Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 37 10 37 пн ш 3 35 24 зх д 37 17694 пн ш 3 59000 зх д 37 17694 3 59000 Альгамбра араб الحمراء ісп Alhambra aˈ

Альгамбра

Альгамбра

Координати: 37°10′37″ пн. ш. 3°35′24″ зх. д. / 37.17694° пн. ш. 3.59000° зх. д. / 37.17694; -3.59000

Альгамбра (араб. الحمراء‎, ісп. Alhambra [aˈlambɾa] — «червоний») — архітектурний та парковий ансамбль та музей, пам'ятка мавританської архітектури та ісламського мистецтва XIII–XIV ст., колишня резиденція емірів династії Насрідів правителів (Гранадського емірату). Складається з палацу, мечеті, та фортеці. Розташований на терасі пагорба Сабіка в східній частині міста Гранада в південній Іспанії. Загальна площа 13 га.

Альгамбра, Хенераліфе і Альбайсін
в Гранаді
Alhambra, Generalife and Albayzín, Granada 
Світова спадщина
image
Вид на Альгамбру
37°10′36″ пн. ш. 3°35′23″ зх. д. / 37.1768167° пн. ш. 3.589861° зх. д. / 37.1768167; -3.589861
Країна image Іспанія
Тип Культурний
(Критерії) i, iii, iv
Об'єкт № 314
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1984 (8 сесія)
Внесено зміни 1994
image
image
Альгамбра на карті Іспанії
image Альгамбра у Вікісховищі

З 1984 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

План

Приміщення Альгамбри розташовані навколо двох взаємно перпендикулярних дворів. Найкращий з них — Левовий двір, оточений біломармуровою аркадою і прикрашений фонтаном з фігурами левів. Найпишнішими є зали Послів, Двох сестер і Суду. Підлога А. вимощена різнокольоровим мармуром, що утворює геометричний візерунок; подібні ж орнаменти на панелях стін, облицьованих різнобарвними полив'яними кахлями; стіни, колони, стеля і куполи густо вкриті арабесковим візерунком, написами й мереживом сталактитів.

Історія

Арабські завойовники Південної Іспанії (на відміну від інших) виявилися добрими учнями та талановитими спадкоємцями технічних досягнень стародавніх римлян, що колонізували Іберійський півострів задовго до них. Кмітливо використовуючи талі води гірських снігів, застосовуючи гідротехнічні навички римлян та роками вдосконалюючи їх, маври (араби) Іспанії перетворили посушливий край в край садів, великих міст та відомих ремісничих центрів. Унікальною була підтримка середньовічних науковців та перекладачів античних філософів, вчених, медиків. Йшло активне засвоєння добутих знань та їх творче продовження, чим маври Іспанії суттєво відрізнялися від монгольських завойовників та арабів інших країн. Завдяки перекладам іспанських маврів, середньовічні науковці Європи отримали змогу наново пізнати свою стародавню історію, коріння власної, європейської культури, наново стати спадкоємцями досягнень античності, тепер вже в перекладах з арабської на латину. В Кордову почалося паломництво студентів з Франції, Німеччини, навіть середньовічної Британії. Налагодження паперових млинів дало матеріал для рукописів. В Кордові — ціла низка фахівців жила за рахунок перепису, перекладання та торгівлі книжками. Кордовський халіфат ставав найбільш розвиненою та культурною країною середньовічної Іспанії та Західної Європи. Сформувалася дивна, унікальна цивілізація, арабська за мовою та збагачена декількома неарабськими культурами — від античних Греції та Риму до Африки та Юдеї.

Культурний та сільськогосподарський розвиток краю був насильницько обірваний католицькою Реконкістою, що викликала масову еміграцію арабів з Іспанії… Край став занедбаною провінцією, а мистецькі та ремісничі центри перемістилися у південну та центральну Італію, Візантію, південну Францію.

Мали свої досягнення маври Іспанії й в архітектурі. Католикам Іспанії дістануться як військові трофеї кам'яна забудова міст, кам'яні мости через річки, арабські замки (Калаорра) та уславлена Соборна мечеть у Кордові — величний прямокутник 200 на 144 метри, перетворений іспанцями на католицький собор.

Будівництво

image
Фортечні вежі Альгамбри

На цьому тлі й виникла Альгамбра в місті Гранада, що була збудована в XIII–XIV століттях як резиденція мавританських правителів (халіфів). Будівництво тривало у 1213–1338.

Для резиденції обрали пагорб аль-Сабіка, відокремлений од міста глибокими ровами та річкою Дарро. На пагорбі також вибудували фортецю, серед веж та двориків якої побудували палацові приміщення.

Особливості

Площа фортеці невелика — близько 13 гектарів, що підвищувало оборонні функції споруди під час війни чи громадських конфліктів. З часом оборонна функція ослабла і почала переважати репрезентативна. Схили пагорба пізніше перетворили на сади.

Сади виникли і в невеличких двориках Альгамбри. Назва не досить точна, бо це комплекси з водних басейнів та запашних кущів, фруктових дерев там нема. На терасах розплановані регулярні сади геометричних форм, які ніколи не становили єдиного художнього цілого, не були і не є ансамблем у сучасному розумінні. Але саме ці розрізнені, геометричні елементи стануть зразками невеликих, регулярних садів для монастирів та замків середньовічної Європи, а потім садів Відродження та бароко Італії, перероблені, творчо розвинені та значно доповнені фонтанами, каскадами, мармуровою скульптурою, павільйонами. Їх витоки — в арабській Іспанії.

  • Найбільший з садів Альгамбри — площею 1550 м.
  • Левовий дворик — площею 530 м, всі інші — ще менші. Їх особливість — чітка геометричність, симетрія, водні басейни, відокремленість. Альгамбра і за часів маврів була мало доступною.
  • image
    Левовий дворик
  • image
  • image
  • image
    Реставрована частина саду

Після Реконкісти

Після захоплення міста іспанцями життя арабського населення значно ускладнилося. Їх примусово хрестили, обкладали важкими податками, мечеті перетворювали на католицькі собори. У 1498 р. за наказом кардинала де Сіснероса конфіскували арабські рукописи і після розсортування — спалили. Тільки близько 300 рукописів (з медичної чи історичної тематики) були конфісковані та збережені. Руйнаціям піддали і історичні арабські споруди. Багато чого було знищено безжально та безглуздо, зникло безслідно.

Палац Карла V в Альгамбрі

Докладніше: Палац Карла V
  • image
    Східна частина Альгамбри з палацом Карла V
  • image
    Круглий двір
  • image
    Круглий двір
  • image
    Велетенський фасад палацу Карла V

В XVI столітті Іспанія пережила надзвичайно короткий період Відродження, який одразу перейшов в похмурий маньєризм. Альгамбра належала королям Іспанії і на неї звернув увагу король Карл V. Він і доручив архітектору Педро Мачука, що навчався в Римі, проект та будівництво розкішного та великого власного палацу. Будівництво розтяглося на десятиліття. Карл V мало жив в Іспанії, тому отримав прізвисько «відсутній король». Він втратив інтерес до будівництва і залишив його недобудованим. Важкий прямокутник ніяк не співвідносився з арабською архітектурою ні велетенськими розмірами, ні надвеликими деталями, ні художнім образом. Аби палац побудували в іншому місці, йому простили б і деяку незграбність, і велетенські розміри, і пригнічуючий характер. Сміливим за задумом, але невдалим був і заокруглений внутрішній двір палацу з довгими, монотонними колонадами. Поряд зі старенькими, близькими за масштабом до реальної людини будівлями арабської Альгамбри палац має вигляд нахабного і жорстокого завойовника.

Палац спробували добудувати у XVII столітті і знову залишили недобудованим. Повністю дахи палацу створили лише в XX столітті, а приміщення з 1939 року використали як музей.

image
Круглий двір палацу короля в Альгамбрі

Архітектурний опис

«Алькасаба (від арабського слова аль-касба, що означає „фортеця“) — цитадель Альгамбри; саме тут були побудовані перші укріплення.»

Головні пам'ятки
  • Кубічна вежа (Torre del Cubo, правильніше: кругла вежа), або Ла Таон (La Tahona)
  • Адарве (Adarve)
  • Арсенальна площа (Plaza de Armas)
  • Дозорна вежа (Torre de la Vela)
  • Вежа оммажа (Torre del Homenaje)
  • Вежа Ідальго (Torre de los Hidalgos)
  • Зламана вежа (Torre Quebrada)
  • Вежа щитоносця (Torre del Adarguero)
  • Порохова вежа (Torre de la Pólvora)
  • Арсенальна вежа (Torre de las Armas).
  • Вежа Султанші (Torre de la Sultana).
  • Сад Адарве (Jardin de los Adarves)
  • Площа Водойм (Plaza de los Aljibes) — розташована між Алькасаба, з одного боку, і палацами Насридів та палацом Карла V — з іншого. Отримала назву від підземних цистерн, викопаних в цьому місці графом де Тендільо в 1494 р. З неї туристи входять в Алькасаба."
  • Ворота Справедливості (Puerta de la Justicia), або Ворота Еспланади (Puerta de la Explanada)
  • Винні ворота (Puerta del Vino)
  • Двір Медресе (Patio de la Madraza)
Палац Насридів

Складається із трьох визначних ансамблів: Мешуара — будівля для аудієнції і судів, палац Комарес — офіційна резиденція еміра, палац Левів — приватні апартаменти.

Миртовий дворик (Patio de los Arrayanes).

Центр композиції всього палацу, майже найзнаменитіше місце Альгамбри входить до складу залів палацу Комарес, посередині дворика знаходиться мармурова водойма розмірами 34 × 7,1 м, куди подається вода з двох фонтанчиків на коротких сторонах прямокутника, за якою дворик також називається Патіо ставу (Patio del Estanque, Patio de la Alberca). Вздовж довгих сторін він обсаджений постриженою огорожею з мирта, за якою двір отримав свою назву.

  • image
    Миртовий дворик- 1, Левовий дворик - 2
  • image
    Миртовий дворик з видом на башню Комарес
Палац Левів (Palacio de los Leones)

Це приватні покої еміра. Побудований в XIV ст. при Мухаммеді V після його приходу до влади; існує також версія, що Мухаммед будував його як палац, повністю незалежний від палацу Комарес. У стилі цієї будівлі відчувається вплив християнського мистецтва, що, мабуть, пояснюється дружбою еміра з кастильским королем Педро Жорстоким. Включає в себе:

•Левовий дворик (Patio de los Leones). 

«Центральний двір палацу, по периметру оточений арочними галереями, подібними до галерей миртового дворика, але переважно зі здвоєними колонами, загальне число яких становить 124.Входи в апартаменти переважно виділені виступаючими портиками. Навколишні будинки покриті загостреними дахами з черепиці. Посередині дворика розташований Фонтан Левів (Fuente de los Leones), який зображає дванадцять стилізованих левів, що тримають на спинах дванадцятигранну чашу.»

•Зал Сталактитів (Sala de los Mocárabes).

•Зал Абенсеррахов (Sala de los Abencerrajes).

•Зал Королів (Salade los Reyes)

•Зал Двох Сестер (Sala de las Dos Hermanas) 

«Зал Двох Сестер (Sala de las Dos Hermanas). Центральна кімната покоїв султанші. Зобов'язана своєю назвою двом великим мармуровим плитам підлоги, розділеним фонтаном. Особливо виразний тут восьмигранний купол з мукарни, який спирається на тромпи, також покриті мукарни. Стіни покриті найтоншим різьбленням по стукоту, де можна побачити і девізи Насридів. Над дверима зроблені антресолі.»

•Зал Біфоріїв (Salade los Ajimeces)

•Мірадор Дарача (Mirador de Daraxa)

•Покої Карла V (Habitaciones de Carlos V)

•Будуар королеви (Peinador de la Reina, до XVIII ст. міг називатися також Tocador або Mirador)

•Кипарисовий (Patio de los Cipreses)

Палац Карла V

«Палац Карла V (Palacio de Carlos V) почав будуватися архітектором Педро Мачука для імператора поряд з палацами Насридів у 1527 р, але в 1568 р будівництво було призупинено на 15 років через повстання морісків. Ренесансна архітектура палацу в дусі італійського маньєризму (архітектор довго жив в Італії) різко контрастує з сусідніми будівлями. Втім, палац добудовувався аж до 1957 р., від чого несе відбиток різних епох. Палац квадратний у плані (63 х 17,4м), але має внутрішній круглий двір (діаметром 30 м). Має два поверхи, на фасадах яких пілястри чергуються з парами вікон — прямокутним і зверху круглим. Перший поверх виконаний у стилі тосканського ордеру і рустований, до пілястр прикріплені декоративні залізні кільця для прив'язування коней. На другому поверсі зроблено ряд балконів, його вікна багатше оздоблені, пілястри — іонічного ордера.»

Парталь
image
Мартін Ріко, «Вежа Дам в Альгамбрі в Гранаді», 1871, Музей Прадо, Мадрид


«Назва „Парталь“ (Partal, від арабського слова, що означає „портик“). Значну її частину раніше становив палац Парталу (Palacio del Partal), або палац Портик (Palacio del Pórtico), побудований раніше насридських палаців — на початку XIV ст., за Мухаммеда III. Від цього палацу залишилося дуже небагато; найбільша з його будов — вежа Дам (Torre de las Damas), або башта Князя (Torre del Príncipe), вбудована в зовнішню стіну. Її портик з п'ятьма арковими входами виходить до прямокутної водойми, як і в інших палаців. Внутрішнє оздоблення теж схоже: різнокольорові кахлі низом стін, над ними гіпсова ліпнина, дерев'яна стеля.»

Верхня Альгамбра, або Медіна

«Місце, де знаходилася житлова зона Альгамбри: особняки, більш прості будинки, базари, лазні та мечеть. Тут жив обслуговчий персонал палацу і розташовувалися ремісничі майстерні. Центральна вулиця, нині звана Королівською вулицею (Calle Real), йде із заходу, від Винних воріт, на схід у напрямку Хенераліфе. Паралельно їй спочатку проходив зрошувальний канал, що називався спочатку Султанським, а потім Королівським.»

•Церква Санта-Марія-де-ла-Альгамбра

«Церква Санта-Марія-де-ла-Альгамбра (Iglesia de Santa María de la Alhambra). Побудована в 1581—1618 рр. на місці Великої мечеті за планами Хуана де Еррери і Хуана де Ореа архітектором Амбросіо де Віко, дещо спростити їх. Має в плані форму латинського хреста. Барокковий вівтар з крученими колонами виконав Алонсо де Мена в 1571 р, так само як розп'яття і статуї св. Урсули і Сусанни. Головну статую, Святої Діви Смути (Virgen de las Angustias), виліпив в 1750—1760 рр. Торквато Руїс дель Пераля. Під час Страсного тижня цю статую урочисто проносять хресним ходом на срібних ношах, що зображують аркади Левового дворика.»

•Тупикова вежа (Torre del Cabo de la Carrera).

•Водонапірна вежа (Torre del Agua).

•Вежа Бальтасара де ла Круз (Torre de Baltasar de la Cruz).

•Семиярусна вежа (Torre de los Siete Suelos).

Реставрація арабської Альгамбри

В XIX столітті деякий час палаци арабської Альгамбри стояли пусткою. Кожний охочий заходив і брав, що хотів.

Перебування двох випускників Петербурзької академії мистецтв Рахау Карл Карлович та Кольмана за кордоном закінчилося мандрами по Іспанії. На півдні країни в місті Гранада якраз нарешті розпочалися реставраційні роботи в колишньому палаці гранадських володарів (халіфів), що належав в XIX столітті іспанським королям (la Torre de les nfantas). Фахові архітектори, Рахау Карл Карлович та Кольман, створили проект його реставрації та отримали замову на його реалізацію.

У 1862 р. проект реставрації палацу Альгамбра архітектори подали на Всесвітню виставку в Парижі і отримали за нього золоту медаль. В Мюнхені — архітектори отримали почесний диплом.

image
Іспанське циліндричне склепіння в Альгамбрі

В декорі палацових споруд Альгамбри викорисані надзвичайно прості та дешеві матеріали — кольорові кахлі, різьба по тиньку, різьблене дерево, черепиця дахів. Нижня частина стін вкрита кольоровими кахлями, середня частина — різьбою по тиньку, верхня частина віддана різьбленому дереву. Враження надзвичайного багатства, розкошів, нереальної легкості досягалося використанням багатих орнаментів, легкого, але нестримного золочення, розфарбування. Мармур використаний лише для підлог, чаш фонтанів та фустів колон. Маври знали ціну контрастів і використовували легкі колони і візуально важкі їх навантаження, прості білені стіни з відокремленими фрагментами несамовитих орнаментів, грали з затемненими та яскраво освітленими частинами. Широко використані декоративні якості арабських написів. Написи вирізані біля вікон, порталів, є цілі фризи з одних написів. Їх зміст традиційний — вирази з Корану, релігійний девіз династії Насрід, компліменти халіфам.

Втрати кольорових арабських кахлів були настільки значними, що їх відтворили наново, як і ділянки орнаментів, втрачених капітелей, тиньку. Всі фонтани та рослини — реставраційні відновлення.

Реставрована Альгамбра

  • image
  • image
  • image
  • image

Зразки арабських кахлів Альгамбри

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

На хвилі повернення зацікавленості до власної історії для іспанців та Європи вперше почала відкриватися сплюндрована, напівзруйнована краса культури арабської Альгамбри. Її реставрують донині. Частка речей перенесена в музеї. Різну дерев'яну капітель з палацу в Альгамбрі, мавританську кераміку та арабські монети можна бачити, наприклад, в музеї Ермітаж. Назва Альгамбра ще в XIX столітті стала штампом невисокої буржуазної культури — балаганів, сінема, дрібних ресторанчиків тощо.

Див. також

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Каптерева Т. П., «Искусство Испании», М, «Искусство», 1989 (рос)
  • Редактор Ананьева Е. «Парки. Сады», М, «Аванта», 2004 (рос)
  • Горохов В. А. Лунц Л. Б. " Парки мира ", М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Fernández Puertas, Antonio (1999), The Alhambra. Vol 3: From 1391 to the Present Day, Saqi Books,
  • Jacobs, Michael and Francisco Fernandez. Alhambra. New York: Rizzoli International Publications, 2000.
  • Stewart, Desmond. The Alhambra. Newsweek Publishing, 1974. .
  • The World Heritage. Istanbul and Cordoba, Vol. #15. Film Ideas, 2008. .
  • Брунов Н. И. Очерки по истории архитектуры, т. 1. М.—Л., 1937.
  • Гуменяк В. М. дослідження на тему: «ALHAMBRA, Generalife and Albayzin, Granada», кафедра РАМС, НУ «ЛП», Львів 2015.

Література

  • Пустиннікова І. С., Безпалова Н. Ю. Середньовічні замки Європи. — Харків: Мікко-Сервіс, 2010. — 160 с.
  • Чудеса світу / авт.-упоряд. С. В. Каплун. — Х. : Фоліо, 2007. — 318 с.: іл. — (Серія «Дитяча енциклопедія»). —

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 37 10 37 pn sh 3 35 24 zh d 37 17694 pn sh 3 59000 zh d 37 17694 3 59000 Algambra arab الحمراء isp Alhambra aˈlambɾa chervonij arhitekturnij ta parkovij ansambl ta muzej pam yatka mavritanskoyi arhitekturi ta islamskogo mistectva XIII XIV st kolishnya rezidenciya emiriv dinastiyi Nasridiv praviteliv Granadskogo emiratu Skladayetsya z palacu mecheti ta forteci Roztashovanij na terasi pagorba Sabika v shidnij chastini mista Granada v pivdennij Ispaniyi Zagalna plosha 13 ga Algambra Heneralife i Albajsin v GranadiAlhambra Generalife and Albayzin Granada Svitova spadshinaVid na Algambru37 10 36 pn sh 3 35 23 zh d 37 1768167 pn sh 3 589861 zh d 37 1768167 3 589861Krayina IspaniyaTip KulturnijKriteriyi i iii ivOb yekt 314Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1984 8 sesiya Vneseno zmini 1994Algambra na karti Ispaniyi Algambra u Vikishovishi Z 1984 roku nalezhit do Svitovoyi spadshini YuNESKO PlanPrimishennya Algambri roztashovani navkolo dvoh vzayemno perpendikulyarnih dvoriv Najkrashij z nih Levovij dvir otochenij bilomarmurovoyu arkadoyu i prikrashenij fontanom z figurami leviv Najpishnishimi ye zali Posliv Dvoh sester i Sudu Pidloga A vimoshena riznokolorovim marmurom sho utvoryuye geometrichnij vizerunok podibni zh ornamenti na panelyah stin oblicovanih riznobarvnimi poliv yanimi kahlyami stini koloni stelya i kupoli gusto vkriti arabeskovim vizerunkom napisami j merezhivom stalaktitiv IstoriyaArabski zavojovniki Pivdennoyi Ispaniyi na vidminu vid inshih viyavilisya dobrimi uchnyami ta talanovitimi spadkoyemcyami tehnichnih dosyagnen starodavnih rimlyan sho kolonizuvali Iberijskij pivostriv zadovgo do nih Kmitlivo vikoristovuyuchi tali vodi girskih snigiv zastosovuyuchi gidrotehnichni navichki rimlyan ta rokami vdoskonalyuyuchi yih mavri arabi Ispaniyi peretvorili posushlivij kraj v kraj sadiv velikih mist ta vidomih remisnichih centriv Unikalnoyu bula pidtrimka serednovichnih naukovciv ta perekladachiv antichnih filosofiv vchenih medikiv Jshlo aktivne zasvoyennya dobutih znan ta yih tvorche prodovzhennya chim mavri Ispaniyi suttyevo vidriznyalisya vid mongolskih zavojovnikiv ta arabiv inshih krayin Zavdyaki perekladam ispanskih mavriv serednovichni naukovci Yevropi otrimali zmogu nanovo piznati svoyu starodavnyu istoriyu korinnya vlasnoyi yevropejskoyi kulturi nanovo stati spadkoyemcyami dosyagnen antichnosti teper vzhe v perekladah z arabskoyi na latinu V Kordovu pochalosya palomnictvo studentiv z Franciyi Nimechchini navit serednovichnoyi Britaniyi Nalagodzhennya paperovih mliniv dalo material dlya rukopisiv V Kordovi cila nizka fahivciv zhila za rahunok perepisu perekladannya ta torgivli knizhkami Kordovskij halifat stavav najbilsh rozvinenoyu ta kulturnoyu krayinoyu serednovichnoyi Ispaniyi ta Zahidnoyi Yevropi Sformuvalasya divna unikalna civilizaciya arabska za movoyu ta zbagachena dekilkoma nearabskimi kulturami vid antichnih Greciyi ta Rimu do Afriki ta Yudeyi Kulturnij ta silskogospodarskij rozvitok krayu buv nasilnicko obirvanij katolickoyu Rekonkistoyu sho viklikala masovu emigraciyu arabiv z Ispaniyi Kraj stav zanedbanoyu provinciyeyu a mistecki ta remisnichi centri peremistilisya u pivdennu ta centralnu Italiyu Vizantiyu pivdennu Franciyu Mali svoyi dosyagnennya mavri Ispaniyi j v arhitekturi Katolikam Ispaniyi distanutsya yak vijskovi trofeyi kam yana zabudova mist kam yani mosti cherez richki arabski zamki Kalaorra ta uslavlena Soborna mechet u Kordovi velichnij pryamokutnik 200 na 144 metri peretvorenij ispancyami na katolickij sobor Budivnictvo Fortechni vezhi Algambri Na comu tli j vinikla Algambra v misti Granada sho bula zbudovana v XIII XIV stolittyah yak rezidenciya mavritanskih praviteliv halifiv Budivnictvo trivalo u 1213 1338 Dlya rezidenciyi obrali pagorb al Sabika vidokremlenij od mista glibokimi rovami ta richkoyu Darro Na pagorbi takozh vibuduvali fortecyu sered vezh ta dvorikiv yakoyi pobuduvali palacovi primishennya Osoblivosti Plosha forteci nevelika blizko 13 gektariv sho pidvishuvalo oboronni funkciyi sporudi pid chas vijni chi gromadskih konfliktiv Z chasom oboronna funkciya oslabla i pochala perevazhati reprezentativna Shili pagorba piznishe peretvorili na sadi Sadi vinikli i v nevelichkih dvorikah Algambri Nazva ne dosit tochna bo ce kompleksi z vodnih basejniv ta zapashnih kushiv fruktovih derev tam nema Na terasah rozplanovani regulyarni sadi geometrichnih form yaki nikoli ne stanovili yedinogo hudozhnogo cilogo ne buli i ne ye ansamblem u suchasnomu rozuminni Ale same ci rozrizneni geometrichni elementi stanut zrazkami nevelikih regulyarnih sadiv dlya monastiriv ta zamkiv serednovichnoyi Yevropi a potim sadiv Vidrodzhennya ta baroko Italiyi pererobleni tvorcho rozvineni ta znachno dopovneni fontanami kaskadami marmurovoyu skulpturoyu paviljonami Yih vitoki v arabskij Ispaniyi Najbilshij z sadiv Algambri plosheyu 1550 m Levovij dvorik plosheyu 530 m vsi inshi she menshi Yih osoblivist chitka geometrichnist simetriya vodni basejni vidokremlenist Algambra i za chasiv mavriv bula malo dostupnoyu Levovij dvorik Restavrovana chastina sadu Pislya Rekonkisti Pislya zahoplennya mista ispancyami zhittya arabskogo naselennya znachno uskladnilosya Yih primusovo hrestili obkladali vazhkimi podatkami mecheti peretvoryuvali na katolicki sobori U 1498 r za nakazom kardinala de Sisnerosa konfiskuvali arabski rukopisi i pislya rozsortuvannya spalili Tilki blizko 300 rukopisiv z medichnoyi chi istorichnoyi tematiki buli konfiskovani ta zberezheni Rujnaciyam piddali i istorichni arabski sporudi Bagato chogo bulo znisheno bezzhalno ta bezgluzdo zniklo bezslidno Palac Karla V v Algambri Dokladnishe Palac Karla V Shidna chastina Algambri z palacom Karla V Kruglij dvir Kruglij dvir Veletenskij fasad palacu Karla V V XVI stolitti Ispaniya perezhila nadzvichajno korotkij period Vidrodzhennya yakij odrazu perejshov v pohmurij manyerizm Algambra nalezhala korolyam Ispaniyi i na neyi zvernuv uvagu korol Karl V Vin i doruchiv arhitektoru Pedro Machuka sho navchavsya v Rimi proekt ta budivnictvo rozkishnogo ta velikogo vlasnogo palacu Budivnictvo roztyaglosya na desyatilittya Karl V malo zhiv v Ispaniyi tomu otrimav prizvisko vidsutnij korol Vin vtrativ interes do budivnictva i zalishiv jogo nedobudovanim Vazhkij pryamokutnik niyak ne spivvidnosivsya z arabskoyu arhitekturoyu ni veletenskimi rozmirami ni nadvelikimi detalyami ni hudozhnim obrazom Abi palac pobuduvali v inshomu misci jomu prostili b i deyaku nezgrabnist i veletenski rozmiri i prignichuyuchij harakter Smilivim za zadumom ale nevdalim buv i zaokruglenij vnutrishnij dvir palacu z dovgimi monotonnimi kolonadami Poryad zi starenkimi blizkimi za masshtabom do realnoyi lyudini budivlyami arabskoyi Algambri palac maye viglyad nahabnogo i zhorstokogo zavojovnika Palac sprobuvali dobuduvati u XVII stolitti i znovu zalishili nedobudovanim Povnistyu dahi palacu stvorili lishe v XX stolitti a primishennya z 1939 roku vikoristali yak muzej Kruglij dvir palacu korolya v Algambri Arhitekturnij opis Alkasaba vid arabskogo slova al kasba sho oznachaye fortecya citadel Algambri same tut buli pobudovani pershi ukriplennya Golovni pam yatki Kubichna vezha Torre del Cubo pravilnishe krugla vezha abo La Taon La Tahona Adarve Adarve Arsenalna plosha Plaza de Armas Dozorna vezha Torre de la Vela Vezha ommazha Torre del Homenaje Vezha Idalgo Torre de los Hidalgos Zlamana vezha Torre Quebrada Vezha shitonoscya Torre del Adarguero Porohova vezha Torre de la Polvora Arsenalna vezha Torre de las Armas Vezha Sultanshi Torre de la Sultana Sad Adarve Jardin de los Adarves Plosha Vodojm Plaza de los Aljibes roztashovana mizh Alkasaba z odnogo boku i palacami Nasridiv ta palacom Karla V z inshogo Otrimala nazvu vid pidzemnih cistern vikopanih v comu misci grafom de Tendilo v 1494 r Z neyi turisti vhodyat v Alkasaba Vorota Spravedlivosti Puerta de la Justicia abo Vorota Esplanadi Puerta de la Explanada Vinni vorota Puerta del Vino Dvir Medrese Patio de la Madraza Palac Nasridiv Skladayetsya iz troh viznachnih ansambliv Meshuara budivlya dlya audiyenciyi i sudiv palac Komares oficijna rezidenciya emira palac Leviv privatni apartamenti Mirtovij dvorik Patio de los Arrayanes Centr kompoziciyi vsogo palacu majzhe najznamenitishe misce Algambri vhodit do skladu zaliv palacu Komares poseredini dvorika znahoditsya marmurova vodojma rozmirami 34 7 1 m kudi podayetsya voda z dvoh fontanchikiv na korotkih storonah pryamokutnika za yakoyu dvorik takozh nazivayetsya Patio stavu Patio del Estanque Patio de la Alberca Vzdovzh dovgih storin vin obsadzhenij postrizhenoyu ogorozheyu z mirta za yakoyu dvir otrimav svoyu nazvu Mirtovij dvorik 1 Levovij dvorik 2 Mirtovij dvorik z vidom na bashnyu Komares Palac Leviv Palacio de los Leones Ce privatni pokoyi emira Pobudovanij v XIV st pri Muhammedi V pislya jogo prihodu do vladi isnuye takozh versiya sho Muhammed buduvav jogo yak palac povnistyu nezalezhnij vid palacu Komares U stili ciyeyi budivli vidchuvayetsya vpliv hristiyanskogo mistectva sho mabut poyasnyuyetsya druzhboyu emira z kastilskim korolem Pedro Zhorstokim Vklyuchaye v sebe Levovij dvorik Patio de los Leones Centralnij dvir palacu po perimetru otochenij arochnimi galereyami podibnimi do galerej mirtovogo dvorika ale perevazhno zi zdvoyenimi kolonami zagalne chislo yakih stanovit 124 Vhodi v apartamenti perevazhno vidileni vistupayuchimi portikami Navkolishni budinki pokriti zagostrenimi dahami z cherepici Poseredini dvorika roztashovanij Fontan Leviv Fuente de los Leones yakij zobrazhaye dvanadcyat stilizovanih leviv sho trimayut na spinah dvanadcyatigrannu chashu Zal Stalaktitiv Sala de los Mocarabes Zal Abenserrahov Sala de los Abencerrajes Zal Koroliv Salade los Reyes Zal Dvoh Sester Sala de las Dos Hermanas Zal Dvoh Sester Sala de las Dos Hermanas Centralna kimnata pokoyiv sultanshi Zobov yazana svoyeyu nazvoyu dvom velikim marmurovim plitam pidlogi rozdilenim fontanom Osoblivo viraznij tut vosmigrannij kupol z mukarni yakij spirayetsya na trompi takozh pokriti mukarni Stini pokriti najtonshim rizblennyam po stukotu de mozhna pobachiti i devizi Nasridiv Nad dverima zrobleni antresoli Zal Biforiyiv Salade los Ajimeces Mirador Daracha Mirador de Daraxa Pokoyi Karla V Habitaciones de Carlos V Buduar korolevi Peinador de la Reina do XVIII st mig nazivatisya takozh Tocador abo Mirador Kiparisovij Patio de los Cipreses Palac Karla V Palac Karla V Palacio de Carlos V pochav buduvatisya arhitektorom Pedro Machuka dlya imperatora poryad z palacami Nasridiv u 1527 r ale v 1568 r budivnictvo bulo prizupineno na 15 rokiv cherez povstannya moriskiv Renesansna arhitektura palacu v dusi italijskogo manyerizmu arhitektor dovgo zhiv v Italiyi rizko kontrastuye z susidnimi budivlyami Vtim palac dobudovuvavsya azh do 1957 r vid chogo nese vidbitok riznih epoh Palac kvadratnij u plani 63 h 17 4m ale maye vnutrishnij kruglij dvir diametrom 30 m Maye dva poverhi na fasadah yakih pilyastri cherguyutsya z parami vikon pryamokutnim i zverhu kruglim Pershij poverh vikonanij u stili toskanskogo orderu i rustovanij do pilyastr prikripleni dekorativni zalizni kilcya dlya priv yazuvannya konej Na drugomu poversi zrobleno ryad balkoniv jogo vikna bagatshe ozdobleni pilyastri ionichnogo ordera Partal Martin Riko Vezha Dam v Algambri v Granadi 1871 Muzej Prado Madrid Nazva Partal Partal vid arabskogo slova sho oznachaye portik Znachnu yiyi chastinu ranishe stanoviv palac Partalu Palacio del Partal abo palac Portik Palacio del Portico pobudovanij ranishe nasridskih palaciv na pochatku XIV st za Muhammeda III Vid cogo palacu zalishilosya duzhe nebagato najbilsha z jogo budov vezha Dam Torre de las Damas abo bashta Knyazya Torre del Principe vbudovana v zovnishnyu stinu Yiyi portik z p yatma arkovimi vhodami vihodit do pryamokutnoyi vodojmi yak i v inshih palaciv Vnutrishnye ozdoblennya tezh shozhe riznokolorovi kahli nizom stin nad nimi gipsova lipnina derev yana stelya Verhnya Algambra abo Medina Misce de znahodilasya zhitlova zona Algambri osobnyaki bilsh prosti budinki bazari lazni ta mechet Tut zhiv obslugovchij personal palacu i roztashovuvalisya remisnichi majsterni Centralna vulicya nini zvana Korolivskoyu vuliceyu Calle Real jde iz zahodu vid Vinnih vorit na shid u napryamku Heneralife Paralelno yij spochatku prohodiv zroshuvalnij kanal sho nazivavsya spochatku Sultanskim a potim Korolivskim Cerkva Santa Mariya de la Algambra Cerkva Santa Mariya de la Algambra Iglesia de Santa Maria de la Alhambra Pobudovana v 1581 1618 rr na misci Velikoyi mecheti za planami Huana de Erreri i Huana de Orea arhitektorom Ambrosio de Viko desho sprostiti yih Maye v plani formu latinskogo hresta Barokkovij vivtar z kruchenimi kolonami vikonav Alonso de Mena v 1571 r tak samo yak rozp yattya i statuyi sv Ursuli i Susanni Golovnu statuyu Svyatoyi Divi Smuti Virgen de las Angustias vilipiv v 1750 1760 rr Torkvato Ruyis del Peralya Pid chas Strasnogo tizhnya cyu statuyu urochisto pronosyat hresnim hodom na sribnih noshah sho zobrazhuyut arkadi Levovogo dvorika Tupikova vezha Torre del Cabo de la Carrera Vodonapirna vezha Torre del Agua Vezha Baltasara de la Kruz Torre de Baltasar de la Cruz Semiyarusna vezha Torre de los Siete Suelos Restavraciya arabskoyi Algambri V XIX stolitti deyakij chas palaci arabskoyi Algambri stoyali pustkoyu Kozhnij ohochij zahodiv i brav sho hotiv Perebuvannya dvoh vipusknikiv Peterburzkoyi akademiyi mistectv Rahau Karl Karlovich ta Kolmana za kordonom zakinchilosya mandrami po Ispaniyi Na pivdni krayini v misti Granada yakraz nareshti rozpochalisya restavracijni roboti v kolishnomu palaci granadskih volodariv halifiv sho nalezhav v XIX stolitti ispanskim korolyam la Torre de les nfantas Fahovi arhitektori Rahau Karl Karlovich ta Kolman stvorili proekt jogo restavraciyi ta otrimali zamovu na jogo realizaciyu U 1862 r proekt restavraciyi palacu Algambra arhitektori podali na Vsesvitnyu vistavku v Parizhi i otrimali za nogo zolotu medal V Myunheni arhitektori otrimali pochesnij diplom Ispanske cilindrichne sklepinnya v Algambri V dekori palacovih sporud Algambri vikorisani nadzvichajno prosti ta deshevi materiali kolorovi kahli rizba po tinku rizblene derevo cherepicya dahiv Nizhnya chastina stin vkrita kolorovimi kahlyami serednya chastina rizboyu po tinku verhnya chastina viddana rizblenomu derevu Vrazhennya nadzvichajnogo bagatstva rozkoshiv nerealnoyi legkosti dosyagalosya vikoristannyam bagatih ornamentiv legkogo ale nestrimnogo zolochennya rozfarbuvannya Marmur vikoristanij lishe dlya pidlog chash fontaniv ta fustiv kolon Mavri znali cinu kontrastiv i vikoristovuvali legki koloni i vizualno vazhki yih navantazhennya prosti bileni stini z vidokremlenimi fragmentami nesamovitih ornamentiv grali z zatemnenimi ta yaskravo osvitlenimi chastinami Shiroko vikoristani dekorativni yakosti arabskih napisiv Napisi virizani bilya vikon portaliv ye cili frizi z odnih napisiv Yih zmist tradicijnij virazi z Koranu religijnij deviz dinastiyi Nasrid komplimenti halifam Vtrati kolorovih arabskih kahliv buli nastilki znachnimi sho yih vidtvorili nanovo yak i dilyanki ornamentiv vtrachenih kapitelej tinku Vsi fontani ta roslini restavracijni vidnovlennya Restavrovana AlgambraZrazki arabskih kahliv AlgambriNa hvili povernennya zacikavlenosti do vlasnoyi istoriyi dlya ispanciv ta Yevropi vpershe pochala vidkrivatisya splyundrovana napivzrujnovana krasa kulturi arabskoyi Algambri Yiyi restavruyut donini Chastka rechej perenesena v muzeyi Riznu derev yanu kapitel z palacu v Algambri mavritansku keramiku ta arabski moneti mozhna bachiti napriklad v muzeyi Ermitazh Nazva Algambra she v XIX stolitti stala shtampom nevisokoyi burzhuaznoyi kulturi balaganiv sinema dribnih restoranchikiv tosho Div takozhIslamska arhitektura Granada Sad baroko Vaza z gazelyami Algambra Arhitektor Rahau Karl Karlovich Palac Karla V 3851 AlgambraPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaKaptereva T P Iskusstvo Ispanii M Iskusstvo 1989 ros Redaktor Ananeva E Parki Sady M Avanta 2004 ros Gorohov V A Lunc L B Parki mira M Strojizdat 1985 ros Fernandez Puertas Antonio 1999 The Alhambra Vol 3 From 1391 to the Present Day Saqi Books ISBN 978 0 86356 589 2 Jacobs Michael and Francisco Fernandez Alhambra New York Rizzoli International Publications 2000 Stewart Desmond The Alhambra Newsweek Publishing 1974 ISBN 0 88225 088 4 The World Heritage Istanbul and Cordoba Vol 15 Film Ideas 2008 ISBN 1 57557 715 1 Brunov N I Ocherki po istorii arhitektury t 1 M L 1937 Gumenyak V M doslidzhennya na temu ALHAMBRA Generalife and Albayzin Granada kafedra RAMS NU LP Lviv 2015 LiteraturaPustinnikova I S Bezpalova N Yu Serednovichni zamki Yevropi Harkiv Mikko Servis 2010 160 s Chudesa svitu avt uporyad S V Kaplun H Folio 2007 318 s il Seriya Dityacha enciklopediya ISBN 978 966 03 4094 7PosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Keramika Goncharova O M Algambra 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya Data zvernennya 5 12 2019 O Chekan Ostannya stolicya mavriv 5 grudnya 2019 u Wayback Machine Tizhden 25 07 2008 Algambra Arabskij samocvit u Granadi 5 grudnya 2019 u Wayback Machine Algambra 4 bereznya 2008 u Wayback Machine Istoriya i arhitektura Algambri 18 lyutogo 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ