske perevidkrittya i kolonizaciya Ameriki Mediafajli u Vikishovishi Datoyu vidkrittya Ameriki Hristoforom Kolumbom vvazhayetsya 12 zhovtnya 1492 roku koli vidpovidno do vidtvorenogo Bartolome de las Kasasom bortovogo zhurnalu Kolumba chleni ispanskoyi ekspediciyi visadilis na odnomu z ostroviv Bagamskogo arhipelagu yakij miscevi meshkanci Karibskogo basejnu nazivali Guanahani imovirno suchasnij ostriv San Salvador Vidkrittya Ameriki ekspediciyeyu Kolumba stalo odniyeyu z najviznachnishih podij suchasnoyi istoriyi Data ciyeyi klyuchovoyi podiyi Dobi velikih geografichnih vidkrittiv chasto rozglyadayetsya yak epohalna mezha mizh Serednovichchyam i Novoyu istoriyeyu suchasnistyu Naprikinci XV stolittya Portugalske korolivstvo v poshukah morskogo shlyahu do Indiyi napoleglivo posilalo odnu za odnoyu morski ekspediciyi na shid spodivayuchis dosyagnuti Indiyi v obhid Afriki Vodnochas Kolumb spirayuchis na vchennya pro kulyastist Zemli buv perekonanij v mozhlivosti znajti morskij shlyah do Indiyi takozh plivuchi i na zahid Cej plan dovgo ne znahodiv pidtrimki ani v Portugaliyi ani v Ispaniyi ale pislya zahoplennya Granadi i zavershennya Rekonkisti plani Kolumba nareshti pidtrimali katolicki koroli Izabella I Kastilska ta Fernando II Aragonskij 3 serpnya 1492 roku za yulianskim kalendarem Kolumb virushiv u pershe plavannya na choli nevelichkoyi flotiliyi z troh korabliv z andaluzkogo Palos de la Frontera i zagalom zdijsniv chotiri podorozhi do Novogo Svitu Na vidminu vid vidkrittya Ameriki skandinavskimi vikingami priblizno na 500 rokiv ranishe vidomosti pro vidkrittya Novogo Svitu Kolumbom dosit shvidko poshirilis sered shirokih verstv naselennya yevropejskih krayin Cej proriv vidkriv period znanij yak Doba velikih geografichnih vidkrittiv yaka oznamenuvalasya kolonizaciyeyu amerikanskogo kontinentu pov yazanim biologichnim obminom i transatlantichnoyu torgivleyu Ci podiyi vpliv i naslidki yakih zberigayutsya doteper chasto nazivayut pochatkom suchasnoyi eri Pid chas podorozhej Kolumba Amerika bula naselena korinnimi zhitelyami Ameriki Nezabarom pislya pershogo kontaktu yevrazijski hvorobi taki yak vispa pochali spustoshuvati korinne naselennya Kolumb brav uchast u pochatku ispanskogo zavoyuvannya Ameriki yake peredbachalo zhorstoke povodzhennya ta ponevolennya tisyach korinnih zhiteliv Sprobi ispanskoyi kolonizaciyi Ameriki pochalis vzhe pid chas pershoyi z chotiroh podorozhej Kolumba Hocha na vidkritih nim zemlyah Kolumb ne zustriv indijskih mist ta torgovciv z yihnimi tak bazhanimi yevropejcyami indijskimi tovarami riznomanitnimi pryanoshami do samoyi svoyeyi smerti vin stverdzhuvav sho dosyag same shidnogo uzberezhzhya Indiyi Kolumb pomer u 1506 roci a nastupnogo roku Novij svit buv nazvanij Amerikoyu na chest inshogo italijskogo moreplavcya ta doslidnika Amerigo Vespuchchi yakij odnim z pershih usvidomiv sho ce unikalnij novij kontinent a ne Indiya yak ce do samoyi smerti vvazhav Kolumb Poshuki zahidnogo morskogo shlyahu do spravzhnoyi Indiyi abo Aziyi zagalom buli zaversheni cherez 15 rokiv po smerti Kolumba koli v 1521 roci ispanska ekspediciya Magellana Elkano obijshla z pivdnya vidkritu Kolumbom Ameriku peretnula Tihij okean i dosyagla z zahodu Pivdenno Shidnoyi Aziyi yaku portugalci dosyagli zi shodu lishe za 12 rokiv do cogo Povernuvshis do Yevropi cherez Indijskij okean cya ispanska ekspediciya zdijsnila takozh pershu navkolosvitnyu podorozh PeredumoviVirogidnij portret Hristofora Kolumba Kartina Sebastyano del Pjombo Naprikinci XV stolittya zagalnoprijnyata v Yevropi dumka pripuskala sho Yevropu Afriku ta Aziyu otochuye yedinij bezperervnij okean v yakomu krim nechislennih ostroviv nemaye inshoyi velikoyi sushi Hocha she blizko 981 roku skandinavski vikingi vidkrili Grenlandiyu a blizko 1000 roku rozpochali kolonizuvati deyaki teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki na pochatku XV stolittya kontakti mizh yihnimi pivnichnoamerikanskimi poselennyami ta Yevropoyu majzhe pripinilisya i vidomosti pro nih zbereglisya lishe u skandinavskih sagah yaki v ti chasi ne buli vidomi shirokomu yevropejskomu zagalu Zgidno Alkasovaskogo dogovoru ukladenomu v 1479 roci mizh Kastiliyeyu ta Portugaliyeyu za Portugalskim korolivstvom zakriplyuvalis bud yaki teritoriyi chi ostrovi yaki budut vidkriti pivdennishe Kanarskih ostroviv 1481 roku cej dogovir buv pidtverdzhenij bulloyu papi Siksta IV Aeterni regis vnaslidok chogo Portugaliya otrimala mozhlivist prodovzhiti kolonizaciyu zahidnogo uzberezhzhya Afriki i svoyi sprobi obijti Afrikanskij kontinent z pivdnya V drugij polovini XV stolittya Portugalske korolivstvo v poshukah morskogo shlyahu do Indiyi napoleglivo organizovuvalo odnu za odnoyu morski ekspediciyi na shid namagayuchis potrapiti v Indijskij okean v obhid pivdennogo misu Afriki 1486 roku v poshukah morskogo shlyahu z Yevropi do Indiyi portugalec Bartolomeu Diash pershim z yevropejciv obignuv Afriku z pivdnya projshov mis Dobroyi Nadiyi i vijshov u vodi Indijskogo okeanu Nadali portugalcyam zalishalos lishe dijti Indijskim okeanom do samoyi Indiyi ale podalshi portugalski ekspediciyi z vnutrishnopolitichnih prichin buli zupineni bilsh yak na desyatilittya Kolumb spirayuchis na vchennya pro kulyastist Zemli mav namir znajti alternativnij obranomu portugalcyami napryamok morskogo shlyahu do Indiyi plivuchi na zahid a ne yak portugalci na shid Vin buv perekonanij u mozhlivosti plivuchi na zahid znajti zruchnishij morskij shlyah do Indij pid ciyeyu nazvoyu malas na uvazi velika teritoriya vid pivostrovami Indostan ta Indokitaj ta Sipangu Yaponiya yaki vvazhalis dzherelom pryanoshiv ta inshih dorogocinnih shidnih tovariv yaki na toj chas mozhna bulo otrimati lishe cherez duzhe dovgi ta vazhki suhoputni shlyahi Kolumba pevnoyu miroyu nadihali zviti italijskogo doslidnika XIII stolittya Marko Polo yaki mistili informaciyu pro krayini Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Do samoyi svoyeyi smerti Kolumb buv perekonanij v tomu sho pid chas svoyih plavan vin dosyag same Indiyi Vidtodi vidkriti nim Bagamski ostrovi ta ostrovi Karibskogo morya otrimali nazvu Vest Indiya a misceve naselennya indianciv Do seredini XV stolittya Yevropa mala bezpechnij suhoputnij shlyah do Kitayu ta Indiyi dzherel cinnih tovariv takih yak shovk i pryanoshi po teritoriyah kontrolovanih Mongolskoyu imperiyeyu Pax Mongolica abo Mongolskij mir Z zahoplennyam Konstantinopolya Osmanskoyu imperiyeyu v 1453 roci suhoputnij shlyah do Aziyi Shovkovij shlyah stav mensh dostupnim oskilki hristiyanskim torgovcyam bulo zaboroneno peresuvatis po zemlyah yaki kontrolyuvali musulmani Portugaliya bula golovnoyu yevropejskoyu derzhavoyu zacikavlenoyu u stvorenni morskih torgovelnih shlyahiv a susidnye korolivstvo Kastiliya poperednik Ispaniyi desho povilnishe pochinalo doslidzhuvati Atlantiku cherez teritoriyi v Yevropi yaku jomu dovelosya vidvoyuvati u mavriv pid chas Rekonkisti Ce zalishalosya nezminnim do kincya XV stolittya koli pislya dinastichnogo soyuzu shlyahom shlyubu korolevi Izabelli I Kastilskoyi ta korolya Fernando II Aragonskogo spilno znani yak katolicki koroli Ispaniyi ukladenogo v 1469 roci yim vdalos v 1492 roci zavoyuvati mavritanske korolivstvo Granada yake splachuvalo Kastiliyi daninu afrikanskimi tovarami i zavershiti Rekonkistu Novonarodzhena Ispanska imperiya virishila profinansuvati ekspediciyu Kolumba na zahid v nadiyi znajti novi torgovi shlyahi ta obijti zoni kontrolyu Portugaliyi v Africi ta v Indijskomu okeani yaki buli zakripleni za neyu papskoyu bulloyu Aeterni regis 1481 roku Navigacijni plani Geografichni koncepciyi Kolumba bezhevij u porivnyanni z vidomimi masivami sushi ta yih demarkaciya Huanom de la Kosoyu chornij U 1480 h rokah Hristofor i jogo brat Bartolomeo rozrobili plan podorozhi do Indiyi pid ciyeyu nazvoyu v ti chasi shiroko rozumilas usya Pivdenna ta Pivdenno Shidna Aziya plivuchi pryamo na zahid cherez te sho vvazhalosya yedinim Okeanskim morem Atlantichnim okeanom sho rozdilyalo Yevropu ta Aziyu Priblizno v 1481 roci florentijskij kosmograf Paolo Toskanelli nadislav Kolumbu kartu z takim marshrutom na yakij mizh Yevropoyu ta Aziyeyu ne bulo zhodnoyi inshoyi sushi krim mifichnogo ostrova Antiliya 1484 roku perebuvayuchi na ostrovi Gomera na Kanarskomu arhipelazi sho na toj chas vzhe nalezhav Kastiliyi Kolumb pochuv vid deyakih zhiteliv ostrova Iyerro sho na zahodi nibito isnuye grupa ostroviv Karta svitu Dzhakomo Gastaldi 1548 roku bilsh nizh cherez 50 rokiv pislya plavannya Kolumba opublikovana v Pietro Andrea Mattiolo La Geografia di Claudio Tolomeo Alessandrino Na karti Amerika ta Aziya zobrazheni yak odin kontinent Karta Kolumba na yakij zobrazheno lishe Starij Svit bula skladena pribl 1490 v majsterni Bartolomeo i Hristofora Kolumba v Lisaboni Poshirene pomilkove uyavlennya pro te sho Kolumbu bulo vazhko znajti pidtrimku dlya svogo planu oskilki yevropejci vvazhali Zemlyu plaskoyu z yavilos she pid chas borotbi protestantiv proti katolicizmu v XVII stolitti i bulo populyarizovano v takih robotah yak biografiya Kolumba Vashingtona Irvinga 1828 roku Naspravdi znannya pro kulyastist Zemli bulo zagalnoposhirenim v osvichenih kolah oskilki vono bulo zagalnoyu dumkoyu davnogreckoyi nauki ta znahodilo pidtrimku protyagom Serednovichchya napriklad Beda Prepodobnij zgaduye pro ce v Obliku chasu Primitivna morska navigaciya chasiv Kolumba spiralasya yak na zirki tak i na uyavlennya pro kulyastist Zemli Ocinki diametra Zemli ta vidstani podorozhi Davnogreckij vchenij Eratosfen z visokoyu tochnistyu vimiryav diametr Zemli she v II stolitti do nashoyi eri i zasobi obchislennya yiyi diametra za dopomogoyu astrolyabiyi znali i vcheni i moreplavci Poglyadi Kolumba vidriznyalis vid zagalnoprijnyatoyi tochki zoru svogo chasu v tomu sho vin pomilkovo pripuskav znachno menshij diametr Zemli stverdzhuyuchi sho do Aziyi mozhna legko distatisya plivuchi na zahid cherez Atlantiku Bilshist vchenih viznali pravilnu ocinku Ptolemeya pro te sho masiv suhodolu dlya yevropejciv togo chasu vin vklyuchav Yevraziyu ta Afriku zajmav 180 gradusiv zemnoyi sferi i vidkinuli tverdzhennya Kolumba pro te sho Zemlya bula nabagato menshoyu a Aziya znahodilas lishe v kilkoh tisyachah morskih mil na zahid vid Yevropi Rukopisni notatki Hristofora Kolumba na latinskomu vidanni Le livre des merveilles Marko Polo V svoyih pripushennyah pro rozmir Zemnoyi kuli Kolumb spiravsya na pomilkovi rozrahunki Marina Tirskogo yakij vvazhav sho susha na Zemnij kuli zajmaye 225 gradusiv todi yak vodna masa lishe 135 gradusiv Krim togo Kolumb nedoociniv rozrahunok dovzhini gradusa interpretuvavshi praci arabskogo astronoma tak nibi zamist arabskoyi mili priblizno 1830 m vin vikoristav italijsku milyu priblizno 1480 m Al Fergani rozrahuvav sho dovzhina gradusa dorivnyuye 56 arabskih mil 66 2 morskih mil Tomu Kolumb ociniv rozmir Zemli priblizno v 75 vid rozrahunkiv Eratosfena a vidstan vid Kanarskih ostroviv do Yaponiyi v 2400 morskih mil lishe 23 vid realnoyi vidstani Pasati U podorozhah Kolumba buv she odin element sho mav klyuchove znachennya postijni okeanski vitri pasati Kolumb planuvav spochatku spustitis na pivden do Kanarskih ostroviv a zvidti prodovzhiti plavannya na zahid vikoristovuyuchi pivnichno shidnij pasat Povernennya nazad do Ispaniyi vimagalo b podorozhuvati proti vitru vikoristovuyuchi vazhku i skladnu tehniku yaka nazivayetsya plavannya galsami pid chas yakoyi prosuvannya vpered vidbuvayetsya duzhe visnazhlivo i povilno Tomu shob bilsh efektivno vikoristati postijni vitri pid chas zvorotnogo plavannya Kolumbu potribno bulo pidnyatis na pivnich shob obijti smugu pasativ sho dmut zi shodu i v serednih shirotah znajti zahidni vitri sho dmut na shid do uzberezhzhya Zahidnoyi Yevropi Taku navigacijnu tehniku dlya podorozhej vitrilnih korabliv v Atlantici pershimi vikoristali portugalci yaki nazvali yiyi Volta do mar povernennya z morya Odnak na chas jogo pershoyi podorozhi znannya Kolumba pro atlantichni vitri buli nedoskonalimi Shob spijmati poputni zahidni pasati i ominuti bezvitreni tak zvani kinski shiroti serednoyi Atlantiki ekspediciya Kolumba spustilas na pivden do Kanarskih ostroviv a zvidti pid poputnimi vitrami popryamuvala strogo na zahid Oskilki ce vidbuvalos v sezon atlantichnih uraganiv Kolumb rizikuvav abo potrapiti v zonu zatyazhnih shtiliv abo natrapiti na tropichnij ciklon ale i togo j inshogo vin za shaslivim zbigom obstavin u pidsumku uniknuv Poshuki Kolumbom sponsoriv plavannya Dokladnishe Kapitulyaciyi Santa Fe Blizko 1484 Kolumb podav svoyi propoziciyi po organizaciyi plavannya na zahid v poshukah morskogo shlyahu do Indiyi korolyu Portugaliyi Zhuanu II Korol peredav propoziciyu Kolumba na rozglyad svoyih ekspertiv yaki vidhilili yiyi na tij pidstavi sho ocinka Kolumbom vidstani podorozhi v 2400 morskih mil bula priblizno vchetvero zanizhenoyu vid obrahovanoyi nimi sho u pidsumku viyavilos spravedlivim sudzhennyam U 1486 roci Kolumb otrimav audiyenciyu u katolickih monarhiv Kastiliyi ta Aragona i vin predstaviv svoyi plani korolevi Izabelli Vona peredala yih komitetu naukovciv yaki takozh yak i yih portugalski kolegi dvoma rokami ranishe prijshli do visnovku sho Kolumb u svoyih rozrahunkah silno zaniziv vidstan do Aziyi Viznavshi ideyu nedocilnoyu voni poradili monarham ne pidtrimuvati zaproponovanu propoziciyu Shob ne dati Kolumbu vikoristati svoyi ideyi deinde i mozhlivo zalishiti yihni varianti vidkritimi katolicki monarhi dali jomu groshovu dopomogu v sumi priblizno 14 000 maravedi na rik abo priblizno richnu platnyu moryaka U 1488 roci Kolumb znovu zvernuvsya do dvoru Portugaliyi otrimavshi nove zaproshennya na audiyenciyu do Zhuana II Ce znovu viyavilosya nevdalim chastkovo cherez te sho nevdovzi pislya cogo Bartolomeu Diash povernuvsya do Portugaliyi i povidomiv pro zdijsnenij nim uspishnij obhid pivdennogo misu Afriki i znajdennya shlyahu do Indijskogo okeanu Mayuchi vzhe majzhe doslidzhenij shidnij morskij shlyah yakij do togo zh zgidno Alkosavaskogo dogovoru buv perebuvav yiyi kontrolem Portugaliya vtratila stimuli v poshukah zahidnogo torgovelnogo shlyahu do Aziyi cherez nevidomi morya U travni 1489 roku Izabella nadislala Kolumbu she 10 000 maravedi i togo zh roku katolicki monarhi nadislali jomu lista sho mistiv nakaz usim mistam i mistechkam u yih volodinnyah nadati Kolumbu bezkoshtovno yizhu ta zhitlo Kopiya Kapitulyacij Santa Fe v arhivi Koroni Aragonu Koli kastilski vijska Izabelli ta Fernando nablizilisya do peremogi nad mavritanskim Granadskim emiratom Kolumb buv she raz viklikanij do ispanskogo dvoru dlya vidnovlennya obgovorennya mozhlivogo plavannya Vin chekav u tabori korolya Fernando do sichnya 1492 roku koli monarhi nareshti zavoyuvali Granadu Prote chergova rada pid kerivnictvom spovidnika Izabelli Ernando de Talavera znovu viznala plan Kolumba dosyagti Indiyi plivuchi na zahid pogano obgruntovanoyu Rozdratovanij Kolumb zalishiv tabir ta virushiv do Franciyi ale u spravu vtrutivsya korol Fernando yakij spochatku poslav do korolevi zi zvernennyam Ernando de Talavera ta yepiskopa Diyego Dezu Nareshti Izabellu perekonav korolivskij klerk Luyis de Santanhel yakij stverdzhuvav sho ye rizik sho ideyi Kolumba mozhut buti pidtrimani yakimis konkuruyuchimi korolivstvami i zaproponuvav dopomogu v organizaciyi finansuvannya Vidtak Izabella poslala korolivsku gvardiyu shob povernuti Kolumba yakij vzhe proyihav kilka kilometriv do Kordovi U kvitni 1492 roku u vijskovomu tabori v Santa Fe vid imeni katolickih koroliv Izabelli ta Fernando buli vidani Kapitulyaciyi Santa Fe v yakih plan Kolumba bulo pidtrimano Kapitulyaciyami Kolumbu nadavavsya titul Admiral morya okeanu i bulo obicyano priznachiti jogo vicekorolem i gubernatorom novovidkritih ta kolonizovanih zemel Koroni Kolumb takozh mav dovichno otrimuvati 10 usih dohodiv vid novih zemel Na bud yaku posadu v novih zemlyah vin mav pravo zaproponuvati troh osib z yakih ispanski monarhi obirali odnogo Umovi Kapitulyacij Santa Fe buli nadzvichajno shedri dlya Kolumba ale yak piznishe pisav jogo sin monarhi ne buli vpevneni v jogo povernenni Vidkrittya Novogo Svitu KolumbomPershe plavannya 1492 1493 Marshrut pershoyi podorozhi Kolumba Dlya svogo plavannya na zahid Kolumb i jogo komanda obrali tri korabli najbilshim z yakih bula flagmanska karaka nao Santa Mariya Santa Maria vlasnikom ta kapitanom yakoyi buv Huan de la Kosa i na yakij znahodivsya sam Kolumb Dva inshi korabli buli menshimi karavelami Spravzhnya nazva odniyeyi z nih vtrachena ale vona stala vidomoyu pid kastilskim prizviskom Pinta isp Pinta rozmalovanij Insha karavela sho mala nazvu Santa Klara stala shiroko vidoma pid prizviskom Ninya isp Nina divchina mozhlivo na chest yiyi vlasnika Huana Nino z Mogera Kapitanami na karavelah Pinta ta Nina buli priznacheni brati Martin Alonso ta Visente Yanyes Pinsoni z portovogo Palosa z yakogo startuvala ekspediciya Vranci 3 serpnya 1492 roku nevelichka flotiliya Kolumba v skladi 90 osib na troh korablyah pidijnyala yakori u Palosi de la Frontera spustilas vniz po richci Rio Tinto i vijshla v Atlantiku Nina Pinta ta Santa MariyaSuchasna replika karaveli Nina Kolumba Replika karaveli Pinta v Palos de la Frontera Replika Santa Mariyi v torgovomu centri Edmonton KanadaPrapor Kolumba Cherez tri dni podorozhi 6 serpnya 1492 roku na karaveli Pinta vijshlo z ladu sterno Martin Alonso Pinson zapidozriv u zlami vlasnikiv korablya oskilki voni boyalisya virushati v podorozh Ekipazh zmig zakripiti sterno za dopomogoyu motuzok poki voni ne distalis Kanarskih ostroviv kudi voni pribuli 9 serpnya Na ostrovi Gran Kanariya sterno Pinta zaminili i 2 veresnya korabli flotiliyi zustrilisya na ostrovi Gomera de trikutni latinski vitrila Nina zaminili na chotirikutni pryami vitrila Na Kanarskih ostrovah ekspediciya takozh zdijsnila ostannye popovnennya zapasiv dlya plavannya 6 veresnya korabli virushili z San Sebastyan de la Gomera na zahid u p yatitizhnevu podorozh cherez Atlantiku Yak vkazano v anotaciyi do bortovogo zhurnalu Kolumba zroblenij Bartolome de las Kasasom pid chas podorozhi Kolumb zdijsnyuvav vimiryuvannya projdenih vidstanej v dvoh odinicyah odin u vimiryuvannyah yaki vin zazvichaj vikoristovuvav inshij u portugalskih morskih ligah yaki vikoristovuvala jogo komanda Las Kasas spochatku interpretuvav sho vin povidomiv pro korotshi vidstani svoyemu ekipazhu shob voni ne hvilyuvalisya pro vidpliv nadto daleko vid Ispaniyi ale Oliver Dann i Dzhejms Kelli stverdzhuyut sho ce bulo neporozuminnya 13 veresnya 1492 roku Kolumb pomitiv sho strilka jogo kompasa bilshe ne vkazuye na Polyarnu zoryu Kolis vvazhalosya sho Kolumb pershim vidkriv magnitne shilennya ale piznishe bulo dovedeno sho na toj chas ce yavishe vzhe bulo vidomo yak v Yevropi tak i v Kitayi Persha visadka v Americi Persha podorozh peredbachuvana suchasni toponimi chornim toponimi Kolumba sinim Cherez 29 dniv perebuvannya u vidkritomu okeani poza mezhami vidimosti zemli 7 zhovtnya 1492 roku ekipazh pomitiv veliki zgrayi ptahiv Pislya togo yak moryaki spijmali dekilkoh ptahiv z yasuvalosya sho ce polovi ptahi jmovirno eskimoski kronshnepi abo sivki amerikanski Kolumb zminiv kurs shob sliduvati za yihnim polotom 11 zhovtnya Kolumb zminiv kurs flotu na zahid i pliv unochi vvazhayuchi sho zemlya nezabarom bude znajdena Blizko 10 00 vechora Kolumbu zdalosya sho vin bachit svitlo shozhe na malenku voskovu svichku yaka pidnimayetsya i opuskayetsya Cherez chotiri godini zemlyu pobachiv dozornij matros z Pinta na im ya Rodrigo de Triana takozh znanij yak Huan Rodriges Bermeho Triana negajno poperedila reshtu ekipazhu krikom a kapitan Pinta Martin Alonso Pinson pereviriv sposterezhennya ta poperediv Kolumba vistrilivshi z garmati Piznishe Kolumb stverdzhuvatime sho vin pershim pobachiv zemlyu takim chinom otrimavshi obicyanu shorichnu vinagorodu v 10 000 maravedi Pershij ostriv vidkritij Kolumbom v Americi buv odin z bagatoh nevelichkih ostroviv Bagamskogo arhipelagu Kolumb nazvav cej ostriv San Salvador a jogo misceva nazva bula Guanahani Za slovami Semyuelya Eliota Morisona suchasnij ostriv San Salvador ye yedinim ostrovom yakij vidpovidaye polozhennyu zaznachenomu v zhurnali Kolumba Kolumb pisav pro tubilciv yakih vin vpershe zustriv u svoyemu shodenniku vid 12 zhovtnya 1492 roku Bagato cholovikiv yakih ya bachiv mali shrami na tilah i koli ya dav yim znaki shob diznatisya yak ce stalosya voni pokazali sho lyudi z inshih susidnih ostroviv pribuli do San Salvadoru shob shopiti yih voni zahishayutsya yak mozhut Ya viryu sho syudi priyizhdzhayut lyudi z materika shob zahoplyuvati tubilciv yih u rabstvo Z nih povinni vijti horoshi ta vpravni slugi bo voni duzhe shvidko povtoryuyut use sho mi yim govorimo Ya dumayu sho yih duzhe legko mozhna zrobiti hristiyanami oskilki voni zdayetsya ne mayut vlasnoyi religiyi Yaksho bude zavgodno nashomu Gospodu na zvorotnomu shlyahu ya dopravlyu shistoh iz nih do Vashih Visokostej shob voni navchilisya nashoyi movi Zobrazhennya Kolumba yakij pretenduye na volodinnya zemleyu v karavelah Nina ta Pinta Kolumb nazvav korinnih zhiteliv Ameriki indios pomilkovo vvazhayuchi sho vin dosyag Ost Indiyi i zustriv indijciv Cherez cyu pomilku ostrovi Karibskogo morya nazivayut Vest Indiyeyu Kolumb spochatku zitknuvsya z narodami lukayan tayino ta aravakiv Zvernuvshi uvagu na yihni zoloti prikrasi dlya vuh Kolumb uzyav u polon deyakih aravakiv i napolig shob voni proveli jogo do dzherela zolota Kolumb zaznachiv sho yihnya primitivna zbroya ta vijskova taktika zrobili tubilciv vrazlivimi do zavoyuvannya ta pidkorennya yevropejcyami Kolumb sposterigav za tubilcyami ta yih sposobom zhittya Vin takozh doslidzhuvav pivnichno shidne uzberezhzhya Kubi visadivshis 28 zhovtnya 1492 roku i pivnichno zahidne uzberezhzhya Espanjoli suchasne Gayiti do 5 grudnya 1492 roku Tut Santa Mariya sila na milinu na Rizdvo 25 grudnya 1492 roku i yiyi dovelosya pokinuti Kolumba prijnyav miscevij kasik vozhd Guakanagari yakij dav jomu dozvil zalishiti chastinu svoyih lyudej Kolumb zalishiv 39 cholovikiv u tomu chisli perekladacha Luyisa de Torresa i zasnuvav poselennya La Navidad Vin prodovzhuvav plavannya vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Espanjoli na odnomu korabli poki 6 sichnya ne zustriv Pinsona na Pinta 13 sichnya 1493 roku Kolumb zrobiv ostannyu zupinku v cij podorozhi v Americi v zatoci Rinkon na shidnomu kinci pivostrova Samana na pivnichnomu shodi Espanjoli Tam vin zitknuvsya z siguajos yedinimi tubilcyami yaki chinili zhorstokij opir pid chas ciyeyi pershoyi podorozhi Plem ya Siguajos vidmovilasya torguvati tiyeyu kilkistyu lukiv i stril yaku hotiv Kolumb v nastupnij sutichci odin siguajo buv poranenij nozhem u sidnicyu a inshij poranenij striloyu v grudi Cherez te sho siguajo vikoristovuvali strili Kolumb nazvav zatoku Zatokoyu Stril Chetvero tubilciv yaki sili na bort Nina na pivostrovi Samana rozpovili Kolumbu pro te sho jmovirno buv ostriv Karib jmovirno Puerto Riko yakij mav buti naselenij karibami lyudozherami a takozh pro Matinino ostriv naselenij lishe zhinkami yakij asociyuvav Kolumb z ostrovom v Indijskomu okeani opisanim Marko Polo Povernennya 16 sichnya 1493 roku bulo rozpochato povernennya dodomu Kolumb pered korolem Ferdinandom II i korolevoyu Izabelloyu I Ispaniyi pislya povernennya zi svoyeyi pershoyi podorozhi Povertayuchis do Ispaniyi karaveli Nina ta Pinta zitknulisya z najsilnishim shtormom u svoyij podorozhi j u nich na 13 lyutogo vtratili odna inshu z vidu Pid chas shtormu ekipazh Nina dav obicyanku sho u vipadku poryatunku voni zdijsnyat palomnictvo do najblizhchoyi cerkvi Bogomateri de b voni ne vijshli na zemlyu Vranci 15 lyutogo zemlyu pomitili Kolumb vvazhav sho voni nablizhayutsya do portugalskih Azorskih ostroviv ale inshi vvazhali sho voni znahodyatsya znachno pivnichnishe ostroviv Kolumb viyavivsya pravim U nich na 17 lyutogo Nina kinula yakir bilya ostrova Santa Mariya ale yakirnij tros obirvavsya ob gostri kameni sho zmusilo Kolumba zalishitisya bilya berega do ranku koli poblizu bulo znajdeno bezpechnishe misce Kilka moryakiv vzyali choven do ostrova de kilka zhiteliv ostrova skazali yim pro she bezpechnishe misce dlya visadki tozh Nina znovu rushiv U comu misci Kolumb vzyav na bort kilkoh ostrov yan z yizheyu Koli yim rozpovili pro obitnicyu Bogomateri zhiteli ostrova napravili ekipazh do malenkoyi svyatini nepodalik Kolumb vidpraviv polovinu ekipazhu na ostriv shob vikonati svoyu obitnicyu ale vin i reshta zalishilisya na Nina planuyuchi vidpraviti inshu polovinu piznishe Poki beregova grupa molilasya voni buli vzyati v polon za nakazom kapitana ostrova Zhuana de Kastanhejra nibito cherez strah sho voni buli piratami Kastanhejra zahopiv yihnij beregovij choven yakij vin razom iz kilkoma ozbroyenimi lyudmi dostaviv do Nina planuyuchi zaareshtuvati Kolumba Koli Kolumb kinuv jomu viklik Kastanhejra skazav sho ne virit istoriyi Kolumba ta ne perejmayetsya neyu zasudiv ispanciv i povernuvsya na ostriv She cherez dva dni Kastanhejra zvilniv uv yaznenih ne zmigshi otrimati vid nih ziznan ta zaareshtuvati svoyu spravzhnyu cil Kolumba Deyaki stverdzhuvali sho Kolumb buv shoplenij ale ce superechit bortovomu zhurnalu Kolumba Zalishivshi ostriv Santa Mariya na Azorskih ostrovah 23 lyutogo Kolumb popryamuvav do kastilskoyi Ispaniyi ale chergovij shtorm zmusiv jogo zajti v port v Lisabona 4 bereznya 1493 roku vin stav na yakir bilya patrulnogo korablya korolivskoyi gavani de jomu povidomili sho flot iz 100 karavel zaginuv pid chas shtormu Na divo i Nina i Pinta buli vryatovani Ne znajshovshi v Lisaboni korolya Portugaliyi Zhuana II Kolumb napisav jomu i chekav vidpovidi Korol pogodivsya zustritisya z Kolumbom u Vale du Parayiso popri pogani vidnosini mizh Portugaliyeyu ta Kastiliyeyu v toj chas Diznavshis pro vidkrittya Kolumba portugalskij korol povidomiv jomu sho na jogo dumku cya podorozh porushuye Alkasovskij dogovir 1479 roku Provivshi bilsh yak tizhden u Portugaliyi Kolumb vidpliv do Ispaniyi Vin povernuvsya v Palos 15 bereznya 1493 roku i piznishe zustrivsya z Fernando ta Izabelloyu v Barseloni shob povidomiti pro svoyi vidkrittya Kolumb prodemonstruvav monarham te sho vin priviz zi svoyeyi podorozhi vklyuchno z kilkoma nevelikimi zrazkami zolota perlami zolotimi prikrasami tubilciv kilkoma tayino yaki vin vikrav kviti ta gamak ranishe nevidomu roslinu tyutyunu plodi ananasa ta indichku Vin ne priviz zhodnoyi z dorogocinnih specij Ost Indiyi takih yak chornij perec imbir chi gvozdika U svoyemu zhurnali vin pisav Takozh ye bagato adzhi tobto yihnogo percyu yakij cinnishij za chornij perec i vsi lyudi nichogo inshogo ne yidyat oskilki vin duzhe korisnij Kolumb priviz zahoplenih Tajnosiv shob podaruvati yih suverenam oskilki voni nikoli ne zustrichalisya z sumnozvisnimi Karibami U listi Kolumba pro pershu podorozh adresovanomu do ispanskogo dvoru vin napolyagav na tomu sho dosyag Aziyi opisuyuchi ostriv Espanjola yak misce bilya uzberezhzhya Kitayu Vin nagoloshuvav na potencijnih bagatstvah zemli perebilshuyuchi veliku kilkist zolota i te sho tubilci zdavalosya buli gotovi prijnyati hristiyanstvo List buv perekladenij kilkoma movami ta shiroko rozpovsyudzhenij stvorivshi sensaciyu Espanjola ce divo Gori j pagorbi rivnini j pasovisha vodnochas rodyuchi j prekrasni gavani nejmovirno dobri j ye bagato shirokih richok bilshist iz yakih mistyat zoloto Ye bagato pryanoshiv i veliki kopalni zolota ta inshih metaliv Pislya povernennya Kolumba bilshist lyudej spochatku viznali sho vin dosyag Ost Indiyi vklyuchayuchi suvereniv i papu Oleksandra VI hocha v listi do Vatikanu vid 1 listopada 1493 roku istorik Piter Martir opisav Kolumba yak pershovidkrivacha Novi Orbis Novogo svitu Papa Rimskij vidav chotiri bulli pershi tri z yakih razom znani yak Bulli pozhertvuvan shob viznachiti yak Ispaniya ta Portugaliya kolonizuvatimut i rozdilyat zdobich novih zemel Inter caetera vidanij 4 travnya 1493 roku rozdiliv svit poza Yevropoyu mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu vzdovzh meridiana z pivnochi na pivden za 100 lye na zahid vid Azorskih ostroviv abo ostroviv Kabo Verde v seredini Atlantichnogo okeanu takim chinom nadavshi Ispaniyi vsi zemli vidkriti Kolumbom Tordesilyaskij dogovir 1494 roku ratifikovanij u nastupnomu desyatilitti papoyu Yuliyem II perenis liniyu podilu na 370 lye na zahid vid Azorskih ostroviv abo Kabo Verde Nastupni podorozhi KolumbaDruge plavannya 1493 1496 Druga podorozh Kolumba Na hvili zagalnogo pidnesennya vid novin pro vidkrittya zahidnogo morskogo shlyahu do Indiyi vzhe v tomu zh roci v yakomu Kolumb povernuvsya do Yevropi z pershogo plavannya Kastiliyeyu bulo spishno organizovano she odnu ekspediciyu pid jogo komanduvannyam Yaksho navesni ta vlitku 1492 roku Kolumbu dovelosya vitratiti dekilka misyaciv shob perekonati 90 osib priyednatis do jogo pershogo plavannya to pislya povernennya zgolosilos tak bagato dobrovolciv sho treba bulo robiti vidbir oskilki chislo uchasnikiv drugoyi ekspediciyi bulo obmezhene priblizno 1500 2500 osobami na 15 17 korablyah tochne chislo lyudej i korabliv ye spirnim Kolumb piznishe zaznachav sho navit kravci buli gotovi vidmovitisya vid profesiyi i piti u veliku podorozh u yakij mozhna shvidko rozbagatiti Nareshti bula sformovana strokata komanda v yaku poruch iz shukachami prigod i legkoyi nazhivi perebuvali shiri misioneri sho pragnuli navernuti do hristiyanstva zhiteliv novih zemel i de poruch iz viznanimi zlochincyami perebuvali idealisti Druga ekspediciya virushila 25 veresnya 1493 roku z ispanskogo Kadisa 76 Zayavlenoyu metoyu drugoyi podorozhi bulo navernennya korinnih amerikanciv u hristiyanstvo Pered tim yak Kolumb pokinuv Ispaniyu Ferdinand ta Izabella nakazali jomu pidtrimuvati druzhni navit lyub yazni stosunki z tubilcyami Flot dlya drugoyi podorozhi buv znachno bilshij dvi karaki nao i 15 karavel zokrema karaki Marigalante flagman Kolumba i Gallega karaveli Fraila chernicya San Juan San Huan Colina pagorb Gallarda galantna Gutierre Bonial Rodriga Triana Vieja stara Prieta korichneva Gorda tovsta Cardera ta Quintera Karavela Nina sho brala uchast v pershomu plavanni takozh brala uchast v cij ekspediciyi yaka takozh vklyuchala korabel pid nazvoyu Pinta sho jmovirno buv korablem z pershoyi ekspediciyi Krim togo pid chas ekspediciyi buv pobudovanij pershij korabel v Americi Santa Cruz abo India Doslidzhennya ostroviv Karibskogo morya 3 listopada 1493 roku Hristofor Kolumb visadivsya na skelyastij bereg ostrova yakij vin nazvav Dominika Togo zh dnya vin visadivsya na inshomu ostrovi yakij vin nazvav Santa Mariya la Galant Proplivshi povz nevelichkij arhipelag Le Sent Todos los Santos vin pristav do Gvadelupi Santa Maria de Guadalupe yaku vin doslidzhuvav mizh 4 ta 10 listopada 1493 roku Tochnij kurs jogo podorozhi cherez Mali Antilski ostrovi ye predmetom diskusij ale zdayetsya jmovirnim sho vid Gvadelupi vin pishov dali na pivnich vidkrivshi ta nazvavshi bagato ostroviv vklyuchayuchi Santa Mariya de Monserrat Montserrat Santa Mariya la Antigua Antigua Santa Mariya la Redonda Sen Marten i Santa Krus 14 listopada Vin takozh vidkriv i nazvav lancyug ostroviv Santa Ursula v arhipelazi las Once Mil Virgenes Virginski ostrovi a takozh ostriv Virdzhen Gorda Virgen Gorda Na Santa Krus yevropejci pobachili kanoe z kilkoma cholovikami ta dvoma zhinkami z plemeni karibiv Na chovni takozh bulo dvoye branciv yakih neshodavno yih kastruvali Koli yevropejci pochali peresliduvali kanoe tubilci zustrili yih postrilami z lukiv z yakih strilyali yak choloviki tak i zhinki vnaslidok chogo poranili prinajmni odnogo ispancya yakij pomer priblizno cherez tizhden Yevropejci abo vbili abo zahopili vsih hto buv na bortu kanoe pislya chogo takozh obezgolovili yih Odin z poranenih karibiv stribnuv u more i koli jogo pomitili aravaki sho perebuvali na korabli Kolumba porekomenduvali dobiti jogo shob vin ne poperediv svoye plem ya pislya chogo kariba dobili strilami Drug ditinstva Kolumba Mikele da Kuneo za jogo vlasnimi slovami zahopiv u sutichci odnu z zhinok yaku Kolumb dozvoliv jomu zalishiti yak rabinyu Zgodom Kuneo pobiv i zgvaltuvav yiyi sho imovirno stalo pershim statevim kontaktom mizh meshkancyami Yevropi ta Ameriki z chasiv vikingiv yaksho taki vzagali vidbuvalis mizh vikingami ta pivnichnoamerikanskimi indiancyami Flot prodovzhiv shlyah na zahid do Velikih Antilskih ostroviv i 19 listopada 1493 roku visadivsya na ostrovi San Huan Batista suchasne Puerto Riko Diyego Alvares Chanka rozpovidaye sho na comu ostrovi yevropejci vryatuvali kilkoh zhinok iz grupi shonajmenshe 20 osib yakih miscevi karibi trimali yak seksualnih rabin Zhinki poyasnili sho bud yakih polonenih cholovikiv z yidali a yihnih vlasnih nashadkiv cholovichoyi stati kastruvali ta primushuvali sluzhiti karibam poki voni ne dosyagli dostatnogo viku shob vvazhatisya pridatnimi dlya yizhi Troh iz cih hlopchikiv yevropejci vryatuvali Espanjola Kuba ta Yamajka 22 listopada Kolumb vidpliv iz San Huan Batista na Espanjolu Nastupnogo ranku tubilcya vzyatogo na bort pid chas pershoyi podorozhi povernuli na bereg u zatoci Samana Flot propliv blizko 170 mil protyagom dvoh dniv i viyaviv u Monte Kristi napivrozkladeni zalishki chotiroh cholovikiv U odnogo z nih bula boroda sho oznachalo sho vin buv ispancem U nich na 27 listopada ispanci strilyali z garmat ta zapuskali signalni raketi shob podati signal susidnomu La Navidad ale vidpovidi ne bulo Grupa tubilciv na kanoe sho pribuli do flotiliyi na choli z dvoyuridnim bratom Guakanagari podaruvala Kolumbu dvi zoloti maski ta povidomila jomu sho Guakanagari buv poranenij inshim vozhdem Kaonabo i sho za vinyatkom deyakih vtrat v rezultati hvorob ta svarok reshta jogo lyudej pochuvayutsya dobre Nastupnogo dnya ispanskij flot viyaviv spaleni zalishki forteci Navidad i dvoyuridnij brat Guakanagari zapevniv sho yevropejciv znishiv Kaonabo Inshi miscevi zhiteli pokazali ispancyam deyaki z til i skazali sho ci ispanci zahopili sobi po tri chotiri miscevi zhinki Hocha deyaki pidozri buli pokladeni na Guakanagari postupovo z yasuvalosya sho dvoye ispanciv stvorili bandu yaka vbivala tubilciv shob zahopiti yih majno zoloto ta zhinok sho viklikalo gniv z boku Kaonabo Ne znajshovshi v La Navidad zhodnogo vizhivshogo ispanskogo poselencya flot rozgornuvsya i proti zustrichnih vitriv za 25 dniv podolav lishe 32 mili na shid pribuvshi do rivninnogo uzberezhzhya na pivnochi Espanjoli 2 sichnya 1494 roku de Kolumb zasnuvav nove poselennya La Izabela nazvane na chest korolevi Izabelli Kastilskoyi Ekspediciya vitratila deyakij chas na poshuki zolota v glibini ostrova i znajshovshi pevni rodovisha v rajoni Sibao Kolumb zasnuvav uglibini ostrova yak torgovij post i bazu dlya podalshih doslidzhen neveliku fortecyu San Tomas Santo Tomas 24 kvitnya 1494 roku Kolumb vidpliv z Espanjoli na zahid i 30 kvitnya pribuv do ostrova Kuba yakij vin nazvav Huana pid chas svoyeyi pershoyi podorozhi a 5 travnya do zatoki Diskaveri na ostrovi Yamajka Zvidti vin znovu povernuvsya na Kubu ta doslidiv yiyi pivdenne uzberezhzhya azh do ostrova La Yevangelista suchasnij Isla de la Huventud pislya chogo povernutisya na Espanjolu 20 serpnya Rabstvo poselenci ta danina U 1494 roci Kolumb vidpraviv Alonso de Ohedu yakogo suchasnik opisav yak zavzhdi pershim hto prolivaye krov hoch de bula vijna chi svarka na Espanjoli do regionu Sibao de vidobuvali zoloto vnaslidok chogo Oheda zahopiv kilkoh tubilciv za obvinuvachennyam u kradizhci Oheda vidrizav vuha odnomu tubilcyu a inshih vidpraviv u La Izabelu v kajdanah de Kolumb nakazav obezgoloviti yih Pid chas svogo korotkogo pravlinnya Kolumb strachuvav ispanskih kolonistiv za neznachni zlochini ta vikoristovuvav chetvertuvannya yak odnu z form pokaran Do kincya 1494 roku hvorobi ta golod zabrali dvi tretini ispanskih poselenciv Rozpovid movoyu nauatl opisuye socialnij rozpad sered ispanciv yakij suprovodzhuvav pandemiyu ta golod bagato lyudej pomerlo vid ciyeyi chumi a bagato inshih pomerlo vid golodu Vazhko hvori ispanci mogli vstavati shob samostijno shukati yizhu a vsi inshi buli nadto oslableni shob pikluvatisya pro hvorih tozh voni pomerli vid golodu v svoyih lizhkah V 1494 roci Kolumb rozdiliv svoye vicekorolivstvo z odnim iz svoyih vijskovih oficeriv i dovirenoyu osoboyu ispanskih monarhiv Pedro Margaritom nakazavshi jomu nadati prioritet hristiyanizaciyi tubilciv hocha chastina yihnih nosiv i vuh povinna buti vidrizana za kradizhku Lyudi Margarita ekspluatuvali tubilciv bili gvaltuvali ta ponevolyuvali yih i zhoden indianec na Espanjoli ne ohrestivsya protyagom nastupnih dvoh rokiv Brat Kolumba Diyego pogrozhuvav Margaritu za nevikonannya nakaziv admirala sho sponukalo togo zahopiti tri karaveli i povernutis na nih nazad do Ispaniyi Suprovodzhuvav Margarita otec Buyil yakij mav zdijsnyuvati hreshennya tubilciv Pislya pributtya do Ispaniyi naprikinci 1494 roku Buyil poskarzhivsya v ispanskomu dvori na povedinku brativ Kolumbiv i na vidsutnist zolota Grupi soldativ Margarita yaki zalishilisya na Espanjoli j dali znushalisya z tubilciv Zamist togo shob zaboroniti ce Kolumb brav uchast u ponevolenni korinnogo naselennya U lyutomu 1495 roku vin zahopiv 1500 aravakiv deyaki z yakih povstali proti gnitu kolonistiv i bagato z yakih zgodom buli zvilneni abo zahopleni karibami Togo misyacya Kolumb vidpraviv priblizno 500 cih amerikanciv do Ispaniyi shob prodati yih yak rabiv blizko 40 pomerli v dorozi a polovina z reshti pribuli do Ispaniyi duzhe hvorimi U chervni togo zh roku ispanska korona nadislala korabli ta pripasi do koloniyi na Espanjoli yaki dopomig pridbati florentijskij kupec Dzhanotto Berardi U zhovtni Berardi otrimav majzhe 40 000 maravedi za prodazh karibskih rabiv yaki yak stverdzhuvalosya buli abo kanibalami abo vijskovimi v yaznyami Sistema zboru danini Kolumba bula opisana jogo sinom Ferdinandom U Sibao de buli zoloti kopalni kozhna osoba vikom vid chotirnadcyati rokiv povinna bula splatiti podatok zolotij pisok v obsyazi dostatnomu shob zapovniti dzvinochok sho vishavsya na shiyu yastrubam a inshi 25 funtiv bavovni z lyudini Kozhnogo razu koli indianec viddavav svoyu daninu vin mav otrimati midnij zheton yakij vin mav nositi na shiyi yak dokaz togo sho vin splativ svoyu daninu bud yakij indianec viyavlenij bez takogo zhetona mav buti pokaranim Ispanski monarhi yaki zaproponuvali vikoristovuvati sistemu zhetoniv zaklikali do legkogo pokarannya ale na praktici bud yakomu indiancyu znajdenomu bez midnogo zhetona vidrubuvali ruki sho jmovirno bulo smertnim virokom Oskilki na ostrovi ne bulo velikoyi kilkosti zolota u tubilciv ne bulo shansiv vikonati kvotu Kolumba i yak povidomlyayetsya tisyachi lyudej pokinchili zhittya samogubstvom Do 1497 roku sistema danini majzhe zrujnuvalasya U 1495 roci Kolumb zahvoriv i v cej chas jogo lyudi diyali bez poryadku zhorstoko povodyachis z tubilcyami zokrema katuyuchi yih shob diznatisya de nibito bulo zoloto Koli vin oduzhav vin poviv lyudej i sobak shob polyuvati na tubilciv yaki vtikali vid svoyih obov yazkiv ubivayuchi yih abo vidrubuyuchi yim ruki yak poperedzhennya inshim Zhorstokosti ta vbivstva zdijsnyuvalisya navit proti hvorih i bezzbrojnih tubilciv Krim togo ispanski kolonisti za pravlinnya Kolumba pochali kupuvati ta prodavati tubilciv yak rabiv u tomu chisli ditej Ispanskij flot pokinuv La Izabelu 10 bereznya 1496 r Zustrichni pasati vidkinuli korabli nazad do Malih Antilskih ostroviv i oskilki zapasi proviziyi pochali skorochuvatisya 10 kvitnya Kolumb virishiv poprositi yizhi u tubilciv Gvadelupi Vijshovshi na bereg ispanci potrapili v zasidku i buli obstrilyani strilami u vidpovid voni znishili kilka hizh tubilciv Ispanci zahopili v zaruchniki grupu z 13 miscevih zhinok i ditej shob zmusiti tubilciv prodati yim maniok Nina ta India pokinuli Gvadelupu 20 kvitnya 8 chervnya flot pribuv do Portugaliyi bilya Odemiri i 11 chervnya povernuvsya do ispanskogo Kadisa Tretye plavannya 1498 1500 Marshrut tretogo plavannya Kolumba Zgidno z zhurnalom Kolumba v redakciyi Bartolome de las Kasasa meta tretogo plavannya polyagala v tomu shob pereviriti isnuvannya kontinentu yakij yak vvazhav portugalskij korol Zhuan II buv roztashovanij na pivdennomu zahodi vid ostroviv Kabo Verde Korol Zhuan yak povidomlyayetsya znav pro isnuvannya takogo materika oskilki bulo perehopleni kanoe yaki virushili z uzberezhzhya Gvineyi u Zahidnij Africi na zahid iz tovarami Italijskij moreplavec na anglijskij sluzhbi Dzhovanni Kaboto Dzhon Kabot v chervni 1497 roku zdijsnyuyuchi plavannya na zamovlennya anglijskogo korolya Genriha VIII jmovirno dosyagnuv materikovoyi chastini amerikanskogo kontinentu hocha misce jogo visadki zalishayetsya spirnim Roztashuvannya Sanlukar de Barrameda vidpravnoyi tochki tretoyi podorozhi Kolumba 30 travnya 1498 roku Kolumb virushiv iz ispanskogo Sanlukara na shesti korablyah u svoyu tretyu podorozh do Ameriki Tri korabli pishli napryamu do Espanjoli z neobhidnimi pripasami todi yak sam Kolumb na choli inshi troh korabliv virushiv na doslidzhennya zemel sho mogli lezhati na pivden vid Karibskih ostroviv i poshuki prohodu do kontinentalnoyi Aziyi Kolumb priviv svij flot do portugalskogo ostrova Portu Santu batkivshini svoyeyi druzhini Potim vin vidpliv na Madejru i proviv tam deyakij chas z portugalskim kapitanom Zhuanom Gonsalvishem da Kamara persh nizh vidplivti do Kanarskih ostroviv i Kabo Verde 13 lipnya flot Kolumba uvijshov u tropichnu zonu depresiyi serednoyi Atlantiki i jogo korabli na kilka dniv potrapili v shtil a zapasi yizhi ta vodi psuvalis vid speki Pislya togo yak shidnij viter vidnovivsya flotiliya prodovzhila svij ruh na zahid i prosuvalas v comu napryamku do 22 lipnya koli buli pomicheni ptahi sho letili z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid i flot povernuv na pivnich u napryamku Dominiki 31 lipnya voni pobachili ostriv Trinidad nablizivshis do nogo iz pivdennogo shodu Flot propliv vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya i uvijshov u protoku Boka de la Syerpe stavshi na yakir bilya na zahid vid krajnoyi pivdenno zahidnoyi tochki Trinidadu de voni zitknulisya z grupoyu indianciv na kanoe 1 serpnya Kolumb i jogo visadilis na sushu poblizu girla richki Orinoko v Pivdennij Americi v rajoni suchasnoyi Venesueli Vihodyachi z povnovodnosti richok ta inshih topografichnih oznak Kolumb viznav sho zemlya pered nim ye imovirno ne ostrovom a materikom i nazivav jogo yak otro mundo inshij svit Kolumb tim ne mensh zberigav perekonannya sho ce bula Aziya i mozhlivo zemnij raj 2 serpnya chleni ekspediciyi visadilisya na misi Ikakos yakij Kolumb nazvav Punta de Arenal u suchasnomu Trinidadi ledve uniknuvshi zhorstokoyi sutichki z tubilcyami Vranci 4 serpnya cunami led ne perekinulo korabel Kolumba Doslidniki pereplivli zatoku Pariya i 5 serpnya visadilisya na materikovij chastini Pivdennoyi Ameriki na Kolumb yakij protyagom misyacya strazhdav vid bezsonnya ta mav problemi iz zorom cherez naliti krov yu ochi dozvoliv inshim kapitanam flotu vijti na bereg pershimi odin postaviv hrest a inshij zapisav sho Kolumb zgodom visadivsya shob oficijno prijnyati cyu teritoriyu pid upravlinnya Ispaniyi Voni poplivli dali na zahid de Kolumb pobachivshi perli zmusiv poslati lyudej na bereg zibrati yih yakomoga bilshe Tubilci zabezpechili harchuvannya vklyuchno z kukurudzyanim vinom novim dlya Kolumba Zmushenij distatisya Espanjoli do togo yak yizha na bortu jogo korablya zipsuvalasya Kolumb z rozcharuvannyam viyaviv sho voni zaplivli ne v protoku a u prisnovodne girlo riki i pislya togo yak voni popovnili zapasi prisnoyi vodi flotiliyi dovelosya povernutisya na shid shob znovu vijti u vidkritij okean Provodyachi sposterezhennya v mori za dopomogoyu kvadranta Kolumb netochno vimiryav polyarnij radius dobovogo ruhu Polyarnoyi zori yakij stanoviv p yat gradusiv sho bulo vdvichi bilshe za inshe pomilkove znachennya yake vin zrobiv do togo pivnichnishe Ce zmusilo jogo opisati formu Zemli yak grushopodibnu zi zvuzhennyam v napryamku Rayu na pivden Naspravdi Zemlya dijsno maye trohi grushopodibnu formu ale yiyi vuzhcha chastina roztashovana na pivnochi Potim vin vidpliv do ostroviv Chakachakare ta Margarita dosyagnuvshi ostannogo 14 serpnya i pobachiv Tobago yakij vin nazvav Bella Forma i Grenada yakij vin nazvav Concepcion Gubernatorstvo i povstannya kolonistiv Pislya svoyeyi drugoyi podorozhi Kolumb zaproponuvav vidpraviti 330 osib na postijne hocha j dobrovilne poselennya na Espanjoli i vsi voni mali finansuvatis za koshti koroni Zokrema vin poprosiv 100 cholovikiv yaki b pracyuvali soldatami ta slyusaryami 40 skvajriv 30 matrosiv 30 yung 20 yuvelirnih majstriv 10 sadivnikiv 20 riznorobiv i 30 zhinok Na dodatok do cogo planuvalosya utrimuvati chenciv i svyashennosluzhiteliv likarya farmacevta travnika ta muzikantiv dlya rozvagi kolonistiv Poboyuyuchis sho korol bude nezadovolenij neobhidnistyu vitrachati vlasni koshti na yih zarplatu Kolumb zaproponuvav pomiluvati ispanskih zlochinciv v obmin na kilka rokiv neoplachuvanoyi sluzhbi na Espanjoli i korol pogodivsya na ce Shob otrimati pomiluvannya za smertnu karu neobhidno bulo bezoplatno propracyuvati dva roki a za mensh tyazhki zlochini odin rik Voni takozh nakazali sho zlochinci zasudzheni v Ispaniyi do vignannya takozh budut virushiti na zaslannya na Espanjolu Cih novih kolonistiv vidpravili pryamo na Espanjolu na troh korablyah iz pripasami poki Kolumb na choli inshih troh korabliv zdijsnyuvav svoyi doslidzhennya Koli ci novi kolonisti pribuli na Espanjolu tam nazrivalo povstannya pid provodom Francisko Roldana lyudini yaku Kolumb zalishiv golovnim upravlincem pid kerivnictvom svoyih brativ Diyego ta Bartolomeo Do togo chasu koli Kolumb pribuv na Espanjolu Roldan utrimuvav pid svoyim kontrolem teritoriyu Ksaragua a deyaki z novih kolonistiv priyednalisya do jogo povstannya Koli hvorij Kolumb pribuv 19 serpnya na Espanjolu vin viyaviv sho bagato ispanskih poselenciv novoyi koloniyi povstali proti jogo pravlinnya stverdzhuyuchi sho Kolumb vviv yih v omanu shodo nibito shedrih bagatstv yaki voni ochikuvali znajti v novovidkritih zemlyah Odnochasno dekilka poselenciv i moryakiv yaki samovilno povernulisya do Ispaniyi skarzhilisya pri ispanskomu dvori na metodi Kolumba zvinuvachuyuchi jogo ta jogo brativ u grubij bezgospodarnosti Kolumb nakazav povisiti chastinu poselenciv za nepokoru i protyagom kilkoh misyaciv namagavsya domovitisya z povstancyami Za jogo nakazom Roldan sudiv inshih povstanciv nakazavshi povisiti svogo kolishnogo partnera Adriana de Muhiku Kolumb mav vlasnu ekonomichnu zacikavlenist u ponevolenni tubilciv Espanjoli i z ciyeyi prichini ne pospishav ohrestiti yih sho viklikalo kritiku z boku deyakih sluzhiteliv cerkvi Zapis u jogo zhurnali za veresen 1498 roku govorit Zvidsi mozhna bulo b vidpravlyati v im ya Svyatoyi Trijci stilki rabiv skilki mozhna prodati Zreshtoyu Kolumb buv zmushenij uklasti mir iz buntivnimi kolonistami na prinizlivih dlya sebe umovah 1500 roku Korona usunula jogo z posadi gubernatora zaareshtuvala ta perevezla v kajdanah do Ispaniyi Zreshtoyu jogo zvilnili i dozvolili povernutisya do Ameriki ale ne na posadu gubernatora Dodatkova obraza Kolumbu bula zavdana u 1499 roci koli portugalskij doslidnik Vasko da Gama povernuvsya zi svoyeyi pershoyi podorozhi do Indiyi pid chas yakoyi vin propliv navkolo pivdennogo krayu Afriki i vidkriv dlya Portugaliyi morskij shlyah do spravzhnoyi Indiyi Kolumb buv fizichno j intelektualno visnazhenij jogo tilo bulo vrazhene artritom i vin mav problemi iz zorom U zhovtni 1499 roku vin vidpraviv dva korabli do Ispaniyi prosyachi sud Kastiliyi priznachiti korolivskogo komisara shob dopomogti jomu keruvati derzhavoyu 3 lyutogo 1500 roku vin povernuvsya do Santo Domingo z planami povernutis nazad do Ispaniyi shob zahistiti sebe vid obvinuvachen kolishnih poselenciv Slidstvo Bobadilyi Pislya togo v rezultati svoyeyi tretoyi podorozhi Hristofor Kolumb potrapiv u nemilist katolicki koroli virishili organizovuvati ispanski ekspediciyi v Novij Svit bez uchasti Kolumba 18 travnya 1499 roku Alonso Oheda na dvoh korablyah z komandoyu z 57 moryakiv sered yakih buv i Amerigo Vespuchchi vijshli z Kadisu Bobadilya zradzhuye Kolumba Luyidzhi Gregori bl 1883 freski Kolumba v Universiteti Notr Dam 21 travnya 1499 roku Ferdinand i Izabella priznachili zamist Kolumba novogo drugogo gubernatora Indij tak spilno nazivalis ispanski volodinnya v Americi Fransisko de Bobadilya komandora Ordenu Kalatravi Jogo takozh priznachili slidchim suddeyu dlya provedennya rozsliduvannya podij sho vidbulisya na ostrovi Espanjola cherez bezperervni skargi na metodi upravlinnya Hristofora Kolumba ta jogo brativ na ostrovi povstannya Fransisko Roldana ta zvinuvachennya v zradi vid jogo chislennih vorogiv Katolicki koroli nadali Fransisko de Bobadilya majzhe neobmezheni povnovazhennya dlya provedennya slidchih dij na posadi gubernatora v Americi Vid koroliv Bobadilya otrimav nakaz z yasuvati yaki osobi povstali proti admirala ta nashogo pravosuddya i z yakoyi prichini i yaku shkodu voni zapodiyali a pislya cogo zatrimati tih kogo Vi viznayete vinnimi a takozh konfiskujte yihnye majno Nakaz koroliv shodo Kolumba nagoloshuvav sho admiral povinen vidmovitisya vid bud yakih administrativnih povnovazhen v koloniyah i zberegti sobi lishe svoyi osobisti statki ta majno U serpni 1500 roku Fransisko de Bobadilya z zagonom u 500 soldativ na dvoh karavelah Goda ta Antigua pribuv do Santo Domingo de Diyego Kolumb naglyadav za stratoyu povstanciv u toj chas yak sam Hristofor Kolumb pridushuvav povstannya v Grenadi Do Bobadilya negajno nadijshlo bagato serjoznih skarg na usih troh brativ Kolumbiv u tomu chisli na te sho sim ispanciv bulo povisheno togo tizhnya a she p yatero chekali strati Bobadilya zastosuvav silu shob zapobigti strati kilkoh uv yaznenih a zgodom zavolodiv majnom Kolumba vklyuchayuchi dokumenti yaki vin vikoristovuvav shob potim zahistiti sebe v Ispaniyi Shob zaluchiti simpatiyi poselenciv Bobadilya skasuvav na dvadcyat rokiv styagnennya podatkiv a potim viklikav do sebe admirala Na pochatku zhovtnya 1500 roku Kolumb i Diyego zustrilis z Bobadilyeyu i buli zakuti v kajdani na borti korablya La Gorda vlasnogo korablya Kolumba Lishe korabelnij kuhar pogodivsya zakuti osoromlenogo admirala v kajdani Bobadilya konfiskuvav veliku chastinu zolota ta inshoyi vlasnosti Kolumba Ferdinand Kolumb zapisav sho gubernator vzyav svidchennya vid yihnih vidkritih vorogiv buntivnikiv i navit viyaviv vidkritu prihilnist i prodav z aukcionu deyaki volodinnya jogo batka za odnu tretinu yih vartosti Rozsliduvannya Bobadilyi viyavilo sho Kolumb zaboronyav svyashennikam hrestiti tubilciv bez jogo pryamogo dozvolu shob vin mig spochatku virishiti chi varto yih prodavati v rabstvo Vin nibito zahopiv plem ya z 300 osib pid zahistom Roldana shob prodati jogo v rabstvo i povidomiv inshim hristiyanam sho polovinu yihnih slug tubilciv slid viddati jomu Krim togo vin nibito nakazav vidshmagati shonajmenshe 12 ispanciv i zv yazati yih za shiyu ta nogi za obmin zolota na yizhu bez jogo dozvolu Inshi zvinuvachennya vklyuchayut te sho vin nakazav vidshmagati zhinku posadivshi yiyi goloyu na spini osla za te sho vona zbrehala pro svoyu vagitnist vidrizav inshij zhinci yazik za te sho nibito obrazila jogo ta jogo brativ pererizav gorlo ispancyu za jogo gomoseksualizm nakazav povisiti hristiyan za kradizhku hliba nakazav vidrubati ruku yunzi za vikoristannya pastki dlya lovu ribi a inshij lyudini nakazav vidrizati nis i vuha a takozh vidshmagati batogom zakuvati v kajdani i vignati z poselennya Kilkom ispancyam Kolumb prisudiv potencijno smertelne pokarannya v 100 udariv batogom inodi navit ogolenimi Blizko p yatdesyati cholovik pomerli vid golodu na La Izabeli cherez suvorij kontrol nad pajkami popri nadlishok zapasiv Sudovij proces v Ispaniyi Kolumb pered korolevoyu Emanuel Gotlib Lojce 1843 Bruklinskij muzej mistectva Kilka poselenciv i monahiv yaki povernulisya z Inldiyi do metropoliyi vistupali proti Kolumba pri ispanskomu dvori zvinuvachuyuchi jogo v poganomu upravlinni Na vlasne prohannya Kolumb zalishavsya v lancyugah protyagom usiyeyi podorozhi dodomu Odnogo razu z Kadisu sumnij Kolumb napisav svoyemu drugovi pri dvori Minulo vzhe simnadcyat rokiv yak ya prijshov sluzhiti cim korolyam u Pidpriyemstvi Indiyi Voni zmusili mene vitratiti visim iz nih na rizni obgovorennya a naprikinci vidkinuli moyu propoziciyu yak zhart Prote ya napolyagav na comu Tam ya viddav pid yihnij suverenitet bilshe zemli nizh ye v Africi ta Yevropi i ponad 1700 ostroviv Za sim rokiv ya bozhestvennoyu voleyu zdijsniv ce zavoyuvannya U toj chas koli ya mav pravo rozrahovuvati na vinagorodu ta vidstavku mene gvaltovno zaareshtuvali j vidpravili dodomu zakovanogo v lancyugi Zvinuvachennya bulo visunuto zi zlogo namiru na osnovi zvinuvachen visunutih civilnimi osobami yaki povstali j hotili zavoloditi zemlyami Proshu vashoyi laski z revnistyu virnih hristiyan do yakih doviryayut yihni visokosti prochitati vsi moyi paperi ta rozglyanuti yak ya yakij pribuv shob sluzhiti cim pravitelyam zaraz opinivsya do kincya moyih dniv bezprichinno pozbavlenim chesti ta majna rishennyam v yakomu nemaye ani spravedlivosti ani miloserdya Kolumb i jogo brati buli uv yazneni na shist tizhniv persh nizh zajnyatij korol Ferdinand nakazav yih zvilniti 12 grudnya 1500 roku korol i koroleva viklikali brativ Kolumbiv do palacu Algambra v Granadi Pislya togo yak z nogo bulo znyati lancyugi Kolumb nosiv ukorocheni rukavi shob demonstruvati slidi vid lancyugiv na jogo zap yastyah Korolivska para visluhala blagannya brativ Kolumbiv Hristofor v slozah viznav svoyi provini ta blagav probachennya Bratam bulo povernuto svobodu ta majno ale u veresni 1501 roku povnovazhennya Kolumba yak gubernatora novovidkritih zemel buli ostatochno skasovani Novim gubernatorom Indiyi mav stati Nikolas de Ovando i Kaseres hocha Kolumb zberig tituli admirala ta vicekorolya Korolivskij mandat vid 27 veresnya nakazuvav Bobadilyi povernuti usyu vlasnist ta majno Kolumba Chetverte plavannya 1502 1504 Zagalnij marshrut chetvertogo plavannya KolumbaMarshrut chetvertogo plavannya Kolumba v Karibskomu mori Pislya dovgih perekonan suvereni Kastiliyi ta Aragonu pogodilisya profinansuvati chetvertu podorozh Kolumba Ce buv jogo ostannij shans proyaviti sebe i stati pershoyu lyudinoyu yaka zdijsnila navkolosvitnye plavannya Metoyu Kolumba bulo znajti Malakksku protoku do Indijskogo okeanu V toj zhe chas ce bula persha podorozh Kolumba ne v statusi gubernatora vidkritih nim zemel bilsh togo korolivskim rozporyadzhennyam jomu pryamo suvoro zaboronyalos zupinyatis na Espanjoli a doruchalos lishe zajmatis poshukami shlyahu na zahid do Indijskogo okeanu 14 bereznya 1502 roku Kolumb rozpochav svoyu chetvertu podorozh na choli komandi z 147 cholovikiv Kolumb napisav z Sevilyi list do kerivnikiv banku Svyatogo Georgiya v Genuyi datovanij 2 kvitnya 1502 roku Hocha moye tilo tut moye serce zavzhdi poruch z vami U suprovodi svogo zvedenogo brata Bartolomeo Diyego Mendesa ta 13 richnogo sina Fernando vin pokinuv Kadis 9 travnya 1502 roku na choli flotiliyi z chotiroh korabliv Capitana flagman a takozh Gallega Vizcaina ta Santiago de Palos Spochatku voni vidplivli do portugalskoyi Asili na marokkanskomu uzberezhzhi shob vryatuvati portugalskih soldativ yaki yak vin chuv perebuli v oblozi mavriv Zavdyaki pasatam Kolumbu vdalos shvidko peretnuti Atlantiku lishe za dvadcyat dniv i 15 chervnya voni visadilisya na ostrovi Martinika Kolumb vvazhav sho nablizhayetsya uragan i oskilki odin z jogo korabliv potrebuvav remontu vin popryamuvav do Espanjoli popri te sho jomu zaboroneno visadzhuvatis tam Vin pribuv do Santo Domingo 29 chervnya ale jomu bulo vidmovleno u prihistku v portu a novij gubernator vidmovivsya prisluhatisya do jogo poperedzhennya pro nablizhennya potuzhnogo shtormu Poki korabli Kolumba hovalisya v girli richki Hajna gubernator Bobadilya vidpliv iz Roldanom i zolotom Kolumba na bortu svogo korablya v suprovodi konvoyu z 30 inshih suden Osobiste zoloto ta inshe majno Kolumba zavantazhili na krihke sudno Aguya yake vvazhalosya najmensh pridatnim dlya transokeanskogo plavannya sudnom cogo flotu Pochatok uraganu pribiv deyaki korabli do berega a deyaki zatonuli v gavani Santo Domingo Vvazhayetsya sho korabel Bobadilyi dosyag shidnogo krayu Espanjoli pered tim yak zatonuv Blizko 20 inshih suden zatonuli v Atlantici zagalom potonuli blizko 500 osib Tri poshkodzheni korabli povernulisya v Santo Domingo na odnomu z nih buli Huan de la Kosa i Rodrigo de Bastidas Z usogo flotu lishe Aguya bezpechno distavsya do Ispaniyi zmusivshi deyakih vorogiv Kolumba zvinuvatiti jogo v stvorenni shtormu Perechekavshi uragan Kolumb zi svoyimi lyudmi zrobiv korotki zupinki na Yamajci ta bilya uzberezhzhya Kubi dlya popovnennya zapasiv i vidpliv do suchasnoyi Centralnoyi Ameriki pribuvshi do Guanahi Isla de los Pinos na ostrovah Islas de la Bajya bilya uzberezhzhya Gondurasu 30 lipnya 1502 roku Tut Bartolomeo znajshov miscevih kupciv mozhlivo majya i velike kanoe napovnene vantazhem sho bulo dovge yak galera Tubilci poznajomili Kolumba ta jogo komandu z kakao Kolumb rozmovlyav zi starijshinoyu i dumav sho toj opisav yak bachiv lyudej z mechami ta kinmi mozhlivo ispanciv i sho voni buli vsogo desyat dniv shlyahu do richki Gang 14 serpnya Kolumb visadivsya na materikovij chastini Ameriki v Puerto Kastilya poblizu Truhiljo v suchasnomu Gondurasi Vin proviv dva misyaci v poshukah prohodu doslidzhuyuchi uzberezhzhya suchasnih Gondurasu Nikaragua ta Kosta Riki ta 16 zhovtnya pribuv v zatoku Almirante u suchasnij Panami U seredini listopada deyaki tubilci povidomili Kolumbu sho provinciya pid nazvoyu Siguare roztashovana lishe za dev yat dniv podorozhi susheyu na zahid abo priblizno za 200 mil vid jogo miscya roztashuvannya u Veragua Tut mali buti znajdeni zoloto bez mezhi lyudi sho nosyat korali na golovi yaki znayut perec torguyut na yarmarkah i bazarah yaki zvikli voyuvati Piznishe Kolumb napishe pravitelyam sho za slovami tubilciv more ohoplyuye Siguare i podorozh po nomu do richki Gang zajmaye desyat dniv Z cogo mozhna pripustiti sho Kolumb zdogaduvavsya sho vin znajshov nevidomij kontinent vidminnij vid Aziyi 5 grudnya 1502 roku Kolumb i jogo komanda potrapili v shtorm takoyi sili z yakim voni ranishe ne zustrichalis U svoyemu zhurnali Kolumb pishe Dev yat dniv ya buv yak zablukanij bez nadiyi na zhittya Ochi nikoli ne bachili morya takim rozlyuchenim takim visokim takim vkritim pinoyu Viter ne tilki pereshkodzhav nashomu prosuvannyu ale j ne davav mozhlivosti vtekti za bud yakij mis u poshukah ukrittya tomu mi buli zmusheni trimatisya v comu krivavomu okeani yakij kipiv yak gorshik na garyachomu vogni Nikoli nebo ne viglyadalo tak zhahlivo cilij den i cilu nich vono palalo yak pich i bliskavka brinila z takoyu siloyu sho shorazu ya dumav chi ne znesla vona moyi lonzheroni ta vitrila spalahi spalahnuli z takoyu lyuttyu j zhahom sho mi vsi dumali sho korabel pidirvetsya Ves cej chas voda ne perestavala padati z neba Ya ne kazhu sho jshov dosh bo ce bulo shozhe na she odnu povin Choloviki buli nastilki visnazheni sho pragnuli smerti shob poklasti kraj yihnim zhahlivim strazhdannyam Kolumb yakij vrazhaye tubilciv peredbachayuchi misyachne zatemnennya 1879 U Panami Kolumb diznavsya pro zoloto Guajmi ta protoku do inshogo okeanu Pislya deyakih doslidzhen u sichni 1503 roku vin rozmistiv garnizon u girli richki Belen 6 kvitnya garnizon zahopiv lidera miscevogo plemeni El Kibian yakij piznishe vtik i povernuvsya na choli armiyi yaka atakuvala ispanciv i poshkodila deyaki ispanski korabli tak sho odne sudno dovelosya pokinuti 16 kvitnya Kolumb virushiv na Espanjolu 10 travnya vin vidkriv Kajmanovi ostrovi nazvavshi yih Las Tortugas na chest chislennih morskih cherepah Des v comu rajoni jogo korabli potrapili v shtorm i zaznali znachnih poshkodzhen prote ekipazham vdalos dovesti yih do uzberezhzhya Yamajki de 25 chervnya vcilili chleni ekspediciyi visadilis na bereg u zatoci Sent Enn Oskilki podalshe plavannya na poshkodzhenih korablyah bulo nemozhlivim protyagom roku Kolumb i jogo lyudi zalishalisya zablokovanimi na Yamajci Ispanec Diyego Mendes razom z kilkoma tubilcyami virushili na vitrilnomu kanoe za dopomogoyu na Espanjolu Gubernator ostrova Nikolas de Ovando i Kaseres buv protivnikom Kolumba i usim sprobam pereshkodzhav vryatuvati jogo ta jogo lyudej Tim chasom Kolumbu dovelosya vraziti tubilciv shob zapobigti yihnomu napadu ta zavoyuvati yihnyu prihilnist Vin zrobiv ce pravilno peredbachivshi misyachne zatemnennya 29 lyutogo 1504 roku vikoristovuyuchi efemeridu nimeckogo astronoma Regiomontana U travni 1504 roku vidbulasya bitva mizh lyudmi virnimi Kolumbu i timi hto buv virnim bratam Porras pid chas yakogo vidbulas duel na mechah mizh Bartolomeo Kolumbom i Fransisko de Porras Bartolomeo peremig Fransisko ale vryatuvav jomu zhittya Takim chinom zakolot pripinivsya 29 chervnya nareshti pribula karavela vid gubernatora Espanjoli nadislana na prohannya Diyego Mendesom U cej chas v zhivih zalishalosya 110 uchasnikiv ekspediciyi z 147 yaki vidplivli z Ispaniyi z Kolumbom Cherez silnij zustrichnij viter karavela vitratila na zvorotnij shlyah do Espanjoli 45 dniv todi yak Diyego Mendes ranishe podolav cyu vidstan na kanoe za chotiri dni Blizko 38 zi 110 cholovikiv yaki vizhili virishili ne povertatis do Ispaniyi i zalishilisya na Espanjoli 11 veresnya 1504 roku Hristofor Kolumb i jogo sin Fernando virushili na ispanskij karaveli sho povertalas z Espanjoli do Ispaniyi na rivni z inshimi pasazhirami oplativshi pravo pidnyatis na bort Voni pribuli v Sanlukar de Barrameda 7 listopada a zvidti virushili do Sevilyi SpadshinaKolumb na kartini Karla fon Piloti XIX stolittya Zvistka pro vidkrittya Kolumbom novih zemel na zahodi Atlantiki sponukala nizku inshih yevropejskih derzhav sho pragnuli otrimati svoyu chastku potencijnogo pributku vid torgivli ta kolonizaciyi novih zemel takozh doluchitis do organizaciyi plavan cherez Atlantiku ta do sprob kolonizaciyi novovidkritih zemel Ce prizvelo do Kolumbovogo obminu masovij obmin tvarinami roslinami nadbannyami kulturi lyudskimi populyaciyami u tomu chisli rabami infekcijnimi zahvoryuvannyami ta ideyami mizh amerikanskoyu ta afro yevrazijskoyu pivkulyami ta aktivnogo rozvitku transatlantichnoyi torgivli Ci podiyi vpliv i naslidki yakih zberigayutsya doteper chasto vvazhayut pochatkom Novogo chasu Vzhe pislya pershogo plavannya na zahid Kolumb rozmirkovuvav nad tim shob ponevoliti tubilciv a pislya povernennya rozpoviv pro gotovnist tubilciv prijnyati hristiyanstvo Pid chas drugoyi podorozhi Kolumba stalasya velika sutichka mizh yevropejcyami ta korinnimi amerikancyami persha za dekilka stolit vidtodi yak yevropejski vikingi zalishili uzberezhzhya Ameriki 1503 roku ispanski monarhi zasnuvali indianski kongregaciyi poselennya priznacheni dlya pereselennya ta ekspluataciyi tubilciv Z pochatkom Dobi velikih geografichnih vidkrittiv sho pochalasya v XV stolitti yevropejci doslidzhuvali svit okeanom shukayuchi pevni torgovi tovari lyudej dlya ponevolennya a takozh torgovi miscya ta porti Najbilsh bazhanimi tovarami dlya torgivli buli zoloto sriblo ta pryanoshi Dlya katolickih monarhij Ispaniyi ta Portugaliyi podil vplivu zemli vidkritoyi Kolumbom stav neobhidnim shob uniknuti konfliktu Ce bulo virisheno zavdyaki vtruchannyu papi v 1494 roci koli Tordesilyaskij dogovir mav na meti rozdiliti svit mizh dvoma derzhavami Portugalci povinni buli otrimati vse za mezhami Yevropi na shid vid liniyi yaka prohodila v 270 lye na zahid vid ostroviv Zelenogo Misu Ispanci otrimali vse sho bulo na zahid vid ciyeyi liniyi teritoriyu yaka dosi bula majzhe povnistyu nevidomoyu i yak viyavilosya peredusim perevazhnu bilshist kontinentiv Ameriki ta ostroviv Tihogo okeanu 1500 roku portugalskij moreplavec Pedru Alvarish Kabral pribuv do tochki na shidnomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki z portugalskoyi storoni liniyi podilu Ce prizvede do portugalskoyi kolonizaciyi teritoriyi suchasnoyi Braziliyi U 1499 roci italijskij doslidnik Amerigo Vespuchchi brav uchast u podorozhi do zahidnogo svitu razom iz kolishnimi suputnikami Kolumba Alonso de Ohedoyu ta Huanom de la Kosa U svoyij Knizi privileyiv 1502 roku Kolumb nazvav Vest Indiyu Indias Occidentales Zahidna Indiya nazvavshi yiyi nevidomoyu vsomu svitu Piznishe togo zh roku vin zibrav informaciyu vid tubilnih meshkanciv Centralnoyi Ameriki yaka shozhe vkazuye na te sho vin usvidomiv sho znajshov novu zemlyu Vespuchchi yakij spochatku vslid za Kolumbom viriv sho toj dosyag Aziyi stverdzhuvav u listi 1503 roku do Lorenco di P yerfranchesko Medichi sho vin uzhe dva roki znav sho ci zemli ye novim nevidomim do togo kontinentom V listi do florentijskogo politika P yero Soderini nibito napisanomu Vespuchchi hocha jogo avtentichnist i bulo postavleno pid sumniv ta opublikovanomu blizko 1505 roku Amerigo stverdzhuye sho vin vpershe zdijsniv podorozh do amerikanskogo materika v 1497 roci za rik do togo yak Kolumb dosyag Pivdennoyi Ameriki pid chas svogo tretogo plavannya 1507 roku cherez rik pislya smerti Kolumba na karti nimeckogo kartografa Martina Valdzemyullera Novij Svit buv nazvanij Amerikoyu 1513 roku Valdzemyuller skasuvav ce najmenuvannya mabut pislya togo yak Sebastyan Kabot Bartolome de las Kasas i bagato istorikiv perekonlivo stverdzhuvali sho list Soderini buv falsifikaciyeyu Na svoyij novij karti Valdzemyuller poznachiv kontinent vidkritij Kolumbom Terra Incognita nevidoma zemlya VinoskiPiznishe Fernando nazivav sebe golovnoyu prichinoyu vidkrittya cih ostroviv Some have argued that Santangel a to avoid Spanish persecution aimed to open a channel to a safer place for fellow Jews to reside Kolumb zavzhdi zgaduvav jogo yak La Capitana Kapitan discovered 400 years earlier in Asia the concept of in terms of towards the with experimentation of suspended magnetic needles and the improved meridian determined by Shen s astronomical measurement of the distance between the polestar and true north This map is based on the premise that Columbus first landed at by to be the most likely location of first contact is the easternmost land touching the top edge of this image Two others thought they saw this light one independently from Columbus The strong winds and the fact that they were some 56 kilometres 35 mi from land indicate that this was unlikely from a native inhabitant fishing According to Triana saw something like a white sand cliff gleaming in the moonlight on the western horizon then another and a dark line of sand connecting them Columbus is said to have responded to Pinzon I give you five thousand maravedis as a present Renamed from Watling s Island in 1925 in the belief that it was Columbus s San Salvador Other candidates are the or At the time three major indigenous peoples populated the islands The Taino occupied the the Bahamas and the they can be subdivided into Classic Tainos who occupied and Puerto Rico Western Tainos who occupied and the Bahamian archipelago and the Eastern Tainos who occupied the Leeward Islands The other two peoples are the and in the and and the a Taino people and of central and western respectively these people are very simple as regards the use of arms as your Highnesses will see from the seven that I have caused to be taken unless your Highnesses should order them all to be brought to Castille or to be kept as captives on the same island for with fifty men they can all be subjugated and made to do what is required of them Columbus 1893 s 41 Torres govoriv na yidish i trohi arabskoyu ostannya vvazhalas materinskoyu usih mov The in that city commemorates the event A taster even tasted the food from each of his dishes before he ate to make sure it was not poisoned He was given his own footmen to open doors for him and to serve him at the table Columbus was even rewarded with his own coat of arms The word aji is still used in South American Spanish for chili peppers Omitted from this image Columbus returned to at the end of his second voyage before sailing back to Spain Officially known as the Santa Maria after the ship lost on the first voyage and also known as Capitana Flagship for its role in the expedition It was owned by Antonio Torres brother of the nurse to This was the first major battle between Europeans and Native Americans for five centuries when the Vikings had come to the Americas Tony Horwitz notes that this is the first recorded instance of sexuality between a European and Native American Cuneo wrote While I was in the boat I captured a very beautiful Carib woman whom the said Lord Admiral gave to me When I had taken her to my cabin she was naked as was their custom I was filled with a desire to take my pleasure with her and attempted to satisfy my desire She was unwilling and so treated me with her nails that I wished I had never begun But to cut a long story short I then took a piece of rope and whipped her soundly and she let forth such incredible screams that you would not have believed your ears Eventually we came to such terms I assure you that you would have thought that she had been brought up in a school for whores Amerigo Vespuchchi buv partnerom Berardi Berardi zahvoriv u grudni i zapisav sho Kolumb vse she vinen jomu 180 000 za jogo vnesok Vin takozh zalishiv pid opiku admirala yakogo vin nazivav vasha svitlist hocha nevidomo sho z neyu stalos The hawk s bells were to be filled with gold every three months Based on Bartolome de las Casas account the required quarterly weight was about the equivalent of 400 in 2021 currency Trinidad was inhabited by both speaking and speaking groups PrimitkiNash Gary B Red White and Black The Peoples of Early North America Los Angeles 2015 Chapter 1 p 18 Morison 1991 s 25 26 33 383 Wahlgren Erik 1986 The Vikings and America New York Thames and Hudson ISBN 0 500 02109 0 Curran James Watson 1939 Here was Vinland The Great Lakes Region of America angl Sault Ste Marie Ontario Sault Daily Star s 207 Weaver Jace 2011 The red atlantic American Indian Quarterly s 418 463 477 Jeakle Will 11 zhovtnya 2020 Six Things You Didn t Know About Christopher Columbus Forbes angl Procitovano 14 zhovtnya 2020 Jensen De Ladickmar 1992 Renaissance Europe 2nd ed p 341 Morison 1991 s 34 58 63 64 Columbus 1893 s 20 Marco Polo et le Livre des Merveilles ISBN 978 2 35404 007 9 p 37 Hannam James 18 travnya 2010 Science Versus Christianity Patheos com angl Procitovano 5 veresnya 2020 Boller Paul F 1995 Not So Popular Myths about America from Columbus to Clinton New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 509186 1 Russell Jeffrey Burton 1991 Inventing the Flat Earth Columbus and modern historians Praeger New York Westport London 1991 Zinn 2003 s 2 Sagan Carl Cosmos the mean circumference of the Earth is 40 041 km about 22 000 nautical miles or 25 000 miles Morison 1991 s 65 Dyson 1991 s 67 68 Morison 1991 s 68 Morison 1991 s 59 Morison 1991 s 157 Morison 1991 s 132 Morison 1991 s 314 Morison 1991 s 198 199 Morison 1991 s 68 70 Dyson 1991 s 84 Murphy ta Coye 2013 s 34 38 Durant Will Durant Ariel 1957 The Story of Civilization Vol VI The Reformation New York Simon amp Schuster ISBN 0 671 61050 3 p 260 Dyson 1991 s 92 Phillips ta Phillips 1992 s 131 32 Kritzler Edward 2008 Jewish Pirates of the Caribbean How a Generation of Swashbuckling Jews Carved Out an Empire in the New World in Their Quest for Treasure Religious Freedom and Revenge vid First New York s 13 16 ISBN 9780385513982 OCLC 191922741 Stuart Isabella of Castile The First Renaissance Queen 2004 p 295 Dyson 1991 s 102 The Nina amp Pinta British Virgin Islands The Columbus Foundation Arhiv originalu za 26 May 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2013 Phillips Jr ta Phillips 1992 s 145 Tharoor Shashi 8 grudnya 2014 Trying to discover India Outlook India Procitovano 25 zhovtnya 2016 Columbus 1893 s 19 Columbus 1893 s 19 20 Columbus 1893 s 20 22 Phillips Jr ta Phillips 1992 s 147 Review by Carla Rahn Phillips Renaissance Quarterly Vol 44 No 3 Autumn 1991 pp 572 574 The Diario of Christopher Columbus s First Voyage to America 1492 93 Abstracted by Fray Bartolome de Las Casas by Oliver Dunn James E Kelley Jr Sivin Nathan 1984 Why the Scientific Revolution Did Not Take Place in China Or Didn t It in Transformation and Tradition in the Sciences Essays in Honor of I Bernard Cohen 531 555 ed Everett Mendelsohn Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 52485 7 Vol III p 22 Pickering Keith A August 1994 Columbus s Plana landfall Evidence for the Plana Cays as Columbus s San Salvador PDF DIO the International Journal of Scientific History 4 1 13 32 Procitovano 16 bereznya 2009 Morison 1991 s 228 Nicholls Steve 2009 Paradise Found Nature in America at the Time of Discovery Chicago University of Chicago Press s 103 104 ISBN 978 0 226 58340 2 Morison 1991 s 223 225 Columbus 1893 s 35 Morison 1991 s 226 Columbus 1893 s 36 Clements R Markham ed A People s History Of The United States 1492 Present HarperCollins 2001 p 2 Bergreen 2011 s 99 William D Phillips Jr Columbus Christopher in David Buisseret ed The Oxford Companion to World Exploration Oxford Oxford University Press online edition 2012 Robert H Fuson ed The Log of Christopher Columbus Tab Books 1992 International Marine Publishing ISBN 0 87742 316 4 Hoxie Frederick 1996 Encyclopedia of North American Indians Boston Houghton Mifflin Co s 568 ISBN 978 0 395 66921 1 Herbst Philip 1997 The Color of Words An Encyclopaedic Dictionary of Ethnic Bias in the United States Intercultural Press s 116 ISBN 978 1 877864 97 1 Procitovano 28 lyutogo 2016 Wilton David 2004 Word Myths Debunking Linguistic Urban Legends Oxford University Press s 164 165 ISBN 978 0 19 517284 3 Morison 1991 s 381 Rouse Irving 1992 The Tainos Rise and Decline of the People Who Greeted Columbus Yale University Press ISBN 0 300 05696 6 Zinn 2003 Morison 1991 s 145 Maclean Frances January 2008 The Lost Fort of Columbus Smithsonian Magazine Procitovano 24 sichnya 2008 Fuson Robert The Log of Christopher Columbus Camden International Marine 1987 173 Yewell John Chris Dodge 1992 Confronting Columbus An Anthology Jefferson NC McFarland amp Company s 33 ISBN 978 0 89950 696 8 Procitovano 28 lyutogo 2016 Columbus 1893 s 159 60 Oliver Dunn and James Kelly The Diario of Christopher Columbus s First Voyage to America London University of Oklahoma Press 333 343 Morison 1991 s 315 Morison 1991 s 313 14 Catz Rebecca 1 sichnya 1990 Columbus in the Azores Portuguese Studies 6 17 23 JSTOR 41104900 Turner 2004 p 11 Fernandez Armesto 2007 s 54 Columbus Christopher 2006 Letter of Christopher Columbus to Luis de St Angel on his first voyage to America 1492 PDF National Humanities Center Procitovano 27 veresnya 2020 Zinn 2003 s 3 Morison 1991 s 383 Diffie Bailey Wallys 1977 Foundations of the Portuguese Empire 1415 1580 Minneapolis University of Minnesota Press s 173 ISBN 0 8166 0782 6 OCLC 3488742 Parise Agustin 2017 Ownership Paradigms in American Civil Law Jurisdictions Manifestations of the Shifts in the Legislation of Louisiana Chile and Argentina 16th 20th Centuries Brill s 68 ISBN 9789004338203 Procitovano 11 veresnya 2020 Morison 1991 s 498 501 Bergreen 2011 s 128 Morison 1991 s 391 Pickering Keith A archived from the original 1997 Accessed 21 May 2012 Morison 1991 s 414 Morison 1991 s 417 Morison 1991 s 422 Phillips ta Phillips 1992 s 197 98 Horwitz Tony 2008 A Voyage Long and Strange Rediscovering the New World vid 1st New York Henry Holt and Co s 69 ISBN 978 0 8050 7603 5 OCLC 180989602 Cohen J M 1969 The Four Voyages of Christopher Columbus NY Penguin s 139 ISBN 978 0 14 044217 5 Phillips ta Phillips 1992 s 197 Morison 1991 s 423 Morison 1991 s 424 Morison 1991 s 426 27 Morison 1991 s 428 Colon Fernando 1976 61 How the Admiral Completed the Conquest of Espanola and What He Did to Make It Yield Revenue The Life of the Admiral Christopher Columbus by His Son Ferdinand Folio Society Procitovano 16 zhovtnya 2019 Horwitz 2008 s 70 Lane Kris 8 zhovtnya 2015 Five myths about Christopher Columbus The Washington Post angl Procitovano 4 serpnya 2018 Austin Alchon Suzanne 2003 A Pest in the Land New World Epidemics in a Global Perspective University of New Mexico Press s 62 ISBN 978 0 8263 2871 7 Procitovano 28 lyutogo 2016 Alfred W Crosby The Columbian Exchange Westport 1972 pp 39 45 47 Cook Noble David 1998 Born to Die Disease and the New World Conquest Cambridge Cambridge University Press s 202 Morison 1991 s 482 85 Dyson 1991 s 183 190 Montague Peter Celebrating Columbus Day The Ecologist Dec 1999 468 470 SIRS Issues Researcher Web 22 Feb 2016 Fernandez Armesto 2007 s 54 55 Arciniegas German 1955 Amerigo and the New World The Life and Times of Amerigo Vespucci New York Alfred A Knopf s 98 102 ISBN 0 374 90280 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka 1881 Life and voyages of Columbus v 1 2 angl T 1 s 52 15 in 1881 2021 Inflation Calculator angl U S Official Inflation Data Alioth Finance Procitovano 26 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Delaney Carol 2011 Columbus and the Quest for Jerusalem Simon and Schuster s 162 Koning Hans Columbus His Enterprise Exploding the Myth New York Monthly Review Press 1976 83 83 Deagan Kathleen A Cruxent Jose Maria 2008 Columbus s Outpost Among the Tainos Spain and America at La Isabela 1493 1498 angl New Haven CT Yale University Press s 62 ISBN 978 0 300 13389 9 Stannard David E 1993 American Holocaust The Conquest of the New World Oxford University Press s 69 ISBN 978 0 19 508557 0 Procitovano 21 listopada 2018 Stannard David E 1993 American Holocaust The Conquest of the New World Oxford University Press s 70 ISBN 978 0 19 508557 0 Procitovano 1 travnya 2015 Olson Julius E and Edward G Bourne editors The Northmen Columbus and Cabot 985 1503 in The Voyages of the Northmen The Voyages of Columbus and of John Cabot New York Charles Scribner s Sons 1906 pp 369 383 Morison 1991 s 497 Morison 1991 s 498 499 Morison 1991 s 500 501 Morison Samuel Eliot 1963 Journals amp Other Documents on the Life amp Voyages of Christopher Columbus New York The Heritage Press pp 262 263 Thacher John Boyd 1903 Christopher Columbus his life his work his remains as revealed by original printed and manuscript records together with an essay on Peter Martyr of Anghera and Bartolome De Las Casas the first Historians of America New York G P Putnam s Sons pp 379 380 Weare G E 1897 Cabot s Discovery of North America London p 116 Croxton Derek 2007 The Cabot Dilemma John Cabot s 1497 Voyage amp the Limits of Historiography Essays in History Archived from the original on October 31 2020 Retrieved November 23 2021 via University of Virginia Minster Christopher June 21 2018 The Third Voyage of Christopher Columbus ThoughtCo Retrieved November 24 2021 Bergreen 2011 s 234 Bergreen 2011 s 235 Joseph 1838 s 124 Joseph 1838 s 125 Morison 1991 s 547 Bergreen 2011 s 236 Joseph 1838 s 126 Bergreen 2011 s 239 40 Bergreen 2011 s 249 Bergreen 2011 s 240 243 Morison 1991 p 557 Tyson Neil deGrasse 2014 2007 Death By Black Hole And Other Cosmic Quandaries 1st ed New York W W Norton p 52 ISBN 978 0 393 06224 3 OCLC 70265574 Bergreen 2011 p 258 Christopher Columbus Voyage on Tripline www tripline net Procitovano 14 bereznya 2023 Las Casas Bartolome History of the Indies Trans Andree M Collard New York Evanston and London Harper amp Row 1971 Book 1 Ch 112 pp 59 60 Bergreen 2011 pp 284 85 Varela Consuelo Aguirre Isabel 2006 La venta de esclavos The sale of slaves La caida de Cristobal Colon el juicio de Bobadilla The fall of Christopher Columbus the Bobadilla trial in Spanish Marcial Pons Historia pp 111 118 ISBN 978 84 96467 28 6 Stone Edward T 1975 Columbus and Genocide American Heritage Vol 26 no 6 American Heritage Publishing Company Keith A Pickering The Third Voyage of Columbus 1498 1500 Archived from the original on September 26 2011 Noble David Cook Nicolas de Ovando in Encyclopedia of Latin American History and Culture vol 4 p 254 New York Charles Scribner s Sons 1996 Diffie Bailey W Winius George D 1977 Foundations of the Portuguese Empire 1415 1850 Europe and the World in the Age of Expansion Vol 1 pp 176 177 ISBN 978 0 8166 0850 8 Bergreen 2011 p 274 Bergreen 2011 p 278 Bergreen 2011 p 276 Bergreen 2011 pp 276 77 Bergreen 2011 p 280 Bergreen 2011 p 286 Bergreen 2011 p 281 Bergreen 2011 p 282 Bergreen 2011 p 283 Bergreen 2011 pp 283 84 Bergreen 2011 p 286 Morison 1991 p 576 Bergreen 2011 p 287 Dugard 2005 pp 149 50 Colombo Cristoforo Curtis William Eleroy 1894 The Authentic Letters of Columbus Field Columbian Museum p 128 Columbus Christopher Curtis William Eleroy 1894 The authentic letters of Columbus Field Columbia Museum p 129 Bergreen 2011 pp 298 99 Bergreen 2011 p 299 Bergreen 2011 pp 288 89 302 3 Dugard 2005 pp 130 31 Bergreen 2011 p 304 Morison 1991 pp 595 96 Bergreen 2011 pp 304 5 Bergreen 2011 p 306 Bergreen 2011 p 307 Sale Kirkpatrick 1991 1990 The Conquest of Paradise Christopher Columbus and the Columbian Legacy New York Plume pp 204 209 ISBN 0 452 26669 6 OCLC 23940970 Morison 1991 p 617 Bergreen 2011 p 330 Bergreen 2011 p 332 Morison 1991 pp 653 654 Morison Samuel Eliot Christopher Columbus Mariner 1955 pp 184 192 Mills Keneth and Taylor William B Colonial Spanish America A Documentary History p 36 SR Books 1998 ISBN 0 8420 2573 1 Columbus Christopher 2006 Letter of Christopher Columbus to Luis de St Angel on his first voyage to America 1492 National Humanities Center Phillips amp Phillips 1992 pp 197 98 Mumford Jeremy Ravi 6 listopada 2012 Vertical Empire The General Resettlement of Indians in the Colonial Andes angl Duke University Press ISBN 978 0 8223 5310 2 Parise Agustin 2017 Ownership Paradigms in American Civil Law Jurisdictions Manifestations of the Shifts in the Legislation of Louisiana Chile and Argentina 16th 20th Centuries Brill p 68 ISBN 9789004338203 Cabral Discovers Brazil History Today www historytoday com Procitovano 2 kvitnya 2023 Internet Archive Louis Andre 1976 The discovery of South America and the Andalusian voyages Chicago Published for the Newberry Library by the University of Chicago Press ISBN 978 0 226 85609 4 Internet Archive Kirkpatrick 1991 The conquest of paradise Christopher Columbus and the Columbian legacy New York Plume ISBN 978 0 452 26669 8 Fernandez Armesto 2007 p 73 Davidson M H 1997 Columbus Then and Now A Life Re examined Norman University of Oklahoma Press p 417 Internet Archive Samuel Eliot 1974 The European discovery of America the southern voyages A D 1492 1616 New York Oxford University Press Morison 1991 p 669 Lawless Jill November 7 2017 Oldest map to use word America up for sale News and Record Associated Press Fernandez Armesto 2007 pp 143 44 186 87 DzherelaBergreen Lawrence 2011 Columbus The Four Voyages 1493 1504 Penguin Group US ISBN 978 1101544327 Columbus Christopher 1893 Markham Clements R red The Journal of Christopher Columbus During His First Voyage 1492 93 and Documents Relating to the Voyages of John Cabot and Gaspar Corte Real et al London Hakluyt Society Dugard Martin 2005 The Last Voyage of Columbus Being the Epic Tale of the Great Captain s Fourth Expedition Including Accounts of Swordfight Mutiny Shipwreck Gold War Hurricane and Discovery angl Little Brown ISBN 978 0 7595 1378 5 Dyson John 1991 Columbus For Gold God and Glory Madison Press Books ISBN 978 0 670 83725 0 Fernandez Armesto Felipe 2007 Amerigo The Man Who Gave His Name to America angl New York Random House ISBN 978 1 4000 6281 2 Joseph Edward Lanzar 1838 History of Trinidad A K Newman amp Co Morison Samuel Eliot 1991 Admiral of the Ocean Sea A Life of Christopher Columbus Boston MA Little Brown ISBN 978 0316584784 OCLC 559825317 Murphy Patrick J Coye Ray W 2013 Mutiny and Its Bounty Leadership Lessons from the Age of Discovery New Haven CT Yale University Press ISBN 978 0 300 17028 3 Phillips William D Jr Phillips Carla Rahn 1992 The Worlds of Christopher Columbus Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 978 0 521 35097 6 Zinn Howard 2003 A People s History of the United States New York HarperCollins ISBN 978 0 06 052837 9