Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Пресвятої Трійці Костел Заручин Марії і монастир сакраменток

Костел і монастир сакраменток (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Пресвятої Трійці.

Костел Заручин Марії і монастир сакраменток — ансамбль культових споруд у Львові, розташований на вулиці Тершаківців, 11а. У 1990-х роках храм передали УГКЦ та освятили на честь Святої Трійці.

Костел Заручин Найсвятішої Діви Марії та святого Йосифа і монастир сакраменток
image
Храм Святої Трійці
49°50′07″ пн. ш. 24°02′32″ сх. д. / 49.8353889° пн. ш. 24.0424194° сх. д. / 49.8353889; 24.0424194Координати: 49°50′07″ пн. ш. 24°02′32″ сх. д. / 49.8353889° пн. ш. 24.0424194° сх. д. / 49.8353889; 24.0424194
Тип спорудицерква
Розташуванняimage Україна, Львів
АрхітекторБернард Меретин
Початок будівництва1744
Кінець будівництва1780
Стильбароко
НалежністьУГКЦ
Станпам'ятка архітектури місцевого значення України
Адресам. Львів, Вулиця Тершаковців, 11а
ЕпонімТрійця
image
image
Костел і монастир сакраменток (Львів) (Україна)
image Костел і монастир сакраменток у Вікісховищі

Історія

Заснування і перебудови

Монастир сакраменток (бенедиктинок з Адорації Найсвятішого Сакраменту) заснували 1710 рік. Під час однієї з епідемій черниці, що прибули з Варшави, перебували у винайманому коштом княгині Яблоновської приміщенні при костелі Святого Антонія. Черниці виховували доньок шляхти.

1718 року було зведено перший костел Заручин Пресвятої Діви Марії та святого Йосипа. Будівництво стало можливим після запису фундушу смоленським воєводою Францішеком Цетнером для зведення костелу та монастиря на прохання його доньки Зофії (у світі Анєлі, її портрет висів на стіні храму на початку 1920-х), яка стала черницею-сакраменткою. Це була фахверкова споруда, яка проіснувала до 1743 року. 1743 року архієпископ (Миколай Вижицький), використовуючи посаги черниць, допомогу різних доброчинців, короля Станіслава Лещинського, почав будівництво мурованого храму.

У 1744—1780 роках костел відбудували в камені за проєктом відомого архітектора німецького походження Бернарда Меретина, який сам перші два роки керував будівництвом. 1785 року було закінчено огорожу та першу половину, після «йозефінської касати» храм на тривалий час закрили. Також були зведені монастирські келії та мури. На території обителі заклали сад, який проіснував до XX століття.

У 1884—1887 роках храм перебудовано за проєктом (Адольфа Мінасевича). У літературі часто фігурують помилкові роки завершення робіт, а також 1881-й як рік початку. Останнє спростував історик Ян Островський. Він же припустив, що 1881 роком датується проєкт, а будівництво розпочато трьома роками пізніше. Аналізуючи тогочасні газетні публікації, львівський історик зміг до деякої міри відтворити перелік виконаних робіт. Це, зокрема, добудова необарокової вежі, заміна даху, можливо, також перебудовано склепіння. 1883 року польський скульптор (Томаш Сосновський) перебував у Львові і в майстерні Леонарда Марконі створив у білому мармурі статую святого Йосафата, встановлену в костелі ймовірно вже після завершення перебудови.

У 1902—1904 роках проведено чергову реконструкцію. В літературі, без обґрунтувань чи посилань на першоджерела, часто згадується Владислав Садловський, як її автор. Не уточнюється також, які докладно роботи виконано в цей період. Ян Островський вбачав почерк Садловського у вдалому загальному вирішенні головного фасаду, та вівтаря, а також у модерністичних елементах, таких як спрощені необарокові капітелі та постаменти на бокових вежечках. Більше ясності в історію другої перебудови вніс Юрій Смірнов. Він встановив, що розробку проєкту і керівництво відбудовою здійснював (Едмунд Жихович). Садловському належав лише проєкт головного вівтаря (старий бароковий було усунуто). Каменярські роботи і будівництво нового фасаду виконала фірма Фердинанда Маєрського. Статуї ангелів створив скульптор Петро Війтович. Мистецько-слюсарськими роботами займалась фабрика Пйотровича і Шумана. У тракті робіт було також розібрано стіну, що відділяла наву від презбітерія, наново укладено підлогу. Не відомо однак, на скільки нинішній вигляд костелу відповідає первинному задумові Бернарда Меретина. Львівський мистецтвознавець (Григорій Островський) вбачав у зовнішньому вигляді храму виразні австро-баварські впливи.

Радянські часи

У радянські часи будівлі та територію монастиря передали зооветеринарному інституту. В келіях влаштували гуртожиток та клуб, в костелі — спортивний зал. Кажуть, що саме в стінах цього клубу у 1988 році вперше виголошено ідею створення Народного руху України.

Реставрація

Реставрація комплексу монастиря сакраменток розпочалася у 1990-х роках. Викладачі зооветеринарного вишу власним коштом та на зібрані пожертви відремонтували костел Заручин Пресвятої Діви Марії та святого Йосифа. Його було передано УГКЦ й у грудні 1995 року освячено на храм Святої Трійці.

У 1995—2017 роках настінні розписи, іконостас і навісні ікони храму Святої Трійці виконував відомий український художник-іконописець, Заслужений діяч мистецтв України (Микола Рибенчук).

Архітектура

Костел сакраменток із боку головного фасаду виглядає як величезний цоколь високої вежі, поставленої по осі будівлі. Це підкреслювалося відсутністю порталу, вхід до костелу був з монастирського корпусу, що прилягав до нього. На кутах головного фасаду розташовані маленькі вежі, що приховують бічні нави. Бічні фасади костелу строгіші й лапідарні, розчленовані іонічними пілястрами з гірляндами. Основний декоративний мотив цих фасадів — вікна у формі еліпсів, прикрашені ліпниною.

Світлини

  • image
    Монастир сакраменток (поч. XX ст.)
  • image
    Головний фасад
  • image
    Внутрішній інтер'єр та вівтар
  • image
    Статуя Діви Марії

Примітки

  1. Hejnosz W. Cetner Franciszek z Czertwic h. Przerowa (†1732) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/3, zesz. 13. — S. 238. (пол.)
  2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 193.
  3. (Ostrowski J). Kościół p. w. Zaślubin Najśw. Panny Marii i Św. Józefa oraz klasztor PP. Sakramentek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 384—385, 396—397. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — .
  4. Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 28 listopada — 18 grudnia 2014. — № 22 (218). — S. 24.
  5. (Островский Г. С.) Львов. — Изд. второе переработ. и доп. — Ленинград : Искусство, 1975. — С. 120.
  6. . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

Література

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 137, 310, 451. — .
  • Бойко О., Слободян В. З історії латинських монастирів Львова. Монастир сестер сакраменток // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2006. — Вип. 16. — С. 59—64.
  • (Островский Г.) Львов. — Изд. второе. — Ленинград : Искусство, 1975. — С. 120—121.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 192—193.

Посилання

Костел і монастир сакраменток
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Костел і монастир сакраменток у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Presvyatoyi Trijci Kostel Zaruchin Mariyi i monastir sakramentok ansambl kultovih sporud u Lvovi roztashovanij na vulici Tershakivciv 11a U 1990 h rokah hram peredali UGKC ta osvyatili na chest Svyatoyi Trijci Kostel Zaruchin Najsvyatishoyi Divi Mariyi ta svyatogo Josifa i monastir sakramentokHram Svyatoyi Trijci49 50 07 pn sh 24 02 32 sh d 49 8353889 pn sh 24 0424194 sh d 49 8353889 24 0424194 Koordinati 49 50 07 pn sh 24 02 32 sh d 49 8353889 pn sh 24 0424194 sh d 49 8353889 24 0424194Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorBernard MeretinPochatok budivnictva1744Kinec budivnictva1780StilbarokoNalezhnistUGKCStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresam Lviv Vulicya Tershakovciv 11aEponimTrijcyaKostel i monastir sakramentok Lviv Ukrayina Kostel i monastir sakramentok u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya i perebudovi Monastir sakramentok benediktinok z Adoraciyi Najsvyatishogo Sakramentu zasnuvali 1710 rik Pid chas odniyeyi z epidemij chernici sho pribuli z Varshavi perebuvali u vinajmanomu koshtom knyagini Yablonovskoyi primishenni pri kosteli Svyatogo Antoniya Chernici vihovuvali donok shlyahti 1718 roku bulo zvedeno pershij kostel Zaruchin Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Josipa Budivnictvo stalo mozhlivim pislya zapisu fundushu smolenskim voyevodoyu Francishekom Cetnerom dlya zvedennya kostelu ta monastirya na prohannya jogo donki Zofiyi u sviti Anyeli yiyi portret visiv na stini hramu na pochatku 1920 h yaka stala cherniceyu sakramentkoyu Ce bula fahverkova sporuda yaka proisnuvala do 1743 roku 1743 roku arhiyepiskop Mikolaj Vizhickij vikoristovuyuchi posagi chernic dopomogu riznih dobrochinciv korolya Stanislava Leshinskogo pochav budivnictvo murovanogo hramu U 1744 1780 rokah kostel vidbuduvali v kameni za proyektom vidomogo arhitektora nimeckogo pohodzhennya Bernarda Meretina yakij sam pershi dva roki keruvav budivnictvom 1785 roku bulo zakincheno ogorozhu ta pershu polovinu pislya jozefinskoyi kasati hram na trivalij chas zakrili Takozh buli zvedeni monastirski keliyi ta muri Na teritoriyi obiteli zaklali sad yakij proisnuvav do XX stolittya U 1884 1887 rokah hram perebudovano za proyektom Adolfa Minasevicha U literaturi chasto figuruyut pomilkovi roki zavershennya robit a takozh 1881 j yak rik pochatku Ostannye sprostuvav istorik Yan Ostrovskij Vin zhe pripustiv sho 1881 rokom datuyetsya proyekt a budivnictvo rozpochato troma rokami piznishe Analizuyuchi togochasni gazetni publikaciyi lvivskij istorik zmig do deyakoyi miri vidtvoriti perelik vikonanih robit Ce zokrema dobudova neobarokovoyi vezhi zamina dahu mozhlivo takozh perebudovano sklepinnya 1883 roku polskij skulptor Tomash Sosnovskij perebuvav u Lvovi i v majsterni Leonarda Markoni stvoriv u bilomu marmuri statuyu svyatogo Josafata vstanovlenu v kosteli jmovirno vzhe pislya zavershennya perebudovi U 1902 1904 rokah provedeno chergovu rekonstrukciyu V literaturi bez obgruntuvan chi posilan na pershodzherela chasto zgaduyetsya Vladislav Sadlovskij yak yiyi avtor Ne utochnyuyetsya takozh yaki dokladno roboti vikonano v cej period Yan Ostrovskij vbachav pocherk Sadlovskogo u vdalomu zagalnomu virishenni golovnogo fasadu ta vivtarya a takozh u modernistichnih elementah takih yak sprosheni neobarokovi kapiteli ta postamenti na bokovih vezhechkah Bilshe yasnosti v istoriyu drugoyi perebudovi vnis Yurij Smirnov Vin vstanoviv sho rozrobku proyektu i kerivnictvo vidbudovoyu zdijsnyuvav Edmund Zhihovich Sadlovskomu nalezhav lishe proyekt golovnogo vivtarya starij barokovij bulo usunuto Kamenyarski roboti i budivnictvo novogo fasadu vikonala firma Ferdinanda Mayerskogo Statuyi angeliv stvoriv skulptor Petro Vijtovich Mistecko slyusarskimi robotami zajmalas fabrika Pjotrovicha i Shumana U trakti robit bulo takozh rozibrano stinu sho viddilyala navu vid prezbiteriya nanovo ukladeno pidlogu Ne vidomo odnak na skilki ninishnij viglyad kostelu vidpovidaye pervinnomu zadumovi Bernarda Meretina Lvivskij mistectvoznavec Grigorij Ostrovskij vbachav u zovnishnomu viglyadi hramu virazni avstro bavarski vplivi Radyanski chasi U radyanski chasi budivli ta teritoriyu monastirya peredali zooveterinarnomu institutu V keliyah vlashtuvali gurtozhitok ta klub v kosteli sportivnij zal Kazhut sho same v stinah cogo klubu u 1988 roci vpershe vigolosheno ideyu stvorennya Narodnogo ruhu Ukrayini Restavraciya Restavraciya kompleksu monastirya sakramentok rozpochalasya u 1990 h rokah Vikladachi zooveterinarnogo vishu vlasnim koshtom ta na zibrani pozhertvi vidremontuvali kostel Zaruchin Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Josifa Jogo bulo peredano UGKC j u grudni 1995 roku osvyacheno na hram Svyatoyi Trijci U 1995 2017 rokah nastinni rozpisi ikonostas i navisni ikoni hramu Svyatoyi Trijci vikonuvav vidomij ukrayinskij hudozhnik ikonopisec Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Mikola Ribenchuk ArhitekturaKostel sakramentok iz boku golovnogo fasadu viglyadaye yak velicheznij cokol visokoyi vezhi postavlenoyi po osi budivli Ce pidkreslyuvalosya vidsutnistyu portalu vhid do kostelu buv z monastirskogo korpusu sho prilyagav do nogo Na kutah golovnogo fasadu roztashovani malenki vezhi sho prihovuyut bichni navi Bichni fasadi kostelu strogishi j lapidarni rozchlenovani ionichnimi pilyastrami z girlyandami Osnovnij dekorativnij motiv cih fasadiv vikna u formi elipsiv prikrasheni lipninoyu SvitliniMonastir sakramentok poch XX st Golovnij fasad Vnutrishnij inter yer ta vivtar Statuya Divi MariyiPrimitkiHejnosz W Cetner Franciszek z Czertwic h Przerowa 1732 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T III 3 zesz 13 S 238 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 193 Ostrowski J Kosciol p w Zaslubin Najsw Panny Marii i Sw Jozefa oraz klasztor PP Sakramentek Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego Krakow Antykwa 2011 T 19 S 384 385 396 397 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 92 5 Smirnow J Kosciol panien sakramentek pw Zaslubin Najswietszej Panny Marii i sw Jozefa czesc II Kurier Galicyjski 28 listopada 18 grudnia 2014 22 218 S 24 Ostrovskij G S Lvov Izd vtoroe pererabot i dop Leningrad Iskusstvo 1975 S 120 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 8 lyutogo 2017 LiteraturaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 137 310 451 ISBN 978 966 7022 77 8 Bojko O Slobodyan V Z istoriyi latinskih monastiriv Lvova Monastir sester sakramentok Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2006 Vip 16 S 59 64 Ostrovskij G Lvov Izd vtoroe Leningrad Iskusstvo 1975 S 120 121 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 192 193 PosilannyaKostel i monastir sakramentok u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Kostel i monastir sakramentok u Vikishovishi Roman Malenkov Monastir sakramentok ta kostol iz dovgoyu nazvoyu 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita
Топ