Деньє́ (фр. denier від лат. denarius — денарій) — французька назва монет типу каролінгського денарія, що карбувались у середньовічному та новочасному Французькому королівстві, а також у франкомовних державах хрестоносців в Східному Середземномор'ї.
Деньє | |||
---|---|---|---|
фр. denier | |||
| |||
Територія обігу | |||
Емітент | Французьке королівство |
Історія
Назва наслідувала римський денарій. З одного фунта чистого срібла випускали 240 денаріїв (деньє) вагою близько 1,3 грама.
12 деньє становили рахункову одиницю солід (соль). Найдрібнішою монетою був обол = 1/2 деньє.
За Карла Великого (768—814 роки) вага деньє збільшилася до 1,7 г. Але потім поступово вага і якість деньє стали знижуватися. В кінці Х століття він знову важив близько 1,2-1,3 грама, але проба срібла впала до 416-ї — деньє став білонною монетою.
У XII—XIII століттях у Франції існували відповідно дві різні монетні системи, що були засновані на паризькому і турському ліврах. Їм відповідали паризький і турський деньє.
Карбували також монету подвійну деньє, а в XIV столітті з'явилася монета номіналом 3 деньє — Ліард.
У XVI столітті випущено перші мідні монети деньє і подвійний деньє. Мідний деньє важив трохи більше ніж 1,5 г (діаметр 18 мм), подвійний деньє — понад 3 г (діаметр 20 мм). Номінал був позначений на реверсі: DENIER TOVRNOIS, DOVBLE TOVRNOIS. Мідний деньє на той час став найдрібнішою монетою Франції.
У другій половині XVII століття з міді стали карбувати також Ліард (= 3 деньє) і монету 4 деньє. У роки Семирічної війни (1756–1763 роки) мідний деньє випустили востаннє, цього разу в герцогстві Брауншвейг-Люнебург в 1758 році: це була монета для виплати платні французьким військам.
Див. також
- Парвус Турський — 7 1/2 Турського деньє.
- Дарденю
- Ом
- Павійондор
- Гарді
- Ліондор
Галерея
- Денарій Карла Великого (768–814), Тулуза
- Денарій Карломана (768-771)
- Денарій Людовика Благочестивого (814-840)
- Деньє Карла II (843-877), Західне Франкське королівство
-
- Деньє Гуго Капета (987–996)
- Деньє Роберта II Побожного (996–1031)
- Деньє Філіпа III (1270), Французьке королівство
- Деньє Боемунда II., Антіохейське князівство (1111–1130)
- Деньє Балдуїна III, Єрусалимське королівство (1143–1162)
- Деньє Боемунда III., Антіохейське князівство (1163–1201)
- Деньє Ізабели де Віллардуен, Ахейське князівство (1289–1307)
- Деньє Людовика Бургундського, Ахейське князівство (1313–1316)
Джерело
- 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Denye znachennya Denye fr denier vid lat denarius denarij francuzka nazva monet tipu karolingskogo denariya sho karbuvalis u serednovichnomu ta novochasnomu Francuzkomu korolivstvi a takozh u frankomovnih derzhavah hrestonosciv v Shidnomu Seredzemnomor yi Denye fr denier Denye Gugo Kapeta 987 996 Teritoriya obigu Emitent Francuzke korolivstvoIstoriyaDenarij imperatora Lyudovika Blagochestivogo 814 840 Turnskij denarij denye Karla II 843 877 Nazva nasliduvala rimskij denarij Z odnogo funta chistogo sribla vipuskali 240 denariyiv denye vagoyu blizko 1 3 grama 12 denye stanovili rahunkovu odinicyu solid sol Najdribnishoyu monetoyu buv obol 1 2 denye Za Karla Velikogo 768 814 roki vaga denye zbilshilasya do 1 7 g Ale potim postupovo vaga i yakist denye stali znizhuvatisya V kinci H stolittya vin znovu vazhiv blizko 1 2 1 3 grama ale proba sribla vpala do 416 yi denye stav bilonnoyu monetoyu U XII XIII stolittyah u Franciyi isnuvali vidpovidno dvi rizni monetni sistemi sho buli zasnovani na parizkomu i turskomu livrah Yim vidpovidali parizkij i turskij denye Karbuvali takozh monetu podvijnu denye a v XIV stolitti z yavilasya moneta nominalom 3 denye Liard U XVI stolitti vipusheno pershi midni moneti denye i podvijnij denye Midnij denye vazhiv trohi bilshe nizh 1 5 g diametr 18 mm podvijnij denye ponad 3 g diametr 20 mm Nominal buv poznachenij na reversi DENIER TOVRNOIS DOVBLE TOVRNOIS Midnij denye na toj chas stav najdribnishoyu monetoyu Franciyi U drugij polovini XVII stolittya z midi stali karbuvati takozh Liard 3 denye i monetu 4 denye U roki Semirichnoyi vijni 1756 1763 roki midnij denye vipustili vostannye cogo razu v gercogstvi Braunshvejg Lyuneburg v 1758 roci ce bula moneta dlya viplati platni francuzkim vijskam Div takozhParvus Turskij 7 1 2 Turskogo denye Dardenyu Om Pavijondor Gardi LiondorGalereyaDenarij Karla Velikogo 768 814 Tuluza Denarij Karlomana 768 771 Denarij Lyudovika Blagochestivogo 814 840 Denye Karla II 843 877 Zahidne Frankske korolivstvo Denye Lotarya 954 986 Shinoni Zahidne Frankske korolivstvo Denye Gugo Kapeta 987 996 Denye Roberta II Pobozhnogo 996 1031 Denye Filipa III 1270 Francuzke korolivstvo Denye Boemunda II Antiohejske knyazivstvo 1111 1130 Denye Balduyina III Yerusalimske korolivstvo 1143 1162 Denye Boemunda III Antiohejske knyazivstvo 1163 1201 Denye Izabeli de Villarduen Ahejske knyazivstvo 1289 1307 Denye Lyudovika Burgundskogo Ahejske knyazivstvo 1313 1316 Dzherelo3varich V V Numizmatichnij slovnik Lviv Visha shkola 1978 338 s