Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капітуляції Санта-Фе (ісп. Capitulaciones de Santa Fe) — договір, укладений 17 квітня 1492 року між генуезцем Христофором Колумбом і католицькими королями Ізабелою I Кастильською та Фернандо II Арагонським в армійському таборі Санта-Фе-де-ла-Вега (сучасна провінція Гранада), через чотири з половиною місяці після взяття Гранади і закінчення Реконкісти (2 січня 1492).
Ці капітуляції стосувались великого проєкту, запропонованого генуезьким мореплавцем, а саме спроби досягти «Індії» (під якою в ті часи широко розуміли усю Південну та Східну Азію — Індію, Китай, Японію), пливучи не на схід, як це вже на той час намагались здійснити португальці, а на захід, — через «Океанське море». Капітуляції детально описували усі широкі права та привілеї, які Колумб отримає, якщо йому вдасться реалізація цього проєкту, зокрема високі державні посади у відкритих ним землях і прибутки від торгівлі з цими територіями.
Копія Капітуляцій Санта-Фе, що зберігається в архіві Арагонської Корони в Барселоні, в 2009 році була оголошена ЮНЕСКО документальною пам'яттю світу.
Визначення терміну «капітуляції»
Щоб залучити для відкриттів і завоювань, які здійснювались королівством фінансування від приватних інвесторів, в кіці XV століття Кастильська Корона використовувала так звані капітуляції. Це були грамоти, які містили домовленості, досягнуті під час переговорів між отримувачами капітуляцій (капітулянтами) та представниками корони. Вони містили перелік послуг, які мав надати капітулянт і обіцянки винагороди за це від корони. Ці документи не являли собою офіційних юридичних контрактів, оскільки були односторонніми і містили лише декларацію про наміри від імені короля чи королеви і не були підписані капітулянтами. Капітуляції стосувалися не лише цивільно-правових питань, таких як розподіл потенційних прибутків від торговельних компаній, а й обіцянок податкових переваг або адміністративних обіцянок платних державних посад («державних службовців»), які є неможливими у двосторонньому договорі між рівними сторонами і особи, яким надавались довічні посади згідно з капітуляціями, не були захищені від усунення з посади за неналежне управління.
Історія укладення
У 1484 році Колумб представив свій план дістатися пливучі на захід до «Індій», джерела омріяних східних товарів, таких як прянощі і шовк португальському королю Жуану II. Колумб прагнув отримати від Жуана споряджжені кораблі та екіпажі, з якими він хотів вирушити в Сіпангу. Король доручив комісії експертів вивчити план і після обговорення пропозиції Колумба, комісія відмовилися підтримати таке плавання.
В 1485 році, після смерті дружини, Колумб залишив португальський острів Порту-Санту біля Мадейри і вирушив до Палоса у королівстві Кастилія. У францисканському монастирі Ла Рабіда він зустрівся з братом Антоніо де Марчена, який звів його з герцогом Медінаселі. У травні 1486 року в Кордові Колумб вперше особисто представив свій проєкт королеві Ізабеллі Кастильської. Королівська пара Ізабелла та Фернандо, як і раніше король Португалії, скликали комісію з астрономів, картографів і мореплавців.
Протягом останніх місяців 1486 року та перших місяців 1487 року експерти під головуванням королівського сповідника Ернандо де Талавера вивчали пропозиції Колумба та обговорювали з ним різні аспекти їх реалізації. У підсумку комісія дійшла висновку, що надані Колумбом цифри відстані до країн Сходу, а також його розрахунки довжини окружності Землі були помилковими. Після цього іспанські правителі дали зрозуміти Колумбу, що наразі їх не цікавить план, оскільки у них є інші більш нагальні справи, і тому вони повернуться до них пізніше, коли буде сприятливіша нагода. Вважається, що це досить завуальоване послання Колумбу, в якому уникали будь-яких згадок про несприятливе рішення асамблеї, було пов'язане з впливом Дієго де Дези, вчителя принца Хуана.
Взимку 1491 року, коли перемога у війні проти Гранадського емірату стала очевидною, королева Ізабелла прийняла Колумба у військовому таборі Санта-Фе поблизу Гранади. Зміст і перебіг розмови невідомі. Однак у результаті королева знову скликала комісію експертів, яка розглянула плани, а також вимоги Колумба. У комісії, яка знову зібралася під головуванням тодішнього духівника королеви Ернандо Талавери, прихильники проекту були представлені сильніше, ніж у попередній комісії. Вирішальними для повторного негативного рішення стали пояснення космографів і мореплавців, які абсолютно ясно вказали на помилковість розрахунків Колумба. Їхні точки зору взяли гору, і остаточний вердикт прийшов до висновку, що план плавання був абсолютно нездійсненним. Вимоги Колумба, такі як призначення віцекоролем та отримання чину адмірала також були відхилені, оскільки він був іноземцем. Кажуть, що Колумб негайно вирушив до Палоса, коли дізнався, що його проект знову відхилили.
Після відїзду Колумба, Луїсу де Сантанхель вдалось змінити думку королеви. Він переконував її, що підтримка плану Колумба становить невеликий ризик для Корони, оскільки обіцянки будуть виконані лише в тому випадку, якщо подорож буде успішною. Луїс де Сантанхель був готовий оплатити частину вартості обладнання кораблів. Решту Колумб міг зібрати у своїх друзів та торгівців. Кораблі могли бути оплачені з коштів, які місто Палос винне перед короною. Королева надіслала посланця, що закликати Колумба повернутися до Санта-Фе для переговорів.
Король Фердинанд вирішив, що справою повинні займатися тільки двоє: Ернандо де Талавера і Дієго де Деза. Обом їм було доручено провести перемовини з Христофором Колумбом і досягти згоди щодо умов майбутнього плавання. Протягом наступних трьох місяців між представниками Кастильської Корони та Колумба обговорювалися умови, за якими планувалося здійснити плавання та майбутні відкриття. 17 числа 14 квітня 1492 року король Фердинанд і королева Ізабелла підписали капітуляцію разом з іншими документами, що стосувалися подорожі.
Мета подорожі
Мета подорожі в тексті капітуляцій прямо не згадується. Слід було відкрити й завоювати острови й материкові землі в Атлантичному океані. Відкриті землі мали стати власністю Кастильської корони. Для управління відкритими землями мало бути призначено віце-короля та губернатора, що свідчить про намір встановити міцний зв'язок між землями, які відкриває Колумб, і королями Кастилії. Спорядження експедиції не вказує на плани заснування нових поселень на відкритих землях.
Проведення місіонерської діяльності серед населення нововідкритих територій не планувалася, принаймні під час першої подорожі. Серед 87 членів експедиції були двоє чиновників для контролю за дотриманням угод, клерк для оформлення захоплених земель, перекладач зі знанням арабської та івриту для встановлення контактів з незнайомцями, але не було жодного священнослужителя.
У капітуляціях зазначалося, що одним із завдань, які стояли перед експедицією був пошук, купівля, обмін та інше придбання сідних товарів, таких як перли, дорогоцінні камені, золото, срібло, прянощі та інші речі.
Зміст капітуляцій
Обов'язки Колумба
Обов'язки капітулянта конкретно не перераховані в капітуляціях Санта-Фе. Проте з тексту випливає зобов'язання здійснити подорож до Атлантичного океану, відкрити там острови та материк і заволодіти ними від імені королеви та короля. Крім того, Колумб повинен придбати цінні товари для королеви і короля.
Обіцяні Короною титули та посади
- Колумбу було гарантовано звання адмірала з усіма належними правами на всіх відкритих ним територіях. Цей титул підносив його до дворянського статусу і мав бути спадковим.
- Також посада адмірала надавала Колумбу право виступати суддею у всіх суперечках, які виникнуть у майбутньому через торгівлю з відкритими ним територіями.
- Колумб повинен був отримати посаду віце-короля та губернатора на всіх територіях, які він відкрив, з правом пропонувати по три кандидати на кожну посаду, яку потрібно було призначити, одного з яких мала обирати корона.
Обіцяні Короною економічні вигоди
- Колумб мав право на десяту частину всіх товарів, придбаним у відкритих областях.
- У майбутньому Колумб мав право брати восьму частину витрат на оснащення будь-якого корабля, який заходив у відкриті ним райони, в обмін на одну восьму отриманого прибутку.
Подальші суперечки щодо досягнутих домовленостей
Після другого плавання Колумба, королева і король почали обмежувати права, надані йому в капітуляціях Санта-Фе. За звичаями того часу, через скарги колоністів королі послали у Санто-Домінго слідчого суддю (ісп. juez pesquisidor), командора Ордену Калатрави Франсіско де Бобаділья, який був наділений усіма повноваженнями для перевірки виконання Колумбом своїх обов'язків віце-короля і губернатора і в той же час, на час розслідування перебирав на себе повноваження, що надавали ці посади. Подальші судові процеси, перегляд винесених рішень і повторні судові процеси тривали мали затяжний характер і продовжувались після смерті Колумба в 1506 році до середини 1530-х років.
Посилання
- Сайт програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу ".
Примітки
- Die staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika (вид. 1). Klett-Cotta. 1980. с. 21 f. ISBN .
- Las capitulaciones de Indias en el siglo XVI. Instituto de cooperación iberoamericana. 1986. с. 43 f. ISBN .
- Die staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika (вид. 1). Klett-Cotta. 1980. с. 29. ISBN .
- Martínez, Miguel Molina (2008). Fray Hernando de Talavera y Colón. Naveg@mérica: Navegamérica. № 1. с. 2. ISSN 1989-211X. Процитовано 18 грудня 2022.
- Martínez, Miguel Molina (2008). Fray Hernando de Talavera y Colón. Naveg@mérica: Navegamérica. № 1. с. 7. ISSN 1989-211X. Процитовано 18 грудня 2022.
- Fray Hernando de Talavera y Colón. 2008. с. 8. ISSN 1989-211X.
- Fray Hernando de Talavera y Colón. 2008. с. 9. ISSN 1989-211X.
- Die Entdeckung Amerikas : von Kolumbus bis Alexander von Humboldt (вид. Neuausgabe). Beck. 1999. с. 50 ff. ISBN .
- Die Entdeckung Amerikas : von Kolumbus bis Alexander von Humboldt (вид. Neuausgabe). Beck. 1999. с. 56. ISBN .
Джерела
- Eckhart, Mary L. (1992). Columbus' Dictionary. Branden Books. стр. 9. .
- Phillips, Carla Rahn (1993). The Worlds of Christopher Columbus. Cambridge University Press. стр. 133. .
- Francis, John Michael (2006). Iberia and the Americas: Culture, Politics, and History: a Multidisciplinary Encyclopedia. ABC-CLIO. стр. 176. .
- Die Entdeckung Amerikas : von Kolumbus bis Alexander von Humboldt (вид. Neuausgabe). Beck. 1999. ISBN .
- Fray Hernando de Talavera y Colón. 2008. с. 1—16. ISSN 1989-211X.
- Barbara Stollberg-Rilinger: Einführung in die Frühe Neuzeit. Historisches Seminar der Westfälischen Wilhelms-Universität Münster, 2003, abgerufen am 1. Juni 2019.
- Die staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika (вид. 1). Klett-Cotta. 1980. ISBN .
- Estado y conquistadores: Las Capitulaciones. 1987. с. 249—262.
- Las capitulaciones de Indias en el siglo XVI. Instituto de cooperación iberoamericana. 1986. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapitulyaciyi Santa Fe isp Capitulaciones de Santa Fe dogovir ukladenij 17 kvitnya 1492 roku mizh genuezcem Hristoforom Kolumbom i katolickimi korolyami Izabeloyu I Kastilskoyu ta Fernando II Aragonskim v armijskomu tabori Santa Fe de la Vega suchasna provinciya Granada cherez chotiri z polovinoyu misyaci pislya vzyattya Granadi i zakinchennya Rekonkisti 2 sichnya 1492 Kopiya kapitulyaciyi Santa Fe v arhivi Koroni Aragonu Ci kapitulyaciyi stosuvalis velikogo proyektu zaproponovanogo genuezkim moreplavcem a same sprobi dosyagti Indiyi pid yakoyu v ti chasi shiroko rozumili usyu Pivdennu ta Shidnu Aziyu Indiyu Kitaj Yaponiyu plivuchi ne na shid yak ce vzhe na toj chas namagalis zdijsniti portugalci a na zahid cherez Okeanske more Kapitulyaciyi detalno opisuvali usi shiroki prava ta privileyi yaki Kolumb otrimaye yaksho jomu vdastsya realizaciya cogo proyektu zokrema visoki derzhavni posadi u vidkritih nim zemlyah i pributki vid torgivli z cimi teritoriyami Kopiya Kapitulyacij Santa Fe sho zberigayetsya v arhivi Aragonskoyi Koroni v Barseloni v 2009 roci bula ogoloshena YuNESKO dokumentalnoyu pam yattyu svitu Viznachennya terminu kapitulyaciyi Dokladnishe Kapitulyaciya vidmova vid yurisdikciyi Shob zaluchiti dlya vidkrittiv i zavoyuvan yaki zdijsnyuvalis korolivstvom finansuvannya vid privatnih investoriv v kici XV stolittya Kastilska Korona vikoristovuvala tak zvani kapitulyaciyi Ce buli gramoti yaki mistili domovlenosti dosyagnuti pid chas peregovoriv mizh otrimuvachami kapitulyacij kapitulyantami ta predstavnikami koroni Voni mistili perelik poslug yaki mav nadati kapitulyant i obicyanki vinagorodi za ce vid koroni Ci dokumenti ne yavlyali soboyu oficijnih yuridichnih kontraktiv oskilki buli odnostoronnimi i mistili lishe deklaraciyu pro namiri vid imeni korolya chi korolevi i ne buli pidpisani kapitulyantami Kapitulyaciyi stosuvalisya ne lishe civilno pravovih pitan takih yak rozpodil potencijnih pributkiv vid torgovelnih kompanij a j obicyanok podatkovih perevag abo administrativnih obicyanok platnih derzhavnih posad derzhavnih sluzhbovciv yaki ye nemozhlivimi u dvostoronnomu dogovori mizh rivnimi storonami i osobi yakim nadavalis dovichni posadi zgidno z kapitulyaciyami ne buli zahisheni vid usunennya z posadi za nenalezhne upravlinnya Istoriya ukladennyaU 1484 roci Kolumb predstaviv svij plan distatisya plivuchi na zahid do Indij dzherela omriyanih shidnih tovariv takih yak pryanoshi i shovk portugalskomu korolyu Zhuanu II Kolumb pragnuv otrimati vid Zhuana sporyadzhzheni korabli ta ekipazhi z yakimi vin hotiv virushiti v Sipangu Korol doruchiv komisiyi ekspertiv vivchiti plan i pislya obgovorennya propoziciyi Kolumba komisiya vidmovilisya pidtrimati take plavannya V 1485 roci pislya smerti druzhini Kolumb zalishiv portugalskij ostriv Portu Santu bilya Madejri i virushiv do Palosa u korolivstvi Kastiliya U franciskanskomu monastiri La Rabida vin zustrivsya z bratom Antonio de Marchena yakij zviv jogo z gercogom Medinaseli U travni 1486 roku v Kordovi Kolumb vpershe osobisto predstaviv svij proyekt korolevi Izabelli Kastilskoyi Korolivska para Izabella ta Fernando yak i ranishe korol Portugaliyi sklikali komisiyu z astronomiv kartografiv i moreplavciv Protyagom ostannih misyaciv 1486 roku ta pershih misyaciv 1487 roku eksperti pid golovuvannyam korolivskogo spovidnika Ernando de Talavera vivchali propoziciyi Kolumba ta obgovoryuvali z nim rizni aspekti yih realizaciyi U pidsumku komisiya dijshla visnovku sho nadani Kolumbom cifri vidstani do krayin Shodu a takozh jogo rozrahunki dovzhini okruzhnosti Zemli buli pomilkovimi Pislya cogo ispanski praviteli dali zrozumiti Kolumbu sho narazi yih ne cikavit plan oskilki u nih ye inshi bilsh nagalni spravi i tomu voni povernutsya do nih piznishe koli bude spriyatlivisha nagoda Vvazhayetsya sho ce dosit zavualovane poslannya Kolumbu v yakomu unikali bud yakih zgadok pro nespriyatlive rishennya asambleyi bulo pov yazane z vplivom Diyego de Dezi vchitelya princa Huana Vzimku 1491 roku koli peremoga u vijni proti Granadskogo emiratu stala ochevidnoyu koroleva Izabella prijnyala Kolumba u vijskovomu tabori Santa Fe poblizu Granadi Zmist i perebig rozmovi nevidomi Odnak u rezultati koroleva znovu sklikala komisiyu ekspertiv yaka rozglyanula plani a takozh vimogi Kolumba U komisiyi yaka znovu zibralasya pid golovuvannyam todishnogo duhivnika korolevi Ernando Talaveri prihilniki proektu buli predstavleni silnishe nizh u poperednij komisiyi Virishalnimi dlya povtornogo negativnogo rishennya stali poyasnennya kosmografiv i moreplavciv yaki absolyutno yasno vkazali na pomilkovist rozrahunkiv Kolumba Yihni tochki zoru vzyali goru i ostatochnij verdikt prijshov do visnovku sho plan plavannya buv absolyutno nezdijsnennim Vimogi Kolumba taki yak priznachennya vicekorolem ta otrimannya chinu admirala takozh buli vidhileni oskilki vin buv inozemcem Kazhut sho Kolumb negajno virushiv do Palosa koli diznavsya sho jogo proekt znovu vidhilili Pislya vidyizdu Kolumba Luyisu de Santanhel vdalos zminiti dumku korolevi Vin perekonuvav yiyi sho pidtrimka planu Kolumba stanovit nevelikij rizik dlya Koroni oskilki obicyanki budut vikonani lishe v tomu vipadku yaksho podorozh bude uspishnoyu Luyis de Santanhel buv gotovij oplatiti chastinu vartosti obladnannya korabliv Reshtu Kolumb mig zibrati u svoyih druziv ta torgivciv Korabli mogli buti oplacheni z koshtiv yaki misto Palos vinne pered koronoyu Koroleva nadislala poslancya sho zaklikati Kolumba povernutisya do Santa Fe dlya peregovoriv Korol Ferdinand virishiv sho spravoyu povinni zajmatisya tilki dvoye Ernando de Talavera i Diyego de Deza Obom yim bulo dorucheno provesti peremovini z Hristoforom Kolumbom i dosyagti zgodi shodo umov majbutnogo plavannya Protyagom nastupnih troh misyaciv mizh predstavnikami Kastilskoyi Koroni ta Kolumba obgovoryuvalisya umovi za yakimi planuvalosya zdijsniti plavannya ta majbutni vidkrittya 17 chisla 14 kvitnya 1492 roku korol Ferdinand i koroleva Izabella pidpisali kapitulyaciyu razom z inshimi dokumentami sho stosuvalisya podorozhi Meta podorozhiMeta podorozhi v teksti kapitulyacij pryamo ne zgaduyetsya Slid bulo vidkriti j zavoyuvati ostrovi j materikovi zemli v Atlantichnomu okeani Vidkriti zemli mali stati vlasnistyu Kastilskoyi koroni Dlya upravlinnya vidkritimi zemlyami malo buti priznacheno vice korolya ta gubernatora sho svidchit pro namir vstanoviti micnij zv yazok mizh zemlyami yaki vidkrivaye Kolumb i korolyami Kastiliyi Sporyadzhennya ekspediciyi ne vkazuye na plani zasnuvannya novih poselen na vidkritih zemlyah Provedennya misionerskoyi diyalnosti sered naselennya novovidkritih teritorij ne planuvalasya prinajmni pid chas pershoyi podorozhi Sered 87 chleniv ekspediciyi buli dvoye chinovnikiv dlya kontrolyu za dotrimannyam ugod klerk dlya oformlennya zahoplenih zemel perekladach zi znannyam arabskoyi ta ivritu dlya vstanovlennya kontaktiv z neznajomcyami ale ne bulo zhodnogo svyashennosluzhitelya U kapitulyaciyah zaznachalosya sho odnim iz zavdan yaki stoyali pered ekspediciyeyu buv poshuk kupivlya obmin ta inshe pridbannya sidnih tovariv takih yak perli dorogocinni kameni zoloto sriblo pryanoshi ta inshi rechi Zmist kapitulyacijObov yazki Kolumba Obov yazki kapitulyanta konkretno ne pererahovani v kapitulyaciyah Santa Fe Prote z tekstu viplivaye zobov yazannya zdijsniti podorozh do Atlantichnogo okeanu vidkriti tam ostrovi ta materik i zavoloditi nimi vid imeni korolevi ta korolya Krim togo Kolumb povinen pridbati cinni tovari dlya korolevi i korolya Obicyani Koronoyu tituli ta posadi Kolumbu bulo garantovano zvannya admirala z usima nalezhnimi pravami na vsih vidkritih nim teritoriyah Cej titul pidnosiv jogo do dvoryanskogo statusu i mav buti spadkovim Takozh posada admirala nadavala Kolumbu pravo vistupati suddeyu u vsih superechkah yaki viniknut u majbutnomu cherez torgivlyu z vidkritimi nim teritoriyami Kolumb povinen buv otrimati posadu vice korolya ta gubernatora na vsih teritoriyah yaki vin vidkriv z pravom proponuvati po tri kandidati na kozhnu posadu yaku potribno bulo priznachiti odnogo z yakih mala obirati korona Obicyani Koronoyu ekonomichni vigodi Kolumb mav pravo na desyatu chastinu vsih tovariv pridbanim u vidkritih oblastyah U majbutnomu Kolumb mav pravo brati vosmu chastinu vitrat na osnashennya bud yakogo korablya yakij zahodiv u vidkriti nim rajoni v obmin na odnu vosmu otrimanogo pributku Podalshi superechki shodo dosyagnutih domovlenostejDokladnishe Vidkrittya Ameriki Kolumbom Pislya drugogo plavannya Kolumba koroleva i korol pochali obmezhuvati prava nadani jomu v kapitulyaciyah Santa Fe Za zvichayami togo chasu cherez skargi kolonistiv koroli poslali u Santo Domingo slidchogo suddyu isp juez pesquisidor komandora Ordenu Kalatravi Fransisko de Bobadilya yakij buv nadilenij usima povnovazhennyami dlya perevirki vikonannya Kolumbom svoyih obov yazkiv vice korolya i gubernatora i v toj zhe chas na chas rozsliduvannya perebirav na sebe povnovazhennya sho nadavali ci posadi Podalshi sudovi procesi pereglyad vinesenih rishen i povtorni sudovi procesi trivali mali zatyazhnij harakter i prodovzhuvalis pislya smerti Kolumba v 1506 roci do seredini 1530 h rokiv PosilannyaSajt programi YuNESKO Pam yat svitu PrimitkiDie staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika vid 1 Klett Cotta 1980 s 21 f ISBN 3 12 911410 6 Las capitulaciones de Indias en el siglo XVI Instituto de cooperacion iberoamericana 1986 s 43 f ISBN 84 7232 397 8 Die staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika vid 1 Klett Cotta 1980 s 29 ISBN 3 12 911410 6 Martinez Miguel Molina 2008 Fray Hernando de Talavera y Colon Naveg merica Navegamerica 1 s 2 ISSN 1989 211X Procitovano 18 grudnya 2022 Martinez Miguel Molina 2008 Fray Hernando de Talavera y Colon Naveg merica Navegamerica 1 s 7 ISSN 1989 211X Procitovano 18 grudnya 2022 Fray Hernando de Talavera y Colon 2008 s 8 ISSN 1989 211X Fray Hernando de Talavera y Colon 2008 s 9 ISSN 1989 211X Die Entdeckung Amerikas von Kolumbus bis Alexander von Humboldt vid Neuausgabe Beck 1999 s 50 ff ISBN 978 3 406 42122 8 Die Entdeckung Amerikas von Kolumbus bis Alexander von Humboldt vid Neuausgabe Beck 1999 s 56 ISBN 978 3 406 42122 8 DzherelaEckhart Mary L 1992 Columbus Dictionary Branden Books str 9 ISBN 978 0 8283 1993 5 Phillips Carla Rahn 1993 The Worlds of Christopher Columbus Cambridge University Press str 133 ISBN 978 0 521 44652 5 Francis John Michael 2006 Iberia and the Americas Culture Politics and History a Multidisciplinary Encyclopedia ABC CLIO str 176 ISBN 978 1 85109 421 9 Die Entdeckung Amerikas von Kolumbus bis Alexander von Humboldt vid Neuausgabe Beck 1999 ISBN 978 3 406 42122 8 Fray Hernando de Talavera y Colon 2008 s 1 16 ISSN 1989 211X Barbara Stollberg Rilinger Einfuhrung in die Fruhe Neuzeit Historisches Seminar der Westfalischen Wilhelms Universitat Munster 2003 abgerufen am 1 Juni 2019 Die staatliche Organisation des kolonialen Iberoamerika vid 1 Klett Cotta 1980 ISBN 3 12 911410 6 Estado y conquistadores Las Capitulaciones 1987 s 249 262 Las capitulaciones de Indias en el siglo XVI Instituto de cooperacion iberoamericana 1986 ISBN 84 7232 397 8