Со́льдо (італ. soldo, від лат. solidus — твердий) — італійська назва середньовічного шилінга, срібна монета багатьох держав середньовічної Італії. Почала карбуватися імператором Генріхом VI (1190—1197) в Мілані масою в 1,25 — 1,30 г. Подвійний сольдо (італ. doppio soldo) — гроссо — важив 2,06-2,20 г. Монета карбувалася також в Пармі, Луцці. Зазвичай 5 — 8 сольдо прирівнювалися до одного гроссо. У XVIII ст. став мідним. З введенням французької десяткової монетної системи за Наполеона I (1804—1814) став дорівнювати 1/20 ліри, або 5 чентезимо.
Сольдо | |
Названо на честь | Солідус |
---|
Венеція карбувала сольдо до 1797. Вперше карбував дож Франческо Дандоло (1328—1339) в 1332 році з 670-ї проби масою 0,957 г. В 1797 р. через припинення існування Венеційської республіки (за мирним договором в Кампо-Форміо Венеція відійшла до Австрії) карбування припинено. У період перебування під владою Австрії (з 1814) замінений монетою в 5 чентезимо.
Крім Венеції карбували інші італійські держави. З введенням французької монетної системи за Наполеона I (1804—1814/15) 1 ліра = 20 сольдо = 100 чентезимо. Папська область включила сольдо до своєї монетної системи 1866: 100 чентезимо = 20 сольдо = 1 лірі. До 1869 карбувалися монети в 1/2, 1, 2 і 4 сольдо в міді і в 5 і 100 сольдо в сріблі.
Папська держава випускала сольдо до 1866 р. (з міді: 1/2, 1, 2 і 4 сольдо; зі срібла: 5 і 10 сольдо). Назва сольдо збереглося в народі досі за монетою в 5 чентезимо.
Джерела
- В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 117. (рос.)
Посилання
- Сольдо / Словник нумізмата [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So ldo ital soldo vid lat solidus tverdij italijska nazva serednovichnogo shilinga sribna moneta bagatoh derzhav serednovichnoyi Italiyi Pochala karbuvatisya imperatorom Genrihom VI 1190 1197 v Milani masoyu v 1 25 1 30 g Podvijnij soldo ital doppio soldo grosso vazhiv 2 06 2 20 g Moneta karbuvalasya takozh v Parmi Lucci Zazvichaj 5 8 soldo pririvnyuvalisya do odnogo grosso U XVIII st stav midnim Z vvedennyam francuzkoyi desyatkovoyi monetnoyi sistemi za Napoleona I 1804 1814 stav dorivnyuvati 1 20 liri abo 5 chentezimo SoldoNazvano na chestSolidusSoldo Patriarhatu Akvilyeyi vidanij pid chas pravlinnya Lyudovika Tekskogo 1412 1420 Veneciya karbuvala soldo do 1797 Vpershe karbuvav dozh Franchesko Dandolo 1328 1339 v 1332 roci z 670 yi probi masoyu 0 957 g V 1797 r cherez pripinennya isnuvannya Venecijskoyi respubliki za mirnim dogovorom v Kampo Formio Veneciya vidijshla do Avstriyi karbuvannya pripineno U period perebuvannya pid vladoyu Avstriyi z 1814 zaminenij monetoyu v 5 chentezimo Krim Veneciyi karbuvali inshi italijski derzhavi Z vvedennyam francuzkoyi monetnoyi sistemi za Napoleona I 1804 1814 15 1 lira 20 soldo 100 chentezimo Papska oblast vklyuchila soldo do svoyeyi monetnoyi sistemi 1866 100 chentezimo 20 soldo 1 liri Do 1869 karbuvalisya moneti v 1 2 1 2 i 4 soldo v midi i v 5 i 100 soldo v sribli Papska derzhava vipuskala soldo do 1866 r z midi 1 2 1 2 i 4 soldo zi sribla 5 i 10 soldo Nazva soldo zbereglosya v narodi dosi za monetoyu v 5 chentezimo DzherelaV Zvarich avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 117 ros PosilannyaSoldo Slovnik numizmata 9 grudnya 2013 u Wayback Machine ros