Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лича ківський райо н один із районів Львівської міськради що охоплює територію північно східної частини міста Львова Лич

Личаківський район

Личаківський район

Лича́ківський райо́н — один із районів Львівської міськради, що охоплює територію північно-східної частини міста Львова: Личаків, Великі Кривчиці, Лисиничі, Майорівку, Погулянку, Знесіння, Кайзервальд, Цетнерівку, Ялівець та місто Винники.

Личаківський район
image
Герб Львова
Основні дані
Країна: image Україна
Місто: image Львів
Утворений: 1940 рік
Населення: 104 723 (01.01.2019)
Площа: 47 км²
Географічні координати: 49°49′59″ пн. ш. 24°04′59″ сх. д. / 49.83305556002777337° пн. ш. 24.08333333002777721° сх. д. / 49.83305556002777337; 24.08333333002777721Координати: 49°49′59″ пн. ш. 24°04′59″ сх. д. / 49.83305556002777337° пн. ш. 24.08333333002777721° сх. д. / 49.83305556002777337; 24.08333333002777721
Населені пункти: місто Винники
image
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: м. Львів, вул. Левицького, 67, 79017
Мапа
image Личаківський район у Вікісховищі

Личаків — місцевість Львова, що стала основою Личаківського району. Обмежена регіональним ландшафтним парком «Знесіння», вулицями Івана Франка та Левицького, Личаківським кладовищем.

Назва

Назва району походить від назви його основної дільниці — Личаків. Є дві версії походження цього слова — від «личаки», які виготовляли місцеві мешканці та назви маєтку Лютченгоф-Личаків. Назва Личаків широко представлене у топоніміці району — його центральна вулиця називається Личаківська, окрім того тут знаходиться Личаківський цвинтар який розташовано поруч із Личаківським парком. Також на території району розташовано недіючу залізничну станцію Личаків. У радянські часи район називався Червоноармійським (ліквідований 13.06.1958, територію передано до складу Залізничного та Ленінського районів міста Львова) — сучасну назву йому присвоїли лише на початку 90-х років минулого століття.

Населення

Кількість мешканців Личаківського району є стабільною і зазнає лише незначних коливань

Рік Населення
2012 серпень 102 639
2011 грудень 102 790
2010 грудень 102 560
2009 грудень 102 639
2008 грудень 102 219

У 2001 році у Личаківському районі проживало 94 482 особи. Національний склад району був таким:

Національність Частка, %
українці 88,6
росіяни 8,4
поляки 0,9
білоруси 0,4
євреї 0,4
вірмени 0,1
інші 0,5
не вказали 0,7

Розподіл населення Личаківського району за рідною мовою:

Національність Усього, осіб Частка,

%

Рідна мова
своєї

національності

українська російська
осіб % осіб % осіб %
українці 83 703 88,6 82 626 98,7 - - 1 045 1,3
росіяни 7 911 8,4 7 071 89,4 831 10,5 - -
поляки 901 0,9 461 51,2 371 41,2 67 7,4
білоруси 369 0,4 80 21,7 111 30,1 177 48,0
євреї 349 0,4 23 6,6 93 26,7 231 66,2
вірмени 115 0,1 44 38,3 25 21,7 46 40,0
татари 75 0,1 20 26,7 19 25,3 36 48,0
німці 50 0,1 7 14,0 19 38,0 24 48,0
інші 376 0,4 120 31,9 135 35,9 113 30,1
не вказали 633 0,7 - - 4 0,6 1 0,2

Історія

Перші поселення

Перші поселення на території Личаківського району археологи датують ІУ-ІІ століттям до нашої ери — на місці сучасного Знесіння тоді було Святовидове поле — язичницьке капище, цілком ймовірно, що тут було перше поселення на території Львова. Історик Людвік Зелінський, який у XIX ст. досліджував цю територію, у журналі «Львовянин» писав, що були

image
Король Данило Галицький, засновник Львова

руїни якогось поганського замку, датовані YIII ст., — коли у скелях робили оборонні споруди. Нещодавні археологічні розкопки, які на території Чотової скелі проводили фахівці Інституту українознавства ім. І. Крип"якевича НАН України, відкрили найдавніший мисливський табір-поселення на теренах сучасного Львова, знайшли рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева. Історики Ісидор Шараневич та Іван Вагилевич вважали і дуже переконливо доводили, що саме на Знесінні було поселення, на базі якого Данило Романович заснував Львів. Так само старовинними є і найближчі околиці Львова — за переказами в XI-XIII столітті виникло село Лисиничі, ну а перша згадка про Винники датується 1368, за іншими даними 1352 роком.

Середньовіччя

Середньовічний Львів займав відносно невелику площу навколо Замкової гори, тож коли у ХУ столітті було закладено село Личаків, то воно фактично виконувало роль передмістя. У 1666 році Винники отримали Магдебурзьке право.

image
Гетьман України Богдан Хмельницький

У 1648 та 1655 році, в ході двох облог Львова військами гетьмана Богдана Хмельницького саме тут, поблизу Глинянського шляху розташовувався табір Хмельницького. Про це свідчить меморіальна таблиця на клубі села Лисиничі. Існує переказ, що з вершини Чортової скелі гетьман спостерігав за розташуванням табору між селами Лисиничі та Кривчиці, звідти й пішла назва урочища «Табори». Втім на цьому військова історія цієї дільниці не завершилась. У 1675 році тут відбулась битва за Львів між військом польського короля Яна Собєського та турецькою ордою. Хоча битва відбувалась 24 серпня перемогти полякам допомогло небо: спочатку розпочалась сильна злива, а потім пішов сніг. Татари сприйняли таку аномалію як пересторогу Аллаха і кинулися навтьоки з поля бою. В історичному музеї є картина, намальована невідомим художником, очевидно, сучасником цієї битви.

Львівське передмістя

Тривалий час території сучасного Личаківського району мали статус передмість з численними маєтками заможних громадян. Зокрема у 18 столітті був створений маєток Лютценгоф, навколо якого жило село. Його мешканці займалися городництвом, млинарством (мололи зерно на крупи і борошно) і пекарством (звідси назви вулиць Пекарської, Мучної, ), чоловіки були візниками, а личаків'янки наймалися до львівських осель квасити капусту, чистити килими тощо. Також маєтком, який викупили німці Лонгшамп де Бер'є — їхнім гостем був цісар Австрійської імперії Франц Йозеф І. Власник ще одного маєтку — Цетнерівки — Ігнатій Центнер за допомогою французького архітектора П'єра Дені Ґібо заклав парк з екзотичними рослинами — він став основою сучасного ботанічного саду Львівського університету. Хоча сам Личаків став львівським передмістям у XIX столітті, однак це не заважало його мешканцям називати себе личаків'янами. У 1821 році ресторатор Ян Дісталь придбав Погулянку та висадив тут парк. А вже в середині XIX століття землі Погулянки перейшли у власність Яна Клейна, який збудував тут броварню — її пиво довший час вважалось найкращим у Львові.

1900-1930-ті роки

image
Прокладання трамвайної колії вулицею Мечникова

Більш інтенсивний розвиток східної частини Львова розпочався у 20 столітті — у 1907 році на Личаків пустили електричний трамвай, а вже наступного року через Великі Кривчиці проклали залізничну колію від Підзамче до Личаківського двірця. Однак здебільшого ця частина Львова мала розважально-рекреаційне та медичне значення для міста — тут розташовувались численні парки, зокрема протягом 1908–1914 років на Кайзервальді діяв перший в Україні луна-парк з численними атракціонами, тут знаходились численні медичні заклади. Однак у міжвоєнні роки Личаків став місцем престижної малоповерхової забудови, зокрема у 1930-х збудували за проектами Тадеуша Врубеля, Леопольда Карасінського, Максиміліана Кочура вісім десятків, переважно двоповерхових, вілл — «Професорську колонію», де поселили професорів Львівського університету. У 1930-х Майорівку придбав Андрей Шептицький й створив тут відпочинкову оселю для студентів Львівської греко-католицької семінарії та Богословської академії.

Радянський період

У вересні 1939 року, скориставшись нападом Німеччини на Польщу радянські війська зайняли Галичину. За словами історика Миколи Литвина, у вересні 1939 року саме у Винниках відбулась «зустріч» німецьких та радянських військ — у центрі містечка між ними розгорівся кількагодинний бій із застосуванням танків. Цілком ймовірно, що це був перший неприкордонний бій між червоною та німецькою арміями в ході ІІ світової війни. Втім невдовзі Львів таки увійшов до складу Радянської України, і один з перших кроків комуністичної влади — запровадження нового адміністративного поділу Львова. 10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У обговорило, зокрема, створення міських районів у місті Львові — було вирішено утворити чотири райони, зокрема східна частина міста увійшла до Червоноармійського району Львова. Межі району не мінялись до тепер, за винятком того факту, що 26 вересня 1959 року до складу Червоноармійського району було включено місто Винники. За радянської влади територія сучасного Личаківського району, за поодинокими винятками уникла індустріалізації — тут фактично немає великих підприємств, натомість район продовжив розвиток, як зона відпочинку та рекреації. Зокрема у 1966 році в частині Кайзервальду було створено музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай».

У роки Незалежності

Патріарх УАПЦ Дмитро (Володимир) Ярема

19 серпня 1989 року настоятель церкви Петра і Павла, що на вулиці Личаківський Володимир Ярема проголосив про перехід його парафії до Української автокефальної православної церкви — це був перший храм в Україні, який перейшов в УАПЦ. Згодом, у 1993 році Володимир Ярема став Патріархом УАПЦ під іменем Дмитрій. У 2000 році його було поховано під стінами храму. У 1992 році Верховна Рада України постановила перейменувати Червоноармійський район Львова на Личаківський.

Основні вулиці та місцевості

Вулиця Личаківська, яка з'єднує центр міста із його східною околицею фактично є центральною віссю навколо якої розташований Личаківський район. Також до головних вулиць Личаківського району можна віднести Зелену, по якій проходить межа району а також Пасічну. Специфікою Личаківського району є те, що тут є багато невеликих вулиць з переважно малоповерховою забудовою довоєнного періоду. Радянська забудова сконцентрована в основному вздовж вулиці Пасічної та прилеглих до неї вулиць. Основні місцевості району здебільшого зберегли свої автентичні назви: Личаків, Великі Кривчиці, Лисиничі, Майорівку, Погулянку, Знесіння, Кайзервальд, Цетнерівку, Ялівець.

Пам'ятники, пам'ятні місця

Личаківський район є одним з найпривабливіших у плані туристики районів міста, зокрема це пов'язано із значною кількістю різноманітних пам'ятників та пам'ятних місць. Головним з них поза сумнівом є музей-заповідник Личаківський цвинтар де поховані видатні діячі української польської, вірменської історії та культури. Одним з найвідоміших пам'ятників Личаківського цвинтаря є пам'ятник Великому Каменяреві на могилі Івана Франка — встановлений у 1933 році. Сюжет пам'ятника роботи скульптора С. Литвиненка пов'язаний з відомою поемою «Каменярі». На території Личаківського парку встановлено один з найстаріших львівських пам'ятників — учаснику повстання 1794 року Костюшка Бартошу Гловацькому. Пам'ятник було відкрито у 1905 році, його авторамми є скульптори Юліан Марковський та Григорій Кузневич. На території Личаківського району знаходиться відразу два пам'ятники Тарасові Шевченкові. Перший з них — невеличкий бюстик геніального поета у 1960-х роках минулого століття був встановлений на подвір'ї школи на вулиці Личаківській, 171. Другий розташовано біля входу у «Шевченківський гай». Також з пам'ятників радянського періоду зберігся і вартий уваги Подвигу медиків у Другій світовій війні, він ще носить назву «Серце Данко», який встановлено біля головного корпусу Львівського медуніверситету на вулиці Пекарській. Втім недалеко від нього, на вулиці Чернігівській,7 перед головним корпусом Львівської обласної клінічної лікарні у 2000-му році було встановлено пам'ятнк видатному галицькому медику Мар'янові Панчишину. На фасаді Російського культурного центру, який знаходиться за адресою вулиця Короленка 1-а розміщено бюст Олександра Пушкіна, автором якого є скульптор . Щоправда це вже третій варіант скульптури, яку було виготовлено у 2009 році — дві перші скульптури 2005 та 2007 років були знищені невідомими. Прикрасою скверу, який розташований між вулицями Просвіти та Лисенка є відкритий у 1993 році з нагоди ювілею товариства «Просвіта» пам'ятний знак авторами якого є скульптор — Василь Ярич, архітектор — .

image
Пам'ятник Чорноволу

У парку «На Валах» перед будинком Львівської обласної ради розташований пам'ятник найвидатнішому львівському політику часів незалежності, дисидентові та першому голові Львівської обласної ради В'ячеславові Чорноволу. Скульптором пам'ятника є Іван Самотос а архітектором Василь Каменщик.

На території Личаківського району розташовано також декілька військових меморіалів, які входять в комплекс Личаківського цвинтаря: Монумент українцям, які загинули в ході боїв за Львів у 1918 році а також полякам, які загинули у ході польсько-української війни 1918–1919 рр., Пагорб слави, де поховані російські вояки, які загинули під час І світової війни та радянські, які загинули у роки ІІ Світової війни. Окрім того радянські воїни та вояки НКВД, які загинули у ході боїв з загонами ОУН-УПА поховані на Марсовому полі Личаківського цвинтаря. На території музею-заповідника є поле почесних поховань, де хоронять видатних діячів, колишніх політв'язнів тюрем НКВД.

Культура

Батяри

Личаківський район був одним з осередків, де наприкінці XIX століття виникла специфічна львівська субкультура — батяри. Зокрема батярські ватаги гуртувались на Личакові та Погулянці. Батярська культура розквітла у міжвоєнний період, сформувавши оригінальний імідж Львова. Водночас у численних батярських піснях неодноразово згадується Личаків, як місце батярських розваг.

Культові споруди

УГКЦ

Одним з наймолодших храмів Львова є церква Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ, яка розташована на вулиці Пасічній, 83 — її було споруджено у роки незалежності України. 25 грудня 2011 року владика Ігор (Возьняк) освятив іконостас храму. Іконостас створено у стилі українського бароко за копією відомого Богородчанського іконостасу, який створив у 17 ст. ієромонах Йов Кондзелевич.

image
Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Розташований за адресою вулиця Личаківська, 175 храм Покрови пресвятої Богородиці був закладений у 1927–1934 рр. як римо-католицький Костел матері Божої Остробрамської. Він був збудований під керівництвом архітекторів Тадея Обмінського та Вавжинця Дайчака за проєктом Адольфа Шишко-Богуша. Повністю храм було завершено у 1938 році і він належав до провінції отців-салезіян. Під час ІІ Світової війни храм зазнав ушкоджень — 19 жовтня 1939 року його обстріляли радянські війська, а 27 червня 1941 року в нього влучила німецька бомба. Після завершення ІІ Світової війни храм було закрито, хоча отці-салезіяни встигли вивезти костельне майно до Кракова. Тривалий час храм використовувався як книжковий склад. У 1992 році храм було освячено як греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, ним знову опікуються отці-салезіяни, однак тепер вже — східного обряду. Нове оздоблення храму спроектував професор Львівської академії мистецтв Роман Василюк. Разом із В. Качалубою і А. Величком він також виконав ікони до іконостасу. Особливістю цього храму є незвична для архітекттур Львова дзвіниця заввишки до 60 метрів, збудована на зразок флорентійських кампаніл. Греко-католицька церква святого пророка Іллі, що у Кривчицях розташована на місці, де у дохристиянські часи було капище Перуна, його культ переріс у пошанування святого Іллі, гуркіт колісниці якого ототожнюється з громом. За даними розкопок, які на початку 1990-х років провів тут львівський археолог перший храм тут міг бути збудований у XIII-XIV столітті, ймовірно між 1300–1320-м роками. Згодом на цьому місці було декілька дерев'яних церков. Сучасна церква збудована на місці первісної дерев'яної церкви, зведеної ще у 1698 році. Наприкінці XIX століття було реконструйовано вже муровану церкву. Поруч із храмом знаходиться поховання січових стрільців.

На Новому Знесінню розташована . Її було закладено ще у 1925 році отцями , однак перших руйнувань вона зазнала під час ІІ світової війни, коли німці бомбили Львів — внаслідок авіанальоту загинуло два священика. Після війни її перетворили на хімбазу, і лише у 1991 році приміщення повернули церкві. 22 грудня 2000 року храм було заново освячено, хоча ремонтні роботи ще деякий час тривали. Унікальність цієї церкви полягає в тому, що це найменша греко-католицька парафія Львова, водночас сама церква розрахована на 3 тисячі чоловік.

Церква Вознесіння Господнього, яка розташована на старому Знесінні розташована на місці старої дерев'яної церкви початку XVII століття. Оскільки вже у середині XIX століття старий храм перебував у поганому стані, то з'явились плани збудувати новий храм, однак зреалізувати їх вдалось лише у 1897–1901 рр. Висота храму — 31 метр. Збудований він із цегли яка ззовні оббита дрібнозернистом пісковиком із села Демня Миколаївського району.

На території Личаківського району знаходиться музей-заповідник «Шевченківський гай» у якому містять зразки народної архітектури Західної України, в тому числі дерев'яних церков. Дві з них є не лише музейними експонатами, а й використовуються за прямим призначенням — у них відправляються Служби Божі.

Зокрема храм Премудрості Божої має майже 250-річну історію — її було збудовано у 1763 році у селі Кривки Турківського району, а до скансену вона потрапила стараннями митрополита Андрея Шептицького у липні 1930 року, а вже 7 липня 1931 року освячена отцями студитами під назвою святого Миколая. Однак у 1966 році вона стала першим експонатом новоствореного музею «Шевченківський гай». У 1990 році отці студити відновили у ній Богослужіння, однак храм тепер отримав назву Премудрості Божої.

Другою діючою церквою на території музею є лемківська церква святих Володимира і Ольги, яка була відтворена з нового матеріалу у 1992 році за зразком храму 1831 року із села Котань (кол. Красненьське воєводство, Польща).

image
Церква святої Трійці на вулиці Тершаковців

На вулиці Тершаковців, 11 розташований греко-католицький храм Пресвятої трійці. У минулому це римо-католицький храм та монастир жіночого Ордену сакраменток, будівництво дерев'яного костелу на цьому місці розпочалось у 1718 році, а сучасний храм закладено у 1743 році під керівництвом Б. Меретина. Будівництво нового костелу за проектом А. Мінасевича завершилося в 1904 р. Костел був збудований в необароковому стилі. Після завершення ІІ Світової війни черниці покинули монастир і тривалий час храм стояв зачиненим. Лише в грудні 1995 року його було заново освячено як греко-католицький храм Пресвятої Трійці. На вулиці Вахнянина, 39 знаходиться парафія , яка має статус студентського храму. Цей храм належить до провінції салезіянського центру Святого Івана Боско, а настоятелем храму є отець Олег Федоренко. На території Личаківського району є чимало медичних та харитативних установ, відповідно у їх приміщеннях розташовані церковні каплиці. Зокрема у приміщенні на вулиці Лисенка, 45 знаходиться каплиця Святих Безсрібників Косми і Дам'яна, а у будинку перестарілих на вулиці Медової Печери, 71 каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. На , 15 знаходиться монастир згромадження сестер Пресвятої Родини УГКЦ.

УПЦ КП

Храм Святого Івана Золотоустого на вулиці Лисенка, 43 належить до юрисдикції УПЦ КП та розташований у приміщенні колишнього костелу Серця Ісусового — мурованої будівлі з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох. Храм було закладено у 1877 році і розташований на пагорбі, який отримав назву Святої гори. Будівництво храму завершилось у 1889 році. Після завершення ІІ світової війни тут були розташоване відділення . І лише у 1991 році храм перейшов у власність Церкви — спочатку УАПЦ, а потім — УПЦ КП. Поруч з храмом розташовано навчальний корпус а також діє чоловічий монастир. На території Личаківського району знаходиться ще декілька храмів, які належать до Львівського благочинія УПЦ КП. А саме: на вулиці Тракт Глинянський розташовано , на вулиці Пекарській, 52 , на , 30 — .

УАПЦ

Біля перетину нинішніх вулиць Богданівської та Кривчицька Дорога збудували у 1930-х в «історичному стилі» костел Воздвиження Святого Хреста з високою вежею. За радянських часів костел перетворено на склад, а в 1990 р. храм передали громаді УАПЦ, яка перебудувала вежу, замінивши «готичний» шпиль на цибулясту баню. Тепер тут Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

image
Церква Петра і Павла на вулиці Личаківській

Найвідомішою церквою, яка належить до юрисдикції УАПЦ поза сумнівом є церква Петра і Павла на вулиці Личаківській. Вона була збудована у 1668 році як римо-католицький костел святих Петра і Павла. У 1784 (1786) році перейшла до уніатів. 19 серпня 1989 року настоятель церкви Володимир Ярема (1915–2000) оголосив про перехід до Української автокефальної православної церкви. Таким чином вона стала першою церквою в Україні яка перейшла в УАПЦ. У 1993 році він став патріархом УАПЦ, прийнявши ім'я Димитрія. У 2000 році похований у дворі храму. Неподалік від церкви Петра і Павла, на Личаківській, № 91 з 1990-х знаходиться Єпархіальне управління УАПЦ. Церква Преображення Господнього — храм Української автокефальної православної церкви у Львові, у місцевості Нове Знесіння був закладений як каплиця у 30-х роках 20 століття. У 1990–1995 рр. тут збудовано новий однобанний храм. На вулиці Харківській, 17 знаходиться один з наймолодших храмів Львова — Холмської Ікони Матері Божої. При храмі діють Братство св. Андрія Первозванного, благодійний фонд Патріарха Димитрія, дяківська школа.

УПЦ МП

На вулиці Короленка знаходиться кафедральний храм Львівської єпархії УПЦ МП — церква святого Георгія Змієборця. Сам храм збудовано у 1901 році у неовізантійському, або візантійсько-романському стилі. Гергіївська церква збудована із червоної цегли та білого тесаного каменю. Вона має п'ять куполів візантійської форми. Поряд із храмом зберігся церковний будинок (виконаний у тому ж стилі із тих же матеріалів). Церква та будинок складають архітектурний ансамбль, який дехто вважає одним з найкращих у культовій архітектурі України початку 20 століття. Храм має розкішне внутрішнє оздоблення виконане віденськими та львівськими майстрами. Це єдиний довоєнний храм Львова який будувався як православний, хоча з 1848 року львівські православні належали до юрисдикції буковинської єпархії Румунської православної церкви. Окрім того це єдиний храм Львова богослужіння в якому ведеться російською мовою[].

РКЦ

Римо-католицька церква на території Личаківського району Львова представлена пам'яткою барокової архітектури костелом святого Антонія Падуанського який розташований на вулиці Личаківській, 49а. Дерев'яний костел на цій ділянці було закладено на початку 17 століття однак восени 1648 року він згорів під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького. Тож у 1669 році розпочалось будівництво нового храму з тесаного каменю. Храм освячено у 1739 році. У радянські часи це був один з двох діючих римо-католицьких храмів Львова. Після проголошення незалежності до храму повернулись францисканці, а 14 квітня 1995 року офіційно передано під їхню опіку.

Протестанти

На початку вулиці Зеленої знаходиться один з найстаріших протестантських храмів Львова, який носить історичну назву святої Урсули. Дерев'яний храм тут було збудовано монахами-домініканцями у 1678 році. У 1878 році будівлю передали громаді лютеран. В інтер'єрі храму є багато написів німецькою мовою, адже він обслуговував німецьку громаду Львова, яка компактно жила навколо нього. Після ІІ світової війни храм було закрито і лише у 1997 році після перебудови та реставрації храм передали протестантам.

Цвинтарі

Личаківський цвинтар

image
Головні ворота Личаківського цвинтаря. Фото близько 1900 р

На території Личаківського району розташовано найвідоміший цвинтар міста — Личаківський. Він має статус музею-заповідника, з цієї причини на ньому заборонені нові поховання, окрім виняткових випадків. Загалом цвинтар займає 40 гектарів, усього на ньому є понад 300 тисяч поховань, споруджено понад 2000 гробівців, 500 скульптур та рельєфів. Цвинтар є одним з основних туристичних об'єктів Львова. Його засновано у 1786 році, однак з часом він перетворився на найпрестижніший некрополь міста. Авторами скульптур та каплиць, які є на Личакові є такі відомі скульптори як Гартман Вітвер, Антон і Йоган Шимзери, Павло Евтельє. У XX-XXI столітті авторами цвинтарних скульптур були такі відомі майстри, як Євген Дзиндра, Теодозія Бриж, Лука Біганич, Петро Дзиндра, Микола Посікіра та інші. Личаків є одним з найбільших українських некрополів, де поховані такі видатні діячі української та польської історії та культури як Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Марія Конопницька, Іван Левинський, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Сергій Кузьмінський та інші.

Військові меморіали та поховання

На території Личаківського району є ряд великих військових поховань та цвинтарів, які організаційно здебільшого входять до складу музею-заповідника «Личаківський цвинтар». Найдавнішим з них є поховання учасників польського повстання 1830—1831 рр — усього збереглося 146 таких могил. У радянський час частину поховань знищено, натомість влаштовано поховання радянських діячів. На цвинтарі також поховано близько 230 учасників повстання 1863–1864 років. У 1922–1939 рр. на прилеглій території, яка нині у складі цвинтаря, створено пантеон польських військових, учасників польсько-української війни 1918—1919 років. Поруч, на полі № 78 у роки незалежності збудовано меморіал воїнам Української галицької армії.

На полі № 82 знаходилось поховання австрійських, російських та українських солдатів часів I світової війни. У 1946–1947 роках могили було знищено, а пізніше на цьому місці влаштовано поховання працівників НКВС.

До складу Личаківського цвинтаря входить розташований на вулиці Пасічній Пагорб Слави — меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни (у 1914–1915 роках) в Галичині, і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році під час радянсько-німецької війни. Найвідомішим похованням Пагорбу Слави є могила-пам'ятник радянського розвідника і диверсанта Миколи Кузнєцова, яку часто плюндрують.

Цвинтар на Знесінні

Знесінський цвинтар виник у середині XIX століття на території Кайзервальду при вулиці Заклинських. Він лежить у яру, розтащований між двома схилами. Цвинтар належить до історико-меморіальних поховань Галичини, які заслуговують на особливу увагу. На цвинтарі є єдина збережена у Львові могила вояків УГА, які полягли на Знесінні у грудні 1918 року. Також на цвинтарі є поховання в'язнів Талергофу. Зараз цвинтар має статус закритого і нові поховання на ньому не проводяться.

Театри, кінотеатри, народні доми, Палаци культури

На вулиці Личаківський знаходиться єдиний у цьому районі кінотеатр імені Миколайчука, однак в даний момент він не використовується, а депутати не можуть визначити його подальшу долю — пропозиції взяти його приміщення в оренду висловлювала співачка Руслана та дизайнер Оксана Караванська, однак міська рада відмовила їм у праві оренди.

Стадіони

На вулиці Марка Черемшини, 17 знаходиться найстаріший з існуючих у місті стадіонів — «Скіф», який належить Львівському державному університету фізичної культури. Стадіон було споруджено ще у 1897 році.

image
Стадіон СКІФ (Львів, вересень 2012)

Автором проекту були Іван Левинський та Едгар Ковач, а його трибуни були розраховані на 30 000 глядачів. Це була домашня арена футбольних команд «Лехія» (Львів) та «Drugi Sokół» (пол. Другий Сокіл). Після ІІ світової війни він став легкоатлетичною базою для тренування студентів Львівського інституту фізкультури. У рамках підготовки до Євро-2012 розпочалась реконструкція стадіону як тренувальної бази з подальшим використання у навчальному процесі Львівським університетом фізичної культури. Зараз стадіон розраховано на 3400 глядачів. На стадіоні обладнано 8 легкоатлетичних доріжок та одну додаткову для марафонського бігу. Окрім «Скіфу» на території Личаківського району є ще кілька стадіонів. На Погулянці знаходяться «Трудові резерви», який є домашнім стадіоном для клубу «Погоня» в чемпіонаті області а також дитячих команд ФК «Львів». Так само на Погулянці знаходиться домашній стадіон СДЮШОР-4 «Школяр». Недалеко від «Скіфу» розташований стадіон Львівського національного університету імені Івана Франка. Власний стадіон має і місто Винники — «Рух» імені Богдана Маркевича.

Навчальні заклади

image
Головний корпус Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

У Личаківському районі розташовано чимало вищих навчальних закладів міста Львова, зокрема медичного профілю.

Передусім йдеться про Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького який було засновано у 1784 році як факультет Львівського університету, а від 1939 року він став окремим навчальним закладом. Зараз у ньому навчається понад 5000 студентів, працює 124 доктори наук та 108 професорів.Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького заснований у 1881 році, зараз у ньому навчається близько 6000 студентів денної і заочної форм навчання, ведеться підготовка магістрів за п'ятьма спеціальностями, працює чотири стаціонарної форми навчання, факультет доуніверситетської освіти і підготовки молодших спеціалістів, факультет заочної освіти та інститут післядипломної освіти і перепідготовки кадрів АПК. В університеті працюють факультети ветеринарної медицини, біолого-технологічний, харчових технологій, економіки та менеджменту, доуніверситетської освіти та підготовки молодших спеціалістів, заочної освіти.Львівська комерційна академія, головний корпус якої розташовано на є найстарішим торговельно-економічнм ВНЗ України. Вона була створена 7 листопада 1817 року. У радянські часи носила назву Львівського торговельно-економічного інституту. Зараз у складі академії функціонують 2 інститути, 5 факультетів, 29 кафедр, аспірантура, центри ділової англійської та французької мови, бізнес-центр, комп'ютерний центр, підготовче відділення, агентство працевлаштування, оздоровчо-спортивний табір у Карпатах. Академія посідає сучасну навчальну базу і висококваліфікований науково-педагогічний персонал. На денній, заочній формах навчання, екстерном академія готує бакалаврів, спеціалістів і магістрів з 12 спеціальностей. На вулиці Винниченка, 30 знаходиться Прикарпатський інститут імені Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом. Окрім того в районі є декілька вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації: Львівський державний техніко-економічний коледж, Львівський будівельний технікум, Поліграфічний технікум Української академії друкарства, Львівський автомобільно-дорожній технікум, Львівське педагогічне училище. На вулиці Пасічній знаходиться Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Ліцеїсти отримують середню освіту та військові знання і навички, необхідних для успішного навчання у ВНЗ МОУ та інших силових структурах. На Погулянці знаходиться найбільший центр позашкільної освіти Західної України — Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. Його було створено у 1939 році як обласний Палац піонерів. Сучасне приміщення було збудовано у 1984 році, його загальна площа 14,5 тисяч м². Тут працює ряд колективів, які мають звання народного, вихованці Центру гідно представляють Львів на міжнародній арені.

Медицина

Личаківський район є провідним у медичній галузі міста — тут є більша частина медичних закладів Львова, як обласного та міського підпорядкування, так і відомчих лікарень. Не випадково саме в цьому районі міста розташовано і Львівський Державний медичний університет. Також на території району розташовано різноманітні допоміжні та управлінські медичні структури, зокрема на вулиці Конопницької знаходиться Головне управління охорони здоров'я Львівської ОДА.

Обласні медичні заклади

Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня знаходиться на вулиці Пекарській, 54, вона була заснована 16 грудня 1910 року, коли Галицьким сеймом було прийнято рішення про побудову краєвої інфекційної лікарні на 100 ліжок у місті Львові. Зараз лікарня розрахована на 410 ліжок, з них 140 — дитячі. Вона є центром надання спеціалізованої медичної допомоги інфекційним хворим міста Львова та області. Одним з найстаріших та найбільших медичних закладів Західної України є Львівська обласна клінічна лікарня — багатопрофільна лікарня третього рівня, що надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу населенню [[Львівська

image
Мар'ян Панчишин (у центрі) з колегами

область|Львівської області]], інших областей України та іноземним громадянам. До функцій ЛОКЛ входить також надання методичної та планово-консультативної допомоги лікувально-профілактичним установам Львівської області, проведення науково-практичної діяльності. Історія лікарні налічує більш як 225 років, відколи 1783 року у приміщення Колегії Піярів був перенесений шпиталь отців Боніфратрів, який до цього розміщувався у костелі св. Лаврентія по вулиці Личаківській. Через рік шпиталь почав функціонувати як світський заклад — Загальний шпиталь, — де лікували хворих, породіль та божевільних. За час функціонування Загального шпиталю у ньому працювали видатні, знані не лише на теренах Галичини, але й у Європі, лікарі та професори: Ярослав Воєвідка, Франц Бабель де Фронсберґ, Ігнацій Гавранек, , , , , , , , Адам Соловій, , , , , , , Антоній Юраш, Маріян Панчишин, , , Григорій Івашкевич, Дмитро Бабляк, , Роман Бариляк та багато інших.

Ліжковий фонд лікарні становить 1110 ліжок, на яких функціонують 27 стаціонарних відділень. В структуру входять також 17 лікувально-діагностичних та 14 господарських відділень, обласна консультативна поліклініка, працює пологовий будинок в якому щорічно медичну допомогу отримують близько 500 новонароджених найвищого перинатального ризику з усіх пологових установ м. Львова та області. Частка обласної лікарні в ліжковому фонді області протягом останнього десятиліття становить 4,5 %, щороку на них лікується близько 6 % від усіх стаціонарних пацієнтів. При цьому, у структурі хірургічної роботи стаціонарів області більш як 16 % оперативних втручань виконується спеціалістами обласної лікарні. Медичну допомогу понад 32 тисячам пацієнтів в рік (близько 18 тисяч хірургічних втручань) надають більш як 500 лікарів та 1000 медичних сестер. Із працівників лікарні 9 лікарів мають звання «Заслужений лікар України», 2 медичні сестри — звання «Заслужений працівник України», 29 кандидатів медичних наук. У місті Винники розташована яка розрахована на 165 ліжок. Вона була заснована за часів Польщі як приватна водолікувальна установа. Вона має відділення у селищі Східниця де лікування проводиться за допомогою води «Нафтуся». На вулиці Лисенка, 31 знаходиться один з найбільших педіатричних закладів області — . Її приміщення було збудовано ще у 1927 році, однак дитяча лікарня тут функціонує з 1950 року. Щороку в стінах стаціонару та консультативної поліклініки КЗ ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» одержує медичну допомогу майже 65 тисяч дітей області. У лікарні функціонує 19 відділень. Протягом року тут проводиться 3 тисячі операцій. Спеціалісти КЗ ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ» співпрацюють із науковими та лікувальними закладами багатьох країн світу: Польщі, Австрії, США, Данії. У Личаківському районі знаходиться також . Хоча це відносно молодий медичний заклад — він заснований у 1988 році це є найбільший діагностичний центр області, який надає консультативно-діагностичну допомогу всім мешканцям міста Львова та Львівської області, особливо мешканцям сільських районів. Щорічно його відвідує 150—160 тисяч пацієнтів, робиться 90 000 аналізів. Також на території району знаходиться який має поліклінічне відділення та два стаціонарних на 100 ліжок з виділеними 20 дитячими ліжками. На вулиці Коциловського, 30 працює а у місті Винники .

Медичні заклади підпорядковані Львівській міській раді

На вулиці Мечнікова, 8 знаходиться . Це установа з 30-річною історією. За 30 років у пологовому будинку народилося 90137 дітей, серед них 1708 двійнят і 379 трійнят. Він розрахований на 180 ліжок. Також в районі знаходиться Комунальна 6-та міська поліклініка на вулиці Медової Печери, 1 яка має відділення у Винниках та два дитячих відділення, жіночу консультацію.

Відомчі медичні заклади

На вулиці Личаківській знаходиться два медичні заклади, які підпорядковані силовим структурам — на Личаківській, 26 знаходиться . А на Личаківській, 74 — . У ньому працює 10 лікувально-діагностичних відділень.

Інші медичні заклади

Окрім згаданих вище медичних закладів в районі працює чимало спеціалізованих клінік, медичних центрів, допоміжних медичних установ — як державної, так і комунальної, відомчої та приватної форми власності. Зокрема тут знаходиться Обласний медичний інформаційно-аналітичний центр на вулиці Лисенка, 45 знаходиться КЗ «Львівський обласний центр з профілактики та боротьби із СНІДом», Львівський обласний центр репродуктивного здоров'я населення, Львівське обласне патологоанатомічне бюро а також бюро судово-медичної експертизи

Рельєф

Львівське плато (Давидівське пасмо)

Личаківський район знаходиться в горбистій місцевості Львівського плато (Давидівське пасмо), через який проходить Великий Європейський вододіл. Зокрема тут знаходиться горб Личаківського цвинтаря (359 метрів над рівнем моря), між вулицями Пекарською та Костя Левицького — (321 метр над рівнем моря). На захід від Кривчиць височіє гора Хомець — унікальна пам'ятка природи з залишками реліктового лугостепу. Будинок Охматдиту на вулиці Лисенка

image
Пагорби Кайзервальду

знаходиться під Змієвою горою, яку ще називають Вовчою. Також пагорби знаходяться на Знесінні. На захід від Змієвої гори простягаються узгір'я Кайзервальду, який періодично вирубували для опалення під час воєн, а потім знову засаджували новими деревами. Найвища точка розташована тут на висоті 377 м над рівнем моря. Колись ці горби називали Кам'яними горами, бо на їх схилах було багато каменоломень та піщаних кар'єрів.

Давидівське пасмо являє собою ніби південно-східне продовження Розточчя і має такі характерні ознаки:

а) різка асиметричність схилів; північно-східний схил утворює уступ, що круто спускається до Грядового Побужжя, тоді як південно-західний схил непомітно переходить у Львівське Опілля;
б) значні висоти, які перевищують місцями 400 м над рівнем моря;
в) значна лісистість, особливо північно-східного крутого схилу, з поширенням сосново-дубово-букових лісів на сіро-лісових ґрунтах.

Дискусійним є питання щодо виділення меж Давидівського пасма. Професор І. Бурачинський (Польща) і ряд львівських вчених (О. Федірко, В. Брусак та ін.) пропонують відносити розширену північну частину Давидівського пасма до Розточчя. Сюди входять останцевий горб — Високий Замок у Львові, височина Знесіння, Винниківський ліс з Чортовими Скелями і Медовою Печерою. Професор К. І. Геренчук (1972 р.) виділяє Давидівське пасмо в окремий однойменний природний район у групі горбогірно-лісових ландшафтів, для яких характерно глибоке розчленування поверхні, значні абсолютні висоти (350—400 м), малопотужний покрив лесових суглинків і значне поширення широколистяних лісів. Давидівське пасмо місцями сильно розчленоване сучасними і давніми долинами, завдяки чому в межах Львова утворилися відокремлені масиви, такі як Кортумова, Княжа та Піскова гори, Знесіння.

Чотові скелі

Входять до складу Львівського плато — група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення. Розташовані біля південної околиці села Лисиничів (Пустомитівський район, Львівська область), між містами Львовом та Винниками, в межах Винниківського лісопарку. Скелі розташовані на вершині залісненого пагорба (висота 414 м над р. м.) і на його північних схилах, які крутими уступами обриваються в бік села Лисиничів. Максимальна висота скель — до 20 м. Складені з твердих міоценових пісковиків. Центральна скеля, що розташована на самій вершині пагорба, невисока, при своєму підніжжі має невеликий грот (очевидно рукотворний). Деякі інші скелі використовуються альпіністами для тренувань.

Парки

На території Личаківського району знаходиться чимало парків та ботанічних садів які є не лише улюбленим місцем відпочинку містян, а й мають статус пам'яток садово-паркового мистецтва. Винниківський лісопарк (або Майорівський лісопарк) — лісовий масив на території, підпорядкованої Львівській міській раді. Площа лісопарку 2799 га. Простягається від Майорівки до меж міста Винників. У ландшафтному плані Винниківський лісопарк розташований на пагорбах Львівського плато, і межує на півночі з Малим Поліссям, а на півдні — з Львівським Опіллям. Основу лісу становлять насадження сосни і бука. Винниківський лісопарк популярний серед любителів велосипедного спорту. На основі лісопарку в 1984 р. було створено лісовий заказник, загальною площею 848 га. Охороняються цінні дубові насадження з мальовничими ландшафтами. Один з найпопулярніших львівських парків — регіональний ландшафтний парк «Знесіння». Його площа становить 312,1 га, разом з охоронною зоною 785.71 гектари, він розташований лише за 20 хвилин пішої ходи від центру міста. 2 грудня 1993 року згідно з Ухвалою Львівської обласної ради став об'єктом природно-заповідного фонду України. Створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень — Знесіння і Кривчиці. Парк розташований на лісистому узгір'ї Львівського плато; його основна частина розташована в місцевості Кайзервальд. На території парку розташований музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай». Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва має і Личаківський парк, який розташовано на розу Личаківської та Пасічної. Його площа становить 12,36 га а створено його у 1894 році за участю відомого паркового архітектора А. Рьорінга. У 1821 році було закладено парк «Погулянка», зараз це одне з улюблене місць для пікніків.

image
Ботанічний сад Львівського університету

На вулиці Марка Черемшини, 44 розташовано Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка. Зараз це навчальна та науково-дослідна установа при Львівському університеті яка має статус природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Площа Ботанічного саду, який розташовано на вулиці Марка Черемшини становить 16,5 га., вона відтворює фрагменти рослинності різних біотопів: водойм, боліт, луків, лучних степів, лісостепу, різних типів лісу, рівнин, альпійського і субальпійського поясів Карпат. Його було засновано у 1911 році на основі декоративного саду Цетнерівка. На території знаходиться унікальний дендропарк, який названий в честь А. Гураєвського і налічує понад 150 таксонів аборигенних та іноземних деревних рослин. Насадження створюють не лише певний санітарний пояс між лікарнею і містом, а й милують око і радують кожного, хто завітає сюди.

Водойми

Велика кількість зелених зон у Личаківському районі доповнюється значною кількістю невеликих ставків та озер. Найбільшим з-поміж них є Винниківське озеро. Розміщено по дорозі до Винник на відстані 8 км від центра м. Львова у південно-східній частині та 2 км від східного краю міста. Озеро знаходиться в долині р. Марунька серед лісових масивів, що сприятливо впливає на рекреаційне освоєння озера. Озеро протічне, що сприяє самоочищенню води. Довжина озера становить 440 м, ширина 380 м, загальна площа 6.9 га, глибина озера біля дамби 5 м. Ширина пляжної зони до 50 м.

image
Винниківське озеро

Окрім того у Винниках знаходиться озеро «Електрон», площа якого становить 0,13 гектари. Невеличке озерце, площею 0,01 гектара є у парку «Знесіння», натомість у парку «Погулянка» розташовано цілий каскад із трьох ставків, загальною площею 0,01 гектари. Природно-декоративний ставок площею 0,15 гектари розташовано у Ботанічному саду Львівського університету, свій ставок площею 0,2 гектари має Академія ветеринарної медицини. Невеликий ставок площею 0,08 гектарів розташовано на вулиці Голубця у Винниках, у цьому ж місті на вулиці Базарній, 6 розташовано природний ставок площею 0,02 гектари, а також на вулиці Забави площею всього лиш 0,001 га. На початку парку «Погулянка» розташовано декоративний ставок 0,05 гектари, який закріплено за . Також на території Музею архітектури і побуту «Шевченківський гай» розташовано ставок, площа якого становить 0,015 гектари. Невеликий природний ставок (0,01 га) знаходиться на . На вулиці Тракт Глинянській знаходиться одразу чотири ставки загальною площею майже 6 гектарів які належать агрофірмі «Провесінь». На Майорівці знаходиться витік невеличкої (14 кілометрів) річки Марунька, яка належить до басейну Західного Бугу. Площа її басейну — 65 квадратрних кілометрів.

Транспорт

Залізничний транспорт

image
Колишня станція Личаків

На території Личаківського району немає діючих залізничних станцій, однак збереглася залізнична колія Персенківка — Підгайці та приміщення станції «Личаків». Залізничну станцію відкрили у 1909 році. Однак у 1944 році німці підірвали колію на ділянці Винники — Підгайці після чого вона втратила своє значення. Щоправда ще у 1970-х роках по цій колії до Винниківського озера ходили потяги.

Автостанції

Автостанція на вулиці Личаківській, яка б мала обслуговувати автобуси Золочівського напрямку не функціонує, а самі автобуси та маршрутні таксі відправляються безпосередньо з вулиці Личаківської.

Автобуси, маршрутні таксі

Личаківський район має розвинуту мережу міських автобусів та маршрутних таксі, яка є частиною загальноміської мережі та дозволяє без пересадок потрапити до більшості ділниць Львова. Також міська маршрутна мережа включає і місто Винники. Автобусне сполучення між Львовом та Винниками здійснюєте за внутрішньольвівським тарифом.

Трамвай

У 1895 році почався рух трамваїв по вулиці Личаківській — до Личаківської рогачки та до Личаківського цвинтаря, з тих пір трамвайна мережа тут зазнала лише незначних змін. Від 1914 до 1940 року трамвай ходив від Личаківської рогачки до станції Личаків. У 1969 році було зроблено розворот трамваю на початку вулиці Пасічної, і у 1988 році трамвайну лінію від Личаківського цвинтаря було продовжено на Погулянку.

Тролейбус

У 1966 році тролейбусну лінію було прокладено по вулиці Зеленій, яка є адміністративною межею Личаківського району

Ринки, торгівля

На території Личаківського району знаходяться торговельні цетри «Метро»(на Південній Майорівці) та «Епіцетр»(біля АС-2), також у Личаківському районі знаходиться загальноміський радіоринок(біля АС-2) та загальноміський авторинок(у Кривчицях). Ринкова торгівля представлена в основному невеликим , який знаходиться на вулиці Личаківський. В основному там торгують продовольчими товарами. Однак на території Личаківського району знаходиться найбільший у Львові авторинок вживаних автомобілів . Його було закладено у 2000 році. На його території може розміститись водночас кілька сотень автомобілів.

Промисловість

У порівнянні з іншими районами Львова у Личаківському немає такої значної кількості великих підприємств, переважно тут сконцентровані підприємства харчової промисловості. Одним з найбільших підприємств району свого часу була Львівська тютюнова фабрика яка розташована у Винниках. Заснована вона ще у 1779 році що робить її одним з найстарших підприємств Львова. Для Винник вона була містоутворюючим підприємством, у 1980-х роках тут вироблялось до 14 млрд штук сигарет. У 1998 році устаткування було перевезено до Кременчука, а відновити виробництво на підприємстві вдалось лише з 1 лютого 2007 року. Також на території району працює колишня Львівська овочева фабрика, яка зараз відома як  — виробник ранніх овочів. На вулиці Личаківській, недалеко від виїзду з міста знаходяться виробничі потужності ПрАТ «Компанія Ензим» — найбільшого в Україні виробника дріжджів. Компанія не лише контролює більшу частину українського ринку дріжджів, а й постачає цей продукт за кордон, де має так само відчутну частку на ринку хлібопекарської продукції у Європі, передусім у Болгарії, Чехії, а також більш ніж у 10 інших країн Європи.

Державні установи та органи місцевого самоврядування

На вулиці Винниченка 14-16-18 знаходиться комплекс будівель в яких розташовані Львівська обласна рада та Львівська обласна державна адміністрація. Його було збудовано у 1821 (N14 та 16) та 1870—1878 (N18) рр. як палац губернаторів та будинок Галицького намісництва. З 1940 по 1991 рік тут знаходився обласний комітет КПРС. Всі три будинки є пам'ятками архітектури.

Світлини

image
Початок вулиці Личаківської
image
Вулиця Максима Кривоноса
image
Вулиця Пасічна
image
Пагорб слави у Львові
image
Церква Благовіщення на вулиці Пасічній
image
Палац Туркулів-Комелло на вулиці Пекарській

Примітки

  1. Звіт Личаківської районної адміністрації за 2020 рік
  2. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1958 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 9-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1958. — С. 284–286. — 631 с.(рос.)
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про ліквідацію Червоноармійського району міста Львова» від 13 червня 1958 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958. — № 6 (30 червня). — Стаття 59. — С. 122.
  4. . lv.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  5. [[[Населення Львова|accessdate]] = 2015-11-28 Неприпустима назва] (укр.). {{}}: Перевірте схему |url= ()
  6. http://www.tyzhden.ua/Travel/22072?PageIndex=2
  7. 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  8. http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A034?rdat=29.08.2012&letter=1992[недоступне посилання з липня 2019]
  9. . batyar.lviv.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  10. . ugcc.lviv.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  11. . lviv-format.livejournal.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2012.
  12. http://www.vk.com/club25700518
  13. . stprophetillya.ucoz.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  14. Андрій Копак (12 лютого 2001). . rr.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  15. . lvivbest.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  16. . lvivcenter.org. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  17. . risu.org.ua. 2 жовтня 2008. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  18. . lviv.biz. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  19. http://www.sdbua.net/index.php/ua/component/searchword=[недоступне посилання з липня 2019]
  20. . ugcc.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  21. . lvivbest.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  22. . lviv-orthodox.net.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  23. http://www.ukrainaincognita.com/khramy/lviv-tserkva-georgiya-zmiebortsya [ 12 серпня 2013 у Wayback Machine.] []
  24. http://www.vk.com/club3988601
  25. . castles.com.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  26. http://www.lvivpost.net/content/view/11601/455/[недоступне посилання з липня 2019]
  27. Могилу героя СРСР розмалювали представники організації "С14". lvivski.in.ua (укр.). Процитовано 22 липня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  28. Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  29. Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  30. Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  31. . lvivcenter.org. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  32. . i-pro.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 9 жовтня 2012.
  33. . meduniv.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 11 квітня 2022.
  34. . vetuniver.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 19 квітня 2019.
  35. . lac.lviv.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  36. . ednu.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 9 жовтня 2012.
  37. . robota.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  38. . city-adm.lviv.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 9 жовтня 2012.
  39. . ctdug.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  40. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  41. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  42. . hospital.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  43. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  44. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  45. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  46. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  47. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  48. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  49. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  50. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  51. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  52. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 9 жовтня 2012.
  53. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  54. . mkkpb.lviv.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  55. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  56. . medova.com.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  57. http://www.portal.lviv.ua/catalogue/info/205.html[недоступне посилання]
  58. . fp.com.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 9 жовтня 2012.
  59. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  60. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  61. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 9 жовтня 2012.
  62. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  63. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  64. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 9 жовтня 2012.
  65. . guoz.lviv.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 9 жовтня 2012.
  66. Байцар Андрій. Природа Винник і околиць. http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-656 [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  67. . together.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  68. Олександр Сирцов. . vgolos.com.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  69. http://www.lvivtrans.net/tram [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
  70. . lvivtrans.net. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
  71. http://www.lvivske.info/index.php/uk/veslviv/torgivlya/rynky/vynykivsky[недоступне посилання з липня 2019]
  72. . avtotorg.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
  73. . real-estate.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  74. . ua-region.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2012.
  75. . enzym.lviv.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 жовтня 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Licha kivskij rajo n odin iz rajoniv Lvivskoyi miskradi sho ohoplyuye teritoriyu pivnichno shidnoyi chastini mista Lvova Lichakiv Veliki Krivchici Lisinichi Majorivku Pogulyanku Znesinnya Kajzervald Cetnerivku Yalivec ta misto Vinniki Lichakivskij rajonGerb LvovaOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto LvivUtvorenij 1940 rikNaselennya 104 723 01 01 2019 Plosha 47 km Geografichni koordinati 49 49 59 pn sh 24 04 59 sh d 49 83305556002777337 pn sh 24 08333333002777721 sh d 49 83305556002777337 24 08333333002777721 Koordinati 49 49 59 pn sh 24 04 59 sh d 49 83305556002777337 pn sh 24 08333333002777721 sh d 49 83305556002777337 24 08333333002777721Naseleni punkti misto VinnikiMapa rajonuRajonna vladaAdresa administraciyi m Lviv vul Levickogo 67 79017Mapa Lichakivskij rajon u Vikishovishi Lichakiv miscevist Lvova sho stala osnovoyu Lichakivskogo rajonu Obmezhena regionalnim landshaftnim parkom Znesinnya vulicyami Ivana Franka ta Levickogo Lichakivskim kladovishem NazvaNazva rajonu pohodit vid nazvi jogo osnovnoyi dilnici Lichakiv Ye dvi versiyi pohodzhennya cogo slova vid lichaki yaki vigotovlyali miscevi meshkanci ta nazvi mayetku Lyutchengof Lichakiv Nazva Lichakiv shiroko predstavlene u toponimici rajonu jogo centralna vulicya nazivayetsya Lichakivska okrim togo tut znahoditsya Lichakivskij cvintar yakij roztashovano poruch iz Lichakivskim parkom Takozh na teritoriyi rajonu roztashovano nediyuchu zaliznichnu stanciyu Lichakiv U radyanski chasi rajon nazivavsya Chervonoarmijskim likvidovanij 13 06 1958 teritoriyu peredano do skladu Zaliznichnogo ta Leninskogo rajoniv mista Lvova suchasnu nazvu jomu prisvoyili lishe na pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya NaselennyaKilkist meshkanciv Lichakivskogo rajonu ye stabilnoyu i zaznaye lishe neznachnih kolivan Rik Naselennya2012 serpen 102 6392011 gruden 102 7902010 gruden 102 5602009 gruden 102 6392008 gruden 102 219 U 2001 roci u Lichakivskomu rajoni prozhivalo 94 482 osobi Nacionalnij sklad rajonu buv takim Nacionalnist Chastka ukrayinci 88 6rosiyani 8 4polyaki 0 9bilorusi 0 4yevreyi 0 4virmeni 0 1inshi 0 5ne vkazali 0 7 Rozpodil naselennya Lichakivskogo rajonu za ridnoyu movoyu Nacionalnist Usogo osib Chastka Ridna movasvoyeyi nacionalnosti ukrayinska rosijskaosib osib osib ukrayinci 83 703 88 6 82 626 98 7 1 045 1 3rosiyani 7 911 8 4 7 071 89 4 831 10 5 polyaki 901 0 9 461 51 2 371 41 2 67 7 4bilorusi 369 0 4 80 21 7 111 30 1 177 48 0yevreyi 349 0 4 23 6 6 93 26 7 231 66 2virmeni 115 0 1 44 38 3 25 21 7 46 40 0tatari 75 0 1 20 26 7 19 25 3 36 48 0nimci 50 0 1 7 14 0 19 38 0 24 48 0inshi 376 0 4 120 31 9 135 35 9 113 30 1ne vkazali 633 0 7 4 0 6 1 0 2IstoriyaPershi poselennya Pershi poselennya na teritoriyi Lichakivskogo rajonu arheologi datuyut IU II stolittyam do nashoyi eri na misci suchasnogo Znesinnya todi bulo Svyatovidove pole yazichnicke kapishe cilkom jmovirno sho tut bulo pershe poselennya na teritoriyi Lvova Istorik Lyudvik Zelinskij yakij u XIX st doslidzhuvav cyu teritoriyu u zhurnali Lvovyanin pisav sho buli Korol Danilo Galickij zasnovnik Lvova ruyini yakogos poganskogo zamku datovani YIII st koli u skelyah robili oboronni sporudi Neshodavni arheologichni rozkopki yaki na teritoriyi Chotovoyi skeli provodili fahivci Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini vidkrili najdavnishij mislivskij tabir poselennya na terenah suchasnogo Lvova znajshli reshtki materialnoyi kulturi chasiv korolya Danila ta jogo sina Leva Istoriki Isidor Sharanevich ta Ivan Vagilevich vvazhali i duzhe perekonlivo dovodili sho same na Znesinni bulo poselennya na bazi yakogo Danilo Romanovich zasnuvav Lviv Tak samo starovinnimi ye i najblizhchi okolici Lvova za perekazami v XI XIII stolitti viniklo selo Lisinichi nu a persha zgadka pro Vinniki datuyetsya 1368 za inshimi danimi 1352 rokom Serednovichchya Serednovichnij Lviv zajmav vidnosno neveliku ploshu navkolo Zamkovoyi gori tozh koli u HU stolitti bulo zakladeno selo Lichakiv to vono faktichno vikonuvalo rol peredmistya U 1666 roci Vinniki otrimali Magdeburzke pravo Getman Ukrayini Bogdan Hmelnickij U 1648 ta 1655 roci v hodi dvoh oblog Lvova vijskami getmana Bogdana Hmelnickogo same tut poblizu Glinyanskogo shlyahu roztashovuvavsya tabir Hmelnickogo Pro ce svidchit memorialna tablicya na klubi sela Lisinichi Isnuye perekaz sho z vershini Chortovoyi skeli getman sposterigav za roztashuvannyam taboru mizh selami Lisinichi ta Krivchici zvidti j pishla nazva urochisha Tabori Vtim na comu vijskova istoriya ciyeyi dilnici ne zavershilas U 1675 roci tut vidbulas bitva za Lviv mizh vijskom polskogo korolya Yana Sobyeskogo ta tureckoyu ordoyu Hocha bitva vidbuvalas 24 serpnya peremogti polyakam dopomoglo nebo spochatku rozpochalas silna zliva a potim pishov snig Tatari sprijnyali taku anomaliyu yak perestorogu Allaha i kinulisya navtoki z polya boyu V istorichnomu muzeyi ye kartina namalovana nevidomim hudozhnikom ochevidno suchasnikom ciyeyi bitvi Lvivske peredmistya Trivalij chas teritoriyi suchasnogo Lichakivskogo rajonu mali status peredmist z chislennimi mayetkami zamozhnih gromadyan Zokrema u 18 stolitti buv stvorenij mayetok Lyutcengof navkolo yakogo zhilo selo Jogo meshkanci zajmalisya gorodnictvom mlinarstvom mololi zerno na krupi i boroshno i pekarstvom zvidsi nazvi vulic Pekarskoyi Muchnoyi choloviki buli viznikami a lichakiv yanki najmalisya do lvivskih osel kvasiti kapustu chistiti kilimi tosho Takozh mayetkom yakij vikupili nimci Longshamp de Ber ye yihnim gostem buv cisar Avstrijskoyi imperiyi Franc Jozef I Vlasnik she odnogo mayetku Cetnerivki Ignatij Centner za dopomogoyu francuzkogo arhitektora P yera Deni Gibo zaklav park z ekzotichnimi roslinami vin stav osnovoyu suchasnogo botanichnogo sadu Lvivskogo universitetu Hocha sam Lichakiv stav lvivskim peredmistyam u XIX stolitti odnak ce ne zavazhalo jogo meshkancyam nazivati sebe lichakiv yanami U 1821 roci restorator Yan Distal pridbav Pogulyanku ta visadiv tut park A vzhe v seredini XIX stolittya zemli Pogulyanki perejshli u vlasnist Yana Klejna yakij zbuduvav tut brovarnyu yiyi pivo dovshij chas vvazhalos najkrashim u Lvovi 1900 1930 ti roki Prokladannya tramvajnoyi koliyi vuliceyu Mechnikova Bilsh intensivnij rozvitok shidnoyi chastini Lvova rozpochavsya u 20 stolitti u 1907 roci na Lichakiv pustili elektrichnij tramvaj a vzhe nastupnogo roku cherez Veliki Krivchici proklali zaliznichnu koliyu vid Pidzamche do Lichakivskogo dvircya Odnak zdebilshogo cya chastina Lvova mala rozvazhalno rekreacijne ta medichne znachennya dlya mista tut roztashovuvalis chislenni parki zokrema protyagom 1908 1914 rokiv na Kajzervaldi diyav pershij v Ukrayini luna park z chislennimi atrakcionami tut znahodilis chislenni medichni zakladi Odnak u mizhvoyenni roki Lichakiv stav miscem prestizhnoyi malopoverhovoyi zabudovi zokrema u 1930 h zbuduvali za proektami Tadeusha Vrubelya Leopolda Karasinskogo Maksimiliana Kochura visim desyatkiv perevazhno dvopoverhovih vill Profesorsku koloniyu de poselili profesoriv Lvivskogo universitetu U 1930 h Majorivku pridbav Andrej Sheptickij j stvoriv tut vidpochinkovu oselyu dlya studentiv Lvivskoyi greko katolickoyi seminariyi ta Bogoslovskoyi akademiyi Radyanskij period U veresni 1939 roku skoristavshis napadom Nimechchini na Polshu radyanski vijska zajnyali Galichinu Za slovami istorika Mikoli Litvina u veresni 1939 roku same u Vinnikah vidbulas zustrich nimeckih ta radyanskih vijsk u centri mistechka mizh nimi rozgorivsya kilkagodinnij bij iz zastosuvannyam tankiv Cilkom jmovirno sho ce buv pershij neprikordonnij bij mizh chervonoyu ta nimeckoyu armiyami v hodi II svitovoyi vijni Vtim nevdovzi Lviv taki uvijshov do skladu Radyanskoyi Ukrayini i odin z pershih krokiv komunistichnoyi vladi zaprovadzhennya novogo administrativnogo podilu Lvova 10 sichnya 1940 roku Politbyuro CK KP b U obgovorilo zokrema stvorennya miskih rajoniv u misti Lvovi bulo virisheno utvoriti chotiri rajoni zokrema shidna chastina mista uvijshla do Chervonoarmijskogo rajonu Lvova Mezhi rajonu ne minyalis do teper za vinyatkom togo faktu sho 26 veresnya 1959 roku do skladu Chervonoarmijskogo rajonu bulo vklyucheno misto Vinniki Za radyanskoyi vladi teritoriya suchasnogo Lichakivskogo rajonu za poodinokimi vinyatkami unikla industrializaciyi tut faktichno nemaye velikih pidpriyemstv natomist rajon prodovzhiv rozvitok yak zona vidpochinku ta rekreaciyi Zokrema u 1966 roci v chastini Kajzervaldu bulo stvoreno muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Shevchenkivskij gaj U roki Nezalezhnosti Patriarh UAPC Dmitro Volodimir Yarema 19 serpnya 1989 roku nastoyatel cerkvi Petra i Pavla sho na vulici Lichakivskij Volodimir Yarema progolosiv pro perehid jogo parafiyi do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi ce buv pershij hram v Ukrayini yakij perejshov v UAPC Zgodom u 1993 roci Volodimir Yarema stav Patriarhom UAPC pid imenem Dmitrij U 2000 roci jogo bulo pohovano pid stinami hramu U 1992 roci Verhovna Rada Ukrayini postanovila perejmenuvati Chervonoarmijskij rajon Lvova na Lichakivskij Osnovni vulici ta miscevostiVulicya Lichakivska yaka z yednuye centr mista iz jogo shidnoyu okoliceyu faktichno ye centralnoyu vissyu navkolo yakoyi roztashovanij Lichakivskij rajon Takozh do golovnih vulic Lichakivskogo rajonu mozhna vidnesti Zelenu po yakij prohodit mezha rajonu a takozh Pasichnu Specifikoyu Lichakivskogo rajonu ye te sho tut ye bagato nevelikih vulic z perevazhno malopoverhovoyu zabudovoyu dovoyennogo periodu Radyanska zabudova skoncentrovana v osnovnomu vzdovzh vulici Pasichnoyi ta prileglih do neyi vulic Osnovni miscevosti rajonu zdebilshogo zberegli svoyi avtentichni nazvi Lichakiv Veliki Krivchici Lisinichi Majorivku Pogulyanku Znesinnya Kajzervald Cetnerivku Yalivec Pam yatniki pam yatni miscyaLichakivskij rajon ye odnim z najprivablivishih u plani turistiki rajoniv mista zokrema ce pov yazano iz znachnoyu kilkistyu riznomanitnih pam yatnikiv ta pam yatnih misc Golovnim z nih poza sumnivom ye muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar de pohovani vidatni diyachi ukrayinskoyi polskoyi virmenskoyi istoriyi ta kulturi Odnim z najvidomishih pam yatnikiv Lichakivskogo cvintarya ye pam yatnik Velikomu Kamenyarevi na mogili Ivana Franka vstanovlenij u 1933 roci Syuzhet pam yatnika roboti skulptora S Litvinenka pov yazanij z vidomoyu poemoyu Kamenyari Na teritoriyi Lichakivskogo parku vstanovleno odin z najstarishih lvivskih pam yatnikiv uchasniku povstannya 1794 roku Kostyushka Bartoshu Glovackomu Pam yatnik bulo vidkrito u 1905 roci jogo avtorammi ye skulptori Yulian Markovskij ta Grigorij Kuznevich Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahoditsya vidrazu dva pam yatniki Tarasovi Shevchenkovi Pershij z nih nevelichkij byustik genialnogo poeta u 1960 h rokah minulogo stolittya buv vstanovlenij na podvir yi shkoli na vulici Lichakivskij 171 Drugij roztashovano bilya vhodu u Shevchenkivskij gaj Takozh z pam yatnikiv radyanskogo periodu zberigsya i vartij uvagi Podvigu medikiv u Drugij svitovij vijni vin she nosit nazvu Serce Danko yakij vstanovleno bilya golovnogo korpusu Lvivskogo meduniversitetu na vulici Pekarskij Vtim nedaleko vid nogo na vulici Chernigivskij 7 pered golovnim korpusom Lvivskoyi oblasnoyi klinichnoyi likarni u 2000 mu roci bulo vstanovleno pam yatnk vidatnomu galickomu mediku Mar yanovi Panchishinu Na fasadi Rosijskogo kulturnogo centru yakij znahoditsya za adresoyu vulicya Korolenka 1 a rozmisheno byust Oleksandra Pushkina avtorom yakogo ye skulptor Shopravda ce vzhe tretij variant skulpturi yaku bulo vigotovleno u 2009 roci dvi pershi skulpturi 2005 ta 2007 rokiv buli znisheni nevidomimi Prikrasoyu skveru yakij roztashovanij mizh vulicyami Prosviti ta Lisenka ye vidkritij u 1993 roci z nagodi yuvileyu tovaristva Prosvita pam yatnij znak avtorami yakogo ye skulptor Vasil Yarich arhitektor Pam yatnik Chornovolu U parku Na Valah pered budinkom Lvivskoyi oblasnoyi radi roztashovanij pam yatnik najvidatnishomu lvivskomu politiku chasiv nezalezhnosti disidentovi ta pershomu golovi Lvivskoyi oblasnoyi radi V yacheslavovi Chornovolu Skulptorom pam yatnika ye Ivan Samotos a arhitektorom Vasil Kamenshik Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu roztashovano takozh dekilka vijskovih memorialiv yaki vhodyat v kompleks Lichakivskogo cvintarya Monument ukrayincyam yaki zaginuli v hodi boyiv za Lviv u 1918 roci a takozh polyakam yaki zaginuli u hodi polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rr Pagorb slavi de pohovani rosijski voyaki yaki zaginuli pid chas I svitovoyi vijni ta radyanski yaki zaginuli u roki II Svitovoyi vijni Okrim togo radyanski voyini ta voyaki NKVD yaki zaginuli u hodi boyiv z zagonami OUN UPA pohovani na Marsovomu poli Lichakivskogo cvintarya Na teritoriyi muzeyu zapovidnika ye pole pochesnih pohovan de horonyat vidatnih diyachiv kolishnih politv yazniv tyurem NKVD KulturaBatyari Lichakivskij rajon buv odnim z oseredkiv de naprikinci XIX stolittya vinikla specifichna lvivska subkultura batyari Zokrema batyarski vatagi gurtuvalis na Lichakovi ta Pogulyanci Batyarska kultura rozkvitla u mizhvoyennij period sformuvavshi originalnij imidzh Lvova Vodnochas u chislennih batyarskih pisnyah neodnorazovo zgaduyetsya Lichakiv yak misce batyarskih rozvag Kultovi sporudiUGKC Odnim z najmolodshih hramiv Lvova ye cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici UGKC yaka roztashovana na vulici Pasichnij 83 yiyi bulo sporudzheno u roki nezalezhnosti Ukrayini 25 grudnya 2011 roku vladika Igor Voznyak osvyativ ikonostas hramu Ikonostas stvoreno u stili ukrayinskogo baroko za kopiyeyu vidomogo Bogorodchanskogo ikonostasu yakij stvoriv u 17 st iyeromonah Jov Kondzelevich Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Roztashovanij za adresoyu vulicya Lichakivska 175 hram Pokrovi presvyatoyi Bogorodici buv zakladenij u 1927 1934 rr yak rimo katolickij Kostel materi Bozhoyi Ostrobramskoyi Vin buv zbudovanij pid kerivnictvom arhitektoriv Tadeya Obminskogo ta Vavzhincya Dajchaka za proyektom Adolfa Shishko Bogusha Povnistyu hram bulo zaversheno u 1938 roci i vin nalezhav do provinciyi otciv saleziyan Pid chas II Svitovoyi vijni hram zaznav ushkodzhen 19 zhovtnya 1939 roku jogo obstrilyali radyanski vijska a 27 chervnya 1941 roku v nogo vluchila nimecka bomba Pislya zavershennya II Svitovoyi vijni hram bulo zakrito hocha otci saleziyani vstigli vivezti kostelne majno do Krakova Trivalij chas hram vikoristovuvavsya yak knizhkovij sklad U 1992 roci hram bulo osvyacheno yak greko katolicku cerkvu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici nim znovu opikuyutsya otci saleziyani odnak teper vzhe shidnogo obryadu Nove ozdoblennya hramu sproektuvav profesor Lvivskoyi akademiyi mistectv Roman Vasilyuk Razom iz V Kachaluboyu i A Velichkom vin takozh vikonav ikoni do ikonostasu Osoblivistyu cogo hramu ye nezvichna dlya arhitekttur Lvova dzvinicya zavvishki do 60 metriv zbudovana na zrazok florentijskih kampanil Greko katolicka cerkva svyatogo proroka Illi sho u Krivchicyah roztashovana na misci de u dohristiyanski chasi bulo kapishe Peruna jogo kult pereris u poshanuvannya svyatogo Illi gurkit kolisnici yakogo ototozhnyuyetsya z gromom Za danimi rozkopok yaki na pochatku 1990 h rokiv proviv tut lvivskij arheolog pershij hram tut mig buti zbudovanij u XIII XIV stolitti jmovirno mizh 1300 1320 m rokami Zgodom na comu misci bulo dekilka derev yanih cerkov Suchasna cerkva zbudovana na misci pervisnoyi derev yanoyi cerkvi zvedenoyi she u 1698 roci Naprikinci XIX stolittya bulo rekonstrujovano vzhe murovanu cerkvu Poruch iz hramom znahoditsya pohovannya sichovih strilciv Na Novomu Znesinnyu roztashovana Yiyi bulo zakladeno she u 1925 roci otcyami odnak pershih rujnuvan vona zaznala pid chas II svitovoyi vijni koli nimci bombili Lviv vnaslidok avianalotu zaginulo dva svyashenika Pislya vijni yiyi peretvorili na himbazu i lishe u 1991 roci primishennya povernuli cerkvi 22 grudnya 2000 roku hram bulo zanovo osvyacheno hocha remontni roboti she deyakij chas trivali Unikalnist ciyeyi cerkvi polyagaye v tomu sho ce najmensha greko katolicka parafiya Lvova vodnochas sama cerkva rozrahovana na 3 tisyachi cholovik Cerkva Voznesinnya Gospodnogo yaka roztashovana na staromu Znesinni roztashovana na misci staroyi derev yanoyi cerkvi pochatku XVII stolittya Oskilki vzhe u seredini XIX stolittya starij hram perebuvav u poganomu stani to z yavilis plani zbuduvati novij hram odnak zrealizuvati yih vdalos lishe u 1897 1901 rr Visota hramu 31 metr Zbudovanij vin iz cegli yaka zzovni obbita dribnozernistom piskovikom iz sela Demnya Mikolayivskogo rajonu Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahoditsya muzej zapovidnik Shevchenkivskij gaj u yakomu mistyat zrazki narodnoyi arhitekturi Zahidnoyi Ukrayini v tomu chisli derev yanih cerkov Dvi z nih ye ne lishe muzejnimi eksponatami a j vikoristovuyutsya za pryamim priznachennyam u nih vidpravlyayutsya Sluzhbi Bozhi Zokrema hram Premudrosti Bozhoyi maye majzhe 250 richnu istoriyu yiyi bulo zbudovano u 1763 roci u seli Krivki Turkivskogo rajonu a do skansenu vona potrapila starannyami mitropolita Andreya Sheptickogo u lipni 1930 roku a vzhe 7 lipnya 1931 roku osvyachena otcyami studitami pid nazvoyu svyatogo Mikolaya Odnak u 1966 roci vona stala pershim eksponatom novostvorenogo muzeyu Shevchenkivskij gaj U 1990 roci otci studiti vidnovili u nij Bogosluzhinnya odnak hram teper otrimav nazvu Premudrosti Bozhoyi Drugoyu diyuchoyu cerkvoyu na teritoriyi muzeyu ye lemkivska cerkva svyatih Volodimira i Olgi yaka bula vidtvorena z novogo materialu u 1992 roci za zrazkom hramu 1831 roku iz sela Kotan kol Krasnenske voyevodstvo Polsha Cerkva svyatoyi Trijci na vulici Tershakovciv Na vulici Tershakovciv 11 roztashovanij greko katolickij hram Presvyatoyi trijci U minulomu ce rimo katolickij hram ta monastir zhinochogo Ordenu sakramentok budivnictvo derev yanogo kostelu na comu misci rozpochalos u 1718 roci a suchasnij hram zakladeno u 1743 roci pid kerivnictvom B Meretina Budivnictvo novogo kostelu za proektom A Minasevicha zavershilosya v 1904 r Kostel buv zbudovanij v neobarokovomu stili Pislya zavershennya II Svitovoyi vijni chernici pokinuli monastir i trivalij chas hram stoyav zachinenim Lishe v grudni 1995 roku jogo bulo zanovo osvyacheno yak greko katolickij hram Presvyatoyi Trijci Na vulici Vahnyanina 39 znahoditsya parafiya yaka maye status studentskogo hramu Cej hram nalezhit do provinciyi saleziyanskogo centru Svyatogo Ivana Bosko a nastoyatelem hramu ye otec Oleg Fedorenko Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu ye chimalo medichnih ta haritativnih ustanov vidpovidno u yih primishennyah roztashovani cerkovni kaplici Zokrema u primishenni na vulici Lisenka 45 znahoditsya kaplicya Svyatih Bezsribnikiv Kosmi i Dam yana a u budinku perestarilih na vulici Medovoyi Pecheri 71 kaplicya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Na 15 znahoditsya monastir zgromadzhennya sester Presvyatoyi Rodini UGKC UPC KP Hram Svyatogo Ivana Zolotoustogo na vulici Lisenka 43 nalezhit do yurisdikciyi UPC KP ta roztashovanij u primishenni kolishnogo kostelu Sercya Isusovogo murovanoyi budivli z cegli dvoh koloriv chervonoyi i zhovtoyi v neoromanskomu stili z elementami neogotiki i vdalo poyednanimi stilovimi oznakami j arhitekturnimi formami bagatoh napryamkiv ta istorichnih epoh Hram bulo zakladeno u 1877 roci i roztashovanij na pagorbi yakij otrimav nazvu Svyatoyi gori Budivnictvo hramu zavershilos u 1889 roci Pislya zavershennya II svitovoyi vijni tut buli roztashovane viddilennya I lishe u 1991 roci hram perejshov u vlasnist Cerkvi spochatku UAPC a potim UPC KP Poruch z hramom roztashovano navchalnij korpus a takozh diye cholovichij monastir Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahoditsya she dekilka hramiv yaki nalezhat do Lvivskogo blagochiniya UPC KP A same na vulici Trakt Glinyanskij roztashovano na vulici Pekarskij 52 na 30 UAPC Bilya peretinu ninishnih vulic Bogdanivskoyi ta Krivchicka Doroga zbuduvali u 1930 h v istorichnomu stili kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta z visokoyu vezheyu Za radyanskih chasiv kostel peretvoreno na sklad a v 1990 r hram peredali gromadi UAPC yaka perebuduvala vezhu zaminivshi gotichnij shpil na cibulyastu banyu Teper tut Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Petra i Pavla na vulici Lichakivskij Najvidomishoyu cerkvoyu yaka nalezhit do yurisdikciyi UAPC poza sumnivom ye cerkva Petra i Pavla na vulici Lichakivskij Vona bula zbudovana u 1668 roci yak rimo katolickij kostel svyatih Petra i Pavla U 1784 1786 roci perejshla do uniativ 19 serpnya 1989 roku nastoyatel cerkvi Volodimir Yarema 1915 2000 ogolosiv pro perehid do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Takim chinom vona stala pershoyu cerkvoyu v Ukrayini yaka perejshla v UAPC U 1993 roci vin stav patriarhom UAPC prijnyavshi im ya Dimitriya U 2000 roci pohovanij u dvori hramu Nepodalik vid cerkvi Petra i Pavla na Lichakivskij 91 z 1990 h znahoditsya Yeparhialne upravlinnya UAPC Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo hram Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi u Lvovi u miscevosti Nove Znesinnya buv zakladenij yak kaplicya u 30 h rokah 20 stolittya U 1990 1995 rr tut zbudovano novij odnobannij hram Na vulici Harkivskij 17 znahoditsya odin z najmolodshih hramiv Lvova Holmskoyi Ikoni Materi Bozhoyi Pri hrami diyut Bratstvo sv Andriya Pervozvannogo blagodijnij fond Patriarha Dimitriya dyakivska shkola UPC MP Na vulici Korolenka znahoditsya kafedralnij hram Lvivskoyi yeparhiyi UPC MP cerkva svyatogo Georgiya Zmiyeborcya Sam hram zbudovano u 1901 roci u neovizantijskomu abo vizantijsko romanskomu stili Gergiyivska cerkva zbudovana iz chervonoyi cegli ta bilogo tesanogo kamenyu Vona maye p yat kupoliv vizantijskoyi formi Poryad iz hramom zberigsya cerkovnij budinok vikonanij u tomu zh stili iz tih zhe materialiv Cerkva ta budinok skladayut arhitekturnij ansambl yakij dehto vvazhaye odnim z najkrashih u kultovij arhitekturi Ukrayini pochatku 20 stolittya Hram maye rozkishne vnutrishnye ozdoblennya vikonane videnskimi ta lvivskimi majstrami Ce yedinij dovoyennij hram Lvova yakij buduvavsya yak pravoslavnij hocha z 1848 roku lvivski pravoslavni nalezhali do yurisdikciyi bukovinskoyi yeparhiyi Rumunskoyi pravoslavnoyi cerkvi Okrim togo ce yedinij hram Lvova bogosluzhinnya v yakomu vedetsya rosijskoyu movoyu dzherelo RKC Rimo katolicka cerkva na teritoriyi Lichakivskogo rajonu Lvova predstavlena pam yatkoyu barokovoyi arhitekturi kostelom svyatogo Antoniya Paduanskogo yakij roztashovanij na vulici Lichakivskij 49a Derev yanij kostel na cij dilyanci bulo zakladeno na pochatku 17 stolittya odnak voseni 1648 roku vin zgoriv pid chas oblogi Lvova vijskami Bogdana Hmelnickogo Tozh u 1669 roci rozpochalos budivnictvo novogo hramu z tesanogo kamenyu Hram osvyacheno u 1739 roci U radyanski chasi ce buv odin z dvoh diyuchih rimo katolickih hramiv Lvova Pislya progoloshennya nezalezhnosti do hramu povernulis franciskanci a 14 kvitnya 1995 roku oficijno peredano pid yihnyu opiku Protestanti Na pochatku vulici Zelenoyi znahoditsya odin z najstarishih protestantskih hramiv Lvova yakij nosit istorichnu nazvu svyatoyi Ursuli Derev yanij hram tut bulo zbudovano monahami dominikancyami u 1678 roci U 1878 roci budivlyu peredali gromadi lyuteran V inter yeri hramu ye bagato napisiv nimeckoyu movoyu adzhe vin obslugovuvav nimecku gromadu Lvova yaka kompaktno zhila navkolo nogo Pislya II svitovoyi vijni hram bulo zakrito i lishe u 1997 roci pislya perebudovi ta restavraciyi hram peredali protestantam CvintariLichakivskij cvintar Golovni vorota Lichakivskogo cvintarya Foto blizko 1900 r Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu roztashovano najvidomishij cvintar mista Lichakivskij Vin maye status muzeyu zapovidnika z ciyeyi prichini na nomu zaboroneni novi pohovannya okrim vinyatkovih vipadkiv Zagalom cvintar zajmaye 40 gektariv usogo na nomu ye ponad 300 tisyach pohovan sporudzheno ponad 2000 grobivciv 500 skulptur ta relyefiv Cvintar ye odnim z osnovnih turistichnih ob yektiv Lvova Jogo zasnovano u 1786 roci odnak z chasom vin peretvorivsya na najprestizhnishij nekropol mista Avtorami skulptur ta kaplic yaki ye na Lichakovi ye taki vidomi skulptori yak Gartman Vitver Anton i Jogan Shimzeri Pavlo Evtelye U XX XXI stolitti avtorami cvintarnih skulptur buli taki vidomi majstri yak Yevgen Dzindra Teodoziya Brizh Luka Biganich Petro Dzindra Mikola Posikira ta inshi Lichakiv ye odnim z najbilshih ukrayinskih nekropoliv de pohovani taki vidatni diyachi ukrayinskoyi ta polskoyi istoriyi ta kulturi yak Ivan Franko Markiyan Shashkevich Mariya Konopnicka Ivan Levinskij Solomiya Krushelnicka Volodimir Ivasyuk Sergij Kuzminskij ta inshi Vijskovi memoriali ta pohovannya Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu ye ryad velikih vijskovih pohovan ta cvintariv yaki organizacijno zdebilshogo vhodyat do skladu muzeyu zapovidnika Lichakivskij cvintar Najdavnishim z nih ye pohovannya uchasnikiv polskogo povstannya 1830 1831 rr usogo zbereglosya 146 takih mogil U radyanskij chas chastinu pohovan znisheno natomist vlashtovano pohovannya radyanskih diyachiv Na cvintari takozh pohovano blizko 230 uchasnikiv povstannya 1863 1864 rokiv U 1922 1939 rr na prileglij teritoriyi yaka nini u skladi cvintarya stvoreno panteon polskih vijskovih uchasnikiv polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv Poruch na poli 78 u roki nezalezhnosti zbudovano memorial voyinam Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Na poli 82 znahodilos pohovannya avstrijskih rosijskih ta ukrayinskih soldativ chasiv I svitovoyi vijni U 1946 1947 rokah mogili bulo znisheno a piznishe na comu misci vlashtovano pohovannya pracivnikiv NKVS Do skladu Lichakivskogo cvintarya vhodit roztashovanij na vulici Pasichnij Pagorb Slavi memorial na chest voyiniv sho zaginuli v roki Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 1915 rokah v Galichini i na chest radyanskih voyiniv sho brali uchast u boyah za Lviv z nimeckimi vijskami u 1944 roci pid chas radyansko nimeckoyi vijni Najvidomishim pohovannyam Pagorbu Slavi ye mogila pam yatnik radyanskogo rozvidnika i diversanta Mikoli Kuznyecova yaku chasto plyundruyut Cvintar na Znesinni Znesinskij cvintar vinik u seredini XIX stolittya na teritoriyi Kajzervaldu pri vulici Zaklinskih Vin lezhit u yaru roztashovanij mizh dvoma shilami Cvintar nalezhit do istoriko memorialnih pohovan Galichini yaki zaslugovuyut na osoblivu uvagu Na cvintari ye yedina zberezhena u Lvovi mogila voyakiv UGA yaki polyagli na Znesinni u grudni 1918 roku Takozh na cvintari ye pohovannya v yazniv Talergofu Zaraz cvintar maye status zakritogo i novi pohovannya na nomu ne provodyatsya Teatri kinoteatri narodni domi Palaci kulturiNa vulici Lichakivskij znahoditsya yedinij u comu rajoni kinoteatr imeni Mikolajchuka odnak v danij moment vin ne vikoristovuyetsya a deputati ne mozhut viznachiti jogo podalshu dolyu propoziciyi vzyati jogo primishennya v orendu vislovlyuvala spivachka Ruslana ta dizajner Oksana Karavanska odnak miska rada vidmovila yim u pravi orendi StadioniNa vulici Marka Cheremshini 17 znahoditsya najstarishij z isnuyuchih u misti stadioniv Skif yakij nalezhit Lvivskomu derzhavnomu universitetu fizichnoyi kulturi Stadion bulo sporudzheno she u 1897 roci Stadion SKIF Lviv veresen 2012 Avtorom proektu buli Ivan Levinskij ta Edgar Kovach a jogo tribuni buli rozrahovani na 30 000 glyadachiv Ce bula domashnya arena futbolnih komand Lehiya Lviv ta Drugi Sokol pol Drugij Sokil Pislya II svitovoyi vijni vin stav legkoatletichnoyu bazoyu dlya trenuvannya studentiv Lvivskogo institutu fizkulturi U ramkah pidgotovki do Yevro 2012 rozpochalas rekonstrukciya stadionu yak trenuvalnoyi bazi z podalshim vikoristannya u navchalnomu procesi Lvivskim universitetom fizichnoyi kulturi Zaraz stadion rozrahovano na 3400 glyadachiv Na stadioni obladnano 8 legkoatletichnih dorizhok ta odnu dodatkovu dlya marafonskogo bigu Okrim Skifu na teritoriyi Lichakivskogo rajonu ye she kilka stadioniv Na Pogulyanci znahodyatsya Trudovi rezervi yakij ye domashnim stadionom dlya klubu Pogonya v chempionati oblasti a takozh dityachih komand FK Lviv Tak samo na Pogulyanci znahoditsya domashnij stadion SDYuShOR 4 Shkolyar Nedaleko vid Skifu roztashovanij stadion Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Vlasnij stadion maye i misto Vinniki Ruh imeni Bogdana Markevicha Navchalni zakladiGolovnij korpus Lvivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Danila Galickogo U Lichakivskomu rajoni roztashovano chimalo vishih navchalnih zakladiv mista Lvova zokrema medichnogo profilyu Peredusim jdetsya pro Lvivskij nacionalnij medichnij universitet imeni Danila Galickogo yakij bulo zasnovano u 1784 roci yak fakultet Lvivskogo universitetu a vid 1939 roku vin stav okremim navchalnim zakladom Zaraz u nomu navchayetsya ponad 5000 studentiv pracyuye 124 doktori nauk ta 108 profesoriv Lvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni Stepana Gzhickogo zasnovanij u 1881 roci zaraz u nomu navchayetsya blizko 6000 studentiv dennoyi i zaochnoyi form navchannya vedetsya pidgotovka magistriv za p yatma specialnostyami pracyuye chotiri stacionarnoyi formi navchannya fakultet douniversitetskoyi osviti i pidgotovki molodshih specialistiv fakultet zaochnoyi osviti ta institut pislyadiplomnoyi osviti i perepidgotovki kadriv APK V universiteti pracyuyut fakulteti veterinarnoyi medicini biologo tehnologichnij harchovih tehnologij ekonomiki ta menedzhmentu douniversitetskoyi osviti ta pidgotovki molodshih specialistiv zaochnoyi osviti Lvivska komercijna akademiya golovnij korpus yakoyi roztashovano na ye najstarishim torgovelno ekonomichnm VNZ Ukrayini Vona bula stvorena 7 listopada 1817 roku U radyanski chasi nosila nazvu Lvivskogo torgovelno ekonomichnogo institutu Zaraz u skladi akademiyi funkcionuyut 2 instituti 5 fakultetiv 29 kafedr aspirantura centri dilovoyi anglijskoyi ta francuzkoyi movi biznes centr komp yuternij centr pidgotovche viddilennya agentstvo pracevlashtuvannya ozdorovcho sportivnij tabir u Karpatah Akademiya posidaye suchasnu navchalnu bazu i visokokvalifikovanij naukovo pedagogichnij personal Na dennij zaochnij formah navchannya eksternom akademiya gotuye bakalavriv specialistiv i magistriv z 12 specialnostej Na vulici Vinnichenka 30 znahoditsya Prikarpatskij institut imeni Grushevskogo Mizhregionalnoyi akademiyi upravlinnya personalom Okrim togo v rajoni ye dekilka vishih navchalnih zakladiv I II rivnya akreditaciyi Lvivskij derzhavnij tehniko ekonomichnij koledzh Lvivskij budivelnij tehnikum Poligrafichnij tehnikum Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva Lvivskij avtomobilno dorozhnij tehnikum Lvivske pedagogichne uchilishe Na vulici Pasichnij znahoditsya Lvivskij derzhavnij licej z posilenoyu vijskovo fizichnoyu pidgotovkoyu imeni Geroyiv Krut Liceyisti otrimuyut serednyu osvitu ta vijskovi znannya i navichki neobhidnih dlya uspishnogo navchannya u VNZ MOU ta inshih silovih strukturah Na Pogulyanci znahoditsya najbilshij centr pozashkilnoyi osviti Zahidnoyi Ukrayini Centr tvorchosti ditej ta yunactva Galichini Jogo bulo stvoreno u 1939 roci yak oblasnij Palac pioneriv Suchasne primishennya bulo zbudovano u 1984 roci jogo zagalna plosha 14 5 tisyach m Tut pracyuye ryad kolektiviv yaki mayut zvannya narodnogo vihovanci Centru gidno predstavlyayut Lviv na mizhnarodnij areni MedicinaLichakivskij rajon ye providnim u medichnij galuzi mista tut ye bilsha chastina medichnih zakladiv Lvova yak oblasnogo ta miskogo pidporyadkuvannya tak i vidomchih likaren Ne vipadkovo same v comu rajoni mista roztashovano i Lvivskij Derzhavnij medichnij universitet Takozh na teritoriyi rajonu roztashovano riznomanitni dopomizhni ta upravlinski medichni strukturi zokrema na vulici Konopnickoyi znahoditsya Golovne upravlinnya ohoroni zdorov ya Lvivskoyi ODA Oblasni medichni zakladi Lvivska oblasna infekcijna klinichna likarnya znahoditsya na vulici Pekarskij 54 vona bula zasnovana 16 grudnya 1910 roku koli Galickim sejmom bulo prijnyato rishennya pro pobudovu krayevoyi infekcijnoyi likarni na 100 lizhok u misti Lvovi Zaraz likarnya rozrahovana na 410 lizhok z nih 140 dityachi Vona ye centrom nadannya specializovanoyi medichnoyi dopomogi infekcijnim hvorim mista Lvova ta oblasti Odnim z najstarishih ta najbilshih medichnih zakladiv Zahidnoyi Ukrayini ye Lvivska oblasna klinichna likarnya bagatoprofilna likarnya tretogo rivnya sho nadaye specializovanu ta visokospecializovanu medichnu dopomogu naselennyu Lvivska Mar yan Panchishin u centri z kolegami oblast Lvivskoyi oblasti inshih oblastej Ukrayini ta inozemnim gromadyanam Do funkcij LOKL vhodit takozh nadannya metodichnoyi ta planovo konsultativnoyi dopomogi likuvalno profilaktichnim ustanovam Lvivskoyi oblasti provedennya naukovo praktichnoyi diyalnosti Istoriya likarni nalichuye bilsh yak 225 rokiv vidkoli 1783 roku u primishennya Kolegiyi Piyariv buv perenesenij shpital otciv Bonifratriv yakij do cogo rozmishuvavsya u kosteli sv Lavrentiya po vulici Lichakivskij Cherez rik shpital pochav funkcionuvati yak svitskij zaklad Zagalnij shpital de likuvali hvorih porodil ta bozhevilnih Za chas funkcionuvannya Zagalnogo shpitalyu u nomu pracyuvali vidatni znani ne lishe na terenah Galichini ale j u Yevropi likari ta profesori Yaroslav Voyevidka Franc Babel de Fronsberg Ignacij Gavranek Adam Solovij Antonij Yurash Mariyan Panchishin Grigorij Ivashkevich Dmitro Bablyak Roman Barilyak ta bagato inshih Lizhkovij fond likarni stanovit 1110 lizhok na yakih funkcionuyut 27 stacionarnih viddilen V strukturu vhodyat takozh 17 likuvalno diagnostichnih ta 14 gospodarskih viddilen oblasna konsultativna poliklinika pracyuye pologovij budinok v yakomu shorichno medichnu dopomogu otrimuyut blizko 500 novonarodzhenih najvishogo perinatalnogo riziku z usih pologovih ustanov m Lvova ta oblasti Chastka oblasnoyi likarni v lizhkovomu fondi oblasti protyagom ostannogo desyatilittya stanovit 4 5 shoroku na nih likuyetsya blizko 6 vid usih stacionarnih paciyentiv Pri comu u strukturi hirurgichnoyi roboti stacionariv oblasti bilsh yak 16 operativnih vtruchan vikonuyetsya specialistami oblasnoyi likarni Medichnu dopomogu ponad 32 tisyacham paciyentiv v rik blizko 18 tisyach hirurgichnih vtruchan nadayut bilsh yak 500 likariv ta 1000 medichnih sester Iz pracivnikiv likarni 9 likariv mayut zvannya Zasluzhenij likar Ukrayini 2 medichni sestri zvannya Zasluzhenij pracivnik Ukrayini 29 kandidativ medichnih nauk U misti Vinniki roztashovana yaka rozrahovana na 165 lizhok Vona bula zasnovana za chasiv Polshi yak privatna vodolikuvalna ustanova Vona maye viddilennya u selishi Shidnicya de likuvannya provoditsya za dopomogoyu vodi Naftusya Na vulici Lisenka 31 znahoditsya odin z najbilshih pediatrichnih zakladiv oblasti Yiyi primishennya bulo zbudovano she u 1927 roci odnak dityacha likarnya tut funkcionuye z 1950 roku Shoroku v stinah stacionaru ta konsultativnoyi polikliniki KZ LODKL OHMATDIT oderzhuye medichnu dopomogu majzhe 65 tisyach ditej oblasti U likarni funkcionuye 19 viddilen Protyagom roku tut provoditsya 3 tisyachi operacij Specialisti KZ LODKL OHMATDIT spivpracyuyut iz naukovimi ta likuvalnimi zakladami bagatoh krayin svitu Polshi Avstriyi SShA Daniyi U Lichakivskomu rajoni znahoditsya takozh Hocha ce vidnosno molodij medichnij zaklad vin zasnovanij u 1988 roci ce ye najbilshij diagnostichnij centr oblasti yakij nadaye konsultativno diagnostichnu dopomogu vsim meshkancyam mista Lvova ta Lvivskoyi oblasti osoblivo meshkancyam silskih rajoniv Shorichno jogo vidviduye 150 160 tisyach paciyentiv robitsya 90 000 analiziv Takozh na teritoriyi rajonu znahoditsya yakij maye poliklinichne viddilennya ta dva stacionarnih na 100 lizhok z vidilenimi 20 dityachimi lizhkami Na vulici Kocilovskogo 30 pracyuye a u misti Vinniki Medichni zakladi pidporyadkovani Lvivskij miskij radi Na vulici Mechnikova 8 znahoditsya Ce ustanova z 30 richnoyu istoriyeyu Za 30 rokiv u pologovomu budinku narodilosya 90137 ditej sered nih 1708 dvijnyat i 379 trijnyat Vin rozrahovanij na 180 lizhok Takozh v rajoni znahoditsya Komunalna 6 ta miska poliklinika na vulici Medovoyi Pecheri 1 yaka maye viddilennya u Vinnikah ta dva dityachih viddilennya zhinochu konsultaciyu Vidomchi medichni zakladi Na vulici Lichakivskij znahoditsya dva medichni zakladi yaki pidporyadkovani silovim strukturam na Lichakivskij 26 znahoditsya A na Lichakivskij 74 U nomu pracyuye 10 likuvalno diagnostichnih viddilen Inshi medichni zakladi Okrim zgadanih vishe medichnih zakladiv v rajoni pracyuye chimalo specializovanih klinik medichnih centriv dopomizhnih medichnih ustanov yak derzhavnoyi tak i komunalnoyi vidomchoyi ta privatnoyi formi vlasnosti Zokrema tut znahoditsya Oblasnij medichnij informacijno analitichnij centr na vulici Lisenka 45 znahoditsya KZ Lvivskij oblasnij centr z profilaktiki ta borotbi iz SNIDom Lvivskij oblasnij centr reproduktivnogo zdorov ya naselennya Lvivske oblasne patologoanatomichne byuro a takozh byuro sudovo medichnoyi ekspertiziRelyefLvivske plato Davidivske pasmo Lichakivskij rajon znahoditsya v gorbistij miscevosti Lvivskogo plato Davidivske pasmo cherez yakij prohodit Velikij Yevropejskij vododil Zokrema tut znahoditsya gorb Lichakivskogo cvintarya 359 metriv nad rivnem morya mizh vulicyami Pekarskoyu ta Kostya Levickogo 321 metr nad rivnem morya Na zahid vid Krivchic visochiye gora Homec unikalna pam yatka prirodi z zalishkami reliktovogo lugostepu Budinok Ohmatditu na vulici Lisenka Pagorbi Kajzervaldu znahoditsya pid Zmiyevoyu goroyu yaku she nazivayut Vovchoyu Takozh pagorbi znahodyatsya na Znesinni Na zahid vid Zmiyevoyi gori prostyagayutsya uzgir ya Kajzervaldu yakij periodichno virubuvali dlya opalennya pid chas voyen a potim znovu zasadzhuvali novimi derevami Najvisha tochka roztashovana tut na visoti 377 m nad rivnem morya Kolis ci gorbi nazivali Kam yanimi gorami bo na yih shilah bulo bagato kamenolomen ta pishanih kar yeriv Davidivske pasmo yavlyaye soboyu nibi pivdenno shidne prodovzhennya Roztochchya i maye taki harakterni oznaki a rizka asimetrichnist shiliv pivnichno shidnij shil utvoryuye ustup sho kruto spuskayetsya do Gryadovogo Pobuzhzhya todi yak pivdenno zahidnij shil nepomitno perehodit u Lvivske Opillya b znachni visoti yaki perevishuyut miscyami 400 m nad rivnem morya v znachna lisistist osoblivo pivnichno shidnogo krutogo shilu z poshirennyam sosnovo dubovo bukovih lisiv na siro lisovih gruntah Diskusijnim ye pitannya shodo vidilennya mezh Davidivskogo pasma Profesor I Burachinskij Polsha i ryad lvivskih vchenih O Fedirko V Brusak ta in proponuyut vidnositi rozshirenu pivnichnu chastinu Davidivskogo pasma do Roztochchya Syudi vhodyat ostancevij gorb Visokij Zamok u Lvovi visochina Znesinnya Vinnikivskij lis z Chortovimi Skelyami i Medovoyu Pecheroyu Profesor K I Gerenchuk 1972 r vidilyaye Davidivske pasmo v okremij odnojmennij prirodnij rajon u grupi gorbogirno lisovih landshaftiv dlya yakih harakterno gliboke rozchlenuvannya poverhni znachni absolyutni visoti 350 400 m malopotuzhnij pokriv lesovih suglinkiv i znachne poshirennya shirokolistyanih lisiv Davidivske pasmo miscyami silno rozchlenovane suchasnimi i davnimi dolinami zavdyaki chomu v mezhah Lvova utvorilisya vidokremleni masivi taki yak Kortumova Knyazha ta Piskova gori Znesinnya Chotovi skeli Vhodyat do skladu Lvivskogo plato grupa skel a takozh pagorb i pam yatka prirodi miscevogo znachennya Roztashovani bilya pivdennoyi okolici sela Lisinichiv Pustomitivskij rajon Lvivska oblast mizh mistami Lvovom ta Vinnikami v mezhah Vinnikivskogo lisoparku Skeli roztashovani na vershini zalisnenogo pagorba visota 414 m nad r m i na jogo pivnichnih shilah yaki krutimi ustupami obrivayutsya v bik sela Lisinichiv Maksimalna visota skel do 20 m Skladeni z tverdih miocenovih piskovikiv Centralna skelya sho roztashovana na samij vershini pagorba nevisoka pri svoyemu pidnizhzhi maye nevelikij grot ochevidno rukotvornij Deyaki inshi skeli vikoristovuyutsya alpinistami dlya trenuvan ParkiNa teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahoditsya chimalo parkiv ta botanichnih sadiv yaki ye ne lishe ulyublenim miscem vidpochinku mistyan a j mayut status pam yatok sadovo parkovogo mistectva Vinnikivskij lisopark abo Majorivskij lisopark lisovij masiv na teritoriyi pidporyadkovanoyi Lvivskij miskij radi Plosha lisoparku 2799 ga Prostyagayetsya vid Majorivki do mezh mista Vinnikiv U landshaftnomu plani Vinnikivskij lisopark roztashovanij na pagorbah Lvivskogo plato i mezhuye na pivnochi z Malim Polissyam a na pivdni z Lvivskim Opillyam Osnovu lisu stanovlyat nasadzhennya sosni i buka Vinnikivskij lisopark populyarnij sered lyubiteliv velosipednogo sportu Na osnovi lisoparku v 1984 r bulo stvoreno lisovij zakaznik zagalnoyu plosheyu 848 ga Ohoronyayutsya cinni dubovi nasadzhennya z malovnichimi landshaftami Odin z najpopulyarnishih lvivskih parkiv regionalnij landshaftnij park Znesinnya Jogo plosha stanovit 312 1 ga razom z ohoronnoyu zonoyu 785 71 gektari vin roztashovanij lishe za 20 hvilin pishoyi hodi vid centru mista 2 grudnya 1993 roku zgidno z Uhvaloyu Lvivskoyi oblasnoyi radi stav ob yektom prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Stvorenij dlya zberezhennya ta vidnovlennya unikalnogo prirodno istorichnogo kompleksu gryadi Znesinnya i prileglih teritorij davnih poselen Znesinnya i Krivchici Park roztashovanij na lisistomu uzgir yi Lvivskogo plato jogo osnovna chastina roztashovana v miscevosti Kajzervald Na teritoriyi parku roztashovanij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Shevchenkivskij gaj Status pam yatki sadovo parkovogo mistectva maye i Lichakivskij park yakij roztashovano na rozu Lichakivskoyi ta Pasichnoyi Jogo plosha stanovit 12 36 ga a stvoreno jogo u 1894 roci za uchastyu vidomogo parkovogo arhitektora A Roringa U 1821 roci bulo zakladeno park Pogulyanka zaraz ce odne z ulyublene misc dlya piknikiv Botanichnij sad Lvivskogo universitetu Na vulici Marka Cheremshini 44 roztashovano Botanichnij sad Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Zaraz ce navchalna ta naukovo doslidna ustanova pri Lvivskomu universiteti yaka maye status prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo znachennya Plosha Botanichnogo sadu yakij roztashovano na vulici Marka Cheremshini stanovit 16 5 ga vona vidtvoryuye fragmenti roslinnosti riznih biotopiv vodojm bolit lukiv luchnih stepiv lisostepu riznih tipiv lisu rivnin alpijskogo i subalpijskogo poyasiv Karpat Jogo bulo zasnovano u 1911 roci na osnovi dekorativnogo sadu Cetnerivka Na teritoriyi znahoditsya unikalnij dendropark yakij nazvanij v chest A Gurayevskogo i nalichuye ponad 150 taksoniv aborigennih ta inozemnih derevnih roslin Nasadzhennya stvoryuyut ne lishe pevnij sanitarnij poyas mizh likarneyu i mistom a j miluyut oko i raduyut kozhnogo hto zavitaye syudi VodojmiVelika kilkist zelenih zon u Lichakivskomu rajoni dopovnyuyetsya znachnoyu kilkistyu nevelikih stavkiv ta ozer Najbilshim z pomizh nih ye Vinnikivske ozero Rozmisheno po dorozi do Vinnik na vidstani 8 km vid centra m Lvova u pivdenno shidnij chastini ta 2 km vid shidnogo krayu mista Ozero znahoditsya v dolini r Marunka sered lisovih masiviv sho spriyatlivo vplivaye na rekreacijne osvoyennya ozera Ozero protichne sho spriyaye samoochishennyu vodi Dovzhina ozera stanovit 440 m shirina 380 m zagalna plosha 6 9 ga glibina ozera bilya dambi 5 m Shirina plyazhnoyi zoni do 50 m Vinnikivske ozero Okrim togo u Vinnikah znahoditsya ozero Elektron plosha yakogo stanovit 0 13 gektari Nevelichke ozerce plosheyu 0 01 gektara ye u parku Znesinnya natomist u parku Pogulyanka roztashovano cilij kaskad iz troh stavkiv zagalnoyu plosheyu 0 01 gektari Prirodno dekorativnij stavok plosheyu 0 15 gektari roztashovano u Botanichnomu sadu Lvivskogo universitetu svij stavok plosheyu 0 2 gektari maye Akademiya veterinarnoyi medicini Nevelikij stavok plosheyu 0 08 gektariv roztashovano na vulici Golubcya u Vinnikah u comu zh misti na vulici Bazarnij 6 roztashovano prirodnij stavok plosheyu 0 02 gektari a takozh na vulici Zabavi plosheyu vsogo lish 0 001 ga Na pochatku parku Pogulyanka roztashovano dekorativnij stavok 0 05 gektari yakij zakripleno za Takozh na teritoriyi Muzeyu arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj roztashovano stavok plosha yakogo stanovit 0 015 gektari Nevelikij prirodnij stavok 0 01 ga znahoditsya na Na vulici Trakt Glinyanskij znahoditsya odrazu chotiri stavki zagalnoyu plosheyu majzhe 6 gektariv yaki nalezhat agrofirmi Provesin Na Majorivci znahoditsya vitik nevelichkoyi 14 kilometriv richki Marunka yaka nalezhit do basejnu Zahidnogo Bugu Plosha yiyi basejnu 65 kvadratrnih kilometriv TransportZaliznichnij transport Kolishnya stanciya Lichakiv Na teritoriyi Lichakivskogo rajonu nemaye diyuchih zaliznichnih stancij odnak zbereglasya zaliznichna koliya Persenkivka Pidgajci ta primishennya stanciyi Lichakiv Zaliznichnu stanciyu vidkrili u 1909 roci Odnak u 1944 roci nimci pidirvali koliyu na dilyanci Vinniki Pidgajci pislya chogo vona vtratila svoye znachennya Shopravda she u 1970 h rokah po cij koliyi do Vinnikivskogo ozera hodili potyagi Avtostanciyi Avtostanciya na vulici Lichakivskij yaka b mala obslugovuvati avtobusi Zolochivskogo napryamku ne funkcionuye a sami avtobusi ta marshrutni taksi vidpravlyayutsya bezposeredno z vulici Lichakivskoyi Avtobusi marshrutni taksi Lichakivskij rajon maye rozvinutu merezhu miskih avtobusiv ta marshrutnih taksi yaka ye chastinoyu zagalnomiskoyi merezhi ta dozvolyaye bez peresadok potrapiti do bilshosti dilnic Lvova Takozh miska marshrutna merezha vklyuchaye i misto Vinniki Avtobusne spoluchennya mizh Lvovom ta Vinnikami zdijsnyuyete za vnutrishnolvivskim tarifom Tramvaj U 1895 roci pochavsya ruh tramvayiv po vulici Lichakivskij do Lichakivskoyi rogachki ta do Lichakivskogo cvintarya z tih pir tramvajna merezha tut zaznala lishe neznachnih zmin Vid 1914 do 1940 roku tramvaj hodiv vid Lichakivskoyi rogachki do stanciyi Lichakiv U 1969 roci bulo zrobleno rozvorot tramvayu na pochatku vulici Pasichnoyi i u 1988 roci tramvajnu liniyu vid Lichakivskogo cvintarya bulo prodovzheno na Pogulyanku Trolejbus U 1966 roci trolejbusnu liniyu bulo prokladeno po vulici Zelenij yaka ye administrativnoyu mezheyu Lichakivskogo rajonuRinki torgivlyaNa teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahodyatsya torgovelni cetri Metro na Pivdennij Majorivci ta Epicetr bilya AS 2 takozh u Lichakivskomu rajoni znahoditsya zagalnomiskij radiorinok bilya AS 2 ta zagalnomiskij avtorinok u Krivchicyah Rinkova torgivlya predstavlena v osnovnomu nevelikim yakij znahoditsya na vulici Lichakivskij V osnovnomu tam torguyut prodovolchimi tovarami Odnak na teritoriyi Lichakivskogo rajonu znahoditsya najbilshij u Lvovi avtorinok vzhivanih avtomobiliv Jogo bulo zakladeno u 2000 roci Na jogo teritoriyi mozhe rozmistitis vodnochas kilka soten avtomobiliv PromislovistU porivnyanni z inshimi rajonami Lvova u Lichakivskomu nemaye takoyi znachnoyi kilkosti velikih pidpriyemstv perevazhno tut skoncentrovani pidpriyemstva harchovoyi promislovosti Odnim z najbilshih pidpriyemstv rajonu svogo chasu bula Lvivska tyutyunova fabrika yaka roztashovana u Vinnikah Zasnovana vona she u 1779 roci sho robit yiyi odnim z najstarshih pidpriyemstv Lvova Dlya Vinnik vona bula mistoutvoryuyuchim pidpriyemstvom u 1980 h rokah tut viroblyalos do 14 mlrd shtuk sigaret U 1998 roci ustatkuvannya bulo perevezeno do Kremenchuka a vidnoviti virobnictvo na pidpriyemstvi vdalos lishe z 1 lyutogo 2007 roku Takozh na teritoriyi rajonu pracyuye kolishnya Lvivska ovocheva fabrika yaka zaraz vidoma yak virobnik rannih ovochiv Na vulici Lichakivskij nedaleko vid viyizdu z mista znahodyatsya virobnichi potuzhnosti PrAT Kompaniya Enzim najbilshogo v Ukrayini virobnika drizhdzhiv Kompaniya ne lishe kontrolyuye bilshu chastinu ukrayinskogo rinku drizhdzhiv a j postachaye cej produkt za kordon de maye tak samo vidchutnu chastku na rinku hlibopekarskoyi produkciyi u Yevropi peredusim u Bolgariyi Chehiyi a takozh bilsh nizh u 10 inshih krayin Yevropi Derzhavni ustanovi ta organi miscevogo samovryaduvannyaNa vulici Vinnichenka 14 16 18 znahoditsya kompleks budivel v yakih roztashovani Lvivska oblasna rada ta Lvivska oblasna derzhavna administraciya Jogo bulo zbudovano u 1821 N14 ta 16 ta 1870 1878 N18 rr yak palac gubernatoriv ta budinok Galickogo namisnictva Z 1940 po 1991 rik tut znahodivsya oblasnij komitet KPRS Vsi tri budinki ye pam yatkami arhitekturi SvitliniPochatok vulici LichakivskoyiVulicya Maksima KrivonosaVulicya PasichnaPagorb slavi u LvoviCerkva Blagovishennya na vulici PasichnijPalac Turkuliv Komello na vulici PekarskijPrimitkiZvit Lichakivskoyi rajonnoyi administraciyi za 2020 rik SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1958 goda Otv red P V Tumanov 9 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1958 S 284 286 631 s ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro likvidaciyu Chervonoarmijskogo rajonu mista Lvova vid 13 chervnya 1958 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1958 6 30 chervnya Stattya 59 S 122 lv ukrstat gov ua Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 Naselennya Lvova accessdate 2015 11 28 Nepripustima nazva ukr a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Perevirte shemu url dovidka http www tyzhden ua Travel 22072 PageIndex 2 1940 rik v istoriyi history org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www w1 c1 rada gov ua pls z7503 A034 rdat 29 08 2012 amp letter 1992 nedostupne posilannya z lipnya 2019 batyar lviv ua Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 ugcc lviv ua Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lviv format livejournal com Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www vk com club25700518 stprophetillya ucoz com Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 Andrij Kopak 12 lyutogo 2001 rr lviv ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lvivbest com Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lvivcenter org Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 risu org ua 2 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lviv biz Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www sdbua net index php ua component searchword nedostupne posilannya z lipnya 2019 ugcc lviv ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lvivbest com Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 lviv orthodox net ua Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www ukrainaincognita com khramy lviv tserkva georgiya zmiebortsya 12 serpnya 2013 u Wayback Machine neavtoritetne dzherelo http www vk com club3988601 castles com ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www lvivpost net content view 11601 455 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mogilu geroya SRSR rozmalyuvali predstavniki organizaciyi S14 lvivski in ua ukr Procitovano 22 lipnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zaxid net ZAXID NET Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 Zaxid net ZAXID NET Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 Zaxid net ZAXID NET Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 lvivcenter org Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 i pro kiev ua Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2012 meduniv lviv ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2022 vetuniver lviv ua Arhiv originalu za 28 listopada 2017 Procitovano 19 kvitnya 2019 lac lviv ua Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 ednu kiev ua Arhiv originalu za 9 grudnya 2011 Procitovano 9 zhovtnya 2012 robota lviv ua Arhiv originalu za 21 bereznya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 city adm lviv ua Arhiv originalu za 18 listopada 2011 Procitovano 9 zhovtnya 2012 ctdug lviv ua Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 hospital lviv ua Arhiv originalu za 16 listopada 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 7 bereznya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 11 veresnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 17 chervnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 31 grudnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 mkkpb lviv ua Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 guoz lviv ua Arhiv originalu za 9 bereznya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 medova com ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2022 http www portal lviv ua catalogue info 205 html nedostupne posilannya fp com ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 31 grudnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2012 guoz lviv ua Arhiv originalu za 31 grudnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2012 Bajcar Andrij Priroda Vinnik i okolic http vinnikiplus in ua publ 21 1 0 656 18 kvitnya 2014 u Wayback Machine together lviv ua Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 Oleksandr Sircov vgolos com ua Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www lvivtrans net tram 5 bereznya 2016 u Wayback Machine lvivtrans net Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 http www lvivske info index php uk veslviv torgivlya rynky vynykivsky nedostupne posilannya z lipnya 2019 avtotorg com ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 real estate lviv ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 ua region com ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2012 enzym lviv ua Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2012

Дата публікації:
Топ