Родріго де Бастідас (ісп. Rodrigo de Bastidas; 1465 — 1527) — іспанський конкістадор і дослідник, який наніс на карту північне узбережжя Південної Америки, відкрив Панаму та заснував місто Санта-Марта.
Родріго де Бастідас | |
---|---|
ісп. Rodrigo de Bastidas | |
Народився | 1475[2] Севілья, Кастильська Корона |
Помер | 28 липня 1527[1] Сантьяго-де-Куба, Іспанська імперія, Іспанія |
Поховання | d |
Країна | Кастилія і Леон |
Діяльність | мандрівник-дослідник, конкістадор |
Роки активності | з 1496 |
Діти | d |
|
Особисте життя
Родріго де Бастідас був заможним купцем і мореплавцем з міста поблизу Севільї. Через помилку історика , Бастідаса досі іноді неправильно представляють як нотаріуса. Він народився близько 1465 року та одружився з Ізабель Родрігес де Ромера приблизно до 1500 року.
Дослідження
Після плавання з Христофором Колумбом під час його другої подорожі до Нового Світу в 1493 році, Де Бастідас звернувся до іспанської корони з проханням дозволити його власну експедицію, яка мала фінансуватися повністю за його власні гроші. В обмін на надання Де Бастідасу права досліджувати різні території в Новому Світі, Корона вимагала від нього четвертої частини чистого прибутку, який він отримає. Католицькі королі, Ізабелла Кастильська та Фединанд Арагонський видали грамоту, яка досі зберігається в Національному архіві Іспанії. Родріго відплив до Нового Світу з Кадіса в жовтні 1500 року на двох кораблях; San Antón та Santa Maria de Gracia. У цій подорожі його супроводжували Хуан де ла Коса та Васко Нуньєс де Бальбоа .
На північному узбережжі Південної Америки він відплив на захід від мису Вела (сучасна Колумбія), намагаючись дослідити берегову лінію Карибського басейну. Він відкрив гирло річки, яку назвав Магдалена, і затоку Ураба. Він досяг Панами, але тут йому довелося припинити свої дослідження. Він визнаний першим європейцем, який пред'явив права на цю частину перешийка, і, отже, йому приписують відкриття Панами, яка включає регіон Сан-Блас, де проживає корінне населення куна. Однак поганий стан його кораблів, викликаний корабельними деревоточцями, що сильно пошкодили дерев'яні корпуси його суден, змусив його повернути назад і вирушити до Санто-Домінго для проведення ремонту. Попри неодноразові ремонти, кораблі зрештою затонули в порту Якарагуа. Де Бастідас був змушений повернутися сухопутним шляхом до Санто-Домінго, по дорозі обмінюючи дрібнички на їжу та припаси у тубільців таїно. Після прибуття в Санто-Домінго губернатор Франциско де Бобаділья заарештував його і відправив назад до Іспанії за нібито торгівлю з корінним населенням без дозволу. Іспанська корона зняла з нього звинувачення і винагородила пенсією. Він повернувся до Санто-Домінго зі своєю родиною і став «багатим на велику рогату худобу, володіючи стадом у 8000 голів». У 1504 році він здійснив ще одну експедицію до Терра Ферме, захопивши 600 рабів для продажу на Еспаньйолі.
Заснування Санта-Марти
У 1520 році Бастідасу надано , але проти цього виступив Дієго Колумб, і Де Бастідас відмовився від гранту. Натомість він отримав дозвіл використовувати регіон від Кабо-де-ла-Вела на захід до річки Магдалена; однак ця експедиція була відкладена на кілька років. У 1524 році він повернувся до Нового Світу і заснував місто Санта-Марта на карибському узбережжі Колумбії. Місто було засноване в день святої Марти (29 липня).
Смерть
Під час подорожі до внутрішніх районів і територій Бонда і Бондігуа в сучасній Колумбії він продав значну кількість золота. Де Бастідас вів політику, яка забороняла його військам жорстоко використовувати корінне населення або грабувати його майно. Його війська, багато з яких вирушили на пригоди в надії отримати золото, попросили у Де Бастідаса частку. Він відмовився поділитися ним зі своїми людьми, сказавши, що золото йому потрібно, щоб допомогти покрити витрати на колонію. Відмова де Бастідаса поділитися здобутим ним золотом сильно розлютила деяких його людей, серед яких був його лейтенант Віллафуерте, який очолював змову приблизно з п'ятдесяти осіб, щоб убити Де Бастідаса. Одного разу вночі, коли Бастідас спав, на нього напали й завдали п'ять ножових поранень. Він зміг закричати, і його люди кинулися йому на допомогу. Хоча був важко поранений, він помер не відразу.
Через відсутність відповідних медичних закладів у Санта-Марті Бастідас намагався допливти до Санто-Домінго, але погана погода змусила його причалити на Кубі, де він помер від отриманих травм. Пізніше його єдиний син, архієпископ , переніс його останки до Санто-Домінго, де він похований разом із дружиною та сином у соборі Санта-Марія-ла-Менор, найстарішому соборі в Америці.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/b/bastidas.htm
- (ісп.) Biografía Rodrigo de Bastidas
- Morison, 1974, с. 198—199.
- Vigneras, 1976, с. 99.
- Romoli, 1953, с. 365.
- Charles Loftus Grant Anderson (1911), Old Panama and Castilla del Oro, Press of the Sudwarth Company
- Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 134, 138, 225.
- Andagoya, Pascual de. Narrative of the Proceedings of Pedrarias Davila. The Hakluyt Society. с. 81. Процитовано 21 червня 2019.
Подальше читання
- Harris, Lewis D. (1984). Rodrigo de Bastidas and the Discovery of Panama. Geographical Review. 74 (2): 170—182. doi:10.2307/214098. JSTOR 214098.
- Morison, Samuel Eliot (1974). The European Discovery of America, The Southern Voyages. New York. ISBN .
- Romoli, Katheen (1953). Balboa of Darien, Discoverer of the Pacific. Doubleday and Company.
- Sauer, Carl Ortwin (1966). The Early Spanish Main. University of California.
- Vigneras, Louis-André (1976). The Discovery of South America and the Andalusian Voyages. Chicago: University of Chicago Press. ISBN .
Посилання
- Ruiz, Bruce C. Rodrigo de Bastidas (1460 - 1527). Historic Panamá La Conquista & Exploración. Процитовано 12 лютого 2016.
- The Inscriptions at the Panama-Pacific International Exposition. San Francisco, 1915.
- «Genealogías hispanas» on Gure Arbasoak.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rodrigo de Bastidas isp Rodrigo de Bastidas 1465 1527 ispanskij konkistador i doslidnik yakij nanis na kartu pivnichne uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki vidkriv Panamu ta zasnuvav misto Santa Marta Rodrigo de Bastidasisp Rodrigo de BastidasNarodivsya1475 2 Sevilya Kastilska KoronaPomer28 lipnya 1527 1527 07 28 1 Santyago de Kuba Ispanska imperiya IspaniyaPohovannyadKrayina Kastiliya i LeonDiyalnistmandrivnik doslidnik konkistadorRoki aktivnostiz 1496Ditid Mediafajli u VikishovishiOsobiste zhittyaRodrigo de Bastidas buv zamozhnim kupcem i moreplavcem z mista poblizu Sevilyi Cherez pomilku istorika Bastidasa dosi inodi nepravilno predstavlyayut yak notariusa Vin narodivsya blizko 1465 roku ta odruzhivsya z Izabel Rodriges de Romera priblizno do 1500 roku DoslidzhennyaPislya plavannya z Hristoforom Kolumbom pid chas jogo drugoyi podorozhi do Novogo Svitu v 1493 roci De Bastidas zvernuvsya do ispanskoyi koroni z prohannyam dozvoliti jogo vlasnu ekspediciyu yaka mala finansuvatisya povnistyu za jogo vlasni groshi V obmin na nadannya De Bastidasu prava doslidzhuvati rizni teritoriyi v Novomu Sviti Korona vimagala vid nogo chetvertoyi chastini chistogo pributku yakij vin otrimaye Katolicki koroli Izabella Kastilska ta Fedinand Aragonskij vidali gramotu yaka dosi zberigayetsya v Nacionalnomu arhivi Ispaniyi Rodrigo vidpliv do Novogo Svitu z Kadisa v zhovtni 1500 roku na dvoh korablyah San Anton ta Santa Maria de Gracia U cij podorozhi jogo suprovodzhuvali Huan de la Kosa ta Vasko Nunyes de Balboa Na pivnichnomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki vin vidpliv na zahid vid misu Vela suchasna Kolumbiya namagayuchis dosliditi beregovu liniyu Karibskogo basejnu Vin vidkriv girlo richki yaku nazvav Magdalena i zatoku Uraba Vin dosyag Panami ale tut jomu dovelosya pripiniti svoyi doslidzhennya Vin viznanij pershim yevropejcem yakij pred yaviv prava na cyu chastinu pereshijka i otzhe jomu pripisuyut vidkrittya Panami yaka vklyuchaye region San Blas de prozhivaye korinne naselennya kuna Odnak poganij stan jogo korabliv viklikanij korabelnimi derevotochcyami sho silno poshkodili derev yani korpusi jogo suden zmusiv jogo povernuti nazad i virushiti do Santo Domingo dlya provedennya remontu Popri neodnorazovi remonti korabli zreshtoyu zatonuli v portu Yakaragua De Bastidas buv zmushenij povernutisya suhoputnim shlyahom do Santo Domingo po dorozi obminyuyuchi dribnichki na yizhu ta pripasi u tubilciv tayino Pislya pributtya v Santo Domingo gubernator Francisko de Bobadilya zaareshtuvav jogo i vidpraviv nazad do Ispaniyi za nibito torgivlyu z korinnim naselennyam bez dozvolu Ispanska korona znyala z nogo zvinuvachennya i vinagorodila pensiyeyu Vin povernuvsya do Santo Domingo zi svoyeyu rodinoyu i stav bagatim na veliku rogatu hudobu volodiyuchi stadom u 8000 goliv U 1504 roci vin zdijsniv she odnu ekspediciyu do Terra Ferme zahopivshi 600 rabiv dlya prodazhu na Espanjoli Zasnuvannya Santa Marti U 1520 roci Bastidasu nadano ale proti cogo vistupiv Diyego Kolumb i De Bastidas vidmovivsya vid grantu Natomist vin otrimav dozvil vikoristovuvati region vid Kabo de la Vela na zahid do richki Magdalena odnak cya ekspediciya bula vidkladena na kilka rokiv U 1524 roci vin povernuvsya do Novogo Svitu i zasnuvav misto Santa Marta na karibskomu uzberezhzhi Kolumbiyi Misto bulo zasnovane v den svyatoyi Marti 29 lipnya SmertPid chas podorozhi do vnutrishnih rajoniv i teritorij Bonda i Bondigua v suchasnij Kolumbiyi vin prodav znachnu kilkist zolota De Bastidas viv politiku yaka zaboronyala jogo vijskam zhorstoko vikoristovuvati korinne naselennya abo grabuvati jogo majno Jogo vijska bagato z yakih virushili na prigodi v nadiyi otrimati zoloto poprosili u De Bastidasa chastku Vin vidmovivsya podilitisya nim zi svoyimi lyudmi skazavshi sho zoloto jomu potribno shob dopomogti pokriti vitrati na koloniyu Vidmova de Bastidasa podilitisya zdobutim nim zolotom silno rozlyutila deyakih jogo lyudej sered yakih buv jogo lejtenant Villafuerte yakij ocholyuvav zmovu priblizno z p yatdesyati osib shob ubiti De Bastidasa Odnogo razu vnochi koli Bastidas spav na nogo napali j zavdali p yat nozhovih poranen Vin zmig zakrichati i jogo lyudi kinulisya jomu na dopomogu Hocha buv vazhko poranenij vin pomer ne vidrazu Cherez vidsutnist vidpovidnih medichnih zakladiv u Santa Marti Bastidas namagavsya doplivti do Santo Domingo ale pogana pogoda zmusila jogo prichaliti na Kubi de vin pomer vid otrimanih travm Piznishe jogo yedinij sin arhiyepiskop perenis jogo ostanki do Santo Domingo de vin pohovanij razom iz druzhinoyu ta sinom u sobori Santa Mariya la Menor najstarishomu sobori v Americi PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https www biografiasyvidas com biografia b bastidas htm isp Biografia Rodrigo de Bastidas Morison 1974 s 198 199 Vigneras 1976 s 99 Romoli 1953 s 365 Charles Loftus Grant Anderson 1911 Old Panama and Castilla del Oro Press of the Sudwarth Company Floyd Troy 1973 The Columbus Dynasty in the Caribbean 1492 1526 Albuquerque University of New Mexico Press s 134 138 225 Andagoya Pascual de Narrative of the Proceedings of Pedrarias Davila The Hakluyt Society s 81 Procitovano 21 chervnya 2019 Podalshe chitannyaHarris Lewis D 1984 Rodrigo de Bastidas and the Discovery of Panama Geographical Review 74 2 170 182 doi 10 2307 214098 JSTOR 214098 Morison Samuel Eliot 1974 The European Discovery of America The Southern Voyages New York ISBN 0 19 501377 8 Romoli Katheen 1953 Balboa of Darien Discoverer of the Pacific Doubleday and Company Sauer Carl Ortwin 1966 The Early Spanish Main University of California Vigneras Louis Andre 1976 The Discovery of South America and the Andalusian Voyages Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 85609 7 PosilannyaRuiz Bruce C Rodrigo de Bastidas 1460 1527 Historic Panama La Conquista amp Exploracion Procitovano 12 lyutogo 2016 The Inscriptions at the Panama Pacific International Exposition San Francisco 1915 Genealogias hispanas on Gure Arbasoak