Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Денарій (лат. denarius, дослівно — «що складається з десяти», від лат. deni — «по десяти», від лат. decem — «10») — назва римської срібної монети, що вперше була викарбувана в Римській республіці біля 211 року до н. е. та продовжувала карбуватись протягом перших трьох століть Римської імперії. Був однією з найпоширеніших монет на землях, що перебували під владою чи впливом Риму. [ru] — X, X. Припинив карбуватись в кінці III століття після грошової реформи Діоклетіана. У Візантії та у варварських королівствах, що утворились на території Західної Римської імперії не карбувався.
| Денарій | |||
|---|---|---|---|
| (італ. Lira genovese) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Римська республіка | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | сестерцій (1⁄4) | ||
| дупондій (1⁄8) | |||
| ас (1⁄16) | |||
| Історія | |||
| Дата | 268 рік до н. е | ||
| Початок вилучення | кінець III століття | ||
| Валюта-наступниця | Антонініан | ||
У результаті [it], яку імператор Карл Великий впровадив в кінці VIII століття, назву денарій отримала дрібна срібна монета, що запроваджувалась на усій території Каролінгської імперії. Протягом наступних чотирьох століть каролінгський денарій був мало не єдиною монетою, що карбувалась в Європі в країнах, що постали на уламках імперії Карла Великого та продовжувала карбуватись в деяких з них до XVIII століття. Кааролінгський денарій і монети, які продовжували карбуватись за його зразком після розпаду імперії був знані як деньє у Франції, в Італії, дінеро в Іспанії, пфеніг в Німеччині, парвус в Богемії, пенязь в Литві і пенні в Британії, Усі вони, як і каролінгський денарій, дорівнювали 1⁄240 розрахункової лібри (фунта) срібла.
Історія
Перші римські срібні монети
Перші римські срібні монети були викарбувані 268 року до н. е. з середньою вагою в 6,8 грама або 1⁄48 римського фунта. Раніше ці монети розглядались як перші денарії, але пізніші дослідження показали, що ці монети були місцевим копіюванням грецьких монет. Потребу в карбуванні срібних монет у додаток до бронзового аса, який на той час використовувався римлянами спонукали торгові контакти з греками. Римська срібна монета того часу була дуже схожою на грецькі драхми та дидрахми, які тоді карбувалися в Метапонті та інших грецьких містах у Південній Італії. Ці монети мали римські написи, але в іншому дуже нагадували їх грецькі прототипи. Швидше за все, вони використовувалися для міжнародної торгівлі і рідко зустрічалися в самому Римі.
Близько 225 р. до н. е. вперше з'являються срібні монети вже власної римської розробки, також вагою в 6,8 гр. Класичні історики часто згадують ці монети як денарії, але сучасними нумізматами вони класифіковані як квадригатус. Назва походить від квадриґи (лат. quadrigatus), яка була зображена на зворотному боці і яка була прототипом для найпоширеніших зображень, шо використовувались на римських срібних монетах протягом наступних 150 років.
Поява денаріїв в Римській республіці
Близько 211 року до н. е., під час Другої Пунічної війни і, вочевидь під її впливом, в Римі було впроваджено два типи нових срібних монет — денарій та недовговічний вікторіатус. Цей денарій, що спочатку важив 4,5 грама або 1⁄72 римського фунта надалі став однією з найпоширениших монет в Римській республіці. Спочатку денарій був рівний 10 мідним асам. Звідси й пішла назва монети, яка дослівно означає «складений з десяти».
З 200 року до н. е. вага денарія була зменшена до 3,9 гр. (1⁄84 римського фунта) і надалі продовжувала залишатись стабільною протягом найближчих двох століть до кінця існування Республіки. Весь цей час вміст срібла в денарії також залишався стабільним і складав 95-98 %, максимальні величини, які могли бути досягнуті тогочасною металургією. Близько 141 року до н. е. у зв'язку зі зменшенням ваги аса, денарій було прирівняно до 16 асів.
Денарій в Римській імперії
При перших імператорах вага і вміст срібла в денарії залишались такими ж, якими вони були в Римській республіці, але за часів правління Нерона відбулись дві події, що стануть характерними для наступної історії римського динарія. По перше, Нерон зменшив вагу денарія до 3,4 гр. (1⁄96 римського фунта). Хоча зниження ваги монет траплялось і раніше, за Нерона вперше пішли на інший крок - почали псувати якість самої монети шляхом її випуску не з чистого срібла, а з додаванням лігатури (домішки), через що вміст чистого срібла в монеті понизився до 93 %.
Ця зміна, ініційована Нероном, мала вкрай негативні довгострокові наслідки як для денарія, так і для всієї римської держави. Про зміну чистоти срібла у монеті не заявляли відкрито. У результаті держава стала на небезпечний шлях і за наступні два століття часте псування денарія призвело до його повної дискредитації як платіжного засоба. Регулярне зниження частки срібла в денарії почалося після останнього імператора з династії Флавіїв Доміціана і протягом II століття вона впала до 75 %. Погіршення якості денарія особливо прискорилось під час кризи III століття. За Септимія Севера вміст срібла в монетах становило вже 60 % і надалі різко впав до майже 5 %, що фактично перетворило денарій на мідну монету.
Карбування «зіпсованих монет» у своє чергу призвело до цілого ряду негативних результатів в економіці, зокрема до поділу у обороті «нових» і «старих» монет, які оцінювались при розрахунках по іншому і до появи недовіри до державних засобів розрахунків.
Щоб боротись зі знеціненням денарія, у 215 року за Каракалли було випущено нову срібну монету антонініан. Срібні денарії перестають карбувати після правління Гордіана III (238—244 рр. н. е.). Останній випуск денаріїв відбувся за часів правління Авреліана між 270 і 275 р. н. е. і в перші роки правління Діоклетіана, який провів грошову реформу, після якої на території Римської імперії остаточно припинили карбувати денарії. Оскільки незабаром після цього, під час проведення своєї власної грошової реформи імператор Костянтин Великий не повернувся до карбування денаріїв, Візанттія не успадкувала денарій від Риму і ця монета припинила карбуватись на усіх територіях колишньої Римської імперії.
Знахідки римських денаріїв в Україні
В Україні зустрічаються срібні денарії часів імператорського Риму, особливо часів панування імператорів Траяна, Адріана, Луція Вера, Марка Аврелія та Коммода (II ст. н. е.), Фаустина (молодшого), Фаустина (старшого), Сабіна, Антоніна Пія. Ці монети перебували в обігу до V століття. Знахідки пізнішого часу є рідкісними. Масштаби використання римських денаріїв були дуже значними. Інколи у скарбах фіксується по декілька тисяч цих монет, а всього монетних знахідок у яких вони присутні, було зафіксовано до 1500.
Каролінзький денарій
Поява в імперії Карла Великого
Наприкінці VIII століття, в рамках [it], яку проводив Карл Великий, денарій став основною одиницею нової грошової системи. Замість десятичної грошової системи Стародавнього Риму в країнах Франкської імперії була введена нова система з трьох деномінацій, що співвідносились між собою як 1:12:240. Система базувалась на срібних денаріях, які фактично карбувались і двох додаткових одиницях, що використовувались виключно як розрахунківі — лібри (фунта) і соліда (шиллінга). Між деномінаціями було встановлено таке співвідношення: 1 ліра = 20 солідам = 240 денаріям. Відповідно, 1 солід дорівнював 12 денаріям.
Після реформи монетні двори імперії карбували з лібри/фунта срібла (вага якої в каролінзькі часи коливалась від 407,92 г до 409,25 г) 240 денаріїв (які, своєю чергою, мали вагу від 1,699 г до 1,760 г), або згодом 20 солідів (інша назва — гроссо або грош), вартість яких дорівнювала 12 денаріям. З часом лібра стала грошовою одиницею і незалежно від вмісту у ній срібла, прирівнювалася до 240 денаріїв.
Інші країни
Каролінзька монетна ситема на основі срібного денарія здійснила великий вплив на усі території, що входили до її складу. а також на сусідні країни, У Франції дрібна срібна монета, що відповідала 1/240 лібри (фунта) стала відома як деньє, в Італії та Іспанії як дінеро, в Португалії як дінейро, в Німеччині як пфеннінг, в Британії як пенні, в Чехії як парвус, а в Литві як пенязь.
Польське Королівство
Карбувались з перервами з Х століття; з часом вартість мінялась. Початкова маса чистого срібла — близько 1,5 г, наприкінці ХІІІ ст. — 0,15 г. Останній польський денарій початку XVII століття — майже мідна монета (0,03 г чистого срібла при масі брутто 0,36 г), Новий польський срібний грош дорівнював 18 денаріїям.
Україна
Карбувались (мідні денарії) під владою польських королів на Львовському монетному дворі в 1350—1382 роках, маса — від 0,4 до 1,5 г. Були типовими міськими грішми з номінальною вартістю.
Велике Князівство Литовське
Карбувались з другої половини XIV століття, мали назву пенязів. Випуск припинився в 1570-х роках. Були кращими на 1/5 від польських денаріїв.
Порівняння та вміст срібла
Проблематично порівняти сучасні гроші і стародавні через абсолютно різні види продукції, а також неможливість точного індексу цін на основі абсолютно різних пропорцій витрат. У 1 столітті купівельну спроможність стосовно хліба було оцінено в 21 долар США. У пізній Римській республіці і ранній Римській імперії щоденна заробітна плата некваліфікованого працівника і солдата була 1 денарій без податку, або близько 20 доларів США на хліб (для порівняння, мінімальний розмір оплати праці в Україні становить лише 6.5 доларів в день). Фактичний вміст срібла в денарії становив близько 50 гранів або 1⁄10 трійської унції. На червень 2011 року денарій коштує приблизно 3,62 дол. США у вартісному вираженні (близько 30 гривень) за умови, якщо срібло має пробу 0,999 чистої (щоправда, на той час такої чистоти срібла ще не могли досягти).
Вміст срібла в денарії часто змінювався відповідно до різноманітних політичних і економічних обставин. За правління Галлієна, наприклад, денарій був мідним, покритим тонким шаром срібла.
Вплив
Навіть після розпаду Римської імперії, денарій продовжували використовувати. Араби, які завоювали велику частину Римської імперії, карбували свій власний золотий динар, від якого пішли назви багатьох сучасних арабських валют.
Вплив денарію можна побачити у використанні букви «d», як скорочення британського пенні до 1971 року. Вплив денарія був і у Франції, як назва монети — деньє. Також бачимо цей вплив у країнах колишньої Югославії, зокрема в Сербії і Македонії. Італійське слово denaro, іспанське слово dinero, португальське слово dinheiro, словенське слово denar і каталонське слово diner походять від римського денарія.
Див. також
Примітки
- Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. — М.: Русский язык, 1976. — 306 с.; «denarius» в перекладних словниках — Яндекс. Словники[недоступне посилання з квітня 2019]
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 41
- Зограф А. Н. Античные монеты. — Москва, Ленинград: Издательство академии наук СССР, 1951. — 265 с. — 4000 экз.
- Мэттингли, Гарольд. Монеты Рима с древнейших времён до падения Западной империи. — Collector's Books, 2005. — .
- http://uahistory.info/2011/05/31/storja_groshejj_v_ukran.html [ 7 грудня 2011 у Wayback Machine.] Історія грошей в Україні
- Taracchini, 1999, с. 24.
- Taracchini, 1999, с. 25.
- Taracchini, 1999, с. 28.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 42
- Coin Collecting Basics. The Spruce Crafts (англ.). Процитовано 3 грудня 2023.
Джерела та література
- Р. М. Шуст. Денарій [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 333. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 41-42. (рос.)
Посилання
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- Денарій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Денарій |
- Фотографії Денаріїв [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Фотографії та опис Денаріїв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denarij lat denarius doslivno sho skladayetsya z desyati vid lat deni po desyati vid lat decem 10 nazva rimskoyi sribnoyi moneti sho vpershe bula vikarbuvana v Rimskij respublici bilya 211 roku do n e ta prodovzhuvala karbuvatis protyagom pershih troh stolit Rimskoyi imperiyi Buv odniyeyu z najposhirenishih monet na zemlyah sho perebuvali pid vladoyu chi vplivom Rimu ru X X Pripiniv karbuvatis v kinci III stolittya pislya groshovoyi reformi Diokletiana U Vizantiyi ta u varvarskih korolivstvah sho utvorilis na teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ne karbuvavsya Denarij ital Lira genovese Sribnij denarij Rimskoyi respubliki Na aversi vkazanij nominal XVI 16 asiv 141 r do n e 3 86 gr 11h Teritoriya obigu Emitent Rimska respublika Rimska imperiya Pohidni ta paralelni odinici Drobovi sestercij 1 4 dupondij 1 8 as 1 16 Istoriya Data 268 rik do n e Pochatok viluchennya kinec III stolittya Valyuta nastupnicya AntoninianRimskij denarij sered inshih populyarnih rimskih monetCya stattya pro rimskij denarij sho karbuvavsya v antichni chasi v Starodavnomu Rimi Pro serednovichnij denarij sho obertavsya v Yevropi pochinayuchi z VIII stolittya div Karolingskij denarij U rezultati it yaku imperator Karl Velikij vprovadiv v kinci VIII stolittya nazvu denarij otrimala dribna sribna moneta sho zaprovadzhuvalas na usij teritoriyi Karolingskoyi imperiyi Protyagom nastupnih chotiroh stolit karolingskij denarij buv malo ne yedinoyu monetoyu sho karbuvalas v Yevropi v krayinah sho postali na ulamkah imperiyi Karla Velikogo ta prodovzhuvala karbuvatis v deyakih z nih do XVIII stolittya Kaarolingskij denarij i moneti yaki prodovzhuvali karbuvatis za jogo zrazkom pislya rozpadu imperiyi buv znani yak denye u Franciyi v Italiyi dinero v Ispaniyi pfenig v Nimechchini parvus v Bogemiyi penyaz v Litvi i penni v Britaniyi Usi voni yak i karolingskij denarij dorivnyuvali 1 240 rozrahunkovoyi libri funta sribla IstoriyaPershi rimski sribni moneti Pershi rimski sribni moneti buli vikarbuvani 268 roku do n e z serednoyu vagoyu v 6 8 grama abo 1 48 rimskogo funta Ranishe ci moneti rozglyadalis yak pershi denariyi ale piznishi doslidzhennya pokazali sho ci moneti buli miscevim kopiyuvannyam greckih monet Potrebu v karbuvanni sribnih monet u dodatok do bronzovogo asa yakij na toj chas vikoristovuvavsya rimlyanami sponukali torgovi kontakti z grekami Rimska sribna moneta togo chasu bula duzhe shozhoyu na grecki drahmi ta didrahmi yaki todi karbuvalisya v Metaponti ta inshih greckih mistah u Pivdennij Italiyi Ci moneti mali rimski napisi ale v inshomu duzhe nagaduvali yih grecki prototipi Shvidshe za vse voni vikoristovuvalisya dlya mizhnarodnoyi torgivli i ridko zustrichalisya v samomu Rimi Blizko 225 r do n e vpershe z yavlyayutsya sribni moneti vzhe vlasnoyi rimskoyi rozrobki takozh vagoyu v 6 8 gr Klasichni istoriki chasto zgaduyut ci moneti yak denariyi ale suchasnimi numizmatami voni klasifikovani yak kvadrigatus Nazva pohodit vid kvadrigi lat quadrigatus yaka bula zobrazhena na zvorotnomu boci i yaka bula prototipom dlya najposhirenishih zobrazhen sho vikoristovuvalis na rimskih sribnih monetah protyagom nastupnih 150 rokiv Poyava denariyiv v Rimskij respublici Respublikanskij denarij Publiya Porciusa 110 109 rik do n e 18 19 mm 3 96 g 9 h Respublikanskij denarij Tita Kariziya iz zobrazhennyam Yunoni Moneti kovadla ta instrumentiv dlya karbuvannya monet 46 rik do n e Imperskij denarij Nerona 65 66 r n e 17 mm 3 43 gr 6h Imperskij denarij Septimiya Severa 204 r n e 3 09 gr 12h Blizko 211 roku do n e pid chas Drugoyi Punichnoyi vijni i vochevid pid yiyi vplivom v Rimi bulo vprovadzheno dva tipi novih sribnih monet denarij ta nedovgovichnij viktoriatus Cej denarij sho spochatku vazhiv 4 5 grama abo 1 72 rimskogo funta nadali stav odniyeyu z najposhirenishih monet v Rimskij respublici Spochatku denarij buv rivnij 10 midnim asam Zvidsi j pishla nazva moneti yaka doslivno oznachaye skladenij z desyati Z 200 roku do n e vaga denariya bula zmenshena do 3 9 gr 1 84 rimskogo funta i nadali prodovzhuvala zalishatis stabilnoyu protyagom najblizhchih dvoh stolit do kincya isnuvannya Respubliki Ves cej chas vmist sribla v denariyi takozh zalishavsya stabilnim i skladav 95 98 maksimalni velichini yaki mogli buti dosyagnuti togochasnoyu metalurgiyeyu Blizko 141 roku do n e u zv yazku zi zmenshennyam vagi asa denarij bulo pririvnyano do 16 asiv Denarij v Rimskij imperiyi Pri pershih imperatorah vaga i vmist sribla v denariyi zalishalis takimi zh yakimi voni buli v Rimskij respublici ale za chasiv pravlinnya Nerona vidbulis dvi podiyi sho stanut harakternimi dlya nastupnoyi istoriyi rimskogo dinariya Po pershe Neron zmenshiv vagu denariya do 3 4 gr 1 96 rimskogo funta Hocha znizhennya vagi monet traplyalos i ranishe za Nerona vpershe pishli na inshij krok pochali psuvati yakist samoyi moneti shlyahom yiyi vipusku ne z chistogo sribla a z dodavannyam ligaturi domishki cherez sho vmist chistogo sribla v moneti ponizivsya do 93 Cya zmina inicijovana Neronom mala vkraj negativni dovgostrokovi naslidki yak dlya denariya tak i dlya vsiyeyi rimskoyi derzhavi Pro zminu chistoti sribla u moneti ne zayavlyali vidkrito U rezultati derzhava stala na nebezpechnij shlyah i za nastupni dva stolittya chaste psuvannya denariya prizvelo do jogo povnoyi diskreditaciyi yak platizhnogo zasoba Regulyarne znizhennya chastki sribla v denariyi pochalosya pislya ostannogo imperatora z dinastiyi Flaviyiv Domiciana i protyagom II stolittya vona vpala do 75 Pogirshennya yakosti denariya osoblivo priskorilos pid chas krizi III stolittya Za Septimiya Severa vmist sribla v monetah stanovilo vzhe 60 i nadali rizko vpav do majzhe 5 sho faktichno peretvorilo denarij na midnu monetu Karbuvannya zipsovanih monet u svoye chergu prizvelo do cilogo ryadu negativnih rezultativ v ekonomici zokrema do podilu u oboroti novih i starih monet yaki ocinyuvalis pri rozrahunkah po inshomu i do poyavi nedoviri do derzhavnih zasobiv rozrahunkiv Shob borotis zi znecinennyam denariya u 215 roku za Karakalli bulo vipusheno novu sribnu monetu antoninian Sribni denariyi perestayut karbuvati pislya pravlinnya Gordiana III 238 244 rr n e Ostannij vipusk denariyiv vidbuvsya za chasiv pravlinnya Avreliana mizh 270 i 275 r n e i v pershi roki pravlinnya Diokletiana yakij proviv groshovu reformu pislya yakoyi na teritoriyi Rimskoyi imperiyi ostatochno pripinili karbuvati denariyi Oskilki nezabarom pislya cogo pid chas provedennya svoyeyi vlasnoyi groshovoyi reformi imperator Kostyantin Velikij ne povernuvsya do karbuvannya denariyiv Vizanttiya ne uspadkuvala denarij vid Rimu i cya moneta pripinila karbuvatis na usih teritoriyah kolishnoyi Rimskoyi imperiyi Znahidki rimskih denariyiv v Ukrayini V Ukrayini zustrichayutsya sribni denariyi chasiv imperatorskogo Rimu osoblivo chasiv panuvannya imperatoriv Trayana Adriana Luciya Vera Marka Avreliya ta Kommoda II st n e Faustina molodshogo Faustina starshogo Sabina Antonina Piya Ci moneti perebuvali v obigu do V stolittya Znahidki piznishogo chasu ye ridkisnimi Masshtabi vikoristannya rimskih denariyiv buli duzhe znachnimi Inkoli u skarbah fiksuyetsya po dekilka tisyach cih monet a vsogo monetnih znahidok u yakih voni prisutni bulo zafiksovano do 1500 Karolinzkij denarijDokladnishe Karolinzkij denarij Poyava v imperiyi Karla Velikogo Denarij Karla Velikogo 768 814 Naprikinci VIII stolittya v ramkah it yaku provodiv Karl Velikij denarij stav osnovnoyu odiniceyu novoyi groshovoyi sistemi Zamist desyatichnoyi groshovoyi sistemi Starodavnogo Rimu v krayinah Frankskoyi imperiyi bula vvedena nova sistema z troh denominacij sho spivvidnosilis mizh soboyu yak 1 12 240 Sistema bazuvalas na sribnih denariyah yaki faktichno karbuvalis i dvoh dodatkovih odinicyah sho vikoristovuvalis viklyuchno yak rozrahunkivi libri funta i solida shillinga Mizh denominaciyami bulo vstanovleno take spivvidnoshennya 1 lira 20 solidam 240 denariyam Vidpovidno 1 solid dorivnyuvav 12 denariyam Pislya reformi monetni dvori imperiyi karbuvali z libri funta sribla vaga yakoyi v karolinzki chasi kolivalas vid 407 92 g do 409 25 g 240 denariyiv yaki svoyeyu chergoyu mali vagu vid 1 699 g do 1 760 g abo zgodom 20 solidiv insha nazva grosso abo grosh vartist yakih dorivnyuvala 12 denariyam Z chasom libra stala groshovoyu odiniceyu i nezalezhno vid vmistu u nij sribla pririvnyuvalasya do 240 denariyiv Inshi krayini Denarij polskogo korolya Vladislava I Loketeka Napis WLADISLAVS avers i R ex POLONIE revers Denarij Litovskogo knyazivstva 1554 r Karolinzka monetna sitema na osnovi sribnogo denariya zdijsnila velikij vpliv na usi teritoriyi sho vhodili do yiyi skladu a takozh na susidni krayini U Franciyi dribna sribna moneta sho vidpovidala 1 240 libri funta stala vidoma yak denye v Italiyi ta Ispaniyi yak dinero v Portugaliyi yak dinejro v Nimechchini yak pfenning v Britaniyi yak penni v Chehiyi yak parvus a v Litvi yak penyaz Polske Korolivstvo Karbuvalis z perervami z H stolittya z chasom vartist minyalas Pochatkova masa chistogo sribla blizko 1 5 g naprikinci HIII st 0 15 g Ostannij polskij denarij pochatku XVII stolittya majzhe midna moneta 0 03 g chistogo sribla pri masi brutto 0 36 g Novij polskij sribnij grosh dorivnyuvav 18 denariyiyam Ukrayina Karbuvalis midni denariyi pid vladoyu polskih koroliv na Lvovskomu monetnomu dvori v 1350 1382 rokah masa vid 0 4 do 1 5 g Buli tipovimi miskimi grishmi z nominalnoyu vartistyu Velike Knyazivstvo Litovske Karbuvalis z drugoyi polovini XIV stolittya mali nazvu penyaziv Vipusk pripinivsya v 1570 h rokah Buli krashimi na 1 5 vid polskih denariyiv Porivnyannya ta vmist sriblaProblematichno porivnyati suchasni groshi i starodavni cherez absolyutno rizni vidi produkciyi a takozh nemozhlivist tochnogo indeksu cin na osnovi absolyutno riznih proporcij vitrat U 1 stolitti kupivelnu spromozhnist stosovno hliba bulo ocineno v 21 dolar SShA U piznij Rimskij respublici i rannij Rimskij imperiyi shodenna zarobitna plata nekvalifikovanogo pracivnika i soldata bula 1 denarij bez podatku abo blizko 20 dolariv SShA na hlib dlya porivnyannya minimalnij rozmir oplati praci v Ukrayini stanovit lishe 6 5 dolariv v den Faktichnij vmist sribla v denariyi stanoviv blizko 50 graniv abo 1 10 trijskoyi unciyi Na cherven 2011 roku denarij koshtuye priblizno 3 62 dol SShA u vartisnomu virazhenni blizko 30 griven za umovi yaksho sriblo maye probu 0 999 chistoyi shopravda na toj chas takoyi chistoti sribla she ne mogli dosyagti Vmist sribla v denariyi chasto zminyuvavsya vidpovidno do riznomanitnih politichnih i ekonomichnih obstavin Za pravlinnya Galliyena napriklad denarij buv midnim pokritim tonkim sharom sribla VplivNavit pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi denarij prodovzhuvali vikoristovuvati Arabi yaki zavoyuvali veliku chastinu Rimskoyi imperiyi karbuvali svij vlasnij zolotij dinar vid yakogo pishli nazvi bagatoh suchasnih arabskih valyut Vpliv denariyu mozhna pobachiti u vikoristanni bukvi d yak skorochennya britanskogo penni do 1971 roku Vpliv denariya buv i u Franciyi yak nazva moneti denye Takozh bachimo cej vpliv u krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi zokrema v Serbiyi i Makedoniyi Italijske slovo denaro ispanske slovo dinero portugalske slovo dinheiro slovenske slovo denar i katalonske slovo diner pohodyat vid rimskogo denariya Div takozhDinar Starodavni odinici vimiryuvannya PenyazPrimitkiDvoreckij I H Latinsko russkij slovar M Russkij yazyk 1976 306 s denarius v perekladnih slovnikah Yandeks Slovniki nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 41 Zograf A N Antichnye monety Moskva Leningrad Izdatelstvo akademii nauk SSSR 1951 265 s 4000 ekz Mettingli Garold Monety Rima s drevnejshih vremyon do padeniya Zapadnoj imperii Collector s Books 2005 ISBN 1 932525 37 8 http uahistory info 2011 05 31 storja groshejj v ukran html 7 grudnya 2011 u Wayback Machine Istoriya groshej v Ukrayini Taracchini 1999 s 24 Taracchini 1999 s 25 Taracchini 1999 s 28 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 42 Coin Collecting Basics The Spruce Crafts angl Procitovano 3 grudnya 2023 Dzherela ta literaturaR M Shust Denarij 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 333 ISBN 966 00 0405 2 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 41 42 ros Posilannya Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Denarij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Denarij Fotografiyi Denariyiv 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine Fotografiyi ta opis Denariyiv