Ше́ляг, ше́лег, ше́люг (пол. szeląg від сер.-в.-нім. schillinc; латинська назва solidus) — назва срібних, білонних та мідних монет, що в різні епохи перебували на грошовому ринку українських земель. У літописах згадується, що вятичі та радимичі сплачували данину хозарам шелягами. На думку деяких дослідників шеляг — слов'янська назва германської монети шилінг, назва якої, в свою чергу, походить від латинського соліда. Першими срібними монетами типу шилінга (в українських землях мали назву «шеляга») були монети Тевтонського ордену, поморські (померанські) та інші емісії.
Шеляг | |
Місце розташування | Східна Європа |
---|---|
Розвивається з | шилінг |
Шеляг у Вікісховищі |
Згадування монети шеляг, що з'явилась у германському світі у XIV ст., у літописних розповідях про розмір данини, яку сплачували хозарам у IX-X ст., становить хронологічну проблему. Ймовірно, назва монет IX-X ст в цих літописах як шеляг є анахронізмом, тобто назва монети, що виникла у XIV столітті, при створенні літописних розповідей була перенесена у минуле, в IX-X століття. Підтвердженням цього є порівняння текстів різних рукописів давньоруських літописів. Так в Радзивилівському, Лаврентіївському та Іпатіївському та похідних від них літописах, що збереглись у рукописах XIV-XV ст., назва монети шеляг згадується у подіях 885 та 964 років. Проте у Новгородському першому та Новгородському четвертому літописах, що також збереглись у рукописах XIV-XV ст., у цих місцях згадувань монети шеляг немає. Тому можна припустити, що розмір данини в шелягах, що давалась хозарам вятичами та радимичами у IX-X ст. була внесена при одному з переписувань у XIV ст.
Перші польські та литовські шеляги з'явилися в Україні внаслідок грошової реформи короля Стефана Баторія в 1579 році (дорівнював 6 денаріям і становив 1/3 польського гроша). Маса шеляга становила 1.130 г (0.180 г чистого срібла). У 1627 році карбування шелягів на монетних дворах Речі Посполитої було припинене, але на територію держави масово завозилися з Пруссії та балтійських володінь Швеції (у тому числі шеляги, підроблені у місті Сучава (див. Сучавська підробка). У 1659-66 роках відбулася масова емісія мідних шелягів (боратинок) вагою 1.3 г. Карбування шеляга (у зв'язку з наростанням інфляційних процесів) було відновлене лише в 1749 і з перервами велося до 1792. Невелика кількість шелягів була випущена у 1774 році австрійською владою для Королівстві Галичини та Володимирії. У XIX ст. — народна назва (російської копійки) в Україні. Лічба монет велася на копи (кіпники). Одна копа дорівнювала 50 шелягам (копійкам).
Також українська назва польсько-литовської дрібної монети, спочатку срібної, пізніше білонної — «шельонґів», «солідів» (пол. szeląg, лат. solidus) XVI — XVII століттях і рівновартісних їм шилінгів, солідів, у німецьких містах Пруссії й Бранденбурґу, що підлягали Польщі, а також солідів балтійсько-шведських (ризьких і лівонських) XVII ст.. В Україні в особливо інтенсивному обігу були балтійсько-шведські (королеви Кристини, Карла-Ґустава і Карла XI) та польські мідні «боратинки» (від автора проєкту Т. Л. Боратині). Шеляг становив 1/3 польсько-литовського гроша; в російській валюті 2/3 копійки.
Див. також
Джерела та література
- Шуст Р. М. Шеляг [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 627. — .
- О. Д. Огуй. Домніца [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 444. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 136. (рос.)
Посилання
- Шеляг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2081. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
She lyag she leg she lyug pol szelag vid ser v nim schillinc latinska nazva solidus nazva sribnih bilonnih ta midnih monet sho v rizni epohi perebuvali na groshovomu rinku ukrayinskih zemel U litopisah zgaduyetsya sho vyatichi ta radimichi splachuvali daninu hozaram shelyagami Na dumku deyakih doslidnikiv shelyag slov yanska nazva germanskoyi moneti shiling nazva yakoyi v svoyu chergu pohodit vid latinskogo solida Pershimi sribnimi monetami tipu shilinga v ukrayinskih zemlyah mali nazvu shelyaga buli moneti Tevtonskogo ordenu pomorski pomeranski ta inshi emisiyi Shelyag Misce roztashuvannyaShidna Yevropa Rozvivayetsya zshiling Shelyag u Vikishovishi Shelyag Sigizmunda III Vazi Zgaduvannya moneti shelyag sho z yavilas u germanskomu sviti u XIV st u litopisnih rozpovidyah pro rozmir danini yaku splachuvali hozaram u IX X st stanovit hronologichnu problemu Jmovirno nazva monet IX X st v cih litopisah yak shelyag ye anahronizmom tobto nazva moneti sho vinikla u XIV stolitti pri stvorenni litopisnih rozpovidej bula perenesena u minule v IX X stolittya Pidtverdzhennyam cogo ye porivnyannya tekstiv riznih rukopisiv davnoruskih litopisiv Tak v Radzivilivskomu Lavrentiyivskomu ta Ipatiyivskomu ta pohidnih vid nih litopisah sho zbereglis u rukopisah XIV XV st nazva moneti shelyag zgaduyetsya u podiyah 885 ta 964 rokiv Prote u Novgorodskomu pershomu ta Novgorodskomu chetvertomu litopisah sho takozh zbereglis u rukopisah XIV XV st u cih miscyah zgaduvan moneti shelyag nemaye Tomu mozhna pripustiti sho rozmir danini v shelyagah sho davalas hozaram vyatichami ta radimichami u IX X st bula vnesena pri odnomu z perepisuvan u XIV st Pershi polski ta litovski shelyagi z yavilisya v Ukrayini vnaslidok groshovoyi reformi korolya Stefana Batoriya v 1579 roci dorivnyuvav 6 denariyam i stanoviv 1 3 polskogo grosha Masa shelyaga stanovila 1 130 g 0 180 g chistogo sribla U 1627 roci karbuvannya shelyagiv na monetnih dvorah Rechi Pospolitoyi bulo pripinene ale na teritoriyu derzhavi masovo zavozilisya z Prussiyi ta baltijskih volodin Shveciyi u tomu chisli shelyagi pidrobleni u misti Suchava div Suchavska pidrobka U 1659 66 rokah vidbulasya masova emisiya midnih shelyagiv boratinok vagoyu 1 3 g Karbuvannya shelyaga u zv yazku z narostannyam inflyacijnih procesiv bulo vidnovlene lishe v 1749 i z perervami velosya do 1792 Nevelika kilkist shelyagiv bula vipushena u 1774 roci avstrijskoyu vladoyu dlya Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi U XIX st narodna nazva rosijskoyi kopijki v Ukrayini Lichba monet velasya na kopi kipniki Odna kopa dorivnyuvala 50 shelyagam kopijkam Takozh ukrayinska nazva polsko litovskoyi dribnoyi moneti spochatku sribnoyi piznishe bilonnoyi shelongiv solidiv pol szelag lat solidus XVI XVII stolittyah i rivnovartisnih yim shilingiv solidiv u nimeckih mistah Prussiyi j Brandenburgu sho pidlyagali Polshi a takozh solidiv baltijsko shvedskih rizkih i livonskih XVII st V Ukrayini v osoblivo intensivnomu obigu buli baltijsko shvedski korolevi Kristini Karla Gustava i Karla XI ta polski midni boratinki vid avtora proyektu T L Boratini Shelyag stanoviv 1 3 polsko litovskogo grosha v rosijskij valyuti 2 3 kopijki Div takozhGroshova sistema Rechi Pospolitoyi Shag Shelyag prizvishe Dzherela ta literaturaShust R M Shelyag 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 627 ISBN 978 966 00 1359 9 O D Oguj Domnica 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 444 ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 136 ros PosilannyaShelyag Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2081 1000 ekz Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi