Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арнольд Кароль Рерінг нім Arnold Röhring нар 1840 Львів пом 1913 Львів інспектор міських плантацій м Львова 1881 1913 рр

Арнольд Рерінг

Арнольд Рерінг

Арнольд Кароль Рерінг (нім. Arnold Röhring; нар. 1840, Львів  — пом. 1913, Львів) — інспектор міських плантацій м. Львова (1881—1913 рр.), в якому опрацював проєкти всіх зелених насаджень у парках, на центральних бульварах та площах і наглядав за їхнім станом, доповнював малими архітектурними формами. Понад 200 садів і парків прикрашає різні місцевості у Галичині, Королівстві Польському, Росії, прусській Сілезії і в Угорщині, які були впорядковані згідно планів і під керівництвом Рерінга. Спільно з К.Бауером (Karol Bauer; 1818-1894; директор ботанічного саду у Львові), розробив плани насаджень на Каленбергу у Відні. На конкурсі ці плани здобули першу нагороду і були реалізовані. Пана Рерінга запрошували майже до всіх конкурсних комісій в галузі садівництва.

Арнольд Рерінг
image
Народився1840
Помер1913
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
ПохованняЛичаківський цвинтар
Діяльністьландшафтний архітектор
image
Підручник «Садівництво», 1881

Біографія

1840 народився у Львові в сім’ї інженера львівського магістрату Антонія Рерінга. Він втратив батьків у віці 12 років, а далі його виховував дядько Літинський. Закінчив технічну школу у Відні, потім працював помічником К.Бауера.

19 жовтня 1866 року у львівському часописі «Gazeta Narodowa» розміщене оголошення, що муніципальний плодовий розсадник пропонує наступні породи дерев та щеп, а також кущів за цінами згідно затвердженого допродажу, де пропонують звертатися до завідувача міського розсадника садівника Рерінга.

1871 року у тому ж часописі, у рубриці «Gospodarstwo przemysł i handel» опублікував критичну статтю про низький рівень садівництва у Галичині порівняно з високим рівнем у Франції, Німеччині, Чехії, Моравії.

Працював викладачем садівництва у Доброчинному інституті для сиріт та убогих графа Станіслава Скарбека в Дроговижі. В цьому ж році там же, у Дроговижі, народився син Адольф. У Закладі він уклав підручник «Садівництво» («Sadownictwo»; Lwów: Towarzystwo Pedagogiczne, 1881; 124 стор., 54 мал., 1 літографічна таблиця), придбати його можливо було 1881—1885 рр. навіть у книгарнях Варшави. Рецензія [pl] на книгу з'явилась у варшавському часописі «Ogrodnik Polski» № 15-17 за 1881.

1883 отримав лист похвали як садівник міста Львова: «Za prace postępowe i współpracownictwo: Arnold Röhring, ogrodnik miasta Lwowa».

1888 мав поїздку до Парижу за кошти міського бюджету Львова..

1893—1894 згадується про те, що він був членом «Товариства розвитку та благоустрою міста» («Towarzystwo dla rozwoju i upiększenia miasta»).

1894 за успішну працю при Загальній крайовій виставці 1894 у Львові одержав «Золотий хрест заслуги з короною».

1897 повернувся з дослідницької поїздки: відвідав садівничу виставку у Гамбурзі, сади та парки таких міст як: Вроцлав, Берлін, Ганновер, Бремен, Галле, Лейпциг і Дрезден.

1899—1900 був заступником голови Товариства професійних садівників («Towarzystwo zawodowych ogrodnikow»).

1901 брав участь у виставці (у складі жюрі) у Відні, де був представлений 12 метровий план садів та парків Львова.

1905—1906 був членом правління «Zjednoczone Galicyjskie Towarzystwo dla Ogrodnictwa i Pszczelnictwa».

У 1906 дарує 6 книг Товариству сприяння польській науці, які збирали для створення публічних бібліотек, та у 1907 став членом цього товариства.

Дружина: Зузанна Рерінг (Zuzanna zd. Kuźmińska; 1840—1923). 1912 була членом Товариства «Miłosierdzia pod godłem „Opatrzność“» у Львові.

Діти: Антоніна (1870-?), Альбіна (1870-?), Адам (1872—1917), Адольф (1875—1919) та Арнольд (1878—1909).

Мешкав у садибі на вул. Снопківській 36, поряд з парком Залізна Вода (нині вул. Стуса 20, у 1863,1871 будинок мав конс.№ 542, а у 1889 — № 929 та належав Францішекові Кузьмінському, сім'ї дружини).

Похований на Личаківському кладовищі (поле 52). У некролозі («Gazeta Lwowska») є такі слова: «Львів буде довго пам'ятати заслуги померлого Арнольда Рерінга».

Близько 1925 на його честь у Львові , поблизу Стрийського парку, назвали вулицю, і ця назва була до 1947 року (з 1993 — вул. Є. Дзиндри).. У Стрийському парку поруч із джерелом є таблиця «Pamięci Arnolda Röhringa. Twórcy ogrodów lwowskich» на честь Рерінга.

19-21 травня 2016 року науковці кафедри містобудування Національного університету «Львівська політехніка» провели міжнародний симпозіум «Арнольд Рерінг: мистецтво і природа в урбаністичному розвитку Львова». 19 травня на пр. Свободи у Львові (між хрестом і фігурою Матінки Божої) було урочисте відкриття партеру клумби за первісним проєктом 1903 року. Загальна вартість реконструкції клумби, яку архітектори Львівської політехніки проводили спільно з управліннями охорони історичного середовища й екології та благоустрою Львівської міської ради, становить 280 тисяч гривень. 21 травня відбулося урочисте відкриття відреставрованої пам'ятної таблиці Арнольду Рерінгу у Стрийському парку, яку виготовили працівники кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Університету.

Реалізовані проєкти

  • До нашого часу зберігся проєкт «старого» Стрийського цвинтаря, виконаний 1863 А. Рерінгом за ескізами головного садівника, ботаніка Львівського університету Кароля Бауера (Karol Bauer; 1818—1894). За цим проєктом цвинтар поділявся на сім полів і мав два входи: один — з боку вул. Стрийської, другий — з боку сучасної вул. Паркової. Від входу з боку вул. Стрийської алея цвинтаря вела до невеликого рондо. На проєкті цвинтаря були показані основні алеї та зелені насадження.
image
Табличка на честь А. Рерінга у Стрийському парку
  • Парк Кілінського (1877—1894; нині Стрийський парк; площею 47,61 га). 1877 року Рерінг виконав проєкт розпланування парку, врахувавши природні властивості ландшафту цієї частини міста, що дало можливість створити один із найгарніших парків тогочасної Європи. Використав мотив неокласичних композицій англійського архітектора Гамфрі Рептона з введенням регулярних композиційних елементів на верхній терасі. З 1887 закипіла робота: пагорби засаджували рідкісними видами кущів і дерев, розбивали алеї, планували галявини та партерні газони. Відповідно до планів Рерінга, на виділеній під парк території висадили 40 000 дерев. За інформацією М. Ковальчука (Kowalczuk), станом на середину 1890-х рр. на терені парку росли «червоні й яворові клени, каштани, вільхи, берези, плакучі буки, дуби, платани, акації, липи, сосни різних видів, смереки, ялівець, тиси, модрини, американські сосни й різні кущі» («Miasto Lwów», 1896, 320). Він створив мальовничий ставок неподалік від головного входу, а також теплицю та будинок садівника. Окрім самого парку, заклав і навколишні сади віллової забудови, які особливо добре проглядалися з підвісної дороги. Відкриття парку відбулось разом із відкриттям Крайової виставки 1894-го. Перший ситуаційний план був зроблений 1892 А. Рерінгом і Ю. Гохбергером, зі змінами та доповненнями Ю. Захаревича. На території парку спорудили понад сотню павільйонів у різних історичних стилях. Авторами цих проєктів були Ф.Сковрон — головний архітектор виставки, а також Ю. Захаревич, Ю. Гохберґер, З. Ґорґолевський та інші відомі архітектори львівської школи. А. Рерінг перетворив територію виставки на чудовий квітник. Окрім того, тісно співпрацював з електроінженерами Ф. Кржижиком та Ф. Яндуреком під час монтажу освітлення виставкової території та побудови електричного підіймача.
  • Парк у Криніце (1880) перетворив у ландшафтний парк.
  • Дендропарк крайової Лісової школи (1880-х рр.; колишня садиба Мілашевських, нині дендрарій Лісотехнічного університету, на вул. О. Кобилянської, 1). Розпланував територію школи (0,8 га), де зростав фруктовий сад. Доріжки були залишені так, як вони вже склалися на той час. Фруктовий сад поступово замінили на декоративні дерева й екзоти. Із наявних, за проф. В. Тинецьким, у 1896 році 130 таксонів на даний час збереглася лише чверть.
  • Курортний парк у Брюховичах (близько 1887). Проєктом була намічена доріжково-стежкова мережа, місця для публічних забав. Особливо ефектними були вкриті мохом маленькі галявини, на які падало розсіяне сонячне світло, роблячи їх казково-радісними.
  • Після остаточного засклепіння Полтви 1888—1890 рр. Гетьманські вали (нині пр. Свободи) перепланували під керівництвом А. Рерінга — розширили, оздобили клумбами, висадили дерева. Частину проспекту біля площі Марійської обсадили бузком, тому її назвали «квітковий салон».
  • Сквер на пл. Галицькій (1890—1893), біля вул. Валової на колишній торговиці, довкола якого почали виростати нові кам'яниці.
image
Парк Яна Кілінського у 1910-х роках
image
Квітник перед павільйоном промисловості на Галицькій крайовій виставці
  • Парк в Бужанах (1890; площею 100 га; нині село у Волинській обл.,120 км від Львова) був закладений А.Рерінгом разом з відомим планувальником парків В.Кроненбергом (Walerian Kronenberg; 1859-1934).
  • Личаківський парк (1892; площею 8,4 га) влаштували в регулярному стилі у північно-східній горбистій частині Львова за Личаківською рогаткою. Засипали піщані і глиняні кар'єри, розбили доріжки, що йшли по периметру парку — біля вулиць Личаківської і Пасічної і звивалися на схилах ярів. Особливістю деревостану парку є домінування чорної сосни. Тут ростуть також клени, липи, каштани, є декілька видів чагарникової флори.
  • Парк Вільшина (1894—1898; нині Парк імені Тараса Шевченка) у м. Стрий. 6 травня 1894 року відбулась нарада у присутності Арнольда Рерінга та ради міста щодо питань облаштування парку після чого згодом було створено комісію з облаштування міського парку під керівництвом Олександра Стояловського. 3 липня Рерінг запропонував свій проєкт бургомістрові Людвікові Гетінгеру. Згодом була проведена санітарна рубка, розмітки проєктованих доріг і стежок, зачистка парку (згідно з планом Рерінга)..
  • Парк Вісьньовського (1895; площею 2,8 га) на честь Т. Вісьньовського (Teofil Wiśniowski; 1805—1847), навколо «Гори Страт».
  • Нижня тераса Міського парку (Парк ім. І. Франка) наприкінці 19 ст. зазнала перепланування та була оздоблена згідно з проєктом А. Рерінга вигадливими клумбами та квітниками, розташованими симетрично щодо осі центрального входу до університету.
  • Перебуваючи у 1896 році у м. Сянок, вніс пропозицію про трикутне розташування школи, будівлі «Соколу» і ресторану біля входу в міський парк (нині пл. Гарцерська).
  • Сквер на пл. Святого Юра (1897). Майстерність А. Рерінга виявилася у вмілому створенні мальовничих галявин, на яких є групи дерев першої величини (30-40 м): модрина європейська, сосна чорна, ялина європейська, клен гостролистий, липа серцелиста та липа широколиста тощо. Посеред скверу — велетенський дуб звичайний. Ці види слугують структуроутворювальними породами скверу. У ході інвентаризації насаджень на території скверу на площі св. Юра було визначено 49 видів та різновидностей дерев і кущів із 32 родів і 16 родин.
image
Сквер навколо пам'ятника К.Уєйському на вул. Академічній (пр. Шевченка)
  • Пам'ятник Корнелю Уєйському перед головним входом до Міського казино на вул. Академічній (пр. Шевченка) оточив сквером (1902).
  • Після відкриття у 1904 пам'ятника А. Мікцевичу впорядковано ландшафтну композицію пл. Марійської (пл. Міцкевича), цим займалися А. Рерінг та архітектори Т. Тальовський і З. Гендель.
  • Парк Залізна Вода (1905). Розплануванням парку займався з 1881 і до останніх днів життя. Неповторним було вирішення парку з обхідною прогулянковою алеєю, на яку нанизується тематична зміна одних рослинних угрупувань-гаїв іншими, наприклад, спочатку куртина чорної сосни при вході, потім модриновий гай, а далі березовий та знаменита бучина на північних схилах. У парку був водоспад, знищений після Другої світової війни, а 2 джерела Рерінга (під парковим узгір'ям) разом з джерелом Янковського забезпечували водою ставок Камінського (нині басейн Динамо).
  • Парк Йордана для шкільної молоді у Стрию (1905). Попереднє осушення і вирівнювання терену, обкопування ровом і обгородження живоплотом (згідно з планом Рерінга). На його облаштування використано 5613 м3 шутру, 3800 м3 ґрунту. Насаджено кількасот дерев і кущів. Споруджено всі необхідні будівлі, 10 майданчиків, 42-метровий павільйон з верандою, канцелярію, помешкання для доглядача парку, кегельбан, стаєнку з дровітнею..
  • У 1886 Полтву сховали до підземного колектора, а А. Рерінг заклав своєрідний нелінійний бульвар на вул. Академічній (пр. Шевченка), котрий складався із окремих трапецієподібних «острівків» зі скругленими кутами. А. Захаревич разом з А. Рерінгом у 1906 модернізували структуру бульвару. Вісь нинішньої вулиці Дудаєва продовжена алеєю, що проходила новоствореною центральною овальною клумбою до головного входу майбутньої домінанти — будинку Торгово-промислової палати (№ 17). Донині збереглись фотографії, що демонструють давню структуру бульвару. Лише у 1930-х роках проспект реконструйовано і він набув вигляду традиційного бульвару з алеєю з двох рядів берлінської тополі (всього 72). У 1997 році старі тополі викорчувано, а замість них висаджено кулясті клени. Пропозиція закрити проспект для автомобілів і відновити структуру алеї кінця XIX ст., закладену Рерінгом не була підтримана міською радою.
  • Парк палацу Длуґошів у Сярах (1908-14 та 1916-25; за проєктом Рерінга).
  • У 1909—1910 А. Захаревич разом із А. Рерінгом вирішив нову композицію скверу на Галицькій площі (були зрізані старі високі дерева, насаджено нові й розбито квітник).
  • Паркові реконструкції (розширено парк до 200 гектарів) у Коропці (за Станіслава Бадені). Характерною рисою парку були великі галявини з окремими групами дерев. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали пофарбовані на біло містки. Був також став, а над ним — оранжерея та теплиці. В парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева.
  • За його проектом було закладено парк XIX століття довкола палацу Коморовських — Марсів у Судовій Вишні. Є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Його територія займає 6 гектарів. У 2015 році за участі українських та польських дослідників проводився пошук рідкісних рослин, засаджених Яном Марсом на початку XX століття.

Нереалізовані проєкти

  • Планував створити функціональний оздоровчий парк Йордана (район Нового Львова). Подібні парки «Йордана» були створені у різних містах Польщі: Кракові (1889), Стрию (1905; автор А. Рерінг), Варшаві, Тернополі та інших містах.
  • Корсо. Однією з задач було об'єднати парки та сквери міста між собою за допомогою зелених вулиць та алей і створити корсо — зелену променаду в середині вже наявного зовнішнього зеленого кола з центром Високий Замок, яка би розташовувалась безпосередньо в містобудівній тканині. Цю ідею опрацьовував А. Рерінг у другій половині ХІХ ст.

Проєкти, що приписуються

  • Композиція партерових садів при будиночку садівника з вишуканим рисунком овалів (подібно до овалів перед пам'ятником Я. Кілінському у Стрийському парку) і м'які неправильні контури кожного садового елементу (про що свідчать архівні матеріали планів) дозволяє припустити, що в їх розплануванні під час реконструкція парку Високий замок (1889—1894), спорудження будинку садівника, і невеликою оранжереї (1892) взяв безпосередню участь А. Рерінг, а перед тим Карл Бауер.
  • Сад перед будинком М. Грушевського був декоративним, творили його лісові дерева — бук, сосна. Була там розкішна клумба. Можливо, у формуванні саду брав участь А. Рерінг.

Школа Рерінга

1894-1904 рр. у будинку на вул.Снопківській 38 (нині вул.Стуса 22; конскр. №536) була городньо-садівнича школа . У сусідньому будинку №36 (конскр. №929) мешкав 50 років А.Рерінг. Одним з учнем А.Рерінга був С.Пйонтковський (Stanisław Piątkowski; 1870-1934), навчався за кордоном, у 1913-1934 був інспектором міських плантацій у Львові, член Польського дендрологічного т-ва у Львові, у 1925 пропонував створити у Львові дендрологічний парк.

Примітки

  1. Див. автентичну вимову на сайті «Forvo»
  2. Архітектура Львова, стор. 511
  3. . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  4. "Bartnik Postępowy", 1936 nr 5
  5. Uwiadomienie. W miejskiej szkółce owocowej są następujące gatunki drzewek i szczepów, tudzież krzewów po cenach wedle zatwierdzonego dosprzedania [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta Narodowa. — 1866. — nr 241. — S. 4. (пол.)
  6. Kilka Słów o sadownictwie w Galicji [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta Narodowa. — 1871. — nr 286. — S. 3. (пол.)
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. Sadownictwo: z 54 figurami w texcie i 1 tablicą litografowaną
  9. Gazeta Warszawska. 1881, nr 86
  10. Gazeta Świąteczna: wychodzi raz na tydzień. R. 5, 1885, no 29 (237)
  11. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
  12. Gazeta Lwowska. 1883, nr 226
  13. Gazeta Lwowska. 1890, nr 242
  14. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej (1894).
  15. «Народна Часопись» 1894 № 250
  16. Słowo Polskie. 1897 № 233
  17. https://www.jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/684320/edition/646650 Dźwignia R.6, nr 4 (kwiecień 1899)
  18. Gazeta Narodowa. 1900, nr 71
  19. Słowo Polskie, 1901, 591
  20. Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi, 1906
  21. http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=20349
  22. TOWARZYSTWA DLA POPIERANIA NAUKI POLSKIEJ. 1907, LWÓW. Nakładem Towarzystwa. 1908
  23. http://www.sbc.org.pl/dlibra/plain-content?id=10861
  24. Gazeta Lwowska. 1919, nr 112
  25. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 21 листопада 2015.
  26. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871…
  27. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta, nazw ulic i placów…, 1889
  28. Gazeta Lwowska. 1913, nr 60
  29. Wiek Nowy : popularny dziennik ilustrowany. 1925, nr 7247, s.15
  30. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015.
  31. Архітектори Політехніки відновили історичну клумбу на проспекті Свободи, створену за проектом Арнольда Рерінга
  32. Х. Харчук. Формування Стрийського цвинтаря у Львові (друга половина XVII — кінець ХІХ ст.) / Народознавчі зошити. No 6 (108), 2012.— C. 1229—1234
  33. Еволюція ландшафтного проектування у Львові XX—XXI століття / Ю. Л. Богданова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. — 2014. — № 793. — С. 126—134
  34. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  35. стор. 130. Ю. Бірюльов. Захаревичі…
  36. стор. 27. Б.Сулим. Феномен Крайової виставки…
  37. стор. 50. Roman Aftanazy. Województwo bełskie. Ziemia Chełmska województwa ruskiego (Том 6)
  38. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 травня 2022.
  39. Krynica: pismo poświęcone sprawom polskich zdrojowisk. 1887, nr 2
  40. Стор. 330—331. В. Кучерявий Сади і парки Львова, 2008
  41. Aftanazy R.: Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej (Т. 5).
  42. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  43. . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 25 травня 2022.
  44. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
  45. . Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  46. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
  47. Dziennik Polski (wydanie popołudniowe). 1902, nr 305
  48. стор. 511, Архітектура Львова
  49. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  50. стор. 512—513, Архітектура Львова
  51. . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 26 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  52. стор.368-369, Архітектура Львова
  53. стор. 144. В. Кучерявий Сади і парки Львова, 2008
  54. Barański F. Przewodnik po Lwowie, 1904
  55. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej, 1894
  56. Gazeta Lwowska, 1936, 166

Джерела

  • Biographical information and projects of the outstanding Lviv town gardener A.Röhring, Leonov Serhiy. – Architectural Studies. – 2016. – Vol. 2, No. 2 [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 369, 373—375, 377, 511, 512, 542. — .
  • Б. Сулим. Феномен Крайової виставки в Галичині 1894 року: Історичний огляд. — Львів : Поллі, 2007. — С. 2, 27, 28, 46, 134. — .
  • Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 130, 131, 134, 160, 288. — .
  • Jakub Lewicki Architektura Lwowa 1893—1918, Warszawa, 2005. . — S. 51, 110, 128, 393. (пол.)
  • Roman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej: T.5, T.6, T.7. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arnold Karol Rering nim Arnold Rohring nar 1840 Lviv pom 1913 Lviv inspektor miskih plantacij m Lvova 1881 1913 rr v yakomu opracyuvav proyekti vsih zelenih nasadzhen u parkah na centralnih bulvarah ta ploshah i naglyadav za yihnim stanom dopovnyuvav malimi arhitekturnimi formami Ponad 200 sadiv i parkiv prikrashaye rizni miscevosti u Galichini Korolivstvi Polskomu Rosiyi prusskij Sileziyi i v Ugorshini yaki buli vporyadkovani zgidno planiv i pid kerivnictvom Reringa Spilno z K Bauerom Karol Bauer 1818 1894 direktor botanichnogo sadu u Lvovi rozrobiv plani nasadzhen na Kalenbergu u Vidni Na konkursi ci plani zdobuli pershu nagorodu i buli realizovani Pana Reringa zaproshuvali majzhe do vsih konkursnih komisij v galuzi sadivnictva Arnold ReringNarodivsya1840Pomer1913 Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistlandshaftnij arhitektor Mediafajli u VikishovishiPidruchnik Sadivnictvo 1881Biografiya1840 narodivsya u Lvovi v sim yi inzhenera lvivskogo magistratu Antoniya Reringa Vin vtrativ batkiv u vici 12 rokiv a dali jogo vihovuvav dyadko Litinskij Zakinchiv tehnichnu shkolu u Vidni potim pracyuvav pomichnikom K Bauera 19 zhovtnya 1866 roku u lvivskomu chasopisi Gazeta Narodowa rozmishene ogoloshennya sho municipalnij plodovij rozsadnik proponuye nastupni porodi derev ta shep a takozh kushiv za cinami zgidno zatverdzhenogo doprodazhu de proponuyut zvertatisya do zaviduvacha miskogo rozsadnika sadivnika Reringa 1871 roku u tomu zh chasopisi u rubrici Gospodarstwo przemysl i handel opublikuvav kritichnu stattyu pro nizkij riven sadivnictva u Galichini porivnyano z visokim rivnem u Franciyi Nimechchini Chehiyi Moraviyi Pracyuvav vikladachem sadivnictva u Dobrochinnomu instituti dlya sirit ta ubogih grafa Stanislava Skarbeka v Drogovizhi V comu zh roci tam zhe u Drogovizhi narodivsya sin Adolf U Zakladi vin uklav pidruchnik Sadivnictvo Sadownictwo Lwow Towarzystwo Pedagogiczne 1881 124 stor 54 mal 1 litografichna tablicya pridbati jogo mozhlivo bulo 1881 1885 rr navit u knigarnyah Varshavi Recenziya pl na knigu z yavilas u varshavskomu chasopisi Ogrodnik Polski 15 17 za 1881 1883 otrimav list pohvali yak sadivnik mista Lvova Za prace postepowe i wspolpracownictwo Arnold Rohring ogrodnik miasta Lwowa 1888 mav poyizdku do Parizhu za koshti miskogo byudzhetu Lvova 1893 1894 zgaduyetsya pro te sho vin buv chlenom Tovaristva rozvitku ta blagoustroyu mista Towarzystwo dla rozwoju i upiekszenia miasta 1894 za uspishnu pracyu pri Zagalnij krajovij vistavci 1894 u Lvovi oderzhav Zolotij hrest zaslugi z koronoyu 1897 povernuvsya z doslidnickoyi poyizdki vidvidav sadivnichu vistavku u Gamburzi sadi ta parki takih mist yak Vroclav Berlin Gannover Bremen Galle Lejpcig i Drezden 1899 1900 buv zastupnikom golovi Tovaristva profesijnih sadivnikiv Towarzystwo zawodowych ogrodnikow 1901 brav uchast u vistavci u skladi zhyuri u Vidni de buv predstavlenij 12 metrovij plan sadiv ta parkiv Lvova 1905 1906 buv chlenom pravlinnya Zjednoczone Galicyjskie Towarzystwo dla Ogrodnictwa i Pszczelnictwa U 1906 daruye 6 knig Tovaristvu spriyannya polskij nauci yaki zbirali dlya stvorennya publichnih bibliotek ta u 1907 stav chlenom cogo tovaristva Druzhina Zuzanna Rering Zuzanna zd Kuzminska 1840 1923 1912 bula chlenom Tovaristva Milosierdzia pod godlem Opatrznosc u Lvovi Diti Antonina 1870 Albina 1870 Adam 1872 1917 Adolf 1875 1919 ta Arnold 1878 1909 Meshkav u sadibi na vul Snopkivskij 36 poryad z parkom Zalizna Voda nini vul Stusa 20 u 1863 1871 budinok mav kons 542 a u 1889 929 ta nalezhav Francishekovi Kuzminskomu sim yi druzhini Pohovanij na Lichakivskomu kladovishi pole 52 U nekrolozi Gazeta Lwowska ye taki slova Lviv bude dovgo pam yatati zaslugi pomerlogo Arnolda Reringa Blizko 1925 na jogo chest u Lvovi poblizu Strijskogo parku nazvali vulicyu i cya nazva bula do 1947 roku z 1993 vul Ye Dzindri U Strijskomu parku poruch iz dzherelom ye tablicya Pamieci Arnolda Rohringa Tworcy ogrodow lwowskich na chest Reringa 19 21 travnya 2016 roku naukovci kafedri mistobuduvannya Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika proveli mizhnarodnij simpozium Arnold Rering mistectvo i priroda v urbanistichnomu rozvitku Lvova 19 travnya na pr Svobodi u Lvovi mizh hrestom i figuroyu Matinki Bozhoyi bulo urochiste vidkrittya parteru klumbi za pervisnim proyektom 1903 roku Zagalna vartist rekonstrukciyi klumbi yaku arhitektori Lvivskoyi politehniki provodili spilno z upravlinnyami ohoroni istorichnogo seredovisha j ekologiyi ta blagoustroyu Lvivskoyi miskoyi radi stanovit 280 tisyach griven 21 travnya vidbulosya urochiste vidkrittya vidrestavrovanoyi pam yatnoyi tablici Arnoldu Reringu u Strijskomu parku yaku vigotovili pracivniki kafedri restavraciyi arhitekturnoyi i misteckoyi spadshini Universitetu Realizovani proyektiDo nashogo chasu zberigsya proyekt starogo Strijskogo cvintarya vikonanij 1863 A Reringom za eskizami golovnogo sadivnika botanika Lvivskogo universitetu Karolya Bauera Karol Bauer 1818 1894 Za cim proyektom cvintar podilyavsya na sim poliv i mav dva vhodi odin z boku vul Strijskoyi drugij z boku suchasnoyi vul Parkovoyi Vid vhodu z boku vul Strijskoyi aleya cvintarya vela do nevelikogo rondo Na proyekti cvintarya buli pokazani osnovni aleyi ta zeleni nasadzhennya Tablichka na chest A Reringa u Strijskomu parkuPark Kilinskogo 1877 1894 nini Strijskij park plosheyu 47 61 ga 1877 roku Rering vikonav proyekt rozplanuvannya parku vrahuvavshi prirodni vlastivosti landshaftu ciyeyi chastini mista sho dalo mozhlivist stvoriti odin iz najgarnishih parkiv togochasnoyi Yevropi Vikoristav motiv neoklasichnih kompozicij anglijskogo arhitektora Gamfri Reptona z vvedennyam regulyarnih kompozicijnih elementiv na verhnij terasi Z 1887 zakipila robota pagorbi zasadzhuvali ridkisnimi vidami kushiv i derev rozbivali aleyi planuvali galyavini ta parterni gazoni Vidpovidno do planiv Reringa na vidilenij pid park teritoriyi visadili 40 000 derev Za informaciyeyu M Kovalchuka Kowalczuk stanom na seredinu 1890 h rr na tereni parku rosli chervoni j yavorovi kleni kashtani vilhi berezi plakuchi buki dubi platani akaciyi lipi sosni riznih vidiv smereki yalivec tisi modrini amerikanski sosni j rizni kushi Miasto Lwow 1896 320 Vin stvoriv malovnichij stavok nepodalik vid golovnogo vhodu a takozh teplicyu ta budinok sadivnika Okrim samogo parku zaklav i navkolishni sadi villovoyi zabudovi yaki osoblivo dobre proglyadalisya z pidvisnoyi dorogi Vidkrittya parku vidbulos razom iz vidkrittyam Krajovoyi vistavki 1894 go Pershij situacijnij plan buv zroblenij 1892 A Reringom i Yu Gohbergerom zi zminami ta dopovnennyami Yu Zaharevicha Na teritoriyi parku sporudili ponad sotnyu paviljoniv u riznih istorichnih stilyah Avtorami cih proyektiv buli F Skovron golovnij arhitektor vistavki a takozh Yu Zaharevich Yu Gohberger Z Gorgolevskij ta inshi vidomi arhitektori lvivskoyi shkoli A Rering peretvoriv teritoriyu vistavki na chudovij kvitnik Okrim togo tisno spivpracyuvav z elektroinzhenerami F Krzhizhikom ta F Yandurekom pid chas montazhu osvitlennya vistavkovoyi teritoriyi ta pobudovi elektrichnogo pidijmacha Park u Krinice 1880 peretvoriv u landshaftnij park Dendropark krajovoyi Lisovoyi shkoli 1880 h rr kolishnya sadiba Milashevskih nini dendrarij Lisotehnichnogo universitetu na vul O Kobilyanskoyi 1 Rozplanuvav teritoriyu shkoli 0 8 ga de zrostav fruktovij sad Dorizhki buli zalisheni tak yak voni vzhe sklalisya na toj chas Fruktovij sad postupovo zaminili na dekorativni dereva j ekzoti Iz nayavnih za prof V Tineckim u 1896 roci 130 taksoniv na danij chas zbereglasya lishe chvert Kurortnij park u Bryuhovichah blizko 1887 Proyektom bula namichena dorizhkovo stezhkova merezha miscya dlya publichnih zabav Osoblivo efektnimi buli vkriti mohom malenki galyavini na yaki padalo rozsiyane sonyachne svitlo roblyachi yih kazkovo radisnimi Pislya ostatochnogo zasklepinnya Poltvi 1888 1890 rr Getmanski vali nini pr Svobodi pereplanuvali pid kerivnictvom A Reringa rozshirili ozdobili klumbami visadili dereva Chastinu prospektu bilya ploshi Marijskoyi obsadili buzkom tomu yiyi nazvali kvitkovij salon Skver na pl Galickij 1890 1893 bilya vul Valovoyi na kolishnij torgovici dovkola yakogo pochali virostati novi kam yanici Park Yana Kilinskogo u 1910 h rokahKvitnik pered paviljonom promislovosti na Galickij krajovij vistavciPark v Buzhanah 1890 plosheyu 100 ga nini selo u Volinskij obl 120 km vid Lvova buv zakladenij A Reringom razom z vidomim planuvalnikom parkiv V Kronenbergom Walerian Kronenberg 1859 1934 Lichakivskij park 1892 plosheyu 8 4 ga vlashtuvali v regulyarnomu stili u pivnichno shidnij gorbistij chastini Lvova za Lichakivskoyu rogatkoyu Zasipali pishani i glinyani kar yeri rozbili dorizhki sho jshli po perimetru parku bilya vulic Lichakivskoyi i Pasichnoyi i zvivalisya na shilah yariv Osoblivistyu derevostanu parku ye dominuvannya chornoyi sosni Tut rostut takozh kleni lipi kashtani ye dekilka vidiv chagarnikovoyi flori Park Vilshina 1894 1898 nini Park imeni Tarasa Shevchenka u m Strij 6 travnya 1894 roku vidbulas narada u prisutnosti Arnolda Reringa ta radi mista shodo pitan oblashtuvannya parku pislya chogo zgodom bulo stvoreno komisiyu z oblashtuvannya miskogo parku pid kerivnictvom Oleksandra Stoyalovskogo 3 lipnya Rering zaproponuvav svij proyekt burgomistrovi Lyudvikovi Getingeru Zgodom bula provedena sanitarna rubka rozmitki proyektovanih dorig i stezhok zachistka parku zgidno z planom Reringa Park Visnovskogo 1895 plosheyu 2 8 ga na chest T Visnovskogo Teofil Wisniowski 1805 1847 navkolo Gori Strat Nizhnya terasa Miskogo parku Park im I Franka naprikinci 19 st zaznala pereplanuvannya ta bula ozdoblena zgidno z proyektom A Reringa vigadlivimi klumbami ta kvitnikami roztashovanimi simetrichno shodo osi centralnogo vhodu do universitetu Perebuvayuchi u 1896 roci u m Syanok vnis propoziciyu pro trikutne roztashuvannya shkoli budivli Sokolu i restoranu bilya vhodu v miskij park nini pl Garcerska Skver na pl Svyatogo Yura 1897 Majsternist A Reringa viyavilasya u vmilomu stvorenni malovnichih galyavin na yakih ye grupi derev pershoyi velichini 30 40 m modrina yevropejska sosna chorna yalina yevropejska klen gostrolistij lipa sercelista ta lipa shirokolista tosho Posered skveru veletenskij dub zvichajnij Ci vidi sluguyut strukturoutvoryuvalnimi porodami skveru U hodi inventarizaciyi nasadzhen na teritoriyi skveru na ploshi sv Yura bulo viznacheno 49 vidiv ta riznovidnostej derev i kushiv iz 32 rodiv i 16 rodin Skver navkolo pam yatnika K Uyejskomu na vul Akademichnij pr Shevchenka Pam yatnik Kornelyu Uyejskomu pered golovnim vhodom do Miskogo kazino na vul Akademichnij pr Shevchenka otochiv skverom 1902 Pislya vidkrittya u 1904 pam yatnika A Mikcevichu vporyadkovano landshaftnu kompoziciyu pl Marijskoyi pl Mickevicha cim zajmalisya A Rering ta arhitektori T Talovskij i Z Gendel Park Zalizna Voda 1905 Rozplanuvannyam parku zajmavsya z 1881 i do ostannih dniv zhittya Nepovtornim bulo virishennya parku z obhidnoyu progulyankovoyu aleyeyu na yaku nanizuyetsya tematichna zmina odnih roslinnih ugrupuvan gayiv inshimi napriklad spochatku kurtina chornoyi sosni pri vhodi potim modrinovij gaj a dali berezovij ta znamenita buchina na pivnichnih shilah U parku buv vodospad znishenij pislya Drugoyi svitovoyi vijni a 2 dzherela Reringa pid parkovim uzgir yam razom z dzherelom Yankovskogo zabezpechuvali vodoyu stavok Kaminskogo nini basejn Dinamo Park Jordana dlya shkilnoyi molodi u Striyu 1905 Poperednye osushennya i virivnyuvannya terenu obkopuvannya rovom i obgorodzhennya zhivoplotom zgidno z planom Reringa Na jogo oblashtuvannya vikoristano 5613 m3 shutru 3800 m3 gruntu Nasadzheno kilkasot derev i kushiv Sporudzheno vsi neobhidni budivli 10 majdanchikiv 42 metrovij paviljon z verandoyu kancelyariyu pomeshkannya dlya doglyadacha parku kegelban stayenku z drovitneyu U 1886 Poltvu shovali do pidzemnogo kolektora a A Rering zaklav svoyeridnij nelinijnij bulvar na vul Akademichnij pr Shevchenka kotrij skladavsya iz okremih trapeciyepodibnih ostrivkiv zi skruglenimi kutami A Zaharevich razom z A Reringom u 1906 modernizuvali strukturu bulvaru Vis ninishnoyi vulici Dudayeva prodovzhena aleyeyu sho prohodila novostvorenoyu centralnoyu ovalnoyu klumboyu do golovnogo vhodu majbutnoyi dominanti budinku Torgovo promislovoyi palati 17 Donini zbereglis fotografiyi sho demonstruyut davnyu strukturu bulvaru Lishe u 1930 h rokah prospekt rekonstrujovano i vin nabuv viglyadu tradicijnogo bulvaru z aleyeyu z dvoh ryadiv berlinskoyi topoli vsogo 72 U 1997 roci stari topoli vikorchuvano a zamist nih visadzheno kulyasti kleni Propoziciya zakriti prospekt dlya avtomobiliv i vidnoviti strukturu aleyi kincya XIX st zakladenu Reringom ne bula pidtrimana miskoyu radoyu Park palacu Dlugoshiv u Syarah 1908 14 ta 1916 25 za proyektom Reringa U 1909 1910 A Zaharevich razom iz A Reringom virishiv novu kompoziciyu skveru na Galickij ploshi buli zrizani stari visoki dereva nasadzheno novi j rozbito kvitnik Parkovi rekonstrukciyi rozshireno park do 200 gektariv u Koropci za Stanislava Badeni Harakternoyu risoyu parku buli veliki galyavini z okremimi grupami derev Cherez park protikali dvi richki Koropchik i Mlinivka Yihni beregi spoluchali pofarbovani na bilo mistki Buv takozh stav a nad nim oranzhereya ta teplici V parku rosli kashtani kleni sribni topoli dubi lipi yaseni plakuchi verbi dva velikih tyulpanovih dereva Za jogo proektom bulo zakladeno park XIX stolittya dovkola palacu Komorovskih Marsiv u Sudovij Vishni Ye pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Jogo teritoriya zajmaye 6 gektariv U 2015 roci za uchasti ukrayinskih ta polskih doslidnikiv provodivsya poshuk ridkisnih roslin zasadzhenih Yanom Marsom na pochatku XX stolittya Nerealizovani proyektiPlanuvav stvoriti funkcionalnij ozdorovchij park Jordana rajon Novogo Lvova Podibni parki Jordana buli stvoreni u riznih mistah Polshi Krakovi 1889 Striyu 1905 avtor A Rering Varshavi Ternopoli ta inshih mistah Korso Odniyeyu z zadach bulo ob yednati parki ta skveri mista mizh soboyu za dopomogoyu zelenih vulic ta alej i stvoriti korso zelenu promenadu v seredini vzhe nayavnogo zovnishnogo zelenogo kola z centrom Visokij Zamok yaka bi roztashovuvalas bezposeredno v mistobudivnij tkanini Cyu ideyu opracovuvav A Rering u drugij polovini HIH st Proyekti sho pripisuyutsyaKompoziciya parterovih sadiv pri budinochku sadivnika z vishukanim risunkom ovaliv podibno do ovaliv pered pam yatnikom Ya Kilinskomu u Strijskomu parku i m yaki nepravilni konturi kozhnogo sadovogo elementu pro sho svidchat arhivni materiali planiv dozvolyaye pripustiti sho v yih rozplanuvanni pid chas rekonstrukciya parku Visokij zamok 1889 1894 sporudzhennya budinku sadivnika i nevelikoyu oranzhereyi 1892 vzyav bezposerednyu uchast A Rering a pered tim Karl Bauer Sad pered budinkom M Grushevskogo buv dekorativnim tvorili jogo lisovi dereva buk sosna Bula tam rozkishna klumba Mozhlivo u formuvanni sadu brav uchast A Rering Shkola Reringa1894 1904 rr u budinku na vul Snopkivskij 38 nini vul Stusa 22 konskr 536 bula gorodno sadivnicha shkola U susidnomu budinku 36 konskr 929 meshkav 50 rokiv A Rering Odnim z uchnem A Reringa buv S Pjontkovskij Stanislaw Piatkowski 1870 1934 navchavsya za kordonom u 1913 1934 buv inspektorom miskih plantacij u Lvovi chlen Polskogo dendrologichnogo t va u Lvovi u 1925 proponuvav stvoriti u Lvovi dendrologichnij park PrimitkiDiv avtentichnu vimovu na sajti Forvo Arhitektura Lvova stor 511 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Bartnik Postepowy 1936 nr 5 Uwiadomienie W miejskiej szkolce owocowej sa nastepujace gatunki drzewek i szczepow tudziez krzewow po cenach wedle zatwierdzonego dosprzedania 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Gazeta Narodowa 1866 nr 241 S 4 pol Kilka Slow o sadownictwie w Galicji 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Gazeta Narodowa 1871 nr 286 S 3 pol PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2015 Procitovano 22 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sadownictwo z 54 figurami w texcie i 1 tablica litografowana Gazeta Warszawska 1881 nr 86 Gazeta Swiateczna wychodzi raz na tydzien R 5 1885 no 29 237 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 Gazeta Lwowska 1883 nr 226 Gazeta Lwowska 1890 nr 242 Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej 1894 Narodna Chasopis 1894 250 Slowo Polskie 1897 233 https www jbc bj uj edu pl dlibra publication 684320 edition 646650 Dzwignia R 6 nr 4 kwiecien 1899 Gazeta Narodowa 1900 nr 71 Slowo Polskie 1901 591 Skorowidz przemyslowo handlowy Krolestwa Galicyi 1906 http www sbc org pl dlibra doccontent id 20349 TOWARZYSTWA DLA POPIERANIA NAUKI POLSKIEJ 1907 LWoW Nakladem Towarzystwa 1908 http www sbc org pl dlibra plain content id 10861 Gazeta Lwowska 1919 nr 112 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 21 listopada 2015 Skorowidz nowych i dawnych numerow realnosci tudziez nazw ulic i placow krol stol miasta Lwowa wedlug uchwal Rady miejskiej z r 1871 Skorowidz krol stol miasta Lwowa z oznaczeniem podzialu miasta nazw ulic i placow 1889 Gazeta Lwowska 1913 nr 60 Wiek Nowy popularny dziennik ilustrowany 1925 nr 7247 s 15 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 veresnya 2015 Arhitektori Politehniki vidnovili istorichnu klumbu na prospekti Svobodi stvorenu za proektom Arnolda Reringa H Harchuk Formuvannya Strijskogo cvintarya u Lvovi druga polovina XVII kinec HIH st Narodoznavchi zoshiti No 6 108 2012 C 1229 1234 Evolyuciya landshaftnogo proektuvannya u Lvovi XX XXI stolittya Yu L Bogdanova Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Arhitektura 2014 793 S 126 134 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 6 zhovtnya 2015 stor 130 Yu Biryulov Zaharevichi stor 27 B Sulim Fenomen Krajovoyi vistavki stor 50 Roman Aftanazy Wojewodztwo belskie Ziemia Chelmska wojewodztwa ruskiego Tom 6 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 travnya 2022 Krynica pismo poswiecone sprawom polskich zdrojowisk 1887 nr 2 Stor 330 331 V Kucheryavij Sadi i parki Lvova 2008 Aftanazy R Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T 5 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 6 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 25 travnya 2022 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 Arhiv originalu za 30 veresnya 2015 Procitovano 29 veresnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 Dziennik Polski wydanie popoludniowe 1902 nr 305 stor 511 Arhitektura Lvova Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2015 stor 512 513 Arhitektura Lvova Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 26 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya stor 368 369 Arhitektura Lvova stor 144 V Kucheryavij Sadi i parki Lvova 2008 Baranski F Przewodnik po Lwowie 1904 Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej Wystawie Krajowej 1894 Gazeta Lwowska 1936 166DzherelaBiographical information and projects of the outstanding Lviv town gardener A Rohring Leonov Serhiy Architectural Studies 2016 Vol 2 No 2 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 369 373 375 377 511 512 542 ISBN 978 966 7022 77 8 B Sulim Fenomen Krajovoyi vistavki v Galichini 1894 roku Istorichnij oglyad Lviv Polli 2007 S 2 27 28 46 134 ISBN 966 7307 19 0 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 130 131 134 160 288 ISBN 978 966 7022 86 0 Jakub Lewicki Architektura Lwowa 1893 1918 Warszawa 2005 ISBN 83 88372 29 7 S 51 110 128 393 pol Roman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej T 5 T 6 T 7 pol

Дата публікації:
Топ