Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Со́лід (лат. solidus — твердий, міцний, масивний) — римська золота монета, випущена вперше у 309 імператором Костянтином. Важила 1/72 римського фунта (4,55 гр). Вона замінила як основна золота монета ауреус.
| Солід | |
 | |
| Країна | Східна Римська імперія |
|---|---|
| Замінений на | Гіперпірон |
| На заміну | ауреус |
 Солід у Вікісховищі | |
У 314 введена в західній частині Римської імперії, а в 324 — на всій території імперії. Тривалий час залишалась основною монетою і грошовою одиницею Римської імперії, а потім і Візантії. Грецька назва візантійського соліда — «номізма», в Європі його частіше називали «безант» або «бізантин».
Крім соліда, карбувалися також золоті монети вартістю в 1/2 соліда («семіс») і 1/3 соліда («тріенс», вага 1,52 г., у Візантії відоміша як «треміс»).
Розповсюдження соліда
У V—VI століттях соліди поширились у балтійському регіоні (переважно як плата за хутра та бурштин), у VI—VII століттях — на Балканах, у Франції, Нідерландах, Скандинавії, Німеччині, на Русі, у Леванті та Північній Африці (з VII століття в двох останніх регіонах соліди стали витіснятися арабськими динарами).
Через високу пробу, яка до 1453 (аж до повалення Константинополя) залишалася майже незмінною (невеликі коливання мали місце в 1071—1078), солід справив значний вплив на карбування золотих монет у сусідніх країнах — у Східному Середземномор'ї, у державі Сасанідів, у арабському світі, а також у варварів і в ранньофеодальних державах епохи великого переселення народів і згодом у всій Західній Європі.
Наприкінці IX — початку X століття була викарбувана перша відома золота монета Русі, яка зовнішнім виглядом і вагою (4,2 г) нагадувала візантійський солід — безант (бізант, безантин). У науці ця монета дістала назву златник (справжня назва грошової одиниці невідома).
Соліди середньовіччя
У Європі недоступність джерел золота і занепад торгівлі призвели до майже повного припинення карбування власної золотої монети у IX—XII століттях. Основним монетним металом стало срібло. Однак солід залишився розрахунковою грошовою одиницею. Він прирівнювався до 12 денаріїв; у Німеччині — 12 пфенігів (германізована назва соліда — шилінг), у Франції — 12 деньє (тут назва «солід» зазнала змін і дала назву «соль», пізніше — су). В Італії солід став називатися сольдо, в Іспанії — .
Пожвавлення торгівлі в Європі привело до відновлення карбування солідів у XIII столітті, але у зв'язку з погіршенням вмісту срібла в денаріях, до вартості яких була прив'язана вартість соліда (як 1:12), він став срібною монетою (основною золотою європейською монетою на довгий час став дукат). У Франції вперше срібна монета вартістю соліда була викарбувана у 1266 році — це був турський грош, що наслідував італійські монети типу гроссо.
Якість гроша деякий час вдалося підтримувати на певному рівні, якість європейського соліда (шилінга) й далі погіршувалася; на зміну срібному соліду прийшов білонний у XVI ст., у XVII—XVIII ст. — мідний.
Солід у ВКЛ, Королівстві Польському, Речі Посполитій
До середини XV ст. біллонні соліди карбувало багато сусідніх з Річчю Посполитою держав, у тому числі герцогство Пруссія і Лівонська конфедерація. У 1547 році білонний солід був карбований у Гданську. Король Сіґізмунд I визначив якість монети: вона важила 1,24 г і містила 0,23 г срібла. Солід був прирівняний до 6 денаріїв і становив 1/3 гроша. Польською мовою монета називалася «шельонг», українською та білоруською — «шеляг».
У 1650 при королі Янові ІІ Казимирі карбовано перший мідний солід = 1/4 гроша (77 штук із краківської гривні, вага монети 2,6 г).
З 1659 протягом десятиліття карбувалися нові мідні соліди (так звані «боратинки», пол. boratynka) = 1/3 гроша, але з розрахунку 150 штук з гривні (вагою 1,35 г). Їх було випущено величезну кількість.
Див. також
Джерела
- В. Зварич (автор-составитель). Нумизматический словарь. — Львов: издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975. — 156 с.: 292 ил. — С. 116–117. (рос.)
- Шуст Р. М. Солід [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 699. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солід
- Солід / Словник нумізмата [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So lid lat solidus tverdij micnij masivnij rimska zolota moneta vipushena vpershe u 309 imperatorom Kostyantinom Vazhila 1 72 rimskogo funta 4 55 gr Vona zaminila yak osnovna zolota moneta aureus Solid KrayinaShidna Rimska imperiya Zaminenij naGiperpiron Na zaminuaureus Solid u Vikishovishi Solid imperatora Konstyantina II 316 340 Zlatnik Volodimira z fondiv Ermitazhu U 314 vvedena v zahidnij chastini Rimskoyi imperiyi a v 324 na vsij teritoriyi imperiyi Trivalij chas zalishalas osnovnoyu monetoyu i groshovoyu odiniceyu Rimskoyi imperiyi a potim i Vizantiyi Grecka nazva vizantijskogo solida nomizma v Yevropi jogo chastishe nazivali bezant abo bizantin Krim solida karbuvalisya takozh zoloti moneti vartistyu v 1 2 solida semis i 1 3 solida triens vaga 1 52 g u Vizantiyi vidomisha yak tremis Zmist 1 Rozpovsyudzhennya solida 2 Solidi serednovichchya 3 Solid u VKL Korolivstvi Polskomu Rechi Pospolitij 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PosilannyaRozpovsyudzhennya solidared U V VI stolittyah solidi poshirilis u baltijskomu regioni perevazhno yak plata za hutra ta burshtin u VI VII stolittyah na Balkanah u Franciyi Niderlandah Skandinaviyi Nimechchini na Rusi u Levanti ta Pivnichnij Africi z VII stolittya v dvoh ostannih regionah solidi stali vitisnyatisya arabskimi dinarami Cherez visoku probu yaka do 1453 azh do povalennya Konstantinopolya zalishalasya majzhe nezminnoyu neveliki kolivannya mali misce v 1071 1078 solid spraviv znachnij vpliv na karbuvannya zolotih monet u susidnih krayinah u Shidnomu Seredzemnomor yi u derzhavi Sasanidiv u arabskomu sviti a takozh u varvariv i v rannofeodalnih derzhavah epohi velikogo pereselennya narodiv i zgodom u vsij Zahidnij Yevropi Naprikinci IX pochatku X stolittya bula vikarbuvana persha vidoma zolota moneta Rusi yaka zovnishnim viglyadom i vagoyu 4 2 g nagaduvala vizantijskij solid bezant bizant bezantin U nauci cya moneta distala nazvu zlatnik spravzhnya nazva groshovoyi odinici nevidoma Solidi serednovichchyared U Yevropi nedostupnist dzherel zolota i zanepad torgivli prizveli do majzhe povnogo pripinennya karbuvannya vlasnoyi zolotoyi moneti u IX XII stolittyah Osnovnim monetnim metalom stalo sriblo Odnak solid zalishivsya rozrahunkovoyu groshovoyu odiniceyu Vin pririvnyuvavsya do 12 denariyiv u Nimechchini 12 pfenigiv germanizovana nazva solida shiling u Franciyi 12 denye tut nazva solid zaznala zmin i dala nazvu sol piznishe su V Italiyi solid stav nazivatisya soldo v Ispaniyi sueldo Pozhvavlennya torgivli v Yevropi privelo do vidnovlennya karbuvannya solidiv u XIII stolitti ale u zv yazku z pogirshennyam vmistu sribla v denariyah do vartosti yakih bula priv yazana vartist solida yak 1 12 vin stav sribnoyu monetoyu osnovnoyu zolotoyu yevropejskoyu monetoyu na dovgij chas stav dukat U Franciyi vpershe sribna moneta vartistyu solida bula vikarbuvana u 1266 roci ce buv turskij grosh sho nasliduvav italijski moneti tipu grosso Yakist grosha deyakij chas vdalosya pidtrimuvati na pevnomu rivni yakist yevropejskogo solida shilinga j dali pogirshuvalasya na zminu sribnomu solidu prijshov bilonnij u XVI st u XVII XVIII st midnij Solid u VKL Korolivstvi Polskomu Rechi Pospolitijred Do seredini XV st billonni solidi karbuvalo bagato susidnih z Richchyu Pospolitoyu derzhav u tomu chisli gercogstvo Prussiya i Livonska konfederaciya U 1547 roci bilonnij solid buv karbovanij u Gdansku Korol Sigizmund I viznachiv yakist moneti vona vazhila 1 24 g i mistila 0 23 g sribla Solid buv pririvnyanij do 6 denariyiv i stanoviv 1 3 grosha Polskoyu movoyu moneta nazivalasya shelong ukrayinskoyu ta biloruskoyu shelyag U 1650 pri koroli Yanovi II Kazimiri karbovano pershij midnij solid 1 4 grosha 77 shtuk iz krakivskoyi grivni vaga moneti 2 6 g Z 1659 protyagom desyatilittya karbuvalisya novi midni solidi tak zvani boratinki pol boratynka 1 3 grosha ale z rozrahunku 150 shtuk z grivni vagoyu 1 35 g Yih bulo vipusheno velicheznu kilkist Div takozhred Aureus Dzherelared V Zvarich avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 116 117 ros Shust R M Solid Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 699 ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Solid Solid Slovnik numizmata Arhivovano 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solid amp oldid 43787550