Парк і́мені Іва́на Франка́ або Парк Івана Франка (до 1779 року — Єзуїтський сад; 1779—1919 — Поєзуїтський сад; 1919—1945 — Парк імені Тадеуша Костюшка) — найстаріший та один з центральних парків Львова, розташований перед головним корпусом університету ім. Івана Франка (будівля колишнього Галицького сейму). Вважається найстарішим міським парком в Україні.
Парк Івана Франка | ||||
---|---|---|---|---|
Головна алея парку | ||||
49°50′18″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д. / 49.83833° пн. ш. 24.01917° сх. д.Координати: 49°50′18″ пн. ш. 24°01′09″ сх. д. / 49.83833° пн. ш. 24.01917° сх. д. | ||||
Тип | громадський парк | |||
Статус | пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення | |||
Відкрито | кінець XVI століття | |||
Колишні назви | Єзуїтський сад, Поєзуїтський сад, Парк імені Тадеуша Костюшка | |||
Площа | 10,5140 га (за іншими даними — 11,6 га) га | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Україна Львів | |||
Парк Івана Франка Парк Івана Франка (Львів) | ||||
Парк імені Івана Франка у Вікісховищі |
Площа 10,5140 га (за іншими даними — 11,6 га).
Історія
Парк виник на території колишніх міських ланів, які стали власністю багатої міщанської родини Шольц-Вольфовичів. Наприкінці XVI століття Ян Шольц-Вольфович заклав невеликий сад, який пізніше перейшов в руки його зятя Антоніо Масарі, власника кам'яниці № 14 на площі Ринок. Молодий венецієць перепланував сад на італійський манір, розбивши на тераси, і подарував його місту, щоби ним могли користуватися всі львів'яни.
Міський садівник Бауер здійснює ще одну кардинальну реконструкцію парку. Цього разу парк переплановується на взірець тогочасних англійських парків у так званому ландшафтному стилі. В 1877—1881 роках на місці «казино Гехта» споруджують будівлю Галицького сейму, у нижній частині парку влаштовують чудові партерні сади з багатими квітковими композиціями, стриженими кущами та деревами.
У 1835 році посередині парку споруджено граціозну альтану — ротонду, що збереглася досі. У нижній частині парку, там, де нині будинок університету, було «казино Гехта». Парк ще декілька разів змінював власників, але це не рятувало його від поступового запустіння, аж доки від 1855 року ним знову не починає піклуватися місто.
Від 1614 року міська влада тимчасово передала парк у користування монахам-єзуїтам, які почали будівництво у Львові свого костелу та монастиря. Монахи збудували тут цегельню, аби забезпечити будівництво цеглою. Тут також збудували пивоварню, а частину земель здали в оренду селянам та відкрили для них корчму. Це «тимчасове» користування тривало майже 160 років, допоки з приходом австрійської влади не скасували орден єзуїтів. На картах Львова та в історичних документах тих часів зустрічається назва «Єзуїтський сад».
Цісар Йосиф II, перебуваючи у Львові, подарував цей зелений масив місту. Та без належного догляду парк так здичавів, що міська влада змушена була у 1799 році продати його підприємцю Іванові Гехту. Той проводив реконструкцію парку, зокрема, перепланував його в класицистичному стилі, а також намагався зробити парк прибутковим. Тут побудували ресторан, купальний басейн, встановили альтани, всіляко заохочували відвідувачів.
У 1894—1896 роках Товариство розвитку та прикрашання міста встановило навпроти будинку сейму погруддя Яна Добжанського — літератора, Яна Непомуцена Камінського — директора польського театру, Леона Сапеги — намісника Галичини, Артура Гротгера — львівського живописця, єпископа Самуеля Гловінського — засновника фонду освіти молоді, в алеї справа — погруддя графа Юзефа Дунін-Борковського — поета-еллініста. На клумбі перед будівлею Галицького сейму (нині Львівський національний університет імені Івана Франка) від 1838 року стояла чавунна ваза з барельєфами, що за вільною інтерпретацією твору відомого данського скульптора Бертеля Торвальдсена зображають «Течію людського життя».
1908 року архітектор Кароль Ріхтман-Рудневський розробив проєкт літнього театру, який мав би постати на місці ресторану. Проєктом передбачалась сучасна конструкція з каменю, металу і скла з розсувним дахом. На першому поверсі заплановано крамниці і кав'ярні. Кошторис становив 2 мільйони крон. Консорціум з будівництва театру звернувся до магістрату з проханням надати землю в оренду на 50 років із подальшим переходом театру у власність міста. Проєкт так і не було реалізовано.
У 1946 році демонтований пам'ятник намісникові Аґенорові Ромуальду Голуховському, що стояв при вході в парк від вулиці Січових Стрільців. Оскільки польська держава не погодилася перевезти його зі Львова, пам’ятник надзвичайно високої художньої цінності було знищено, а на його місці 1949 року встановлена чавунна ваза, що попередньо стояла на клумбі перед будівлею Галицького сейму (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка). Тут ваза стоїть й досі. 14 вересня 1950 року парк імені Костюшка перейменований на честь Івана Франка.
30 жовтня 1964 року на площі перед університетом відкрили пам'ятник Іванові Франку. Пам'ятник споруджений у стилі радянського фундаменталізму за проєктом скульпторів Володимира Борисенка, Дмитра Крвавича, Еммануїла Миська, Василя Одрехівського, Якова Чайки та за участі архітектора Андрія Шуляра.
За радянських часів до кінця 1980-х років працював ресторан «Зелений гай» («Літо») та кінотеатр «Парк», розібраний у часи незалежності.
1999 року корпорація McDonald's розробила проєкт розміщення ресторану своєї мережі на території парку із можливістю швидкого обслуговування за схемою McDrive. В кінцевому результаті міською адміністрацією проєкт відкинуто (рішення передбачає можливість розгляду цього питання повторно).
У 2009 році була проведена реконструкція парку. Нині на території парку розташовані: приміщення українського союзу охорони природи, будиночок садівника, альтанка та дитячий майданчик з гойдалками.
Природні ресурси
Деревостан у парку представлений багатовіковими деревами, висадженими у 1855—1890 роках. Переважають дуб, клен, липа, граб, в'яз, осокір, туя, сосна, ясен, гіркокаштан, вільха, ялина, робінія звичайна, бузок, тополя біла, бук. Пізніше були посаджені також рідкісні та екзотичні рослини: , гледичія колюча, магнолія Кобус, айлант найвищий, дуб скельний, софора японська, модрина польська, бархат амурський, кипарисовик горохоплідний, горіх чорний та інші.
Галерея
- Альтанка-ротонда (поч. XIX ст.)
- Чавунна ваза з барельєфами "Течія людського життя" (1839 р.)
- Нижня частина парку
- Верхня частина парку
- Верхня частина парку
- Доріжки в парку
- Будинок садівника
- Зона відпочинку
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2009. Процитовано 28 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 28 липня 2010.
- Інформаційна таблиці в парку
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
- . city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
- Wiadomości bieżące. Teatr letni we Lwowie [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // Słowo Polskie. — 23 września 1908. — № 444. — S. 4.
- 1243 вулиці Львова, 2009.
- З містобудівної ради Управління містобудування і архітектури Львівської міської адміністрації // Архітектурний вісник. — 1999. — № 3—4 (9). — С. 28.
- ЛМР, ЛМР (2020). (Українською) . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 2020.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 109—110. — .
Посилання
- Віртуальний 3D-тур
- Парк імені Івана Франка. Львівська міська рада — офіційний портал [ 22 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Park imeni Ivana Franka Park i meni Iva na Franka abo Park Ivana Franka do 1779 roku Yezuyitskij sad 1779 1919 Poyezuyitskij sad 1919 1945 Park imeni Tadeusha Kostyushka najstarishij ta odin z centralnih parkiv Lvova roztashovanij pered golovnim korpusom universitetu im Ivana Franka budivlya kolishnogo Galickogo sejmu Vvazhayetsya najstarishim miskim parkom v Ukrayini Park Ivana FrankaGolovna aleya parku49 50 18 pn sh 24 01 09 sh d 49 83833 pn sh 24 01917 sh d 49 83833 24 01917 Koordinati 49 50 18 pn sh 24 01 09 sh d 49 83833 pn sh 24 01917 sh d 49 83833 24 01917Tip gromadskij parkStatus pam yatka sadovo parkovogo mistectva nacionalnogo znachennyaVidkrito kinec XVI stolittyaKolishni nazvi Yezuyitskij sad Poyezuyitskij sad Park imeni Tadeusha KostyushkaPlosha 10 5140 ga za inshimi danimi 11 6 ga gaKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina LvivPark Ivana FrankaPark Ivana Franka Lviv Park imeni Ivana Franka u Vikishovishi Plosha 10 5140 ga za inshimi danimi 11 6 ga IstoriyaPark vinik na teritoriyi kolishnih miskih laniv yaki stali vlasnistyu bagatoyi mishanskoyi rodini Sholc Volfovichiv Naprikinci XVI stolittya Yan Sholc Volfovich zaklav nevelikij sad yakij piznishe perejshov v ruki jogo zyatya Antonio Masari vlasnika kam yanici 14 na ploshi Rinok Molodij veneciyec pereplanuvav sad na italijskij manir rozbivshi na terasi i podaruvav jogo mistu shobi nim mogli koristuvatisya vsi lviv yani Panorama parku 1913 1914 rokiv Na perednomu plani pam yatnik namisniku Agenorovi Goluhovskomu Miskij sadivnik Bauer zdijsnyuye she odnu kardinalnu rekonstrukciyu parku Cogo razu park pereplanovuyetsya na vzirec togochasnih anglijskih parkiv u tak zvanomu landshaftnomu stili V 1877 1881 rokah na misci kazino Gehta sporudzhuyut budivlyu Galickogo sejmu u nizhnij chastini parku vlashtovuyut chudovi parterni sadi z bagatimi kvitkovimi kompoziciyami strizhenimi kushami ta derevami U 1835 roci poseredini parku sporudzheno gracioznu altanu rotondu sho zbereglasya dosi U nizhnij chastini parku tam de nini budinok universitetu bulo kazino Gehta Park she dekilka raziv zminyuvav vlasnikiv ale ce ne ryatuvalo jogo vid postupovogo zapustinnya azh doki vid 1855 roku nim znovu ne pochinaye pikluvatisya misto Vid 1614 roku miska vlada timchasovo peredala park u koristuvannya monaham yezuyitam yaki pochali budivnictvo u Lvovi svogo kostelu ta monastirya Monahi zbuduvali tut cegelnyu abi zabezpechiti budivnictvo cegloyu Tut takozh zbuduvali pivovarnyu a chastinu zemel zdali v orendu selyanam ta vidkrili dlya nih korchmu Ce timchasove koristuvannya trivalo majzhe 160 rokiv dopoki z prihodom avstrijskoyi vladi ne skasuvali orden yezuyitiv Na kartah Lvova ta v istorichnih dokumentah tih chasiv zustrichayetsya nazva Yezuyitskij sad Cisar Josif II perebuvayuchi u Lvovi podaruvav cej zelenij masiv mistu Ta bez nalezhnogo doglyadu park tak zdichaviv sho miska vlada zmushena bula u 1799 roci prodati jogo pidpriyemcyu Ivanovi Gehtu Toj provodiv rekonstrukciyu parku zokrema pereplanuvav jogo v klasicistichnomu stili a takozh namagavsya zrobiti park pributkovim Tut pobuduvali restoran kupalnij basejn vstanovili altani vsilyako zaohochuvali vidviduvachiv U 1894 1896 rokah Tovaristvo rozvitku ta prikrashannya mista vstanovilo navproti budinku sejmu pogruddya Yana Dobzhanskogo literatora Yana Nepomucena Kaminskogo direktora polskogo teatru Leona Sapegi namisnika Galichini Artura Grotgera lvivskogo zhivopiscya yepiskopa Samuelya Glovinskogo zasnovnika fondu osviti molodi v aleyi sprava pogruddya grafa Yuzefa Dunin Borkovskogo poeta ellinista Na klumbi pered budivleyu Galickogo sejmu nini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka vid 1838 roku stoyala chavunna vaza z barelyefami sho za vilnoyu interpretaciyeyu tvoru vidomogo danskogo skulptora Bertelya Torvaldsena zobrazhayut Techiyu lyudskogo zhittya 1908 roku arhitektor Karol Rihtman Rudnevskij rozrobiv proyekt litnogo teatru yakij mav bi postati na misci restoranu Proyektom peredbachalas suchasna konstrukciya z kamenyu metalu i skla z rozsuvnim dahom Na pershomu poversi zaplanovano kramnici i kav yarni Koshtoris stanoviv 2 miljoni kron Konsorcium z budivnictva teatru zvernuvsya do magistratu z prohannyam nadati zemlyu v orendu na 50 rokiv iz podalshim perehodom teatru u vlasnist mista Proyekt tak i ne bulo realizovano U 1946 roci demontovanij pam yatnik namisnikovi Agenorovi Romualdu Goluhovskomu sho stoyav pri vhodi v park vid vulici Sichovih Strilciv Oskilki polska derzhava ne pogodilasya perevezti jogo zi Lvova pam yatnik nadzvichajno visokoyi hudozhnoyi cinnosti bulo znisheno a na jogo misci 1949 roku vstanovlena chavunna vaza sho poperedno stoyala na klumbi pered budivleyu Galickogo sejmu nini Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Tut vaza stoyit j dosi 14 veresnya 1950 roku park imeni Kostyushka perejmenovanij na chest Ivana Franka 30 zhovtnya 1964 roku na ploshi pered universitetom vidkrili pam yatnik Ivanovi Franku Pam yatnik sporudzhenij u stili radyanskogo fundamentalizmu za proyektom skulptoriv Volodimira Borisenka Dmitra Krvavicha Emmanuyila Miska Vasilya Odrehivskogo Yakova Chajki ta za uchasti arhitektora Andriya Shulyara Za radyanskih chasiv do kincya 1980 h rokiv pracyuvav restoran Zelenij gaj Lito ta kinoteatr Park rozibranij u chasi nezalezhnosti 1999 roku korporaciya McDonald s rozrobila proyekt rozmishennya restoranu svoyeyi merezhi na teritoriyi parku iz mozhlivistyu shvidkogo obslugovuvannya za shemoyu McDrive V kincevomu rezultati miskoyu administraciyeyu proyekt vidkinuto rishennya peredbachaye mozhlivist rozglyadu cogo pitannya povtorno U 2009 roci bula provedena rekonstrukciya parku Nini na teritoriyi parku roztashovani primishennya ukrayinskogo soyuzu ohoroni prirodi budinochok sadivnika altanka ta dityachij majdanchik z gojdalkami Prirodni resursiDerevostan u parku predstavlenij bagatovikovimi derevami visadzhenimi u 1855 1890 rokah Perevazhayut dub klen lipa grab v yaz osokir tuya sosna yasen girkokashtan vilha yalina robiniya zvichajna buzok topolya bila buk Piznishe buli posadzheni takozh ridkisni ta ekzotichni roslini gledichiya kolyucha magnoliya Kobus ajlant najvishij dub skelnij sofora yaponska modrina polska barhat amurskij kiparisovik gorohoplidnij gorih chornij ta inshi GalereyaAltanka rotonda poch XIX st Chavunna vaza z barelyefami Techiya lyudskogo zhittya 1839 r Nizhnya chastina parku Verhnya chastina parku Verhnya chastina parku Dorizhki v parku Budinok sadivnika Zona vidpochinkuPrimitki Arhiv originalu za 22 listopada 2009 Procitovano 28 lipnya 2010 Arhiv originalu za 21 bereznya 2014 Procitovano 28 lipnya 2010 Informacijna tablici v parku Arhiv originalu za 16 kvitnya 2014 Procitovano 16 kvitnya 2014 city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Wiadomosci biezace Teatr letni we Lwowie 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Slowo Polskie 23 wrzesnia 1908 444 S 4 1243 vulici Lvova 2009 Z mistobudivnoyi radi Upravlinnya mistobuduvannya i arhitekturi Lvivskoyi miskoyi administraciyi Arhitekturnij visnik 1999 3 4 9 S 28 LMR LMR 2020 Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 2020 DzherelaPark imeni Ivana Franka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Park imeni Ivana Franka u Vikishovishi Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 109 110 ISBN 978 966 2154 24 5 PosilannyaVirtualnij 3D tur Park imeni Ivana Franka Lvivska miska rada oficijnij portal 22 listopada 2009 u Wayback Machine