Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реал (ісп. real, дослівно — королівський) — срібна монета, що з'явилась у Кастильському королівстві в середині XIV столітт. В 1497—1868 роках реал був основою іспанської грошової системи, після чого був замінений на песету. Протягом свого існування реал зазнав кількох змін у вартості порівняно з іншими грошовими одиницями. Найпоширенішим номіналом з XVI століття була велика срібна монета вартістю в 8 реалів, шо отримала назау іспанський долар, піастр або песо і широко використовувалась в Європі, Америці та Азії під час розквіту Іспанської імперії.
| Іспанський реал | |||
|---|---|---|---|
| ісп. real español | |||
| |||
Історія
Поява
Перший реал був викарбуваний королем Кастилії Педро I (1350—1369) у середині XIV століття. З однієї кастильської марки срібла (230 грамів) карбувалось 66 монет вагою 3.35 грама срібла 930 проби. По своїй вартості реал дорівнювався 3-м тогочасним срібним мараведі. Реали знаходились в обігу в Кастилії поряд з різними іншими срібними монетами, до 1497 року, коли після грошової реформи католицьких королів Ізабелли I Кастильської та Фернандо II Арагонського (Pragmática de Medina del Campo), реал став головною срібною грошовою одиницею, а карбування інших срібних монет було припинено.
Головна одиниця іспанської грошової системи
Прагматика 1497 року встановила, що з 1 марки срібла 0,930 проби мало карбуватись 67 реалів вагою 3,195 грама чистого срібла, що дорівнювались 34 мараведі. Хоча в Прагматиці також було визначено дві інші срібні монети, кратні реалу — номіналом в 1/2 та 1/8 реалв (остання мала квадратну форму), цим актом не встановлювались срібні монети, вартість яких перевищує вартість 1 реала. Такі монети були введені в XVI столітті наступними королями Іспанії — Карлом I і Філіпом II. В ці часи срібні монети карбувались номіналом у 1⁄2 реала (medio real), 1 реал (real de plata), 2 (real de a dos), 4 (real de a cuatro) та 8 реалів (real de a ocho).
Після відкриття срібла в Мексиці, Перу та Болівії в XVI столітті монета номіналом 8 реалів, що важила 27.07 г. срібла 900 проби (що отримала назву іспанський долар або піастр а пізніше — песо) стала міжнародно визнаною торговою монетою в Європі, Азії та Північній Америці. Разом з цими срібними монетами в обігу перебував золотий ескудо (3,1 г чистого золота) що оцінювався у 16 срібних реалів або приблизно дві монети номіналом у 8 реалів.
Іспанський колоніальний реал, який називали національна монета (ісп. moneda nacional) до XIX століття залишався досить стабільним і зазнав лише двох змін:
- З 1728 року з 1 марки срібла 0,9167 проби (11⁄12) карбували 68 реалів (або 8+1⁄2 доларів), вагою 3,101 г чистого срібла.
- з 1772 року з 1 марки срібла 0,9028 проби (130⁄144) карбували 68 реалів (або 8+1⁄2 доларів) вагою 3,054 г чистого срібла.
В той же час в самій іспанській метрополії, починаючи з XVII століття реал зазнав суттєвих змін.
Іспанія (XVII—XVIII ст.)
Вже на початку XVII століття різноманітні фінансові кризи, спричинені витратними війнами короля Філіпа II та зменшенням налходження срібла з Нового Світу, змусили його сина Філіпа III розпочати карбувати білонний реал (real de vellón), вміст срібла в якому було зменшено за рахунок додання інших металів.
Перший ордонанс, який офіційно девальвував іспанський реал в метрополії, був виданий у 1642 році. Вартість нового білонного реала (що отримав назву провінційний реал) було знижено з 67 до 83 монет з марки срібла. Відповідно, колоніальний долар (монета вартістю у 8 колоніальних реалів) став коштувати 10 провінційних реалів.
В 1686 році були викарбувані монети номіналом 1⁄2 1, 2, 4 і 8 провінційних реалів (остання оцінювалась в 4⁄5 колоніального долара і отримала назву песо марія (peso maria)), які не користувались великою популярністю. Тоді ж, в 1686—1687 роках вийшли едикти, що фіксували вартість провінційного реала на рівні 15 реалів за іспанський 1 колоніальний долар (песо де камбіо) або 512 мараведі (або 1 долар = 8 національних реалів вартістю 64 мараведі). Необхідність видання цих указів свідчила про те, що реальна вартість провінційних реалів (reales de vellón) коштували навіть менше, ніж 15+2⁄34 долара (0,0664 долара).
Плутанина в грошовій системі була врегульовано в декілька кроків до 1737 року, а саме:
- У 1728 році долар (8 національних реалів) знизився до 8+1⁄2 доларів з однієї марки срібла 9167 проби (24,809 г чистого срібла)
- Національний реал карбувався монетами номіналом у 8 і 4 реали (1 та 1/2 долара відповідно).
- Провінційний реал карбувався монетами 2, 1 та 1/2 реала (1⁄5 ,1⁄10 та 1⁄20 доларів відповідно).
- у 1737 році Вартість провінційного реала була остаточно закріплена в 1⁄20 долара і дорівнювала 34 мараведі (отже, 1 долар = 20 реалам = 680 мараведі). Відповідно срібний, або колоніальний реал (real de plata fuerte) оцінювався в 2.5 білонних провінційних реалів (vellón) або 85 мараведі.
- введений у 1686 році песо де камбіо з 512 мараведі продовжував використовуватися як облікова одиниця, але коштував зменшену вартість 512⁄680 доларів (приблизно 3/4 долара). Песо де камбіо ділилось на вісім реалів де камбіо кожен з 64 мараведі.
Подальші зміни до кінця XVIII століття були незначними і включали зменшення проби срібного долара до 903 поби (130⁄144), а золотого ескудо (що тепер оцінювався в 2 долари або 40 провінційних реалів) від 0,917 до 0,875 проби. Починаючи з 1810 року номінали срібних монет було встановлено у більш зручних значеннях в провінційних реалах (1⁄20 іспаснького колоніального долара) — в 20, 10, 4, 2 і 1 реал.
Іспанія (XIX ст.)
У першій третині XIX століття втрата американських володінь припинила надходження дорогоцінних металів до Іспанії та призвела до поступового залучення в місцевий обіг десяткового франка. Відбулось декілька спроб ввести іспанську десяткову грошову систему на основі реала, які проте ніколи не були виконані в повному обсязі:
- в 1850 році 1 провінційний реал (1⁄20 долара) було оцінено в 10 децім або 100 сентімо, а мараведі як розрахункова одиниця було скасоване.
- в 1864 році була введена друга десяткова валюта срібний ескудо, що дорівнював 10 провінційним реалам або 100 сентімо ескудо.
Нарешті, у 1868 році після вступу Іспанії у Латинський монетний союз, реал був повністю вилучений з введенням іспанської песети, що замінила ескудо (у співвідношенні 1 ескудо = 2½ песети) і дорівнювала своєю вартістю французькому франку або 4 реалам (1 долар = 20 реалів = 5 песет), та поділялась на 100 сентімо. Після цього термін реал застосовувався для позначення 1/4 песети (25 сентімо).
Див. також
Примітки
- Martínez, Mary (10 лютого 2017). . Kind-le. Архів оригіналу за 7 October 2017. Процитовано 17 липня 2018.
- Shaw, William Arthur (1896). The History of Currency, 1252–1894; Appendix III: Spain. Putnam. с. 319.
Джерела
- Krause, Chester L.; Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801—1991 (18th ed.). Krause Publications. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанський реал
Посилання
- (gdlcoins.com)
- Колоніальне карбування іспанської Америки: вступ Деніела Френка Седвіка
- Монети іспанського реалу в Numista
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Real isp real doslivno korolivskij sribna moneta sho z yavilas u Kastilskomu korolivstvi v seredini XIV stolitt V 1497 1868 rokah real buv osnovoyu ispanskoyi groshovoyi sistemi pislya chogo buv zaminenij na pesetu Protyagom svogo isnuvannya real zaznav kilkoh zmin u vartosti porivnyano z inshimi groshovimi odinicyami Najposhirenishim nominalom z XVI stolittya bula velika sribna moneta vartistyu v 8 realiv sho otrimala nazau ispanskij dolar piastr abo peso i shiroko vikoristovuvalas v Yevropi Americi ta Aziyi pid chas rozkvitu Ispanskoyi imperiyi Ispanskij real isp real espanol Odin real katolickih koroliv Fernando Aragonskogo ta Izabelli Kastilskoyi Karbovanij v Granadi bez dati ale ne ranishe nizh 1497 rik Legenda latinoyu na aversi FERNANDVS ET HELISAB REX revers ET REGINA CAST LEGIO ARAGO SICI G Fernando ta Izabella korol ta koroleva Kastiliyi Leonu Aragonu Siciliyi ta Granadi IstoriyaPoyava Sribnij real Pedro I 1350 1369 Monetnij dvir Sevilyi Moneta v piv reala Pedro I 1350 1369 Monetnij dvir SevilyiReal Huana I 1379 1390 Monetnij dvir Sevilyi Pershij real buv vikarbuvanij korolem Kastiliyi Pedro I 1350 1369 u seredini XIV stolittya Z odniyeyi kastilskoyi marki sribla 230 gramiv karbuvalos 66 monet vagoyu 3 35 grama sribla 930 probi Po svoyij vartosti real dorivnyuvavsya 3 m togochasnim sribnim maravedi Reali znahodilis v obigu v Kastiliyi poryad z riznimi inshimi sribnimi monetami do 1497 roku koli pislya groshovoyi reformi katolickih koroliv Izabelli I Kastilskoyi ta Fernando II Aragonskogo Pragmatica de Medina del Campo real stav golovnoyu sribnoyu groshovoyu odiniceyu a karbuvannya inshih sribnih monet bulo pripineno Golovna odinicya ispanskoyi groshovoyi sistemi Pragmatika 1497 roku vstanovila sho z 1 marki sribla 0 930 probi malo karbuvatis 67 realiv vagoyu 3 195 grama chistogo sribla sho dorivnyuvalis 34 maravedi Hocha v Pragmatici takozh bulo viznacheno dvi inshi sribni moneti kratni realu nominalom v 1 2 ta 1 8 realv ostannya mala kvadratnu formu cim aktom ne vstanovlyuvalis sribni moneti vartist yakih perevishuye vartist 1 reala Taki moneti buli vvedeni v XVI stolitti nastupnimi korolyami Ispaniyi Karlom I i Filipom II V ci chasi sribni moneti karbuvalis nominalom u 1 2 reala medio real 1 real real de plata 2 real de a dos 4 real de a cuatro ta 8 realiv real de a ocho Pislya vidkrittya sribla v Meksici Peru ta Boliviyi v XVI stolitti moneta nominalom 8 realiv sho vazhila 27 07 g sribla 900 probi sho otrimala nazvu ispanskij dolar abo piastr a piznishe peso stala mizhnarodno viznanoyu torgovoyu monetoyu v Yevropi Aziyi ta Pivnichnij Americi Razom z cimi sribnimi monetami v obigu perebuvav zolotij eskudo 3 1 g chistogo zolota sho ocinyuvavsya u 16 sribnih realiv abo priblizno dvi moneti nominalom u 8 realiv Ispanskij kolonialnij real yakij nazivali nacionalna moneta isp moneda nacional do XIX stolittya zalishavsya dosit stabilnim i zaznav lishe dvoh zmin Z 1728 roku z 1 marki sribla 0 9167 probi 11 12 karbuvali 68 realiv abo 8 1 2 dolariv vagoyu 3 101 g chistogo sribla z 1772 roku z 1 marki sribla 0 9028 probi 130 144 karbuvali 68 realiv abo 8 1 2 dolariv vagoyu 3 054 g chistogo sribla V toj zhe chas v samij ispanskij metropoliyi pochinayuchi z XVII stolittya real zaznav suttyevih zmin Ispaniya XVII XVIII st Sribna moneta nominalom 2 reali vikarbuvana v Mehiko v 1742 roci za pravlinnya pravlinnya Filipa V Vzhe na pochatku XVII stolittya riznomanitni finansovi krizi sprichineni vitratnimi vijnami korolya Filipa II ta zmenshennyam nalhodzhennya sribla z Novogo Svitu zmusili jogo sina Filipa III rozpochati karbuvati bilonnij real real de vellon vmist sribla v yakomu bulo zmensheno za rahunok dodannya inshih metaliv Pershij ordonans yakij oficijno devalvuvav ispanskij real v metropoliyi buv vidanij u 1642 roci Vartist novogo bilonnogo reala sho otrimav nazvu provincijnij real bulo znizheno z 67 do 83 monet z marki sribla Vidpovidno kolonialnij dolar moneta vartistyu u 8 kolonialnih realiv stav koshtuvati 10 provincijnih realiv Spivvidnoshennya rozmiriv kastilskih sribnih monet nominalom vid 1 4 do 8 realiv zgidno z dokumentom 1657 roku V 1686 roci buli vikarbuvani moneti nominalom 1 2 1 2 4 i 8 provincijnih realiv ostannya ocinyuvalas v 4 5 kolonialnogo dolara i otrimala nazvu peso mariya peso maria yaki ne koristuvalis velikoyu populyarnistyu Todi zh v 1686 1687 rokah vijshli edikti sho fiksuvali vartist provincijnogo reala na rivni 15 realiv za ispanskij 1 kolonialnij dolar peso de kambio abo 512 maravedi abo 1 dolar 8 nacionalnih realiv vartistyu 64 maravedi Neobhidnist vidannya cih ukaziv svidchila pro te sho realna vartist provincijnih realiv reales de vellon koshtuvali navit menshe nizh 15 2 34 dolara 0 0664 dolara Plutanina v groshovij sistemi bula vregulovano v dekilka krokiv do 1737 roku a same U 1728 roci dolar 8 nacionalnih realiv znizivsya do 8 1 2 dolariv z odniyeyi marki sribla 9167 probi 24 809 g chistogo sribla Nacionalnij real karbuvavsya monetami nominalom u 8 i 4 reali 1 ta 1 2 dolara vidpovidno Provincijnij real karbuvavsya monetami 2 1 ta 1 2 reala 1 5 1 10 ta 1 20 dolariv vidpovidno u 1737 roci Vartist provincijnogo reala bula ostatochno zakriplena v 1 20 dolara i dorivnyuvala 34 maravedi otzhe 1 dolar 20 realam 680 maravedi Vidpovidno sribnij abo kolonialnij real real de plata fuerte ocinyuvavsya v 2 5 bilonnih provincijnih realiv vellon abo 85 maravedi vvedenij u 1686 roci peso de kambio z 512 maravedi prodovzhuvav vikoristovuvatisya yak oblikova odinicya ale koshtuvav zmenshenu vartist 512 680 dolariv priblizno 3 4 dolara Peso de kambio dililos na visim realiv de kambio kozhen z 64 maravedi Podalshi zmini do kincya XVIII stolittya buli neznachnimi i vklyuchali zmenshennya probi sribnogo dolara do 903 pobi 130 144 a zolotogo eskudo sho teper ocinyuvavsya v 2 dolari abo 40 provincijnih realiv vid 0 917 do 0 875 probi Pochinayuchi z 1810 roku nominali sribnih monet bulo vstanovleno u bilsh zruchnih znachennyah v provincijnih realah 1 20 ispasnkogo kolonialnogo dolara v 20 10 4 2 i 1 real Ispaniya XIX st 1 real Izabelli II 1852 15 mm 1 22 g sribla 900 probi Madrid U pershij tretini XIX stolittya vtrata amerikanskih volodin pripinila nadhodzhennya dorogocinnih metaliv do Ispaniyi ta prizvela do postupovogo zaluchennya v miscevij obig desyatkovogo franka Vidbulos dekilka sprob vvesti ispansku desyatkovu groshovu sistemu na osnovi reala yaki prote nikoli ne buli vikonani v povnomu obsyazi v 1850 roci 1 provincijnij real 1 20 dolara bulo ocineno v 10 decim abo 100 sentimo a maravedi yak rozrahunkova odinicya bulo skasovane v 1864 roci bula vvedena druga desyatkova valyuta sribnij eskudo sho dorivnyuvav 10 provincijnim realam abo 100 sentimo eskudo Nareshti u 1868 roci pislya vstupu Ispaniyi u Latinskij monetnij soyuz real buv povnistyu viluchenij z vvedennyam ispanskoyi peseti sho zaminila eskudo u spivvidnoshenni 1 eskudo 2 peseti i dorivnyuvala svoyeyu vartistyu francuzkomu franku abo 4 realam 1 dolar 20 realiv 5 peset ta podilyalas na 100 sentimo Pislya cogo termin real zastosovuvavsya dlya poznachennya 1 4 peseti 25 sentimo Div takozhMaravedi Ispanskij dolar Portugalskij realPrimitkiMartinez Mary 10 lyutogo 2017 Kind le Arhiv originalu za 7 October 2017 Procitovano 17 lipnya 2018 Shaw William Arthur 1896 The History of Currency 1252 1894 Appendix III Spain Putnam s 319 DzherelaKrause Chester L Clifford Mishler 1991 Standard Catalog of World Coins 1801 1991 18th ed Krause Publications ISBN 0873411501 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanskij realPosilannya gdlcoins com Kolonialne karbuvannya ispanskoyi Ameriki vstup Deniela Frenka Sedvika Moneti ispanskogo realu v Numista