Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мараведі ісп Maravedí maɾaβeˈði порт Maravedi mɐrɐvəˈdi з араб الدينار المرابطي динар моравідів назва різних монет із зо

Мараведі

Мараведі

Мараведі (ісп. Maravedí [maɾaβeˈði], порт. Maravedi [mɐrɐvəˈdi), з араб. الدينار المرابطي‎ динар моравідів) — назва різних монет із золота, а пізніше срібла, що перебували в обігу в християнських королівствах Піренейського півострова в XI—XIV століттях, а також назва різних піренейських розрахункових одиниць для цінних металів в період між XI і XIX століттями.

Мараведі
image
Золоті мараведі короля Кастилії Альфонсо VIII
(1191 рік, Толедо)

Перші золоті мараведі були викарбувані наприкінці XI століття Афонсу I в Португалії, Альфонсо VIII в Кастилії (біля 1072 року) та Фернандо II в Леоні та містили написи арабською та кастильською мовами. Протягом своєї історії мараведі зазнавало численних змін і девальвацій, поки не була перетворена на вільну валюту за часів католицьких монархів, коли вони прийняли її як частину своєї грошової системи в 1475 році.

Етимологія

image
Золотий динар Альморавідів, Алі ібн Юсуф (правління 1106—1143), викарбуваний в 1138/39 рр.

Слово мараведі походить від арабського marabet або marabotin — різновиду золотого динара, що карбувався в Андалусії на Піренейському півострові марокканськими Альморавідами та отримав на їх честь свою назву (араб. المرابطون al-Murābitũn, спів. مرابط Murābit). Іспанське слово maravedí незвичайне тим, що має три задокументовані форми множини: maravedís, maravedíes і maravedises.

Історія

image
Золотий мараведі (мурабітіну), короля Португалії Саншу I (1185—1211).

Золотий мараведі

Золотий динар вперше був викарбований на Піренеях в мавританському Аль-Андалусі ще за часів кордовського еміра Абд-ар-Рахмана III (912—961). Після того, як за період з 1086 по 1110 роки усі мусульманські землі Аль-Андалуза були підкорені марокканською династією Альморавідів (аль-Мурабитун), аль-андалузький динар став відомий по всій Європі як морабіт, моработін або мурабітіну.

image
Золотий мараведі короля Ленону та Галісії Альфонсо IX (1188-1230)

У XII столітті золотий динар Альмаровідів скопіювали правителі християнських держав Піренейського півострова. Афонсу I, перший король Португалії (1139—1185), випустив золоті мараведі 931-ї проби вагою 3,9 г із зображенням короля на коні, герба Португалії та написом Moneta domini Alfonsi regis Portugalensium (монета пана Афонсу короля португальців). Його син Саншу I (1185—1211), а також король Леону Фернандо II (1157—1188) та король Кастилії Альфонсо VIII (1158—1214) карбували золоті мараведі у власних країнах. Монета стала відомою як мурабітіну (порт. morabitino) в Португальському королівстві і як мараведі (ісп. maravedí) в інших Піренейських королівствах. Золотий мараведі Альфонсо VIII (Alfonsine Maravedí) зберіг написи арабською мовою, але мав зображення хреста і літери ALF внизу. Він важив близько 3,8 грама.

У Кастилії золотий мараведі незабаром став обліковою одиницею для золота, поряд із суельдо (від solidus) для срібла та дінеро (від лат. denarius) для білону. За Фернандо III (1217—1252) в Кастилії та Леоні карбувалися золоті монети вагою в пів мусульманського динара, які отримали назву Maravedí bueno, але мали лише три п'ятих ваги мараведі Альфонсо VIII. Після того, як ця монета увійшла в обіг, мусульманський динар отримав назву «подвійний мараведі» або добла, звідки й походить назва «дублон».

Срібний мараведі

Зрештою за Альфонсо X Кастильського (1252—1284) мараведі стало повністю срібною монетою. На той час слово мараведі використовувалося як офіційно для певної монети, так і для будь-якої монети в розмовній мові, а також як синонім самих грошей, що призвело до певної плутанини в тлумаченні описів сум коштів, цін та монет XIII століття. У 1252 році Альфонсо X скасував пепіон Фернандо III і в подальшому послідовно зробив три випуски монет з низькопробного срібла, кожна з яких називалася мараведі. В 1252 році він розпочав карбувати срібний мараведі (Maravedís blancos або Maravedís de los Burgaleses), шість яких дорівнювали одному старому золотому мараведі. Пізніше ці монети отримали додаткові назви Maravedís viejos, Moneda viejo або Moneda blanca. Всього через шість років Альфонсо вилучив ці гроші з обігу та замінив їх білонними монетами під назвою Maravedíses negros, Maravedís de los Prietos або Prietos. Ця срібна монета, що карбувалась протягом 1258—1271 років важила 6,00 грам, містила 3,67 грам чистого срібла і коштувала 30 дінеро.

Грошова розрахункова одиниця

image
Срібна монета в 4 мараведі Педро I (1350—1369). Карбована у Севільї

У той же час розрахункова грошова одиниця мараведі дорівнювала 15 суельдо або 180 дінеро (1 суельдо=12 дінеро), тож один розрахунковий мараведі коштував шість срібних монет мараведі. Розрахунковий срібний мараведі за деякими оцінками становив близько 22 г срібла в 1258 році. Його вартість впала до 11 г. у 1271 році, до 3 г. у 1286 році та до 1,91 г. у 1303 році. Інфляція цін, виражених у мараведі між 1265 і 1278 роками перевищувала 500 % .

До 1300 року золотий мараведі зник як розрахункова грошова одиниця, поступившись в цій якості на користь срібного мараведі, що тепер використовувався як розрахункові одиниця для великих сум, для оцінки вартості інших золотих та срібних монет та для обліку некарбованого срібла, і з часом мараведі витіснило суельдо як основну облікову одиницю для цього дорогоцінного металу. Альфонсо XI (1312—1350) не називав жодну зі своїх монет мараведі, і з того часу цей термін використовувався лише як розрахункова одиниця, а не як назва монети. З середини XIV століття мараведі продовжував використовуватися як валюта рахунку, щоб здійснювати конвертації між різними валютами, що перебували в обігу.

Після Першої кастильської громадянської війни, наприкінці XIV століття, щоб покрити витрати на війну були проведена суттєва девальвація монет. Оскільки мараведі, як розрахункова одиниця, був пов'язаний із вартістю знецінених монет, було створено новий мараведі, вартість якого становила половину старого мараведі.

image
Мараведі Фернандо VII 1830 року.

Протягом періоду 1429—1451 рр., відбулась чергова девальвація мараведі, за якою слідував період стабільності, який тривав до 1460 р., і знову період девальвації приблизно до 1480. Наприклад, в 1471 році золотий кастельяно (енрікес) вагою в 4,6 грама 23-каратного золота оцінювалася в 310 мараведі. Вже у 1475 році кастельяно оцінювався в 440 мараведі, а в 1483 році — у 485 мараведі.

Після грошової реформи католицькизх монархів Фернандо та Ізабелли в 1497 році, а Іспанії була введена нова золота монета екселенте (excelente de la Granada) вартістю 375 мараведі, та срібний реал вартістю 34 мараведі. З 1497 по 1642 рік, протягом періоду іспанського домінування в Європі, реал зберігав свою вартість — він становив 3,90 г чистого срібла. Таким чином, прив'язаний до реала мараведі протягом 145 років був еквівалентом 1/34 від такої ж кількості чистого срібла. В той же час вартість мараведі не залишалась еквівалентною початковій кількості золота, оскільки тоді як срібні монети Іспанії, володарки найбагатших копалень білого металу в світі зберігали свою вагу фіксованою, те саме не можна сказати про її золоті монети.

У 1537 році мараведі стало найменшою іспанською розрахунковою одиницею, 1/34 частиною іспанського реала. Мараведі залишався розрахунковою грошовою одиницею в Іспанії до 1847 року.

Мараведі Нового світу

Після відкриття Іспанією Америки мідні мараведі разом із срібними реалами були першими монетами, викарбуваними в Іспанії з метою обігу в колоніях Нового світу. Ці монети, розроблені зі спеціальним дизайном для використання саме в Америці, вперше були викарбувані в Севільї в 1505 році для відправки на колоніальний острів Еспаньйола наступного року, таким чином започаткувавши історію монет для Нового Світу. До 1531 року ці монети все ще карбувалися, тепер і в Севільї, і в Бургосі. Ці мараведі використовувалися як іспанська колоніальна дрібна монета для невеликих транзакцій, а після відкриття монетних дворів у Новому Світі, монета карбувалась також у Мексиці (замовлено у 1535 році, виробництво розпочато у 1536 році), так і в Санто-Домінго (замовлено у 1536 році, виробництво розпочато у 1542 році),

Див. також

Галерея

Примітки

  1. DPD on maravedís
  2. Moedas de ouro do milénio português. www.museucasadamoeda.pt (pt-PT) . Процитовано 18 грудня 2021.
  3. Morabitino (pt-pt) . Numisma Leilões. Процитовано 18 грудня 2021.
  4. Guinot Rodríguez, Enric (2014). La Baja Edad Media en los siglos XIV y XV. Economía y Sociedad. Madrid: Síntesis. .
  5. MacKay, Angus (1981). Money, prices and politics in Fitfteenth Century Castile (en inglés). Londres: Royal Historical Society. ISBN 0-901050-82-2.

Джерела

  • Frey, Albert R. (1916), A dictionary of numismatic names: their official and popular designations, American Journal of Numismatics, I: 143.
  • Proctor, Jorge A. (October 2001), America's First Official Coinage, The Numismatist, Colorado Springs, Colorado.
  • Sédillot, René (1955), Toutes les monnaies du monde, Paris: Recueil Sirey, с. 170—171, 325—326.
  • Sedwick, Daniel (January 1995), Practical Book of Cobs: History, Identification, Shipwrecks, Values, Market, Coin Photos, ISBN .
  • Shaw, W.A. (1967) [1896], The history of currency 1251 to 1894: being an account of the gold and silver moneys and monetary standards of Europe and America, together with an examination of the effects of currency and exchange phenomena on commercial and national progress and well-being, New York: G.P. Putnam's Sons, reprinted by Augustus M. Kelley, с. 319—344, LC 67·20086.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maravedi isp Maravedi maɾabeˈdi port Maravedi mɐrɐveˈdi z arab الدينار المرابطي dinar moravidiv nazva riznih monet iz zolota a piznishe sribla sho perebuvali v obigu v hristiyanskih korolivstvah Pirenejskogo pivostrova v XI XIV stolittyah a takozh nazva riznih pirenejskih rozrahunkovih odinic dlya cinnih metaliv v period mizh XI i XIX stolittyami MaravediZoloti maravedi korolya Kastiliyi Alfonso VIII 1191 rik Toledo Pershi zoloti maravedi buli vikarbuvani naprikinci XI stolittya Afonsu I v Portugaliyi Alfonso VIII v Kastiliyi bilya 1072 roku ta Fernando II v Leoni ta mistili napisi arabskoyu ta kastilskoyu movami Protyagom svoyeyi istoriyi maravedi zaznavalo chislennih zmin i devalvacij poki ne bula peretvorena na vilnu valyutu za chasiv katolickih monarhiv koli voni prijnyali yiyi yak chastinu svoyeyi groshovoyi sistemi v 1475 roci EtimologiyaZolotij dinar Almoravidiv Ali ibn Yusuf pravlinnya 1106 1143 vikarbuvanij v 1138 39 rr Slovo maravedi pohodit vid arabskogo marabet abo marabotin riznovidu zolotogo dinara sho karbuvavsya v Andalusiyi na Pirenejskomu pivostrovi marokkanskimi Almoravidami ta otrimav na yih chest svoyu nazvu arab المرابطون al Murabitũn spiv مرابط Murabit Ispanske slovo maravedi nezvichajne tim sho maye tri zadokumentovani formi mnozhini maravedis maravedies i maravedises IstoriyaZolotij maravedi murabitinu korolya Portugaliyi Sanshu I 1185 1211 Zolotij maravedi Zolotij dinar vpershe buv vikarbovanij na Pireneyah v mavritanskomu Al Andalusi she za chasiv kordovskogo emira Abd ar Rahmana III 912 961 Pislya togo yak za period z 1086 po 1110 roki usi musulmanski zemli Al Andaluza buli pidkoreni marokkanskoyu dinastiyeyu Almoravidiv al Murabitun al andaluzkij dinar stav vidomij po vsij Yevropi yak morabit morabotin abo murabitinu Zolotij maravedi korolya Lenonu ta Galisiyi Alfonso IX 1188 1230 U XII stolitti zolotij dinar Almarovidiv skopiyuvali praviteli hristiyanskih derzhav Pirenejskogo pivostrova Afonsu I pershij korol Portugaliyi 1139 1185 vipustiv zoloti maravedi 931 yi probi vagoyu 3 9 g iz zobrazhennyam korolya na koni gerba Portugaliyi ta napisom Moneta domini Alfonsi regis Portugalensium moneta pana Afonsu korolya portugalciv Jogo sin Sanshu I 1185 1211 a takozh korol Leonu Fernando II 1157 1188 ta korol Kastiliyi Alfonso VIII 1158 1214 karbuvali zoloti maravedi u vlasnih krayinah Moneta stala vidomoyu yak murabitinu port morabitino v Portugalskomu korolivstvi i yak maravedi isp maravedi v inshih Pirenejskih korolivstvah Zolotij maravedi Alfonso VIII Alfonsine Maravedi zberig napisi arabskoyu movoyu ale mav zobrazhennya hresta i literi ALF vnizu Vin vazhiv blizko 3 8 grama U Kastiliyi zolotij maravedi nezabarom stav oblikovoyu odiniceyu dlya zolota poryad iz sueldo vid solidus dlya sribla ta dinero vid lat denarius dlya bilonu Za Fernando III 1217 1252 v Kastiliyi ta Leoni karbuvalisya zoloti moneti vagoyu v piv musulmanskogo dinara yaki otrimali nazvu Maravedi bueno ale mali lishe tri p yatih vagi maravedi Alfonso VIII Pislya togo yak cya moneta uvijshla v obig musulmanskij dinar otrimav nazvu podvijnij maravedi abo dobla zvidki j pohodit nazva dublon Sribnij maravedi Zreshtoyu za Alfonso X Kastilskogo 1252 1284 maravedi stalo povnistyu sribnoyu monetoyu Na toj chas slovo maravedi vikoristovuvalosya yak oficijno dlya pevnoyi moneti tak i dlya bud yakoyi moneti v rozmovnij movi a takozh yak sinonim samih groshej sho prizvelo do pevnoyi plutanini v tlumachenni opisiv sum koshtiv cin ta monet XIII stolittya U 1252 roci Alfonso X skasuvav pepion Fernando III i v podalshomu poslidovno zrobiv tri vipuski monet z nizkoprobnogo sribla kozhna z yakih nazivalasya maravedi V 1252 roci vin rozpochav karbuvati sribnij maravedi Maravedis blancos abo Maravedis de los Burgaleses shist yakih dorivnyuvali odnomu staromu zolotomu maravedi Piznishe ci moneti otrimali dodatkovi nazvi Maravedis viejos Moneda viejo abo Moneda blanca Vsogo cherez shist rokiv Alfonso viluchiv ci groshi z obigu ta zaminiv yih bilonnimi monetami pid nazvoyu Maravedises negros Maravedis de los Prietos abo Prietos Cya sribna moneta sho karbuvalas protyagom 1258 1271 rokiv vazhila 6 00 gram mistila 3 67 gram chistogo sribla i koshtuvala 30 dinero Groshova rozrahunkova odinicya Sribna moneta v 4 maravedi Pedro I 1350 1369 Karbovana u Sevilyi U toj zhe chas rozrahunkova groshova odinicya maravedi dorivnyuvala 15 sueldo abo 180 dinero 1 sueldo 12 dinero tozh odin rozrahunkovij maravedi koshtuvav shist sribnih monet maravedi Rozrahunkovij sribnij maravedi za deyakimi ocinkami stanoviv blizko 22 g sribla v 1258 roci Jogo vartist vpala do 11 g u 1271 roci do 3 g u 1286 roci ta do 1 91 g u 1303 roci Inflyaciya cin virazhenih u maravedi mizh 1265 i 1278 rokami perevishuvala 500 Do 1300 roku zolotij maravedi znik yak rozrahunkova groshova odinicya postupivshis v cij yakosti na korist sribnogo maravedi sho teper vikoristovuvavsya yak rozrahunkovi odinicya dlya velikih sum dlya ocinki vartosti inshih zolotih ta sribnih monet ta dlya obliku nekarbovanogo sribla i z chasom maravedi vitisnilo sueldo yak osnovnu oblikovu odinicyu dlya cogo dorogocinnogo metalu Alfonso XI 1312 1350 ne nazivav zhodnu zi svoyih monet maravedi i z togo chasu cej termin vikoristovuvavsya lishe yak rozrahunkova odinicya a ne yak nazva moneti Z seredini XIV stolittya maravedi prodovzhuvav vikoristovuvatisya yak valyuta rahunku shob zdijsnyuvati konvertaciyi mizh riznimi valyutami sho perebuvali v obigu Pislya Pershoyi kastilskoyi gromadyanskoyi vijni naprikinci XIV stolittya shob pokriti vitrati na vijnu buli provedena suttyeva devalvaciya monet Oskilki maravedi yak rozrahunkova odinicya buv pov yazanij iz vartistyu znecinenih monet bulo stvoreno novij maravedi vartist yakogo stanovila polovinu starogo maravedi Maravedi Fernando VII 1830 roku Protyagom periodu 1429 1451 rr vidbulas chergova devalvaciya maravedi za yakoyu sliduvav period stabilnosti yakij trivav do 1460 r i znovu period devalvaciyi priblizno do 1480 Napriklad v 1471 roci zolotij kastelyano enrikes vagoyu v 4 6 grama 23 karatnogo zolota ocinyuvalasya v 310 maravedi Vzhe u 1475 roci kastelyano ocinyuvavsya v 440 maravedi a v 1483 roci u 485 maravedi Pislya groshovoyi reformi katolickizh monarhiv Fernando ta Izabelli v 1497 roci a Ispaniyi bula vvedena nova zolota moneta ekselente excelente de la Granada vartistyu 375 maravedi ta sribnij real vartistyu 34 maravedi Z 1497 po 1642 rik protyagom periodu ispanskogo dominuvannya v Yevropi real zberigav svoyu vartist vin stanoviv 3 90 g chistogo sribla Takim chinom priv yazanij do reala maravedi protyagom 145 rokiv buv ekvivalentom 1 34 vid takoyi zh kilkosti chistogo sribla V toj zhe chas vartist maravedi ne zalishalas ekvivalentnoyu pochatkovij kilkosti zolota oskilki todi yak sribni moneti Ispaniyi volodarki najbagatshih kopalen bilogo metalu v sviti zberigali svoyu vagu fiksovanoyu te same ne mozhna skazati pro yiyi zoloti moneti U 1537 roci maravedi stalo najmenshoyu ispanskoyu rozrahunkovoyu odiniceyu 1 34 chastinoyu ispanskogo reala Maravedi zalishavsya rozrahunkovoyu groshovoyu odiniceyu v Ispaniyi do 1847 roku Maravedi Novogo svituPislya vidkrittya Ispaniyeyu Ameriki midni maravedi razom iz sribnimi realami buli pershimi monetami vikarbuvanimi v Ispaniyi z metoyu obigu v koloniyah Novogo svitu Ci moneti rozrobleni zi specialnim dizajnom dlya vikoristannya same v Americi vpershe buli vikarbuvani v Sevilyi v 1505 roci dlya vidpravki na kolonialnij ostriv Espanjola nastupnogo roku takim chinom zapochatkuvavshi istoriyu monet dlya Novogo Svitu Do 1531 roku ci moneti vse she karbuvalisya teper i v Sevilyi i v Burgosi Ci maravedi vikoristovuvalisya yak ispanska kolonialna dribna moneta dlya nevelikih tranzakcij a pislya vidkrittya monetnih dvoriv u Novomu Sviti moneta karbuvalas takozh u Meksici zamovleno u 1535 roci virobnictvo rozpochato u 1536 roci tak i v Santo Domingo zamovleno u 1536 roci virobnictvo rozpochato u 1542 roci Div takozhMurabitinu MankusGalereyaAvers moneti 4 maravedi Izabelli I i Fernando II monetnij dvir Kuenki Revers moneti 4 maravedi Izabelli I i Fernando II monetnij dvir Kuenki Avers moneti z 8 maravedi Filipa III monetnij dvir Segoviyi 1607 roku Avers moneti z 8 maravedi Filipa III monetnij dvir Segoviyi 1607 roku Avers moneti v 16 maravedi Filipa IV monetnij dvir Sevilyi 1662 roku Revers moneti v 16 maravedi Filipa IV monetnij dvir Sevilyi 1662 roku Avers moneti 1 Maravedi Fernando VI monetnij dvir Segoviyi 1747 roku Revers moneti 1 Maravedi Fernando VI monetnij dvir Segoviyi 1747 roku PrimitkiDPD on maravedis Moedas de ouro do milenio portugues www museucasadamoeda pt pt PT Procitovano 18 grudnya 2021 Morabitino pt pt Numisma Leiloes Procitovano 18 grudnya 2021 Guinot Rodriguez Enric 2014 La Baja Edad Media en los siglos XIV y XV Economia y Sociedad Madrid Sintesis ISBN 84 9756 116 3 MacKay Angus 1981 Money prices and politics in Fitfteenth Century Castile en ingles Londres Royal Historical Society ISBN 0 901050 82 2 DzherelaFrey Albert R 1916 A dictionary of numismatic names their official and popular designations American Journal of Numismatics I 143 Proctor Jorge A October 2001 America s First Official Coinage The Numismatist Colorado Springs Colorado Sedillot Rene 1955 Toutes les monnaies du monde Paris Recueil Sirey s 170 171 325 326 Sedwick Daniel January 1995 Practical Book of Cobs History Identification Shipwrecks Values Market Coin Photos ISBN 99913 0 101 1 Shaw W A 1967 1896 The history of currency 1251 to 1894 being an account of the gold and silver moneys and monetary standards of Europe and America together with an examination of the effects of currency and exchange phenomena on commercial and national progress and well being New York G P Putnam s Sons reprinted by Augustus M Kelley s 319 344 LC 67 20086

Дата публікації:
Топ