Ніколас де Овандо-і-Касерес (1451, Бросас — 29 травня 1511, Мадрид) — іспанський конкістадор, губернатор Еспаньйоли (1502—1509). Лицар ордена Алькантара. Відомий завдяки своїй жорстокості по відношенню до корінних жителів острова — індіанців-таїно.
Ніколас де Овандо-і-Касерес Nicolás de Ovando y Cáceres | |||
Герб Ніколаса де Овандо і Касерес | |||
| |||
---|---|---|---|
1502 — 1509 | |||
Попередник: | Франсіско де Бобаділья | ||
Наступник: | Дієго Колумб | ||
Народження: | 1460 Бросас, Естремадура, Леонське королівство, Кастильська Корона | ||
Смерть: | 29 травня 1511 Мадрид, Кастильська корона | ||
Країна: | Іспанія | ||
Батько: | Дієго Фернандес де Касерес і Овандо | ||
Мати: | Ізабель Флорес де Лас Верілльяс | ||
Нагороди: | Головний командор Ордену Алькантари | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Другий син знатного іспанського ідальго Дієго Фернандеса де Касереса і Овандо, сеньйора дель Алькасар-В'єхо, і його першої дружини Ізабелли де Лас Флорес Варільяс (далекої родички Кортеса). Його старший брат Дієго де Касерес і Овандо, став сеньйором дель Алькасар-В'єхо.
Ніколас де Овандо став командором ордену Алькантара. Цей лицарський орден був створений у 1156 році й брав участь у боротьбі з маврами в Іспанії.
Користувався прихильністю і підтримкою короля Фенандо Арагонського та королеви Ізабелли Кастільської. У відповідь на скарги адмірала Христофора Колумба та інших осіб на Франсіско де Бобаділью, іспанські монархи, 3 вересня 1501 року, призначили Ніколаса де Овандо третім губернатором і капітан-генералом Індій.
13 лютого 1502 року відплив з Іспанії у Вест-Індію з флотом у тридцять кораблів. Це була найбільша ескадра, яка була направлена у Новий світ з моменту його відкриття. На кораблях перебувало 2 500 іспанських колоністів. Іспанська корона прагнула зміцнити і розширити політичний, релігійний та адміністративний вплив у регіоні.
Після прибуття на острів, Ніколас де Овандо і його підлеглі придушили останні осередки невдоволення місцевих індіанців. У 1503 році новий іспанський губернатор, з великим військовим загоном (70 кавалеристів і 300 піхотинців) прибув з візитом в область Хагаруа. Місцева володарка, каси́ка Анакаона, влаштувала на честь гостей велике свято. За сигналом губернатора іспанські солдати оточили будинок і взяли в полон Анакаону та 80 інших касиків. Індіанські вожді були спалені живцем. Через три місяці Анакаона була повішена.
У тому ж році Ніколаса де Овандо організував каральну експедицію в область Ігуей. Повсталі індіанці під керівництвом касика Котубано захопили форт Хігуей і перебили іспанський гарнізон. Іспанський загін, під керівництвом лейтенантів Хуана Понсе де Леона і , чисельністю 300—400 вояків, і за участі загонів з підкорених індіанців, за дев'ять місяців повністю захопив область Ігуей у східній частині острова. Касик Котубано втік на сусідній острів Саона, але був схоплений іспанцями, доправлений у Санто-Домінго, де його стратили.
Адміністрація Овандо сумно відома своєю жорстокістю по відношенню до індіанців-таїно. Коли іспанці прибули на Гаїті в 1492 році, корінне населення налічувало близько півмільйона осіб. За переписом 1507 року, після вбивств, поневолення і хвороб, воно зменшилося до 60 000 осіб. В 1501 році, за розпорядженням Овандо, на Гаїті були доставлені перші африканські раби. Більшість рабів використовувалася для важкої праці на плантаціях цукрової тростини.
Заснував декілька міст на острові, у тому числі: Асуан-де-Компостела, Санта-Марія-де-ла-Вера-Пас, Сальвален-де-Ігуей, Пуерто-Плата, Санта-Крус-дель-Сейба.
Також сприяв розвитку на Еспаньйолі гірничодобувної промисловості та вирощування цукрової тростини, а також ввезення рослин з Канарських островів. Ніколас де Овандо відновив на Гаїті систему розподілу, яку свого часу ввів Христофор Колумб. Згідно неї, кожен іспанський колоніст отримував у володіння певну територію разом з корінним населенням, яке він міг використовувати на свій розсуд. Індіанці-таїно використовувалися як домашні слуги, працювали на цукрових плантаціях і тисячами гинули на золотих копальнях.
Брав участь у подальшій колонізації островів Карибського моря. За його наказом конкістадор Андрес Моралес склав першу мапу Еспаньйоли.
У 1506 році Себастьян де Окампо був відправлений на Кубу, щоб пересвідчитися, що це острів чи частина материка. У 1508 році капітан Хуан Понсе де Леон, з загоном у 50 осіб, захопив острів Сан-Хуан (нині Пуерто-Рико).
У 1509 році, через жорстоке поводження з індіанцями-таїно, іспанський король Фердинанд Католик відкликав Ніколаса де Овандо в Іспанію. Новим губернатором Еспаньйоли був призначений Дієго Колумб, син славетного адмірала.
Овандо був призначений головним командором ордена Алькантара. 29 травня 1511 року помер на засіданні ордена в Мадриді. Він був похований у церкві Сан-Беніто в Алькантарі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
Посилання
- LAMB, Úrsula: Frey Nicolás de Ovando, gobernador de las Indias. Madrid, CSIC, 1956. (ісп.)
- MAYORALGO Y LODO, José Miguel: La Casa de Ovando. (Estudio Histórico-Genealógico). Cáceres, Real Academia de Extremadura, 1991. (ісп.)
- Хосефина Олива де Коль «Сопротивление индейцев испанским конкистадорам», Москва, Изд-во «Прогресс», 1988 г. (рос.)
- Nicolás de Ovando [ 4 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikolas de Ovando i Kaseres 1451 Brosas 29 travnya 1511 Madrid ispanskij konkistador gubernator Espanjoli 1502 1509 Licar ordena Alkantara Vidomij zavdyaki svoyij zhorstokosti po vidnoshennyu do korinnih zhiteliv ostrova indianciv tayino Nikolas de Ovando i Kaseres Nicolas de Ovando y CaceresNikolas de Ovando i KaseresGerb Nikolasa de Ovando i KaseresPrapor 3 j gubernator Espanjoli i kapitan general Indij1502 1509Poperednik Fransisko de BobadilyaNastupnik Diyego Kolumb Narodzhennya 1460 1460 Brosas Estremadura Leonske korolivstvo Kastilska KoronaSmert 29 travnya 1511 1511 05 29 Madrid Kastilska koronaKrayina IspaniyaBatko Diyego Fernandes de Kaseres i OvandoMati Izabel Flores de Las VerillyasNagorodi Golovnij komandor Ordenu Alkantari Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaDrugij sin znatnogo ispanskogo idalgo Diyego Fernandesa de Kaseresa i Ovando senjora del Alkasar V yeho i jogo pershoyi druzhini Izabelli de Las Flores Varilyas dalekoyi rodichki Kortesa Jogo starshij brat Diyego de Kaseres i Ovando stav senjorom del Alkasar V yeho Nikolas de Ovando stav komandorom ordenu Alkantara Cej licarskij orden buv stvorenij u 1156 roci j brav uchast u borotbi z mavrami v Ispaniyi Koristuvavsya prihilnistyu i pidtrimkoyu korolya Fenando Aragonskogo ta korolevi Izabelli Kastilskoyi U vidpovid na skargi admirala Hristofora Kolumba ta inshih osib na Fransisko de Bobadilyu ispanski monarhi 3 veresnya 1501 roku priznachili Nikolasa de Ovando tretim gubernatorom i kapitan generalom Indij 13 lyutogo 1502 roku vidpliv z Ispaniyi u Vest Indiyu z flotom u tridcyat korabliv Ce bula najbilsha eskadra yaka bula napravlena u Novij svit z momentu jogo vidkrittya Na korablyah perebuvalo 2 500 ispanskih kolonistiv Ispanska korona pragnula zmicniti i rozshiriti politichnij religijnij ta administrativnij vpliv u regioni Pislya pributtya na ostriv Nikolas de Ovando i jogo pidlegli pridushili ostanni oseredki nevdovolennya miscevih indianciv U 1503 roci novij ispanskij gubernator z velikim vijskovim zagonom 70 kavaleristiv i 300 pihotinciv pribuv z vizitom v oblast Hagarua Misceva volodarka kasi ka Anakaona vlashtuvala na chest gostej velike svyato Za signalom gubernatora ispanski soldati otochili budinok i vzyali v polon Anakaonu ta 80 inshih kasikiv Indianski vozhdi buli spaleni zhivcem Cherez tri misyaci Anakaona bula povishena U tomu zh roci Nikolasa de Ovando organizuvav karalnu ekspediciyu v oblast Iguej Povstali indianci pid kerivnictvom kasika Kotubano zahopili fort Higuej i perebili ispanskij garnizon Ispanskij zagin pid kerivnictvom lejtenantiv Huana Ponse de Leona i chiselnistyu 300 400 voyakiv i za uchasti zagoniv z pidkorenih indianciv za dev yat misyaciv povnistyu zahopiv oblast Iguej u shidnij chastini ostrova Kasik Kotubano vtik na susidnij ostriv Saona ale buv shoplenij ispancyami dopravlenij u Santo Domingo de jogo stratili Administraciya Ovando sumno vidoma svoyeyu zhorstokistyu po vidnoshennyu do indianciv tayino Koli ispanci pribuli na Gayiti v 1492 roci korinne naselennya nalichuvalo blizko pivmiljona osib Za perepisom 1507 roku pislya vbivstv ponevolennya i hvorob vono zmenshilosya do 60 000 osib V 1501 roci za rozporyadzhennyam Ovando na Gayiti buli dostavleni pershi afrikanski rabi Bilshist rabiv vikoristovuvalasya dlya vazhkoyi praci na plantaciyah cukrovoyi trostini Zasnuvav dekilka mist na ostrovi u tomu chisli Asuan de Kompostela Santa Mariya de la Vera Pas Salvalen de Iguej Puerto Plata Santa Krus del Sejba Takozh spriyav rozvitku na Espanjoli girnichodobuvnoyi promislovosti ta viroshuvannya cukrovoyi trostini a takozh vvezennya roslin z Kanarskih ostroviv Nikolas de Ovando vidnoviv na Gayiti sistemu rozpodilu yaku svogo chasu vviv Hristofor Kolumb Zgidno neyi kozhen ispanskij kolonist otrimuvav u volodinnya pevnu teritoriyu razom z korinnim naselennyam yake vin mig vikoristovuvati na svij rozsud Indianci tayino vikoristovuvalisya yak domashni slugi pracyuvali na cukrovih plantaciyah i tisyachami ginuli na zolotih kopalnyah Brav uchast u podalshij kolonizaciyi ostroviv Karibskogo morya Za jogo nakazom konkistador Andres Morales sklav pershu mapu Espanjoli U 1506 roci Sebastyan de Okampo buv vidpravlenij na Kubu shob peresvidchitisya sho ce ostriv chi chastina materika U 1508 roci kapitan Huan Ponse de Leon z zagonom u 50 osib zahopiv ostriv San Huan nini Puerto Riko U 1509 roci cherez zhorstoke povodzhennya z indiancyami tayino ispanskij korol Ferdinand Katolik vidklikav Nikolasa de Ovando v Ispaniyu Novim gubernatorom Espanjoli buv priznachenij Diyego Kolumb sin slavetnogo admirala Ovando buv priznachenij golovnim komandorom ordena Alkantara 29 travnya 1511 roku pomer na zasidanni ordena v Madridi Vin buv pohovanij u cerkvi San Benito v Alkantari Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 11 grudnya 2016 PosilannyaLAMB Ursula Frey Nicolas de Ovando gobernador de las Indias Madrid CSIC 1956 isp MAYORALGO Y LODO Jose Miguel La Casa de Ovando Estudio Historico Genealogico Caceres Real Academia de Extremadura 1991 isp Hosefina Oliva de Kol Soprotivlenie indejcev ispanskim konkistadoram Moskva Izd vo Progress 1988 g ISBN 5 01 001087 9 ros Nicolas de Ovando 4 grudnya 2015 u Wayback Machine angl