Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ку́на (cuna), самоназва дуле (dule) — народ в Панамі частково також в Колумбії.
| Куна Cuna | |
|---|---|
 Жінка народності куна продає мола (використовуються як передня і задня панель жіночих блуз) у місті Панама. | |
| Кількість | 35 000 осіб (1978) |
| Ареал |  Панама Колумбія |
| Близькі до: | чоко |
| Мова | мова куна іспанська мова |
| Релігія | християнство |
Проживають у внутрішній частині округа та на островах в бухті Сан-Блас на сході Панами. Поселення народу є також в Колумбії.
Чисельність — 35 000 осіб (1978).
Мова відносить до мовної сім'ї чибча.
Історія
До іспанських завоювань займали Панамський перешийок на північ та південь від кордону із сучасною Колумбією, а також значну частину Карибського узбережжя Колумбії до міста Картахена.
Куна створили розвинену землеробську культуру — вирощували кукурудзу, горох, гарбузи, перець, какао, маніок, тютюн та бавовник. Високого рівня досягли ткацтво, гончарство, ювелірна справа, дерев'яна скульптура.
Дослідники пов'язують з предками куна археологічні культури кокле та верагуас із витонченими золотими виробами, прикрашеними складною філігранню, поліхромною тонкостінною керамікою.
Письмо куна
Куна мали досить розвинену піктографічну писемність — письмо куна. Вперше було відкрите 1927 року і вивчене норвезьким етнографом Е. Норденшельдом. В письмі кожен графічний комплекс (сцена) відповідає певній фразі. В деяких текстах зустрічається фонетична передача слів з використанням омонімів. Таким письмом записані легенди, книги рецептів народної медицини. Опубліковано декілька піктографічних записів, в тому числі магічний медичний текст та запис пісні.
Сучасність
Сучасні куна мають право на самоуправління, продовжують притримуватись племінних традицій. Основне заняття — вирощування кокосових горіхів, апельсинів, кукурудзи; рибальство та полювання. Жінки славляться виготовленням «мола» — блузівок, прикрашених різнокольоровою аплікацією. Для туристів в масовому масштабі виготовляються традиційні предмети домашнього вжитку, гамаки та статуетки із дерева.
Молоде покоління індіанців активно бере участь у політичному житті, деякі отримали середню та вищу освіту. В молодіжному русі Панами помітну роль відіграють Студентська асоціація та Генеральний з'їзд індіанців куна.
Література
- Alí, Maurizio. 2010: «». Universidad de Los Andes, Facultad de Ciencias Sociales, Departamento de Antropología. Bogotá: Uniandes. .
- Keeler C.E. Land of the Moon-Children. Athens. 1956
- Nordenskiold E. Picture-writings and other documents, reported by Nele, Chief of the Cuna Indians, Göteborg. 1930
- Wassén H. Original documents from the Cuna Indians of San Blas, Panama. Göteborg. 1938
- Holmer N.M., Wassén H. The complete Mulgala in picture writing, Göteborg. 1953
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuna Ku na cuna samonazva dule dule narod v Panami chastkovo takozh v Kolumbiyi Kuna CunaZhinka narodnosti kuna prodaye mola vikoristovuyutsya yak perednya i zadnya panel zhinochih bluz u misti Panama Kilkist 35 000 osib 1978 Areal Panama KolumbiyaBlizki do chokoMova mova kuna ispanska movaReligiya hristiyanstvoCholovik narodnosti kuna na samorobnomu kanoe Prozhivayut u vnutrishnij chastini okruga ta na ostrovah v buhti San Blas na shodi Panami Poselennya narodu ye takozh v Kolumbiyi Chiselnist 35 000 osib 1978 Mova vidnosit do movnoyi sim yi chibcha IstoriyaDo ispanskih zavoyuvan zajmali Panamskij pereshijok na pivnich ta pivden vid kordonu iz suchasnoyu Kolumbiyeyu a takozh znachnu chastinu Karibskogo uzberezhzhya Kolumbiyi do mista Kartahena Kuna stvorili rozvinenu zemlerobsku kulturu viroshuvali kukurudzu goroh garbuzi perec kakao maniok tyutyun ta bavovnik Visokogo rivnya dosyagli tkactvo goncharstvo yuvelirna sprava derev yana skulptura Doslidniki pov yazuyut z predkami kuna arheologichni kulturi kokle ta veraguas iz vitonchenimi zolotimi virobami prikrashenimi skladnoyu filigrannyu polihromnoyu tonkostinnoyu keramikoyu Pismo kunaKuna mali dosit rozvinenu piktografichnu pisemnist pismo kuna Vpershe bulo vidkrite 1927 roku i vivchene norvezkim etnografom E Nordensheldom V pismi kozhen grafichnij kompleks scena vidpovidaye pevnij frazi V deyakih tekstah zustrichayetsya fonetichna peredacha sliv z vikoristannyam omonimiv Takim pismom zapisani legendi knigi receptiv narodnoyi medicini Opublikovano dekilka piktografichnih zapisiv v tomu chisli magichnij medichnij tekst ta zapis pisni SuchasnistSuchasni kuna mayut pravo na samoupravlinnya prodovzhuyut pritrimuvatis pleminnih tradicij Osnovne zanyattya viroshuvannya kokosovih gorihiv apelsiniv kukurudzi ribalstvo ta polyuvannya Zhinki slavlyatsya vigotovlennyam mola bluzivok prikrashenih riznokolorovoyu aplikaciyeyu Dlya turistiv v masovomu masshtabi vigotovlyayutsya tradicijni predmeti domashnogo vzhitku gamaki ta statuetki iz dereva Molode pokolinnya indianciv aktivno bere uchast u politichnomu zhitti deyaki otrimali serednyu ta vishu osvitu V molodizhnomu rusi Panami pomitnu rol vidigrayut Studentska asociaciya ta Generalnij z yizd indianciv kuna LiteraturaAli Maurizio 2010 Universidad de Los Andes Facultad de Ciencias Sociales Departamento de Antropologia Bogota Uniandes ISBN 978 958 695 531 7 Keeler C E Land of the Moon Children Athens 1956 Nordenskiold E Picture writings and other documents reported by Nele Chief of the Cuna Indians Goteborg 1930 Wassen H Original documents from the Cuna Indians of San Blas Panama Goteborg 1938 Holmer N M Wassen H The complete Mulgala in picture writing Goteborg 1953